Семантико-типологічні аспекти інтерпритації фразеологічних одиниць в українському словнику П.П. Білецького-Носенка
Збережено в:
| Дата: | 2002 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2002
|
| Назва видання: | Культура народов Причерноморья |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/75183 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Семантико-типологічні аспекти інтерпритації фразеологічних одиниць в українському словнику П.П. Білецького-Носенка / Л. Самойлович // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 32. — С. 127-129. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-75183 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-751832015-01-28T03:02:30Z Семантико-типологічні аспекти інтерпритації фразеологічних одиниць в українському словнику П.П. Білецького-Носенка Самойлович, Л. Лексична семантика 2002 Article Семантико-типологічні аспекти інтерпритації фразеологічних одиниць в українському словнику П.П. Білецького-Носенка / Л. Самойлович // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 32. — С. 127-129. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/75183 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Лексична семантика Лексична семантика |
| spellingShingle |
Лексична семантика Лексична семантика Самойлович, Л. Семантико-типологічні аспекти інтерпритації фразеологічних одиниць в українському словнику П.П. Білецького-Носенка Культура народов Причерноморья |
| format |
Article |
| author |
Самойлович, Л. |
| author_facet |
Самойлович, Л. |
| author_sort |
Самойлович, Л. |
| title |
Семантико-типологічні аспекти інтерпритації фразеологічних одиниць в українському словнику П.П. Білецького-Носенка |
| title_short |
Семантико-типологічні аспекти інтерпритації фразеологічних одиниць в українському словнику П.П. Білецького-Носенка |
| title_full |
Семантико-типологічні аспекти інтерпритації фразеологічних одиниць в українському словнику П.П. Білецького-Носенка |
| title_fullStr |
Семантико-типологічні аспекти інтерпритації фразеологічних одиниць в українському словнику П.П. Білецького-Носенка |
| title_full_unstemmed |
Семантико-типологічні аспекти інтерпритації фразеологічних одиниць в українському словнику П.П. Білецького-Носенка |
| title_sort |
семантико-типологічні аспекти інтерпритації фразеологічних одиниць в українському словнику п.п. білецького-носенка |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2002 |
| topic_facet |
Лексична семантика |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/75183 |
| citation_txt |
Семантико-типологічні аспекти інтерпритації фразеологічних одиниць в українському словнику П.П. Білецького-Носенка / Л. Самойлович // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 32. — С. 127-129. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT samojlovičl semantikotipologíčníaspektiínterpritacíífrazeologíčnihodinicʹvukraínsʹkomuslovnikuppbílecʹkogonosenka |
| first_indexed |
2025-07-05T23:29:16Z |
| last_indexed |
2025-07-05T23:29:16Z |
| _version_ |
1836851561175711744 |
| fulltext |
Любов Самойлович (Сімферополь)
СЕМАНТИКО-ТИПОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ
ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ В УКРАЇНСЬКОМУ СЛОВНИКУ
П.П. БІЛЕЦЬКОГО-НОСЕНКА
Українська фразеографія веде свій початок від лексикографічних праць
кінця ХVІ–ХVІІ ст. – “Лексиса” Лаврентія Зизанія, “Лексикона” Памви
Беринди, “Синоніми славеноросскої”, які були першими спробами фіксації
фразеологічних одиниць (ФО) української мови. Згодом активніше почали
видаватися словники та фольклорні збірки, у яких укладачі подавали стійкі
сполучення слів із деяким лінгвістичним описом. Серед них важливо згадати
Климентія Зіновіїва, Івана Котляревського, Олексія Павловського, Івана
Войцеховича та ін.
