Брати Смоличі: рік у Глухівській гімназії
На основі архівних та опублікованих джерел подаються біографічні матеріали про юнацькі роки (1909-1910) історика і богослова Ігоря Смолича та письменника Юрія Смолича, які вони провели у місті Глухові. Також подані відомості про їх батька – педагога Корнелія Смолича....
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2011
|
| Назва видання: | Сіверщина в історії України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/75667 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Брати Смоличі: рік у Глухівській гімназії / С.М. Єсюнін // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2011. — Вип. 4. — С. 358-360. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-75667 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-756672015-02-02T03:02:19Z Брати Смоличі: рік у Глухівській гімназії Єсюнін, С.М. Нова історія На основі архівних та опублікованих джерел подаються біографічні матеріали про юнацькі роки (1909-1910) історика і богослова Ігоря Смолича та письменника Юрія Смолича, які вони провели у місті Глухові. Також подані відомості про їх батька – педагога Корнелія Смолича. На основе архивных и опубликованных источников подаются биографические материалы о юношеских годах (1909-1910) историка, богослова Игоря Смолича и писателя Юрия Смолича, которые они провели в городе Глухове. Также поданы сведения про их отца – педагога Корнелия Смолича. On the base of archives and published sources highlights biographical data on the early years (1909-1910) of historian, theologian Ihor Smolych and writer Yurii Smolych, he spent from Hlukhiv. Also submitted information about his father – a teacher Kornelii Smоlych. 2011 Article Брати Смоличі: рік у Глухівській гімназії / С.М. Єсюнін // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2011. — Вип. 4. — С. 358-360. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/75667 94 (477.5)«1909-1910»: 37(09) uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Нова історія Нова історія |
| spellingShingle |
Нова історія Нова історія Єсюнін, С.М. Брати Смоличі: рік у Глухівській гімназії Сіверщина в історії України |
| description |
На основі архівних та опублікованих джерел подаються
біографічні матеріали про юнацькі роки (1909-1910) історика
і богослова Ігоря Смолича та письменника Юрія Смолича, які
вони провели у місті Глухові. Також подані відомості про їх
батька – педагога Корнелія Смолича. |
| format |
Article |
| author |
Єсюнін, С.М. |
| author_facet |
Єсюнін, С.М. |
| author_sort |
Єсюнін, С.М. |
| title |
Брати Смоличі: рік у Глухівській гімназії |
| title_short |
Брати Смоличі: рік у Глухівській гімназії |
| title_full |
Брати Смоличі: рік у Глухівській гімназії |
| title_fullStr |
Брати Смоличі: рік у Глухівській гімназії |
| title_full_unstemmed |
Брати Смоличі: рік у Глухівській гімназії |
| title_sort |
брати смоличі: рік у глухівській гімназії |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Нова історія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/75667 |
| citation_txt |
Брати Смоличі: рік у Глухівській гімназії / С.М. Єсюнін // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2011. — Вип. 4. — С. 358-360. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| series |
Сіверщина в історії України |
| work_keys_str_mv |
AT êsûnínsm bratismoličíríkugluhívsʹkíjgímnazíí |
| first_indexed |
2025-07-05T23:56:02Z |
| last_indexed |
2025-07-05T23:56:02Z |
| _version_ |
1836853245803233280 |
| fulltext |
Сіверщина в історії України Випуск 4. 2011
358
УДК 94 (477.5)«1909-1910»: 37(09)
С.М. Єсюнін
БРАТИ СМОЛИЧІ:
РІК У ГЛУХІВСЬКІЙ ГІМНАЗІЇ
На основі архівних та опублікованих джерел подаються
біографічні матеріали про юнацькі роки (1909-1910) історика
і богослова Ігоря Смолича та письменника Юрія Смолича, які
вони провели у місті Глухові. Також подані відомості про їх
батька – педагога Корнелія Смолича.
Ключові слова: Ігор Смолич, Юрій Смолич, Глухівська
гімназія.
Серед видатних людей, чиє життя пов’язане з
Сіверщиною, і зокрема з містом Глуховом, видне
місце займають брати Ігор та Юрій Смоличі.
Ігор Корнелійович Смолич (27.01.1898 –
2.11.1970) – історик, філософ, богослов, з 1920 р.
в еміграції, доктор філософії східноєвропейського
інституту Вільного університету Берліна, док-
тор богослов’я Сергієвського православного Бо-
гословського інституту, активний діяч Німецької
єпархії РПЦ Московскої патріархії, автор фунда-
ментальних праць з історії Православної Церкви:
«Жизнь и учение старцев», «Русское монашество»,
«История Русской Церкви: 1700-1917: в 2 частях» та
ін. Похований у Берліні [9; 10;11].
