Адаптація традиційних методів плеоптичного- лікування до психоневрологичного стану хворих з дитячим церебральним паралічем, що страждають на амбліопію
Обследован 201 ребенок с разными формами детского церебрального паралича. Выявлена высокая частота офтальмопатологии у этих детей: амблиопии, косоглазия, аномалий рефракции. Адаптация плеоптического лечения к психоневрологическим особенностям детей привела к повышению средних значений остроты зрения...
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2011
|
| Schriftenreihe: | Таврический медико-биологический вестник |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74919 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Адаптація традиційних методів плеоптичного- лікування до психоневрологичного стану хворих з дитячим церебральним паралічем, що страждають на амбліопію / Я.И. Гальперт, В.І. Сердюченко // Таврический медико-биологический вестник. — 2011. — Т. 14, № 1 (53). — С. 36-39. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-74919 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-749192015-01-25T03:02:27Z Адаптація традиційних методів плеоптичного- лікування до психоневрологичного стану хворих з дитячим церебральним паралічем, що страждають на амбліопію Гальперт, Я.И. Сердюченко, В.І. Оригинальные статьи Обследован 201 ребенок с разными формами детского церебрального паралича. Выявлена высокая частота офтальмопатологии у этих детей: амблиопии, косоглазия, аномалий рефракции. Адаптация плеоптического лечения к психоневрологическим особенностям детей привела к повышению средних значений остроты зрения амблиопичных глаз от 0,31-0,49 дo 0,46-0,63. 201 children with different forms of cerebral palsy were investigated. High frequency of ophthalmopathology in these children was revealed: amblyopia, strabismus, anomalies of refraction. The adaptation of pleoptic treatment to the psychoneurological peculiarities of children resulted in the improvement of means of visual acuity of amblyopic eyes from 0,31-0,49 to 0,46-0,63. 2011 Article Адаптація традиційних методів плеоптичного- лікування до психоневрологичного стану хворих з дитячим церебральним паралічем, що страждають на амбліопію / Я.И. Гальперт, В.І. Сердюченко // Таврический медико-биологический вестник. — 2011. — Т. 14, № 1 (53). — С. 36-39. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74919 617.751.6: 616-08: 616.831-009.11-059.2 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи |
| spellingShingle |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи Гальперт, Я.И. Сердюченко, В.І. Адаптація традиційних методів плеоптичного- лікування до психоневрологичного стану хворих з дитячим церебральним паралічем, що страждають на амбліопію Таврический медико-биологический вестник |
| description |
Обследован 201 ребенок с разными формами детского церебрального паралича. Выявлена высокая частота офтальмопатологии у этих детей: амблиопии, косоглазия, аномалий рефракции. Адаптация плеоптического лечения к психоневрологическим особенностям детей привела к повышению средних значений остроты зрения амблиопичных глаз от 0,31-0,49 дo 0,46-0,63. |
| format |
Article |
| author |
Гальперт, Я.И. Сердюченко, В.І. |
| author_facet |
Гальперт, Я.И. Сердюченко, В.І. |
| author_sort |
Гальперт, Я.И. |
| title |
Адаптація традиційних методів плеоптичного- лікування до психоневрологичного стану хворих з дитячим церебральним паралічем, що страждають на амбліопію |
| title_short |
Адаптація традиційних методів плеоптичного- лікування до психоневрологичного стану хворих з дитячим церебральним паралічем, що страждають на амбліопію |
