Морфологічні та лектиногістохімічні маніфестації альтернативної терапії експериментального автоімунного гепатиту радоновими ваннами
Уже длительное время из арсенала терапии аутоиммунного гепатита (АИГ) никак не искореняется традиционный иммунодепрессивный метод с использованием глюкокортикоидов и цитостатиков. Годы такого лечения больных дают не стойкую ремиссию, не избавляют от рецидивов после прекращения курса иммунодепреси...
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2013
|
| Назва видання: | Таврический медико-биологический вестник |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/75447 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Морфологічні та лектиногістохімічні маніфестації альтернативної терапії експериментального автоімунного гепатиту радоновими ваннами / Т.М. Кисельова М.С. Пушкар, Л.О. Соловйова // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 2 (61). — С. 71-75. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-75447 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-754472015-01-31T03:01:54Z Морфологічні та лектиногістохімічні маніфестації альтернативної терапії експериментального автоімунного гепатиту радоновими ваннами Кисельова, Т.М Пушкар, М.С. Соловйова, Л.О. Оригинальные статьи Уже длительное время из арсенала терапии аутоиммунного гепатита (АИГ) никак не искореняется традиционный иммунодепрессивный метод с использованием глюкокортикоидов и цитостатиков. Годы такого лечения больных дают не стойкую ремиссию, не избавляют от рецидивов после прекращения курса иммунодепресии. А главное, — обусловливают глубокую деформацию всех звеньев иммунитета, производят тяжелые побочные патологические действия. В своей научной работе мы пошли альтернативным путем — в направлении усиления иммунитета, а именно его супрессорной составляющей. Таким эффектом обладает природная слаборадиоактивная радоновая вода, в чем мы убедились на собственных предыдущих исследованиях механизмов действия радона на організм и на аналогичных публикациях известных радиологов. На моделированном у крыс АИГ в длительном (5 месяцев) физиотерапевтическом эксперименте — гистологически, электронномикроскопически, лектиногистохимически и морфометрически — нами получены доказательства развития настоящего лечебного эффекта от одного и особенно от двух курсов радонових ванн — с явным отступлением лимфоцитарной аутоагресии против гепатоцитов и статистически обоснованным сохранением структурности паренхимы и стромы органа. For a long time, the traditional immunosuppressive method using glucocorticoids and cytostatics has been failing to be eradicated from the arsenal of therapy of autoimmune hepatitis(AIH). Years of such treatment of patients have been providingunstable remission, not eliminating the recurrence after cessation of immunosuppression.Most importantly, this treatment causes a deep strain of immunity, deforms all the links of immunity, produce severe adverse side effects.In this scientific work, we went along an alternative route – towards strengthening the immunity, namely, the suppressor component. This effect is providedby natural weaklyradioactive radon water, as we have seen in our previous studies ofthe radon effect onthe organisms and in similar publications of known radiologists. In along(5 months) physiotherapeuticexperiment with AIHmodelled in rats, by histological, electron microscopy, lectinhystochemical and morphomethricalanalysiswe obtained proofs of a real curative effect developing through one and especially through two courses of radon baths, with an obvious retreat of lymphocytic autoaggression against hepatocytes and statistically substantiated maintenance of structural properties of the parenchima and stroma. 2013 Article Морфологічні та лектиногістохімічні маніфестації альтернативної терапії експериментального автоімунного гепатиту радоновими ваннами / Т.М. Кисельова М.С. Пушкар, Л.О. Соловйова // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 2 (61). — С. 71-75. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/75447 576.2:616.36-002:615.838.5 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи |
| spellingShingle |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи Кисельова, Т.М Пушкар, М.С. Соловйова, Л.О. Морфологічні та лектиногістохімічні маніфестації альтернативної терапії експериментального автоімунного гепатиту радоновими ваннами Таврический медико-биологический вестник |
| description |
Уже длительное время из арсенала терапии аутоиммунного гепатита (АИГ) никак не искореняется
традиционный иммунодепрессивный метод с использованием глюкокортикоидов и цитостатиков. Годы