Юрій (Георгій) Корнійович Смолич (25.06.1900
– 26.08.1976) – письменник, журналіст, театральний
критик, автор автобіографічної трилогії «Наші тай-
ни», «Дитинство» і «Вісімнадцятилітні», романів
про воєнні роки «Вони не пройшли» і «Ми разом
були в бою», дилогії «Мир хатам, війна палацам» і
«Реве та стогне Дніпр широкий», мемуарної трилогії
«Розповідь про неспокій…» та ін., редактор журналів
«Сільський театр» (1926-1929), «УЖ»(1928-1929),
«Червоний шлях» (1935), «Літературний журнал»
(1936-1937), «Україна» (1943-1950), член правління
Спілки письменників СРСР (1942-1976), голова
правління Спілки письменників УРСР (1971-1973),
Герой Соціалістичної праці. Похований у Києві [13,
6-25; 14, 4-15].
Біографії та творчі здобутки видатних братів,
особливо Юрія Смолича, добре дослідженні та
знайшли відображення у мемуарній літературі,
наукових публікаціях, енциклопедіях, періодиці
[9, 13-14]. Але у згаданих джерелах досить обіжно
згадуються юнацькі гімназійні роки братів, які
пройшли у Глухові (1909-1910). Більшість дже-
рел навіть не вірно подають роки життя братів
Смоличів у згаданому місті. Спробуємо дослідити
цей період, який був для майбутніх історика-
богослова та письменника особливо важливим у
плані становлення світогляду.
Перед викладенням матеріалу зробимо пояснен-
ня: Юрій Корнійович Смолич за гімназійними до-
кументами значився як Георгій Корнелійович, але
вже у студентські роки він став підписуватися як
Посилання
1. Бялосинская Н., Панченко Н. Косой дождь // Владмир
Нарбут. Стихотворения. – М.: Современник, 1990. – 446 с.
2. Нарбут Т.Р., Устиновский В.Н. Владимир Нарбут //
Новобасманная, 19. – М.: Художественная литература,1990.
– 750 с.
3. Бавин С., Семибратова И. Владимир Нарбут // Судьбы
поэтов Серебряного века: Библиогр. очерки. – М.: Кн. палата,
1993. – С. 323.
4. Миронов А.В. Владимир Нарбут: творческая биография:
автореф дис. …канд. филол. наук. – Екатеринбург, 2007. – 24 с.
5. Лавринова Александра. Пантеистическое
мироощущение и модель «Заповедного» простаранства в
поэзии В.И. Нарбута http://window.edu.ru/window_catalog/
pdf2txt?p_id=48348&p_page=24
6. Миронов А.В. Жизненный мир в поэтическом
воплощении Владимира Нарбута / А.В. Миронов // Пушкинские
чтения 2001. – СПб: Ленинградский государственный областной
университет им. А.С. Пушкина, 2001. – С. 41–48.
7. Миронов А.В. Воздушная и водная стихия в первой
поэтической книге В. Нарбута «Стихи» (1910) / А.В. Миронов
// Пушкинские чтения – 2005: Материалы Х международной
научной конференции «Пушкинские чтения» (6 июня 2005
г.). – СПб: Ленинградский государственный университет им.
А.С. Пушкина, 2005. – С. 262-268.
8. Рогачева Н.А. Мифологические мотивы в поэзии
Владимира Нарбута // Художественная литература, критика и
публицистика в системе духовной культуры: Сборник статей.
Вып. 6. – Тюмень: Издательство Тюменского государственного
университета, 2005. – С. 79-86.
9. Косяк Л.И. Топос сада в поэзии Н.С. Гумилева //
Творчість М. Гумільова в контексті культури срібного віку: Тези
міжнародної наукової конференції, присвяченої 110-літтю від
дня народження М. Гумільова. – Дрогобич, 1996.
10. Владимир Нарбут. Стихотворения. – М.:
Современник. – 1990.
11. Нива – 1912, № 14.
12. Василенко М.П. Моя жизнь // Василенко Микола
Прокопович. Вибрані твори: У 3 т.: Т.3. Спогади. Щоденники.
Листування. – К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка»,
2008. – 720 с.
13. Белецкий П. Георгий Иванович Нарбут. – Ленинград:
Искусство, 1985.
