Батуринська садиба Кочубеїв у 1923-1924 роках (за матеріалами Державного архіву Сумської області)
На основі архівних джерел розкривається історія батуринського маєтку В. Кочубея в 20-х роках ХХ ст.
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2013
|
| Назва видання: | Сіверщина в історії України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74894 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Батуринська садиба Кочубеїв у 1923-1924 роках (за матеріалами Державного архіву Сумської області) / Р.І. Огієвська // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2013. — Вип. 6. — С. 472-474. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-74894 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-748942015-01-25T03:01:55Z Батуринська садиба Кочубеїв у 1923-1924 роках (за матеріалами Державного архіву Сумської області) Огієвська, Р.І. Нова історія На основі архівних джерел розкривається історія батуринського маєтку В. Кочубея в 20-х роках ХХ ст. На основании архивных источников раскрывается история батуринской усадьбы В. Кочубея в 20-х годах ХХ века. On the basis of the archival sources the history of V. Kochubeis’ Baturyn estate in the 1920-th years is revealed. 2013 Article Батуринська садиба Кочубеїв у 1923-1924 роках (за матеріалами Державного архіву Сумської області) / Р.І. Огієвська // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2013. — Вип. 6. — С. 472-474. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74894 94(477.51):72.012.261.«19»:930.25 uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Нова історія Нова історія |
| spellingShingle |
Нова історія Нова історія Огієвська, Р.І. Батуринська садиба Кочубеїв у 1923-1924 роках (за матеріалами Державного архіву Сумської області) Сіверщина в історії України |
| description |
На основі архівних джерел розкривається історія
батуринського маєтку В. Кочубея в 20-х роках ХХ ст. |
| format |
Article |
| author |
Огієвська, Р.І. |
| author_facet |
Огієвська, Р.І. |
| author_sort |
Огієвська, Р.І. |
| title |
Батуринська садиба Кочубеїв у 1923-1924 роках (за матеріалами Державного архіву Сумської області) |
| title_short |
Батуринська садиба Кочубеїв у 1923-1924 роках (за матеріалами Державного архіву Сумської області) |
| title_full |
Батуринська садиба Кочубеїв у 1923-1924 роках (за матеріалами Державного архіву Сумської області) |
| title_fullStr |
Батуринська садиба Кочубеїв у 1923-1924 роках (за матеріалами Державного архіву Сумської області) |
| title_full_unstemmed |
Батуринська садиба Кочубеїв у 1923-1924 роках (за матеріалами Державного архіву Сумської області) |
| title_sort |
батуринська садиба кочубеїв у 1923-1924 роках (за матеріалами державного архіву сумської області) |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Нова історія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74894 |
| citation_txt |
Батуринська садиба Кочубеїв у 1923-1924 роках (за матеріалами Державного архіву Сумської області) / Р.І. Огієвська // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2013. — Вип. 6. — С. 472-474. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| series |
Сіверщина в історії України |
| work_keys_str_mv |
AT ogíêvsʹkarí baturinsʹkasadibakočubeívu19231924rokahzamateríalamideržavnogoarhívusumsʹkoíoblastí |
| first_indexed |
2025-07-05T23:14:37Z |
| last_indexed |
2025-07-05T23:14:37Z |
| _version_ |
1836850639843360768 |
| fulltext |
Сіверщина в історії України, випуск 6, 2013
472
96. Самойленко Г.В., Самойленко О.Г. Ніжинська вища
школа: сторінки історії / Г.В. Самойленко, О.Г. Самойлен-
ко /. – Ніжин: НДУ ім.Гоголя, ТОВ «Видавництво «Аспект-
Поліграф», 2005. – 420 с.
Мошик И.В. Историография проблемы деятельности
высших учебных заведений Черниговщины в 20-х – 30-х
годах ХХ в.
В статье проанализировано историографическое наследие
проблемы становления и деятельности высших учебных
заведений Черниговщины в контексте реформационных
процесов высшего образования Украины в первые десятилетия
советской власти.
Ключевые слова: историография, высшее образование,
вуз, Черниговщина, советская власть.
