Суспільно-політична діяльність Ісмаїла Муфтія-Заде
Gespeichert in:
| Datum: | 2002 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2002
|
| Schriftenreihe: | Культура народов Причерноморья |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/75652 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Суспільно-політична діяльність Ісмаїла Муфтія-Заде / Л.Й. Корольова // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 33. — С. 100-102. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-75652 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-756522015-02-01T03:02:46Z Суспільно-політична діяльність Ісмаїла Муфтія-Заде Корольова, Л.Й. Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ 2002 Article Суспільно-політична діяльність Ісмаїла Муфтія-Заде / Л.Й. Корольова // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 33. — С. 100-102. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/75652 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| spellingShingle |
Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ Корольова, Л.Й. Суспільно-політична діяльність Ісмаїла Муфтія-Заде Культура народов Причерноморья |
| format |
Article |
| author |
Корольова, Л.Й. |
| author_facet |
Корольова, Л.Й. |
| author_sort |
Корольова, Л.Й. |
| title |
Суспільно-політична діяльність Ісмаїла Муфтія-Заде |
| title_short |
Суспільно-політична діяльність Ісмаїла Муфтія-Заде |
| title_full |
Суспільно-політична діяльність Ісмаїла Муфтія-Заде |
| title_fullStr |
Суспільно-політична діяльність Ісмаїла Муфтія-Заде |
| title_full_unstemmed |
Суспільно-політична діяльність Ісмаїла Муфтія-Заде |
| title_sort |
суспільно-політична діяльність ісмаїла муфтія-заде |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2002 |
| topic_facet |
Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/75652 |
| citation_txt |
Суспільно-політична діяльність Ісмаїла Муфтія-Заде / Л.Й. Корольова // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 33. — С. 100-102. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT korolʹovalj suspílʹnopolítičnadíâlʹnístʹísmaílamuftíâzade |
| first_indexed |
2025-07-05T23:55:18Z |
| last_indexed |
2025-07-05T23:55:18Z |
| _version_ |
1836853198885748736 |
| fulltext |
Корольова Л.Й.
СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ІСМАЇЛА МУФТІЯ-ЗАДЕ
Кінець ХІХ – поч. ХХ ст. став часом великих змін, якісних і кількісних, внутрішніх процесів, які охо-
пили політику, економіку і культуру. Ці зміни, звичайно, вплинули на формування світогляду одного із
видатних діячів кримськотатарського народу Ісмаїла Муфтія-заде.
Упродовж багатьох років, на превеликий жаль, погляди Муфтія-заде глибоко не аналізувалися, хоча
деякі політики не скупилися на чорну фарбу, коли згадували ім’я цієї неординарної особистості.
Подати детальне вивчення і дослідження світоглядних позицій Муфтія-заде важко, оскільки він не за-
лишив спеціальних матеріалів, а ті матеріали, в яких говорилося про нього, було знищено за часів Радян-
ської влади. Сьогодні ми можемо зробити це тільки за його судженнями, відгуками на ту чи іншу подію,
спогадами про нього рідних і близьких. Слід враховувати і те, що не завжди міг Муфтій-заде відкрито ви-
голосити свою думку, подати своє обгрунтування того чи іншого питання.
Оцінюючи роль і значення діяльності Муфтія-заде для кримськотатарського народу, центр ваги слід
шукати не в його біографії, а в розвої історичних подій і відносин.
Ім’я Муфтія-заде повертається із забуття, живе золото таланту очищається від житейського бруду го-
ре-критиків, радянських цензорів, усіх тих, хто топтався по доброму імені цієї особистості.
Один із головних рушіїв діяльності Муфтія-заде – це почуття національної справедливості. Саме воно
надає особливого характеру мотивам його патріотизму, національної гідності. Це патріотизм самооборони
й самоствердження, а не експансивної гордині чи екзальтованого месіанізму. Муфтій-заде не хотів для
своєї нації більшого, ніж для інших, але він обстоює її право буття серед інших, стверджуючи, що націо-
нальна справа робиться і справою моральності людства, справою гуманізму, справою перспектив роду
людського.
Так само, як і майже ввесь кримськотатарський народ, Муфтій-заде належав до найбільш вагомої гіл-
ки ісламу – суннізму, поділяв догми Корану та Сунни, вважав, що “Коран … священна книга… закликає
учитися, працювати і жити благородно” [1]. Але не погоджувався з деякою схоластикою цієї книги. Буду-
чи глибоко впевненим, що єдиним правильним віросповіданням є іслам, був прибічником оновлення ісла-
му, засуджував тих представників духівництва, які проповідували клерикально-схоластичні погляди на
розвиток суспільства.
Муфтій-заде цілком і повністю поділяв погляди Ісмаїла Гаспринського щодо духовно-культурної єд-
ності всієї мусульманської умми (спільноти). Ці дві неординарні особистості виступали проти викорис-
тання цієї ідеї з метою пропаганди політичної переваги ісламу. Вони були прибічниками того, щоб як у
питаннях релігійної догматики, так і у ділових, суспільних і культурних сферах сунніти, шиїти та шариїти
цілком злилися, забувши печальні традиції, які довгі роки їх відчужували.
