Вплив порушень симбіотичних відносин «мікро - макроорганізм » на патогенез псоріатичної хвороби

Вплив порушень симбіотичних відносин «мікро - макроорганізм » на патогенез псоріатичної хвороби

Статья посвящена актуальной проблеме современной дерматологии – изучению состава микробиоты кишечника у больных псориазом и выяснению влияния ее нарушения на клиническое течение заболевания. Под наблюдением находилось 520 больных обычным (вульгарным) псориазом в прогрессирующей стадии дерматоза,...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2013
Автор: Куц, Л.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2013
Назва видання:Таврический медико-биологический вестник
Теми:
Оригинальные статьи
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74979
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Вплив порушень симбіотичних відносин «мікро - макроорганізм » на патогенез псоріатичної хвороби / Л.В. Куц// Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 3, ч. 2 (63). — С. 100-103. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-74979
record_format dspace
spelling irk-123456789-749792015-01-26T03:01:57Z Вплив порушень симбіотичних відносин «мікро - макроорганізм » на патогенез псоріатичної хвороби Куц, Л.В. Оригинальные статьи Статья посвящена актуальной проблеме современной дерматологии – изучению состава микробиоты кишечника у больных псориазом и выяснению влияния ее нарушения на клиническое течение заболевания. Под наблюдением находилось 520 больных обычным (вульгарным) псориазом в прогрессирующей стадии дерматоза, проявления которого соответствовали I типу течения заболевания (HLA-ассоциированному) у 392 (75,4 %), II типу (HLA-неассоциированному) – у 128 (24,6 %). Проведенное исследование состава микробиоты кишечника позволило выявить нарушения пропорционального соотношения между нормофлорой и условно патогенной микробиотой, а именно – достоверное снижение общего количества физиологической микрофлоры и повышение количества представителей условно патогенной микробиоты, что может зависеть от нарушений симбиотических отношений организма «хозяина» (макроорганизма) и микроорганизмов. Это влияет на развитие нарушений регуляторных систем организма больных и может быть одним из факторов патогенетических сдвигов при псориатической болезни. The article is devoted to the actual problem of modern dermatology – microbiota composition of intestinal in patients with psoriasis and elucidation violation of its impact on the clinical course of the disease. There were 520 supervised patients with normal (vulgar) in the progressive stage of psoriasis dermatitis, which displays answered and type of disease (HLA-associated) to 392 (75,4 %), type II (HLA-non associated) – in 128 (24,6 %). The study of the intestinal microbiota revealed violations of proportionality between normal flora and opportunistic microbiota – namely, the significant reduction in the total number of physiological microflora and increase the number of representatives conditionally pathogenic microbiota that may be affected by violations of the symbiotic relationship of the body «owner» (mаcroorganism) and microorganisms. This affects the development of disorders regulatory systems of patients and can be one of the factors of pathogenic changes in psoriatic disease. 2013 Article Вплив порушень симбіотичних відносин «мікро - макроорганізм » на патогенез псоріатичної хвороби / Л.В. Куц// Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 3, ч. 2 (63). — С. 100-103. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74979 616.517:[57.012.2/.3.047:578/579] uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Оригинальные статьи
Оригинальные статьи
spellingShingle Оригинальные статьи
Оригинальные статьи
Куц, Л.В.
Вплив порушень симбіотичних відносин «мікро - макроорганізм » на патогенез псоріатичної хвороби
Таврический медико-биологический вестник
description Статья посвящена актуальной проблеме современной дерматологии – изучению состава микробиоты кишечника у больных псориазом и выяснению влияния ее нарушения на клиническое течение заболевания. Под наблюдением находилось 520 больных обычным (вульгарным) псориазом в прогрессирующей стадии дерматоза, проявления которого соответствовали I типу течения заболевания (HLA-ассоциированному) у 392 (75,4 %), II типу (HLA-неассоциированному) – у 128 (24,6 %). Проведенное исследование состава микробиоты кишечника позволило выявить нарушения пропорционального соотношения между нормофлорой и условно патогенной микробиотой, а именно – достоверное снижение общего количества физиологической микрофлоры и повышение количества представителей условно патогенной микробиоты, что может зависеть от нарушений симбиотических отношений организма «хозяина» (макроорганизма) и микроорганизмов. Это влияет на развитие нарушений регуляторных систем организма больных и может быть одним из факторов патогенетических сдвигов при псориатической болезни.
