Лінгвокраїнознавчі аспекти вивчення англійськой мови
Necessity of broadening of lingua-and-country studying aspects in the process of teaching foreign language is grounded in the article. Basic problems of high school connected with new approach to language learning are under consideration.The author proposes ways and means of formation of lingua-and-...
Gespeichert in:
| Datum: | 2002 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2002
|
| Schriftenreihe: | Культура народов Причерноморья |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/75697 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Лінгвокраїнознавчі аспекти вивчення англійськой мови / Р.О. Гришкова // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 33. — С. 167-170. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-75697 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-756972015-02-02T03:02:15Z Лінгвокраїнознавчі аспекти вивчення англійськой мови Гришкова, Р.О. Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Necessity of broadening of lingua-and-country studying aspects in the process of teaching foreign language is grounded in the article. Basic problems of high school connected with new approach to language learning are under consideration.The author proposes ways and means of formation of lingua-and-country studying competence at the lessons of foreign language. 2002 Article Лінгвокраїнознавчі аспекти вивчення англійськой мови / Р.О. Гришкова // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 33. — С. 167-170. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/75697 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| spellingShingle |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Гришкова, Р.О. Лінгвокраїнознавчі аспекти вивчення англійськой мови Культура народов Причерноморья |
| description |
Necessity of broadening of lingua-and-country studying aspects in the process of teaching foreign language is grounded in the article. Basic problems of high school connected with new approach to language learning are under consideration.The author proposes ways and means of formation of lingua-and-country studying competence at the lessons of foreign language. |
| format |
Article |
| author |
Гришкова, Р.О. |
| author_facet |
Гришкова, Р.О. |
| author_sort |
Гришкова, Р.О. |
| title |
Лінгвокраїнознавчі аспекти вивчення англійськой мови |
| title_short |
Лінгвокраїнознавчі аспекти вивчення англійськой мови |
| title_full |
Лінгвокраїнознавчі аспекти вивчення англійськой мови |
| title_fullStr |
Лінгвокраїнознавчі аспекти вивчення англійськой мови |
| title_full_unstemmed |
Лінгвокраїнознавчі аспекти вивчення англійськой мови |
| title_sort |
лінгвокраїнознавчі аспекти вивчення англійськой мови |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2002 |
| topic_facet |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/75697 |
| citation_txt |
Лінгвокраїнознавчі аспекти вивчення англійськой мови / Р.О. Гришкова // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 33. — С. 167-170. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT griškovaro língvokraínoznavčíaspektivivčennâanglíjsʹkojmovi |
| first_indexed |
2025-07-05T23:57:18Z |
| last_indexed |
2025-07-05T23:57:18Z |
| _version_ |
1836853325434191872 |
| fulltext |
Гришкова Р.О.
ЛІНГВОКРАЇНОЗНАВЧІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
Necessity of broadening of lingua-and-country studying aspects in the process of teaching foreign lan-
guage is grounded in the article. Basic problems of high school connected with new approach to language
learning are under consideration.The author proposes ways and means of formation of lingua-and-country
studying competence at the lessons of foreign language.
Сучасна вища освіта зосереджена на розвитку комунікаційних здібностей, творчих задатків особисто-
сті та її пристосованості до динамічних змін у суспільному житті. У нашому глобалізованому, взаємоза-
лежному світі ці аспекти сучасної системи освіти набувають міжнародного характеру. Фактично серед
безлічі функцій освіти: розвитку особистості, виховання громадянськості, збереження та передачі культу-
рних традицій, - сьогодні на перший план висувається підготовка людини до життя у динамічному поліку-
льтурному світі.
Визнання необхідності співіснуванні в полікультурному просторі стало причиною введення в поняття
комунікативної компетенції з іноземної мови поряд з мовною та мовленнєвою компетенціями соціокуль-
турну компетенцію. Вона складається з країно- та лінгвокраїнознавства і передбачає озброєння студентів
знаннями з історії, географії, економіки, державного устрою та культури країни, мова якої вивчається, па-
ралельно з засвоєнням норм мовного етикету, зразків вживання комунікативних формул та кліше. Разом з
тим формування соціокультурної компетенції має сприяти розширенню знань студентів щодо реалій сус-
пільного життя представників різних народів та культур, звичаїв, особливостей спілкування, зразків кому-
нікативної поведінки та формуванню мовного комфорту.