такого лечения больных дают не стойкую ремиссию, не избавляют от рецидивов после прекращения
курса иммунодепресии. А главное, — обусловливают глубокую деформацию всех звеньев иммунитета,
производят тяжелые побочные патологические действия. В своей научной работе мы пошли альтернативным
путем — в направлении усиления иммунитета, а именно его супрессорной составляющей. Таким
эффектом обладает природная слаборадиоактивная радоновая вода, в чем мы убедились на собственных
предыдущих исследованиях механизмов действия радона на організм и на аналогичных публикациях
известных радиологов. На моделированном у крыс АИГ в длительном (5 месяцев) физиотерапевтическом
эксперименте — гистологически, электронномикроскопически, лектиногистохимически и морфометрически —
нами получены доказательства развития настоящего лечебного эффекта от одного и особенно от двух курсов
радонових ванн — с явным отступлением лимфоцитарной аутоагресии против гепатоцитов и статистически
обоснованным сохранением структурности паренхимы и стромы органа. |
| format |
Article |
| author |
Кисельова, Т.М Пушкар, М.С. Соловйова, Л.О. |
| author_facet |
Кисельова, Т.М Пушкар, М.С. Соловйова, Л.О. |
| author_sort |
Кисельова, Т.М |
| title |
Морфологічні та лектиногістохімічні маніфестації альтернативної терапії експериментального автоімунного гепатиту радоновими ваннами |
| title_short |
Морфологічні та лектиногістохімічні маніфестації альтернативної терапії експериментального автоімунного гепатиту радоновими ваннами |
| title_full |
Морфологічні та лектиногістохімічні маніфестації альтернативної терапії експериментального автоімунного гепатиту радоновими ваннами |
| title_fullStr |
Морфологічні та лектиногістохімічні маніфестації альтернативної терапії експериментального автоімунного гепатиту радоновими ваннами |
| title_full_unstemmed |
Морфологічні та лектиногістохімічні маніфестації альтернативної терапії експериментального автоімунного гепатиту радоновими ваннами |
| title_sort |
морфологічні та лектиногістохімічні маніфестації альтернативної терапії експериментального автоімунного гепатиту радоновими ваннами |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Оригинальные статьи |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/75447 |
| citation_txt |
Морфологічні та лектиногістохімічні маніфестації альтернативної терапії експериментального автоімунного гепатиту радоновими ваннами / Т.М. Кисельова М.С. Пушкар, Л.О. Соловйова // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 2 (61). — С. 71-75. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| series |
Таврический медико-биологический вестник |
| work_keys_str_mv |
AT kiselʹovatm morfologíčnítalektinogístohímíčnímanífestacííalʹternativnoíterapííeksperimentalʹnogoavtoímunnogogepatituradonovimivannami AT puškarms morfologíčnítalektinogístohímíčnímanífestacííalʹternativnoíterapííeksperimentalʹnogoavtoímunnogogepatituradonovimivannami AT solovjovalo morfologíčnítalektinogístohímíčnímanífestacííalʹternativnoíterapííeksperimentalʹnogoavtoímunnogogepatituradonovimivannami |
| first_indexed |
2025-07-05T23:44:07Z |
| last_indexed |
2025-07-05T23:44:07Z |
| _version_ |
1836852495553396736 |
| fulltext |
ОРИГИНАЛЬНЫЕ СТАТЬИ
УДК 576. 2: 616. 36–002: 615. 838. 5
© Т. М. Кисельова, М. С. Пушкар, Л. О. Соловйова, 2013
мОРфОЛОГІЧНІ ТА ЛЕкТИНОГІСТОхІмІЧНІ мАНІфЕСТАцІЇ
АЛЬТЕРНАТИвНОЇ ТЕРАпІЇ ЕкСпЕРИмЕНТАЛЬНОГО
АвТОІмуННОГО ГЕпАТИТу РАДОНОвИмИ вАННАмИ
Т. м. Кисельова, м. С. пушкар, Л. О. Соловйова
Кафедра гістології (зав. - д. мед. н., проф. Пушкар М. С.), Вінницький національний медичний університет ім.
М. І. Пирогова. 21018 Україна, м. Вінниця, вул. М. І. Пирогова, 56. E-mail: dr.toxy@mail.ru
Morphological and lekTinogisTokhiMichni ManiFesTaTion oF alTernaTive Therapy oF
eXperiMenTal auToiMMune hepaTiTis By radon BaThs
T. M. kiselyova, M. s. pushkar, l. o. solovyova
SUMMARY
For a long time, the traditional immunosuppressive method using glucocorticoids and cytostatics has been
failing to be eradicated from the arsenal of therapy of autoimmune hepatitis(AIH). Years of such treatment of patients
have been providingunstable remission, not eliminating the recurrence after cessation of immunosuppression.Most
importantly, this treatment causes a deep strain of immunity, deforms all the links of immunity, produce severe
adverse side effects.In this scientific work, we went along an alternative route – towards strengthening the immunity,
namely, the suppressor component. This effect is providedby natural weaklyradioactive radon water, as we have
seen in our previous studies ofthe radon effect onthe organisms and in similar publications of known radiologists.
