Використання гольмієвого лазера в лікуванні стриктур сечоводу

Стриктуры мочеточников являются частым осложнением акушерско – гинекологических операций, длительного стояния камня в мочеточнике и многократных сеансов ЭУВЛ. Цель работы: исследовать возможности использования гольмиевого лазера в лечении стриктур мочеточника и сравнить его эффективность с другими м...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2011
Hauptverfasser:	Борис, Ю.Б., Поліщук, М.Г., Дурач, М.І., Кльофа, Т.Г.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2011
Schriftenreihe:	Таврический медико-биологический вестник
Schlagworte:	Оригинальные статьи
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74977
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Використання гольмієвого лазера в лікуванні стриктур сечоводу / Ю.Б. Борис, М.Г. Поліщук, М.І. Дурач, Т.Г. Кльофа // Таврический медико-биологический вестник. — 2011. — Т. 14, № 4, ч. 1 (56). — С. 32-36. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-74977
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-749772015-01-26T03:02:41Z Використання гольмієвого лазера в лікуванні стриктур сечоводу Борис, Ю.Б. Поліщук, М.Г. Дурач, М.І. Кльофа, Т.Г. Оригинальные статьи Стриктуры мочеточников являются частым осложнением акушерско – гинекологических операций, длительного стояния камня в мочеточнике и многократных сеансов ЭУВЛ. Цель работы: исследовать возможности использования гольмиевого лазера в лечении стриктур мочеточника и сравнить его эффективность с другими методами: бужированием стриктуры мочеточника пластиковыми уретральными бужами и использование «холодного» ножа. Среди больных с стриктурами мочеточников – 10 с врожденными, 18 – стриктуры ятрогенного происхождения, вследствие длительного стояния камня – 44. Непосредственные результаты лечения стриктур мочеточников – наилучшие результаты в группе больных у которых использовали гольмиевый лазер – в 100% в группе с врожденными стриктурами, 66,6% в группе с ятрогенными стриктурами мочеточника, и 88,2% у больных с длительным стоянием камня. Больным, у которых вместе с стриктурой находился камень, одновременно с эндоуретеротомией выполняли лазерную эндоуретеролитотрипсию. Через 1 год наблюдения наилучшие результаты в группе больных, у которых в рентгенноурологических операциях использовали гольмиевый лазер – эффективность в группе с врожденными стриктурами мочеточника – 100%, и 91% в группе с длительным нахождением камня. Рентгеноэндоскопические операции у больных с стриктурами мочеточников с использованием гольмиевого лазера является эффективным и безопасным. Ureterostegnosis is a frequent complication of obstetric - gynecologic, and urologic surgical operations, a long standing stones and multiple sessions EUHL. Objective: To explore the possibility of using holmium laser treatment ureterostegnosis and compare its performance with other methods: building ureterostegnosis plastic ureteral bougie and use of «cold» knife. Among patients with strictures of the ureter - 10 of congenital stricture in 18 iatrogenic origin, due to long standing calculus - 44. Immediate results of treatment of ureter strictures - the best results in the group of patients that used a Ho-Yag laser - 100% in the group with congenital strictures, 66.6% in the group with iatrogenic strictures of the ureter and 88.2% in patients with long standing calculus. In patients, which along with ureterostegnosis was calculus, while performing laser endoureterotomi endoureterolitotrypsia. After 1 year of observation the best results in the group of patients in which the transactions used in Ho-Yag laser - efficiency in the group with congenital strictures of the ureter - 100%, and 91% - in the group with long standing calculus. Enendourologycal surgery in patients with strictures of the ureter using Ho-Yag laser is effective and safe. 2011 Article Використання гольмієвого лазера в лікуванні стриктур сечоводу / Ю.