Стан сонних артерій у хворих на початкових стадіях кальцинуючої хвороби серця
Цель работы – исследование маркеров атеросклероза сонных артерий у нормотензивных пациентов с кальцинирующей болезнью сердца. Проведено комплексное эхокардиографическое и нейровизуализирующее обследование 78 мужчин в возрасте от 47 до 58 годов. Согласно результатам эхокардиографии всех обследован...
Збережено в:
Дата: | 2013 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2013
|
Назва видання: | Таврический медико-биологический вестник |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/75780 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Стан сонних артерій у хворих на початкових стадіях кальцинуючої хвороби серця / В.Є. Лавринюк // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 2 (61). — С. 115-118. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-75780 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-757802015-02-05T03:02:00Z Стан сонних артерій у хворих на початкових стадіях кальцинуючої хвороби серця Лавринюк, В.Є. Оригинальные статьи Цель работы – исследование маркеров атеросклероза сонных артерий у нормотензивных пациентов с кальцинирующей болезнью сердца. Проведено комплексное эхокардиографическое и нейровизуализирующее обследование 78 мужчин в возрасте от 47 до 58 годов. Согласно результатам эхокардиографии всех обследованных в зависимости от наличия/отсутствия клапанных обизвествлений разделили на 2 группы: пациенты с начальным кальцинозом (48 лиц) и исследуемые с интактным клапанным аппаратом. Проведен сравнительный анализ состояния каротидного бассейна в обеих группах: обнаружена достоверная корреляция между маркерами атеросклероза сонных артерий и обизвествлением клапанного аппарата. Эхокардиография и дуплексное сканирование сонных артерий рекомендуется для стратифицированности риска сердечно – сосудистых осложнений у асимптомных пациентов. Выявление изменений состояния каротидных артерий у пациентов низкого риска диктует необходимость рутинного применения ультразвуковых диагностических стратегий, которое обеспечивает своевременное патогенетическое лечение. The aim of the investigation was to study the atherosclerotic markers in carotid arteries in the normotensive patients with сalcifical heart disease (CHD). We examined 78 males mean age 52,4 ± 2,6 years. 48 patients had CHD. Transthoracal echocardiography and carotid duplex scanning were performed in all patients. We found strong association between atherosclerotic markers and CHD, so echocardiography and carotid duplex scanning are useful tools for stratification of high risk in patients. Detection of condition to carotid arteries in low risk patients confirm necessity of routine use ultrasound diagnostic strategy which provides timely pathogenetic treatment. 2013 Article Стан сонних артерій у хворих на початкових стадіях кальцинуючої хвороби серця / В.Є. Лавринюк // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 2 (61). — С. 115-118. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/75780 611.127-053-092.9 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи |
spellingShingle |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи Лавринюк, В.Є. Стан сонних артерій у хворих на початкових стадіях кальцинуючої хвороби серця Таврический медико-биологический вестник |
description |
Цель работы – исследование маркеров атеросклероза сонных артерий у нормотензивных
пациентов с кальцинирующей болезнью сердца. Проведено комплексное эхокардиографическое
и нейровизуализирующее обследование 78 мужчин в возрасте от 47 до 58 годов. Согласно результатам
эхокардиографии всех обследованных в зависимости от наличия/отсутствия клапанных обизвествлений
разделили на 2 группы: пациенты с начальным кальцинозом (48 лиц) и исследуемые с интактным
клапанным аппаратом. Проведен сравнительный анализ состояния каротидного бассейна в обеих группах:
обнаружена достоверная корреляция между маркерами атеросклероза сонных артерий и обизвествлением
клапанного аппарата. Эхокардиография и дуплексное сканирование сонных артерий рекомендуется
для стратифицированности риска сердечно – сосудистых осложнений у асимптомных пациентов.
