Із спостережень над лексикою села Волі-Блажівської північної Бойківщини

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2002
Автор: Матіів, М.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2002
Назва видання:Культура народов Причерноморья
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/75166
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Із спостережень над лексикою села Волі-Блажівської північної Бойківщини / М. Матіів // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 32. — С. 94-95. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-75166
record_format dspace
spelling irk-123456789-751662015-01-27T03:02:27Z Із спостережень над лексикою села Волі-Блажівської північної Бойківщини Матіів, М. Лексична семантика 2002 Article Із спостережень над лексикою села Волі-Блажівської північної Бойківщини / М. Матіів // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 32. — С. 94-95. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/75166 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Лексична семантика
Лексична семантика
spellingShingle Лексична семантика
Лексична семантика
Матіів, М.
Із спостережень над лексикою села Волі-Блажівської північної Бойківщини
Культура народов Причерноморья
format Article
author Матіів, М.
author_facet Матіів, М.
author_sort Матіів, М.
title Із спостережень над лексикою села Волі-Блажівської північної Бойківщини
title_short Із спостережень над лексикою села Волі-Блажівської північної Бойківщини
title_full Із спостережень над лексикою села Волі-Блажівської північної Бойківщини
title_fullStr Із спостережень над лексикою села Волі-Блажівської північної Бойківщини
title_full_unstemmed Із спостережень над лексикою села Волі-Блажівської північної Бойківщини
title_sort із спостережень над лексикою села волі-блажівської північної бойківщини
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate 2002
topic_facet Лексична семантика
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/75166
citation_txt Із спостережень над лексикою села Волі-Блажівської північної Бойківщини / М. Матіів // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 32. — С. 94-95. — укр.
series Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv AT matíívm ízspostereženʹnadleksikoûselavolíblažívsʹkoípívníčnoíbojkívŝini
first_indexed 2025-07-05T23:28:35Z
last_indexed 2025-07-05T23:28:35Z
_version_ 1836851518679023616
fulltext Микола МАТІІВ ІЗ СПОСТЕРЕЖЕНЬ НАД ЛЕКСИКОЮ СЕЛА ВОЛІ-БЛАЖІВСЬКОЇ ПІВНІЧНОЇ БОЙКІВЩИНИ Говірка с. Волі-Блажівської Самбірського району Львівської області (північна Бойківщина) привертає увагу тим, що вона, по-перше, побутує на межі перехідних говірок, контактує з наддністрянськими говірками, і, по-друге, знаходиться в такій гірській місцевості, мовці якої не мають тісних стосунків із сусідами. Інформація про лексику с. Волі-Блажівської записана від учителя української мови СШ (м. Джанкой, Крим) Яворського Богдана Михайловича, 1946 р. н., вихідця з цього села. Подаємо ті матеріали, яких немає в «Словнику бойківських говірок» (К., 1984). Зауважимо, що згадане поселення не було об’єктом наукової уваги М.