Б. Борис, М.Г. Поліщук, М.І. Дурач, Т.Г. Кльофа // Таврический медико-биологический вестник. — 2011. — Т. 14, № 4, ч. 1 (56). — С. 32-36. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74977 14.01.06 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Оригинальные статьи Оригинальные статьи
spellingShingle	Оригинальные статьи Оригинальные статьи Борис, Ю.Б. Поліщук, М.Г. Дурач, М.І. Кльофа, Т.Г. Використання гольмієвого лазера в лікуванні стриктур сечоводу Таврический медико-биологический вестник
description	Стриктуры мочеточников являются частым осложнением акушерско – гинекологических операций, длительного стояния камня в мочеточнике и многократных сеансов ЭУВЛ. Цель работы: исследовать возможности использования гольмиевого лазера в лечении стриктур мочеточника и сравнить его эффективность с другими методами: бужированием стриктуры мочеточника пластиковыми уретральными бужами и использование «холодного» ножа. Среди больных с стриктурами мочеточников – 10 с врожденными, 18 – стриктуры ятрогенного происхождения, вследствие длительного стояния камня – 44. Непосредственные результаты лечения стриктур мочеточников – наилучшие результаты в группе больных у которых использовали гольмиевый лазер – в 100% в группе с врожденными стриктурами, 66,6% в группе с ятрогенными стриктурами мочеточника, и 88,2% у больных с длительным стоянием камня. Больным, у которых вместе с стриктурой находился камень, одновременно с эндоуретеротомией выполняли лазерную эндоуретеролитотрипсию. Через 1 год наблюдения наилучшие результаты в группе больных, у которых в рентгенноурологических операциях использовали гольмиевый лазер – эффективность в группе с врожденными стриктурами мочеточника – 100%, и 91% в группе с длительным нахождением камня. Рентгеноэндоскопические операции у больных с стриктурами мочеточников с использованием гольмиевого лазера является эффективным и безопасным.
format	Article
author	Борис, Ю.Б. Поліщук, М.Г. Дурач, М.І. Кльофа, Т.Г.
author_facet	Борис, Ю.Б. Поліщук, М.Г. Дурач, М.І. Кльофа, Т.Г.
author_sort	Борис, Ю.Б.
title	Використання гольмієвого лазера в лікуванні стриктур сечоводу
title_short	Використання гольмієвого лазера в лікуванні стриктур сечоводу
title_full	Використання гольмієвого лазера в лікуванні стриктур сечоводу
title_fullStr	Використання гольмієвого лазера в лікуванні стриктур сечоводу
title_full_unstemmed	Використання гольмієвого лазера в лікуванні стриктур сечоводу
title_sort	використання гольмієвого лазера в лікуванні стриктур сечоводу
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2011
topic_facet	Оригинальные статьи
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74977
citation_txt	Використання гольмієвого лазера в лікуванні стриктур сечоводу / Ю.Б. Борис, М.Г. Поліщук, М.І. Дурач, Т.Г. Кльофа // Таврический медико-биологический вестник. — 2011. — Т. 14, № 4, ч. 1 (56). — С. 32-36. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
series	Таврический медико-биологический вестник
work_keys_str_mv	AT borisûb vikoristannâgolʹmíêvogolazeravlíkuvannístriktursečovodu AT políŝukmg vikoristannâgolʹmíêvogolazeravlíkuvannístriktursečovodu AT duračmí vikoristannâgolʹmíêvogolazeravlíkuvannístriktursečovodu AT klʹofatg vikoristannâgolʹmíêvogolazeravlíkuvannístriktursečovodu