Чільне місце займає й праця українського мовознавця, етнографа,
письменника Павла Павловича Білецького-Носенка. Відомо, що автор
працював над першим словником досить довго й мав певний самостійний
досвід лексикографічної роботи. Протягом п’ятьох років (1838 – 1843) він
укладає “Словарь Малороссійскаго, или юго-восточного языка, филоло-
гическій, этимологіческій, с показанием частей речи, окончательних корней
слов, идиотизмов, метаплазмою, со сводом синонимов, с пословицами и
поговорками, составленый по произношению каким говорят в. Малой и южной
России, Павлом Белецким-Носенком, членом двух императорських российских
учених обществ”. Праця довгий час передавалася з рук в руки: в Академію
наук, Михайлу Максимовичу, Павлу Білецький-Носенку, Миколі Маркевичу,
Пантелеймону Кулішу, у Харківську громаду, Київську громаду... За
матеріалами редакції журналу “Київська старина” словник,
очевидно, було передано Борису Грінченку. Відомо, що рукопис
знаходився в комісії для складання словника живої української мови
Академії наук УРСР. Із 1935 року він зберігається у Відділі
рукописів Центральної наукової бібліотеки. Був підготовлений до
друку та виданий В.В. Німчуком у 1966 році.
Лексикографічна праця укладена за алфавітним способом розташування
матеріалу. Після повної назви подається алфавіт з 34 літер, включаючи
Ђ,Ъ,Ь,Ø: Ђздокь. Вершникь (форейтор); Øтеологія (и.с. м.р.). Богословіє сь
греческого; Øтронь (и.с. м.р.). Тронь. Пристоль. Словникова стаття фіксує
лексеми, які розміщені за алфавітом, граматичні ремарки, відповідник
російською мовою чи пояснення слова, фразеологічну одиницю, компонентом
якої є описуване слово й тлумачну частину. Наприклад, Око (и.с. с.р.). Глазь.
“Ховає очи в торбинци”. Совестится, стидится; Аби (абы)(союзъ). Лишь бы.
“Абы-то було за що руки зачепити”. Такъ, отъ нечего делать. Виявлено
статті, в яких подається флексія слів, ужитих у множині, або
повністю множинна форма слова: Витришокъ (и.с. м.р.) – шки (мн.ч).
Глазенье; смотреніе безъ надобности. “По базару витришки куповати”.
Глазеть по рынку; Баглай, баглаи (и.с. общ.р. ). Лень, ленивецъ, празднолюбець.
П.П. Білецький-Носенко в словникових статтях подає значення ФО.
Використано рiзнi за структурою форми пояснення значення. Можна вирізнити
такі тлумачення ФО: а) некомбiнованi, вираженi одним словом, кiлькома
словами, словосполученням, реченням; б) комбiнованi, вираженi поєднанням
двох елементiв некомбiнованих. Із некомбінованих способів тлумачення
значення ФО використовуються такі:
1. Однослiвне тлумачення, у якому зiставляється ФО i слово, що вказує
лише на денотативний аспект (тотожний предметний змiст). У сучаснiй
фразеографiї такi слова називають словами-iдентифiкаторами [Бiлоноженко,
Гнатюк 1989: 53] або синонiмами-iдентифiкаторами [Федоров 1995: 9].
Зауважимо, що у фразеографiчнiй теорiї та практицi цей вид тлумачення
ученими не схвалюється, бо за допомогою одного слова значення ФО
розкривається лише частково. На думку В.В. Дубичинського, “слово А повинно
витлумачуватися не менше, ніж через два інших слова В і С, кожне з яких
повинно бути семантично змістовне” [Дубичинский 1998: 62]. Аналогічно
необхідно в словниковій статті тлумачити значення ФО, адже інтерпретація ФО
є не менш складною ніж слів, й одним словом пояснюється неповністю.
Фіксуємо словникові статті, у яких ФО витлумачується однiєю
повнозначною частиною мови (iнодi в поєднанні зі службовою):
Надувь губи. Розсердился; Нагадали кози смерть. Настращали;
Вздрати хвигля. Напроказничать; Хвистика вкрутити. Усмирить;
Мороз пересився. Потеплело; Стонадцять насуливь. Разбраниль;
Нарядити пустиню. Опустошить; Прохватуха напала. Струсил;
Москаля пидпустити. Обмануть; Возити москалів. Лгать.
2. Двослiвне (iнодi трислiвне) тлумачення, у якому зiставляються ФО й
кiлька однорiдних чи синонiмічних слiв. На вiдмiну вiд першого способу, таке
тлумачення повнiше розкриває значення ФО i застосовується набагато частiше:
Обьився блекоту. Ошалель, одурачился, отправился ; Око муля.
