Наукова діяльність викладачів Чернігівської духовної семінарії

У статті висвітлено основні напрямки науково-дослідної роботи викладачів Чернігівської духовної семінарії. Детально розглянуто участь викладачів семінарії в історико-краєзнавчому русі кінця ХІХ – початку ХХ ст. та впровадження викладачами нових філософсько-педагогічних ідей в навчально-виховний пр...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2013
1. Verfasser:	Ципляк, Н.О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2013
Schriftenreihe:	Сіверщина в історії України
Schlagworte:	Нова історія
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74866
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Наукова діяльність викладачів Чернігівської духовної семінарії / Н.О. Ципляк // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2013. — Вип. 6. — С. 370-373. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-74866
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-748662015-01-25T03:02:58Z Наукова діяльність викладачів Чернігівської духовної семінарії Ципляк, Н.О. Нова історія У статті висвітлено основні напрямки науково-дослідної роботи викладачів Чернігівської духовної семінарії. Детально розглянуто участь викладачів семінарії в історико-краєзнавчому русі кінця ХІХ – початку ХХ ст. та впровадження викладачами нових філософсько-педагогічних ідей в навчально-виховний процес. Статья посвящена основным направлениям научно-исследовательской работы преподавателей Черниговской духов- ной семинарии. Детально рассмотрено участие преподавателей семинарии в историко-краеведческом движении конца ХІХ – начала ХХ вв. и введение преподавателями новых философско-педагогических идей в учебно-воспитательный процесс. The article deals with the main directions of scientifi c and research work of teachers of Chernihiv Theological Seminary. The participation of seminary teachers in historical and local history movement of the end of the XIX- beginning of the XX centuries and teachers’ introduction of new philosophical and pedagogical ideas in educational process were analysed in details. 2013 Article Наукова діяльність викладачів Чернігівської духовної семінарії / Н.О. Ципляк // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2013. — Вип. 6. — С. 370-373. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74866 94(477):001.89+37.091.321«189/191» uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Нова історія Нова історія
spellingShingle	Нова історія Нова історія Ципляк, Н.О. Наукова діяльність викладачів Чернігівської духовної семінарії Сіверщина в історії України
description	У статті висвітлено основні напрямки науково-дослідної роботи викладачів Чернігівської духовної семінарії. Детально розглянуто участь викладачів семінарії в історико-краєзнавчому русі кінця ХІХ – початку ХХ ст. та впровадження викладачами нових філософсько-педагогічних ідей в навчально-виховний процес.
format	Article
author	Ципляк, Н.О.
author_facet	Ципляк, Н.О.
author_sort	Ципляк, Н.О.
title	Наукова діяльність викладачів Чернігівської духовної семінарії
title_short	Наукова діяльність викладачів Чернігівської духовної семінарії
title_full	Наукова діяльність викладачів Чернігівської духовної семінарії
title_fullStr	Наукова діяльність викладачів Чернігівської духовної семінарії
title_full_unstemmed	Наукова діяльність викладачів Чернігівської духовної семінарії
title_sort	наукова діяльність викладачів чернігівської духовної семінарії
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate	2013
topic_facet	Нова історія
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74866
citation_txt	Наукова діяльність викладачів Чернігівської духовної семінарії / Н.О. Ципляк // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2013. — Вип. 6. — С. 370-373. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