format Article
author Куц, Л.В.
author_facet Куц, Л.В.
author_sort Куц, Л.В.
title Вплив порушень симбіотичних відносин «мікро - макроорганізм » на патогенез псоріатичної хвороби
title_short Вплив порушень симбіотичних відносин «мікро - макроорганізм » на патогенез псоріатичної хвороби
title_full Вплив порушень симбіотичних відносин «мікро - макроорганізм » на патогенез псоріатичної хвороби
title_fullStr Вплив порушень симбіотичних відносин «мікро - макроорганізм » на патогенез псоріатичної хвороби
title_full_unstemmed Вплив порушень симбіотичних відносин «мікро - макроорганізм » на патогенез псоріатичної хвороби
title_sort вплив порушень симбіотичних відносин «мікро - макроорганізм » на патогенез псоріатичної хвороби
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate 2013
topic_facet Оригинальные статьи
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74979
citation_txt Вплив порушень симбіотичних відносин «мікро - макроорганізм » на патогенез псоріатичної хвороби / Л.В. Куц// Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 3, ч. 2 (63). — С. 100-103. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
series Таврический медико-биологический вестник
work_keys_str_mv AT kuclv vplivporušenʹsimbíotičnihvídnosinmíkromakroorganízmnapatogenezpsoríatičnoíhvorobi
first_indexed 2025-07-05T23:18:01Z
last_indexed 2025-07-05T23:18:01Z
_version_ 1836850853811585024
fulltext 100 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №3, ч. 2 (63) Патогенез псоріатичної хвороби є складним і численні його аспекти залишаються бути недостатньо з’ясованими [7, 9, 10, 14]. Сучасні наукові положення у відношенні єдності регулюючих впливів «макро- систем» організму (нервової, ендокринної, імунної) на процеси, які відбуваються за фізіологічних умов і при порушенні гомеостазу, потребують ретельно- го вивчення у відношеннні псоріазу [3, 12, 13]. В то й же час особливої уваги заслуговує і питання взаємовідносин організму «хазяїна» (зокрема – хво- рого на псоріаз) і «мікроорганізмів», які знаходяться з ним в «симбіотичних» (тобто, взаємовигідних) відносинах (зокрема – лакто- та біфідобактерій). Існуючі на сьогодні алгоритми лікування псоріазу, як традиційні, так і запропоновані відносно «нові» [4, 11, 13], не в змозі забезпечити бажаного терапевтич- УДК 616.517:[57.012.2/.3.047:578/579] © Л. В. Куц, 2013. ВПЛИВ ПОРУШЕНЬ СИМБІОТИЧНИХ ВІДНОСИН «МІКРО- МАКРООРГАНІЗМ» НА ПАТОГЕНЕЗ ПСОРІАТИЧНОЇ ХВОРОБИ Л. В. Куц Медичний інститут Сумського державного університету, 40007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2, e-mail: kanc@sumdu.edu.ua THE INFLUENCE OF VIOLATIONS OF THE SYMBIOTIC RELATIONSHIP OF «MАCRO-MІCRO-ORGANISM» IN THE PATHOGENESIS OF PSORIATIC DISEASE L. V. Kuts SUMMARY The article is devoted to the actual problem of modern dermatology – microbiota composition of intestinal in patients with psoriasis and elucidation violation of its impact on the clinical course of the disease. There were 520 supervised patients with normal (vulgar) in the progressive stage of psoriasis dermatitis, which displays answered and type of disease (HLA-associated) to 392 (75,4 %), type II (HLA-non associated) – in 128 (24,6 %). The study of the intestinal microbiota revealed violations of proportionality between normal flora and opportunistic microbiota – namely, the significant reduction in the total number of physiological microflora and increase the number of representatives conditionally pathogenic microbiota that may be affected by violations of the symbiotic relationship of the body «owner» (mаcroorganism) and microorganisms. This affects the development of disorders regulatory systems of patients and can be one of the factors