Участь населення Чернігівської губернії у російсько-турецькій війні 1877-1878 рр.

У статті висвітлено проблему участі населення Чернігівської губернії у Російсько-турецькій війні 1877-1878 рр. Охарактеризовано основні форми допомоги армії та мирному населенню Балканського півострова. Проаналізовано масштаби участі та роль чернігівців у військовому конфлікті....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2013
Автор:	Сидоренко, О.С.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2013
Назва видання:	Сіверщина в історії України
Теми:	Нова історія
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74859
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Участь населення Чернігівської губернії у російсько-турецькій війні 1877-1878 рр. / О.С. Сидоренко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2013. — Вип. 6. — С. 359-362. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-74859
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-748592015-01-25T03:02:32Z Участь населення Чернігівської губернії у російсько-турецькій війні 1877-1878 рр. Сидоренко, О.С. Нова історія У статті висвітлено проблему участі населення Чернігівської губернії у Російсько-турецькій війні 1877-1878 рр. Охарактеризовано основні форми допомоги армії та мирному населенню Балканського півострова. Проаналізовано масштаби участі та роль чернігівців у військовому конфлікті. В статье рассмотрена проблема участия населения Черниговской губернии в Русско-турецкой войне 1877- 1878 гг. Дана характеристика основным формам помощи армии и мирному населению Балканского полуострова. Проанализированы масштабы участия и роль черниговцев в военном конфликте. This paper focuses on the problem of a participation the population of Chernihiv province in the Russian-Turkish war 1877– 1878. The basic forms of a help to the army and civilian population of the Balkan peninsula is characterized. Scales of participation and the role of Chernihiv natives in the military confl ict are analysed. 2013 Article Участь населення Чернігівської губернії у російсько-турецькій війні 1877-1878 рр. / О.С. Сидоренко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2013. — Вип. 6. — С. 359-362. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74859 94(477.51=161.2):355.48(560:47) «1877/1878» uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Нова історія Нова історія
spellingShingle	Нова історія Нова історія Сидоренко, О.С. Участь населення Чернігівської губернії у російсько-турецькій війні 1877-1878 рр. Сіверщина в історії України
description	У статті висвітлено проблему участі населення Чернігівської губернії у Російсько-турецькій війні 1877-1878 рр. Охарактеризовано основні форми допомоги армії та мирному населенню Балканського півострова. Проаналізовано масштаби участі та роль чернігівців у військовому конфлікті.
format	Article
author	Сидоренко, О.С.
author_facet	Сидоренко, О.С.
author_sort	Сидоренко, О.С.
title	Участь населення Чернігівської губернії у російсько-турецькій війні 1877-1878 рр.
title_short	Участь населення Чернігівської губернії у російсько-турецькій війні 1877-1878 рр.
title_full	Участь населення Чернігівської губернії у російсько-турецькій війні 1877-1878 рр.
title_fullStr	Участь населення Чернігівської губернії у російсько-турецькій війні 1877-1878 рр.
title_full_unstemmed	Участь населення Чернігівської губернії у російсько-турецькій війні 1877-1878 рр.
title_sort	участь населення чернігівської губернії у російсько-турецькій війні 1877-1878 рр.
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate	2013
topic_facet	Нова історія
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74859
citation_txt	Участь населення Чернігівської губернії у російсько-турецькій війні 1877-1878 рр. / О.С. Сидоренко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2013. — Вип. 6. — С. 359-362. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.
