Громадсько-політична діяльність А.В. Верзилова

Стаття присвячена аналізу громадсько-політичної діяльності міського секретаря, а згодом голови Чернігівської міської думи А.В. Верзилова (1867-1931).

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2013
1. Verfasser:	Скоренок, С.Г.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2013
Schriftenreihe:	Сіверщина в історії України
Schlagworte:	Нова історія
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74867
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Громадсько-політична діяльність А.В. Верзилова / С.Г. Скоренок // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2013. — Вип. 6. — С. 373-376. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-74867
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-748672015-01-25T03:02:45Z Громадсько-політична діяльність А.В. Верзилова Скоренок, С.Г. Нова історія Стаття присвячена аналізу громадсько-політичної діяльності міського секретаря, а згодом голови Чернігівської міської думи А.В. Верзилова (1867-1931). Статья посвящена анализу общественно-политической деятельности городского секретаря, а затем председателя Черниговской городской думы А. В. Верзилова (1867-1931). The article deals with analysis of A.V. Verzylov’s (1867-1931) public and political activity as the town secretary and then the head of Chernihiv town council. 2013 Article Громадсько-політична діяльність А.В. Верзилова / С.Г. Скоренок // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2013. — Вип. 6. — С. 373-376. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74867 93:321.02]:929 Верзилов uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Нова історія Нова історія
spellingShingle	Нова історія Нова історія Скоренок, С.Г. Громадсько-політична діяльність А.В. Верзилова Сіверщина в історії України
description	Стаття присвячена аналізу громадсько-політичної діяльності міського секретаря, а згодом голови Чернігівської міської думи А.В. Верзилова (1867-1931).
format	Article
author	Скоренок, С.Г.
author_facet	Скоренок, С.Г.
author_sort	Скоренок, С.Г.
title	Громадсько-політична діяльність А.В. Верзилова
title_short	Громадсько-політична діяльність А.В. Верзилова
title_full	Громадсько-політична діяльність А.В. Верзилова
title_fullStr	Громадсько-політична діяльність А.В. Верзилова
title_full_unstemmed	Громадсько-політична діяльність А.В. Верзилова
title_sort	громадсько-політична діяльність а.в. верзилова
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate	2013
topic_facet	Нова історія
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74867
citation_txt	Громадсько-політична діяльність А.В. Верзилова / С.Г. Скоренок // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2013. — Вип. 6. — С. 373-376. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.
series	Сіверщина в історії України
work_keys_str_mv	AT skorenoksg gromadsʹkopolítičnadíâlʹnístʹavverzilova
first_indexed	2025-07-05T23:13:33Z
last_indexed	2025-07-05T23:13:33Z
_version_	1836850572133662720
fulltext	ISSN 2218-4805 373 Цыпляк Н.О. Научная деятельность преподавателей Черниговской духовной семинарии Статья посвящена основным направлениям научно- исследовательской работы преподавателей Черниговской духов- ной семинарии. Детально рассмотрено участие преподавателей семинарии в историко-краеведческом движении конца ХІХ – начала ХХ вв. и введение преподавателями новых философско- педагогических идей в учебно-воспитательный процесс. Ключевые слова: Черниговская духовная семинария, Черниговское епархиальное древлехранилище, Церковно- археологическая комиссия. Tsyplyak N.