Заика В.В. Глуховские мотивы стихотворения В. Нарбу-
та «Левада»
В статье рассматривается авторская версия расшифровки
образов в стихотворении В. Нарбута «Левада».
Ключевые слова: левада, Глухов, природа, символы, образ,
стихотворение.
Zaika V.V. Нlukhiv’s appearances of V. Narbut´s poem
«Levada»
The author version of decoding of appearances in the V.Narbut´s
poem»Levada» is examined in the article.
Key words: levada, Hlukhiv, nature, characters, appearance,
poem.
29.03.2011 р.
ISSN 2218-4805
359
1 липня 1909 р. статський радник Корнелій
Іванович Смолич отримав призначення до
Глухівської чоловічої гімназії [8, 489]. Він був
прийнятий на вже звичну для нього посаду учи-
теля математики і фізики з виконанням обов’язків
інспектора. Учительська родина оселилась на
службовій квартирі у приміщенні, що було на
території гімназійного подвір’я [13, 99].
Глухівська чоловіча гімназія вела свою історію
від 1 серпня 1870 р., коли повітове училище було
реорганізоване у 4-х класну прогімназію. У 1874 р.
прогімназія стала 6-ти класною, а у 1889 р. отрима-
ла статус класичної гімназії. В 1909 р., коли до Глу-
хова приїхала родина Смоличів, чоловіча гімназія
розміщалась у казенній будівлі по вул. Києво-
Московській (нині – один із корпусів Глухівського
національного педагогічного університету), зай-
маючи лише перший поверх площею 214 кв. саж.
На другому поверсі перебувало повітове земство.
Викладачів нараховувалось 15 осіб, учнів 319, які на-
вчались у восьми основних та одному підготовчому
класах. Директором гімназії був статський радник
Карл Іванович Каужен, німець за походженням,
який закінчив філологічний інститут у Лейпцизі,
на державній російській службі перебував з 1891
р., викладав латину. Почесним попечителем на-
вчального закладу був Олександр Миколайович
Терещенко [7, 33-35]. У 1910 р. земство переїхало
в інше приміщення, отож вся двоповерхова будівля
перейшла у розпорядження гімназії. Це дозволило
навчальному закладу облаштувати нові аудиторії,
виділити квартири для викладачів та облаштувати
домову церкву [8, 36-38].
К.І. Смолич отримав посаду інспектора та го-
дини математики замість статського радника Івана
Яковича Плаксіна, який, прослуживши 30 років
на викладацькій ниві, пішов на пенсію. 14 серпня
1909 р. до Глухівської гімназії були зараховані діти
Корнелія Івановича: у другій клас Ігор, у підготовчий
– Юрій (Георгій) [1, арк. 99, 102]. Платня за навчання
складала 40 руб. на рік, але брати навчались безплат-
но, бо мали «привілей» як онуки героя оборони Се-
вастополя. Справа в тому, що їх дід по матері (бать-
ко Олени Адамівни) – Адам Сташинський, поляк,
штабс-капітан драгунського полку, відзначився під
час оборони Севастополя 1854-1856 рр. Саме завдяки
його подвигу за тодішніми законами дітям та онукам
забезпечувалося безплатне навчання в усіх школах
Російської імперії. Тому Олена Адамівна, незважаю-
чи на походження із міщан Батуріна Чернігівської
губернії, отримала освіту в Київському інституті шля-
хетних дівчат, а її діти Наталя, Ігор та Юрій (Георгій)
– у гімназіях [1, арк. 98; 13, 368].
Юрію (Георгію) Смоличу перший рік навчання
дався легко: три предмети (Закон Божий, чистопи-
сання, малювання) на «відмінно», два (арифмети-
ка та російська мова) – на «добре», поведінка та
Юрій, а в «Корнійовича», – як пояснював сам пись-
менник, – «мене перетворили органи міліції, видав-
ши паспорт у 1931 році» [12, 378]. Тому у нашому
дослідженні будемо використовувати ім’я у варіанті
– Юрій (Георгій).
Народились і виросли брати у вчительській
родині. Батько, Корнелій Іванович Смолич (1863-
1915), закінчив фізико-математичний факультет
Московського університету, все життя займав-
ся учительською справою, викладаючи фізику
та математику в гімназіях різних міст, захоплю-
вався літературою, музикою (грав на піаніно),
астрономією, був, навіть, членом Французької
асоціації астрономів та кореспондентом фран-
цузького журналу «Астрономічний бюлетень».
