Функціональна семантика частки аж

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2002
Автор:	Покидько, О.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2002
Назва видання:	Культура народов Причерноморья
Теми:	Граматична та словотвірна семантика
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/75549
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Функціональна семантика частки аж / О.М. Покидько // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 32. — С. 220-223. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-75549
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-755492015-02-01T03:01:58Z Функціональна семантика частки аж Покидько, О.М. Граматична та словотвірна семантика 2002 Article Функціональна семантика частки аж / О.М. Покидько // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 32. — С. 220-223. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/75549 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Граматична та словотвірна семантика Граматична та словотвірна семантика
spellingShingle	Граматична та словотвірна семантика Граматична та словотвірна семантика Покидько, О.М. Функціональна семантика частки аж Культура народов Причерноморья
format	Article
author	Покидько, О.М.
author_facet	Покидько, О.М.
author_sort	Покидько, О.М.
title	Функціональна семантика частки аж
title_short	Функціональна семантика частки аж
title_full	Функціональна семантика частки аж
title_fullStr	Функціональна семантика частки аж
title_full_unstemmed	Функціональна семантика частки аж
title_sort	функціональна семантика частки аж
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2002
topic_facet	Граматична та словотвірна семантика
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/75549
citation_txt	Функціональна семантика частки аж / О.М. Покидько // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 32. — С. 220-223. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series	Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv	AT pokidʹkoom funkcíonalʹnasemantikačastkiaž
first_indexed	2025-07-05T23:48:01Z
last_indexed	2025-07-05T23:48:01Z
_version_	1836852740884529152
fulltext	ФУНКЦІОНАЛЬНА СЕМАНТИКА ЧАСТКИ АЖ Покидько О.М. Інститут української мови НАН України Частка аж в українській мові належить до підсилювальних. У 11-томному Словнику української мови вона також кваліфікується як підсилювальна [7 : 22]. Підсилювальна функція частки аж підтверджується ще й тим, що в мовленні вживається форма аж-аж-аж, яка має загальне підсилювальне значення зі словом дуже. Наприклад: - А їсти, кумо, аж-аж-аж![тобто дуже хочеться] (Л.Глібов); - Ну, як у вас з урожаєм? - .. О, в нас росте такий урожай, такий урожай, що аж-аж-аж![дуже добрий] (Остап Вишня). Частка аж може відноситися в реченні до іменника, займенника або іншої частини мови, які виступають у реченні підметом, сприяючи інтонаційному їх виділенню і підсиленню. При цьому підмет вимовляється з логічним наголосом на ньому, внаслідок чого наголошений склад слова відчутно подовжується, а слово з часткою набуває додаткового значення не тільки хтось(щось), але й. Напр.: Вишивки були такі красиві, що аж хл⌠пці захотіли вишивати; Аж с⌠няшники де-не-де поламались од вітру (з газет). Аж сприяє водночас підсиленню зображення і передачі у стислому вигляді багатослівної інформації про когось або про щось (тобто: вишивки були дуже красиві, і тому не тільки дівчата, але й хлопці захотіли вишивати; вітер був дуже сильний, і тому поламались не тільки слабкі рослини, а навіть міцні стебла соняшників).