О. Scientifi c work of teachers of Chernihiv Theological Seminary The article deals with the main directions of scientifi c and research work of teachers of Chernihiv Theological Seminary. The participation of seminary teachers in historical and local history movement of the end of the XIX- beginning of the XX centuries and teachers’ introduction of new philosophical and pedagogical ideas in educational process were analysed in details. Key words: Chernihiv Theological Seminary, Chernihiv diocesan archive, the church and archaeological commission. 18.03.2013 р. стосунки з лідерами російського слов’янофільства О. Хомяковим та І. Аксаковим. Загалом, на думку сучасників, М. Марков був енциклопедично освіченою людиною, викладав богослов’я, філософію, історію, словесність, особливо шанував творчість О. Пушкіна: «В обычной беседе просто поражал собеседника, приводя иногда целые тирады из произведений великого поэта, а всю поэму «Евгений Онегин» мог прочитать наизусть» [8, 6-8]. Традиції, закладені М. Марковим, знайшли своє продовження у діяльності Чернігівської духовної семінарії. Свідченням цього є, наприклад, виступ у 1894 р. інспектора І. Єфремова перед семінаристами, які стояли на порозі своєї педагогічної діяльності. Отже, викладачі Чернігівської духовної семінарії взяли активну участь у створені та діяльності Чернігівської губернської вченої архівної комісії, Чернігівського єпархіального древлесховища, Церковно-археологічної комісії, досить активно зай- малися науковою роботою, друкуючи свої розвідки на шпальтах періодичних видань, а також плідно розро- бляли теоретичні проблеми педагогіки та філософії. Посилання 1. Дроздов В. Учреждение Черниговского Епархиального Древлехранилища / В. Дроздов // Черниговские епархиальные известия. – 1908. – № 15. – Часть неофициальная. – С. 577-598. 2. Журнал Церковно-археологической комиссии при Чер- ниговском епархиальном древлехранилище // Черниговские епархиальные известия. – 1908. – № 7. – Часть неофициальная. – С. 225-227. 3. Гейда О. Краєзнавча та просвітницька діяльність Братства святого князя Михайла при Чернігівській духовній семінарії / О. Гейда // Три століття гуманітарної та педагогічної освіти в Чернігові: від колегіуму до університету. – Чернігів, 2001. – С. 61-66. 4. Гейда О. Дослідження церковної історії Чернігівщини у першій половині ХІХ ст. / О. Гейда // Сумська старовина. – 2003. –№ ХІ-ХІІ. – С. 57-64. 5. Гейда О. Розвиток церковно-історичного краєзнавства на Чернігівщині у другій половині ХVІІ – на початку ХХ ст.: дис. на здобуття наук. ступеня канд. історичних наук: спец. 07.00.01 «історія України» / О. Гейда. – Київ, 2005. – 290 с. 6. Гупан Н. Розвиток педагогічної думки у працях видатних педагогів Чернігівщини кінця ХІХ – початку ХХ ст. / Н. Гупан // Три століття гуманітарної та педагогічної освіти в Чернігові: від колегіуму до університету. – Чернігів, 2001. – С. 74-75. 7. Компан И. Двадцатипятилетие службы ректора Чер- ниговской духовной семинарии протоиерея Н.П. Маркова / И. Компан // Черниговские епархиальные известия. – 1886. – № 21. – Часть неофициальная. – С. 693-721. 8. Мащенко С. Філософський світ Миколи Маркова / С. Ма- щенко. – Чернігів: ЦНТЕІ, 2006. – 68 с. 9. Мащенко С. Філософсько-освітня думка Миколи Марко- ва / С. Мащенко – Чернігів: Сіверянська думка, 2008. – 64 с. 10. Петров П. История Киевской духовной семинарии (1817-1917) / П. Петров. – К.: Типография Киево-Печерской Лавры, 1917 – 1918. – 72 с. 11. Російський державний історичний архів у Санкт- Петербурзі (далі – РДІА), ф. 797, оп. 46, спр. 102, арк. 82. 12. РДІА, ф. 802, оп. 15, спр. 1406, арк. 13. 