Словники географічної термінології 20-х років ХХ ст. і їх роль в утвердженні сучасної української географічної термінології
Збережено в:
| Дата: | 2002 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2002
|
| Назва видання: | Культура народов Причерноморья |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/75172 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Словники географічної термінології 20-х років ХХ ст. і їх роль в утвердженні сучасної української географічної термінології / Т.В. Шубіна // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 32. — С. 162-164. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-75172 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-751722015-01-28T03:02:22Z Словники географічної термінології 20-х років ХХ ст. і їх роль в утвердженні сучасної української географічної термінології Шубіна, Т.В. Лексична семантика 2002 Article Словники географічної термінології 20-х років ХХ ст. і їх роль в утвердженні сучасної української географічної термінології / Т.В. Шубіна // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 32. — С. 162-164. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/75172 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Лексична семантика Лексична семантика |
| spellingShingle |
Лексична семантика Лексична семантика Шубіна, Т.В. Словники географічної термінології 20-х років ХХ ст. і їх роль в утвердженні сучасної української географічної термінології Культура народов Причерноморья |
| format |
Article |
| author |
Шубіна, Т.В. |
| author_facet |
Шубіна, Т.В. |
| author_sort |
Шубіна, Т.В. |
| title |
Словники географічної термінології 20-х років ХХ ст. і їх роль в утвердженні сучасної української географічної термінології |
| title_short |
Словники географічної термінології 20-х років ХХ ст. і їх роль в утвердженні сучасної української географічної термінології |
| title_full |
Словники географічної термінології 20-х років ХХ ст. і їх роль в утвердженні сучасної української географічної термінології |
| title_fullStr |
Словники географічної термінології 20-х років ХХ ст. і їх роль в утвердженні сучасної української географічної термінології |
| title_full_unstemmed |
Словники географічної термінології 20-х років ХХ ст. і їх роль в утвердженні сучасної української географічної термінології |
| title_sort |
словники географічної термінології 20-х років хх ст. і їх роль в утвердженні сучасної української географічної термінології |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2002 |
| topic_facet |
Лексична семантика |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/75172 |
| citation_txt |
Словники географічної термінології 20-х років ХХ ст. і їх роль в утвердженні сучасної української географічної термінології / Т.В. Шубіна // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 32. — С. 162-164. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT šubínatv slovnikigeografíčnoítermínologíí20hrokívhhstííhrolʹvutverdžennísučasnoíukraínsʹkoígeografíčnoítermínologíí |
| first_indexed |
2025-07-05T23:28:50Z |
| last_indexed |
2025-07-05T23:28:50Z |
| _version_ |
1836851534020739072 |
| fulltext |
СЛОВНИКИ ГЕОГРАФІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ 20-Х РОКІВ XX СТ.
І ЇХ РОЛЬ В УТВЕРДЖЕННІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ГЕОГРАФІЧНОЇ
ТЕРМІНОЛОГІЇ.
Шубіна Т. В.
Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського.
Розвиток української науки з повною силою почався з відродженням
української державності в 1917 році. Товариство Шкільної Освіти у Києві разом з
Київським Науковим Товариством розгортає широку термінологічну роботу. 11
серпня 1918 року при Природничій Секції Київського Наукового Товариства
засновується Термінологічна Комісія, як центральна організація, що повинна була
об’єднати працю над термінологією природничих наук усіх гуртків, комісій і
окремих осіб.
Згодом, у 1919 році, при УАН організується Правописно-Термінологічна
Комісія в складі секцій: Природничої, Технічної, Правничої і Ортографічної.
Важливою подією було об’єднання 30 травня 1921 року Київського Наукового
Товариства і Академії, яке затвердило Спільне Зібрання Академії. Відтоді справа
наукової термінології зосередилася в Інституті Української Наукової Мови при
УАН [Дубняк 1928: 93-96].