In along(5 months) physiotherapeuticexperiment with AIHmodelled in rats, by histological, electron microscopy,
lectinhystochemical and morphomethricalanalysiswe obtained proofs of a real curative effect developing through one
and especially through two courses of radon baths, with an obvious retreat of lymphocytic autoaggression against
hepatocytes and statistically substantiated maintenance of structural properties of the parenchima and stroma.
мОРФОЛОГИчЕСКИЕ И ЛЕКТИНОГИСТОхИмИчЕСКИЕ мАНИФЕСТАЦИИ АЛьТЕРНАТИВНОЙ
ТЕРАпИИ эКСпЕРИмЕНТАЛьНОГО АВТОИммУННОГО ГЕпАТИТА РАДОНОВЫмИ ВАННАмИ
Т. м. Киселева, м. С. пушкарь, Л. О. Соловьева
РЕЗюМЕ
Уже длительное время из арсенала терапии аутоиммунного гепатита (АИГ) никак не искореняется
традиционный иммунодепрессивный метод с использованием глюкокортикоидов и цитостатиков. Годы
такого лечения больных дают не стойкую ремиссию, не избавляют от рецидивов после прекращения
курса иммунодепресии. А главное, — обусловливают глубокую деформацию всех звеньев иммунитета,
производят тяжелые побочные патологические действия. В своей научной работе мы пошли альтернативным
путем — в направлении усиления иммунитета, а именно его супрессорной составляющей. Таким
эффектом обладает природная слаборадиоактивная радоновая вода, в чем мы убедились на собственных
предыдущих исследованиях механизмов действия радона на організм и на аналогичных публикациях
известных радиологов. На моделированном у крыс АИГ в длительном (5 месяцев) физиотерапевтическом
эксперименте — гистологически, электронномикроскопически, лектиногистохимически и морфометрически —
нами получены доказательства развития настоящего лечебного эффекта от одного и особенно от двух курсов
радонових ванн — с явным отступлением лимфоцитарной аутоагресии против гепатоцитов и статистически
обоснованным сохранением структурности паренхимы и стромы органа.
Ключові слова: гепатит, гепатоцити, лімфоцитарна автоагресія, імунодепресія, альтернативна терапія,
Т — супресори, радон.
Автоімунний гепатит (АІГ) досить поширене
в світі захворювання, далеко не з’ясованої етіології і
складає від 10 до 23% серед хронічних патологічних
процесів у печінці. АІГ перебігає лише як хронічне
захворювання, тому за міжнародною класифікацією
хронічних гепатитів його називають як «автоімунний
гепатит» без визначення «хронічний».
За клініко — морфологічною характеристи-
кою — це хронічне некротично — запальне захворю-
вання печінки з автоімунним патогенезом і виходом
на ідиопатичний цироз.
Ключова роль в патогенезі АІГ належить дефек-
ту імунорегуляції з появою,, заборонених» клонів
сенсибілізованих до автоантигенів печінки клонів
лімфоцитів та відступом імуносупресивної ланки
імунітету. [6]. Лікування АІГ в наш час здійснюється
тривалий час переважно гормональними стероїд-
ними препаратами та сучасними цитостатиками [5,
9, 10, 11, 12, 13, ]. Лікувальний ефект настає не на
довго, ані трохи не позбавляє вірогідності рецидиву
автоімунного процесу. Більш того, чим далі — ско-
рочуються терміни настання нових загострень, що
невідворотньо веде до склеротичних змін, розвитку
цирозу печінки. Чи можливо відійти від традиційної
імунодепресивної терапії, котра, окрім нестабільної
ефективності має ще й небажані наслідки у вигляді
важких побічних дій. В перебігу АІГ головує лімфо-
цитарна автоагресія проти гепатоцитів на тлі дефіци-
ту регуляції з боку імуносупресорів. Переймаючись
цими фактами та враховуючи великий позитивний
71
ТАвРИЧЕСкИЙ мЕДИкО-бИОЛОГИЧЕСкИЙ вЕСТНИк2013, том 16, №1, ч.2 (61)
досвід радонотерапії хронічних процесів з авто-
імунним компонентом на курортах [2, 3, 8] і маючи
власний досвід у вивченні механізмів дії на організм
такого фізіотерапевтичного фактору як радон, зо-
крема його властивість активізувати Т — супресорну
ланку імунітету, ми вирішили дослідити ймовірність
реалізації такої властивості на модельованому АІГ
в експерименті. Індукцію АІГ здійснювали шляхом
сенсибілізації щурів підшкірним введенням (за схе-
мою імунізації) комплексного печінкового антигена
з неповним ад´ювантом.