13. Тарасенко О. Архієпископ Філарет (Гумілевський) і Чернігівська духовна семінарія / О. Тарасенко // Сіверянський літопис. – 1999. – № 6. – С. 53-60. УДК 93:321.02]:929 Верзилов С.Г. Скоренок ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ А.В. ВЕРЗИЛОВА Стаття присвячена аналізу громадсько-політичної діяльності міського секретаря, а згодом голови Чернігівської міської думи А.В. Верзилова (1867-1931). Ключові слова: Аркадій Верзилов, Російська імперія, Чернігів, Єлисаветград, «Громада», просвіта. Серед чернігівських краєзнавців кінця ХІХ – початку ХХ ст., що працювали над дослідженням регіональної історії, одне з чільних місць по праву на- лежить Аркадію Васильовичу Верзилову (1867-1931). Відомий громадський діяч, він тривалий час викону- вав обов’язки чернігівського міського голови й водно- час плідно вивчав минувшину регіону. Добре знайо- мий з історією регіону та реаліями тогочасного життя, А.В.Верзилов зібрав унікальні відомості про Чернігів. Йому належить низка наукових праць та цікаві спогади. На жаль, деякі праці з його доробку залишились у ру- кописах і згодом були втрачені. Досі науковці переваж- но зосереджували увагу на деяких аспектах культурної діяльності А.В. Верзилова. Серед них відзначимо праці Л. Біньковської, О. Ісаєнко, Г. Кураса, О. Кова- ленка, В. Руденка. Втім, його біографія та громадсько- політична діяльність досі залишаються маловідомими широкому загалу науковців і шанувальників історії. У статті зроблено спробу проаналізувати громадсько- політичну діяльність А.В. Верзилова. Сіверщина в історії України, випуск 6, 2013 374 громаді, знайомство і спілкування з відомими на той час діячами надихнули енергійного 26- річного службовця міської думи на думку про створення української Громади в Чернігові. Період діяльності А.В. Верзилова в Чернігівській Громаді припадає на 1893-1905 рр. Це був час нелегального її існування. Громадівцям доводилось не тільки боротися і протестувати проти бюрократичного російського режиму, а й поширювати національні ідеї, підтримувати і творити українську культуру, оскільки культура, на думку історика, «щось стале, живе, побутове, що не може бути схованим» [3]. На запрошення громадівців у Чернігові перебували і виступали театральні трупи М.Л. Кропивницького, П.К. Саксаганського, І.К. Карпенка-Карого, М.К. Садовського, а з концертами – М.В. Лисенко. Члени Чернігівської української Громади відзначали ювілеї діячів культури [4]. У Чернігові А.В. Верзилов одружився на вдові надвірного радника Марії Іванівні Афанасьєвій і мав з нею трьох дітей, серед яких була й донька дружини від її першого шлюбу. Поява та діяльність першої в регіоні наукової інституції Чернігівської губернської вченої архівної комісії не могла пройти поза увагою історика. На її засіданні 7 листопада 1900 р. А.В. Верзилова обрали членом цієї наукової установи [7]. За споминами історика, стати членом архівної комісії йому конфіденційно рекомендував губернатор Є.К. Андрієвський [2, 5]. Як постійний член архівної комісії він здобув собі репутацію компетентного дослідника та завоював повагу серед відомих істориків. Зокрема, відомий український політичний діяч, історик та публіцист Д.І. Дорошенко називав А.В. Верзилова одним з найвпливовіших членів Чернігівської архівної комісії. А.В. Верзилов, як громадський діяч, не тільки добре володів пером, але мав і дар слова: у його статтях позначалася публіцистична жилка, а у промовах на багатолюдних зібраннях проявлявся бойовий темперамент. Внаслідок революції 1905- 1907 рр. здобула право на життя українська преса. А.