series	Сіверщина в історії України
work_keys_str_mv	AT ciplâkno naukovadíâlʹnístʹvikladačívčernígívsʹkoíduhovnoísemínaríí
first_indexed	2025-07-05T23:13:30Z
last_indexed	2025-07-05T23:13:30Z
_version_	1836850569086500864
fulltext	Сіверщина в історії України, випуск 6, 2013 370 УДК 94(477):001.89+37.091.321«189/191» Н.О. Ципляк НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ВИКЛАДАЧІВ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ДУХОВНОЇ СЕМІНАРІЇ У статті висвітлено основні напрямки науково-дослідної роботи викладачів Чернігівської духовної семінарії. Де- тально розглянуто участь викладачів семінарії в історико- краєзнавчому русі кінця ХІХ – початку ХХ ст. та впровадження викладачами нових філософсько-педагогічних ідей в навчально- виховний процес. Ключові слова: Чернігівська духовна семінарія, Чернігівське єпархіальне древлесховище, Церковно-археологічна комісія. Чернігівська духовна семінарія упродовж півтора століття (1786-1919) була не лише духовним навчальним закладом, а й своєрідним науковим осередком на терені Північного Лівобережжя. З 1836 р. Правління семінарії мало «ежегодно доставлять сведения, кто из наставников семинарий, сверх классических занятий, произвел что-либо особенное, например, написал какое- либо ученое сочинение или изготовил перевод какой-либо полезной книги или усердно занимался проповедничеством» [10, 28]. У середині ХІХ ст. за архієпископа Філарета Гумілевського в семінарії значно активізувалась наукова робота. У 1859 р. за його ініціативою з представників освіченого духівництва єпархії було створено Комісію для збирання відомостей з церковної історії Чернігівщини та підготовки опису Чернігівської єпархії. До складу комісії увійшли протоієреї А. Страдомський та Л. Рклиць- кий, викладачі історії в Чернігівській духовній семінарії П. Зарчинський та Ф. Дмитревський. Ре- зультатом їх багаторічної праці стало семитомне «Историко-статистическое описание Чернигов- ской епархии», видане вже після смерті Філарета Гумілевського [13, 53-60]. У 50-х рр. ХІХ ст. було започатковано впорядкування історичних описів монастирів єпархії. Так, інспектор Чернігівської духовної семінарії Л. Білоусович підготував нарис історії Батуринського Крупицького монастиря. Серед дослідників церковної історії Чернігівщи- ни слід відзначити викладача Чернігівської духовної семінарії Никодима Алешковського. Його активна наукова робота розпочалась з 1854 р., коли він став членом Комісії для складання описів монастирського майна при Чернігівській духовній консисторії та Єлецькому монастирі. На сторінках неофіційної частини «Черниговских губернских ведомостей» Никодим опублікував близько 40 документів другої половини XVII – XVIII ст. з церковної історії краю з авторськими коментарями. Ґрунтовне вивчення архівних зібрань Єлецького і Троїцького монастирів, архіву Духовної консисторії та Казенної нарии и духовных училищ // Черниговские епархиальные из- вестия. Часть официальная. – 1873. – № 17. – С. 373. 8. Общие сведения о состоянии начальной образцовой шко- лы при Черниговской духовной семинарии // Черниговские епар- хиальные известия. Прибавление. – 1888. – № 15. – С. 166-167. 9. От Нежинского уездного училищного совета // Черни- говские епархиальные известия. Часть официальная. – 1873. – № 14. – С. 248. 10. Полієнко Г.О. Благодійництво та доброчинність православної церкви у Чернігівській єпархії (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.): дисертація кандидата історичних наук: 07.00.01 / Г.О Полієнко. – Чернігів, 2011. – 214 с. 11. Посещение Черниговской духовной семинарии Его сиятельством Г. Обер-Прокурором Св. Синода, Графом Дми- трием Андреевичем Толстым, 19 сентября сего 1873 года // Черниговские епархиальные известия. Часть неофициальная. – 1873. – № 20. – С. 361-368. 