Так, частка, інтонаційно виділяючи слово на означення кого-, чого-небудь серед інших, передає також і підсилювальний ефект усієї фрази. Частка аж у більшості випадків стоїть перед підметом, до якого відноситься, хоч можливе її переміщення і в постпозицію. Вона розміщується здебільшого контактно з виділюваним словом речення, забезпечуючи таким чином інтонаційне виділення підмета, рідко розміщення може бути дистантним (пор.: вишивки були такі красиві,що хл⌠пці аж захотіли вишивати, .. що хл⌠пці захотіли аж вишивати). Постпозиція частки має місце переважно в розмовному мовленні. Якщо підмет, ужитий із часткою аж, має при собі залежні слова, інтонаційне та смислове виділення дістає все словосполучення (пор.: .. аж деякі хлопці захотіли вишивати; ..аж високі соняшники де-не-де поламались). Часто аж підсилює словосполучення, у склад якого входить підмет і присудок, а також залежні від них слова. Напр.: Кругом аж курява вставала (Т.Шевченко); - А правду казав Чіпка, - промовила вона [Христя] вголос - аж Грицько від дрімоти прокинувся (Панас Мирний). Частка стоїть переважно перед підметом, який звичайно виділяється при вимові, семантично ж вона в таких випадках більше відноситься до присудка. Виконуючи підсилювальну функцію, частка, що стоїть перед підметом, інтонаційно може виділяти як іменник (підмет), так і присудок чи додаток до нього (пор. різні дикторські варіанти вимови: .. аж Грицьк⌠ від дрімоти прокинувся; .. аж Грицько від дрім⌠ти прокинувся). Частка аж може відноситися до всього речення, при цьому воно здебільшого є продовженням попереднього тексту. Напр.: ..аж сам собі дивується на свою діброву (Т.Шевченко). У такому реченні можливим є інтонаційне виділення однієї з кількох лексем, пор. такі реалізації: ..аж с〈м собі дивується.. ; ..аж сам соб дивується..; ..аж сам собі дивється. Частка аж може відноситися до підрядного речення: Личко мала [дівчина] до сонечка весняного подібне, а очі великі та сині-сині, як барвінок. Де, бувало, пройде, то мов весною навкруг повіє, а заспіває, що аж Дністер бурхливий затихне [тобто дуже гарно] (Легенди та перекази); Писарці скалили жовті зуби та реготались, аж поки рудий писар не гримнув на них [порівняно довго] (М.Коцюбинський); Горять багряні вечори, аж доки місяць встане [допізна, довго] (А.Малишко). За допомогою частки аж у підрядному реченні передається додаткова семантика. Здебільшого частка стоїть перед виділюваним словом, хоч між нею і виділюваним підметом можуть бути інші слова, оскільки контактне розміщення не є обов'язковим (пор.,напр.: .. аж бурхливий Днстер затихне). Інтонаційно-семантичне виділення стає виразнішим, коли виділюваний логічним наголосом іменник (або займенник) із часткою у препозиції розміщені контактно. Напр.: Він [Хома Хаєцький], вхопивши металевий уламок, розмахнувся ним, як молотобоєць, і з усієї сили вдарив по замку. Затрудило в руки, аж сам⌠му блиснуло в очах, і замок розчахнувся (О.Гончар). Частка, пов'язана зі сполученням іменник+прийменник, які виступають у функції обставини, означає далеко, пізно, багато, довго і т. ін. Напр.: Городи комишанські своїми ранніми полуницями збігають аж у брег [далеко вниз], в очеретяні зарості… (О.Гончар); Місяць сходив аж перед світ〈нком [пізно] (В. Козаченко). Іменник, що виступає у функції обставини, нерідко уживається з прикметником, числівником, займенником, які також дістають інтонаційне виділення та семантичне підсилення: І так це тяглося аж до минулого лта (А.Головко); Вона подалася аж до Контрактової пл⌠щі, заховалася у руїни якогось будинку, сіла на биту цеглу і замислилась (В.Собко); Десь аж за третім лсом зрідка почується стук чиєїсь моторки, простукоче й затихне (Олесь Гончар). Частка, підсилюючи словосполучення, стоїть безпосередньо перед ним. Це стосується і сполучень іменників з числівниками. У деяких випадках іменник, що стоїть перед числівником, опускається, це трапляється тоді, коли його при потребі легко можна встановити з контексту. Напр.: Вийшов неначе хрест з білих голубів! Один, два, три, чотири, п'ять, шість... Аж десять сіло на хресті! (І.