first_indexed	2025-07-05T23:17:57Z
last_indexed	2025-07-05T23:17:57Z
_version_	1836850849219870720
fulltext	32 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2011, том 14, №4 ч.1 (56) УДК 14.01.06 © Ю.Б. Борис, М.Г. Поліщук, М.І. Дурач, Т.Г. Кльофа, 2011. ВИКОРИСТАННЯ ГОЛЬМІЄВОГО ЛАЗЕРА В ЛІКУВАННІ СТРИКТУР СЕЧОВОДУ Ю.Б. Борис, М.Г. Поліщук, М.І. Дурач, Т.Г. Кльофа Кафедра урології Львівського державного медичного університету ім. Д.Галицького – (зав.кафедрою проф. Борис Ю.Б.), клініка урології, нефрології та гінекології Військово – медичного клінічного центру Західного регіону, м. Львів. USING OF HOLMIUM LASER TREATMENT URETEROSTEGNOSIS Y.B. Boris, M.G. Polishyk, Dyrach M.I., T.G. Klofa SUMMARY Ureterostegnosis is a frequent complication of obstetric - gynecologic, and urologic surgical operations, a long standing stones and multiple sessions EUHL. Objective: To explore the possibility of using holmium laser treatment ureterostegnosis and compare its performance with other methods: building ureterostegnosis plastic ureteral bougie and use of «cold» knife. Among patients with strictures of the ureter - 10 of congenital stricture in 18 iatrogenic origin, due to long standing calculus - 44. Immediate results of treatment of ureter strictures - the best results in the group of patients that used a Ho-Yag laser - 100% in the group with congenital strictures, 66.6% in the group with iatrogenic strictures of the ureter and 88.2% in patients with long standing calculus. In patients, which along with ureterostegnosis was calculus, while performing laser endoureterotomi endoureterolitotrypsia. After 1 year of observation the best results in the group of patients in which the transactions used in Ho-Yag laser - efficiency in the group with congenital strictures of the ureter - 100%, and 91% - in the group with long standing calculus. Enendourologycal surgery in patients with strictures of the ureter using Ho-Yag laser is effective and safe. ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ГОЛЬМИЕВОГО ЛАЗЕРА В ЛЕЧЕНИИ СТРИКТУР МОЧЕТОЧНИКА Ю.Б. Борис, М.Г. Полищук, М.І. Дурач, Т.Г. Кльофа РЕЗЮМЕ Стриктуры мочеточников являются частым осложнением акушерско – гинекологических операций, длительного стояния камня в мочеточнике и многократных сеансов ЭУВЛ. Цель работы: исследовать возможности использования гольмиевого лазера в лечении стриктур мочеточника и сравнить его эффективность с другими методами: бужированием стриктуры мочеточника пластиковыми уретральными бужами и использование «холодного» ножа. Среди больных с стриктурами мочеточников – 10 с врожденными, 18 – стриктуры ятрогенного происхождения, вследствие длительного стояния камня – 44. Непосредственные результаты лечения стриктур мочеточников – наилучшие результаты в группе больных у которых использовали гольмиевый лазер – в 100% в группе с врожденными стриктурами, 66,6% в группе с ятрогенными стриктурами мочеточника, и 88,2% у больных с длительным стоянием камня. Больным, у которых вместе с стриктурой находился камень, одновременно с эндоуретеротомией выполняли лазерную эндоуретеролитотрипсию. Через 1 год наблюдения наилучшие результаты в группе больных, у которых в рентгенноурологических операциях использовали гольмиевый лазер – эффективность в группе с врожденными стриктурами мочеточника – 100%, и 91% в группе с длительным нахождением камня. Рентгеноэндоскопические операции у больных с стриктурами мочеточников с использованием гольмиевого лазера является эффективным и безопасным. Ключові слова: стриктура сечоводу, гольмієвий лазер, ендоурологічній операції, уретероскопія. Уретероскопія є відносно