| title_full |
Адаптація традиційних методів плеоптичного- лікування до психоневрологичного стану хворих з дитячим церебральним паралічем, що страждають на амбліопію |
| title_fullStr |
Адаптація традиційних методів плеоптичного- лікування до психоневрологичного стану хворих з дитячим церебральним паралічем, що страждають на амбліопію |
| title_full_unstemmed |
Адаптація традиційних методів плеоптичного- лікування до психоневрологичного стану хворих з дитячим церебральним паралічем, що страждають на амбліопію |
| title_sort |
адаптація традиційних методів плеоптичного- лікування до психоневрологичного стану хворих з дитячим церебральним паралічем, що страждають на амбліопію |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Оригинальные статьи |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74919 |
| citation_txt |
Адаптація традиційних методів плеоптичного- лікування до психоневрологичного стану хворих з дитячим церебральним паралічем, що страждають на амбліопію / Я.И. Гальперт, В.І. Сердюченко // Таврический медико-биологический вестник. — 2011. — Т. 14, № 1 (53). — С. 36-39. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| series |
Таврический медико-биологический вестник |
| work_keys_str_mv |
AT galʹpertâi adaptacíâtradicíjnihmetodívpleoptičnogolíkuvannâdopsihonevrologičnogostanuhvorihzditâčimcerebralʹnimparalíčemŝostraždaûtʹnaamblíopíû AT serdûčenkoví adaptacíâtradicíjnihmetodívpleoptičnogolíkuvannâdopsihonevrologičnogostanuhvorihzditâčimcerebralʹnimparalíčemŝostraždaûtʹnaamblíopíû |
| first_indexed |
2025-07-05T23:15:36Z |
| last_indexed |
2025-07-05T23:15:36Z |
| _version_ |
1836850701537378304 |
| fulltext |
36
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2011, том 14, № 1 (53)
УДК 617.751.6: 616-08: 616.831-009.11-059.2
© Я.Й. Гальперт, В.І. Сердюченко, 2011.
АДАПТАЦІЯ ТРАДИЦІЙНИХ МЕТОДІВ ПЛЕОПТИЧНОГО-
ЛІКУВАННЯ ДО ПСИХОНЕВРОЛОГИЧНОГО СТАНУ ХВОРИХ З
ДИТЯЧИМ ЦЕРЕБРАЛЬНИМ ПАРАЛІЧЕМ, ЩО СТРАЖДАЮТЬ
НА АМБЛІОПІЮ
Я.И. Гальперт, В.І. Сердюченко
Центр охорони зору дітей КУ ДТМО, м. Євпаторія, АР Крим;
Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова АМН України, м. Одеса.
ADAPTATION OF METHODS OF PLEOPTYC TREATMENT TO PSYCHONEUROLOGICAL CONDITIONS OF
PATIENTS WITH CEREBRAL PALSY SUFFERINGAMBLYOPIA
Y .I. Galpert, V. I. Serdyuchenko
SUMMARY
201 children with different forms of cerebral palsy were investigated. High frequency of
ophthalmopathology in these children was revealed: amblyopia, strabismus, anomalies of refraction. The
adaptation of pleoptic treatment to the psychoneurological peculiarities of children resulted in the improvement
of means of visual acuity of amblyopic eyes from 0,31-0,49 to 0,46-0,63.
АДАПТАЦИЯ ТРАДИЦИОННЫХ МЕТОДОВ ПЛЕОПТИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ К ПСИХОНЕВРОЛОГИЧЕСКОМУ
СТАТУСУ БОЛЬНЫХ ДЕТСКИМ ЦЕРЕБРАЛЬНЫМ ПАРАЛІЧОМ, СТРАДАЮЩИХ АМБЛИОПИЕЙ
Я.И. Гальперт., В.И. Сердюченко
РЕЗЮМЕ
Обследован 201 ребенок с разными формами детского церебрального паралича. Выявлена
высокая частота офтальмопатологии у этих детей: амблиопии, косоглазия, аномалий рефракции.
Адаптация плеоптического лечения к психоневрологическим особенностям детей привела к
повышению средних значений остроты зрения амблиопичных глаз от 0,31-0,49 дo 0,46-0,63.
Ключові слова: амбліопія, дитячий церебральний параліч, плеоптичне лікування.
Дитячий церебральний параліч (ДЦП) – одне з
найтяжчих інвалідизуючих захворювань центральної
нервової системи (ЦНС).
