Структура і семантика відприкметникових чотирикомпонентних словотвірних ланцюжків

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2002
Автор:	Коржик, Л.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2002
Назва видання:	Культура народов Причерноморья
Теми:	Граматична та словотвірна семантика
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/75540
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Структура і семантика відприкметникових чотирикомпонентних словотвірних ланцюжків / Л. Коржик // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 32. — С. 196-200. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-75540
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-755402015-02-01T03:02:29Z Структура і семантика відприкметникових чотирикомпонентних словотвірних ланцюжків Коржик, Л. Граматична та словотвірна семантика 2002 Article Структура і семантика відприкметникових чотирикомпонентних словотвірних ланцюжків / Л. Коржик // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 32. — С. 196-200. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/75540 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Граматична та словотвірна семантика Граматична та словотвірна семантика
spellingShingle	Граматична та словотвірна семантика Граматична та словотвірна семантика Коржик, Л. Структура і семантика відприкметникових чотирикомпонентних словотвірних ланцюжків Культура народов Причерноморья
format	Article
author	Коржик, Л.
author_facet	Коржик, Л.
author_sort	Коржик, Л.
title	Структура і семантика відприкметникових чотирикомпонентних словотвірних ланцюжків
title_short	Структура і семантика відприкметникових чотирикомпонентних словотвірних ланцюжків
title_full	Структура і семантика відприкметникових чотирикомпонентних словотвірних ланцюжків
title_fullStr	Структура і семантика відприкметникових чотирикомпонентних словотвірних ланцюжків
title_full_unstemmed	Структура і семантика відприкметникових чотирикомпонентних словотвірних ланцюжків
title_sort	структура і семантика відприкметникових чотирикомпонентних словотвірних ланцюжків
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2002
topic_facet	Граматична та словотвірна семантика
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/75540
citation_txt	Структура і семантика відприкметникових чотирикомпонентних словотвірних ланцюжків / Л. Коржик // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 32. — С. 196-200. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.
series	Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv	AT koržikl strukturaísemantikavídprikmetnikovihčotirikomponentnihslovotvírnihlancûžkív
first_indexed	2025-07-05T23:47:39Z
last_indexed	2025-07-05T23:47:39Z
_version_	1836852718071709696
fulltext	СТРУКТУРА І СЕМАНТИКА ВІДПРИКМЕТНИКОВИХ ЧОТИРИКОМПОНЕНТНИХ СЛОВОТВІРНИХ ЛАНЦЮЖКІВ Любов Коржик Прикарпатський університет імені Василя Стефаника У мовознавстві відомі різні підходи до аналізу похідних слів. Однією з перспективних є методика опису явищ семізації, тобто накладання сем, і десемізації, тобто нейтралізації сем, у процесі творення дериватів у парах твірне–похідне та у словотвірних ланцюжках (далі СЛ), запропонована проф.І..Коваликом [1]. У статті аналізується формально-семантична структура відприкметникових чотирикомпонентних СЛ, які в сучасній українській мові представлені 28 структурними типами. 1. П–Іс–Іс–Пс [2]. Другими ланками таких СЛ виступають відприкметникові іменники, творення яких супроводжується десемізаційним явищем нейтралізації семи родової ознаки. Семізація других ланок пов’язана з накладанням на вихідну семему семи абстрактності, маніфестованої суфіксом -ин(а). Треті ланки – це десубстантиви, семеми яких внаслідок десемізації втрачають словотвірну сему абстрактності, а внаслідок семізації набувають сему маскулінності, репрезентовану суфіксом -ець. Деривація кінцевих ланок пов’язана з нашаруванням семи відносності, носієм якої є суфікс -ськ-, та семи родової ознаки, вираженої родовими та відмінковими різновидами прикметникових флексій: чужий–чужина–чужинець–чужинецький. Такі ланцюжки репрезентовані 1 типовим СЛ (далі ТСЛ) і відповідно 1 категоріальною моделлю (далі КМ). Ці СЛ мають відкриту, неповну структуру, оскільки розгортання твірної основи у них може призвести до утворення нових похідних. 