Першим найвизначнішим упорядником української географічної
термінології вважають проф. С. Рудницького, який в 1908 та 1913 роках у
збірниках математично-природописно-лікарської секції Наукового товариства
імені Т. Шевченка поряд з оцінкою стану географічної термінології подає
німецько-українську термінологію з математичної географії, фізичної географії,
біогеографії та антропогеографії. На цих працях С. Рудницького базувались і всі
подальші розробки української географічної термінології. У квітні 1917 року в
м. Кобеляки на Полтавщині вийшов “Російсько-український словничок термінів
природознавства і географії” К. Дубняка, що перевидавався тричі. У третьому
виданні нараховуємо 302 терміни з фізичної географії. Згодом, у 1917 році,
вийшов проект термінології з географії “Географична термінологія, зложена
природничою комісією Українського Товариства шкільної освіти в Київі”. Цей
словничок нараховує 214 термінів з фізичної географії.
Обидва ці словники російсько-українські. У них багато спільного у
структурі та фактичному матеріалі. По-перше, в цих словниках багато термінів з
фізичної географії, які вживаються і в сучасній українській мові. Зокрема це:
1) назви загальногеографічних понять: атмосфера, компас, градусна сітка,
земна кора, полюс, полярне коло, тундра, куля, півкуля, географія,
орбіта, земна вісь, план;
2) назви гідрооб’єктів: океан, джерело, річка, гейзер, болото, протока,
затока, гирло, течія, струмочок;
3) назви корисних копалин та дорогоцінних каменів: руда, бурштин, галун,
крейда, перли, нафта, пісок, сіль, мінерал, торф;
4) назви території, місцевості: рівнина, полонина, оболонь, коса, архіпелаг,
шпиль, пасмо гір, півострів, шхери, суходіл, западина, гірський кряж,
гірський хребет, кратер, пустиня, круча, яр, яруга, коса;
5) метеорологічна лексика: опади, грім, лід, крига, блискавка, сніг, дощ,
туман, вітер, ожеледь, лід, роса;
6) назви небесних тіл, світил: зірка, зоря, полярна зоря, місяць, сонце,
комета;
7) назви пір доби: доба, вечір, ніч, ранок;
8) назви частин світу, напрямків: схід, захід, північ, південь, південний схід,
південний захід, північний схід, північний захід;
9) назви місяців та пір року: січень, лютий, березень, квітень, травень,
червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень, весна,
літо, осінь, зіма.
Деякі терміни відрізняються від сучасних фонетико-морфологічним
оформленням. Напр.: атляс, зіма, злото, кршталь, гряд, вохкість, іней, лебастер,
мінеральні багацтва, печеря, кораль, крутий беріг, оазіс, ґеоґрафичний, срибло,
подорожь, вихорь.
По-друге, в обох поданих словниках є випадки, коли на позначення одного
поняття подається одразу кілька термінів. Наприклад:
1) у назвах загальногеографічних понять: географія, землепис, землепись;
клімат, підсоння; верцадло, компас; осяг, простір; бігун, полюс;
мерідіан, полуденник; виднокруг, осяг, обрій; поперечник, прогін,
діаметр; паралельний, рівнолежний, рівнолёжний, рівнобіжний,
рівнодальний; тиск, тиснення;
2) у назвах гідрооб’єктів: затока, сага; басейн, водозбір; корито, річище,
водотока;
3) у назвах території, місцевості: шпиль, верховина; вулкан, горіла гора;
острів, виспа; пустеля, пустиня; намул, наплинок;
4) у назвах небесних тіл, світил: веха, мітла, комета; зірниця, зоря, зірка;
5) у метеорологічній лексиці: хмари, облоки; бирса, вітер; негура, туман,
мрака; вихорь, гуррикан; паморозь, іней;
6) у назвах корисних копалин та дорогоцінних каменів: нафта, кип’ячка;
круш, руда; торф, ропша; рухляк, мергель; останки, послідки.
По-третє, у словниках пропонуються на роль термінів слова із галузі
побутового життя, або емоційно забарвлені неологізми, утворені укладачами.