Воно характеризується не тільки складним невро-
логічним ураженням (паралічі, парези, судоми, по-
рушення координації, зниження інтелекту і ін.), але й
вираженими змінами з боку зорового аналізатора
(косоокість, ністагм, парез погляду, різні види амблі-
опії, недорозвинення сітківки, часткова або повна ат-
рофія зорового нерва і ін.) [12]. Поширеність ДЦП в
Україні складає 2,3 - 4,5 на 1000 дітей [1, 2].
За даними офтальмологів, у 30-75% хворих на
ДЦП зустрічається косоокість, у значної частини хво-
рих констатуються аномалії рефракції та знижена го-
строта зору [3, 6, 8, 9, 10, 11, 13].
Дані про лікування цих дітей вкрай обмежені і
торкаються переважно призначення окулярів, оклюзії,
пеналізації, а у старшому віці – операції усунення
косоокості [6, 7].
Апаратне плеоптичне лікування амбліопії прак-
тично не проводиться із-за особливостей психонев-
рологічного стану дітей – зниження інтелекту, пору-
шення уваги, моторики рук та ін.
Мета роботи - оптимізувати лікування амбліопії
у хворих на дитячий церебральний параліч шляхом
створення удосконалених методик плеоптичного ліку-
вання, адаптованих до психоневрологічного стану
хворих.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ
Обстежено 201 дитину з ДЦП віком від 1 до 17
років, які знаходились на лікуванні в спеціалізованих
дитячих санаторіях міста Євпаторії (Міністерства обо-
рони України та “Іскра”) і одночасно лікувалися в
Центрі охорони зору дітей Євпаторійського КЗ
«ДТМО» з приводу амбліопії та косоокості.
Методи обстеження: визначення гостроти зору,
характеру бінокулярного зору за допомогою кольо-
ротеста та синоптофора, рухливості очних яблук у 8
напрямках погляду та стану конвергенції, стану пере-
днього відтинку ока, заломлювальних середовищ,
рефракції, очного дна.
Проведені наступні нейрофізіологічні досліджен-
ня: електроенцефалографія (ЕЕГ), реоенцефалогра-
фія (РЕГ), ехоенцефалоскопія (ЕХО), дослідження
зорових викликаних потенціалів на спалах (ЗВПс).
Психоневрологом та дефектологом оцінювались стан
інтелекту, уваги та моторики рук.
Статистична обробка отриманих даних виконана
сучасними методами статистичного аналізу з вико-
ристанням пакету Statistica 9; в усіх процедурах ста-
таналізу був прийнятий 5% рівень значущості.
37
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
У вивчаємій когорті хворих відмічено 5 форм
ДЦП: спастична диплегія – 60,7%, спастичний тетра-
парез – 18,9%, атонічно-астатична форма – 11,4%,
гиперкінетична форма – 1%, геміпаретична форма –
16 (8%). Отже, найбільш частим видом ДЦП була спа-
стична диплегія.
Результати нейрофізіологічного обстеження по-
казали наступне.
Нормальна ЕЕГ спостерігалась лише у 3,1% дітей.
Епілептиформні вогнища констатовані у 36,2% хво-
рих; інші зміни – у 60,7%.
За даними РЕГ тільки 12,7 % дітей не мали пато-
логічних змін; із різних видів порушень РЕГ найбільш
часто відмічено міжпівкульну асиметрію пульсово-
го кровонаповнення (49,2%) та утруднення венозно-
го відтоку (25,9%).
Результати ЕХО також свідчили про значні відхи-
лення від норми у переважної більшості дітей (93%);
найчастіше зустрічалась шлуночкова гідроцефалія
(87,5%).
Дослідження ЗВПс показали ураження структур
зорово-нервового шляху у 85,2% дітей.
Порушення інтелекту відмічено в 72,6% випадків.
Сюди відносяться: затримка психічного розвитку
(ЗПР), затримка психічного та мовного розвитку
(ЗПМР), дебільність (відповідно 34,8%, 33,3%, 4,5%).