series	Сіверщина в історії України
work_keys_str_mv	AT sidorenkoos učastʹnaselennâčernígívsʹkoígubernííurosíjsʹkoturecʹkíjvíjní18771878rr
first_indexed	2025-07-05T23:13:13Z
last_indexed	2025-07-05T23:13:13Z
_version_	1836850551142219776
fulltext	ISSN 2218-4805 359 УДК 94(477.51=161.2):355.48(560:47) «1877/1878» О.С. Сидоренко УЧАСТЬ НАСЕЛЕННЯ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ У РОСІЙСЬКО- ТУРЕЦЬКІЙ ВІЙНІ 1877-1878 РР. У статті висвітлено проблему участі населення Чернігівської губернії у Російсько-турецькій війні 1877-1878 рр. Охарактеризовано основні форми допомоги армії та мирному населенню Балканського півострова. Проаналізовано масштаби участі та роль чернігівців у військовому конфлікті. Ключові слова: Російсько-турецька війна, штурм, Товариство Червоного Хреста, лазарет, корпій. Однією з найважливіших подій у всесвітній історії другої половини ХІХ ст. була Російсько- турецька війна 1877-1878 рр. і пов’язане з нею визволення Болгарії з-під гніту Оттоманської імперії. Цей військовий конфлікт був наслідком загострення міжнародних суперечностей на Близькому Сході (1875-1877 рр.) та піднесення національно- визвольної боротьби на Балканах. Дана проблема добре висвітлена у російській та українській історіографії. Наявні монографії присвячені українським добровольцям в Російсько- турецькій війні 1877-1878 рр., в яких є інформація про уродженців Чернігівської губернії та їх внесок у звільнення болгарського народу від османського гніту. У праці П.С. Соханя і В.Н. Жук «Участь народних мас України у визволенні Болгарії» згадується участь жителів міст Борзни і Чернігова, Ніжинської, Дрімайлівської, Веркіївської та інших волостей Чернігівської губернії у кампанії 1877-1878 рр. [1]. У статті В.Н. Жук «Із історії спільної боротьби українського і болгарського народів проти Оттоманського ярма 1877-1878 рр.» наводяться данні про допомогу болгарському народу з боку Прилуцької і Чернігівської міських дум, Остерського та Козелецького повітових земств, вчителів Чернігова [2]. Інший український дослідник Російсько-турецької війни Ю.Ю. Фомін у своїх працях звертав увагу на участь українських добровольців у сербсько-турецькій війні 1876 р., матеріальну допомогу українського народу, зокрема чернігівців [3; 4; 5]. Однак не всі аспекти проблеми участі населення Чернігівської губернії у військовій кампанії були розглянуті у цих публікаціях, присвячених 100-річчю визволення Болгарії. З огляду на це дане дослідження є актуальним. Зазначимо, що починаючи з 1875 р., на території України на громадські кошти формувалися загони добровольців, зокрема в Києві, Одесі, Харкові, Катеринославі, Миколаєві, Чернігові та інших містах. Багато бажаючих вступити добровольцями до лав сербської армії виявилося і в Чернігівській губернії. У червні 1875 р. 21-річний житель Могильовської губернії Микола Іванович Шавердо та його друг, 19-річний уродженець Чернігівської губернія», де дуже стисло інформується про вчителя, його посадовий оклад, кількість учнів, яких він навчав, наявність хору та кількості землі, якою користувалося училище [7, 8]. Конкретні матеріали про Григорія Карловича розповів в Америці його син у 60-х роках ХХ ст., які будуть пізніше опубліковані окремим виданням англійською мовою. На терені колишнього Союзу РСР, зокрема у москвича Миколи Богданова, є ці «Воспоминания. Машинопись», переклад з англійської мови. Тут є низка біографічних даних з життя й діяльності Григорія Карловича. Отже, ці друковані, рукописні й архівні матеріали – важливі джерела для дослідження міні-біографії Григорія Карловича Добржанського, які уточнюють висвітлені попередниками висновки про польське походження вчителя, зокрема й про його викладацьку діяльність у Ніжинській гімназії. Він був українцем, а в гімназії виконував обов’язки помічника класних наставників. Потрібно продовжити пошук нових документів, узагальнити й систематизувати вже знайдені та оприлюднені. Посилання 1. Богданов Н. Родословие Достоевских: В поисках утерянных звеньев / Николай Богданов, Александр Роговой. – М.: Акрополь, 2008. – 160 с. 2. Волоцкий М. В. Хроника рода Достоевского. 1506-1933 / Предисловие П.М. Зиновьева / М.В. Волоцкий. – М.: Изд-во «Север», 1933. – 442 с. 3. Державний архів Вінницької області, ф. Д-904. 4. Державний архів м. Києва, ф. 16. 