До проблеми внутрішньослівних зв'язків значень полісемантичних прикметників
Gespeichert in:
Datum: | 2002 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2002
|
Schriftenreihe: | Культура народов Причерноморья |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/75530 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | До проблеми внутрішньослівних зв'язків значень полісемантичних прикметників / Я.М. Чаварга // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 32. — С. 236-238. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-75530 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-755302015-02-01T03:02:19Z До проблеми внутрішньослівних зв'язків значень полісемантичних прикметників Чаварга, Я.М. Граматична та словотвірна семантика 2002 Article До проблеми внутрішньослівних зв'язків значень полісемантичних прикметників / Я.М. Чаварга // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 32. — С. 236-238. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/75530 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Граматична та словотвірна семантика Граматична та словотвірна семантика |
spellingShingle |
Граматична та словотвірна семантика Граматична та словотвірна семантика Чаварга, Я.М. До проблеми внутрішньослівних зв'язків значень полісемантичних прикметників Культура народов Причерноморья |
format |
Article |
author |
Чаварга, Я.М. |
author_facet |
Чаварга, Я.М. |
author_sort |
Чаварга, Я.М. |
title |
До проблеми внутрішньослівних зв'язків значень полісемантичних прикметників |
title_short |
До проблеми внутрішньослівних зв'язків значень полісемантичних прикметників |
title_full |
До проблеми внутрішньослівних зв'язків значень полісемантичних прикметників |
title_fullStr |
До проблеми внутрішньослівних зв'язків значень полісемантичних прикметників |
title_full_unstemmed |
До проблеми внутрішньослівних зв'язків значень полісемантичних прикметників |
title_sort |
до проблеми внутрішньослівних зв'язків значень полісемантичних прикметників |
publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
publishDate |
2002 |
topic_facet |
Граматична та словотвірна семантика |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/75530 |
citation_txt |
До проблеми внутрішньослівних зв'язків значень полісемантичних прикметників / Я.М. Чаварга // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 32. — С. 236-238. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
series |
Культура народов Причерноморья |
work_keys_str_mv |
AT čavargaâm doproblemivnutríšnʹoslívnihzvâzkívznačenʹpolísemantičnihprikmetnikív |
first_indexed |
2025-07-05T23:47:14Z |
last_indexed |
2025-07-05T23:47:14Z |
_version_ |
1836852691892961280 |
fulltext |
ДО ПРОБЛЕМИ ВНУТРІШНЬОСЛІВНИХ ЗВ'ЯЗКІВ ЗНАЧЕНЬ
ПОЛІСЕМАНТИЧНИХ ПРИКМЕТНИКІВ
Я.М.Чаварга
Уж городський національний університ ет , Україна
Звернення до вивчення прикметників пов’язане з тим, що саме у
прикметниках найбільш очевидною є здатність людини до абстрагування й
аналізу. В результаті пізнавальної діяльності, а саме, завдяки абстрагуючій та
аналізуючій мислительній діяльності людини ознака, властивість, якість, будь-які
атрибути, що становлять сутність предмета, явища, речі в найширшому значенні
цього слова, мисляться окремо від неї. При цьому відбувається найменування тих
чи інших властивостей, ознак, якостей, притаманних речам у реальній дійсності.
У зв'язку з інтенсивною розробкою проблеми мовної номінації, моделювання
мовленнєвої діяльності людини зростає інтерес до дослідження полісемії як такої
і, зокрема, у прикметниках. Основоположною для розуміння сутності полісемії є
проблема внутрішньослівної взаємодії значень, завдяки якій зберігається
тотожність слова.
Прикметники неодноразово були об’єктом дослідження багатьох лінгвістів. У
працях Л.В.Щерби, В.В.Виноградова, О.І.Смирницького, О.С.Кубрякової,
О.М.Шрамма, Ж.П.Соколовської та ін. вивчалися шляхи становлення й розвитку
категорії ад’єктивних слів, її семантичної диференціації. У дослідженнях
Н.Д.Арутюнової, Є.М.Вольф, Ю.С.Степанова, А.А.Уфімцевої, З.А.Харитончик та
інших лінгвістів подано характеристику прикметників у порівнянні з іншими
частинами мови як у плані природи їх лексичних значень, так і з точки зору їх
системної організації та функціональних властивостей.