Мета дослідження: довести реальність біопози-
тивного імуномодулюючого впливу радонових ванн
і на автоімунний процес у печінці — засвідчити
відступ автоагресії сенсибілізованих лімфоцитів
проти гепатоцитиів та підвищення збереженості і
відновлення паренхіми взагалі.
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ
Експеримент проведено на безпорідних статевоз-
рілих щурах чоловічої статі, з масою тіла 180–240 г.
Досліджувались тварини контрольної групи, контр-
ольної групи щурів, яким проводили за схемою водні
ванні процедури з річковою водою; контрольна група
тварини, яким проводили за тією ж схемою радонові
ванни; група щурів з модельованим АІГ; група твари-
ни з модельованим АІГ, що підлягали ванним проце-
дурам з річковою водою; група щурів з модельованим
АІГ, що підлягали ванним процедурам з радоновою
водою за схемою курортних рекомендацій.
В моделюванні АІГ стан сенсибілізації тварин
викликали підшкірним введенням виготовленого
за методом Вітебського комплексного печінкового
антигену з неповним ад´ювантом у кількості і за ча-
совою схемою, що виключала можливість розвитку
десенсибілізації.
Лікування щурів здійснювали радоновими ван-
нами, а для контролю діяли в однаковому режимі
ще й звичайними водними ваннами — 20 хвилин
(температура — 37°С). За курортними рекомендаці-
ями, ефективні лікувальні наслідки настають, якщо
здійснюється 10–14 радонових ванн, з інтервалом
через день. Радіоактивність радонових вод розра-
ховується на 1 літр і вимірюється в одиницях — кі-
лобеккерелях. (Беккерель — одиниця Сі активності
радіоактивних ізотопів, названа на честь французь-
кого фізика А. А. Беккереля. 1 Бк дорівнює одному
розщепленню за секунду, 1 кБк = 1000 розщеплень
за секунду). Лікувальними є радонові води з вміс-
том радону від 0,2 кБк/л. При тому з вмістом його
до 1,5 кБк/л води вважаються слабкорадоновими;
1,5–7,5 кБк/л — середньорадоновими; більш ніж 7,5
кБк/л — високорадоновими. В наших експеримен-
тах вода була слабкорадоновою (до 0,5–1,5 кБк/л).
Серед різних методів застосування радонових вод
саме бальнеопроцедури забезпечують мінімальне
загальне опромінення всього організму в порівнянні
з інгаляціями еманованого радону або при внутріш-
ньому застосуванні.
Бальнеопроцедури проводили у два етапи:
перший — одразу після закінчення сенсибілізації
щурів печінковим антигеном, що логічно вважалося
початком розвитку процесу АІГ — з початку і до
кінця другого місяця; другий — через два місяці
реабілітаційного проміжку, а саме протягом пۥятого
місяця.
Через 1 місяц (кінець моделювання АІГ), через
2 місяці (тобто після першого курсу ванн), через
чотири (реабілітаційний період) і після п’ятого
місяця (другий ванний курс) щурів виводили з екс-
перименту шляхом передозування ефірного наркозу.
Для мікроскопічного дослідження в усіх випадках
брали однакову частку печінки, шматочки якої
фіксували в 10% розчині нейтрального формаліну.
Заливали в парафін. Парафінові зрізи товщиною
6–8 мкм, профарбовували гематоксилін-еозином
і за методом Браше на плазматичні клітини. На
парафінових зрізах проводили також лектинові
гістохімічні дослідження. Здійснювали відповідну
фіксацію тканини і заливку шматочків печінки для
електронної мікроскопії.
Гістологічне дослідження печінки проводили
на мікроскопі Laborlux S (Leitz) при збільшеннях:
10/0,25х10, 40/0,65х10 та 100/1,25х10.