Важкий стан центральної нервової системи обу-
мовив і інші розлади, а саме – порушення стану ува-
ги та моторики рук. Так, увага була зосередженою
лише у 26 обстежених дітей (12,9%), слабо розсіяною
– у 88 дітей (43,8%), розсіяною – у 87 (43,3%).
Значно страждала моторика рук у дітей з ДЦП:
порушення грубої моторики зареєстровано у 63 дітей
(31,3%), порушення дрібної моторики – у 109 (54,2%);
нормальна моторика рук констатована лише у 29
дітей (14,5%).
Порушення центральної нервової системи і кро-
вопостачання головного мозку, з одного боку, і опи-
сані зміни інтелекту та уваги, з іншого, визначають
розлади зорових функцій або можливість їх визна-
чення.
При проведенні візометрії в 34,8% випадків вияв-
лено предметний або невизначений зір, у 13,7% гос-
трота зору дорівнювала 0,05-0,15, в 11,7% - 0,2-0,35, в
32,6% - 0,4-0,8, в 7,2% випадків - 0,85 і вище. Таким
чином, у 48,5% обстежених нами дітей при первин-
ному огляді констатовано гостроту зору нижче 0,2.
Причинами зниження гостроти зору були амбліопія
різних видів і ступенів (83,6%), часткова атрофія зо-
рових нервів (27,4%), патологічні вогнища на очно-
му дні (2,2%) (у частини хворих було поєднання 2-3
причин зниження зору).
Серед дітей з нормальним інтелектом найбільше
було осіб з гостротою зору 0,4 і вище (60,9%) і най-
менше - з предметним зором і гостротою зору 0,05-
0,15 (20,9%). Серед дітей із ЗПР та ЗПРР осіб з гостро-
тою зору 0,4 і вище було відповідно 42,2% і 20,2%, а
осіб з предметним зором і гостротою зору 0,05-0,15 -
відповідно 46,4% і 72,4%. При дебільності низький зір
(менше 0,2) виявлено у 55,6% осіб (у 10 дітей з 18).
Таким чином, при виражених видах порушення інте-
лекту (ЗПРР і дебільність) більш ніж у половини хво-
рих констатовано різке зниження зору (предметний
зір або неможливість його визначення, а також гос-
трота зору 0,05-0,15).
Констатовано тісний зв’язок гостроти зору зі ста-
ном нейрофункціональних показників. Так, гострота
зору менше 0,3 достовірно частіше зустрічалася в
порівнянні з гострота зору 0,3 і вище при наступних
станах: при гіпертензійному синдромі й шлуночковій
гідроцефалії за даними ехоенцефалоскопії (р = відпо-
відно 0,04 і 0,008), при наявності епілептиформних
вогнищ за даними ЕЕГ (р=0,0003), при патології РЕГ
(усіх видів сумарно, р=0,0003), при патології струк-
тур зорово-нервового шляху за даними ЗВПс
(р=0,00001).
Характерним для обстежених нами хворих на
ДЦП була значна частота аномалій рефракції – зок-
рема, тих її видів, що формують амбліопію. Так, гіпер-
метропія середнього та високого ступенів констато-
вана у 7,2% очей, гіперметропічний астигматизм сту-
пенем більш ніж 1,0 дптр – у 17,9%, змішаний астиг-
матизм ступенем більш ніж 1,0 дптр – 9% очей. Тре-
ба зазначити також значну частоту міопічної реф-
ракції – 22,6%, при цьому частка очей з міопічним
астигматизмом більш ніж 1,0 дптр склала 12,2%.
Косоокість діагностовано у 89,6% дітей, ністагм –
у 39,8%. Косоокість мала ускладнений характер: у
83,8% хворих вона була вродженою, у 66,1% - пост-
ійною, у 72,8% - неакомодаційною.
Разом з тим, слід відмітити, що у більшості дітей
(72,3%) були відносно невеликі кути косоокості (до 15
градусів), що було підставою для спроби проведення
ортоптичного лікування.