2. П–Iс–Пс–Iс. У СЛ такого типу перший ступінь деривації представлений іменниками, при творенні яких здійснюється процес десемізації за рахунок нейтралізації граматичної семи родової ознаки та процес семізації – накладання словотвірної семи абстрактності, носіями якої є суфікси -ин(а), -ість, -об(а), -от(а), -юх(а), або семи предметності, репрезентованої суфіксами -ар, -ок. Творення прикметників на другому ступені деривації супроводжується нашаруванням на попередню семему семи відносності, формальним вираженням якої виступають суфікси -лив-, -н-, -ов-, та семи родової ознаки, що втілена у цілій лексемі, а також у флексійній морфемі та її відмінкових і родових різновидах зокрема. Третій ступінь – це деад’єктивні субстантиви, утворені за допомогою синонімічних суфіксів -ин(а), -ість – показників семи абстрактності, суфікса -ик, що репрезентує сему агентивності, або суфікса -иц(я) – носія семи предметності. Сема родової ознаки, якою характеризується попередня семема, відсутня в семемах останніх ланок цих СЛ. Внаслідок семізації вони набувають сему одного з трьох граматичних родів, маніфестовану названими вище суфіксальними формантами та нульовими чи матеріально вираженими флексіями: хворий–хвороба–хворобливий–хворобливість, рівний–рівнина–рівнинний– рівнинність, синій–синюха–синюшний–синюшність, гидкий–гидота–гидотний– гидотність, підлий–підлота–підлотний–підлотник, білий–білок–білковий– білковина, сухий–сухар–сухарний–сухарниця. Ланцюжки аналізованого структурного типу об’єднуються у 6 ТСЛ, що складають 4 КМ. Словотворчі можливості твірних основ у тих СЛ, семеми останніх ланок яких містять словотвірну сему агентивності, до кінця не реалізовані. Такі СЛ належать до відкритих, неповних. Інші СЛ є закритими, повними. 3. П–Iс–Пс–Пп. Деривація других і третіх ланок цих СЛ супроводжується такими ж семізаційними та десемізаційними явищами, як і в попередньому структурному типі. Носієм семи абстрактності на першому ступені словотворення СЛ цього типу, крім вищевказаних суфіксальних формантів, може бути 0с. Семна структура четвертих ланок ускладнюється семою заперечення ознаки, маніфестованою префіксами без- та не-, або семою надмірного вияву ознаки, вираженою префіксом над-: далекий–даль–дальній–недальній, білий–білок– білковий–безбілковий, високий–висота–висотний–надвисотний. Ці ланцюжки репрезентовані 3 ТСЛ, кожен з яких представляє окрему КМ, і належать до неповних. 4. П–Iс–Пс–Ас. При творенні іменників, що є першим ступенем деривації таких СЛ, має місце зняття внаслідок десемізації семи родової ознаки та накладання внаслідок семізації семи одного з трьох граматичних родів, а також семи абстрактності, формальними показниками якої є суфікси -ість, -к(а), -об(а), -от(а). На семеми цих іменників можуть нашаровуватися сема агентивності, виражена суфіксами -ач, -ець, або ж сема предметності, носієм якої є уніфікс -ман. За допомогою формантів -лив-, -уват-, що є репрезентантами семи неповного вияву ознаки, та -н-, -ськ-, -ов-, які маніфестують сему відносності, утворюються ад’єктиви на другому ступені. Вони набувають також семи родової ознаки, яка нейтралізується при деривації відприкметникових прислівників на третьому ступені творення. Показниками семи прислівникової ознаковості є суфікс -о, рідше -и: добрий–доброта–добротний–добротно, рідкий–рідкість– рідкісний–рідкісно, гарячий–гарячка–гарячковий–гарячково, молодий–молодець– молодецький–молодецьки, дурний–дурман–дурманний–дурманно. Ланцюжки цього структурного типу маніфестують 5 ТСЛ, що групуються у 3 КМ. Вважаємо їх закритими. 5. П–Iс–Пс–Акф. Другі ланки цих СЛ представлені субстантивами з суфіксом -ець, що є показником семи агентивності. Названа сема накладається на семему вихідного ад’єктива, при цьому нейтралізується сема родової ознаки. Третіми ланками виступають прикметники, деривація яких супроводжується приєднанням граматичної семи родової ознаки та словотвірної семи відносності, перша з яких реалізується у лексемі в цілому і нульовій флексії, а друга репрезентована суфіксами -цьк- та 0с. При творенні четвертих ланок спостерігаємо процес десемізації за рахунок зняття семи родової ознаки та процес семізації за рахунок накладання семи прислівникової ознаковості, вираженої конфіксальними формантами по-...