Здійснювали морфометрію відсоткових значень
площі синусоїдних капілярів, кількості непошкодже-
них та пошкоджених гепатоцитів, у перипортальній,
центролобулярній і проміжній зонах часточок.
Статистичну обробку отриманих даних прово-
дили на персональному комп’ютері за допомогою
стандартного програмного пакету «Statistica 6.1» (на-
лежить НДЦ ВНМУ ім. М. І. Пирогова, ліцензійний
№ BXXR901E246022FA).
Лектиногістохімічні дослідження здійснювалися
на базі відділення лектино- і імуногістохімії ЦНІЛ
КГМУ ім. С. І. Георгієвського.
Лектинна гістохімія, як високоселективний ме-
тод, дозволяє оцінювати зміни складу і властивостей
глікокон’югатів клітин і тканин в залежності від
характеру і прояву патологічного процесу, а також
ідентифікувати і визначати локалізацію окремих
вуглеводних детермінант. Для розшифрування
вуглеводних детермінант проводилося фарбування
структур печінки з використанням панелі з 2 лекти-
нів, кон’югованих з пероксидазою хріну: лектин сої
(SBA), специфічний до N-ацетил-D-галактозаміну;
лектин зачатків пшениці (WGA), специфічний до
N-ацетилнейрамінової кислоти и в меншій мірі — до
N-ацетил-D-глюкозаміну. Скорочені назви лектинів
наведині у відповідності з міжнародною номен-
клатурою лектинів [1]. Специфічність лектинів
до термінальних нередукованих монасахаридних
залишків глікокон’югатів дана у відповідності з
данними [1, 4, 7].
72
ОРИГИНАЛЬНЫЕ СТАТЬИ
Інтенсивність фарбування зрізів різними лекти-
нами оцінювали в баллах порядкової шкали інтен-
сивності реакції.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Пропонуємо найбільш вагомі прояви патомор-
фогенезу АІГ без корекції та після корекції у від-
далені терміни експериментів. В кінці двомісячного
реабілітаційного терміну після проведення першого
бальнеокурсу (взагалом 4 місяці від початку моде-
лювання АІГ), а також ще через місяць, протягом
якого проводили другий бальнеокурс, визначаються
абсолютно переконливі відмінності в стані структур-
них складових печінкових часточок та портальних
трактів у щурів, що існували без фізіотерапевтич-
них впливів, і тих, які мали радонові ванни. В кінці
четвертого місяця патоморфогенез хронічного АІГ
без корекції характеризувався не менш — не більш
як справжньою навалою автоагресивних лімфоци-
тів на дискомплексовані печінкові балки, крайовим
і повним цитолізом гепатоцитів. Спостерігалися
атрофія і масштабні некрози гепатоцитів уздовж
балок, центробулярно, і перипортально. Перелічені
патоморфологічні зміни відповідають маркерам
лобулярного гепатиту (мал. 1).
мал. 1. Лобулярний гепатит щурів з АіГ без
корекції. Кінець 4 — го місяця. Забарвлення
гематоксилін — еозин. Збільшення ×400
На території некрозів утворювалися зони ко-
лапсу часточкової строми. У якості відновних явищ
на тлі такої альтерації визначалися гіпертрофія ге-
патоцитів різної часточкової локалізації, зростання
кількості двоядерних клітин, особливо часто в зоні
крайових пластин. Компенсаторними слід вважа-
ти фібробластоз в портальних зонах і септальний
(можливо, як результат трансформації у фібробласти
клітин Іто) фібробластоз на території часточок серед
дистрофічно і некротично пошкоджених гепатоци-
тів. Доповнювалися такі процеси плазматизацією
портальних інфільтратів, а також плазмобластним
і плазмоцитарним супроводом автоагресивних лім-
фоцитів безпосередньо на території балок. (мал. 2).
У серії «АІГ — водні ванни» активна лімфоцитарна
автоагресія проти гепатоцитів, значно дискомплек-
совані балки, постійно визначалися анастомозуючі
зони некрозу на тлі жирової та вакуольної дистро-
фії, гіпертрофія клітин Купфера, ознаки септальної
і портальної фібробластичної активності. Наявна
плазматизація в портальних трактах і на території
паренхіми часточок.