А висока частота амбліопії у переважної
більшості дітей з ДЦП (83,6%) обумовила необхідність
активного плеоптичного лікування з урахуванням
психоневрологічного стану дітей. Найбільш часто
зустрічалась амбліопія змішана (29,7%), у 25,7% -
рефракційна, у 11,7% - дісбінокулярна, в 33,0% ви-
падків вид амбліопії не було встановлено.
Після ретельного обстеження хворого підбира-
лися відповідні окуляри. Обов’язково проводилося
тестування інтелекту дитини у психоневролога і де-
фектолога, після чого індивідуально підбиралися ме-
тоди плеоптичного лікування, а при виявленні різниці
в гостроті зору між правим і лівим оком - оклюзія
кращого ока. Тривалість оклюзії призначалась індив-
ідуально залежно від різниці в гостроті зору між очи-
ма. Особливого значення у дітей з ДЦП набуває на-
півпрозора оклюзія з дозованим зниженням світлоп-
роникності, при якій ведуче око продовжує прийма-
ти участь у зоровому процесі, оскільки воно по-
38
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2011, том 14, № 1 (53)
вністю не “виключається”, а домінуючим стає амбл-
іопічне око. Слід зазначити, що ношення напівпрозо-
рого оклюдора хворими з ДЦП переноситься значно
легше, ніж повне виключення ведучого ока.
При проведенні лікування амбліопії велике зна-
чення набувають методи, які поєднують подразнен-
ня різних органів чуттів. Нами запропоновано спосіб
активації уваги при проведенні плеоптичного ліку-
вання у дітей із ДЦП, який відрізняється тим, що до
початку лікування лікар або медична сестра визна-
чають, на який тип мелодії дитина реагує, підбира-
ють приємну для цієї дитини мелодію, «розбивають»
її на окремі звукові сигнали (ринг тони) тривалістю
по 3-5 секунд і в хаотичному порядку записують їх на
звуковий прилад, який при порушенні фіксації про-
понованих дитині об’єктів (малюнки, літери або пред-
мети) розміщують у напрямку фіксації даних об’єктів
і медична сестра подає звуковий сигнал з одночас-
ним словесним супроводом (патент № 53743 від
11.10.2010 р., МПК А61F 9 / 08) [4].
Після консультації дефектолога призначалися
вправи на локалізаторі-коректорі, амбліотренері,
бівізіотренері – тобто ті методики, в основі яких ле-
жить малювання, а також розвиток здатності дитини
до локалізації подразника; при проведенні означених
тренувань приймають участь як орган зору, так і
орган слуху і пропріоцептивні відчуття. Такий си-
нергізм здійснював сприятливий вплив на розвиток
гостроти зору. Дефектологом індивідуально підби-
ралися кольори, об’єкти і сюжети для малювання, що
значно підвищувало зацікавленість дитини при про-
веденні лікування і сприяло підвищенню його ефек-
тивності.
Запропоновано модифіковані та адаптовані до
психоневрологічного статусу хворих на ДЦП (інте-
лект, увага, моторика рук) методи плеоптичного ліку-
вання з вибором оптимальних методик відповідно
фактичному, а не календарному інтелектуальному
віку дитини, що визначалось лікарями-невропатоло-
гами і вчителями-дефектологами.
Для дітей з порушенням моторики рук запро-
поновано модифікований спосіб, який відрізняєть-
ся тим, що перед проведенням плеоптичного ліку-
вання проводять нейрофункціональне обстеження
дитини з ДЦП і при виявленні порушень грубої мо-
торики руки, гіперкінезу, тремору лікування про-
водять тільки за спеціальними комп’ютерними ме-
тодиками з використанням комп’ютерного маніпу-
лятора – «мишки» (патент № 53744 від 11.10.2010 р.,
МПК А61F 9 / 00) [5].