-и, по-...-ому: молодий–молодець– молодецький –по-молодецьки, старий–старець–старечий–по-старечому. Такі ланцюжки утворюють 2 ТСЛ, що складають 1 КМ, і характеризуються закритою структурою. 6. П–Iс–Дс–Iс. На першому ступені таких СЛ утворюються іменники за допомогою суфіксів -ар, -ик – носіїв семи агентивності та суфікса -к(а) – носія семи абстрактності. Семеми других ланок втрачають сему родової ознаки, набуваючи сему одного з трьох граматичних родів завдяки приєднанню до твірної основи вищевказаних суфіксальних формантів. Деривація третіх ланок пов’язана зі зняттям семи статичності (десемізація) та накладанням семи процесуальності (семізація), маніфестованої суфіксом -ува-/-юва-/. Приєднання форманта -нн(я) до дієслівної основи при творенні синтаксичних дериватів на останньому ступені зумовлює нашарування словотвірної семи абстрактності: гарячий–гарячка– гарячкувати–гарячкування, ледачий–ледар–ледарювати–ледарювання, молодий– молодик–молодикувати–молодикування. У межах цього структурного типу виділяються окремі СЛ, вершинами яких є ад’єктиви у формі вищого ступеня порівняння. Сема компаративності присутня в семемах усіх ланок таких СЛ. Формальним показником семи агентивності на першому ступені деривації, крім вище вказаних, є суфікс -ин(а): старий (старший)–старшина–старшинувати– старшинування. 4 ТСЛ, якими представлені досліджувані ланцюжки, належать до 2 КМ. Аналізовані СЛ мають закриту структуру. 7. П–Iс–Дс–Дп. Творення відприкметникових іменників за домомогою 0с на другому ступені деривації таких СЛ пов’язане з нейтралізацією граматичної семи родової ознаки та нашаруванням словотвірної семи агентивності. Сема статичності, яку шляхом лінгвістичного аналізу виділяємо у семній структурі перших двох ланок цих СЛ, відсутня у семемах третіх ланок – відіменникових дієслів, утворених за допомогою суфікса -і- та -и-, що є показниками семи процесуальності. Семеми останніх ланок, успадковуючи повністю пучок сем від попередніх, внаслідок семізації доповнюються семою фінітивності, вираженою префіксом з- або на-: ледачий–ледащо–ледащіти–зледащіти, грубий–грубіян– грубіянити–нагрубіянити. Такі СЛ належать до 1 ТСЛ і відповідно до 1 КМ та є відкритими, неповними. 8. П–Iс–Дс–Дпф. Явища семізації та десемізації при творенні других і третіх ланок СЛ цього кількісно невеликого структурного типу аналогічні до попереднього типу. Семеми кінцевих ланок внаслідок семізації ускладнюються словотвірною семою зворотності, репрезентованою постфіксом -ся: гарячий– гарячка–гарячкувати–гарячкуватися. Ланцюжки з такою структурою об’єднуються в 1 ТСЛ і в 1 КМ. Вважаємо їх відкритими. 9. П–Пс–Iс–Iс. Деад’єктиви, що є другими ланками цих СЛ, повністю успадковують від твірних семну структуру, на яку нашаровується сема неповного вияву ознаки, носієм якої виступає суфікс -яв-. При творенні третіх ланок має місце нейтралізація граматичної семи родової ознаки і напластування семи фемінності, втіленої в суфіксі -к-. Суфікс -очк-, за допомогою якого утворюються четверті ланки, є показником семи пестливості: білий–білявий–білявка–білявочка, чорний–чорнявий–чорнявка–чорнявочка. Такі ланцюжки групуються в 1 ТСЛ, що представляє 1 КМ.Відносимо їх до повних. 10. П–Пс–Дс–Iс. Крім сем, притаманних семемам вихідних прикметників, семеми дериватів на першому ступені СЛ аналізованого структурного типу характеризуються ще словотвірною семою неповного вияву ознаки, яку отримують внаслідок приєднання до твірної основи форманта -ав-. Суфікс -і-, за допомогою якого утворюються дієслова на другому ступені деривації, є формальним вираженням семи процесуальності, яка накладається на лексичну сему попереднього слова; при цьому сема статичності та сема родової ознаки нейтралізуються. Творення субстантивів на останньому ступені супроводжується семізацією, яка полягає у нашаруванні семи абстрактності, представленої суфіксом -нн(я): тугий–тужавий–тужавіти–тужавіння. Ланцюжки цього типу належать до 1 ТСЛ та 1 КМ і є закритими. 