мал. 2. плазмоцити на території паренхіми
часточок, некрози. АіГ 4 міс. Забарвлення за
методом браше. Збільшення × 400
Вплив першої черги радонових ванн в морфоге-
незі АІГ до кінця четвертого місяця ефективно збері-
гав будову балок; гепатоцити, з дрібними ліпідними
краплинами, серед них короткі ряди некротизованих,
епізодично на гепатоцитах виявлялися лімфоцити,
скрізь багато гіпертрофованих макрофагів; фібро-
бластична реакція помічалася лише в зонах тріад.
В кінці п’ятого місяця в варіанті АІГ без корекції
була дуже значна деструкція гепатоцитів, руйнація
балок. Виражена лімфоцитарна автоагресія, явища
плазматизації. Відновними були гіпертрофія більш-
менш збережених гепатоцитів і поліплоїдія ядер.
Аналогічними були патологічні зміни в печінці щу-
рів з АІГ на цей час дослідження після другої черги
водних ванн.
мал. 3. Структуровані балки, фокусні некрози,
окремі лімфоцити. АіГ 5 міс. Забарвлення
гематоксилін — еозин. Збільшення × 400
Щож до наслідків біопозитивної дії другої чер-
ги радонових ванн, то вони ще відчутніше додали
73
ТАвРИЧЕСкИЙ мЕДИкО-бИОЛОГИЧЕСкИЙ вЕСТНИк2013, том 16, №1, ч.2 (61)
відновних ефектів. Зникали зовсім детритні ділян-
ки, відновлювалась структурованість печінкових
балок, гіпертрофовані гепатоцити мали збережену
цитоплазму і хроматин ядер, зростала чисельність
двоядерних гепатоцитів. Клітини Купфера були
скрізь гіпертрофовані. Лише де-не-де на окремих
гепатоцитах присутні поодинокі лімфоцити (мал. 3).
Відповідні стереометричні показники у більшос-
ті випадків мають зональні особливості — найбільш
виражені для відносного об’єму синусоїдів (у цен-
тролобулярних зонах від 13,0 до 68,2% більший, ніж
у перипортальних і проміжних зонах) і пошкоджених
гепатоцитів (у перипортальних і проміжних зонах
від 10,7 до 40,1% більший, ніж у центролобулярних
зонах) у різних групах щурів із наявністю гепатиту
(р<0,001 в усіх випадках).
У різних групах щурів із наявністю гепатиту
в порівнянні з відповідними контрольними група-
ми відносний об’єм непошкоджених гепатоцитів і
синусоїдів в центролобулярних, перипортальних і
проміжних зонах печінкових часточок відповідно від
3,7–3,3–5,6% до 58,9–76,8–85,4% та від 8,7–13,5–7,9%
до 36,2–79,1–88,9% менший, а відносний об’єм по-
шкоджених гепатоцитів від 22,8–18,0–18,0% до 584,0–
516,4–516,7% більший (р<0,001 в усіх випадках).
У щурів із модельованим коригованим радонови-
ми ваннами гепатитом (2, 4 і 5 місяців) в порівнянні
з щурами із модельованим некоригованим гепатитом
(2, 4 і 5 місяців) та щурами із модельованим некори-
гованим гепатитом на фоні контрольного застосуван-
ня водних ванн (2, 4 і 5 місяців) в центролобулярних,
перипортальних і проміжних зонах печінкових час-
точок відносний об’єм непошкоджених гепатоцитів
і синусоїдів відповідно через 2 місяці на 4,5–4,6–5,1
і 3,7–3,3–5,6% та 8,7–13,5–9,2 і 14,2–20,4–7,9%, че-
рез 4 місяці на 15,8–19,4–18,9 і 14,9–18,7–18,0% та
24,0–37,5–22,6 і 30,8–43,8–31,9%, через 5 місяців на
38,5–39,1–37,4 і 39,9–40,4–37,4% та 26,2–51,4–73,3
і 23,2–45,8–72,2% менші, а відносний об’єм пошко-
джених гепатоцитів відповідно на 22,8–18,0–18,0 і
26,4–18,8–18,4%, 80,9–67,9–56,4 і 85,2–70,1–59,0%
та 182,0–170,0–203,0 і 180,3–168,0–201,5% більший
(р<0,001 в усіх випадках). Практично в усіх випад-
ках між групами щурів із модельованим некориго-
ваним гепатитом і гепатитом на фоні контрольного
застосування водних ванн статистично значущих
відмінностей відносного об’єму непошкоджених, по-
шкоджених гепатоцитів і синусоїдів не встановлено.