Індивідуального підходу потребують діти, у яких
за даними ЕЕГ виявлені епілептиформні вогнища і
(або) у яких в анамнезі відмічалися судоми або судо-
мна готовність. В таких випадках заборонялася
імпульсна фотостимуляція сітківки, яка могла б спро-
вокувати судоми у дитини, а перевага надавалася
методам, що підвищують розрізняльну здатність
сітківки: вправи на локалізаторі, коректорі, тестері
ортоптичному, КЕМ-стимуляторі, малювання з
підсвіткою в умовах поступового підвищення або
зниження контрасту.
Плеоптичне лікування, проведене у дітей із ДЦП,
які мають епілепсію або судомну готовність, виключ-
но методами розвитку розпізнавальних здібностей
зорового аналізатора без використання імпульсної
фотостимуляції сітківки, привело до підвищення гос-
троти зору в 44,4 % випадків, що свідчить про
доцільність проведення такого лікування в дітей з на-
явністю епілептиформних вогнищ і судомної готов-
ності.
Нами вивчено результат плеоптичного лікуван-
ня залежно від стану інтелекту спостережуваних дітей.
Для такого аналізу діти були розділені на 2 групи: 1
група - діти з нормальним інтелектом; 2 група - діти з
порушеним інтелектом, а саме: із ЗПР, ЗПМР та з де-
більністю. Показано, що в групі дітей з нормальним
інтелектом значно частіше досягається підвищення
гостроти зору (69,4%), ніж у дітей з порушеннями
інтелекту (47,7%) (OR=2,5; ДІ=1,54,0; р=0,00014). Отже,
при нормальному інтелекті в 2,5 рази підвищуються
шанси на досягнення позитивного ефекту лікування.
Проаналізовано ефективність плеоптичного ліку-
вання залежно від стану уваги спостережуваних дітей.
Показано, що в осіб із зосередженим увагою пози-
тивний результат лікування досягнуто у 64,7% ви-
падків; в осіб же з розсіяною увагою - у 39,1% (OR =
2,85; ДІ=1,9ё4,4; р=0,0001).
Велике значення для виконання плеоптичних
вправ має стан моторики рук. Встановлено, що час-
тота очей з досягнутим позитивним ефектом ліку-
вання в групі дітей із збереженою моторикою склала
59,1%, у групі ж дітей з порушенням грубої мотори-
ки рук - 41,8% (OR=2,0; ДІ=1,3ё3,16; р= 0,002).
Вказане свідчить про те, що нормальний інтелект,
зосереджена увага і нормальна моторика рук обу-
мовлюють кращий результат плеоптичного лікуван-
ня. Разом з тим, той факт, що у дітей з їх порушення-
ми досягнуто підвищення гостроти зору відповідно у
47,7%, 39,1% і 41,8% випадків, свідчить про доцільність
проведення лікування у вказаного контингенту дітей.
В результаті індивідуально спланованого офталь-
мологом спільно з психоневрологом та дефектоло-
гом лікування досягнуто істотне підвищення гостро-
ти зору: так, у дітей з амбліопією, яким було почато
плеоптичне лікуваня у віці до 3 років, середні значен-
ня коригованої гостроти зору (М±SD) збільшились з
0,31±0,10 до 0,46±0,10 (р=0,0009); у дітей, яким було
почато лікування у віці від 3 до 7 років – з 0,49±0,02 до
0,63±0,03 (р=0,0009); у дітей, які почали лікуватись у
шкільному віці, гострота зору підвищилась з 0,45±0,03
до 0,59±0,03 (р=0,0015). Отже, незалежно від віку, в
якому було почато плеоптичне лікування, воно вия-
вилось ефективним. В цілому, адаптація традиційних
методів плеоптичного лікування до психоневрологі-
39
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
чного стану хворих на ДЦП привела до підвищення
гостроти зору при амбліопії слабкого, середнього та
високого ступеня відповідно у 1,3, 1,9 і 2,2 рази.
