Значення віддання переваги у висловлюваннях сучасної української мови
Збережено в:
| Дата: | 2002 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2002
|
| Назва видання: | Культура народов Причерноморья |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/75529 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Значення віддання переваги у висловлюваннях сучасної української мови / П.Б. Ткач // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 32. — С. 234-236. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-75529 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-755292015-02-01T03:01:55Z Значення віддання переваги у висловлюваннях сучасної української мови Ткач, П.Б. Граматична та словотвірна семантика 2002 Article Значення віддання переваги у висловлюваннях сучасної української мови / П.Б. Ткач // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 32. — С. 234-236. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/75529 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Граматична та словотвірна семантика Граматична та словотвірна семантика |
| spellingShingle |
Граматична та словотвірна семантика Граматична та словотвірна семантика Ткач, П.Б. Значення віддання переваги у висловлюваннях сучасної української мови Культура народов Причерноморья |
| format |
Article |
| author |
Ткач, П.Б. |
| author_facet |
Ткач, П.Б. |
| author_sort |
Ткач, П.Б. |
| title |
Значення віддання переваги у висловлюваннях сучасної української мови |
| title_short |
Значення віддання переваги у висловлюваннях сучасної української мови |
| title_full |
Значення віддання переваги у висловлюваннях сучасної української мови |
| title_fullStr |
Значення віддання переваги у висловлюваннях сучасної української мови |
| title_full_unstemmed |
Значення віддання переваги у висловлюваннях сучасної української мови |
| title_sort |
значення віддання переваги у висловлюваннях сучасної української мови |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2002 |
| topic_facet |
Граматична та словотвірна семантика |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/75529 |
| citation_txt |
Значення віддання переваги у висловлюваннях сучасної української мови / П.Б. Ткач // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 32. — С. 234-236. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT tkačpb značennâvíddannâperevagiuvislovlûvannâhsučasnoíukraínsʹkoímovi |
| first_indexed |
2025-07-05T23:47:12Z |
| last_indexed |
2025-07-05T23:47:12Z |
| _version_ |
1836852689105846272 |
| fulltext |
Ткач П. Б. (Харьків)
ЗНАЧЕННЯ ВІДДАННЯ ПЕРЕВАГИ У ВИСЛОВЛЕННЯХ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ.
В українській мові існують конструкції, призначені для відображення ситуацій, у яких мовець віддає
перевагу чомусь одному порівняно з іншим, коли одне визнається кращим, ніж інше. Цей вибір може
збігатися з нормою, а може суперечити їй. Щось погане може оцінюватись як добре порівняно з чимось
іншим – ще гіршим. Виникає ситуація вибору: як чинити – так чи інакше? Ці конструкції своєрідно
організовані й можуть бути описані як у синтаксисі речення (простого і складного), так і в синтаксисі тексту.
У структурі таких висловлень виражається значення, яке отримало в мові назву значення віддання
переваги (ЗВП), наприклад:
Краще добре робити, ніж гарно говорити [Прислів’я та приказки, с. 281].
Лучче з розумним два рази згубити, як з дурнем раз найти [Номис, с. 291].
Значення віддання переваги потрапляло в поле зору дослідників мови у зв’язку з аналізом окремих,
безпосередньо з ним не пов’язаних, мовних явищ. Так, наприклад, побіжний аналіз цього значення
знаходимо в працях, присвячених категорії оцінки, тобто в аксіологічних працях. Це роботи Є.М.Вольф,
Н.Д.Арутюнової, окремі роботи В.А. Бєлошапкової.
Є.М. Вольф одна з перших у мовознавстві звернулася до вивчення категорії оцінки й у зв’язку з нею
звернула увагу на порівняльну оцінку, яку пов’язує із поняттям переваги: “В модальностях преобладает
оценочный знак “+”, связанный с предпочтением: выражения с лучше обозначают выбор из возможных
альтернатив” [Вольф 1985:130]. Н.Д. Арутюнова виділяє такі висловлення в окремий тип речень, які
виражають ціннісне порівняння, використовують компаративи загальної оцінки краще і гірше та мають
різноманітну систему форм, і називає їх “предложения со значением действенного, или операционального,
предпочтения” [1999:224].
Автори “Русской грамматики” [1980:490] на підставі зіставлення в таких реченнях двох дій або
станів з точки зору переваги одного над іншим віднесли їх до складу зіставних компаративних речень.