Соціокультурна компетенція – це вміння вибрати потрібний рівень мовного етикету, доречний у кон-
кретній ситуації спілкування, у залежності від соціального статусу співрозмовника. Це володіння спосо-
бами дешифрування соціального коду партнера для визначення ступеня довіри до нього чи потенційного
ризику. Це знання ідіоматики, конкретного професійного середовища і здатність позначити власну прина-
лежність до визначеної соціальної й професійної групи засобами комунікації [1, c.24].
Мова йде не лише про духовні аспекти, а й про манеру поведінки та адекватне користування інозем-
ною мовою, що утворює систему та стає звичкою. Тому лінгвокраїнознавчим аспектам навчання англійсь-
кої мови слід приділяти належну увагу з самого початку вивчення курсу, і не тільки у вигляді знайомства з
творами представників різних видів мистецтва, а й через пізнання так званого “повсякденного країнознав-
ства”. Саме воно має дати відповіді на питання, що стосуються стандартів комунікативної поведінки в ан-
гломовних країнах.
Домінуючими мотивами життя у полікультурному просторі, духовного збагачення та співпраці є пра-
гнення до знань, допитливість, привабливість, екзотичність нової культури та мови; їх пізнавальна цін-
ність, зіткнення інтересів, відкриття нового світу, інтелектуальне присвоєння культурних цінностей, пі-
знання незнайомого, засвоєння нових норм, порушення стереотипів.
Сучасна концепція іншомовної освіти базується на інтегрованому навчанні мови та культури країн,
мова яких вивчається, на діалозі рідної та іноземної культур. Мета такої освіти – навчання мови через ку-
льтуру, культури через мову, формування homo moralis: людини із совістю, що розрізняє добро і зло, має
високі стійкі моральні орієнтири, якими вона керується у своїй діяльності [2, с.16].
Загальновідоме твердження, що капітал, на якому кожне суспільство будуватиме своє майбутнє, скла-
дається зі знань, які воно використовує, та освітньої системи, яка здатна розширювати і передавати ці
знання. Всесвітній процес глобалізації дедалі значніше розширює суперечність між новими вимогами, що
висуваються інформаційним суспільством, і застиглістю основних освітніх систем, через які ці знання
здобуваються. Саме поняття “інформаційного суспільства” передбачає володіння інформацією, 80% якої
передається та зберігається англійською мовою – мовою міжнародного співробітництва.
Тому із зміною пріоритетів розвитку сучасної освіти та зростанням інтересу до міжнародної співпраці
лінгвокраїнознавчі знання відіграють все більшу роль у навчанні іноземної мови.
Підготовка студентів до самостійного життя в умовах ринкових відносин та інтеграції України в євро-
пейський простір потребує пошуку нових шляхів організації навчально-виховного процесу з огляду на той
факт, що наша ментальність та спосіб життя значно відрізняються від європейських стандартів. За даними
соціологічних досліджень, у цілому українській людині притаманні 53% працелюбності, 48% непередба-
чуваності, 18% ліні, 2% акуратності та 2% раціоналізму, а пунктуальність складає лише 1% [3], не кажучи
про те, що основними визначальними рисами європейця є індивідуалізм та прагматизм, в той час, як для
нас характерні чуттєвість та колективізм. З таким багажом сформованої роками колективної безвідповіда-
льності, повною відсутністю практицизму та зневагою до закону нам буде досить тяжко інтегруватись у
Європу.