of pathogenic changes in psoriatic disease. ВЛИЯНИЕ НАРУШЕНИЙ СИМБИОТИЧЕСКИХ ОТНОШЕНИЙ «МАКРО-МИКРООРГАНИЗМ» НА ПАТОГЕНЕЗ ПСОРИАТИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ Л. В. Куц РЕЗЮМЕ Статья посвящена актуальной проблеме современной дерматологии – изучению состава микробиоты кишечника у больных псориазом и выяснению влияния ее нарушения на клиническое течение заболевания. Под наблюдением находилось 520 больных обычным (вульгарным) псориазом в прогрессирующей стадии дерматоза, проявления которого соответствовали I типу течения заболевания (HLA-ассоциированному) у 392 (75,4 %), II типу (HLA-неассоциированному) – у 128 (24,6 %). Проведенное исследование состава микробиоты кишечника позволило выявить нарушения пропорционального соотношения между нормофлорой и условно патогенной микробиотой, а именно – достоверное снижение общего количества физиологической микрофлоры и повышение количества представителей условно патогенной микробиоты, что может зависеть от нарушений симбиотических отношений организма «хозяина» (макроорганизма) и микроорганизмов. Это влияет на развитие нарушений регуляторных систем организма больных и может быть одним из факторов патогенетических сдвигов при псориатической болезни. Ключові слова: псоріаз, мікробіота кишечника, симбіотичні відносини. ного ефекту, що спонукає до проведення досліджень комплексу зрушень у взаємовідносинах регулюючих систем організму, у тому числі – з мікробіотою ки- шечника. Цей напрямок досліджень у останні роки вважається одним із перспективних, і дана робота є фрагментом відповідної комплексної НДР (номер державної реєстрації – 0208U004249). Мета роботи – вивчити у хворих на псоріаз склад мікробіоти кишечника та з’ясувати її вплив на клінічний перебіг дерматозу. МАТЕРіАЛИ ТА МЕТОДИ Під спостереженням знаходилось 520 хворих на звичайний (вульгарний) псоріаз в прогресуючу стадію дерматозу, прояви якого відповідали І типу перебігу захворювання (HLA-асоційованому) у 392 (75,4 %), ІІ типу (HLA-неасоційованому) – у 128 101 О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И (24,6 %). Дані про спадкову залежність виявлено у 295 (75,3 %) з числа хворих із І типом перебігу дерматозу та у 40 (31,3 %) – з ІІ типом. Критеріями включення хворих в дослідження були: прогресуюча стадія звичайного псоріазу середньотяжкого ступеня перебігу. Критеріями виключення – попередня терапія системними кортикостероїдами, наявність декомпенсованої соматичної патології; онкологічні захворювання; інфекційно-запальні захворювання, перенесені напередодні (у останні 1 – 2 місяці). Групу контролю складали 20 практично здорових осіб-добровольців, 10 – чоловіків та 10 – жінок у віці від 20 до 35 років, які протягом останніх 2 місяців не приймали меди- каментозних засобів. Дослідження складу мікробіоти кишечника проводили за методикою Р. В. Эпштейн-Литвак и Ф. Л. Вильшанской «класичним» бактеріологічним аналізом, при проведенні якого звертається увага на ряд факторів: 1) рівень облігатної для даного локусу мікробіоти; 2) рівень умовно патогенних ентеробактерій та грибів (титр висівання та відсоток від рівня всіх мікроорганізмів); 3) співвідношення між облігатною та факультативною мікробіотою; 4) наявність асоціацій умовно патогенних мікроорганізмів; 5) наявність гемолітичних, плазмокоагулюючих, лактозонегативних форм. Дослідження складу мікробіоти кишечника визнача- ли за допомогою мікробіологічних досліджень шля- хом посіву серійних розведень фекалій відповідно до методів лабораторної діагностики дисбактеріозу [1]. Обробка отриманих даних дослідження прово- дилась за допомогою сучасних статистичних методів аналізу з використанням пакету ліцензійної програми «STATISTICA® for Windows 