У щурів із модельованим некоригованим гепатитом
на фоні контрольного застосування водних ванн (2, 4 і 5
місяців) в порівнянні з щурами контрольної групи із за-
стосуванням водних ванн (2, 4 і 5 місяців) в центролобу-
лярних, перипортальних і проміжних зонах печінкових
часточок відносний об’єм непошкоджених гепатоцитів і
синусоїдів відповідно через 2 місяці на 21,7–21,1–21,2%
та 33,0–74,8–59,4%, через 4 місяці на 34,7–41,0–34,1%
та 36,2–79,1–88,9%, через 5 місяців на 58,9–65,7–50,1%
та 21,3–23,7–80,8% менші, а відносний об’єм пошко-
джених гепатоцитів відповідно на 335,7–293,5–316,2%,
445,5–516,4–464,1% та 584,0–351,7–516,7% більший
(р<0,001 в усіх випадках).
У щурів із модельованим коригованим радоно-
вими ваннами гепатитом (2, 4 і 5 місяців) в порів-
нянні з щурами контрольної групи із застосуванням
радонових ванн (2, 4 і 5 місяців) в центролобуляр-
них, перипортальних і проміжних зонах печін-
кових часточок відносний об’єм непошкоджених
гепатоцитів відповідно на 15,8–17,8–14,7%, 18,4–
19,9–14,2% та 14,9–16,4–11,2% менші, а відносний
об’єм пошкоджених гепатоцитів відповідно на
201,6–292,3–312,1%, 205,7–245,3–415,9% та 134,6–
97,4–154,7% більший (р<0,001 в усіх випадках).
Зміна відносного об’єму синусоїдів в усіх зонах
печінкових часточок щурів аналогічних груп має
односпрямовану направленість лише через 2 і 4 мі-
сяці. А саме, у тварин із модельованим коригованим
радоновими ваннами гепатитом на 16,5–50,3–53,4%
та 3,1–20,9–52,1% менші, ніж у щурів контрольної
групи із застосуванням радонових ванн (p<0,001
в усіх випадках).
Електронномікроскопічно в печінці щурів з
модельованим АІГ поступово відбуваються про-
гресуючі альтеративні зміни в ендотелії судин та
головним чином гепатоцитів. Водні ванни не за-
безпечують жодних відмін від структурної харак-
теристики гепатиту без будь-яких впливів. Радонові
ванни стримують настання руйнівних процесів та
обумовлюють незаперечну біопозитивність своєї
дії, що проявляється в гепатоцитах абсолютними
ознаками ефективної регенерації клітинних уль-
траструктур.
Ознаки економізації цитоплазми існували й ще
через два місяці спонтанного перебігу АІГ у щурів
радонової групи. Повторний курс радонових ванн
забезпечував появу абсолютних ефектів регенера-
торних явищ. Тим самим стверджується настання
переваги клітинної ланки імунітету, як в цитоплазмі
гепатоцитів, так і в масштабі часточок, що відпо-
відає за збереженість структурного гомеостазу
органів.
Лектиногістохімічно визначається певна по-
слідовність включення різних механізмів патомор-
фогенеза та адаптації. В розвитку АІГ до кінця
п’ятого місяця експерименту всі структури печінки
статистично достовірно нагромаджують значну
патологічну для них кількість таких рецепторів до
SBA i WGA — лектинів. Виявлено ефекти поступо-
вої зміни рецепторної активності глікокон’югатів
на цитолемі, в цитоплазмі гепатоцитів і макрофа-
гах, в ендотеліоцитах, в епітелії жовчних проток і
сполучнотканинних елементах портальних трактів
до SBA — та WGA-лектину за умов патологічного
процесу-аутоімунного гепатиту і гепатиту у разі
впливу на організм радонових ванн, що є маніфес-
74
ОРИГИНАЛЬНЫЕ СТАТЬИ
тацією перерозподілу рецепторів лектину стосовно
гепатопаренхіматозних і гепатоваскулярних явищ
патоморфогенезу та адаптації. Під впливом на орга-
нізм щурів з АІГ двох курсів радонових ванн спосте-
рігається нормалізація гістотопографії та кількості
рецепторів лектину сої та зародків пшениці в усіх
структурах печінки при гепатиті, за виключенням
сполучнотканинної строми.
Отже під впливом радонових ванн отримано
незаперечні ефекти імуносупресії в прийнятному
еквіваленті морфологічних виправлень у перш по-
страждалих від автоімунного процесу мікроскопіч-
них елементах паренхіми й строми печінки.