Moshyk I.V. The historiography of the problem of higher
education institutions’ activities of Chernihiv region
The article analyzes the historiographical inheritance of the
problem of the formation and activities of higher education institutions
of Chernihiv region in the context of reformation processes of higher
education in Ukraine in the fi rst decades of Soviet rule.
Key words: historiography, higher education, university,
Chernihiv region, the Soviet rule.
26.02.2013 р.
79. Зозуля С.Ю. Справа про ліквідацію Глухівського
інституту народної освіти в фондах Ніжинського архіву / Сергій
Юрійович Зозуля // Матеріали восьмої науково-практичної
конференції Сіверщина в історії України. [Збірник наукових
праць] [Випуск 2]. – Київ-Глухів, 2009. – С. 184-191.
80. Острянко А.М. Ніжинська науково-дослідна кафедра
історії культури і мови: нові джерела чи історія по-новому?
// Література та культура Полісся [Випуск 21]. – Ніжин,
2002. – С. 110-112.
81. Курок О.І., Гурець М.П. Гуманістичні традиції
Глухівського педуніверситету / Олександр Іванович Курок,
Микола Петрович Гурець // Збереження історико-культурних
надбань Сіверщини. – Глухів: РВВ ГДПУ, 2004. – С. 121-125.
82. Бойко В.М., Бойко О.Д. Досвід та уроки діяльності
Ніжинської Науково-дослідної кафедри історії культури
і мови по здійсненню політики українізації / В.М. Бойко,
О.Д.Бойко // Література та культура Полісся. [Вип. 4.] –
Ніжин, 1994. – С. 49-53.
83. Заремський М.Й. Історіософія Я.М. Колубовського
та її вплив на дослідження філософського процесу в Росії
/ Мечислав Йосипович Заремський // Матеріали четвертої
Сумської обласної наукової історико-краєзнавчої конференції.
– Суми, 2001. – С.63-67.
84. Заремська Н.І. Сторінки педагогічної біографії
Я.М.Колубовського / Надія Іванівна Заремська // Матеріали
четвертої Сумської обласної наукової історико-краєзнавчої
конференції. – Суми, 2001. – С. 18-22.
85. Заїка О.Я. Ян Ступка в житті музичного Глухова.
Історико-культурна спадщина Глухівщини / Олена Яківна Заїка
// Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції,
присвяченої 1000-літтю м. Глухова. – Глухів, 1992. – С. 106-108.
86. Давиденко Г.Й., Гурець М.П. З когорти справжніх науковців.
К.П. Ягодовський: Людина. Вчений. Педагог / Г.Й.Давиденко,
М.П.Гурець // Матеріали Міжнародної студентської науково-
практичної конференції. – Глухів, 2003. – С. 5-10.
87. Білаш Л.М. Життєвий і творчий шлях К.П. Ягодовського.
К.П. Ягодовський: Людина. Вчений. Педагог / Леся Михайлівна
Білаш // Матеріали Міжнародної студентської науково-
практичної конференції. – Глухів, 2003. – С. 20-22.
88. Сердюк Л. Науково-педагогічна діяльність першого
директора Чернігівського учительського інституту О.П.Фльорова
/ Л. Сердюк // Три століття гуманітарної та педагогічної освіти
в Чернігові: від колегіуму до університету [Збірник матеріалів
ювілейної наукової конференції, присвяченої 300-річчю
Чернігівського колегіуму і 85-річчю Чернігівського державного
педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка]. – Чернігів, 2001.
– С. 89-91.
89. Шкварчук В. Природжений християнин (За
матеріалами справи № 370058 СП......). Репресії 30-40-х років
у Чернігівському учительському інституті / В. Шкварчук //
Чернігівські відомості. – 22 грудня 1995 р.
90. Шкварчук В.М. На казарменному становищі (Нариси
з історії Чернігівщини довоєнних років) / В.М. Шкварчук /. –
Чернігів, 2002. – 226 с.