5. Державний архів м. Києва, ф. 182. 6. Казьмирчук Г. Д. Роде наш красний: Село Кальник. – Кн. ІІІ. Дослідження соціальних проблем села Кальника наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст. / Григорій Казьмирчук, Марія Казьмирчук. – Логос, 2010. – 256 с. 7. Сельские одноклассные народные училища // Памятная книжка Киевского учебного округа. – Ч. І. Киевская губерния. – К., 1889. 8. Сельские одноклассные народные училища // Па- мятная книжка Киевского учебного округа. – Ч. І. Киевская губерния.–К., 1890.–С. 117. 9. Центральний державний історичний архів України у м. Києві, ф. 127. Казьмирчук Г.Д. Архивные документы, замолвите слово об учителе Кальницкого однолетнего министерского сельского училища Григории Добржанском Новые архивные и опубликованные документы расскрывают жизненый и общественный путь учителя Кальницкого сельского Министерского училища, освещают его педагогическую деятельность. Ключевые слова: архивы, учитель, министерское училище, гимназия. Kazmyrchuk H.D. Archive documents put a word in for teach- er of Kalnitsky Agriculture Ministry School Hryhorii Dobrzhanskyi New archival and published documents are reveal course of life and social work of teacher of Kalnitsky Agriculture Ministry School, they shows his educational work. Key words: archives, a teacher, a ministry school, gymnasium. 18.03.2013 р. Сіверщина в історії України, випуск 6, 2013 360 1877 р. на фронтах Російсько-турецької війни загинуло близько 458 уродженців Чернігівської губернії [9, 141-146; 10, 165-168; 11, 194-196]. Значний внесок у справу переможного завершення Російсько-турецької війни 1877-1878 рр. зробили військово-медичні працівники, які брали активну участь у розгортанні лазаретів, лікарень, в організації санітарних загонів і поїздів. 29 серпня 1876 р. з Чернігова виїхав санітарний загін, що складався з лікаря А.А. Ващенка- Захарченка і студента 3 курсу медичного факультету Олександрова. Разом з ними було відправлено воїнів-добровольців [5, 73]. У шпиталях та лазаретах з перших днів війни не вистачало медичного персоналу, тому уряд імперії почав заохочувати до служби у військовому відомстві на час війни вільно практикуючих повітових медичних та аптечних фельдшерів без чину і вільно практикуючих ветеринарних фельдшерів у віці до 50 років. Харківське окружне воєнно-медичне управління пропонувало усім вільно-практикуючим фельдшерам на випадок відрядження їх до воєнно-тимчасових закладів діючої армії видавати щомісячне жалування у розмірі 50 руб. і по 100 руб. підйомних кожному на рівні з нижчими чинами армії. У Чернігівській губернії виявило бажання поступити на воєнно- медичну службу у санітарні воєнно-тимчасові заклади 17 фельдшерів, 5 аптечних помічників і 3 лікарські учні [12]. За пропозицією Міністерства внутрішніх справ було вирішено залучити не менше 300 вільнопрактикуючих, позаштатних лікарів, по можливості й лікарів, які служили у цивільному відомстві, на обов’язкову воєнно-медичну службу у діючу армію на Балканському і Кавказькому театрах війни [13, 1-2]. З початком війни у Чернігівську губернію почали прибувати поранені воїни на лікування. Так, у телеграмі від 26 липня 1877 р. зазначалося про шістьох поранених офіцерів, які санітарним потягом відправлялися з Києва у Чернігів, за власним бажанням, для лікування, оскільки там знаходяться їх сім’ї [8, 1-7]. Населення Чернігівської губернії за браком офіцерських місць у шпиталях і лазаретах брало на лікування у свої будинки поранених воїнів. Так, поручик 17-го Архангелогородського полку В.П. Метельський, звертаючись за додатковим жалуванням на лікування у розмірі 25 руб., зазначав, що квартирує по вулиці Мстиславській у Чернігові в будинку напроти гімназії [8, 13]. Багато офіцерів зверталося до Товариства Червоного Хреста з проханням надати їм дозвіл лікуватися вдома. Штабс- капітан 18 Вологодського піхотного полку Вікентій Баньковський просив дозволу лікуватися вдома, в будинку Каменецької по вулиці Гончій в Чернігові і отримувати допомогу лікаря з Казанської лікарні губернії Володимир Леонардович Манкевич у складі загону з семи чоловік, організованого ліберальним полтавським поміщиком, членом Київської громади В. Яновським, вирушили на допомогу герцеговинцям, де брали участь у національному повстанні [6, 70-71]. Багато вихідців з українських