новою урологічною операцією. Дане втручання вперше було проведено в 1912році Hugh Hampton Young в 2-місячної дитини зі значно розширеним сечоводом, зумовленим хво- робою Маріона, верхні сечові шляхи були оглянуті з допомогою дитячого цистоскопа розміром 9,5F. Але тільки в кінці 1970-х рр.. уретероскопія увійшла в прак- тику уролога. Сумісна робота ендоурологів і фірм, що випускають ендоскопічну техніку, привели до швидкого удосконалення уретероскопії, і крім ригід- них інструментів сьогодні розроблені сучасні на- півригідні міні – уретероскопи та гнучкі уретероско- пи, завдяки чому можливості уролога в удосконаленні діагностики та лікування патології ВСШ були покра- щені. Змінився також підхід в відношенні дренування верхніх сечових шляхів після проведення уретеропіє- лоскопії. Якщо раніше після виконання уретеропіє- лоскопії рутинно виконувалось встановлення стента, то в даний час стент встановлюється після уретеро- пієлоскопії лише в 34% випадків, що пояснюється 33 О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И Крім вищезгаданих особливостей, трансуретраль- на уретеропієлоскопія як операція має свої «клінічні» і «технічні» протипокази. До клінічних протипоказів відносять в першу чергу наявність запального про- цесу в стадії загострення верхніх або нижніх сечових шляхів, а також ряд загальновідомих клінічних проти- показів до будь – якого оперативного втручання. «Технічні» протипокази включають в себе хво- роби кульшових суглобів, коли пацієнта неможливо вкласти в положення для цистоскопії, наявність про- тяжних стриктур уретри, які затрудняють без вико- нання внутрішньої уретротомії проведення інстру- менту в сечовий міхур, аденома простати з внутріш- ньоміхуровим ростом і наявністю середньої долі, що часто робить неможливим заведення ригідного інструмента в вічко сечоводу, наявність в анамнезі даних за перенесений уретероцистоанастомоз, про- меневу терапію на ділянку малого тазу, також затруд- няють проведення інструменту або роблять виконан- ня уретероскопії неможливим. [1] В теперішній час в ендоурологічній практиці все частіше використовується гольмієвий лазер з його широкими можливостями в хірургії каменів та стрик- тур сечоводу. В доступній нам літературі ми не знай- шли даних про ефективність використання різних методів лікування стриктур сечоводу з використан- ням гольмієвого лазера, холодного ножа, пластико- вих уретеральних бужів та балонної дилатації. Нашою метою було дослідити можливості вико- ристання гольмієвого лазера в лікуванні стриктур сечоводу і порівняти його ефективність з іншими методами: бужуванням стриктури сечоводу пласти- ковими уретеральними бужами, використанням хо- лодного ножа. На основі мети дослідження були сформульовані наступні завдання: МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ Використовували гольмієвим лазер фірми Storz з довжиною хвилі 2,09 мкм та такими фізичними мож- ливостями кварцового фіброволокна: · глибина проникнення в тканини одного імпульсу гольмієвого лазера – 0,4 мм., і ширина – 0,4-0,6 мм. не викликають карбонізації тканини і не приводять до постопікового рубця, дозволяючи ви- конувати розсічення і абляцію тканини; · загоєння рани після впливу гольмієвого лазе- ра – 3-5 днів; · гемостатичні особливості гольмієвого лазера («загортання» дрібних артеріальних та венозних судин в «косичку») створюють умови «сухого» операцій- ного поля і його ідеального візуального контролю; · кварцове волокно діаметром 400-600 мікрон може бути проведене по каналу (в ендоскопах сучас- ної конструкції для даної мети передбачений спец- іальний канал) як жорсткого, так і гнучкого інстру- мента (цистоскопа і нефроскопа) разом з сечовідним катетером і петлею Дормія; меншим калібром сучасних уретеропієлоскопів. Покази до виконання трансуретральної уретеро- пієлоскопії приведені нижче: А. Діагностична уретероскопія. 