91. Шкварчук В. Небезпечна посада (За матеріалами справи
№ 34895 секретно-політичного відділу УДБ ЧОУ НКВС. Фонд
зберігання ІІ-6209) / В. Шкварчук // Сіверячнський літопис. –
1999. – № 2 – С. 56-52.
92. Овчаренко Ф.Д. Спогади / Федір Дмитрович Овчарен-
ко /. – К., 2000. – 230 с.
93. Карпеко А.А. Із спогадів про Ніжинський інститут 20-х
років / А.А. Карпеко // Література та культура Полісся [Ніжинська
вища школа (1820-1990)]. – Ніжин, 1990. – [Випуск 1]. – 240 с.
94. Зенченко Н.С. Мой институт [рукопис] / Наталія
Степанівна Зенченко // [Із фондів музею Глухівського
національного педуніверситету ім. О.П.Довженка].
95. Герасимов В.П. Спогади. [рукопис] / В.П. Герасимов // Із
фондів музею Шосткинського порохового заводу. – Т. 2. – 35 с.
УДК 94(477.51):72.012.261.«19»:930.25
Р.І. Огієвська
БАТУРИНСЬКА
САДИБА КОЧУБЕЇВ У 1923-1924 РОКАХ
(ЗА МАТЕРІАЛАМИ ДЕРЖАВНОГО
АРХІВУ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ)
На основі архівних джерел розкривається історія
батуринського маєтку В. Кочубея в 20-х роках ХХ ст.
Ключові слова: Батурин, садиба, В. Кочубей, товариство
бджолярів, музей, документ, окрполітпросвіта.
Не одне десятиліття науковці заповідника
«Гетьманська столиця» збирають інформацію
про родину Кочубеїв та їхні маєтки. Працюючи в
Державному архіві Сумської області, нам вдалось
віднайти раніше не публіковані матеріали, які
розкривають одну із невідомих сторінок історії
батуринської садиби В. Кочубея.
Документ, що датується 1923 р., – звіт окруж-
них і районних музеїв. В ньому йде мова і про бу-
динок В. Кочубея в Батурині: «Принимались меры
к охране дома В. Кочубея в Батурине. По отноше-
нию к дому В. Кочубея проведено было общий над-
зор села. Батуринским Райисполкомом обнаружено
два хищения, это были бревна из подвала. К ворам
приняты меры наказания. Благодаря содействию
Губполитпросвещения удалось приостановить на
снос дом Кочубея. Предметы зданы на хранение, не
уничтожатся. Два кресла из дома В. Кочубея, а так
ISSN 2218-4805
473
15 % изношенности, стоимостью 250 руб. золотом.
ІІІ. Дом жилой (сторожа), рубленый, под соломен-
ной крышей, размером 16 х 9,5 аршин (11,38 х 6,75м),
50 % изношенности, стоимостью 150 руб. золотом»
[1, арк. 53 об.]. В такому стані згідно розпоряджен-
ня Наркомзему від 20 травня 1922 р. за № 43 садибу
В. Кочубея передали Конотопській окрполітпросвіті.
У 1924 р. голова окрполітпросвіти М.Г. Вайнштейн
склав документ під назвою «Главное Управление
Государственных Земель и Имуществ Черниговское
Губернское Управление». В ньому зроблено
розширений опис батуринського маєтку В. Кочубея
Чернігівської губернії Конотопського повіту:
«І. В парке вырублено до 80 деревьев. Осталось сто
двадцать два дерева, из них 44 старых и 78 молодых.
ІІ. Дом жилой каменный под железной крышей, из-
ношенность 25 %. Лестницы подвалов и стекла дома
относятся к XVII веку. В доме 7 комнат, 1 кухня, 1
передняя, 2 кладовых, 1 коридор. Под зданием подвал
из 2-х отделений: одно размером 8 х 12 аршин (5,7 х
8,55 м), другое 6 х 8 аршин (4,26 х 5,7 м). Все здание
сохранено. Все двери и окна сохранены за исключени-
ем 2-х окон и 1-й двери. Запоров на окнах и дверях нет.