Выявление изменений состояния каротидных артерий у пациентов низкого риска диктует необходимость
рутинного применения ультразвуковых диагностических стратегий, которое обеспечивает своевременное
патогенетическое лечение. |
format |
Article |
author |
Лавринюк, В.Є. |
author_facet |
Лавринюк, В.Є. |
author_sort |
Лавринюк, В.Є. |
title |
Стан сонних артерій у хворих на початкових стадіях кальцинуючої хвороби серця |
title_short |
Стан сонних артерій у хворих на початкових стадіях кальцинуючої хвороби серця |
title_full |
Стан сонних артерій у хворих на початкових стадіях кальцинуючої хвороби серця |
title_fullStr |
Стан сонних артерій у хворих на початкових стадіях кальцинуючої хвороби серця |
title_full_unstemmed |
Стан сонних артерій у хворих на початкових стадіях кальцинуючої хвороби серця |
title_sort |
стан сонних артерій у хворих на початкових стадіях кальцинуючої хвороби серця |
publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
publishDate |
2013 |
topic_facet |
Оригинальные статьи |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/75780 |
citation_txt |
Стан сонних артерій у хворих на початкових стадіях кальцинуючої хвороби серця / В.Є. Лавринюк // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 2 (61). — С. 115-118. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
series |
Таврический медико-биологический вестник |
work_keys_str_mv |
AT lavrinûkvê stansonniharteríjuhvorihnapočatkovihstadíâhkalʹcinuûčoíhvorobisercâ |
first_indexed |
2025-07-06T00:00:57Z |
last_indexed |
2025-07-06T00:00:57Z |
_version_ |
1836853554508201984 |
fulltext |
ОРИГИНАЛЬНЫЕ СТАТЬИ
УДК 611.127–053–092.9
© В. Є. Лавринюк, 2013
СТАН СОННИх АРТЕРІЙ у хвОРИх НА пОЧАТкОвИх СТАДІях
кАЛЬцИНуЮЧОЇ хвОРОбИ СЕРця
В. Є. Лавринюк
Клініка «Благомед». 43001 Україна, м. Луцьк, пр-т Волі, 17а. Е-mail: lavcard_vol@ukr.net
sTaTe oF The caroTid arTeries in paTienTs in The early sTages oF calciFic disease
v. e. lavrynuk
SUMMARY
The aim of the investigation was to study the atherosclerotic markers in carotid arteries in the normotensive
patients with сalcifical heart disease (CHD). We examined 78 males mean age 52,4 ± 2,6 years. 48 patients had
CHD. Transthoracal echocardiography and carotid duplex scanning were performed in all patients. We found
strong association between atherosclerotic markers and CHD, so echocardiography and carotid duplex scanning
are useful tools for stratification of high risk in patients. Detection of condition to carotid arteries in low risk patients
confirm necessity of routine use ultrasound diagnostic strategy which provides timely pathogenetic treatment.
СОСТОЯНИЕ СОННЫх АРТЕРИЙ У бОЛьНЫх НА НАчАЛьНЫх СТАДИЯх КАЛьЦИНИРУЮЩЕЙ
бОЛЕЗНИ СЕРДЦА
В. Е. Лавринюк
РЕЗюМЕ
Цель работы – исследование маркеров атеросклероза сонных артерий у нормотензивных
пациентов с кальцинирующей болезнью сердца. Проведено комплексное эхокардиографическое
и нейровизуализирующее обследование 78 мужчин в возрасте от 47 до 58 годов. Согласно результатам
эхокардиографии всех обследованных в зависимости от наличия/отсутствия клапанных обизвествлений
разделили на 2 группы: пациенты с начальным кальцинозом (48 лиц) и исследуемые с интактным
клапанным аппаратом. Проведен сравнительный анализ состояния каротидного бассейна в обеих группах:
обнаружена достоверная корреляция между маркерами атеросклероза сонных артерий и обизвествлением
клапанного аппарата. Эхокардиография и дуплексное сканирование сонных артерий рекомендуется
для стратифицированности риска сердечно – сосудистых осложнений у асимптомных пациентов.