Наприклад:
1) у назвах загальногеографічних понять: карта – мапа, ландкарта – мапа;
масштаб – мірило; тропік – заворотник; конгломерат – зліпак;
діагональ – косина; маятник – вагадло, колібень; градус – ступінь;
глобус – гльоб; экватор – рівник, рівноденник; вертикальний –
сторчовий; горизонтальний – поземний; кліматичний – підсоняшний;
контур – зарис; ландшафт – краєвид; телескоп – далекогляд, отян;
2) у назвах території, місцевості: плоскогір’я – високорівень; риф – рахва;
висохле русло – бавка; пороги (на Дніпрі) – брояки; вершина гори опукла
– злобок; підвищення – згірья; улоговина – вибалок; місце низьке – під,
поди; мис – ріг; перешийок – шия, шийка; укіс, схіл – узбіч, узгірря,
косогір; похил – спад; ущелина – провалля; болото – багно; берегова лінія
– бережина; котловина – улога, макотерть; материк – суходіл;
трясовина – багва, багно;
3) у назвах небесних тіл, світил: сонячна система – соняшна громада;
північне сяйво – північна заграва; фаза місяця – кватиря, квадр, одміна
місяця; планета – планида; сузір’я – співзірря;
4) у назвах корисних копалин та дорогоцінних каменів: ртуть – живе
срибло; сталь – криця; торф – болотнина, ропша; гірська порода –
горотвір; гравій – жорства; олово – цина; валун – кругляк; сланець –
лупак, лупець; кам’яна сіль – глодянка; крейда червона – любрика; ефір –
етер;
5) у назвах гідрооб’єктів: мінеральне джерело – баня; озеро – бакаль;
джерело вуглекисле – буркут, джерело щави; система ріки - стопище;
басейн – водозбір; фонтан – водограй; бистрина, бистрінь – строма;
притока – доплив, прирічок; вододіл – межіріччя;
6) у метеорологічних назвах: землетрус – трус; зледеніння – окриження;
ожеледь – фірн, ожеледдя; покрити хмарами – зоболочити.
Багато використовується в словниках ряд словосполучень (назва родового
поняття, а потім словосполучення з ним). Наприклад:
источникъ серный – джерело сірчане; меридіанъ начальный – мерідіан
початковий; минеральныя богатства – мінеральні багацтва;
географическая долгота – ґеоґрафична довжина; географическая сеть –
градусна сітка; географическая ширина – ґеоґрафичний шир;
географическое положеніе – ґеоґрафичне становище.
Майже всі іншомовні терміни у словниках замінено українськими
відповідниками. Залишилось лише декілька інтернаціоналізмів: шхери, оазис,
кратер, лагуна, атол, гейзер.
Були й деякі відмінності між цими словниками в назвах на позначення
одного поняття.
Словник К. Дубняка:
Словник Товариства шкільної освіти
меридіан – південник; меридіанъ – мерідіан, полуденник;
пояс географічний – стрефа, смуга
землі;
пояс землі – пояс, смуга землі;
вибоїна – водорий, водомий, ковбаня; вибоїна – баюра, водомий, водорий.
Зустрічаються в словниках випадки, коли на позначення різних понять
використовуються ті ж самі назви. Наприклад:
“безодня – прірва” і “вир – нурта, прірва”;
“алебастр – лебастер” і “гіпс – любастр”;
“суша – суходіл” і “материк – суходіл”.
У назвах місяців (словник К. Дубняка) зустрічаємо невідповідності з
назвами в сучасній українській мові:
“ноябрь” – грудень, “октябрь” – листопад, “сентябрь” – жовтень, вересень.
У словнику Товариства шкільної освіти декілька разів поряд з назвою
поняття, порушуючи алфавітний порядок, йде далі, “розшифрування” цього
поняття. Наприклад: атмосф. осадки – опади: дождь – дощ, иней – іней, облака –
хмари, роса – роса, снег – сніг, туман – туман; або пояснення йде в дужках: пояс
землі – пояс, смуга землі (теплий, помірний, холодний).