Стекла вынуты на 50 %, печи частично разрушены,
приборов нет. Полы деревянные, краска стерта, под-
валы сохранены, часть ступенек разрушена. Краска на
крыше осыпалась, вторых оконных рам нет.
ІІІ. Сарай деревянный, дощатый, крашеный, под
железной крышей, имеет 4 отделения. Постройка
сохранилась.
же кресло дворян Кочубеев, находятся в историко-
археологическом отделе Конотопского музея» [1,
арк. 10.].
18 лютого 1924 р. Чернігівська Губполітпросвіта
звернулася з відношенням до Конотопської
окрполітпросвіти відрядити до Батурина
М.Г.Вайнштейна для організації в будинку В. Кочубея
музею старовини імені П. Прокоповича. Згодом
була отримана відповідь: «Заседание президиума
окрисполкома постановило, «Кочубеевщину»
передать в ведение окрполитпросвета для сдачи в
аренду обществу пчеловодов имени П. Прокоповича
в Батурине. Представитель окрполитпросвета выехал
в Батурин принять дом и усадьбу В. Кочубея от Райзу
в ведение окрполитпросвета» [1, арк. 27 об.].
22 лютого 1924 р. в Батурині була створена
комісія, до якої входили з одного боку – завідуючий
Райзу тов. Худотеплов, представники Райзу
тов.Усовський і тов. Корожкевич, з другого боку –
голова Конотопської окрполітпросвіти тов. Вайн-
штейн. Оглянувши садибу В. Кочубея, комісія
склала акт її стану: «Парк 4 десятины, огорода 2
десятины и усадьбы 1200 квадратных сажней. Всего
6 десятин 1200 квадратных сажней с находящимися
постройками (10 га).
І. Дом жилой, каменный, под железной крышей
размером 32 х 22,6 аршин (22,75 х 16 м), 25 %
изношенности стоимостью 2000 руб. золотом.
ІІ. Сарай деревянный, дощатый, под железной
крышей, размером 21 х 8,4 аршин (14,95 х 5,97 м),
Будинок генерального судді Василя Кочубея, 1930 р.
Сіверщина в історії України, випуск 6, 2013
474
УДК 329.723 (477.75) «1920/1930»
Г.Н. Кондратюк
ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ «СОЮЗА
ВОИНСТВУЮЩИХ БЕЗБОЖНИКОВ»
В КРЫМСКОЙ АССР В КОНТЕКСТЕ
НАЦИОНАЛЬНОЙ ПОЛИТИКИ
МЕЖВОЕННОГО ПЕРИОДА
В статье анализируется деятельность «Союза Воин-
ствующих Безбожников» в осуществлении коренизации в
Крымской АССР. Прослежена дифференциация антирелиги-
озной политики в отношении национальных меньшинств ав-
тономии. Изучена специфика мероприятий этнополитики в
межвоенное двадцатилетие.
Ключевые слова: «Союз Воинствующих Безбожников»,
антирелигиозная деятельность, Крымская АССР.
Актуальность темы исследования обусловлена
тем, что современная Украина является поликонфес-
сиональным государством. Сохранение межрели-
гиозного мира – одна из важнейших задач процесса
государственного строительства, чему может помочь
изучение истории межвоенного двадцатилетия. Цель
статьи в том, чтобы проанализировать деятельность
«Союза Воинствующих Безбожников» (СВБ) в курсе
этнополитики в Крымской АССР в 1920-1930-х годах.
Анализ работы «СВБ» в сфере национальных отноше-
ний был начат ещё в межвоенное двадцатилетие. Это
работы П. Тихомирова [1]. Однако они во многом но-
сили пропагандистский характер. Тихомиров являлся
руководителем Симферопольской региональной орга-
низации «СВБ». Новый этап в изучении деятельности
«СВБ» начался с момента обретения Украиной незави-
симости. Положение ислама в Автономной Республи-
ке Крым, тенденции сегодняшнего дня изучены в ра-
боте Э.С. Муратовой. Автор отметила, что «советская
власть нанесла окончательный удар по развитию исла-
ма в Крыму. К 1940-м годам на полуострове не оста-
лось ни одной действующей мечети, большая часть
их под предлогом неудовлетворительного санитарно-
технического состояния была закрыта, а остальные
переданы под клубы, склады и школы» [2, 7]. Однако
ситуация была значительно сложнее. Двадцатые годы
были временем относительно внимательного отноше-
ния власти к потребностям мусульманских общин.