Мати, Олена Адамівна Смолич (у дівоцтві – Ста-
шинська), закінчила інститут шляхетних дівчат
у Києві, була вчителькою жіночих шкіл. За спо-
гадами Юрія (Георгія), мати була «надмірно
захопленої натури, дуже привітна господиня» [12,
369]. У сім’ї Смоличів панував культ літератури,
музики і квітів, що відповідно позначився на
світосприйнятті їхніх дітей.
Учительська родина часто міняла місце робо-
ти, а отже, і проживання. Закінчивши з відзнакою
університет, Корнелій Іванович Смолич отримав
ступінь кандидата Московського університету та 8
жовтня 1883 р. вступив у державну службу в чині
колезького секретаря. Згодом він дістав призначен-
ня в Київський учбовий округ, до якого входили
Київська, Чернігівська, Подільська та Волинська
губернії. У навчальних закладах саме перших трьох
губерній й довелося йому викладати фізику та мате-
матику майже 30 років.
У 1887-1891 рр. К.І. Смолич викладав у жіночій
гімназії міста Новозибкова (Чернігівська губ.), де
одружився на вчительці історії, географії та німецької
мови Олені Адамівні Сташинській, що працювала у
тій же гімназії доглядачем [2, 200; 3, 158].
У 1891-1905 рр. молода родина учителів жила в
Умані, де К.І. Смолич викладав у чоловічій гімназії.
Тут Корнелій Іванович піднявся у табелі про ран-
ги до чина статського радника [4, 107, 132; 5, 233].
Саме під час тривалого перебування в Умані в
родині Смоличів народилися діти: у 1894 р. – Ната-
ля, у 1898 р. – Ігор, у 1900 р. – Юрій (Георгій).
У 1905-1907 рр. К.І. Смолич знову повернув-
ся до Чернігівської губернії – учителем математи-
ки і фізики та виконуючим обов’язки інспектора
чоловічої гімназії міста Стародуб [6, 81].
Наступним місцем роботи стало містечко Біла
Церква Київської губернії, де він у 1907-1909 рр.
обіймав посаду інспектора чоловічої гімназії та
учителя математики, фізики і космографії [7, 31]. У
ту саму гімназію пішов навчатись старший син Ігор
– він успішно закінчив у Білій Церкві підготовчий
та перший класи.
Сіверщина в історії України Випуск 4. 2011
360
Посилання
1. Державний архів Хмельницької області, ф. 319, оп.1,
спр. 1005, 361 арк.
2. Календарь Черниговской губернии на 1886 год / [сост.
К.В. Корвин-Пиотровский]. – Чернигов: Тип. губ. правления,
1885. – [отд. І-V], 342, [Адрес-календарь], 214 с.
3. Памятная книжка Киевского учебного округа на 1889 год.
Ч. ІV: Черниговская губерния. – К.: тип. т-ва И.Н. Кушнерев и
К., 1889. – 180 с.
4. Памятная книжка Киевского учебного округа на 1891 год.
Ч. ІV: Черниговская губерния. – К.: тип. т-ва И.Н. Кушнерев и
К., 1891. – 115 с.
5. Памятная книжка Киевского учебного округа на 1903
год. Ч. І: Киевская губерния. – К.: тип. т-ва И.Н. Кушнерев и К.,
1903. – 278 с.
6. Памятная книжка Киевского учебного округа на 1906–07
учебный год.– К.: тип. т-ва И.Н. Кушнерев и К., 1906. – 375 с.
7. Памятная книжка Киевского учебного округа на 1909–10
учебный год.– К.: тип. т-ва И.Н. Кушнерев и К., 1909. – 563 с.
8. Памятная книжка Киевского учебного округа на 1911–12
учебный год.– К.: тип. т-ва И.Н. Кушнерев и К., 1911. – 495 с.
9. Русские писатели эмиграции: Биографические сведения и
библиография их книг по богословию, религиозной философии,
церковной истории и православной культуре: 1921-1972 /
Составитель Н. М. Зернов.- Boston: G. K. Hall & Co., 1973. –
181 с.
10. Смолич И.К. История Русской Церкви: 1700-1917: В 2
частях. -М.: Валаамский мон-рь, 1997: Ч. 1. – 800 с.; Ч. 2. – 798 с.
11. Смолич И.К. Русское монашество, 988 – 1917. – М.:
ЦНЦ Православная энциклопедия, 1997. – 608 с.
12. Смолич Ю.К. Автобиография // Советские писатели.
Автобиографии в двух томах. – М: Госполитиздат, 1959. – Т.2.
– С.369.