Й. Онишкевича. БЕБЕШІ [бе'беш’і] -ів, мн. (одн. бе'беша, -і, ж .). Перина. - 'Л’ампу фук, 'файку гох, а сам го-'гох п’іт бе'беш’і. БОЇСКО [бо'йіско] -а, с. Місце на снопах, які вимолочують два господарі. БОНКИ ['бонки] -ів, мн. ('бонк, а, ч.). Ґедзь. БРИНДЗІ БИТИ ['бриндз’і 'бити]. Байдикувати; байдики бити. БРИНДЗОЛІ [брин'дзол’і] -ів, мн. (одн. брин'дзол’а, -і, ж .). Гума або шкіра, яку прибивають на сходжену підошву. БРИСЬКО ['брис’ко] -а, ч. Кличка собаки. БУДЗИҐАРНЯ [будзи'ґарн’а] -і, ж . Приміщення для тимчасового позбавлення волі. ВАРІШ ['вар’іш] -у, ч. Небезпечне місце. ВЕРТЕП [вер'теп] -у, ч. Недоступне місце. - У вер'теп’і 'вод’атс’а 'добр’і і зл’і 'духи. ВИЛЬОТ ['вил’от] -у, ч. Вибоїна на місці водопаду, яка не замулюється. ВИТКА ['витка] -и, ж . Вірьовка для підв’язування задньої ноги корови під час доїння для того, щоб не била. ВІНКІЛЬ-КАМАШІ ['в’інкил’-ка'маш’і]. Точно відміряні обмотки на ноги, поверх яких одягали постоли. ВОЛІНКИ [вол’ін'ки] -нок, мн. Віддалене від села невелике поселення. ВОНІТУВАТИ [вон’іту'вати] -уйу, -уйеш, недок. Блювати. ВОЧИНЕЦЬ [во'чинец’] -нц’а, ч. Місце у лісі, яке проглядується з усіх боків. ГАЗУВКА [га'зуўка] -и, ж . Марля. ГАНДИБУРКА [ганди'бурка] -и, ж . Місце, де проводять дозвілля. ГАРАПНИК [га'рапник] -а, ч. Нагайка, канчук. ГЛИТИЦЯ ['глитиц’а] -і, ж . Неврожайна земля. - З 'глитиц’і 'робл’ат 'цеглу. ҐАДЖАЛО [ґа'джало] -а, с. Страва (звичайно голубці, вареники), до якої подається соус, засмажка і т. ін. - Ґа'джало йи, ма'чала ни'ма. ҐАМУЗОМ ['ґамузом] присл. Загалом, все підряд. - 'Ґамузом об’і'крали-м н’а. ҐЕРҐАВКА [ґер'ґаўка] -и, ж . Горло, трахея. 1 1 1 ҐРАСУВАТИ БУЛЬБУ [ґрасу'вати 'бул’бу]. Розпушувати ґрунт, з якого проросла картопля. ҐУМУЛЯЙДЗА [ґуму'л’айдза] -и, ж . Вид клею. ДЗІНДЗІДЗІРКА [дз’індз’і'дз’ірка] -и, ж . Красива дівчина, красуня. ДЗЬИМБАТИ ['дз’имбати] -айу, айеш, недок. Визбирувати щось дрібне. ДЗЬОБРА ['дз’обра] -ів, мн. Ребра. - Д’іс'таў п’іт 'дз’обра. ДРЕВЕНЯКИ [древе'н’аки] -ів, мн. (одн. древе'н’ак, -а, ч.). Постоли з дерев’яною підошвою. ДУЧКА ['дучка] -и, ж . Галявина в лісі. ЖБИР [жбир] -а, ч. Крутий спуск. ЗАБРИЖА [заб'рижа] -і, ж . Заболочена місцевість. ЗАПИРНИК [за'пирник] -а, ч. Автомобіль «Запорожець». ЗАПОРТОК ['запорток] -тка, ч. Остання дитина в сім’ї. ЗІҐРЕЙ [зіґ'рей] -йа, ч. Той, хто каже неправду, брехач. ЗІМНЯК [з’ім'н’ак] -а, ч. Картопля. - Нако'пав-им з’імн’а'к’іў. КАЙСТРА ['кайстра] -и, ж . Скриня, яку встановлюють на віз для перевезенння картоплі, кукурудзи і т. ін. КАНЬКА ['кан’ка] -и, ж . Дюралюмінієва посудина місткістю 