11. П–Пс–Дс–Дп. Прикметники на першому ступені творення таких СЛ, повністю успадковуючи від вихідного слова сукупність сем, внаслідок семізації набувають ще словотвірну сему неповного вияву ознаки, маніфестовану суфіксами -ав-/-яв-/, або ж сему відносності, показником якої є суфікс -н-. Другий ступінь деривації у цих СЛ представлений дієсловами, творення яких супроводжується зняттям семи статичності та семи родової ознаки, притаманних семемі твірного прикметника. Процес семізації на цьому ступені пов’язаний з нашаруванням на семему попереднього ад’єктива семи дієслівної процесуальності, носієм якої є суфікс -і-. Семна структура дієслів на третьому ступені словотворення доповнюється семою завершеності дії, репрезентованою синонімічними за значенням префіксами з-/с-/, по-: тугий–тужавий–тужавіти– стужавіти, русий–русявий–русявіти–порусявіти. Серед ланцюжків з такою структурою виділяються 3 ТСЛ, що входять до складу 1 КМ. Вони є неповними. 12. П–Пп–Пс–Ас. При творенні других ланок цих СЛ на семему вихідного прикметника внаслідок семізації нашаровується сема сильного вияву ознаки, показником якої є префікс пре-, або сема заперечення ознаки, виражена префіксом не-. Семеми третіх ланок доповнюються семою гіпокористичності, репрезентованою суфіксами -еньк-, -к-. Деривація четвертих ланок супроводжується нейтралізацією граматичної семи родової ознаки та семізацією за рахунок семи прислівникової ознаковості, маніфестованої суфіксальним формантом -о: хороший–прехороший–прехорошенький–прехорошенько, далекий– недалекий–недалечкий–недалечко. 2 ТСЛ з такою структурною формулою, маніфестують 2 КМ. Вони мають закриту структуру. 13. П–Пп–Ас–Ас. Другі ланки СЛ цього типу – це деад’єктиви, утворені за допомогою префікса не-, що є носієм словотвірної семи заперечення ознаки, якою внаслідок семізації доповнюється семема вихідного слова. Деривація відприкметникових прислівників, що представляють треті ланки цих СЛ, пов’язана з нейтралізацією граматичної семи родової ознаки та напластуванням на семему твірного дериваційної семи прислівникової ознаковості, вираженої суфіксом -о. Семеми кінцевих ланок, повністю переймаючи семну структуру попереднього слова, набувають ще сему гіпокористичності, маніфестовану суфіксами -еньк-, -ечк-: давній–недавній–недавно–недавнечко. В 1 КМ таких ланцюжків об’єднуються 2 ТСЛ. Відносимо їх до закритих. 14. П–Дс–Iс–Пс. Дієслова, що є другими ланками цих СЛ, успадковують від твірних лексичну сему, втрачаючи семи родової ознаки та статичності. Сема процесуальності, яку виділяємо у їх семемах, репрезентована суфіксом -и-. Треті ланки представлені іменниками з суфіксами -ил(о), -иц(я), що є маніфестантами семи предметності, або з суфіксом –тель – носієм семи агентивності. У їх семній структурі відсутня сема процесуальності, натомість вони набувають сему статичності. Деривація кінцевих ланок супроводжується накладанням семи відносності, вираженої суфіксами -н-, -ськ-, та семи родової ознаки, репрезентованої прикметниковими флексіями: білий–білити–білило–білильний, гіркий–гірчити–гірчиця–гірчичний, святий–святити–святитель– святительський. У межах аналізованих ланцюжків виділяється 3 ТСЛ, які репрезентують 2 КМ. Такі СЛ кваліфікуємо як відкриті. 15. П–Дс–Пс–Iс. При творенні других ланок цих СЛ відбуваються такі ж процеси семізації та десемізації, що й у попередньому типі. Віддієслівні прикметники, що є третіми ланками, втрачають сему процесуальності, набуваючи внаслідок семізації семи статичності та родової ознаки. Сема родової ознаки внаслідок десемізації нейтралізується при творенні кінцевих ланок – деад’єктивних субстантивів із суфіксом -ик, який маніфестує сему агентивності, та з суфіксом -иц(я), що виражає сему фемінності. Вказані суфікси разом з нульовими чи формально вираженими флексійними морфемами доповнюють семеми цих дериватів семою одного з трьох граматичних родів: гладкий–гладити– гладильний–гладильник, чистий–чистити–чистильний–чистильниця. Такі ланцюжки групуються у 2 ТСЛ з 2 КМ. Серед СЛ цього типу зустрічаються як відкриті, так і закриті. 