12. Распоряжения епархиального начальства // Черни- говские епархиальные известия. Часть официальная. – 1873. – № 5. – С. 67. 13. Степаненко Г.В. Освітня діяльність православного духо- венства в Україні (ХІХ – початок ХХ ст.): автореф. дис. на здо- буття наук. ступеня кандидата історичних наук: спец. 07.00.01 «історія України» / Г.В. Савченко. – К., 2002. – 23 с. 14. Ступак Ф.Я. Історико-теоретичні засади феномену доброчинності та громадської опіки в Україні / Ф.Я. Ступак // Сіверщина в історії України: Зб. наук. праць. Вип. 2. Матеріали восьмої науково-практичної конференції (м. Глухів, 15-16 жовтня 2009 р.). – К. – Глухів, 2009. – С. 217-220; Донік О.М. Благодійність в Україні (ХІХ – початок ХХ століть) / О.М. Донік // Український історичний журнал. – 2005. – № 4. – С. 160-174; Гузенко Ю.І. Громадська благодійність другої половини ХІХ – початку ХХ ст.: українська історіографія проблеми (1990-ті рр. ХХ ст.) / Ю.І. Гузенко // Науковий вісник Миколаївського дер- жавного університету ім. В.О. Сухомлинського: Збірник науко- вих праць. – Випуск 3.29: Історичні науки. – Миколаїв: МДУ, 2010. – С. 255-264. 15. Травкіна О. Меценати Чернігівського колегіуму / О.Травкіна // Чернігівщина incognita. – Чернігів, 2004. – С. 76. 16. Устав Общества Святого Феодосия для вспомоществования недостаточным воспитанникам Черниговской духовной семинарии // Черниговские епархиальные известия. Часть официальная. – 1911. – № 14. – С. 116-118. Колесник О.П. Роль благотворительности православ- ного духовенства Черниговской епархии в деятельности Черниговской духовной семинарии во второй половине ХІХ – в начале ХХ вв. В статье исследуется влияние благотворительности духовенства Черниговской епархии на деятельность Черниговской духовной семинарии во второй половине ХІХ – в начале ХХ вв. Ключевые слова: благотворительность, православная церковь, духовенство, Черниговская духовная семинария. Kolesnyk O.P. The role of the charity of the Orthodox clergy of Chernihiv diocese on the activities of Chernihiv seminary in the second half of the XIX – early XX century This article is about the infl uence of charity of Chernihiv diocese clergy on the activities of Chernihiv seminary in the second half of the XIX - early XX century. Key words: charity, the Orthodox Church, the clergy, Chernihiv seminary. 01.03.2013 р. ISSN 2218-4805 371 ознакомиться с выдающимися памятниками местной старины». Статут чітко окреслював групи пам’яток, які планувалося зосередити в Єпархіальному древлесховищі, й можливі шляхи їх надходження. Тимчасово музей мав розміститися у коридорах Чернігівської духовної семінарії «в особо устроенных витринах, шкафах, рамах за стеклом». Для керівництва діяльністю музею було створено Церковно-археологічну комісію, що складалася з представників духівництва, обраних Єпархіальним з’їздом, двох членів Правління Чернігівської духовної семінарії та члена Правління Чернігівського духовного училища. Завідувач древлесховища обирався з-поміж членів Церковно-археологічної комісії та мав звітувати перед нею тричі на рік. На першому засіданні Церковно-археологічної комісії 15 жовтня 1907 р. її головою було обрано ректора семінарії І. Галахова, а завідувачем Чернігівського єпархіального древлесховища – викладача семінарії В. Дроздова. Церковно-археологічна комісія створювалась на зразок Церковно-археологічного товариства при Київській духовній академії. На початку 1907 р. В. Дроздов двічі виїздив до Києва для ознайомлення з його роботою. Керівник київського осередку М. Петров на запрошення чернігівських науковців допомагав влаштовувати першу експозицію єпархіального музею і долучився до опису його колекції. Члени Церковно-археологічної комісії вивчали й охороняли