В. Верзилов активно співробітничав з українською щоденною політичною, економічною і літературною газетою «Громадська думка» (1906 р.), а згодом газетою «Рада» (1906-1914 рр.), яка стала виходити після закриття владою «Громадської думки». Широка хвиля суспільного руху 1905-1907 рр. захопила його настільки, що він став членом Конституційно- демократичної партії [8, 4]. Працюючи в Чернігівській губернській вченій архівній комісії, краєзнавець заручився підтримкою її членів, серед яких були й діячі Чернігівської української Громади Г.О. Коваленко, В.І. Харченко. Відтак, громадівці мали вплив на всі ланки місцевої влади, що давало їм можливість впроваджувати в життя ідеї національної культурно-освітньої А.В. Верзилов народився 8 грудня 1867 р. у с. Ковчині Чернігівського повіту в родині чиновника судової палати Василя Даниловича Верзилова та його дружини Марії Іванівни. Рід Верзилових походить з дрібних полупанків-урядовців, що мешкали в с. Ковчині Чернігівського повіту. Василь Данилович закінчив Чернігівське повітове училище і з 1860 р. служив у Палаті цивільного суду. У 1870 р. він здобув чин колезького секретаря і 1872 р. був затверджений на посаді секретаря судової палати [1, 7-8 зв.]. Свого часу батько А.В. Верзилова отримав у спадок від своєї матері 20 десятин землі, які після його смерті 1882 р. було розподілено між нащадками. Аркадію дісталась ¼ частина батькового спадку. Дитинство А.В. Верзилова пройшло у рідному селі, яке він дуже любив. Саме тому згодом свої твори він підписував під псевдонімом Ковчинець. Середню освіту А.В. Верзилов здобув у Чернігівській гімназії і у 1887 р. вступив на історико- філологічний факультет Київського університету св. Володимира. Його навчання в гімназії та університеті припало на період піднесення національно-визвольного руху на українських землях у складі Російської імперії. У цей час спостерігається відродження громадівського руху, наслідком якого було створення таємних організацій-громад, які мали на меті пробудити національну свідомість українців. Саме до таких організацій належав А.В. Верзилов. За гімназійних років це було Товариство самоосвіти, а, вже будучи студентом, він належав до Українського товариства студентів, яким керував В.Б. Антонович [2, 1]. Спілкування з громадівцями вплинуло на формування громадянської позиції А.В. Верзилова. З кінця 80-х рр. ХІХ ст. починається самостійна науково-дослідна робота А.В. Верзилова. Ще в юнацькі роки на А.В. Верзилова мали вплив В.Б. Антонович, а пізніше М. Добровольський, пробуджуючи в ньому українську національну свідомість, інтерес до рідної минувшини. У 1889 р., ще студентом, він збирав фольклор у рідному селі та брав участь в археологічних розкопках на Соборній площі Чернігова. Свої матеріали студент оприлюднював на сторінках місцевої преси [5]. Закінчивши університет у 1891 р. та склавши у 1893 р. випускні екзамени, він розпочав службу на посаді секретаря Чернігівської міської думи. Державну службу йому вдавалося поєднувати з викладацькою діяльністю. Так, з 1899 р. по 1901 р. А.В. Верзилов викладав економічну географію на Чернігівських комерційних курсах, а у наступні два роки був викладачем історії Чернігівської торгівельної школи. Як служба, так і всяка праця його захоплювала не стільки з точки зору технічного викладання й заробітку, скільки з ідейного та науково-дослідного погляду [6, 6 зв.]. Досвід перебування у Київській студентській ISSN 2218-4805 375 загальноросійської кадетської партії, в якій перебував з 1906 р., та вступив до Української партії автономістів- федералістів. За підсумками виборів міського голови 1917 р. його було обрано спочатку товаришем міського голови, а у 1918 р. – головою Чернігівської міської думи. У бурхливі часи Української революції А.