Необмежені можливості в плані подолання визначених недоліків за рахунок оновлення змісту та ме-
тодів навчання у вищій школі створює розширення соціокультурного компоненту в процесі навчання іно-
земної мови, оскільки саме країно- та лінгвокраїнознавчі знання та навички адекватної поведінки в ході
вирішення життєвих та ділових проблем впливають на рівень пристосованості особистості до змін у сус-
пільному житті. З одного боку, вони передбачають усвідомлення студентом себе як носія певної культури,
формування у суб’єктів учіння толерантності до інших людей, їхніх традицій, звичок, національних цін-
ностей тощо. З іншого боку, такі знання сприяють формуванню у студентів стійкого позитивного ставлен-
ня до іншомовної культури та власне мови.
Позитивне ставлення студентів до вивчення іноземної мови є запорукою успішного навчання, оскіль-
ки іноземна мова – це не просто академічна дисципліна, а ціла освітня галузь, яка створює умови для ово-
лодіння знаннями з багатьох інших предметів: історії, географії, літератури, країнознавства тощо. Предме-
том вивчення іноземної мови є не лише власне мова, а й мовленнєва взаємодія цією мовою, культура на-
роду – носія мови, а також певні мовні, лінгвокраїнознавчі знання. Головне призначення іноземної мови як
освітньої галузі – це оволодіння студентами спілкуванням іноземною мовою, тобто формування комуніка-
тивної компетенції, що визначається як “здатність брати участь у реальному спілкуванні іноземною мо-
вою” [4].
До факторів, які блокують взаєморозуміння та взаємодію в процесі спілкування з представниками ін-
шої культури, окрім існуючих стереотипів, безпідставних негативних установок, забобонів, упередження
та некритичного засвоєння стандартизованих суджень, нами віднесено також недостатні знання комуніка-
тивного рівня вживання розмовних формул, способів мовної реакції на висловлювання співрозмовника,
неправильне використання стилістично забарвлених кліше, що призводить до непорозуміння, оскільки кі-
нцева мета спілкування – бути зрозумілим.
Негативні стереотипи тієї чи іншої нації блокують взаємодію, заважають діалогу, входять до фіксова-
ної установки, створюють негативний настрій на сприйняття нової культури, призводять до афективних чи
негативних реакцій, до виникнення психологічних бар’єрів, неприйняття чужої культури. Все це може бу-
ти причиною небажання вивчати іноземну мову.
Ще одним недоліком викладання іноземної мови в плані формування лінгвокраїнознавчої компетенції
на сучасному етапі є монокультурна замкнутість при визначенні культурного фону країни, де функціонує
мова, що вивчається. Як правило, ми діємо за принципом “одна мова - одна культура - одна країна”, що не
відповідає реаліям сучасного полікультурного світу [5, с.41]. Так, наприклад, вивчаючи США, ми зазвичай
звертаємо увагу тільки на англомовну культуру, ігноруючи той факт, що в Сполучених Штатах мешкають
багато представників інших культур: індіанської, іспанської, латино-американської тощо.
Для формування у студентів лінгвокраїнознавчої компетенції, побудови плідного діалогу, успішного
обміну інформацією, мовної комунікації необхідно враховувати:
- коефіцієнт інформативності запропонованого для опрацювання матеріалу;
- різні блоки селекції, фільтрації і кодування (декодування) інформації у різних учасників навчального
процесу;
- прагматичні потреби і їхню цінність для суб’єктів учіння;
- можливість несприйняття, викликану різними чинниками, на які неможливо впливати у процесі ви-
вчення мови;
- рівень емоційного задоволення [6].
Шляхи розширення лінгвокраїнознавчих знань студентів у процесі навчання іноземної мови мають на
меті:
- максимальне наближення процесу навчання до реальних умов спілкування іноземною мовою, що пе-
редбачає відмову від переказу готових текстів та перехід до ситуативного та діалогічного спілкуван-
ня;
- управління спілкуванням за допомогою рольових ігор; робота в парах, командах, бригадах, динаміч-
них групах;
- створення позитивної толерантної атмосфери під час занять; відмова від прилюдного засудження сту-
дентів у разі невиконання завдань чи байдужого ставлення до предмета;
- постійне стимулювання позитивних зрушень в оволодінні засобами спілкування, прийнятими в іншо-
мовній культурі;
- порівняльний аналіз реалій рідної та іноземної культур і мов з метою усвідомлення студентами різно-
маніття людей – носіїв різних культур на нашій планеті;
- наближення переліку тем для обговорення до вікових особливостей студентів різних курсів, їх інте-
ресів, уподобань, професійної спрямованості;
- використання пошукових та дослідницьких методів навчально- пізнавальної діяльності студентів;
- відмова від поточного втручання в процес мовленнєвої діяльності студентів, перенос корекції поми-
лок на заключний етап заняття;
- урахування рівня сформованості мовної та мовленнєвої компетенції з іноземної мови та загальної на-
вчальної компетенції студентів.