Нечуй-Левицький). Можливі й інші випадки вживання частки аж із числівником, напр.: Барабанів було аж восьмеро, і вони тріскотіли страшно (Ю. Смолич). З кількісним числівником аж виступає як підсилювальна частка, привносячи додаткове значення багато. Частка аж уживається з прикметниками, що виступають у функції означення або іменної частини складеного присудка. Вона вносить семантику до деякої міри, схожий на… тощо. Напр.: ЇЇ аж прозорі щічки трохи порожевіли (з газети); Вона була аж прозора, і губи в неї трусилися (Ю.Смолич); Обличчя її в сутінках аж голубе (О.Гончар). Уживаючись при останньому з однорідних членів речення, частка аж служить не тільки для підсилення, але й для уточнення семантики однорідних членів, виконуючи таким чином не тільки підсилювальну, а й уточнювальну функцію. Напр.: Нешвидко вони одставились від чаю, і коли вийшли проходитися, то Рубець і Книш були, як стиглі кавуни, червоні, а Проценко блідий-блідий, аж срий (Панас Мирний); Баба Ганна зовсім посивіла, стала аж бла за одну ніч (І.Нечуй-Левицький). Частка аж, відносячись до дієслова-присудка, інтонаційно виділяє його і підсилює усе висловлювання. Напр.: Він аж засміявся, коли те почув; Всі аж стомились, подолавши таку відстань (з газети). Можна відзначити, що за допомогою частки передається результат дії. Це виразно простежується при порівнянні непоширених речень з частками і без них (пор.: Вона аж стомилася. - Вона стомилася; Ми аж перелякалися. - Ми перелякалися). Речення без частки аж містять звичайну констатацію, нейтрально передану інформацію, у якій відсутнє додаткове семантичне навантаження. Частка аж, що відноситься до інтонаційно виділюваного дієслова, нерідко вказує на неповноту дії, передаючи значення у якійсь мірі тощо. Напр.: Та думка аж хитнла його (Ю.Мушкетик). При цьому може передаватися раптовість, несподіваність дії, незвичність і т. ін. Напр.: Крізь дерева на дорогу впали надвечірні сонячні сіті, а далечінь аж гр〈є чистим барвінковим небом (М.Стельмах); - Да! - раптом знов заговорив Самоцвіт. - .. Полетимо ми з вами - аж загудть (В.Винниченко). За наявності біля присудка додатка або обставини, виражених іменником, інтонаційно-логічне виділення може переміщатися на них. Напр.: Хлопець аж зби зціпив (А.Головко); У Пилипка аж похолонуло в грдях(А.Головко). Частка аж, відносячись до дієслова, може інтонаційно виділяти інші члени групи присудка, зокрема додаток додатка: Допіру, коли прийшли на місце, де тепер стоїть Київ, і, побачивши, що не залишилося в живих жодного ворога, скидали свої киї в одну купу, яка була такою великою, що аж було розпочато будівництво мста, яке, оскільки з київ збудовано, названо Києвом (Легенди та перекази). Іноді при дієслові частка виступає як засіб підсилення динаміки мовлення, як допоміжний синтаксичний засіб. Напр.: Повертались з ярмарку додому - аж загрзли (Укр. нар. присл.). Частка стоїть переважно перед дієсловом- присудком або групою присудка. З прислівниками частка аж уживається для підсилення їх та надання їм певних семантичних відтінків. Так, вона підсилює прислівники місця, часу, мети, вносячи додатковий суб'єктивно-семантичний відтінок: Аж восен [тобто через тривалий час] Денис насмілився раз увечері зайти до Романа в гості (І.Нечуй-Левицький); Аж тепр [пізно] зрозуміла Людмила і розчулено глянула на Віктора (А.Головко); Сонце буде аж з〈втра [довго його чекати] (Ю.Смолич). Частка аж виділяє одиничний прислівник способу дії, самостійно вносячи семантику у якійсь мірі, трохи. Напр.: Аж няково стає вчительці від того дитячого нерозгаданого погляду, в якому переблискує безліч відтінків і значень... (О.Гончар); Змолотив Хома жито, переміряв та й зажурився, аж смно йому стало та страшно (М.Коцюбинський). У сполученні з прислівниковою групою частка аж підсилює її значення. Напр.: Тритузний, мабуть, теж мав за спиною неабиякий досвід цієї складної ходьби, бо почувався аж надто впевнено, наперед похвалявся: - Головний приз буде мій, це вже як собі хочете (О.