Выявление изменений состояния каротидных артерий у пациентов низкого риска диктует необходимость
рутинного применения ультразвуковых диагностических стратегий, которое обеспечивает своевременное
патогенетическое лечение.
Ключові слова: кальцинуюча хвороба серця, товщина комплексу інтима – медіа, атеросклероз сонних
артерій, доплерехокардіографія.
Розповсюдженість кальцинуючої хвороби серця
(КХС) оцінюють в межах 2–7 % серед людей по-
хилого віку, а у осіб понад 80 років – 15–20 % [1].
Швидкість потоку на аортальному клапані, степінь
його кальцифікації і наявність супутньої ішемічної
хвороби серця розглядають як фактори, що мають
прогностичне значення для пацієнтів [2]. Однак
на ранніх, доклінічних стадіях наявність невеликих
клапаннних кальцинозів, що не супроводжуються
гемодинамічними розладами досить часто недооці-
нюються практичними лікарями, особливо у нормо-
тензивних пацієнтів за відсутності клінічних проявів
ішемічної хвороби серця чи серцевої недостатності.
Згідно з рекомендаціями Американської асоціації
серця (American Heart Association), товщина комп-
лексу інтима – медіа сонних артерій (КІМ) на рівні з
іншими судинними маркерами має велике значення
в первинній профілактиці серцево-судинних усклад-
нень [3]. У багатьох дослідженнях встановлено, що
КІМ пов’язана з підвищенням значимості основних
васкулярних факторів ризику системи кровообі-
гу: дисліпідемії [4], артеріальної гіпертензії [5, 6]
або цукрового діабету [7]. Товщина КІМ визначає
індивідуальний ступінь вираженості захворювань
серцево-судинної системи [8].
Метою роботи було оцінити стан внутрішніх
сонних артерій (товщина комплексу інтима – медіа,
наявність та вираженість атеросклеротичних ура-
жень) у нормотензивних пацієнтів з початковими до-
клінічними проявами кальцинуючої хвороби серця.
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ
Обстежені 48 нормотензивних пацієнти з по-
чатковими проявами кальцинуючої хвороби серця
(КХС). Всі учасники дослідження були чоловіки
віком 47–58 років (в середньому 52,4 ± 2,6 роки).
Степінь кальцинозу клапанів оцінювали як початко-
ву – окремі кальцифікати в товщі стулок, помірну –
значне звапнення стулок без задіяння клапанного
кільця, виражену – виражений кальциноз клапану з
переходом на фіброзне кільце (за рекомендаціями
Книшов Г. В., Бендет Я. А., 1996). Ступінь мітральної
регургітації визначали за процентним відношенням
115
ТАвРИЧЕСкИЙ мЕДИкО-бИОЛОГИЧЕСкИЙ вЕСТНИк2013, том 16, №1, ч.2 (61)
планіметрично розрахованої (з допомогою кольоро-
вого доплерівського картування) площі мітральної
регургітації до площі лівого передсердя: незначна –
до 20 %, помірна – 20–40 %, виражена – 40–80 %,
тяжка – понад 80 %. Ступінь аортальної регургітації
оцінювали за діаметром vena contracta: до 3 мм – не-
значна, 3–6 мм – помірна, понад 6мм – виражена/
тяжка. Наявність аортального стенозу розраховували
за градієнтом трансаортального потоку з допомогою
постійної доплерографії [9].
Групу контролю склали 30 чоловіків аналогічно-
го віку та антропометричних даних (площа поверхні
тіла) без ознак кальцинозних уражень серця.
Критерії виключення з дослідження: симптомна
ішемічна хвороба серця, серцева недостатність будь –
якого генезу, цукровий діабет, вроджені вади серця,
фібриляція передсердь, ожиріння (індекс маси тіла
понад 30 кг\м кв), ревматичний анамнез, прийом ста-
тинів. Також не включались в дослідження пацієнти з
аортальним стенозом, помірною (та більш тяжкими)
мітральною чи аортальною регургітаціями.