Совіститься, стыдиться ; Пошити вь дурня. Обмануть,
одурачить; Биса вхопивь. Ошибся, обманулся ; Ховае очи вь
торбинци; Совіститься, стыдиться ; Підпустити хвигли.
Обморочить, обмануть ; Землю исти. Божиться, клясться ; Дати
кабаки. Проучить, прошколить; Зогнувся у козюкь. Запечалился,
сгорбился .
3. Тлумачення за допомогою словосполучення, при якому значення
ФО пояснюється простими (складаються з двох лексично повнозначних слiв) i
складними або розгорнутими (складаються з трьох i бiльше лексично
повнозначних слiв) словосполученнями: Аспидській языкь. Злоречивый
клеветникь; Карати горлом . Отрубить голову ; Бак винь на глушь.
Но онь на смехе ; Вхопивь згарбомь. Схватил негаянно ; Барбарами
ошмарувати. Высечь плетьми ; Попа возити вь решети. Лгать на
исповеди; Убравсь по самый чубь. Влюбился по уши; Натрискався
до очкурни. Наелся досыта; Черкнув свить за очи. Бежаль не
оглядываясь; Два грибы у борець. Два дела разомь; Бьються за
масляни вышкварки. Бьються за ничто ; Разгадати кучму.
Разобрать дело .
4. Тлумачення за допомогою речення, при якому значення ФО
пояснюється синтаксичними конструкцiями у формi простих (односкладних i
двоскладних) i складних (складнопiдрядних) речень: Винь на мене дзизомь.
Онь смотрить на меня изкоса ; Нагадали кози смерть! Открили
тайну преждевременно ; Биса зьивь. Ничего не получиль, не взяль ;
Глуздь забить. Заучить кого сь непомерною строгостью;
Пидпускати лясы. Льстить, чтобь обмануть ; Трясцы ухопити. Не
получити того, чого хотель ; Притяти йому языкь. Заставить его
замолчать; Зьив гарбуза. Получиль отказь оть невесты .
5. Описове тлумачення ФО подане різними типами синтаксичних
конструкцій, яка неодноразово використовується при поясненні ФО, що
характеризують різні сторони життя й побуту людей, їх поведінку, емоції тощо:
Сміятимешся на кутніи. Будеш плакать так, что будуть видны
крайніе зубы; Ажъ об полы ударились. Оть удивления и
негодования мы принуждены были ударить руками о полы (нашого
кафтана); Абы то було за що руки зачепити. Так, оть нечего
делать; Абы сидячки татары не взяли. Лиш бы не терять времени
вь праздности; Мне, якь гострець бабу. Коверкаеть, ломаеть, как
бабу ломот; Багатая кутьтя. Вечерь предь Новимь годомь, иначе
“Щедрый вечерь”, “Мелашки”; Смитье з хаты не виноси. Не
разсказывай, что дома видель и слышаль.
Описовий спосіб пояснення розповсюджений і в сучасних
фразеологічних словниках. На думку Ю.Ф. Прадіда, від подібних тлумачень
необхідно відмовитися. “Нехтується одна з важливих вимог до тлумачення
значення ФО – його лаконічність… Ігнорується й інша, – наголошує автор, –
важлива вимога до тлумачення значення – його точність” [Прадід, 1997,
193].
П.П. Білецький-Носенко в словнику використовує також
комбiнованi способи тлумачення значення ФО. Видiляємо такі
моделi комбiнувань:
1. Слово й словосполучення чи словосполучення й слово: Глузду
дійти. Возмужать, сделаться розумнымь; Таки ваньки взявь. Так
изноровился, повадился; Напакувати пискъ. Набить роть. Наїсться; Йому
чирва свитить. Ему счастье, везеть; Не нявь соби вирки. Вне себя оть
восторга, оть удовольствія .
2. Речення й слово чи слово й речення: Обуть въ московские
личаки. Обуть въ русскіе лапти, обмануть, провести;
Пришпилити квітку. Сказать острое слівце, подшутить; Скакати
вь гречку. Волочиться. Вести похабную жизнь . .
3. Два словосполучення: Скребти моркву. Делать выговоры,
давать гонку; Пошити вь дурни. Даться вь обмань, пуститься вь
дурачитва .