6.0» (StatSoft Inc., № AXXR712D833214FAN5). РЕЗУЛЬТАТИ ТА їх ОБГОВОРЕННя Дані дослідження мікробіоти кишечника у хворих на псоріаз дозволили виявити достовірні зрушення в її складі – таблиця 1. Таблиця 1 Показники мікробіоти кишечника у хворих на псоріаз Контингент обстежених осіб Групи та види мікроорганізмів (в Lg КУО/г; M ± m) облігатні факультативні/ транзиторні біфідо- бактерії лакто- бактерії кишечні палочки (ешеріхії) ентерококи умовно патогенні гриби роду Candida Здорові особи 10,14 ± 0,86 8,15 ± 0,84 7,23 ± 0,82 5,12 ± 0,75 1,16 ± 0,32 1,28 ± 0,29 хворі на псоріаз (і тип) 7,04 ± 0,75 4,52 ± 0,48 6,88 ± 0,64 4,83 ± 0,52 3,25 ± 0,21 1,82 ± 0,58 хворі на псоріаз (іі тип) 8,45 ± 1,44 6,79 ± 0,83 7,01 ± 0,63 4,92 ± 0,61 2,01 ± 0,18 1,55 ± 0,83 р1 < 0,05 < 0,05 > 0,05 > 0,05 < 0,01 < 0,05 р2 < 0,05 < 0,05 > 0,05 > 0,05 < 0,05 < 0,05 р3 < 0,05 < 0,05 > 0,05 > 0,05 < 0,05 < 0,05 Примітка: р1 – різниця показників у хворих з І типом перебігу псоріазу та здорових осіб; р2 – різниця показників у хворих з ІІ типом перебігу псоріазу та здорових осіб; р3 – різниця показників у хворих з І та ІІ типами перебігу псоріазу. Згідно даних, наведених у таблиці 1, у хворих на псоріаз виявлені порушення пропорційного співвідношення між представниками умовно патогенної мікробіоти та «нормофлори», що може стати одним із патогенетичних чинників розвитку псоріазу, у зв’язку з «неспрацюванням» важливих функцій останньої: 1) основним механізмом пригнічення росту патогенної мікробіоти непатогенною є селективне зв’язування нею поверхневих рецепторів епітелі- альних клітин; 2) резидентна мікробіота проявляє виразний антагонізм у відношенні до патогенної (особливо це стосується біфідобактерій та лактобацил); 3) антибактеріальний потенціал резидентної мікробіоти складається не тільки з секреції кислот, лізоциму, але й – спиртів, бактеріоцинів та інших речовин; 4) висока концентрація вищезазначених антибактеріальних речовин інгібує метаболізм та виділення токсинів патогенними видами мікробіоти; 102 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №3, ч. 2 (63) 5) важливе значення має також те, що нормальна мікробіота є неспецифічним постійним антигенним «подразником» імунної системи, викликаючи утворення антитіл в низьких титрах (переважно – IgA, що виділяються на поверхню слизових оболонок); IgA складають основу місцевої несприйнятливості до збудників, які можуть проникнути через стінку кишечника, і ці антитіла не дають можливості коменсалам проникати в глибокі тканини. Нормальна мікробіота виконує надзвичайно велику роль і в метаболічних процесах організму та підтримці балансу відповідних для цього механізмів. Отримані дані можуть також свідчити про над- звичайну важливість порушень взаємовідносин між організмом «хазяїна» та мікробіотою і в інших процессах забезпечення гомеостазу, так як остан- ня приймає активну участь у т. з. «колективному» (разом із організмом «хазяїна») «імунітеті біоплівки» кишечника. Більш того, багато вчених використову- ють на сьогодні термін «парацитологія біоплівки», розглядаючи її як структуру подібну «тканинам» вищих організмів і, таким чином, ця «тканина» (а за окремими висловами – навіть «самостійний орган») підкоряється певним фізіологічним законам [6, 8]. З урахуванням того, що псоріаз відноситься до генетично детермінованих дерматозів, слід звернути особливу увагу на те, що специфічність мікробіоти кожної людини також залежить від певних спадко- вих чинників. Саме це може стати фактором, який пояснює як необхідність відповідного терапевтич- ного втручання, так і (нерідко) слабку ефективність стандартної методики призначення пробіотиків [5]. У таких випадках мікроби, які вирощені штуч- но і надходять до