Зрозуміло, що ці словники не могли задовольнити гостру потребу в
систематизації географічної термінології. У той час справа географічної
термінології інколи велася поодинокими людьми, що не були зв’язані з якоюсь
науковою географічною установою.
У 1923 році з ініціативи акад. П. Тутковського, К. Дубняка та А. Носова
було організовано Географічну Секцію при Природничому Відділі Інституту
Української Наукової Мови. Географічна Секція поставила перед собою завдання
збирати й упорядковувати українську географічну термінологію й номенклатуру.
Тобто, географічно-термінологічна робота повинна бути колективною. До неї
залучали учителів, професорів, студенство, учнів шкіл, місцеві краєзнавчі
організації. Збирався матеріал з народних уст, бо народна мова – невичерпна
скарбниця.
При впорядкуванні географічної термінології і складанні географічних
словників радилося рівнятись на німецьку географічну термінологію, на
термінологію західноєвропейських мов та мов слов’янських (в тому числі й
російську). Пропонувалося також розпочати справу формування української
географічної номенклатури українською мовою [Дубняк 1928: 96-97].
У 1928 році появляється словник Х. Полонського “Словник природничої
термінології (проєкт)”. Так як географія зв’язана з природничими науками, то до
згаданого словника потрапило 109 термінів фізичної географії.
Порівняння словників 1917 року зі “Словником природничої термінології”
1928 року свідчить, що в ньому наявні майже ті самі недоліки. Але позитивним є
те, що тут переважають терміни, які вживаються в сучасній українській мові
(гора, гирло, сяйво, джерело, озеро, вулкан, вир, льодовик, бездощів’я, буря,
відлига, протока, став, лука, водоспад і ін.), що тут рідше зустрічаються терміни-
діалектизми та слова-терміни з розмовнонародної мови (типу “полнолуние” –
повня, “русло реки” – корито, “марево степное” – юга, “отрог (барометричного
максимума)” – язик, “отрог горы” – віднога; “ущелье” – вертепа, яруга).
У словнику 1928 р. є лише декілька випадків співіснування двох термінів:
сяйво (заграва) північне; полярна (бігунова) заграва, полярне (бігунове) сяйво.
Отже, в 20-х роках XX ст. робота над географічною термінологією,
започаткована С. Рудницьким, продовжувалась, хоча і було цілий ряд
теоретичних непорозумінь та практичних помилок, які породжувались як
відсутністю відповідних кадрів та наукової традиції, так і втручанням тих
політичних сил, які бачили в українізації “зародок українського сепаратизму”.
Література.
1. Гавриш І.В. Розвиток українського наукового стилю 20-30-х років
XX століття (на матеріалі науково-технічних текстів): Автореф. дис.
канд. філол. наук. – Харків, 2001. – 20 с.
2. Географична термнологія, зложена природничою комісією
Українського Товариства шкільної освіти в Київі. – К., 1917. – 12 с.
3. Дубняк К. Російсько-український словничок термінів
природознавства і географії. – Кобеляк, 1917. – 40 с.
4. Дубняк К. Стан і завдання української географічної термінології //
Записки Українського науково-дослідчого Інституту Ґеоґрафії та
Картоґрафії. – 1928. – Вип. 1. – С. 93-97.
5. Полонський Х. Словник природничої термінології (проєкт). – К.,
1928. – 262 с.
6. Регушевський Є.С. Чи було так зване націоналістичне шкідництво в
галузі української наукової термінології? // “80-річчя відродження
української державності: минуле і сучасне”. Доповіді і
повідомлення на всеукраїнський науковій конференції 14-16
листопада 1997 року. Додаток до “Вісника Університету внутрішніх
справ” (№2). – Сімферополь, 1997. – С. 11-14.
7. Російсько-український словник географічних термінів // Уклад.:
О.М. Маринич, М.М. Михайленко, А.П. Могила, І.О. Речмедін. – К.,
1970. – 157 с.
8. Словник іншомовних слів / Уклад.: С.М. Морозов, Л.М. Шкарапута.
– К., 2000. – 662 с.
|