Віддавши 36 років військовій службі, Муфтій-заде з такою ж енергією зайнявся суспільно-політичною
діяльністю, за яку неодноразово отримував нагороди. Серед цих нагород Ісмаїл виділяв орден св. Анни та
срібну медаль на пам’ять про імператора Олександра ІІІ [2].
Особистість непересічна, видатна і велична не могла спочивати на лаврах, здобутих під час військової
служби.
На той час то була людина досить високого інтелекту, з вже досить сформованим світоглядом, сталою
моральністю й громадською позицією.
Велику суспільну роботу поєднував з активною політичною діяльністю.[3]
На політичні смаки Муфтія-заде дуже сильно вплинули родинні традиції старої кримськотатарської
шляхетської верстви.
Серед мусульман виділялися так звані помірковані монархісти, які були прибічниками корінних змін
еволюційним шляхом. Сьогодні, ознайомившися з діяльністю Муфтія-заде, можна з упевненістю говорити
про те, що він належав до цієї групи. Але безперечним є і те, що він цілком і повністю поділяв погляди
свого однодумця і соратника І. Гаспринського у питаннях організації й проведення громадських акцій, які
були спрямовані на всебічний розвиток культури й освіти кримських татар.
Дослідники життя і діяльності діячів кримськотатарського народу зазначають, що найбільш рельєфно
їх суспільно-політична діяльність відбита у матеріалах Всеросійських з’їздів партії “Іттіфак ель муслімін”,
членом якої був і Муфтій-заде. Саме на цих з’їздах кримськотатарські просвітителі мали значний вплив на
процес розробки проекту програмних документів.[4]
Зусиллями І. Гаспринського та І. Муфтія-заде партія “Іттіфак ель муслімін” приєдналася до позицій
російських конституційних демократів. Але Муфтій-заде– поборник реформування народної освіти, мав
своє бачення освіти кримських татар, а саме: поширення “среди мусульман современного просвещения”.
Про членів партії “Іттіфак ель муслімін” говорилося на сторінках оренбурзької газети “Урал”. “… та-
тарский кадетизм в чалме и тюбетейке”
І. Муфтій-заде як людина й природний мурзак користувався заслуженим авторитетом серед губернсь-
кого дворянства. За притаманний великий дипломатичний такт, енергійність та організаторські здібності
шляхта Бердянського повіту висунула кандидатуру І. Муфтія-заде до органів станового самоврядування.
Наприкінці 1893 року його обрано представником від цього регіону до Таврійського губернського депу-
татського дворянського зібрання терміном на три роки [5].
Того ж року Муфтій-заде на черговому засіданні цього органу виголосив ідею створення Кримської
мусульманської благодійної громади “Джемієт хайріє”. Для втілення в життя цієї прекрасної ідеї на цьому
ж засіданні між мурзами було зібрано 150 карбованців [6].
Склавши статут цього товариства, Муфтій-заде звернувся до міністра внутрішніх справ І.Л. Горемикі-
на з проханням затвердити цей статут. Після тривалої процедури “Джемієт хайріє” 24 грудня 1896 року
було затверджено, а 7 липня 1897 року при наявності 62 членів – засновників, які внесли 975 крб., відбу-
лися перші збори товариства [7].
Головою “Джемієт хайріє” обрано Ісмаїла Муфтія-заде, помічником голови А.М. Тагайського, члена-
ми правління – С.А. Омерова, С.М. Ібрагімова [8].
“Джемієт хайріє” виконувало цілу низку різноманітних функцій: надавало матеріальну допомогу бід-
ним мусульманам, всіляко сприяло як духовному, так і культурному розвитку кримськотатарського наро-
ду. Серед членів цієї громади виділялися представники кримськотатарського дворянства, знатних мурза-
ків, духівництва, які не тільки намагалися розв’язати національні питання, а й вносили значні власні кош-
ти. Але найбільше докладав зусиль та власних коштів для функціонування цієї громади Муфтій-заде, який
у всіх заходах брав активну участь. Так, коштами “Джемієт хайріє” сплачувалися одноразові й щомісячні
допомоги бідним мусульманам, ремонтувалися старі й будувалися нові мектеби, виділялися кошти для
стипендій талановитим учням Сімферопольської татарської вчительської школи тощо [9].
Постійно на загальних зборах членів цієї громади голова чи його заступники доповідали про виконану
роботу, причини невиконання того чи іншого заходу. Майже на кожному засіданні розглядалося питання
про стан виховання та навчання дітей мусульман. Це питання особливо хвилювало Муфтія-заде, який ро-
зумів, що тільки освічені люди зможуть будувати свою державу.
Заслуговують на увагу матеріали ІХ загальних зборів “Джемієт хайріє”, що відбулися 23 березня 1906
року.
