Мікробний пейзаж та чутливість до антибіотиків збудників анаеробних неклостридіальних флегмон тазу

Исследовано 18 случаев анаэробных неклостридиальных флегмон таза. В статье представлены результаты анализа микробного пейзажа и чувствительности к антибиотикам неклостридиальных анаэробов возбудителей флегмон, этиологически обосновано применение местного сорбционно-антибактериальной нанокомпозиции «...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2011
Hauptverfasser: Лурін, І.А., Сотников, А.В., Сапа, С.А., Рощенко, Л.О.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2011
Schriftenreihe:Таврический медико-биологический вестник
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/75232
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Мікробний пейзаж та чутливість до антибіотиків збудників анаеробних неклостридіальних флегмон тазу / І.А. Лурін, А.В. Сотников, С.А. Сапа, Л.О. Рощенко // Таврический медико-биологический вестник. — 2011. — Т. 14, № 4, ч. 1 (56). — С. 132-135. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-75232
record_format dspace
spelling irk-123456789-752322015-01-28T03:02:42Z Мікробний пейзаж та чутливість до антибіотиків збудників анаеробних неклостридіальних флегмон тазу Лурін, І.А. Сотников, А.В. Сапа, С.А. Рощенко, Л.О. Оригинальные статьи Исследовано 18 случаев анаэробных неклостридиальных флегмон таза. В статье представлены результаты анализа микробного пейзажа и чувствительности к антибиотикам неклостридиальных анаэробов возбудителей флегмон, этиологически обосновано применение местного сорбционно-антибактериальной нанокомпозиции «Метроксан» в комплексе лечения. 18 instances of anaerobic nonclostridial pelvic phlegmon were investigated. In this article the results of microflora and antibiotic susceptibility analysis are presented, application of local sorption-antibacterial nanocomposition “Metroxan” in the complex treatment is substantiated etiologically 2011 Article Мікробний пейзаж та чутливість до антибіотиків збудників анаеробних неклостридіальних флегмон тазу / І.А. Лурін, А.В. Сотников, С.А. Сапа, Л.О. Рощенко // Таврический медико-биологический вестник. — 2011. — Т. 14, № 4, ч. 1 (56). — С. 132-135. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/75232 616-002.36 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Оригинальные статьи
Оригинальные статьи
spellingShingle Оригинальные статьи
Оригинальные статьи
Лурін, І.А.
Сотников, А.В.
Сапа, С.А.
Рощенко, Л.О.
Мікробний пейзаж та чутливість до антибіотиків збудників анаеробних неклостридіальних флегмон тазу
Таврический медико-биологический вестник
description Исследовано 18 случаев анаэробных неклостридиальных флегмон таза. В статье представлены результаты анализа микробного пейзажа и чувствительности к антибиотикам неклостридиальных анаэробов возбудителей флегмон, этиологически обосновано применение местного сорбционно-антибактериальной нанокомпозиции «Метроксан» в комплексе лечения.
format Article
author Лурін, І.А.
Сотников, А.В.
Сапа, С.А.
Рощенко, Л.О.
author_facet Лурін, І.А.
Сотников, А.В.
Сапа, С.А.
Рощенко, Л.О.
author_sort Лурін, І.А.