губерній поляг- ли смертю хоробрих під стінами Плевни під час трьох її штурмів з липня по листопад 1877 р. Серед них були і чернігівці. Так, під час першого штурму Плевни 8 липня 1877 р. був убитий поручик 18 Во- логодського полку Іван Іванович Хорошенко [7, 5]. Того ж дня було поранено уродженця Чернігівської губернії капітана Рогальського. З місця бою дивізіонним лазаретом 5-ї піхотної дивізії в числі інших поранених його було відправлено на берег Дунаю. Разом з капітаном Рогальським у першій експедиції було контужено у голову та поранено у щоку підпоручика 17 Архангелогородського полку Володимира Петровича Метельського. Уродженці Чернігівської губернії 10 липня відділенням Чер- воного Хреста були транспортовані у Турну- Мєгуреле, де перебували до 18 липня, а звідти були відправлені у військовий шпиталь № 53 у селищі Піотра, потім 21 липня – у шпиталь № 55. Тільки 25 липня чернігівці вирушили на залізничну станцію і 27 липня за розпорядженням коменданта разом з іншими офіцерами були відправлені через Київ у Чернігів [8, 27]. 30 липня 1877 р. до Чернігова прибули легко поранені під Плевною штабс-капітан 18 піхотного Вологодського полку Василь Григорович Оси- пов та поручик 17 Архангелогородського полку Олександр Сколко, уродженець села Плоского Чернігівської губернії [8, 9]. Під Плевною було поранено й рядового 19 Костромського піхотного полку Романа Андрійовича Леоненка [8, 7]. 11 вересня у санітарному поїзді з рухомого лазарета № 2 у лазарет Червоного Хреста прибув у Ніжин і був поміщений у Монастирському відділенні поранений 30 серпня під Плевною кулею на виліт в області зап’ястя лівої руки з роздробленою кистю штабс-капітан 61 Володимирського піхотного полку Іван Микитич Строєв [8, 37]. Поранено було під Плевною прапорщика 19 Костромського піхотного полку Федора Войцехівського, який проходив курс лікування у лікарні при Києво-Брестській залізничній дорозі, звідки був відправлений на одужання до родичів у Чернігів [8, 70]. З перших днів війни російська армія зазнавала великих втрат. Місцеві газети публікували інформацію про вбитих воїнів з метою донесення цієї інформації до населення. У «Черниговских епархиальных известиях за 1878 г. напечатаны именные списки нижним чинам, уроженцам Черниговской губернии убитым, безвести пропавшим в 1877 г.». Згідно цих даних, протягом ISSN 2218-4805 361 родин балканських слов’ян було вирішено продати з аукціону, а виручені гроші були надіслані у розпорядження Товариства Червоного Хреста [14, 33]. Глухівський повітовий справник зібрав 10 пудів корпію і бинтів, Ніжинський – 17 пудів корпію, а Козелецький – 22 пуди корпію [14, 47-95 ]. На воєнні рейки було переобладнано життя і в тюрмах. Мглинське повітове відділення товариства, яке опікувалося тюрмами, надало дані про хід робіт по виготовленню у Мглинському тюремному замку корпію. До 1 липня 1877 р. в’язнями було виготовлено 5 пудів 16 футів корпію, 114 аршинів бинтів, а до 21 липня – 1 пуд 16 аршинів корпію і 168 аршинів бинтів було відправлено у Чернігівське місцеве управління Товариства Червоного Хреста [14, 73-82]. Значними були й матеріальні пожертви чернігівців. 21 липня 1876 р. на засіданні міської думи було піднято питання про здійснення пожертвувань на користь повсталих слов’ян і на зібрані гроші послати на Балкани хірурга. «Затем в управу от 18 по 21 июля поступили пожертвования от разных лиц в количестве 389 руб. 85 коп., которые были внесены на текущий счет в Городской общественный банк» [15, 488-489] 14 вересня 1877 р. товариство купців і міщан містечка Воронежа Глухівського повіту пожертвувало з громадських сум на потреби поранених і хворих воїнів 250 руб., товариство козаків і селян села Ковчина Салтиково- Дівицького волосного правління – 120 руб., чиновники і служителі поштових контор Чернігівської губернії за серпень 1877 р. – 80 руб. 77 коп. [16, 5-21]. У рапорті від 16 вересня 1877 р. справник Кролевецького повіту зазначав, що від Алтиновського волосного правління отримав 540 руб. від продажу 1 тис. пудів жита, яке було пожертвувано з магазинів козаками і селянами на користь хворих і поранених воїнів [16, 47]. У жовтні 1877 р. купець Б.С. Красильчиков пожертвував на користь Товариства Червоного Хреста усе своє жалування за рік у розмірі 800 руб. При цьому він висловив побажання, щоб кошти були надані Чернігівському відділенню Товариства Червоного Хреста [16, 109]. 