3 л. КАЧКА ['качка] -и, ж . Статевий орган жінки. КАЧУР ['качур] -а, ч. Хлопчик. КИЧЕРИЦЯ ['кичериц’а] -і, ж . Волога місцина. - 'Кичириц’а ни проси'хайе до 'Спаса. КЛИБАНЯ [кли'бан’а] -і, ж . Глибока вибоїна з водою. КМЕТ [кмет] -а, ч., зневаж л. Розумник. - Ой ти 'кмет’у. КОКСАГИЗ [кокса'гиз] -а, ч. Рослина, з якої виготовляють гуму. КУНДИК ['кундик] -а, ч. 1. Небідна людина; 2. Скупа людина; 3. Той, хто постійно шукає роботу, весь час працює. КУНДЛИК ['кундлик] -а, ч. Тс, що КУНДИК. КУТАСИ [ку'таси] -ів, мн. Прикраси для коней, рідше для людей. КУТАСИК [ку'тасик] -а, ч. Статевий орган чоловіка. ЛОДЗЬО ['лодз’о] -з’а, ч. 1. Людина недалекого розуму; 2. Нероба, ледар. ЛУПКА: ДІСТАТИ ЛУПКИ [д’істати 'лупки]. Отримати прочухана. ЛЬОДИ [л’оди] -ів, мн. Морозиво. МАҐУРА ['маґура] -и, ж . Гола вершина гори. МАТРОНА [мат'рона] -и, ж ., зневаж л. Жінка, яка не має авторитету. - Ой то'та мат'рона, то та'ка бре'хачка. МАЧАЛО [ма'чало] -а, с. Соус, засмажка, приправа для других страв. МУЦКО ['муцко] -а, ч. Сильна людина, силач. ПАЦЯТИ ['пац’ати] -ц’айу, -ц’айеш, недок. Доторкатися руками до когось, мацати кого-небудь. ПІТИ В СТЕБЛО [п’і'ти в стеб'ло]. Лягти спати. ПОЗЛІТКА [поз'л’ітка] -и, ж . 1. Влучно сказаний вираз; 2. Обрамлення сріблом церковної утварі. ПОКУТЯ [по'кут’а] -т’а, с. Закуток, місце в кутку. 2 2 2 ПОПЕНДЕКЛЯ [попен'декл’а] -і, ж . Фанера. ПОФУЛЬҐУВАТИ [пофул’ґу'вати] -уйу, -уйеш, док. Поступитися комусь у чому- небудь. ПУЦЬВИРИННИК [пуц’ви'рин:ик] -а, ч. Підліток, юнак. РАКІВЕЦЬ ['рак’івец’] -ц’а, ч. Вибоїна на місці притоки, у якій водяться раки. РИҐІЛЬ ['риґіл’] -л’а, ч. Балка, яка підтримує стелю в будівлі. РОҐАЛЯ [ро'ґал’а] -і, ж . Вершок сухої смереки з обрубаними на відстані 20-30 см гілками, який забивають у землю для складання на ньому сіна. РУДАВИНА [ру'давина] -и, ж . Місцевість, з якої витікають потічки з іржавою водою. СЛІЧНО ['сл’ічно] присл. Прекрасно, добре. СТАТИ НА ТАТЬ ['стати на 'тат’]. Заприсягтися іменем батька. СУСІК ['сус’ік] -а, ч. Перегороджене місце в клуні для зберігання невимолочених снопів. ТИКА ['тика] -и, ж . Тичка, по якій в’яжеться фасоля. ТУР-ТУР [тур-тур] виг. Уживається для відганяння свиней. УЦЬОНКНУТИ [у'ц’онкнути] -у, -еш, док. Знесилитися. - Шчос’ йем так у'ц’онкла. ФУРКАЛО ['фуркало] -а, с. Гумка, якою граються діти. ХВАЙДА ['хвайда] -и, ч., ж . 1. Біснувата людина; 2. Любитель жінок. ХИСЯ ['хис’а] дит . Світло від елекроламп. ЦИНҐІЛЬ ['цинґіл’] -ґл’а, ч. 1. Спусковий крючок гвинтівки; 2. Точне прицілювання. ЧАПАЛКА ['чапалка] -и, ж . Дівчина. ЧІТИНА [ч’і'тина] -и, ж . 1. Очищені гілки дерев; 2. Відпади дерева на зрубі. ШКВИРЯ ['шквир’а] -і, ж . Хурделиця, завірюха. Подані матеріали показують, що в говірці с. Волі-Блажівської північної Бойківщини збережена давня географічна термінологія та діалектизми з різноманітною етимологією. 3 3 3