title Мікробний пейзаж та чутливість до антибіотиків збудників анаеробних неклостридіальних флегмон тазу
title_short Мікробний пейзаж та чутливість до антибіотиків збудників анаеробних неклостридіальних флегмон тазу
title_full Мікробний пейзаж та чутливість до антибіотиків збудників анаеробних неклостридіальних флегмон тазу
title_fullStr Мікробний пейзаж та чутливість до антибіотиків збудників анаеробних неклостридіальних флегмон тазу
title_full_unstemmed Мікробний пейзаж та чутливість до антибіотиків збудників анаеробних неклостридіальних флегмон тазу
title_sort мікробний пейзаж та чутливість до антибіотиків збудників анаеробних неклостридіальних флегмон тазу
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate 2011
topic_facet Оригинальные статьи
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/75232
citation_txt Мікробний пейзаж та чутливість до антибіотиків збудників анаеробних неклостридіальних флегмон тазу / І.А. Лурін, А.В. Сотников, С.А. Сапа, Л.О. Рощенко // Таврический медико-биологический вестник. — 2011. — Т. 14, № 4, ч. 1 (56). — С. 132-135. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series Таврический медико-биологический вестник
work_keys_str_mv AT lurínía míkrobnijpejzažtačutlivístʹdoantibíotikívzbudnikívanaerobnihneklostridíalʹnihflegmontazu
AT sotnikovav míkrobnijpejzažtačutlivístʹdoantibíotikívzbudnikívanaerobnihneklostridíalʹnihflegmontazu
AT sapasa míkrobnijpejzažtačutlivístʹdoantibíotikívzbudnikívanaerobnihneklostridíalʹnihflegmontazu
AT roŝenkolo míkrobnijpejzažtačutlivístʹdoantibíotikívzbudnikívanaerobnihneklostridíalʹnihflegmontazu
first_indexed 2025-07-05T23:31:16Z
last_indexed 2025-07-05T23:31:16Z
_version_ 1836851687478788096
fulltext 132 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2011, том 14, №4 ч.1 (56) УДК 616-002.36 © Колектив авторів, 2011. МІКРОБНИЙ ПЕЙЗАЖ ТА ЧУТЛИВІСТЬ ДО АНТИБІОТИКІВ ЗБУДНИКІВ АНАЕРОБНИХ НЕКЛОСТРИДІАЛЬНИХ ФЛЕГМОН ТАЗУ І.А. Лурін, А.В. Сотников, С.А. Сапа, Л.О. Рощенко ГВМКЦ «ГВКГ», м. Київ, Україна. MICROFLORAANDANTIBIOTIC SUSCEPTIBILITY OFANAEROBIC NONCLOSTRIDIAL PELVIC PHLEGMON CAUSATIVEAGENTS I.A. Lurin, A.V. Sotnikov, S.A. Sapa, L.O. Roschenko SUMMARY 18 instances of anaerobic nonclostridial pelvic phlegmon were investigated. In this article the results of microflora and antibiotic susceptibility analysis are presented, application of local sorption-antibacterial nanocomposition “Metroxan” in the complex treatment is substantiated etiologically. МИКРОБНЫЙ ПЕЙЗАЖ И ЧУВСТВИТЕЛЬНОСТЬ К АНТИБИОТИКАМ ВОЗБУДИТЕЛЕЙ АНАЭРОБНЫХ НЕКЛОСТРИДИАЛЬНЫХ ФЛЕГМОН ТАЗА И.А. Лурин, А.В. Сотников, С.А. Сапа, П.О. Рощенко РЕЗЮМЕ Исследовано 18 случаев анаэробных неклостридиальных флегмон таза. В статье представлены результаты анализа микробного пейзажа и чувствительности к антибиотикам неклостридиальных анаэробов возбудителей флегмон, этиологически обосновано применение местного сорбционно- антибактериальной нанокомпозиции «Метроксан» в комплексе лечения. Ключові слова: анаеробні неклостридіальні флегмони тазу, збудники, антибіотики, сорбційно- антибактеріальна нанокомпозиція. У 1680 р. Левенгук вперше показав, що є мікро- організми, які можуть існувати без доступу повітря. В процесі вивчення було виділено та описано багато (більше 400 видів) анаеробних збудників хірургічних інфекцій [1]. В сучасних умовах клостридії прийма- ють участь в інфекційних процесах лише у 5-12%. [5]. За