16. П–Дс–Дп–Iс. Процес десемізації при творенні дієслів, що є другими ланками СЛ цього типу, полягає у нейтралізації сем статичності та родової ознаки. На лексичну сему внаслідок семізації накладається сема процесуальності, виражена суфіксальними формантами -а-/-я-/, -и-, -і-, -ну-, -ува-. Синонімічні префікси з-/с-/, за-, ви-, на-, о-, об-, роз-, про-, по-, за допомогою яких утворюються дієслова, що є третіми ланками цих СЛ, доповнюють попередню семему семою завершеності дії. Остання ланка представлена синтаксичними дериватами з суфіксами -к(а), -нн(я), 0с – маніфестантами семи абстрактності: дужий–дужати–видужати–видужання, чистий–чистити–очистити–очистка, голий–голіти–оголіти–огоління, німий–німіти–заніміти–заніміння, худий– худнути–схуднути–схуднення, марний–марнувати–змарнувати–змарнування, рівний–рівняти–порівняти–порівняння, ситий–ситити–переситити–пересит. СЛ вказаного типу можуть мати вершиною прикметники, у семемах яких присутня сема вищого ступеня, що успадковується похідними на всіх ступенях деривації: рідкий (рідший)–рідшати–порідшати–порідшання, частий (частіший)– частішати–почастішати–почастішання. Аналізовані ланцюжки групуються в 10 ТСЛ, що репрезентують 2 КМ, і належать до повних. 17. П–Дс–Дп–Пс. Явища семізації й десемізації на першому та другому ступенях словотворення аналізованих СЛ мають такий же характер, що й у попередніх типах. Зауважимо тільки, що засобами вираження семи процесуальності на першому ступені у цих СЛ служать суфікси -и- та -я-, а засобами вираження семи фінітивності на другому ступені – префікси ви-, від-, о-, по-. Третій ступінь представлений прикметниками, деривація яких супроводжується накладанням семи відносності, вираженої формантами -льн- та -н-, а також семи родової ознаки: рівний–рівняти–порівняти–порівняльний, свіжий –свіжити–освіжити–освіжний, тверезий–тверезити–протверезити– протверезний. 4 ТСЛ, які виділяються серед ланцюжків з цією структурою, представлені 1 КМ. Вони належать до відкритих. 18. П–Дс–Дп–Дс. Явища семізації й десемізації на першому і другому ступенях СЛ вказаного типу такі ж, як і в попередніх типах. Зазначимо тільки, що крім названих вище формантів, сема процесуальності виражається також суфіксом -ува-. Останніми ланками виступають дієслова, формальна структура яких ускладнюється суфіксами -ува-/-юва-, -овува-/, -а-/-я-/, а семеми за рахунок цих суфіксів модифікуються семою ітеративності: мудрий–мудрувати– вимудрувати–вимудровувати, живий–живити–відживити–відживляти, гострий –гострити–догострити–догострювати, п’яний–п’янити–оп’янити–оп’яняти. У межах цього структурного типу виділяються СЛ з вихідними ад’єктивами у формі вищого ступеня порівняння. Семеми всіх ланок, крім названих сем, доповнюються семою компаративності: м’який (м’якший)–м’якшити– пом’якшити–пом’якшувати. Ланцюжки з такою структурою об’єднуються в 13 ТСЛ, що складають 1 КМ. Аналізовані СЛ є відкритими. 19. П–Дс–Дп–Дпф. У таких СЛ семний склад суфіксального дієслова на першому ступені творення уже проаналізовано вище. На другому ступені знаходяться дієслова з префіксами в-, ви-, від-, з-/с-/, за-, до-, на-, о-, об-, пере-, під-, по-, при-, про-. Кожний із цих префіксів у сполученні з семантикою твірних дієслів виступає носієм семи, яка певним чином модифікує дієслівну семему попереднього твірного. Напр., сема завершеності дії, яка виражається префіксом ви-, ускладнюється значенням інтенсивності здійснюваного процесу; префікс від- виступає носієм семи „припинення інтенсивного виконування дії”; для вираження об’єктно-темпоральної семи „доведення дії до якоїсь межі” служить префікс до-; префікс за- в одних випадках репрезентує сему „поширеність дії на певній площі”, в інших – сему початку дії або антонімічну їй сему кінця дії; об’єктно- часова сема виконання повторної дії над об’єктом виражається за допомогою префікса пере-, він же – носій семи „зробити щось надміру”. Постфіксальним способом утворений останній компонент СЛ цього типу, де формант -ся є засобом вираження семи дієслівної зворотності: гладкий–гладити–вигладити– вигладитися, свіжий–свіжити–відсвіжити–відсвіжитися, веселий–веселити– звеселити–звеселитися, голубий–голубіти–заголубіти–заголубітися, ситий– ситити–наситити–насититися, сліпий– сліпити–осліпити–осліпитися, кривий– кривити–перекривити–перекривитися, добрий–добрити–піддобрити– піддобритися, рівний–рівняти–порівняти–порівнятися, хороший–хорошити– прихорошити–прихорошитися, тверезий–тверезіти–протверезіти– протверезітися, чистий–чистити–розчистити–розчиститися, поганий– поганити–споганити–споганитися. Семеми усіх ланок містять сему вищого ступеня, якщо вона входить до складу семеми вихідного ад’єктива: тонкий (тонший)–тоншити–витончити–витончитися. Такі ланцюжки групуються у 2 КМ з15 ТСЛ. Ці СЛ вважаємо закритими. 20. П–Дс–Дпф–Дп. Творення суфіксальних дієслів на першому ступені характеризується такими семізаційними і десемізаційними явищами, які властиві для всіх СЛ з другою ланкою дієсловом. Другий ступінь деривації представлений дієсловами з постфіксом -ся, що є показником семи зворотності. На третьому ступені утворюються дієслова з префіксами, кожен з яких певним чином модифікує семему твірних: префікси від- та пере- є показниками семи припинення виконування дії, за- репрезентує сему початку дії або антонімічну їй сему завершення дії, під- – сему виконування дії певний час або з невеликою інтенсивністю, синонімічні префікси з-/с-/, о-, по- виражають дериваційну сему фінітивності: сердитий–сердити–сердитися–відсердитися, бридкий–бридити– бридитися–збридитися, косий–косити–коситися–скоситися, гордий–гордити– гордитися–загордитися, цікавий–цікавити–цікавитися–поцікавитися, гарячий– гарячити–гарячитися–розгарячитися. Такі ланцюжки утворюють 3 КМ з 6 ТСЛ. СЛ цього структурного типу вважаємо закритими. 21. П–Дс–Дкф–Дс. Похідні дієслова, що є третіми ланками СЛ цього структурного типу, утворюються за допомогою префіксально-постфіксальних словотворчих формантів, приєднання яких до твірних основ зумовлює нашарування на попередню семему семи фінітивності та семи зворотності. Семеми четвертих ланок внаслідок десемізації втрачають сему фінітивності, а внаслідок семізації набувають сему ітеративності, виражену синонімічними за значенням суфіксами -а-/-я-/, -ува-/-юва-/: добрий–добрити–придобритися– придобрятися, дурний–дурити–придуритися–придурюватися. Ці ланцюжки представлені 1 КМ, до складу якої входять 2 ТСЛ. Вони належать до відкритих. 22. П–Дкф–Пс–Iс. Приєднання конфікса при-...-и(ти) до основи вихідних прикметників зумовлює нейтралізацію семи статичності та семи родової ознаки внаслідок десемізації, а внаслідок семізації – нашарування на лексичну сему дериваційної семи дієслівної процесуальності. Творення девербативних ад’єктивів, що є третіми ланками цих СЛ, супроводжується додаванням семи відносності, вираженої суфіксом -лив-, та семи родової ознаки, репрезентованої родовими і відмінковими різновидами прикметникових закінчень. Семеми субстантивів на останньому ступені, втрачаючи сему родової ознаки, набувають сему абстрактності, маніфестовану формантом -ість, та сему одного з трьох граматичних родів, носіями якої є вказаний суфікс та матеріально не виражена флексія: низький–принизити–принизливий–принизливість. Ланцюжки з такою структурою належать до 1 ТСЛ та 1 КМ і є повними. 23. П–Дкф–Дс–Iс. Конфікси ви-...-и(ти), за-...-и(ти), з-...-и(ти), о-…-и(ти), по-...-и(ти), при-...-и(ти), про-...-и(ти), роз-...-и(ти), у-...-и(ти), за допомогою яких утворюються відприкметникові дієслова на першому ступені деривації у таких СЛ, доповнюють лексичну сему вихідного ад’єктива семою процесуальності та семою фінітивності. При цьому нейтралізуються сема статичності та сема родової ознаки, присутні у семемі твірного. Похідні на другому ступені внаслідок семізації набувають сему ітеративності, виражену синонімічними за значенням суфіксами -а-/-я-/, -ува-/-юва-/. Творення девербативних іменників на третьому ступені деривації супроводжується накладанням на попередню семему семи абстрактності, носієм якої є суфіксальний формант -нн(я), та семи одного з трьох граматичних родів: певний – запевнити–запевнювати–запевнювання, прісний–опріснити–опріснювати– опріснювання, довгий–подовжити–подовжувати–подовжування, ясний– прояснити–прояснювати–прояснювання, слабий–розслабити–розслабляти– розслабляння, точний–уточнити–уточнювати–уточнювання. Серед