церковні старожитності регіону, складали каталог пам’яток церковної історії Чернігівської єпархії, поповнювали зібрання Єпархіального древлесховища, займалися видавничою діяльністю [3, 61-66]. Основним джерелом поповнення колекцій Єпархіального древлесховища були наукові відрядження (екскурсії) членів комісії для обстежен- ня церков і монастирів та вилучення з них документів і старожитностей для наукового опису й вивчення. У 1908 р. викладач Чернігівської духовної семінарії В. Дроздов упорядкував перший каталог Єпархіального древлесховища, що складався з п’яти розділів: ікони на дереві, барельєфи, підвіски, дукачі, хрести-складні та оклади Євангелій, царські врата; ікони та картини на полотні; портрети святителів та історичних діячів; гравірувальні дошки та кліше Новгород-Сіверської і Чернігівської друкарень, печатки чернігівських єпископів; закладні дошки з церков єпархії. Усього в каталозі описано 293 експонати XVII-XIX ст. із зазначенням композиції, розмірів, орієнтовної дати створення, мистецької техніки та джерел надходження до музейної колекції [1, 577-598]. Члени Церковно-археологічної комісії брали безпосередню участь у підготовці та проведенні XIV Всеросійського Археологічного з’їзду в Чернігові у серпні 1908 р. Навесні 1906 р. почало діяти палати, а також рукописного відділу бібліотеки Чернігівської духовної семінарії дало Никодиму Алешковському можливість уперше впорядкувати серію біографічних нарисів про чернігівських ієрархів Х-ХІХ cт. [4, 58-60]. Історії створення та діяльності Чернігівської духовної семінарії присвятили свої розвідки її викладачі Н. Докучаєв, А. Єфимов, П. Богуславський, Л. Білоусович, Ф. Дмитревський, С. Нікольський, М. Лілеєв, В. Литинський. Користуючись документами та літературою, що була вилучена 1867 р. у розкольницьких поселеннях Чернігівщини та зберігалася у бібліотеці семінарії, викладач М. Лілеєв почав працювати над темою свого майбутнього дисертаційного дослідження, присвяченого історії старообрядницьких слобід у північних повітах Чернігівської губернії. М. Лілеєв опублікував низку статей з цієї проблеми і в 1895 р. захистив у Київському університеті св. Володимира магістерську дисертацію «Из истории раскола на Вятке и в Стародубье XVII-XVIII ст.», яка згодом була видана окремою книгою [11, арк. 12]. Викладачі семінарії брали активну участь в історико-краєзнавчому русі. На підставі ухваленого урядом 1884 р. положення про губернські історичні архіви та вчені архівні комісії, у 1896 р. була заснована Чернігівська губернська вчена архівна комісія. Членами комісії у різні часи були викладачі семінарії І. Галахов, Г. Лобов, Н. Чернавський, О. Єфімов. За двадцять чотири роки свого існування (1896-1920) Комісія видала 12 томів своїх «Трудов», причому дві третини публікацій стосувались церковної історії Чернігівщини. Новим стимулом для активізації заходів по вивченню церковної старовини краю стала постанова Синоду від 14 лютого 1906 р., згідно з якою стародруки, рукописи та старожитності, що вийшли з ужитку в храмах, мали передаватись до Єпархіальних древлесховищ. 4 травня 1906 р. Чернігівська духовна консисторія звернулася до Правління Чернігівської духовної семінарії «как учреждения, преследующего отчасти и ученые цели» з пропозицією очолити роботу по створенню єпархіального музею. Попередню згоду очолити його дав викладач семінарії В. Дроздов Передусім він підготував статут, який було затверджено 14 жовтня 1906 р. Чернігівське єпархіальне древлесховище засновувалося при Чернігівській духовній семінарії для збирання та зберігання пам’яток церковної старовини. Його мета полягала у концентрації церковних старожитностей задля «научного исследования самих памятников, разработки по данным вещественных и письменных памятников церковно- археологической