останні десятиріччя серед збудників гнійних хірур- гічних інфекцій значно підвищився рівень так званих неклостридіальних анаеробів [8]. Анаеробна неклостридіальна інфекція викли- кається мікроорганізмами, що не відносяться до роду клостридій та не утворюють спор, розвивається в умовах відсутності або зменшеної кількості кисню та клінічно проявляється вираженим інтоксикаційним синдромом, характерними особливостями перебігу місцевого процесу. Як правило, неклостридіальні анаеробні інфекції мають ендогенне походження, населяють шкіру, по- рожнину рота, шлунково-кишковий та сечостатевий тракти та займають домінуюче положення в нор- мальній мікрофлорі людини. Перевага анаеробної мікрофлори зумовлена тим, що метаболізм мікробів формувався, коли на землі не було кисню. Облігатні анаероби можуть існувати при вмісті кисню до 0,5%, факультативні – від 2 до 8%. Серед неспороутворюючих анаеробів, що мають найбільше клінічне значення, в першу чергу виділя- ють групу грамнегативних паличок (Bacteroides та Fusobacterium, ін.), грампозитивних коків (Peptococсus та Peptostreptococcus, ін.), грампози- тивних паличок (Bifidobacterium, Eubacterium, ін.) та грамнегативних коків (Veillonella, ін.). Частота виділення неспороутворюючих бактерій при гострих гнійних захворюваннях за даними різних авторів коливається від 40 до 95% в залежності від характеру та локалізації патологічного процесу. Ана- томічні та фізіологічні особливості тазової ділянки створюють сприятливі умови для розвитку анаероб- ної інфекції. Летальність при даній патології складає 14-80% [6]. В зв’язку з тим, що неспорогенні анаероби є ча- стиною нормальної мікрофлори організму людини, для проявлення їх патогенності необхідні умови, що сприяють зниженню реактивності організму хворо- го [2,8]: 1) імунодефіцити; 2) фактори, що знижують захисні властивості організму (крововтрата, місцева ішемія тканин, шок, голод, стрес, перевтома, алко- голізм та ін.); 3) тривале вживання кортикостероїдів та цитостатиків; 4) порушення обміну речовин (цук- ровий діабет); 5) анаеробні інфекції в анамнезі; 6) онкологічні захворювання; 7) поширені та тривалі оперативні втручання на внутрішніх органах та ін. 133 О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И За даними різних авторів анаеробна інфекція у відсотковому відношенні в хірургії розподіляється наступним чином [1,4,8]: 1) Bacteroides – 43,9-85,7%; 2) Peptococcus, Peptostreptococcus – 6,0-71,4%; 3) Fusobacterium – 3,4-42,6%; 4) Bifidobacterium – 2,9- 21,9%; 5) Veillonella – 3,9% та ін. Основною особливістю гнійно-запальних захво- рювань за участю неспорогенних анаеробів є їх пол- імікробний характер, обумовлений як анаеробними, так і аеробними мікроорганізмами (92,8-98%) [2]. В асоціативній аеробній флорі частіше виявлялись пред- ставники грамнегативних бактерій (сімейство Enterobacteriaceae): E. coli – 71,4%; Proteus spp. – 42,8%; Enterobacter spp. – 28,8%. [1]. За даним Кузіна М.І. та співавт. (1990) спектр асоціативної аеробної та факультативно-анаеробної мікрофлори був доволі широкий та вміщав різноманітних представників сімейства Enterobacteriaceae, Ps. aeruginosa, Acinetobacter, St.aureus, St.epidermidis, Streptococcus, Enterococcus. В доступних нам літературних джерелах не знай- дено даних про мікробний пейзаж збудників флег- мон тазу, що за клінічними ознаками мали анаероб- не неклостридіальне походження. Мета дослідження - аналіз мікробного пейзажу та чутливості до антибіотиків збудників анаеробних неклостридіальних флегмон тазу, етіологічне обґрун- тування застосування місцевих сорбційно-антибак- теріальних препаратів у комплексі лікування. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ Дослідну групу склали 18 пацієнтів з анаеробни- ми неклостридіальними флегмонами тазу, які знахо- дились на лікуванні у відділенні гнійної хірургії клініки ушкоджень Головного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий медичний госпіталь» МО України у 2009-2011 р.р. Забір клінічного матеріалу здійснювали на стан- дартні транспортні середовища до початку антибак- теріальної терапії. Посів клінічного матеріалу прово- дили на кров’яний та шоколадний агари, що виготов- лені на основі Columbia agar (“bio Merieux”, Фран- ція), а також на агар для виділення анаеробів Shedler agar (“Sanofi D.P.”, Франція). Посіви експонували у СО2–інкубаторі (“Jouan” SA 1GO-150, Франція) в умо- вах вологої атмосфери з підвищеним вмістом СО2 (5- 10%) та температурі 35-37оС. Чашки з посівами на Shedler agar розміщували в анаеростаті, де створю- вали необхідні умови за допомогою газ пакетів “GEN box anaer” (“bio Merieux”, Франція) та інкубували при температурі 37оС терміном 48-72 год. Ідентифікацію виділених мікроорганізмів здійснювали за допомогою ідентифікаційних стрічок “API” (“bio Merieux”, Франція) та наборів дисків з антибіотиками для ідентифікації грамнегативних ана- еробів (“bio Merieux”, Франція). Попередні результати досліджень отримували на 1-2 добу досліджень, остаточні – на 4-5 добу. Визначення чутливості збудників до антибіотиків проводили диско-дифузійним методом, використо- вуючи чашки з агаром Мюллер-Хінтона та дисків з антибіотиками фірми “Himedia”, Індія (26 антибіо- тиків). РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ У 16 (88,9%) хворих результати бактеріологічно- го дослідження були позитивними, у 2 (11,1%) – нега- тивними. У 6 з позитивних бактеріологічних посівів (37,5%) були культивовані виключно аеробні збудники: E. coli (4), St. aureus(1), Pr. mirabilis (1), St. hominis(1), при цьо- му в одному випадку було виділено два збудники. У 10 з позитивних бактеріологічних посівів (62,5%) були культивовані анаеробні збудники: Peptostreptococcus (6 (54,5%)), Bacteroides (4 (36,4%)), Fusobacterium (1 (9,1%)) (в одному випадку Peptostreptococcus співіснував з Fusobacterium). У 7 (70,0%) випадках анаеробні збудники існували у міксті з аеробними (Staphylococcus, Streptococcus, Enterococcus faecalis, E. coli, Kl. oxytoca), у 3 (30,0%) випадках – розвивались як моноінфекція. Таким чином, визначено, що при наявності клінічних ознак анаеробної неклостридіальної флег- мони в ділянці тазу анаеробні неклостридіальні збуд- ники визначаються лише у 55,6% випадків, що ймов- ірно зумовлено технічними труднощами та помил- ками під час забору матеріалу, його транспортуван- ня та культивування, а також високою вибагливістю об- лігатних анаеробів щодо умов існування в середовищі. Слід відмітити, що в більшості випадків (70,0%) анаеробні збудники співіснують у мікстах з аеробними. Нами проведений аналіз чутливості збудників флегмон тазової ділянки, що клінічно мали ознаки анаеробного мікробіологічного ґенезу. Отримані дані наведені у вигляді діаграм. Таким чином, висіяні анаеробні збудники мали найбільшу чутливість до кліндаміцину (100%), мет- ронідазолу (100%), моксіфлоксацину (90,0%), лінко- міцину (80,0%). Серед аеробних збудників визначено найбільшу чутливість до амоксициліну/клавулонату (78,6%), ампіциліну/сульфобактаму (64,3%). Зазвичай збудники анаеробних неклостридіаль- них флегмон тазу зустрічаються у мікстах з аеробни- ми, тому для стартової антибактеріальної терапії до отримання результатів посівів з чутливістю мікроор- ганізмів до антибіотиків доцільно застосовувати на- ступні схеми: – лінкозаміди + метронідазол + інгібіторзахищені пеніциліни; – моксіфлоксацин + метронідазол + інгібіторза- хищені пеніциліни. З метою місцевого лікування запропоновано гідрофобно-гідрофільну сорбційно-антибактеріальну нанокомпозицію «Метроксан», що містить сорбентні (нанодисперсний діоксид кремнію, поліметилсилок- сан) та антибактеріальні компоненти (декаметоксин 134 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2011, том 14, №4 ч.1 (56) (або етоній), метронідазол) [7]. Препарат володіє сор- бційно-детоксикаційною, гіперосмолярною і анти- Малюнок 1. Чутливість виділених штамів анаеробних збудників флегмон тазу до антибіотиків (у %): 1 – кліндаміцин; 2 – метронідазол; 3 – моксіфлоксацин; 4 – лінкоміцин; 5 – ампіцилін/сульфобактам; 6 – азитроміцин; 7 – левофлоксацин; 8 – амоксицилін/клавулонат; 9 – меронем; 10 – тіенам; 11 – ванком іцин; 12 – сульперазон; 13 – цефоперазон; 14 – цефтазидим Малюнок 2. Чутливість виділених штамів аеробних збудників флегмон тазу до антибіотиків (у %): 1 – амоксицилін/клавулонат; 2 – ампіцилін/сульфобактам; 3 – ампіцилін; 4 – ципрофлоксацин; 5 – тетра циклін; 6 – цефтріаксон; 7 – офлоксацин; 8 – еритроміцин; 9 – гентаміцин; 10 – цефалексін; 11 – цефотак- сим; 12 – цефазолін; 13 – оксацилін; 14 – лінкоміцин; 15 – цефуроксим; 16 – тієнам; 17 – ванкоміцин; 18 – моксіфлоксацин; 19 – кліндаміцин; 20 – азитроміцин; 21 – амікацин; 22 – нетилміцин; 23 – цефопера- зон; 24 – цефтазидим мікробною дією. Лікувальний ефект при застосуванні композиції досягається завдяки комплексній дії її інгредієнтів: поліметилсилоксан адсорбує низько- і середньомолекулярні чинники запалення; високодис- персний діоксид кремнію виявляє водопоглинальну дію, адсорбує мікроорганізми, патогенні білки і про- дукти розпаду тканин; двочетвертинна амонієва спо- лука декаметоксин сприяє змочуванню гідрофобно- го поліметилсилоксану і одночасно діє як антимікроб- на субстанція; метронідазол активний щодо анаероб- ної мікрофлори. Метронідазол і декаметоксин чинять взаємопотенціюючу дію. В наших попередніх робо- тах [3] був відображений досвід клінічного викорис- тання препарату у комплексі лікування анаеробних неклостридіальних флегмон тазу. Враховуючи отри- мані дані чутливості мікрофлори збудників, а також фармакокінетичні властивості препарату, етіологіч- но і патогенетично обумовлено використання нано- композиції «Метроксан» як компоненту місцевого лікування ранового процесу. Клінічний випадок: пацієнт М. 1940 р.н. захворів гостро 11.02.11, коли відмітив появу болю у ділянці промежини, набряк калитки. 