4. Словосполучення й речення чи речення й словосполу-
чення: Негарно пописався. Худо сказался, нажил худую молву о
себе; Збити кучму. Завязать неприятное дело, сьиграть шутку .
5. Речення і два слова: Винь ани бельмесь. Онь ничего не
знаеть, молчить, не понимаеть; Обути во московскіи личаки.
Обуть въ русскіе лапти. Обмануть, провети ; Въ нивиць нарядивь.
Обратиль вь ничто, совсемь, дотла ; Дати бурульку. Ничего не
дать, надуть, обмануть .
6. Три речення: Жижки дрижать. Ему очень радостно. Онь
очень струсиль. Колени подкосиль оть страха ; Пошився у бридку.
Подвергся осмеянию, нажиль безчестья, понёсь убытокь.
7. Чотири слова і речення: Дати маха. Промахнуться,
ошибиться, уйти, убежать, не попасть вь цель .
8. Речення, слово і словосполучення: Лупати очима. Терпеть
насмешки, глазеть, ничего не делая ; Читати глаголы. Ничего не
делать, задумываться, считать звёзд; Витришки мне. Ничего не
делать, глазеть, праздно шатается; Виливки лье. Ничего не
делает, гуляеть, живеть розкішно .
Таким чином, серед некомбінованих форм тлумачення значень ФО
найпродуктивнішими є пояснення за допомогою слів і речень (рідше
словосполучень). Серед комбінованих форм тлумачень найбільш уживаними є
моделі, виражені словом і словосполученням, словосполученням і словом, а
також двома словосполученнями.
Треба наголосити, що ціла низка ФО в лексикографічній праці
тлумачиться синонімічними ФО, що є недопустимим у фразеографічній
практицi. Таке явище в словнику спостерiгається неодноразово: Нудити
свитомь. Скучать жизнью; Химри гонити. Строить воздушные
замки; Реве, мов бугай в болоти. Реветь, какь выпь в болоте;
Усився мов кобець на копици. Надулся, какь мышь над крупою;
Баньки мыльннія дути. Строить воздушные замки; Вырячити баки.
Выпучить глаза; Зьихати з плигу. Сбиться сь толку, спятить сь
ума; Выбанчивь бильма. Выпучиль глаза, вперил взорь; Выбаньчивъ
баки. Впериль взоръ; Вызвиривъ буркалы . Выпучиль сердитые
глаза.
Часом ФО виступає елементом пояснювальної частини при використанні
комбінованих моделей: Гонити химри. Строить воздушные замки,
мечтать; Зомну на кабаку. Сотру на нюхательный табакь, змучу;
Бисика пускати. Пыль пускать, хвалить въ глаза; Залити за шкуру
сала. Даться знать, ввериться; Вь него багацько нашійници. У него
много долговь. Онь по уши вь долгахь; Втру вамь кабаки. Я вас
проучу. Утру вам нось; Ляпати ушами. Хлопать ушами, Слушать
небелицы.
Зведене до певної системи наукове пояснення свiдчить про
широкомасштабне знання автором лiнгвiстичної природи ФО і методики їх
тлумачення. Майже всі способи пояснення значень ФО широко застосовуються
в сучасній фразеографічній практиці.
Наші дослідження показали, що вже в Х1Х ст. при укладанн і
словників автори виділяли варіантні та синонімічні ФО.
Укладач враховує здатність до видозміни багатьох компонентів
у складі ФО. Виявлено такі типи варіантів:
1. Лексичний, що виникає як результат заміни компонента
семантично рівноправним (найпродуктивніший серед усіх типів
варіантності): Убравъ въ московски личаки і Обути во московскіи
личаки; Вырячити баки Выбанчити баки і Выбанчивь бильма; Коле
в нись і шпигає в нись; Закрутивь носом і завернувь нись; Не мае
пятой клепки; не мае десятой клепки.
Фразеологічний матеріал показує, що лексичні варіанти ФО
найчастіше виникають із слів, які належать до тієї ж самої частини
мови. Найбільше варіантних рядів з іменниками, дієсловами,
числівниками, менше – з прикметниками та прислівниками.