В. Верзилов брав активну участь у розбудові українського життя в Чернігові. Зокрема, він став директором першої україномовної гімназії, в якій викладав курс «Історія України і Руси з ХІ по ХVII ст.». Його кандидатуру на цій посаді було погоджено в Міністерстві народної освіти 5 жовтня 1918 р. [15, 25]. Разом з тим він читав курс «Історія Чернігова» у Чернігівському народному університеті, викладав на учительських та кооперативних курсах, виступав з доповідями про відомих діячів. Тоді ж А.В. Верзилов почав писати твори українською мовою. 30 квітня 1919 р., додавши своє резюме, краєзнавець звернувся до Комітету охорони пам’яток старовини з проханням призначити його завідуючим міським історичним музеєм «в память тысячелетия г. Чернигова». Влітку 1919 р. А.В. Верзилов виконував обов’язки голови Чернігівської архівної комісії. Про це свідчить цікавий документ-посвідчення виконуючому обов’язки голови комісії А.В. Верзилову на дозвіл проводити в межах Чернігівської губернії дослідження пам’яток старовини й мистецтва, зокрема архівів і бібліотек. Досвідченому фахівцеві було доручено здійснити заходи щодо охорони пам’яток від знищення, пошкодження або пограбування. Усім ревкомам та комбідам пропонувалося сприяти А.В. Верзилову в цьому напрямку [16, 100]. Та з приходом денікінців восени 1919 р. він був змуше- ний переглянути свої наміри. Нова влада не дуже заохочувала піднесення національного руху на українських землях. З цього часу було забороне- но фінансування українських шкіл та гімназій. Не знайшовши порозуміння з денікінською владою, А.В. Верзилов з родиною змушений був залишити Чернігів і перебратися до Єлисаветграду, де він меш- кав з 1920 по 1922 рр., викладаючи українську мову у Єлисаветградському агрономічному технікумі [17, 120] та сільськогосподарчій трудовій школі [18, 1]. Повернувшись до рідного міста у 1923 р., А.В. Верзилов, як досвідчений історіограф та дослідник пам’яток старовини, отримав запрошення від керівництва Чернігівського губернського архівного управління з пропозицією очолити експертно- розбіркову комісію при Чернігівському губернському архівному управлінні [19, 157]. Під керівництвом досвідченого і відданого справі А.В. Верзилова експертно-розбіркова комісія губернського архіву розгорнула жваву діяльність. Було опрацьовано та упорядковано ряд архівів: таємної канцелярії чернігівського губернатора, Чернігово-Могилівського управління державним майном, Акцизного управління, Чернігівського відділення державного банку та діяльності в Чернігові. І тому не дивно, що 18 квітня 1906 р. А.В. Верзилова було обрано на відповідальну посаду міського голови Чернігова, яку він обіймав до скасування радянською владою установ міського самоврядування у 1919 р. [9]. Того ж таки року його обрали членом Попечительської ради Чернігівської міської трикласної школи терміном на чотири роки [10, 11]. А.В. Верзилов зазначав, що не збирався змінювати скромне становище секретаря думи, але, оскільки обраний на цю посаду, то буде докладати всі свої знання й сили для захисту інтересів громади [11]. Багато корисних справ було зроблено для поліпшення життя городян. Міський голова займався благоустроєм міста, керував будівництвом водогону та лікарні для інфекційних хворих, сприяв організації санітарної станції, розробляв проекти електрифікації міста, будівництва електростанції, лазні, вільної пожежної комуни, був причетний до підготовки та проведення в Чернігові ХІV Археологічного з’їзду, приуроченого до 1000-річчя першої літописної згадки про Чернігів. А.