ВИСНОВКИ
Автоімунний гепатит, експериментально моде-
льований у щурів підшкірним введенням комплек-
сного антигену печінки з неповним ад´ювантом за
певною схемою імунізації, виявився за структурними
проявами аналогічними АІГ в клініко — морфологіч-
них трактовках, — як дійсно модель і як хронічний
автоімунний процес за розвитком в часі. Результати
впливу радонової терапії як альтернативи гормональ-
ному імунодепресивному лікуванню незаперечно
позитивні.
1. Головними ознаками АІГ є перипортальні
некрози, поширення (за даними морфометрії) дис-
трофії і зональних східчастих некрозів гепатоцитів,
зростаюча присутність на гепатоцитах автоагре-
сивних лімфоцитів, лімфоїдно — плазмоцитарна
інфільтрація області тріад і паренхіми (часточковий
гепатит). З´являється палітра патологічних відпо-
відей різних клітин і міжклітинної речовини на дію
лектиногістохімічних зондів.
2. Радонові ванни виявляють високу біопози-
тивність своєї дії, спрямовану на імуносупресію,
припинення лімфоцитарної автоагресії і, доведе-
не морфометрично та ілюстративно, згортання
деструкції печінкових клітин. Стимулюється
ефективна регенерація ультраструктур гепатоцитів
у пери портальних, проміжних і центролобулярних
зонах ацинусів. Лектиногістохімічні маркери за
характером і локалізацією стають близькими до
контролю.
3. Курс водних ванн не справляє схожої біо-
позитивності. Усі прояви патоморфогенезу у печінці
щурів з АІГ не мають зворотнього розвитку і схожі
на характеристику АІГ без лікування.
НДР кафедри «Морфофункціональні дослідження спонтанної
і корегованої регенерації при експериментальних
патологічних станах» (2009–2012) Номер держреєстрації
0109U004935
ЛІТЕРАТУРА
1. Антонюк В. О. Лектини та їх сировинні джере-
ла. — Львів: ПП «Кварт», 2005. — 554 с.
2. Бабов К. Д., Литвиненко А. Г. Актуальные задачи
медицинской реабилитации // Медицинская реабили-
тация, курортология, физиотерапия. —1995. —№ 1. —
С.2–4.
3. Боголюбов В. М., Зубкова С. М. Адаптативные
изменения в организме при действии физических
факторов //Медицинская реабилитация, курортология,
физиотерапия. —1995. —№ 1. — С.3–5.
4. Волошин Н. А., Григорьева Е. А. Лектины живо-
тного и растительного происхождения: роль в процессах
морфогенеза // Теоретична медицина. — 2005. — т. І. ,
№ 2. — С. 223–237.
5. Ивашкин В. Т., Буеверов А. О. Аутоиммунные за-
болевания печени в практике клинициста// Российский
журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктоло-
гии. — М.: Вести, 2001. — С. 102.
6. Кайдашев І. П. Імунологічні методи в діагностиці
аутоімунних захворювань печінки: (метод. рек.) / Уклад.;
Укр. центр наук. мед. інформації та патент. — ліценз.
роботи. — К.: [б.в.], 2007. –С. 12.
7. Луцик А. Д., Детюк Е. С., Луцик М. Д. Лектины
в гистохимии. — Львов: Вища школа, 1989. — 144 с.
8. Меерсон Ф. З. Концепция долговременной адап-
тации // Адаптационная медицина. — М.: Дело, 1993. —
С 138.
9. Циммерман, Я. С. Аутоиммунный гепатит:
патогенез, диагностика, лечение / Я. С. Циммерман //
Клиническая медицина: Научно — практический жур-
нал. — 2010. — № 3. — С. 12–15.
10. Alvarez F, Ciocca M, Canero-Velasco C. Short —
term cyclosporine induces a remission of autoimmune
hepatitis in children. J Hepatol 1999; 30:222–7.
11. Czaja AJ. Treatment of autoimmune hepatitis.
Semin Liver Dis 2002;22:365–77.
12. Czaja AJ, Carpenter HA. Decreased fibrosis during
corticosteroid therapy of autoimmune hepatitis. J Hepatol
2004;40:644–50.
13. . Malekzadeh R, Nasser-Moghaddam S, Kaviani
MJ. Cyclosporin — a is a promising alternative to
corticosteroids in autoimmune hepatitis. Dig Dis Sci
2001;46:1321–27.
75
|