Близькими за семантикою вони визначили зіставно-протиставні складносурядні речення. Речення такого
типу В.А.Бєлошапкова [1970:13] відділила від складносурядних протиставних і зробила окремим предметом
дослідження, назвавши їх “реченнями альтернативної мотивації”. Таким чином вона вивела висловлювання
зі значенням віддання переваги із кола компаративних речень і показала можливість дослідження інших
синтаксичних засобів його формування.
В українському мовознавстві також є судження стосовно висловлень із значенням віддання
переваги. Вони присутні в дослідженнях окремих семантичних категорій. Так, Т.Космеда [2000:292] у
наукових працях, присвячених категорії оцінки, побіжно торкається цього питання. Окремі аспекти значення
віддання переваги згадуються у кандидатській дисертації С.В.Мясоєдової [2001], яка досліджує непряме
спонукання в сучасній українській мові і звертається до висловлень зі значенням віддання переваги у зв’язку
з їх здатністю впливати на співрозмовника (адресата повідомлення). Крім того, є праці з синтаксису сучасної
української мови, де поряд з іншими піднімається також це питання. Про вираження значення віддання
переваги в синтаксичних конструкціях йдеться в дисертації В.Т. Мараховської [1998], яка досліджує складні
речення з підрядними компаративними: один з різновидів цих речень і становлять висловлення із значенням
надання переваги.
Згадуване в окремих дослідженнях з семантики і синтаксису, значення віддання переваги ніколи не
ставало предметом спеціального дослідження ані з боку його семантичної сутності, ані з боку способів і
засобів його вираження в мові. Між тим це мовне явище заслуговує на увагу через те, що виявляє себе як
семантично виразне значення. Воно виявляє свою значущість у сфері прагматичних досліджень,
пожвавлення яких спостерігається у сучасному мовознавстві. Значення віддання переваги залишається
малодослідженим, не з’ясовано природу цього явища, його зв’язок і співвідношення з іншими мовними
значеннями й категоріями, передусім тими, що належать модусу висловлення. Йдеться, насамперед, про
співвіднесення значення віддання переваги із значеннями порівняння, оцінки, а також градації.
Не досліджувалося значення віддання переваги і в прагматичному аспекті: чекають на розв’язання
питання, для чого мовець вдається до порівняння різних ситуацій, станів речей, визначаючи пріоритетність
однієї з них, у чиїх інтересах здійснюється таке порівняння – в інтересах мовця чи в інтересах слухача, або ж
ідеться про суб’єкта, який мислиться узагальнено. Виняток становлять окремі наукові праці з теорії
мовленнєвого впливу, які деякою мірою торкалися цих питани. Так, Л.А. Кисельова, звертаючись до
прагматичних підсистем мовної інформації, вважає, що такою підсистемою є емоційна оцінка – позитивне
чи негативне емоційне оцінювання, встановлення суб’єктом емоційно-оцінного статусу кого-небудь або
чого-небудь, “выражение эмоционального предпочтения (одобрения и др.) – непредпочтения (неодобрения и
др.) кого-, чего-либо” [1978:18].
Не з’ясовано, чому і завдяки чому такі конструкції функціонують у мові:
1. як спонукальні (порада, побажання, вимога, прохання, наказ);
2. як висловлення звинувачення, сентенцій;
3. як засіб докору, застереження, спокуси;
4. як пропозиція, інструкція, рекомендація і т. ін.
Не були предметом аналізу мовні засоби вираження цього значення, не було описано коло мовних
конструкцій, у межах яких репрезентується ситуація віддання переваги (виняток становлять уже згадувані
прикомпаративні речення, один із різновидів яких, а саме, речення з компаративом краще, формує значення
віддання переваги).
Усе це визначає актуальність дослідження мовних конструкцій і ширше – мовних контекстів, які
виражають значення віддання переваги з погляду їх функціонування, способів та засобів вираження цього
значення в мові, його співвіднесеність з іншими мовними категоріями.
Таким чином, значення віддання переваги залишається недостатньо вивченим, у мові відсутній
аналіз засобів його вираження. Це й спонукає звернутися до комплексного системного аналізу значення
віддання переваги з боку можливостей його втілення в конструкціях української мови.
Перше ж наближення до питання про коло таких конструкцій у мові свідчить про те, що воно є
досить широким, а прикомпаративні речення з опорним словом краще – не єдиний засіб вираження значення
віддання переваги.. Воно виражається в багатьох синтаксичних конструкціях, серед яких є:
1. прості речення:
Візьми ти краще багату жінку, сину! [Вовч., с.174].