13. Смолич Ю.К. Дитинство; Наші тайни; Вісімнадцятилітні:
повість, романи / Упоряд. і приміт. Н. Ішиної; Вступ. ст. В.Г. Бєляєва.
– К.: Наук.думка, 1987. – 752 с. – (Б-ка укр. літ. Рад. укр. літ.)
14. Смолич Ю.К. Твори у восьми томах / Ю.К. Смолич.
– К.: Дніпро, 1983-1986. – Т. 1: Дитинство. Наші тайни.
Вісімнадцятилітні: автобіографічна трилогія / Упоряд.
О.Г. Смолич. – К.: Дніпро, 1983. – 735 с.
Есюнин С.Н. Братья Смоличи: год в Глуховской
гимназии
На основе архивных и опубликованных источников
подаются биографические материалы о юношеских годах
(1909-1910) историка, богослова Игоря Смолича и писателя
Юрия Смолича, которые они провели в городе Глухове. Также
поданы сведения про их отца – педагога Корнелия Смолича.
Ключевые слова: Игорь Смолич, Юрий Смолич, Глуховская
гимназия.
Yesiunin S.М. Smolych brothers: a year in Hlukhiv
gymnasium
On the base of archives and published sources highlights
biographical data on the early years (1909-1910) of historian,
theologian Ihor Smolych and writer Yurii Smolych, he spent from
Hlukhiv. Also submitted information about his father – a teacher
Kornelii Smоlych.
Кey words: Ihor Smolych, Yurii Smolych, Hlukhiv gymnasium.
14.03.2011 р.
старанність – «5», увага – «4», отож хлопця пере-
вели у перший клас [1, арк. 101]. Додамо, що клас-
ним керівником у майбутнього письменника був
досвідчений учитель підготовчих класів, випуск-
ник Глухівського учительського інституту Олексій
Іванович Громико.
Ігор Смолич закінчив другий клас наступним
чином: два предмети на «відмінно» (Закон Бо-
жий та арифметика), сім на «добре» (російська,
німецька, французька мови, природознавство,
історія, географія та малювання), поведінка,
старанність та увага – «5». Класним керівником
був учитель німецької мови Карл Робертович Бек-
кер [1, арк. 103].
Взагалі відзначимо, що рівень викладацького
складу Глухівської гімназії був надзвичайно ви-
соким. Сім вчителів – російської мови Іван Ми-
колайович Александров, математики Михайло
Варфоломійович Яворовський та Сергій Євсейович
Крижановський, фізики та математики Корнелій
Іванович Смолич, природознавства Сергій Олек-
сандрович Криловський, німецької Карл Роберто-
вич Беккер, історії та географії Василь Андрійович
Мальченко – мали університетську освіту; три
вчителі – давньої та французької мови Михайло Пав-
лович Крашенинников, французької мови Віргінія
Францівна Рагомська, підготовчих класів Олексій
Іванович Громико – інститутську; вчитель малюван-
ня Іван Кононович Литовченко закінчив академію
мистецтв, учитель російської мови Дмитро Павло-
вич Совіцький – духовну академію [7, 33-35].
У автобіографічній повісті «Дитинство»
Ю.Смолич згадує декілька дитячих епізодів із свого
життя, серед яких й Глухівську гімназію, гімназійне
подвір’я, деякі міські вулиці, цвинтар, сінематограф
«Ілюзіон», куди полюбляла ходити його бабуся,
«найкращого на все місто Глухів парикмахерського
підмайстра, мсьє Жоржа», будинок «поштового чи-
новника, колезького асесора Бови» [13, 99-117].
Пропрацювавши лише рік у Глухові, 1 серп-
ня 1910 р. К.І. Смолич отримав чергове призна-
чення в інше місто. На цей раз його відправили у
Подільську губернію на посаду вчителя математи-
ки Кам’янець-Подільського восьмикласного серед-
нього технічного училища. Отож, й сини Ігор та
Юрій (Георгій) 12 серпні 1910 р. були виключені
із Глухівської гімназії та 17 серпня зараховані до
Кам’янець-Подільської гімназії [1, арк. 96-97, 99-
102]. Родина Смоличів відправилась із Сіверщини у
губернське місто Поділля. Так почався подільський
період життя родини Смоличів.
Таким чином, аналіз архівних та статистич-
них джерел дає нам можливість точно встановити
період життя Ігоря та Юрія (Георгія) Смоличів у
Глухові, а також навчання їх у місцевій гімназії. У
Глухові брати вчились від 14 серпня 1909 р. до 12
серпня 1910 р.
|