Гончар). Уживаючись з останнім із прислівників в ряду однорідних членів речення, частка виконує роль як підсилення, так і уточнення: Нависпів, аж всело це пролунало серед напруженої тиші класу (О.Гончар). Частка стоїть переважно у позиції перед виділюваним прислівником.У разі інтонаційного виділення дієслова з залежним від нього прислівником частка відноситься до групи присудка. Напр.: - ..Може, мовляв, і дитя в неї таке, що йому теж тільки свободи дай ..., - аж стиха вгукнула вона (О.Гончар). Частка аж нерідко входить до складу фразеологічних зворотів, становлячи їх невід'ємну частину. Такі фразеологізми мають своє цілісне значення, яке відрізняється від лексичних значень складових частин - компонентів, частка аж виконує в них підсилювальну функцію. Напр.: аж кишить [дуже багато]; аж ребра світяться [худий]; аж пальці знати [неакуратно, негарно]; аж за вухами лящить [( їсти) з великим апетитом]. Нерідко частка аж поєднується з іншими частками, утворюючи цілісне сполучення: 3 виду простий, навіть грубуватий, не одразу вгадаєш у ньому аж он якого вченого чоловіка, що, як на її [Оксанину] думку, міг би бути й доктором відповідних наук (О.Гончар). У таких конструкціях частка стоїть, як правило, у препозиції до іншої частки. Частка аж входить до складу вигукових словосполучень з віддієслівними словами типу зирк, гульк, глядь та ін., акцентуючи увагу на зображуваному та передаючи одноразовість дії і її раптовість. Напр.: Аж зирк - і наймичка вийшла надвір (Т.Шевченко); Еней по берегу попхався, і сам не знав, куди слонявся, аж гульк - і в город причвалав (І.Котляревський); Аж глядь - палати зайнялися (Т.Шевченко). Частка аж стоїть звичайно на першому місці. Такі словосполучення з часткою аж властиві переважно розмовному мовленню та фольклорним творам. Здебільшого частка аж стоїть перед словом, до якого відноситься. На приклади постпозиції частки натрапляємо переважно в усному мовленні. У поезії така позиція частки використовується для дотримання ритму та віршового розміру, часом це створює додатковий експресивний відтінок, напр.: Держась воєнного обряду, Готовили заздалегідь Багацько всякого снаряду, Що страшно аж було глядіть (І.Котляревський). Таким чином, можна зазначити, що частка аж пов'язується переважно з присудком або його групою, проте вона може інтонаційно виділяти і граматичний підмет, вносячи додаткову семантику. Здебільшого частка аж входить до складу реми. У реченнях частка аж виступає не тільки як підсилювальна, але і як видільна, що функціонально дозволяє відносити її до групи підсилювально-видільних часток. У художній літературі частка аж уживається для підсилення динамізму розповіді, для урізноманітнення семантичних відтінків, створення розмовного колориту, стилістичного збагачення мови. Аж сприяє інтонаційному виділенню слова, до якого відноситься. Конструкції з часткою аж привертають увагу слухача та читача інтонаційно- семантичним наповненням інформації і є своєрідним виражальним засобом нашої мови. Література 1. Багмут А. Й. Семантика і інтонація в українській мові. - К.: Наук. думка, 1991. - 165 с. 2. Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті.- К.:Наук. думка, 1988. - 256с. 3. Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Грищенко А.П. Граматика української мови. - К.: Рад. школа, 1982. - 207 с. 4. Николаева Т. М. Функции частиц в высказывании (на материале славянских языков). - М.: Наука, 1985. - 160 с. 5. Німчук В.В. Частки в говірках району верхньої течії річки Боржави//Доповіді та повідомлення Ужгородського університету:Серія філологічна. - Ужгород, 1958. - №2. - С.89-92. 6. Русанівський В.М. Структура лексичної і граматичної семантики. - К.:Наук. думка,1988. - 236 с. 7. Словник української мови в 11-ти томах. - К.:Наук.думка, 1970. - Т.1. - 799 с.

Функціональна семантика частки аж

Репозитарії

Схожі ресурси