Мета нашого дослідження – проаналізувати внутрішньослівні зв’язки значень
багатозначних прикметників різних семантичних категорій у сучасній англійській
мові і виявити найхарактерніші топологічні типи полісемії.
У роботі «Степень полисемичности английских имен прилагательных и их
семантический статус» [Полюжин, Чаварга 2002] нами було визначено індекс
полісемічності прикметників англійської мови різних семантичних категорій
(вибірка проводилась із словника [Webster’s New World College Dictionary 1995]).
Дослідження показали, що найнижчий індекс полісемічності – у прикметниках,
що позначають емоції, напр. sorry – 2 значення, upset – 2, lucky – 3, середня
кількість значень у цій семантичній групі – 3,1. Найвищий ступінь полісемічності
– у прикметниках, що позначають дотикові відчуття, напр. heavy – 20 значень,
soft – 21, hard – 22, середня кількість значень у цій групі прикметників – 12,71.
Постає питання: чи існує залежність структурного типу полісемії прикметника
від його приналежності то тієї чи іншої семантичної категорії?
Як відомо, існують три структурні типи полісемії. Радіальна полісемія має
місце тоді, коли всі похідні значення походять від одного (основного, прямого)
значення; при ланцюжковій полісемії кожне наступне значення у слові
розвивається з попереднього, найближчого до нього значення; радіально-
ланцюжковий тип полісемії поєднує два названих типи одночасно [Апресян
1974:182; Кочерган 1999:126–127].
Розгляд структурних типів внутрішньолексемних зв'язків розпочнемо з
прикметників, які належать до семантичної категорії “Емоції”, що має найнижчий
індекс полісемічності. Структура двозначних слів типу sorry, upset найпростіша,
інтерес представляють лише слова, що мають 3 значення і більше. Серед
тризначних прикметників найбільш поширені структури, в яких усі похідні
значення пов’язані з вихідним ЛСВ, тобто структури з радіальним типом
дериваційних зв'язків. Наприклад, прикметник lucky має 3 значення:
(1) having good luck; fortunate;
(2) happening or resulting fortunately (a lucky change);
(3) believed to bring good luck (a lucky coin).
Семантична структура цієї лексеми матиме таку схему:
1
2 3
Для порівняння розглянемо структурний тип полісемії тризначних
прикметників категорії “Дотикові відчуття”. Наприклад, схема, що відображає
характер внутрішньослівних зв'язків прикметника moist, має такий вигляд:
(1) slightly wet; damp;
(2) suggestive of the presence of liquid (a moist sound);
(3) tearful.
1
2 3
Як видно зі схем, структурний тип полісемії прикметників не залежить від їх
приналежності до певної семантичної категорії. Складніші моделі
внутрішньослівних відношень прикметників семантичної категорії “Дотикові
відчуття” є наслідком збільшення індексу полісемічності, тобто кількості значень
у семантичній структурі слова. Так, у структурі прикметника hard, що має 22
значення, спостерігається радіально-ланцюжкова полісемія, що видно з
нижченаведеної схеми:
(1) not easily dented, pierced, cut, or crushed; resistant to pressure; firm and
unyielding to the touch; rigid; solid and compact;
(2) having firm muscles; in good bodily trim; vigorous and robust;
(3) showing, or done with, great force or strength; powerful; violent; vigorous (a
hard blow);
(4) demanding great physical or mental effort or labor; fatiguing; difficult; specif.,
a) difficult to do (hard work), b) difficult to understand, explain, or answer (a
hard question), c) difficult to deal with; not easily managed or controlled (a
man hard to live with), d) firmly fastened or tied (a hard knot);
(5) a) not easily moved; unfeeling; callous (a hard heart), b) unfriendly; hostile
(hard feelings);
(6) practical and shrewd or calculating (a hard customer);
(7) a) firm or definite, esp. in an aggressive way (a hard line in foreign policy), b)
undeniable, reliable, or actual (hard facts);
(8) causing pain or discomfort; specif., a) difficult to endure; trying; exhausting (a
hard life), b) harsh; severe; stern (a hard master, hard words);
(9) very cold, stormy, etc.; inclement (a hard winter);
(10) a) harsh, stiff, and wiry (said of fibers or cotton), b) having no nap (said of a
finish for fabric);
(11) a) clearly defined or having sharp contrast; distinct (hard outlines), b) too
clear, bright, or penetrating to be pleasant (a hard light);
(12) having in solution mineral salts that interfere with the lathering and cleansing
properties of soap, corrode metals, etc.: said of water;
(13) energetic and persistent; steady and earnest (a hard worker);
(14) a) fermented; alcoholic (hard cider), b) containing a relatively high percentage
of alcohol; strong (hard liquor);
(15) a) of metal, not paper, b) of currency or coin, not credit, said of money;
(16) a) that can be exchanged for gold or silver, b) that is readily accepted as
foreign exchange: said of certain currencies;
(17) Phonet. a) designating c sounded as in can or g sounded in gun (a hard g), b)
voiceless, as the sound of s in sin, c) not palatalized, as certain consonants in
Slavic languages: not used in these ways as a technical term by phoneticians;
(18) Agric. high in gluten content (hard wheat);
(19) Chem. not easily biodegradable: said of detergents and pesticides;
(20) Commerce high and stable: said of a market, prices, etc.;
(21) Mil. heavily fortified, as an underground installation (a hard base);
(22) Radiology of high penetrating power: said of X-rays.