В. Верзилов мав намір перетворити Чернігів на значний торгівельний та промисловий центр. Однією з найголовніших причин, що гальмували цей процес, він назвав відсутність дешевих та зручних шляхів сполучення. Саме тому прокладання залізничної магістралі через Чернігів він вважав питанням «життя та смерті» для подальшого розвитку міста [12, 164]. За сумлінну працю міський голова був нагородже- ний орденами св. Анни 3 ступеня (1909 р.) та св. Станіслава 2 ступеня (1911 р.). Разом з тим, незважаючи на всі заохочення з боку влади, А.В. Верзилов був у полі зору поліції. Так, у таємному повідомленні губернатору М.О. Маклакову чернігівський поліцмейстер зазначав, що у політичному відношенні А.В. Верзилов є особою з лівими поглядами, й пропонував не затверджувати його на новий термін головою міської думи [13, 6 зв.]. Та діяльність А.В. Верзилова у розбудові інфраструктури міста була помітною, за що його вдячні мешканці неодноразово переобирали на посаду міського голови. Зазначимо, що крім роботи на виборних посадах в органах місцевого самоврядування, А.В. Верзилов плідно працював у багатьох громадських організаціях. Жодна подія наукового і культурного життя міста не залишалась поза увагою громадського діяча. Зокрема, А.В. Верзилов був у складі делегації міської думи на відкритті пам’ятника І.П. Котляревському в Полтаві, брав участь у діяльності Чернігівської громадської бібліотеки, був причетний до створення Педагогічного та Історичного у пам’ять тисячоліття Чернігова музеїв. Він вітав збори відновленої «Просвіти», перше зібрання якої відбулося 24 квітня 1917 р. На цьому зібранні його було обрано одним з 15 членів Ради товариства [14]. Події революції 1917 р. вплинули на зміну політичних поглядів А.В. Верзилова. Він вийшов із Сіверщина в історії України, випуск 6, 2013 376 Посилання 1. Державний архів Чернігівської області, ф. 244, оп. 1, спр. 427, 114 арк. 2. Державний архів Чернігівської області, ф. р. 9044, оп. 1, спр. 44, 12 арк. 3. Грінченкова М. і Верзилів А. Чернігівська Українська Громада. Спогади / Марія Грінченкова і Аркадій Верзилів // Чернігів і Північне Лівобережжя. Огляди, розвідки, матеріали. – К., 1928. – С. 471. 4. Скоренок С. А.В. Верзилов як засновник Чернігівської української Громади / С.Г. Скоренок // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам’яткознавства. – 2012. – Вип. 14 (17). – С. 176-182. 5. Раскопки, проводимые на Соборной площади в г. Черниго- ве // Черниговские губернские ведомости. – 1889. – № 52. – Часть неофициальная. – С. 3-4; Черниговские губернские ведомости. – 1889. – № 53. – Часть неофициальная. – С. 3; Черниговские губерн- ские ведомости. – 1889. – № 54. – Часть неофициальная. – С. 3. 6. Держархів Чернігівської обл., ф. р. 612, оп. 1, спр. 455, 10 арк. 7. Труды Черниговской губернской архивной комиссии – Чернигов, 1902. – Вып. 4. – С. 6. 8. Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (ІР НБУВ), ф. Х, спр. 4930, 12 арк. 9. Там само. 10. Держархів Чернігівської обл., ф. 758, оп. 1, спр. 49, 39 арк. 11. Вступление нового городского головы // Десна. – 1906. – № 16. – 18 июня. – С. 3-4. 12. Держархів Чернігівської обл., ф. 145, оп.3, спр. 1764, 500 арк. 13. Держархів Чернігівської обл., ф. 145, оп. 2, спр. 1373, 10 арк. 14. Перші загальні збори Чернігівської «Просвіти» // Черниговская земская газета. – 1917. – № 34, 28 апреля. – С. 4-5. 15. Держархів Чернігівської обл., ф. р. 620, оп. 1, спр. 3, 101 арк. 16. Держархів Чернігівської обл., ф. р. 593, оп. 1, спр. 52, 157 арк. 17. Держархів Кіровоградської обл., ф. р. 816, оп. 1, спр. 148, 172 арк. 18. Держархів Кіровоградської обл., ф. р. 816, оп. 1, спр. 184, 172 арк. 19. Держархів Чернігівської обл., ф. р. 647, оп. 2, спр. 44, 316 арк. 20. Держархів Чернігівської обл., ф. р. 647, оп. 2, спр. 3, 79 арк. 21. ІР НБУВ, ф. І, спр. 45630, арк. 2. 