жизни епархии, предотвращение возможной порчи и утраты памятников на местах, предоставления возможности желающим наглядно Сіверщина в історії України, випуск 6, 2013 372 Ф. Углицького з коментарями К. Карпинського, дослідження П. Добровольського «Где находились старинные, несуществующие ныне храмы города Чернигова?», стаття священика І. Чередникова про Вознесенську церкву пос. Клинці Суразького повіту, а також звіт В. Дроздова про організацію Чернігівського єпархіального древлесховища. З ініціативи чернігівського архієпископа Філарета Гумілевського ще влітку 1861 р. було започатковано видання часопису «Черниговские епархиальные известия», в редакції якого працювали викладачі семінарії Н. Докучаєв та Ф. Дмитревський, а П. Огієвський, Л. Белоусович, С. Нікольський, В. Литинський, М. Лілеєв, О. Розов, М. Васютинський і систематично друкували розвідки на його сторінках. Увагу привертає серія цікавих нарисів викладачів семінарії, присвячених православній обрядовості, поясненню канонів церкви, основам християнської педагогіки. Викладачі Чернігівської духовної семінарії співпрацювали не лише з місцевими виданнями. Так, у 1910 р. викладач С. Савінський надрукував статті «Нравственный облик Христа» в журналі «Христианин» і «Учение древне-греческих церковных писателей о возраждении» в журналі «Вера и разум». Викладач В. Недумов був співробітником журналу «Вера и разум» [12, арк. 13]. Ректор Чернігівської духовної семінарії М. Марков плідно розробляв теоретичні проблеми педагогіки та філософії. Ще навчаючись у Київській духовній академії, він під впливом професора П. Юркевича захопився філософією і написав низку студентських робіт у цій царині. П. Юркевич досить високо оцінив ці твори М. Маркова: «Мысли основательны и глубоки, расположены в строгой последовательности и с замечательным искусством; выражены языком точным. Вообще сочинение превосходно»; «… нужно было меньше заниматься общей теорией жизни, а больше теорией созерцания. Впрочем, сочинение совершенно зрелое и глубокомысленное» [8, 4-5]. Перу М. Маркова належать кілька фундаментальних праць з питань філософії та педагогіки. Одна з них – «Обзор философских учений» (1881 р.) – була удостоєна премії преосвященного Макарія і рекомендована Синодом як навчальний посібник для духовних семінарій. Праці М. Маркова «Педагог древнего классического мира Сократ» (1884 р.), «Педагог нового христианского мира славянин Амос Коменский» (1885 р.) мали безпосереднє відношення до філософії освіти. М. Марков також постійно друкував філософсько-педагогічні статті в періодичних виданнях «День», «Русь», «Журнал Министерства народного просвещения», редагував неофіційну частину «Черниговских епархиальных известий» [6, 74; 7, 693-721; 9, 18]. Він підтримував дружні Чернігівське відділення Попереднього комітету по підготовці з’їзду, до складу якого увійшли знавці місцевої церковної історії, зокрема, ректор семінарії І. Галахов, викладач семінарії В. Дроздов, викладачі духовних училищ М. Доброгаєв, П. Бугославський, М. Любич. Комітет розробив програму, яка передбачала вивчення історії приходських храмів Чернігівщини, опис видань Новгород-Сіверської та Чернігівської друкарень XVII-XVIII ст., фотофіксацію найстаріших храмів, іконостасів та найбільш цінних ікон, збирання відомостей про молитовні будинки інших віросповідань, опис архівів церков та монастирів Чернігівщини. Церковно- археологічну комісію на з’їзді представляли О. Єфимов та К. Карпинський, депутатами з’їзду від Чернігівської духовної семінарії були В. Дроздов та І. Галахов, від духовного училища – М. Доброгаєв, від духовної консисторії – О. Флеров [2, 225-227]. До з’їзду в приміщенні Чернігівського реаль- ного училища була влаштована виставка, дирек- тором якої став викладач семінарії В. Дроздов. Тут