Зароблена копійка краще краденого карбованця [Прислів’я та приказки, с.279].
Свій хліб ліпший від чужого калача [Прислів’я та приказки, с.56].
2. прості ускладнені речення:
Лучче честь, ніж безчестя [Номис, 221].
Ліпше своє болото, як чуже золото [Прислів’я та приказки, с.56].
Краще смерть, ніж вічний сором! [Л. Укр., с.504].
3. складнопідрядні прикомпаративні речення:
Краще битися орлом, ніж жити зайцем [Прислів’я та приказки, с. 219].
Лучче погано їхати, чим хороше йти [Номис, с.333].
Олеся. Краще не знати нічого, ніж мало знати! [Кропивницький, с. 279].
4. складні речення з підрядними умовними:
Лукаш. Так от же слухай: якщо я тут маю
тебе питати, хто до мене сміє
ходити, а хто ні, то ліпше сам я
знов з лісу заберуся на село [Л. Укр., с.504].
Дранко. Коли б гадав горе,
Краще б удавивсь! [Кропивницький, с. 88].
a. Складні речення з підрядними з’ясувальними:
Чим би навтікача, а він іде собі любенько, мішок з грушами несе [Кв.-Осн.].
А як побачив свою Марусю, замість щоб на посаді сидіть, лежить на лаві під церковним сукном –
тут же і впав, мов неживий! [Кв.-Осн., с.107]
5. складносурядні речення:
a. Так от, Секлето Пилипівно, - сказав бригадир, - починайте краще працювати у колгоспі, а то
доведеться на загальних зборах потратити не годину, а значно менше... [Вишня, с.431].
Лучче мені усяку муку прийняти, на смерть піду... а не принесу тобі ніякого безчестя ні для якого
пана, ні для якого однорала... [Кв.-Осн., с.76].
6. Прості й складні речення з градаційними відношеннями ніж частинами:
Кукса. Втомився! Не так від ходи, як від тих думок, від того клопоту!
[Кропивницький, с. 83].
Не те, що за тебе іменно не хочу: я й ні за кого не хочу [Кв.-Осн., с.334].
Історія таки справді дуже оригінальна. Такої нам іще не доводилось не те що вивчати, а навіть
чути [Вишня, с.266].
7. речення складні ускладнені:
Коли він справді мене любить, як я його, то ще лучче тут мені вмерти, бо що з нашої любові має
бути? [Кв.-Осн., с.272].
То така баба, що, як перейде вам дорогу – краще вертайтесь, бо все одно нещастя буде... [Вишня,
с.66].
Крім того, значення віддання переваги може виражатися в спеціально організованому контексті з
певною послідовністю речень, які мають семантичні і синтаксичні особливості:
Ричард. Щоб я покинув тут свою родину
для тої плати?
Кріс табель. Ти про нас не думай,
поїдь в Род-Айленд. Се для тебе краще [Л. Укр., с.378].
Забудьте про культуру й ієрархію. Говоріть лучче за любов. [Сучасність. - №4. – 1997. – С.160]
Отже, виявлення чинників формування такого своєрідного значення, яким є значення віддання
переваги, можливе на шляху аналізу як формальних ознак синтаксичних конструкцій, так і організованої
взаємодії різних компонентів змісту в семантичній структурі висловлень, що це значення виражають.
Література.
1. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. – М.: Языки русской культуры, 1999. – 896 с.
2. Белошапкова В.А. Предложения альтернативной мотивации в современном русском языке //
Исследования по современному русскому языку. – М., 1970. – С.13-23.
3. Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки. – М.: Наука, 1985. – 228 с.
4. Киселёва Л.А. Вопросы теории речевого воздействия. – Л.: Наука, 1978. – 159 с.
5. Космеда Т. Аксіологічні аспекти прагмалінгвістики: формування і розвиток категорії оцінки. –
Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2000. – 350 с.
6. Мараховська В.Т. Типи складнопідрядних речень з підрядними прикомпаративними:
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. – Запоріжжя, 1998. – 23
с.
7. Мясоєдова С.В. Категорія спонукання і її вираження в непрямих висловленнях сучасної
української мови: Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. – Харків, 2001. –
178 с.
8. Русская грамматика. – Т.II. Синтаксис. – М.: Наука, 1980. – 710 с.
|