2. Морфологічний, що виникає на основі формальної
видозміни компонентів: Лаяти на вси боки і разлаявь на вси боки;
Чуе носомъ і почувъ носом.
Як бачимо, в аналізованих статтях подано лексичн і та
морфологічні варіанти ФО. Не виявлено прикладів фонетичного та
конструктивного типів варіантності .
Предметом уваги автора є і явище синонімії. У словнику
налічується невелика кількість фразеологічних синонімів.
Наприклад, до ФО Ханьки мьяти. Ничего не делать синонімічними
є: Выливки лье. Ничего не делаеть, гуляеть, живеть розкошно ;
Байдаки гонити. Ничего не работать; Байды бити . Ничего не
делать тощо.
Серед фразеологічних синонімів віділяють одноструктурні,
різноструктурні й подібноструктурні [Жуков 1987: 5]. У словнику
подаються всі типи:
1. Одноструктурні , що мають однакову модель побудови. Такі
ФО утворені за аналогічною схемою: Байдики провадити . Ничего не
делать; праздношатающійся і Баглаи бити . Лениться.
празднословить; Вхопивъ облизня. Получил отказь; не удалось і
Зьив гарбуза . Получиль отказь оть невесты .
Одноструктурні синонімічні ФО легко можуть змінюватися в
однакових синтаксичних позиціях.
2. Різноструктурні, що мають різну модель побудови,
неоднакове розташування складових компонентів ФО: Пошити вь
дурня. Обмануть; одурачить; Винь його подтявь. Онь его поддель,
обмануль і Підпустити хвигли. Обморочить; обмануть .
Більшість різноструктурних синонімічних ФО не завжди
можуть бути взаємозамінними в контексті.
3. Подібноструктурні, у складі яких граматично опорний
компонент виражений тією ж самою частиною мови, а всі інші
компоненти розташовані в різній послідовності: Щоб його кадукъ
побивъ; Возьми його нелегка; Хай йому абы-що буде; Прахъ его
побери.
Аналіз фразеологічного матеріалу свідчить про те, що в
лексикографічних працях ХІХ ст. уже фіксувалися варіантні ФО та
синонімічні ряди. Проте відображення цих явищ було нечисленним.
Отже, на створення сучасних фразеологічних словників
вплинули наукові прийоми опрацювання фразеологічного матеріалу,
які були започатковані укладачами лексикографічних праць ХІХ ст.
Саме завдяки ним удосконалювалися й здобули подальший розвиток
основні принципи розташування ФО та їх опрацювання. Елементи
лінгвістичного опису ФО стали теоретичною та практичною базою,
на якій створювалися наступні фразеологічні словники.
Дослідження яскраво свідчить про те, що діячі української культури та
науки високо оцінили працю П.П. Білецького-Носенка, лексикографи черпали з
неї коштовний матеріал. Як багате джерело для вивчення української мови
словник не втратив значення й сьогодні. Інститут мовознавства ім. О.О.
Потебні АН УРСР визнає його як важливе джерело для вивчення лексики,
фразеології, звукової системи та граматичної будови української літературної й
живої мови І половини ХІХ ст.
ЛІТЕРАТУРА
Білецький-Носенко П.П. Словарь малороссійскаго, или юго-восточного
языка... / Підготував В.В. Німчук. – К.: Наукова думка, 1966.
Білоноженко В.М., Гнатюк І.С. Функціонування та лексикографічна
розробка українських фразеологізмів. – К.: Наукова думка, 1989. – 156 с.
Дубичинский В.В. Теоретическая и практическая лексикография. – Вена-
Харьков, 1998. – 160 с.
Жуков В.П., Сидоренко М.И., Шкляров В.Т. Словарь фразеологических
синонимов русского языка. – М.: Русский язык. – 1987. – 448 с.
Прадід Ю.Ф. Фразеологічна ідеографія (проблематика досліджень). НАН
України, Ін-т української мови // Відп. ред. О.О. Тараненко. – К.; Сімферополь,
1997. – 252 с.
Фразеологический словарь русского литературного языка конца XVIII –
XX вв. / Под ред. А.И. Фёдорова. – М.: Топикал, 1995. – 608 с.
|