було представлено 873 експонати з колекції Чернігівського єпархіального древлесховища, зо- крема 37 рукописів, серед яких Апостол XVI ст., Служебник XVII ст., синодики монастирів XVII- XVIII ст., рукописи «Чуда пресвятой Богородици Мохнатинской, деючиися от образа ея чудотворного року 1691», «Келейный летописец преосвященного Дмитрия Ростовского», «Летописец» XVIII ст., гра- моти чернігівських архієреїв. У розділі стародруків було виставлено 68 книг: Євангелія XVII-XVIII ст. Віленської, Львівської, Києво-Печерської та Чернігівської друкарень, Анфологіон Новгород- Сіверської друкарні 1678 р., твори Л. Барановича, І. Галятовського М. Смотрицького. Більша части- на експонатів Чернігівського єпархіального древ- лесховища (715 пам’яток) увійшла до розділу цер- ковних старожитностей: 133 ікони XVII-XIX ст., антимінси, плащаниці, хрести та енколпіони XII- XIII ст., дароносиці, потири, дискоси, звіздиці, вінці, церковне вбрання (фелоні, єпітрахілі, поручі, воздухи, підризники, покровці), а також фрагмент капітелі Чернігівського Спаського собору, царські врата, ікони, закладні дошки, печатки архіпастирів, колекція фотодокументів. Ще одна виставка під час з’їзду на пропозицію О. Єфимова була влаштована у ризниці Троїцько-Іллінського монастиря. На ній були представлені Євангелія XVI – початку XVIII ст. у срібних окладах, ігуменські посохи Л. Барано- вича та Д. Туптала, митри XVII-XVIII ст., вериги подвижників, церковне начиння, колекція рукописів та стародруків [5, 128-129]. До відкриття XIV Всеросійського Археологічного з’їзду було приурочено видання першого випуска «Сборника» Чернігівського єпархіального древлесховища. На його сторінках побачили світ архівні документи про життя та діяльність ISSN 2218-4805 373 Цыпляк Н.О. Научная деятельность преподавателей Черниговской духовной семинарии Статья посвящена основным направлениям научно- исследовательской работы преподавателей Черниговской духов- ной семинарии. Детально рассмотрено участие преподавателей семинарии в историко-краеведческом движении конца ХІХ – начала ХХ вв. и введение преподавателями новых философско- педагогических идей в учебно-воспитательный процесс. Ключевые слова: Черниговская духовная семинария, Черниговское епархиальное древлехранилище, Церковно- археологическая комиссия. Tsyplyak N.О. Scientifi c work of teachers of Chernihiv Theological Seminary The article deals with the main directions of scientifi c and research work of teachers of Chernihiv Theological Seminary. The participation of seminary teachers in historical and local history movement of the end of the XIX- beginning of the XX centuries and teachers’ introduction of new philosophical and pedagogical ideas in educational process were analysed in details. Key words: Chernihiv Theological Seminary, Chernihiv diocesan archive, the church and archaeological commission. 18.03.2013 р. стосунки з лідерами російського слов’янофільства О. Хомяковим та І. Аксаковим. Загалом, на думку сучасників, М. Марков був енциклопедично освіченою людиною, викладав богослов’я, філософію, історію, словесність, особливо шанував творчість О. Пушкіна: «В обычной беседе просто поражал собеседника, приводя иногда целые тирады из произведений великого поэта, а всю поэму «Евгений Онегин» мог прочитать наизусть» [8, 6-8]. Традиції, закладені М. Марковим, знайшли своє продовження у діяльності Чернігівської духовної семінарії. Свідченням цього є, наприклад, виступ у 1894 р. інспектора І. Єфремова перед семінаристами, які стояли на порозі своєї педагогічної діяльності. Отже, викладачі Чернігівської духовної семінарії взяли активну участь у створені та діяльності Чернігівської губернської вченої архівної комісії, Чернігівського єпархіального древлесховища, Церковно-археологічної комісії, досить активно зай- малися науковою роботою, друкуючи свої розвідки на шпальтах періодичних видань, а також плідно розро- бляли теоретичні проблеми педагогіки та філософії. Посилання 1. Дроздов В. Учреждение Черниговского Епархиального Древлехранилища / В. Дроздов // Черниговские епархиальные известия. – 1908. – № 15. – Часть неофициальная. – С. 577-598. 