1. дефекти наповнення ВСШ на рентгенівських знімках; 2. обструкція ВСШ; 3. монолатеральна макрогематурія при виклю- ченні патології нирок; 4. наявність пухлинних клітин при селективному заборі сечі з сечоводу; 5. спостереження в віддаленому періоді після консервативного лікування пухлин ВСШ. Б. Лікувальна уретероскопія з приводу сечокам- ’яної хвороби: 1. конкременти нижньої третини сечоводу; 2. конкременти верхньої та середньої третини сечоводу, після неефективної ДЛТ; 3. конкременти ниркової миски та чашечок, після неефективної ДЛТ; 4. кам’яна «доріжка» після ДЛТ; 5. конкременти сечоводу в поєднанні з наявні- стю обструкції; 6. конкременти сечоводу в поєднанні з підозрою на наявність пухлини ВСШ. В. Лікувальна уретероскопія з приводу інших зах- ворювань ВСШ. 1. видалення стороннього тіла (внутрішній стент, відламки струн, робочих інструментів, дренажів тощо); 2. лікування папілярних пухлин верхніх сечових шляхів в окремих хворих; 3. оптичне бужування, дилатація і ендотомія стриктур верхніх сечових шляхів; 4. реканалізація сечоводу або пієлоуретрально- го сегменту при непротяжних облітераціях в окре- мих хворих; 5. фульгурація (заварювання) нориць верхніх се- чових шляхів; 6. інтраренальна парапельвікальних кист (ендок- істолізис) в окремих хворих; 7. ретроградна нефростомія. Крім удосконалення ендоскопічного обладнання зріс клінічний досвід урологів, що дозволило викону- вати ряд трансуретеральних оперативних втручань на верхніх сечових шляхах в умовах денного стаціо- нару. Разом із розширенням показів до застосування і збільшенням клінічного досвіду даної операції ряд авторів виділяє окремі категорії хворих, в яких ви- конання уретеропієлоскопії має свої особливості, і застосування останньої можливе лише урологами, які мають великий клінічний досвід: діти, вагітні, пацієнти з наявністю аномалій верхніх сечових шляхів, пацієнти з захворюваннями ВСШ транс- плантованої нирки, пацієнти з захворюваннями ВСШ після кишечноїпластики сечового міхура. 34 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2011, том 14, №4 ч.1 (56) · «чиста» робоча поверхня кінчика волокна за- безпечена його самоочищенням шляхом посилання імпульса в момент виводу з зони операції, що, таким чином, не вимагає виймання волокна з ендоскопа, що економить час [2,3]. Для бужування стриктур використовували пла- стикові уретеральні бужі фірми BARD №6 – 12 по Шар’єру, а також «холодний ніж» Storz для розсічен- ня стриктур. Довжину стриктури визначали, оцінюючи дефект сечоводу на екскреторній урограмі, при наявності нефростоми виконували антеградну урографію. При виконанні уретероскопії через робочий канал урете- рореноскопа вводили розведений в пропорції 1/3 76% розчин верографіну для виконання ретроградної уре- терографії. Слід зауважити, що практично в жодному випад- ку рентгенологічні методи обстеження до викорис- тання оперативного втручання ретроградної урете- роскопії та ендоуретеротомії не співпадали з даними після оперативного втручання. Довжина стриктури в кінцевому результаті виявлялась довшою, ніж її виз- начили до операції. Після оперативного втручання, для кінцевого визначення протяжності стриктури уретероскоп під візуальним контролем з боку стру- ни підводили до дистального кінця стриктури. На рен- тгенівській дузі в прямій проекції відмічали дисталь- ний кінець, потім знову під контролем зору з боку струни проводили інструмент до