В январе 1925 года было создано общество «Без-
божник», работу которого направляло бюро Крым-
ского обкома РКП(б). Руководство общества разра-
ботало его устав, инструкции и программы деятель-
ности. Однако в регионах создать местные кружки,
за исключением Феодосийского района, не удалось.
Пропагандисты обкома констатировали, что неудача
в ведении антирелигиозной работы объяснялась тем,
что «крымские условия, прежде всего многонацио-
нальность, создают чрезвычайно пёструю картину
религиозных верований, затрудняющих выработку
общего плана и общей программы для антирелиги-
озной пропаганды» [3, л. 47]. В последующем не раз
IV. Дом жилой (сторожа) рубленый под соломен-
ной крышей. Постройка старая. В доме 2 комнаты и
одни сени, двери и окна сохранились, пол земляной».
Цей документ був переданий голові Батуринського то-
вариства бджолярів В.І. Дубраві. [1, арк. 218-219 об].
Під час обстеження садиби Кочубеїв комісія
з’ясувала, що в будинку сторожа проживає громадянка
Дяченко. Також вона користувалася частиною землі,
яка входила до Кочубеївщини. Голова Конотопської
окрполітпросвіти М.Г. Вайнштейн звернувся до
Батуринського Райвиконкому; його цікавило, на
якій підставі громадянка Дяченко користується
будинком та землею. 30 грудня 1924 р. Батуринський
Райвиконком дав відповідь: «Громадянку Дяченко
землею і будинком не наділяли, живе вона там на
посаді сторожа більше 30-ти років. Для одібрання
землі і будинку звертайтесь до суду» [2, арк. 98.].
Про рішення суду ми довідались із опису садиби
В.Кочубея (1926 р.), який знаходиться в Центральному
державному архіві вищих органів влади України.
В ньому зазначено: «Чернігівським Губземсудом
частина садиби була присуджена громадянці Дяченко,
доньці колишнього сторожа, яка претендувала
на сторожку, конюшню та город…» [3, 39]. Щоб
встановити ім’я громадянки Дяченко науковими
працівниками заповідника були зібрані спогади у
Миколи Микитовича Дяченка, який доводиться
онуком Дмитру Косьмовичу Дяченку – сторожу
садиби Кочубеїв в кінці ХІХ – на початку ХХст. Він
стверджує, що до 1934 р. в будинку сторожа проживала
дружина його діда, Анна Андріївна Дяченко (1871 р.
н.). Саме вона була учасницею судового процесу, так
як жодна із чотирьох доньок Дмитра Косьмовича на
той час не були повнолітніми.
Отже, вивчаючи архівні документи, нам
вдалось прослідкувати історію садиби Кочубеїв
у 20-х роках ХХ ст.
Посилання
1.Державний архів Сумської області, ф. Р - 4653, оп. 3, спр. 7
2. Там само, спр. 265.
3. Батурин: історія в пам’ятках / За ред. Ребрової Н. –
Ніжин, 2008. – 112 с.
Огиевская. Р.И. Батуринская усадьба Кочубеев в 1923-
1924гг. (за материалами Государственного архива Сумской
области)
На основании архивных источников раскрывается история
батуринской усадьбы В. Кочубея в 20-х годах ХХ века.
Ключевые слова: Батурин, усадьба, В. Кочубей, общество
пчеловодов, музей, документы, окрполитпросвет.
Ohievska R.I. The Kochubeis’ Baturyn estate in 1923-1924
(According to materials of the State Archives of Sumy region)
On the basis of the archival sources the history of V. Kochubeis’
Baturyn estate in the 1920-th years is revealed.
Key words: Baturyn, estate, V. Kochubei, beekeepers society,
museum, document, okrpolitprosvita.
12.03.2013р.
|