31 травня 1877 р. на засіданні Глухівської міської думи було прийнято рішення передати 3000 руб. на потреби хворих і поранених воїнів. На тому ж зібрані було пожертвувано 500 руб. Комітету поранених воїнів, які були передані у Глухівське повітове казначейство 28 червня, а також асигновано 500 руб. на видачу допомоги родинам нижчих чинів запасу, які були призвані на військову службу. Товариство міщан Глухова рішенням від 5 червня виділило із запасного капіталу 500 руб. у розпорядження Товариства Червоного Хреста [16, 28]. Борзенський повітовий справник зібраний по Фастовецькій волості хліб для діючої армії продав [8, 20]. Дружина штабс-капітана 18 Вологодського піхотного полку Колотушкіна, який після повернення з фронту страждав на параліч і розумові розлади, просила дозволу лікувати чоловіка на квартирі під наглядом лікаря пана Демидовича [8, 66]. Поранені офіцери та нижчі чини при відправлені з лазаретів на батьківщину, як правило, отримували кошти на транспортні витрати. Капітану Ничику було надано 6 руб. 75 коп. для поїздки з Ніжина до Чернігівського лазарету Червоного Хреста [8, 28]. Водночас Товариство Червоного Хреста видавало пораненим офіцерам, які лікувалися у найманих квартирах, на добу по 45 коп. [8, 71]. З перших днів війни до Чернігівського місцевого управління Товариства Червоного Хреста почали надходити клопотання від родичів хворих воїнів з проханням розшукати і відправити останніх додому на лікування. Колезький асесор Д.Я. Бокевич-Шуковський, шукаючи свого сина Миколу, пораненого у битві під Плевною, зазначав польові шпиталі, в яких той перебував і просив направити його до Чернігова на лікування [8, 15-16]. Житель Глухівського повіту титулярний радник Р.І. Жлобо-Погорський заявив про своє бажання прийняти до себе свого брата поручика 17 Архангелогородського полку Івана Івановича Жлобо-Погорського, який знаходився на лікуванні у Кременчуці Полтавської губернії [8, 30]. Для поповнення запасів корпію, який витрачався у значній кількості при наданні допомоги пораненим на Балканському півострові, Головне воєнно-медичне управління зверталося до Чернігівського місцевого управління Товариства опіки про хворих і поранених воїнів армії з проханням «весь имеющийся запас корпия при управлении немедленно осмотреть и отобрать годную, под наблюдением врача уложить в ящики с обозначением на каждом веса сложеной корпии и затем отправить в Киевское местное управление» [14, 4]. В результаті з Чернігова до Києва вже у жовтні 1876 р. було відправлено чотири ящики корпію вагою 18 пудів [14, 17]. З Новгород- Сіверського повіту жителем М. Серединовим було відправлено до Києва 8,5 футів корпію [14, 57]. Глухівський повітовий справник звернувся з проханням не відправляти зібраний корпій до Києва, а передати Чернігівському губернському шпиталю, з метою утворення запасів медикаментів на місці [14, 47]. Значними також були пожертви населення Чернігівської губернії на користь слов’ян Балканського півострова. Так, землевласник пан Панкевич пожертвував близько 200 аршинів чорного сукна слов’янам [14, 25]. Від священика міста Березна Михальченка було отримано 1 тюк корпію [14, 32]. Зібрані населенням Сосницького повіту два тюки полотняних речей на користь постраждалих Сіверщина в історії України, випуск 6, 2013 362 5. Фомін Ю.Ю. Українські добровольці у сербсько- турецькій війні 1876-1878 рр. / Ю.Ю. Фомін // Український історичний журнал. – 1968. – № 3. – С. 67-76. 6. Россия и национально-освободительная борьба на Балканах 1875-1878 гг. [сборник документов] / ред. коллегия: А.Л. Нарочницкий и др. – М., 1978. – 454 с. 7. Держархів Чернігівської обл., ф. 142, оп. 1, спр. 31, 25 арк. 8. Держархів Чернігівської обл., ф. 142, оп. 1, спр. 26, 86 арк. 9. Черниговские епархиальные известия. – 1878. – № 7. – Часть официальная. – С. 134-146. 10. Черниговские епархиальные известия. – 1878. – № 8. – Часть официальная. – С. 165-168. 11. Черниговские епархиальные известия. – 1878. – № 10. – Часть официальная. – С. 194-196. 12. Держархів Чернігівської обл., ф. 127, оп. 14 в, спр. 74, 216 арк. 13. Держархів Чернігівської обл., ф. 127, оп. 13 в, спр. 173, 268 арк. 14. Держархів Чернігівської обл., ф. 142, оп. 1, спр. 10, 103 арк. 15. Свод постановлений Черниговской городской думы от 1871-1883 г. Составлено, на основании постановления Думы, городским головою В.