проксимального кінця звуження. В наступному вимірювали лінійкою на дисплеї рентгенівської дуги довжину стриктури. Для підходу до стриктури використовували рет- роградний доступ. Під час проведення ендоуретеро- пієлотомії використовують як ріжучі, так і абляційні можливості енергії гольмієвого лазера. При стриктурі >5мм. прохідність верхніх сечових шляхів відновлюють шляхом розсічення і абляції па- тологічно зміненої тканини. Технічно операції з рет- роградним доступом виконуються прикладанням робочої поверхні торця лазерного світлодіоду безпо- середньо до рубцевої тканини. При розташування стриктури в нижній та середній третинах сечоводу можливі розсічення і абляція рубцевих тканин тільки по передній і передньомедіальній поверхнях сечово- ду, оскільки лазерне волокно, виходячи в цих зонах з робочого каналу уретеропієлоскопа «скеровується» безпосередньо по передній поверхні сечоводу. Розс- ічення проводять орієнтуючись на просвіт сечоводу, позначений струною, по всій довжині рубцевої тка- нини стриктури до появи в полі зору парауретераль- ної клітковини жовто – білого кольору. Розсічення і абляцію рубцевих тканин проводять прикладанням енергії гольмієвого лазера не перпендикулярно осі стінки сечоводу, а поздовжньо. Цей варіант впливу дозволяє мінімізувати пошкодження здорових тканин стінки сечоводу з одного боку, і впливати на рубцеві тканини як зі сторони просвіту сечоводу, так і зі сто- рони парауретеральної клітковини, особливо в тих випадках, коли рубцевий процес поширюється за межі стінки сечоводу [2]. При розсіченні протяжних стриктур основні труд- нощі полягають в візуалізації збереженого просвіту сечоводу в умовах обмеження його рухомості руб- цевою тканиною як безпосередньо в стінці сечоводу, так і периуретеральній тканині. В даному випадку абляцію проводять до появи в полі зору параурете- ральної клітковини [2,3]. Після завершення корекції стриктури сечоводу в обов’язковому порядку про- водять уретероскопію для оцінки стану стінки сечо- воду над місцем стенозування.У всіх випадках ендос- копічного втручання на сечоводі в зв’язку з можли- вим виникненням набряку в зоні операції проводять дренування верхніх сечових шляхів для профілактики гострого пієлонефриту звичайно шляхом введення стента №8-10 Ch на 4-6 тижнів. РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ По етіології стриктури сечоводу розподілялись наступним чином: Вроджені – 10 Ятрогенні – 18 Тривале стояння конкременту – 44 Таблиця 1 Результати лікування стриктур сечоводу гольмієвим лазером, холодним ножем та бужуванням уретеральними бужами (в момент виконання операції). Стриктури Гольмієвий лазер (абсолютна к-ть і %) - Холодний ніж (абсолютна к-ть і %) Бужування сечоводу (абсолютна к-ть і %) Вроджені 3/3* 100% 4/3* 75% 3/2* 66,6% Ятрогенні 6/4* 66,6% 7/4* 57,1% 5/2* 40% Тривале стояння конкременту в сечоводі. 17/15* 88,2% 16/13* 81,2% 11/8* 72,7% * - кількість хворих з позитивними результатами. 35 О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И Таблиця 2 Віддалені результати лікування хворих із стиктурами сечоводу після абляції гольмієвим лазером, холодним ножем та бужування сечоводу уретеральними бужами (через один рік після операції). - кількість хворих з позитивними результатами. Стриктури Гольмієвий лазер - Холодний ніж - Бужування сечоводу Вроджені 2/2 100% 3/2* 66,6% 2/1* 50% Ятрогенні 4/4* 100% 4/2* 50% 2/1* 50% Тривале стояння конкременту в сечоводі. 