c c b b b
b b b
b
b
b b a a a
a a a
a
a
a a
22 17 15 11 10
13 7
6 5 4 3 2
1
129d
20161918 14 21 8
Аналізуючи внутрішньолексемні зв’язки багатозначних слів, необхідно
звернути увагу на те, якою є глибина моделі, тобто яким може бути максимальне
віддалення похідного значення від вихідного.
Із графічних зображень слів lucky та moist, що мають радіальну полісемію,
видно, що в подібних словах є тільки один крок деривації (один такт); у той час
як у слові hard, що має радіально-ланцюжкову полісемію, спостерігається
наявність кількох кроків деривації (тактів). Тому можна припустити, що при
радіально-ланцюжковій полісемії при збільшенні кількості значень кількість
тактів також буде зростати.
Наші спостереження також показали, що при ускладненні структури
прикметників, обумовленому великою кількістю значень, істотно збільшується
ширина моделей. Це пов’язано з тим, що радіальний тип полісемії переважає й у
прикметниках із великою кількістю ЛСВ. Так, наприклад, у прикметнику hard
ширина структури внутрішньослівних зв'язків дорівнює дванадцятьом, а глибина
– двом крокам деривації.
Із проведених досліджень ми прийшли до таких висновків:
1.У семантичній структурі прикметників спостерігаються різні типи
внутрішньолексемних зв'язків, однак переважає радіальний структурний зв’язок,
при якому всі похідні значення виходять із одного (центрального) значення.
Радіально-ланцюжковий зв’язок для прикметників менш типовий і
характеризується невеликою глибиною структурних моделей
внутрішньолексемних зв'язків, але значною шириною (при великій кількості
лексико-семантичних варіантів). Ланцюжкове поєднання значень прикметників
проявляється дуже рідко. При радіально-ланцюжковій полісемії у міру зростання
кількості значень кількість тактів деривації також буде збільшуватися.
2.Структурний тип полісемії залежить не від приналежності прикметника до
тієї чи іншої семантичної категорії, а від ступеня полісемічності слова, тобто від
кількості лексико-семантичних варіантів у слові. Чим більше ЛСВ, тим складніша
структурна модель внутрішньолексемних зв'язків у слові.
3.З іншого боку, якщо врахувати, що прикметники семантичної категорії
“Емоції” мають низький індекс полісемічності, а прикметники семантичної
категорії “Дотикові відчуття” – високий, то можна припустити, що у перших буде
переважати простий радіальний тип полісемії, а в останніх – складний радіально-
ланцюжковий.
ЛІТЕРАТУРА
1.Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. – М.: Наука, 1974. – 367 с.
2.Кочерган М.П. Загальне мовознавство. – К.: Академія, 1999. – 288 с.
3.Полюжин М.М., Чаварга Я.Н. Степень полисемичности английских имен
прилагательных и их семантический статус. // Материалы Международной научной
конференции «Форма, значение и функции единиц языка и речи». В трех частях. – Ч. 1. –
Минск, 2002.
4.Webster’s New World College Dictionary. – 3rd Edition. – MACMILLAN, USA. – 1995. –
1600 p.
Ужгородський національний університет, Україна
|