СЛ аналізованого структурного типу засвідчено й такі, у яких творення других і третіх ланок характеризується семізаційними й десемізаційними процесами, які описані у попередньому типі. Четверті ланки представлені віддієслівними субстантивами, утвореними за допомогою суфікса -ач. Приєднання його до твірної основи призводить до накладання на попередню семему семи агентивності або семи предметності, носієм якої є названий словотворчий формант, та семи одного з трьох граматичних родів: прямий–випрямити–випрямлювати– випрямлювач, світлий–освітлити–освітлювати–освітлювач, низький–понизити– понижувати–понижувач, щільний–ущільнити–ущільнювати–ущільнювач. У цьому структурному типі виділяються СЛ, вершинами яких є прикметники у формі вищого ступеня порівняння. Граматична сема компаративності наявна в семемах усіх ланок: малий (менший)–зменшити–зменшувати–зменшувач. Усі ланцюжки з такою структурою утворюють 2 КМ, до складу яких входять 14 ТСЛ. СЛ, у яких семеми кінцевих ланок містять сему предметності чи агентивності, характеризуються відкритою структурою, інші СЛ кваліфікуються як закриті. 24. П–Дкф–Дс–Пс. Процеси семізації та десемізації других і третіх ланок у цих СЛ аналогічні до тих, які описані при аналізі двох вище вказаних типів СЛ. Семізація четвертої ланки характеризується нашаруванням на попередню семему семи відносності, носієм якої є суфікс -льн-, та семи родової ознаки: низький– знизити–знижувати–знижувальний, прісний–опріснити–опріснювати– опріснювальний, теплий–утеплити–утеплювати–утеплювальний, довгий– подовжити–подовжувати–подовжувальний. СЛ з такою структурною формулою утворюються і від прикметників у формі вищого ступеня порівняння. У семемах усіх ланок присутня сема вищого ступеня: швидкий (швидший)–пришвидшити– пришвидшувати–пришвидшувальний. Ланцюжки цього типу належать до 1 КМ, що складається з 5 ТСЛ. Відносимо їх до неповних. 25. П–Дкф–Дс–Дпф. При творенні конфіксальних та суфіксальних дієслів, що є відповідно другими і третіми ланками цих СЛ, спостерігаємо такі ж семізаційні та десемізаційні процеси, як і при творенні других та третіх ланок СЛ попереднього типу. Деривація четвертих ланок пов’язана з накладанням на вихідну семему семи зворотності, вираженої постфіксом -ся: ясний–вияснити– вияснювати–вияснюватися, чужий–відчужити–відчужувати–відчужуватися, дійсний–здійснити–здійснювати–здійснюватися, певний–запевнити–запевняти– запевнятися, порожній–спорожнити–спорожняти–спорожнятися, щільний– ущільнити–ущільнювати–ущільнюватися. У межах описуваного структурного типу виділяються СЛ, усі ланки яких містять сему вищого ступеня: малий (менший)–зменшити–зменшувати–зменшуватися. 8 ТСЛ, якими представлені аналізовані ланцюжки, об’єднуються в 1 КМ. Такі СЛ належать до відкритих. 26. П–Дкф–Дпр–Iс. Процеси семізації та десемізації при творенні конфіксальних дієслів на першому ступені деривації СЛ цього типу вже були охарактеризовані вище. Другий ступінь репрезентований дієприкметниками з притаманною для них семою ознаки дії або стану, вираженою формотворчими суфіксами -ен- та -н-. У їх семемах присутня і сема родової ознаки, представлена лексемою в цілому і флексіями -ий, -а, -е з їх відмінковими та числовими різновидами. Третій ступінь словотворення – це іменники з суфіксами -ість або - нн(я), приєднання яких зумовлює втрату семемами похідних семи родової ознаки та набуття семи абстрактності: далекий–віддалити–віддалений–віддаленість, рідкий–зрідити–зріджений–зрідженість, прісний–опріснити–опріснений– опрісненість, щільний–ущільнити–ущільнений–ущільненість, глибокий–заглибити –заглиблений–заглиблення. Якщо вихідними словами у СЛ цього типу є прикметники у формі вищого ступеня порівняння, то семеми усіх ланок містять сему компаративності: легкий (легший)–облегшити–облегшений–облегшеність, малий (менший)–зменшити–зменшений–зменшеність. 10 ТСЛ, якими представлені ланцюжки з такою структурою, належать до 1 КМ. Аналізовані СЛ є повними. 