11/10* 91% 14/11* 78,5% 7/5* 71,4% Хворі з вродженими стриктурами сечоводів: 6 чоловіків, середній вік 31 років, 4 жінок, середній вік 36 років. Локалізація стриктур – 4 в нижній третині, 3 – в середній третині, 3 – в верхній третині на межі пієлоуретрального сегменту. В анамнезі у цих хво- рих не було оперативних втручань, СКХ, відмічався молодий вік пацієнтів. Довжина стриктур: у 4 пацієнтів до 0,5см., у 4 хворих до 1,5см., у 2 хворих до 3см. Результати лікування вроджених стриктур сечо- воду, як представлено на таблиці № 1, в момент про- ведення операції, найбільш успішними були при ви- користанні гольмієвого лазера (ефективність 100%) – лазерне волокно проводилось через стриктуру по- при струну, вище звуження, після чого вона витягу- валась і проводилось розсічення стриктури. Найменш ефективним було бужування сечоводу (66% - пози- тивних результатів), використання «холодного ножа» займало проміжну позицію між використанням голь- мієвого лазера та бужуванням (ефективність 75%). Через 1 рік (таблиця № 2) після оперативного ліку- вання вроджених стриктур сечоводу найбільш стійкий ефект спостерігався у хворих після лазерної уретеро- томії (ефект в 100% хворих). На другому місці по ефек- тивності було використання «холодного ножа» (ефект в 66% хворих), і найменш тривкий ефект в групі після бужування сечоводу (тривалий ефект спостерігався тільки в кожного другого пацієнта). Хворі з ятрогенними стриктурами сечоводів: 8 чоловіків, середній вік 55 років, 10 жінок, середній вік 52 роки. По локалізації – в 8 хворих в нижній третині сечоводу, в 3 – в середній третині сечоводу та в 7 – в верхній третині сечоводу. Довжина стриктур сечово- ду при його ятрогенному ураженні становила: у 7 хворих до 5мм., у 8 хворих до 1,7см., у 3 хворих до 3,5см. Структура ятрогенних уражень сечоводу: 7 жінок після гінекологічних операцій; 4 випадки після уретеролітотомії в верхній третині сечоводу з накла- данням швів із матеріалу, який не резорбувався; 1 випадок після пластики пієлоуретрального сегменту фторестом. Лазерна уретеротомія в середньому по часу не перевищувала 90 хвилин. З 18 випадків у 8 ендоурологічні втручання закінчились відкритими операціями, в 6 випадках накладанням уретероцис- тонеоанастомозу, в 2 випадках накладанням перку- танної нефростоми. В 4 випадках при поєднанні стрик- тури та конкременту нижньої третини сечоводу по- ряд з лазерним розсіченням стриктури виконано ла- зерну уретеролітотрипсію. Після проведення ендоурологічних операцій з приводу стриктури сечоводу операції закінчували встановленням JJ – стента №8-10 Ch на 4-6 тижнів. Результати лікування ятрогенних стриктур сечо- воду, як представлено в таблиці №1, в момент вико- нання операції, найбільш ефективним було у хворих з використанням гольмієвого лазера (66,6%), на дру- гому місці по ефективності (57,1%) – використання холодного ножа; бужування сечоводу по ефектив- ності зайняло третє місце (40%). Через один рік після операції (таблиця № 2) найбільш стійкий ефект в групі хворих із використанням гольмієвого лазера (100%), використання «холодного ножа» та бужування сечо- воду по стійкості ефекту були однаковими – позитив- ний ефект в половини хворих. Наступна група хворих, у яких причиною роз- витку стриктури було тривале стояння конкременту в сечоводі – 44 пацієнти. Жінок в цій групі було 23, чоловіків – 21. Середній вік жінок – 54 роки, чоловіків – 59 років. По локалізації стриктури розподілялись наступним чином: 10 – в верхній третині сечоводу, 8 – в середній третині та 26 – в нижній третині сечово- ду.