М. Хижняковым. – Чернигов, 1883.– С. 488-489. 16. Держархів Чернігівської обл., ф. 142, оп. 1, спр. 30, 130 арк. 17. Держархів Чернігівської обл., ф. 127, оп. 17 в, спр. 44, 21 арк. 18. Черниговские епархиальные известия. – 1878. – № 3. – Часть официальная. – С. 70-71. 19. Черниговские епархиальные известия. – 1878. – № 5. – Часть неофициальная. – С. 98. Сидоренко О.С. Участие населения Черниговской губернии в Русско-турецкой войне 1877-1878 гг. В статье рассмотрена проблема участия населения Черниговской губернии в Русско-турецкой войне 1877- 1878 гг. Дана характеристика основным формам помощи армии и мирному населению Балканского полуострова. Проанализированы масштабы участия и роль черниговцев в военном конфликте. Ключевые слова: Русско-турецкая война, штурм, Общество Красного Креста, лазарет, корпий. Sydorenko О.S. Participation of the population of Chernihiv province in the Russian-Turkish war 1877-1878 This paper focuses on the problem of a participation the population of Chernihiv province in the Russian-Turkish war 1877– 1878. The basic forms of a help to the army and civilian population of the Balkan peninsula is characterized. Scales of participation and the role of Chernihiv natives in the military confl ict are analysed. Key words: Russian-Turkish war, storm, Red Cross Society, infi rmary, lint. 13.03.2013 р. за 660 руб. 31 коп., а виручені кошти відправив для потреб армії [16, 34]. При Комітеті Головної Медичної каси у Санкт- Петербурзі утворилося тимчасове Попечительство, завданням якого був збір коштів для забезпечення вдів і сиріт лікарів, які пожертвували своїм життям й інтересами власних сімей для служіння суспільству. У Ніжинському повіті було зібрано і відправлено до Санкт-Петербургу 27 руб., у Стародубському – 6 руб., Сосницькому – 27 руб. і Чернігівською губернською лікарською інспекцією – 37 руб. [17, 9-12]. Значними були пожертви від монастирів та церков. Під час війни при кожному богослужінні у церквах здійснювався збір коштів на потреби поранених та хворих воїнів. Пожертвувані гроші надсилалися двічі на рік у головне управління Товариства Червоного Хреста [18, 70-71]. На медичні потреби діючої армії від Чернігівського архіерейського домоправління було передано 656 руб. [16, 17-18]. 23 вересня 1877 р. від 23 храмів губернії було пожертвувано 990 руб. Ярилівська Успенська церква надіслала 10 руб. [16, 53-55, 93]. «Святейший Синод из своих сумм, имеющихся в его расположении, на санитарные нужды действующей армии пожертвовал 100 000 руб., а члены и присутствующие определили на все время войны жертвовать на военные надобности все получаемое ими по званию членов и присутствующих содержание». Чиновники центральних установ духовного відомства висловили бажання і зобов’язалися жертвувати по 1 відсотку з їх утримання [19, 98]. До консисторій на санітарні потреби і на користь хворих та поранених діючої армії було передано 7193 руб. 42 коп. [19, 134-135]. Російсько-турецька війна 1877-1878 рр. повернула Російській імперії престиж, який було втрачено під час Кримської війни 1853-1856 рр. та можливість тримати на Чорному морі військовий флот. Перемога була неможливою без мужності, хоробрості та щедрості, проявленої народом, в тому числі населенням Чернігівської губернії як на фронті, так і в тилу. Посилання 1. Сохань П.С., Жук В.Н. Участь народних мас України у визволенні Болгарії / П.С. Сохань, В.Н. Жук // Український історичний журнал. – 1978. – № 2. – С. 66-75. 2. Жук В.Н. Із історії спільної боротьбі українського і болгарського народів проти оттоманського ярма 1877-1878 рр. (За документами державних архівів СРСР і УРСР) / В.Н. Жук // Архіви України. – 1976. – № 3. – С. 28-35. 3. Фомін Ю. Ю. Матеріальна допомога українського народу національно-визвольному руху південних слов’ян у 1876-1877 рр. / Ю.Ю. Фомін // Український історичний журнал. – 1971. – № 11. – С. 59-66. 4. Фомін Ю.Ю. Рух на Україні на підтримку південних слов’ян під час сербсько-чорногоро-турецької війни 1876 р. / Ю.Ю. Фомін // Український історичний журнал. – 1974. – № 6. – С. 82-85.

Участь населення Чернігівської губернії у російсько-турецькій війні 1877-1878 рр.

Репозитарії

Схожі ресурси