Методи-способи розширення лінгвокраїнознавчої компетенції, необхідної сьогоднішнім студентам
для життєдіяльності у полікультурному просторі, передбачають:
- запровадження особистісно зорієнтованого навчання, здатного створити умови для свідомого засво-
єння мовного матеріалу, формування у студентів розуміння чужої історії, культури, менталітету, ви-
ховання їх у дусі толерантності до різних стилів життя та світосприйняття;
- подолання культуроцентризму через усвідомлення студентами об’єктивного факту існування поліку-
льтурного простору;
- суб’єкт-суб’єктне спілкування викладача зі студентами та перевагу діалогічного мовлення на занят-
тях;
- відмову від заідеологізованого відбору навчального матеріалу та перехід до наповнення підручників
уривками з високохудожніх творів представників різних культур народів країни, мова якої вивчаєть-
ся;
- оновлення програм та навчальних планів, створення нового покоління підручників, які базуються на
культурологічному підході до вивчення іноземної мови та містять окремі блоки лінгвокраїнознавчої
інформації (розмовні формули, звороти, ідіоматичні вирази, короткі діалоги повсякденного характеру
тощо);
- необхідність наявності у підручниках з іноземної мови лінгвокраїнознавчого словника-довідника,
який містить пояснення іншомовних реалій, що робить їх доступними для тих, хто вивчає дану мову,
розширює їх світогляд та сприяє утриманню інтересу до вивчення мови;
- перехід від фактологічного підходу у викладенні знань про країну, мова якої вивчається, відмову від
культурних стереотипів, які домінують у нашій уяві через відсутність нової сучасної інформації про
події та культурні явища в країнах, де функціонує мова, що вивчається;
- подолання монокультурної замкнутості при визначенні культурного фону мови, що вивчається, оскі-
льки це не відповідає реаліям полікультурного світу; визнання того факту, що в одній країні прожи-
вають представники різних народностей, носії різних культур, які мають рівні права на існування та
розвиток своєї культури і мови.
Отже, коли визначені основні проблеми, пов’язані з розширенням ролі лінгвокраїнознавчих аспектів у
процесі навчання іноземної мови у вищій школі, окреслені шляхи та запропоновані методи формування
лінгвокраїнознавчої компетенції студентів, необхідно спрямувати зусилля викладачів на використання пі-
знавально-виховного та освітнього потенціалу соціокультурного компоненту в навчанні іноземної мови. У
цьому їм мають допомогти самоосвіта, прагнення до розширення власних знань і самовдосконалення та
визнання необхідності пристосовуватись до змін у суспільному житті, викликаних змінами пріоритетів
нашої держави.
Література
1. Тер-Минасова С.Г. Язык и межкультурная коммуникация // М.: Слово, 2000. – 264 с.
2. Пассов Е.И. Коммуникативное иноязычное образование. Концепция развития индивидуальности в ди-
алоге культур.- Липецк: ЛГПИ – РЦИО.- 2000.-216 с.
3. Гуревич А. Хотим в Европу! // Зеркало недели. – 1999. - №20.
4. Рогова Г.В. Технология обучения иностранным языкам // Иностр. яз.в школе.-1976.- №2.- С.74-80.
5. Сафонова В.В. Изучение языков международного общения в контексте диалога культур и цивилиза-
ций. – Воронеж: Истоки. – 1996.-226 с.
6. Томахин Г.Д. Понятие лингвострановедения. Его лингвистические и лингводидактические основы //
ИЯШ.- 1980, №3.- С.77-81.
|