Довжина стриктур при тривалому стоянні конк- ременту: у 27 хворих до 0,6см., у 13 хворих до 1,4см., у 4 хворих до 2,8см. Розміри конкрементів в хворих із тривалим стоянням конкремента: до 0,7см. – у 8 хво- рих, до 1,3см. – у 22 хворих, до 2,0см. – у 8 хворих. Всім хворим виконувались 1-2 сеанси ЕУХЛ, але фрагментації конкрементів не було досягнуто і паці- єнтам виконано контактне дроблення з використан- ням гольмієвого лазера фірми Storz. Хімічна будова конкрементів: у 32 хворих моно- гідрат оксалату, у 5 хворих змішаний уратно – окса- латний літіаз, в 1 хворого фосфатний літіаз. 36 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2011, том 14, №4 ч.1 (56) Слід зауважити, що використання холодного ножа та бужування сечоводу у хворих з конкрементами сечоводу проводилось в період до 2008 року, коли в клініці ще не використовували гольмієвого лазера. В випадку розміщення конкрементів в середній або верхній третині сечоводу при використанні холодно- го ножа або бужування сечовідними бужами опера- цію проводили з проведенням струни в ниркову мис- ку, в наступному, після розширення сечоводу, вико- ристовували push up – переміщення конкременту в ниркову миску з виконанням нефролітолапаксії, ви- користовуючи перкутанний доступ. Результати лікування стриктур сечоводу внаслі- док тривалого стояння конкременту, як представле- но в таблиці №1, найбільш ефективним виявилось в групі хворих, в яких використовували гольмієвий ла- зер (88,2%), найменш ефективним було в групі хво- рих із використанням пластикових уретеральних бужів (72,7%), застосування холодного ножа займало про- міжне місце (81,2%) між двома попередніми опера- тивними втручаннями. Через 1 рік після оперативно- го лікування (як представлено в таблиці №2), найбільш стійкий ефект спостерігався в групі хворих, яких ліку- вали з використанням гольмієвого лазера (91% пози- тивних результатів), на другому місці по стійкості було використання холодного ножа (78,5%), і на третьому місці бужування сечоводу пластиковими уретераль- ними ножами (71,4%). ВИСНОВКИ 1. Пошкоджуючий ефект випромінювання голь- мієвого лазера на стінку сечоводу визначається за- гальною енергією випромінювання: Е=ЕДЖхНц. 2. Безпечними параметрами впливу гольмієво- го лазера на стінку сечоводу є: загальна енергія 0,25 Вт/сек., енергія випромінювання 0,5 Дж., частота 5Гц., при яких мінімальні ділянки некрозу та гістолімфа- цитарної інфільтрації обмежувались поверхневим шаром слизової сечоводу. 3. Ендоскопічне розсічення та абляція стрик- тури сечоводу гольмієвим лазером показана при: ятрогенній та рецидивній стриктурах сечоводу будь – якої локалізації; вродженій стриктурі сечоводу; у хвориих з тривалим стоянням конкременту в сечо- воді; у хворих з високим ризиком відкритої пласти- ки сечоводу. 4. Протипоказом до ендоскопічного застосуван- ня гольмієвого лазера при стриктурі сечоводу є по- єднання її з додатковою судиною в зоні втручання. 5. Використання гольмієвого лазера є ефектив- ним при конкрементах що «вросли» в слизову сечо- воду, з наявністю стриктури. 6. Оперативне втручання з використанням голь- мієвого лазера є ефективнішим в порівнянні з розсі- ченням стриктури холодним ножем та бужуванням сечоводу пластиковими сечовідними бужами. ЛІТЕРАТУРА 1. С.И.Корниенко, А.Г.Мартов, Д.В.Ергаков. Трансуретральные эндоскопические вмешательства на мочеточнике. (Краснодар). 2. Е.Б.Мазо, Д.К.Чепуров, Л.С.Коздоба. Гольми- евый лазер в лечении больных каменем и стрикту- рой мочеточника. // Урология и нефрология. – 1998 - №4, С. 18-20. 3. А.К.Чепуров, А.А.Неменова, С.С.Зенков, Ц.В.Дондуков. Гольмиевый лазер в эндоскопическом лечении стриктур мочеточника. // Урология и нефро- логия. – 1997. – №2, С. 19-22. 4. Чепуров А.К. Гольмиевый лазер в лечении урологических заболеваний: Дисс.докт. мед. наук. Москва. – 2000.

Використання гольмієвого лазера в лікуванні стриктур сечоводу

Institution

Ähnliche Einträge