ВИСНОВКИ
Проведені нами дослідження свідчать про на-
явність складного нейро-психо-офтальмологічного
дефекту у дітей, що страждають на дитячий цереб-
ральний параліч. Виявлена у них різнобарвна офталь-
мопатологія (зокрема, амбліопія, косоокість) потре-
бує тривалого регулярного лікування за спільною
участю окуліста, психоневролога і дефектолога.
ЛІТЕРАТУРА
1. Гойда Н. Г. Основні напрямки розвитку дитя-
чої неврологічної служби в Україні та зниження інва-
лідності у дітей / Н. Г. Гойда, В. Ю. Мартинюк // Ук-
раїнський вісник психоневрології. –– 1999. ѕ Т. 7, вип.
2. ѕ С. 20.
2. Концептуальные направления усовершенство-
вания неврологической помощи детям в условиях
переходного периода государственного строитель-
ства / Н. Г. Гойда, В. В. Бережной, В. Ю. Мартинюк [и
др.] // Український вісник психоневрології. ѕ 1997. ѕ
Т. 5. ѕ Вып. 3 (15). ѕ С. 11.
3. Сердюченко В. И. Структура глазной патоло-
гии у детей с различными формами детского цереб-
рального паралича и реабилитация лиц с поражени-
мями глазодвигательного аппарата / В. И. Сердючен-
ко, В. П. Прусс, Г. Г. Бреева // Вестник физиотерапии
и курортологии. ѕ 2000. ѕ № 3. ѕ С. 92.
4. Сердюченко В. І. Спосіб активації уваги у дітей
з ДЦП при проведенні плеопто-ортоптичного ліку-
вання. / В. І. Сердюченко, Я. Й. Гальперт // Патент №
53743, Україна (2010). Бюл. № 19 за 2010 г.
5. Сердюченко В. І. Спосіб створення умов для
здійснення плеопто-ортоптичного лікування, спрямо-
ваного на розвиток розпізнавальної властивості
сітківки у дітей з порушенням моторики. / В. І. Сер-
дюченко, Я. Й. Гальперт // Патент № 53744, Україна
(2010). Бюл. № 19 за 2010 г.
6. Erkkila H. Strabismus in Children with cerebral palsy
/Н. Erkkila, L. Lindberg, А. К. Kallio // Acta Ophthalmol.
Scand. — 1996. — Vol. 74, № 6. — P. 636-638.
7. Hiles D. A. Current concepts in the management
of strabismus in children with cerebral palsy / D. A. Hiles,
Р. Н. Wallar, F. McFarlane // Ann. Ophthalmol. ѕ 1975. –
Vol. 7, №6. – P. 789-798.
8. Jacobson L. Visual impairment in preterm children
with periventricular leucomalacia – visual, cognitive and
neuropaediatric characteristics related to cerebral
imaging / L. Jacobson, U. Ek, Е. Fernell // Dev Med Child
Neurol. ѕ 1996. ѕ Vol. 38, №8. – P. 724-735.
9. Katoch S. Ocular defects in cerebral palsy / S.
Katoch, А. Devi, Р. Kulkarni // Indian J. Ophthalmology.
ѕ 2007. ѕ Vol. 55. ѕ P. 154-156.
10. Kozeis N. Visual function and visual percthtion
in cerebral palsied children / N. Kozeis, А. Anogeianaki,
D. T. Mitova // Ophthal. Physiol. Opt. ѕ 2007. ѕ Vol. 27. –
P. 44-53.
11. Lagunju I. A. Ocular abnormalities in children
with cerebral palsy / I. A. Lagunju, T. S. Oluleye // Afr. J.
Med. Sci. ѕ 2007. ѕ Vol. 36, №1. ѕ P. 71-75.
12. Meduri R., Schiavi C Brain pathology and
strabismus // Curr. opin. ophthalmol. – 1996. – V. 7(5). –
P. 24-29.
13. Pennefather P. M. Ocular abnormalities assotiated
with cerebral palsy after preterm birth / Р. М. Pennefather,
W. Tin // Eye. ѕ 2000. – Vol. 14, pt 1. ѕ P. 78-81.
|