організму людини у вигляді біотехнологічних пробіотиків, безпосередньо до біоплівки кишечнику входити не можуть (біологічна несумісність), але, в той же час, можуть впливати як «транзиторна» мікрофлора, яка зазвичай надходить до організму людини з їжею. Саме ця обставина спонукає дослідників до розробки все нових пробіотиків, але можливі й інші шляхи удосконалення лікування хво- рих при наявності у них пропорційних порушень між різними видами мікробіоти [2]. Симбіотичні відносини між «макроорганізмом» та «мікроорганізмами» у відношенні до функцій кишечної стінки спрямовані і на забезпечення двостороннього напрямку рідин, метаболітів та біологічно активних речовин «до макроорганізму» (всмоктування) і «від макроорганізму» (протилежний напрямок руху муцину). Для фізіологічного перева- рювання муцину на мономерні складові мікробіота організована в єдину генетичну систему у вигляді плазмід – кільцевих ДНК, які несуть поведінковий код для членів біоплівки (quorum sensung), що забезпечує для «мікроорганізмів» конкурентне вижи- вання, а для «макроорганізму» – гомеостаз (залежну від мікроорганізмів функціональність органів). Переважання серед інших представників мікробіоти кишечнику біфідобактерій пояснюється тим, що цей рід мікроорганізмів є значно сильнішим за інші у відношенні продукції антибіотиків та вітамінів, до того ж він володіє потужним фер- ментативним апаратом [5, 8]. Саме біологічна близкість біфідобактерій до пристінкової мікробіоти кишечнику (т. з. мембранної флори – «М-флори») дозволяє їй за допомогою глікокон’югованих рецепторів з’єднуватися з поверхневими струк- турами епітелію, посилювати вироблення слизу, ущільнювати цитоскелет епітеліоцитів. До числа таких структур відносяться і Toll-подібні рецептори (TLR – ідентифіковано 11 типів), які (як елементи вродженого імунного захисту кишечного епітелію) є трансмембранними молекулами, що зв’язують екстра- та внутрішньоклітинні структури. Одні із них знаходяться на апікальній мембрані і зв’язують антигени ще на поверхні клітини (TLR 1, 2, 6 – ліпопротеїни та ліпополісахариди грам-позитивних бактерій, ліпотейхонові кислоти, пептидоглікани; TLR 3 – вірусні РНК; TLR 4 – ліпополісахариди грам- негативних бактерій, термічних шокових протеїнів, фібронектину). Розпізнавши та зв’язавши певні паттерни молекул антигенів кишечних бактерій на зовнішній стороні апікальної поверхні мембрани, на своїй внутрішній частині вони слугують рецептора- ми для певних цитокінів (зокрема – інтерлейкінів 1 та 14). На базолатеральній мембрані епітеліоцитів зна- ходяться TLR 5, які розпізнають флагеліни бактерій, що вже проникли в епітелій кишечника [6]. Та к и м ч и н ом , м і к р о б і от а н е о бх і д н а «макроорганізму» і для стимуляції TLR-рецепторів ШКТ, а останні – забезпечують толерантність до «нормофлори» та інших видів індигенної флори, а також виконують інші важливі функції, у тому числі – індукцію антимікробних пептидів (дефенсинів та кателіцидинів). Дефенсини є катіонними пеп- тидами і, з однієї сторони, контролюють про- цеси прикріплення та проникнення мікробів до епітеліоцитів кишечника, з іншої – регулюють хемотаксис дендритних та Т-клітин (а завдяки стимуляції продукції інтерлейкіну-8 – і хемотаксису нейтрофілів). Кателіцидини володіють бактерицид- ною дією. «Синергізм» відносин між мікробіотою та макроорганізмом проявляється і в тому, що нор- мофлора має надзвичайно важливе значення для власне формування імунної системи кишечника (GALT – gut associated lymphoid tissue), а голов- ною функцією GALT є формування імунологічної толерантності до неї. Одним із механізмів при цьому є супресія Th1 інтерлейкінами 4 та 10 та стимуляція Th3 з продукцією трансформуючого фактора