27. П–Дкф–Дп–Дс. Семізація на першому ступені творення цих СЛ пов’язана з нашаруванням на вихідну семему семи процесуальності, репрезентованої суфіксально-префіксальним формантом -итися. Приєднання його до твірної основи призводить до нейтралізації семи статичної ознаки та семи родової ознаки. Дієслова на другому ступені утворюються за допомогою префіксів з-/с-/, за-, приєднання яких зумовлює накладання на попередню семему семи фінітивності. Невелика кількість похідних девербативів на цьому ступені утворюється за допомогою форманта роз-, який маніфестує сему інтенсивного виконування дії. Семеми дериватів, що є останніми ланками цих СЛ, містять у своїй структурі сему ітеративності, носіями якої є суфікси –а-/-я-/ та –ува-/-юва-/: пізній–пізнитися–спізнитися–спізнятися, щедрий–щедритися–розщедритися– розщедрюватися. 4 ТСЛ, в які об’єднуються описані ланцюжки, утворюють 2 КМ. Вони характеризуються відкритою структурою. 28. П–Дкф–Дпр–Ас. Перший і другий ступені словотворення СЛ цього типу репрезентовані відповідно конфіксальними дієсловами та утвореними від них дієприкметниками. Формальна та семантична структури їх описані вище. Семеми прислівників на третьому ступені деривації втрачають сему родової ознаки та набувають семи прислівникової ознаковості, носієм якої є суфікс -о: чужий–відчужити–відчужений–відчужено, глибокий–заглибити–заглиблений– заглиблено, слабий–розслабити–розслаблений–розслаблено. У цьому структурному типі виявлено і СЛ, вершини яких представлені ад’єктивами у формі вищого ступеня: легкий (легший)–полегшити–полегшений–полегшено. Ці ланцюжки репрезентовані 5 ТСЛ, що утворюють 1 КМ. Такі чотирикомпонентні СЛ належать до повних. Отже, чотирикомпонентні СЛ непохідних прикметників української мови групуються у 17 частиномовних моделей, кожна з яких представлена різною кількістю структурних типів. 11 частиномовних моделей включають по 1 структурному типу СЛ: П–І–І–П (П–Іс–Іс–Пс), П–І–П–І (П–Іс–Пс–Іс), П–І–П–П (П–Іс–Пс–Пп), П–І–Д–І (П–Іс–Дс–Іс), П–П–І–І (П–Пс–Іс–Іс), П–П–П–А (П– Пп–Пс–Ас), П–П–Д–І (П–Пс–Дс–Іс), П–П–Д–Д (П–Пс–Дс–Дп), П–П–А–А (П–Пп–Ас–Ас), П–Д–І–П (П–Дс–Іс–Пс), П–Д–Д–А (П–Дкф–Дпр–Ас). По 2 структурних типи містять такі частиномовні моделі: П–І–П–А (П–Іс–Пс–Ас та П– Іс–Пс–Акф), П–І–Д–Д (П–Іс–Дс–Дп та П–Іс–Дс–Дпф), П–Д–П–І (П–Дс–Пс–Іс та П–Дкф–Пс–Іс), П–Д–Д–П (П–Дс–Дп–Пс і П–Дкф–Дс–Пс). Частиномовна модель П–Д–Д–І включає в себе 3 структурні типи: П–Дс–Дп–Іс, П–Дкф–Дс–Іс, П–Дкф– Дпр–Іс. Найчисленнішою є частиномовна модель П–Д–Д–Д, яка складається із 6 структурних типів: П–Дс–Дп–Дс, П–Дс–Дп–Дпф, П–Дс–Дпф–Дп, П–Дс–Дкф–Дс, П–Дкф–Дп–Дс та П–Дкф–Дс–Дпф. Щодо кількісної та якісної характеристик семізаційних і десемізаційних явищ при творенні ланок чотирикомпонентних СЛ, то найбільшою різноманітністю характеризуються ланцюжки таких структурних типів: П–Дс– Дп–Дпф (15 ТСЛ, 2 КМ); П–Дкф–Дс–Іс (14 ТСЛ, 2 КМ); П–Дс–Дп–Іс (10 ТСЛ, 2 КМ); П–Дс–Дп–Дс (8 ТСЛ, 1 КМ); П–Іс–Пс–Ас (7 ТСЛ, 3 КМ); П–Іс–Пс–Іс (7 ТСЛ, 2 КМ). СЛ структурних типів П–Іс–Іс–Пс, П–Іс–Пс–Пп, П–Іс–Дс–Дп, П–Іс–Дс– Дпф, П–Пс–Дс–Дп, П–Дс–Іс–Пс, П–Дс–Дп–Пс, П–Дс–Дп–Дс, П–Дс–Дпф–Дс, П– Дкф–Дс–Пс, П–Дкф–Дс–Дпф, П–Дкф–Дп–Дс належать до відкритих, неповних. Останні компоненти таких СЛ виражені дієсловами та прикметниками. Закритою структурою характеризуються СЛ таких структурних типів: П–Іс–Пс–Ас, П–Іс– Пс–Акф, П–Іс–Дс–Іс, П–Пс–Іс–Іс, П–Пс–Дс–Іс, П–Пп–Пс–Ас, П–Пп–Ас–Ас, П– Дс–Дп–Іс, П–Дс–Дп–Дпф, П–Дс–Дпф–Дп, П–Дкф–Пс–Іс, П–Дс–Дпр–Іс, П–Дкф– Дпр–Ас. Кінцеві ланки неповних СЛ маніфестовані іменниками, прислівниками, рідше дієсловами. У межах структурних типів П–Іс–Пс–Іс, П–Дс–Пс–Іс, П–Дкф– Дс–Іс зустрічаються як закриті, так і відкриті СЛ. 1. Ковалик І.І. Про семізацію і семемізацію у словотвірному гнізді кореня зелен- в українській мові//Українське мовознавство.– 1983.– №11.– С. 50-60. 2. У статті прийнято такі скорочення: П – прикметник, І – іменник, Д – дієслово, А – прислівник, п – префікс, с – суфікс, кф – конфікс, пф – постфікс. СТРУКТУРА І СЕМАНТИКА ВІДПРИКМЕТНИКОВИХ ЧОТИРИКОМПОНЕНТНИХ СЛОВОТВІРНИХ ЛАНЦЮЖКІВ Любов Коржик Прикарпатський університет імені Василя Стефаника

Структура і семантика відприкметникових чотирикомпонентних словотвірних ланцюжків

Репозитарії

Схожі ресурси