Звіт про роботу за 1905 рік виголосив голова громади Муфтій-заде. У цьому звіті він детально зупи-
нився на тих проблемах, які вдалося вирішити, і накреслив план роботи на наступний 1906 рік. В обгово-
ренні звіту взяло участь декілька членів. Всі вони одностайно схвалили роботу “Джемієт хайріє” за 1905
рік, наголошуючи на тому, що ці всі досягнення отримано завдяки плідній праці Муфтія-заде.
На цих зборах було розглянуто і організаційне питання, а саме: заступником голови обрано Селямета-
мурзу Караштайського, до складу правління увійшли Асан-мурза Уланов, Белір-ефенді, Селямет-мурза
Ширинський, Кут-Умер Сулейманов, Смаїл-мурза Карашайський, Осман Анефі, Селямет-мурза Криштаєв,
Мераві Аджі Анефі та Куддус-ефенді.
Казначеєм і секретарем призначено Асан-мурзу Уланова [10].
Згідно зі статутом до “Джемієт хайріє” входило 10 почесних членів, 5 із яких сплачували по 50 крб.
щорічно, 2 постійних членів – Балатуков Алі-бей (з 1903 року) і Чубукчі Сеїт-Халіл (з 1901 року), внесок
яких становив 100 крб., 105 дійсних членів із внеском 5 крб. та 8 членів – по 3 крб. Фонд “Джемієт хайріє”
на 1 січня 1905 року становив 14015 крб., в основному за рахунок пожертувань членів цієї громади, над-
ходжень від вакуфного капіталу, Губернських земських зборів, Сімферопольського, Євпаторійського, Пере-
копського повітових зборів тощо.
Ті мусульмани, які терпіли нужду, в дні Свят Рамазан та Курбан-байрам отримували одноразову до-
помогу, а найбідніші мусульмани в таких містах, як Сімферополь, Бахчисарай, Євпаторія, Карасув-базар
та ті, які перебували в тюрмі, отримували допомогу приблизно три- чотири рази на рік. Позбавленим волі
кошти виділялися на покращення харчування. Значні кошти виділялися і на похорони. Так, за 1905 рік на
поховання бідних мусульман виділено 655 крб.
Але найбільше виділялося коштів на допомогу бідним учням, на видавництво підручників та навчаль-
них посібників, якими могли користуватися безкоштовно діти мусульман.
За пропозицією Муфтія-заде обговорювалося питання про відкриття пансіону для дітей мусульман,
які мешкали в містах та селах, далеко розташованих від школи, про будівництво при мектебах кімнат, де
кожен учень мав би можливість помолитися, про виділення двох квартир для вчителів, а також про будів-
ництво та відкриття мектебе-руштіє. Під керівництвом Муфтія-заде складено кошторис для здійснення ці-
єї важливої справи на підставі § 27 статуту “Джемієт хайріє”, а про хід виконання цього заходу буде за-
слухано на наступних загальних зборах громади [11].
Правлінням громади розіслано мусульманам міста Сімферополя запрошення для здійснення взаємних
привітань, проведення ювілейних свят у приміщенні “Джемієт хайріє”. Вхідний квиток коштував всього
30 коп. Зібрані кошти мали поповнити казну для відкриття “мектебе-руштіє”[12].
Муфтій-заде мріяв бачити свій народ щасливим, вільним, освіченим.
Як далеко пішли ми від тих мрій Муфтія-заде. Мільйони кримськотатарських дітей у багатьох селах і
містах вчаться рідною мовою. Вчаться вони і в Узбекистані, і в Україні, і в Росії, згадуючи добрим та щи-
рим словом реформатотора народної освіти кримських татар, Ісмаїла Муфтія-заде.
Література
1. В газете “Кавказ” мы прочли… // Терджиман – 1883, 23-е мая.
2. ГААРК – ф. 49. – Оп. 1. – Д. 6556.
3. Аирчинская Роза. Муфтий-заде и меценаты // Голос Крыма. – 1997. - № 2 (165) – 10 января.
4. Ганкевич В.Ю. Кримськотатарське просвітительство і формуваня національної інтелектуальної еліти
(межа ХІХ – ХХ ст.) // Амет Озенбашлы – видный общественно-политический деятель Крыма, писа-
тель-публицист. Годы, люди, судьбы (Материалы Международной научной конференции 24-25 ап-
реля 1998 г.). – Симферополь: Крымучпедгиз, 1999. – С. 122.
5. Kırımlı H. Kırım tatarlarinda millî kimlik ve millî hareketler (1905 – 1916). – Ankara: Türk tarih kurumu
basımevi, 1996. – S. 129 – 133.
6. Крымское мусульманское благотворительное общество //Терджиман. – 1322. 08 мухардам (1904, 12
марта - № 21).
7. Там же.
8. Там же.
9. ГААРК. – Ф. 100. – Оп. 1. – Д. 2360. Л. 18-19.
10. ГААРК. – Ф. 3. – Оп. 1. – Д. 359. Л. 136.
11. ГААРК. – Ф. 3. – Оп. 1. – Д. 1230. Л. 18-19.
12. Там же.
Суспільно-політична діяльність Ісмаїла Муфтія-заде
|