росту-бета. Слід також зазначити, що саме апікальна мем- брана ентеро- та колоноцитів є зоною асиміляції 103 О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И нутрієнтів [6], і тому зміни в цих ділянках (які можуть залежати як від «макроорганізму», так і «мікроорганізмів») впливають на функції кишечника, зокрема – функціонування важливих регуляторних механізмів життєдіяльності людини, і у разі їх по- рушень потребують відповідної корекції. ВИСНОВКИ У хворих на псоріаз виявлено достовірне зни- ження загальної кількості фізіологічної мікробіоти кишечника та підвищення кількості представників умовно патогенної, що може залежати від пору- шень симбіотичних відносин організму «хазяїна» (макроорганізму) та мікроорганізмів. Це суттєво впливає на розвиток розладів регуляторних систем організму хворих і може бути важливим чинником патогенетичних зрушень при псоріатичній хворобі. Перспективою подальших досліджень є розробка методів комплексної корекції змін симбіотичних макро-мікроорганізменних взаємин у хворих на псоріаз. ЛіТЕРАТУРА 1. Діагностика, сучасна фармакотерапія та профілактика кишкового дисбактеріозу у дітей: Методичні рекомендації / В. В. Бережний, Н. К. Уніч, І. Б. Орлюк, Л. В. Куріло [та ін.]. – Київ, 2000. – 35 с. 2. Богданов В. К. Мікробна флора кишечнику та шкіри при псоріатичному захворюванні / В. К. Богданов // Український журнал дерматології, венерології, косметології. – 2008. – № 1 (28). – С. 27-28. 3. Височанська Т. П. Особливості макро- та мікроелементного складу біологічних субстратів у хворих на хронічні рецидивуючі дерматози (псоріаз, екзему) / Т. П. Височанська, О. І. Денисен- ко // Український журнал дерматології, венерології, косметології. – 2008. – № 3. – С. 9-13. 4. Владимирова И. С. Возможности повышения эффективности комплексной терапии псориаза / И. С. Владимирова, К. Н. Монахов // Вестник дер- матологии и венерологии. – 2010. – № 2. – С. 58-63. 5. Губський Ю. І. Біологічна хімія / Ю. І. Губсь- кий. – Київ-Вінниця : НОВА КНИГА, 2007. – 656 с. 6. Дранник Г. Н. Клиническая иммунология и аллергология: пособие для студентов, врачей-интер- нов, иммунологов, аллергологов, врачей лечебного профиля всех специальностей / Г. Н. Дранник. – К. : ООО Полиграф плюс, 2010. – 552 с. 7. Каленська О. В. Псоріаз: етіологія, патогенез, клініко-морфологічна картина, принципи лікування / О. В. Каленська, Л. В. Каленська, О. Г. Курик // Український журнал дерматології, венерології, косметології. – 2009. – № 3 (34). – С. 5-9. 8. Клінічна біохімія: підручник / Д. П. Бойків, Т. І. Бондарчук, О. Л. Іванків [та ін.]; ред. О. Я. Скля- рова. – К., 2006. – 432 с. 9. Притуло О. А. Терапия NB-UVB (311 нм) как современный патогенетически обоснованный метод коррекции системного воспаления у больных псори- азом / О. А. Притуло, В. А. Бабанин // Український журнал дерматології, венерології, косметології. – 2012. – № 1 (44). – С. 19-24. 10. Степаненко В. І. Псоріаз / В. І. Степаненко, О. О. Сизон, М. М. Шупенько [та ін.] // Дерматологія, венерологія: підручник / ред. проф. В. І. Степаненка. – К. : КІМ, 2012. – С. 155-183. 11. Kunz M. Current treatment of psoriasis with biologics / M. Kunz // Current Drug Discovery Technologies. – 2009. – V. 6, № 4. – P. 231-240. 12. Nakajima H. Kinetics of circulating Th17 cyto- kines and adipokines in psoriasis patients / H. Nakajima, K. Nakajima, M. Tarutani [et al.] // Arch. Dermatol. Res. – 2011. – V. 303. – P. 451-455. 13. Puig-Sanz L. Psoriasis, a systemic disease? / L. Puig-Sanz // Acta. Derm. – 2007. – V. 98, N. 6. – P. 396-402. 14. Schafer T. Epidemiology of psoriasis. Review and the German perspective / Т. Schafer // Dermatology. – 2006. – V. 212, № 4. – P. 327-337.

Схожі ресурси