2. Журнал Церковно-археологической комиссии при Чер- ниговском епархиальном древлехранилище // Черниговские епархиальные известия. – 1908. – № 7. – Часть неофициальная. – С. 225-227. 3. Гейда О. Краєзнавча та просвітницька діяльність Братства святого князя Михайла при Чернігівській духовній семінарії / О. Гейда // Три століття гуманітарної та педагогічної освіти в Чернігові: від колегіуму до університету. – Чернігів, 2001. – С. 61-66. 4. Гейда О. Дослідження церковної історії Чернігівщини у першій половині ХІХ ст. / О. Гейда // Сумська старовина. – 2003. –№ ХІ-ХІІ. – С. 57-64. 5. Гейда О. Розвиток церковно-історичного краєзнавства на Чернігівщині у другій половині ХVІІ – на початку ХХ ст.: дис. на здобуття наук. ступеня канд. історичних наук: спец. 07.00.01 «історія України» / О. Гейда. – Київ, 2005. – 290 с. 6. Гупан Н. Розвиток педагогічної думки у працях видатних педагогів Чернігівщини кінця ХІХ – початку ХХ ст. / Н. Гупан // Три століття гуманітарної та педагогічної освіти в Чернігові: від колегіуму до університету. – Чернігів, 2001. – С. 74-75. 7. Компан И. Двадцатипятилетие службы ректора Чер- ниговской духовной семинарии протоиерея Н.П. Маркова / И. Компан // Черниговские епархиальные известия. – 1886. – № 21. – Часть неофициальная. – С. 693-721. 8. Мащенко С. Філософський світ Миколи Маркова / С. Ма- щенко. – Чернігів: ЦНТЕІ, 2006. – 68 с. 9. Мащенко С. Філософсько-освітня думка Миколи Марко- ва / С. Мащенко – Чернігів: Сіверянська думка, 2008. – 64 с. 10. Петров П. История Киевской духовной семинарии (1817-1917) / П. Петров. – К.: Типография Киево-Печерской Лавры, 1917 – 1918. – 72 с. 11. Російський державний історичний архів у Санкт- Петербурзі (далі – РДІА), ф. 797, оп. 46, спр. 102, арк. 82. 12. РДІА, ф. 802, оп. 15, спр. 1406, арк. 13. 13. Тарасенко О. Архієпископ Філарет (Гумілевський) і Чернігівська духовна семінарія / О. Тарасенко // Сіверянський літопис. – 1999. – № 6. – С. 53-60. УДК 93:321.02]:929 Верзилов С.Г. Скоренок ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ А.В. ВЕРЗИЛОВА Стаття присвячена аналізу громадсько-політичної діяльності міського секретаря, а згодом голови Чернігівської міської думи А.В. Верзилова (1867-1931). Ключові слова: Аркадій Верзилов, Російська імперія, Чернігів, Єлисаветград, «Громада», просвіта. Серед чернігівських краєзнавців кінця ХІХ – початку ХХ ст., що працювали над дослідженням регіональної історії, одне з чільних місць по праву на- лежить Аркадію Васильовичу Верзилову (1867-1931). Відомий громадський діяч, він тривалий час викону- вав обов’язки чернігівського міського голови й водно- час плідно вивчав минувшину регіону. Добре знайо- мий з історією регіону та реаліями тогочасного життя, А.В.Верзилов зібрав унікальні відомості про Чернігів. Йому належить низка наукових праць та цікаві спогади. На жаль, деякі праці з його доробку залишились у ру- кописах і згодом були втрачені. Досі науковці переваж- но зосереджували увагу на деяких аспектах культурної діяльності А.В. Верзилова. Серед них відзначимо праці Л. Біньковської, О. Ісаєнко, Г. Кураса, О. Кова- ленка, В. Руденка. Втім, його біографія та громадсько- політична діяльність досі залишаються маловідомими широкому загалу науковців і шанувальників історії. У статті зроблено спробу проаналізувати громадсько- політичну діяльність А.В. Верзилова.

Наукова діяльність викладачів Чернігівської духовної семінарії

Institution

Ähnliche Einträge