14.02.11 звернувся у ГВМКЦ «ГВКГ», госпіталізований у ВГХ для опера- тивного лікування. З анамнезу життя: хворіє на цук- ровий діабет ІІ типу близько 8 р. Обстежений, вста- 10 0 10 0 90 80 40 30 30 30 10 10 10 10 10 10 0 20 40 60 80 100 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 78 ,6 64 ,3 57 ,1 57 ,1 57 ,1 50 42 ,9 42 ,9 35 ,7 35 ,7 35 ,7 35 ,7 35 ,7 35 ,7 28 ,6 14 ,3 14 ,3 7, 1 7, 1 7, 1 7, 1 7, 1 7, 1 7, 1 0 20 40 60 80 100 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 135 О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И новлено діагноз: Анаеробна неклостридіальна флег- мона промежини, флегмона Фурн’є. Після короткот- ривалої передопераційної підготовки 14.02.11 викона- но ревізію, хірургічну обробку, дренування гнійного вогнища в умовах загальної анестезії. В бактеріологіч- ному посіві з рани отримано: Peptostreptococcus spp. х 106, Enterococcus faecalis x 106, St. saprophyticus x 106. В післяопераційному періоді отримував комплексне консервативне лікування: інсулінотерапія, антибакте- ріальна (лінкоміцин, метронідазол, амоксиклав), ге- мотрансфузійна, дезінтоксикаційна, метаболічна, антикоагулянтна, корегуюча порушення функцій внутрішніх органів, симптоматична терапія; місцеве лікування з застосуванням нанокомпозиції «Метрок- сан». 16,25.02.11 – ревізії, повторні хірургічні оброб- ки, дренування, з пластичним закриттям рани про- межини, калитки переміщеними шкірними клаптя- ми. Перебіг захворювання важкий, що було зумовле- но об’ємом гнійно-некротичного ураження м’яких тканин промежини на фоні тяжкого перебігу цукро- вого діабету та серцево-судинної патології. На фоні проведеного лікування настало покращення. На мо- мент виписки стан хворого задовільний, запальні яви- ща купувались, загоєння рани – вторинним натягом. 04.03.2011 пацієнт виписаний з покращенням для по- дальшого реабілітаційного лікування. Термін лікуван- ня склав 18 ліжко-днів. ВИСНОВКИ 1. Нами встановлено, що основними збудниками анаеробних неклостридіальних флегмон тазу є Peptostreptococcus, Bacteroides. 2. У більшості випадків (70%) анаеробні та аеробні збудники співіснують у мікстах. 3. Анаеробні збудники найбільш чутливі до клінда- міцину, метронідазолу, моксіфлоксацину, лінкоміцину, а з урахуванням змішаного характеру флори – до амок- сициліну/клавулонату, ампіциліну/сульфобактаму. 4. Доцільно комбінувати парентеральне введен- ня антибіотиків з місцевим застосуванням сорбент- но-антибактеріального препарату «Метроксан». ЛІТЕРАТУРА 1. Анаэробная инфекция / Светухин А.М., Мата- сов В.М., Истратов В.Г., Аскеров Н.Г. // Избранный курс лекций по гнойной хирургии // Под ред. Фёдорова В.Д., Светухина А.М. – М.: Миклош, 2004 – С. 204-217 2. Горюнов С.В. Гнойная хирургия: Атлас / Горю- нов С.В., Ромашов Д.В., Бутивщенко И.А. // Под ред. Абрамова И.С. – М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2004 – С. 133-168 3. Досвід лікування хворих з приводу анаеробних неклостридіальних флегмон таза з використанням на- нокомпозиції «Метроксан» / Лурін І.А., Шудрак А.А., Сотников А.В. та співавт. // Клінічна хірургія. – 2010. – №11-12. – С. 32 4. Кузин М.И. Раны и раневая инфекция: руко- водство для врачей / М.И.Кузин, Б.М.Костюченок. – М.: Медицина, 1990. – 592 с. 5. Кулешов С.Е. Анаэробная клостридиальная и неклостридиальная инфекция в хирургии / Кулешов С.Е. – М., 1993. 6. Нечаев Э.А. Синдром длительного сдавления / Нечаев Э.А., Раевской А.К., Савицкий Г.Г. – М.: Медицина, 1993. 7. Патент 33629 Україна. МПК 51 А61К31/695, А61К31/14, А61К33/44, А61К31/01, А61Р17/02. Препа- рат для лікування ран / Геращенко І.І., Чепляка О.М., Вільцанюк О.А., Бурковський М.І., Желіба М.Д. (Ук- раїна). – Зареєстровано в Державному реєстрі па- тентів України на винаходи 10.07.2008 8. Хирургическая инфекция / Безлюда Н.П., Че- бурахин А.С., Заруцкий Я.Л. и соавт. // Под ред. За- руцкого Я.Л. – К., 2009 – С. 215-224