22. Курас Г. М.А. Верзилов у Чернігівській губернській вченій архівній комісії / Г.М. Курас // Сіверянський архів. – 2007. – Вип. 1. – С. 72-78. Скоренок С.Г. Общественно-политическая деятель- ность А.В. Верзилова Статья посвящена анализу общественно-политической деятельности городского секретаря, а затем председателя Черниговской городской думы А. В. Верзилова (1867-1931) Ключевые слова: Аркадий Верзилов, Российская империя, Чернигов, Елисаветград, «Громада», просвита. Skorenok S.H. A.V. Verzylov’s public and political activity The article deals with analysis of A.V. Verzylov’s (1867-1931) public and political activity as the town secretary and then the head of Chernihiv town council. Key words: Arkadii Verzylov, Russian Empire, Chernihiv, Yelysavethrad, «Hromada», prosvita. 15.03.2013 р. архів Братства св. Михаїла (церковний). 31 серпня 1923 р. керівництво губернського архіву висловило подяку А.В. Верзилову за проявлену енергійність та самопожертву при розбірці архівних документів за вкрай несприятливих умов роботи [20, 47 зв.]. У грудні 1924 р. результатом перерахунку бюджетної комісії стало суттєве урізання місцевого бюджету Чернігівщини, що призвело до скорочення штатів. Під скорочення штатів потрапила і посада голови експертно-розбіркової комісії губернського архіву. Останнім місцем роботи А.В. Верзилова з 1925р. був Чернігівський землевпорядний технікум. 3 грудня 1928 р. він подав заяву про звільнення з посади вчителя української мови у зв’язку з хворобою та нездатністю належного викладання [6, 10]. Незважаючи на тривалу керівну і корисну діяльність у громадських установах та викладацьку діяльність в навчальних закладах, А.В. Верзилов не отримав з боку держави належного пенсійного забезпечення. Пенсія у 17 крб. 82 коп. не дозволяла навіть прохарчуватись, і старий історик змушений був звернутись за допомогою до академіка Д.І. Багалія. У листі від 5 жовтня 1929 р. він зазначав: «З 1882 р. живу трудом своїх рук і голови, служив без перерви з 1893р. до 1929 р., бувши на радянській службі з перших її приходів, наукових друкованих праць маю за 40». А.В. Верзилов закінчив листа словами: «Допоможіть у пам’ять В.Б. Антоновича й М.П. Драгоманова, наших спільних учителів» [21]. Є відомості, що за отримання персональної пенсії для нього клопоталися М.С. Грушевський та А.Ю. Кримський [22, 76]. Незважаючи на хвороби і нестатки, А.В. Верзилов продовжував займатись наукою. Він був автором ряду нарисів, історичних праць та статей, присвячених дослідженню історичного минулого краю та проблемам тогочасного життя. Серед науковців А.В. Верзилов мав неабиякий авторитет. Місцеві історики та краєзнавці обрали його вченим секретарем Чернігівського наукового товариства. Водночас він був членом бюро секції наукових робітників і членом секції наукової роботи Чернігівського Робітничого союзу. Разом з тим науковець співробітничав і з установами Всеукраїнської Академії наук. Варто відмітити його активну діяльність в роботі Постійної комісії УАН – ВУАН по складанню Біографічного словника діячів України, де він упорядкував список діячів Чернігівщини з 1764 р., працював над біографіями визначних членів Чернігівської архівної комісії [6, 6]. Внаслідок тяжкої невиліковної хвороби 14 липня 1931 р. обірвався життєвий шлях А.В.Верзилова. Його було поховано поряд з могилою батька на міському цвинтарі. В останні роки свого життя, попри хворобу, А.В. Верзилов не відійшов від активної участі у громадсько-політичному житті міста, залишаючись громадським діячем, патріотом, пам’яткоохоронцем.

Громадсько-політична діяльність А.В. Верзилова

Institution

Ähnliche Einträge