Усім хворим виконували дуплексне сканування
на ультразвуковому апараті “Toshiba Nemio” ліній-
ним датчиком з частотою 5–12 МГц. Обстеження
проводили в положенні лежачи на спині. Технологія
дослідження включала сканування у трьох площи-
нах – двох поздовжніх (передній і задній) і одній попе-
рековій. Датчик розташовували по передньому краю
m.sternocleidomastoideus. Для візуалізації внутрішніх
і зовнішніх сонних артерій отримували зображення
біфуркації загальної сонної артерії якій відповідає
ділянка з більш широким діаметром судини. При
дослідженні внутрішньої сонної артерії датчик
повертали у латеральний бік, а зовнішньої сонної
артерії – у внутрішній бік. Товщину КІМ визначали
на 1–1,5 см вище біфуркації загальної сонної артерії
(ЗСА) по задній стінці, враховуючи розташування
цієї ділянки під прямим кутом до ультразвукового
променя. КІМ оцінювали у зоні його максимального
візуального потовщення при орієнтації площини ска-
нування паралельно поздовжній осі судини. Діагнос-
тичним критерієм потовщення КІМ вважали, згідно
рекомендацій Європейської спільноти кардіологів,
показник ≥ 0,9 мм, наявність атеросклеротичної
бляшки визнавали при потовщенні комплексу інти-
ма – медіа на 1,5 мм і більше [3].
Також оцінювали структурно – функціональний
стан лівих відділів серця. В М – режимі парастер-
нальним доступом по довгій осі ЛШ вимірювали
лінійні розміри аорти, товщину міжшлуночкової
перегородки (ТМШП) і задньої стінки ЛШ (ЗСЛШ)
в систолу та діастолу, кінцево – систолічний роз-
мір (КСР) і кінцево – діастолічний (КДР) розміри
ЛШ. Розраховували масу міокарду ЛШ (ММЛШ) і
її відношення до площі поверхні тіла (ІММ) (м-1).
Визначали характер структурно – геометричного
ремоделювання ЛШ за A. Ganau (1992) за індексом
маси міокарда ЛШ та відносною товщиною стінок
міокарда. Визначали передньо – задній розмір ЛП
парастернально по довгій осі лівого шлуночка в М-
режимі [18].
Для оцінки діастолічної функції ЛШ оцінювали
такі параметри: максимальну швидкість раннього
діастолічного наповнення (Е), максимальну швид-
кість передсердної систоли (А), співвідношення Е/А,
час уповільнення кровотоку раннього діастолічного
наповнення (DT), час ізоволюмічного розслаблення
(IVRT).
В залежності від змін показників мітрального
кровотоку виділяли декілька його варіантів: ано-
мальної релаксації (Е\А < 1, і\чи подовження DT, і\
чи подовження IVRT), псевдонормалізований (Е\А
> 1, нормальні DT і IVRT, але при проведенні про-
би Вальсальви Е\А < 1 і при аналізі доплерограм
потоків в легеневих венах переважав ретроградний
потік крові), рестриктивний (Е: А≥2, і\чи укоро-
чення DT і IVRT). Оцінку степені вираженості
порушень діастолічної функції ЛШ проводили
індивідуально для кожного пацієнта з врахуванням
його віку та ЧСС. При оцінці діастолічної функції
дотримувались рекомендацій Робочої групи по діа-
столічній серцевій недостатності Європейської
спільноти кардіологів [10].
Статистичну обробку даних проводили з допо-
могою пакета програм Statistica 8,0 (StatSoft, США).
Середні величини представлені у вигляді (M±m),
де M – середнє значення показника, m – стандарт-
на похибка середнього. При порівнянні середніх
значень використовували t – критерій Стьюдента.
Результати рахували статистично достовірними при
значеннях Р<0,05.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Результати дослідження структурних особливос-
тей сонних артерій у пацієнтів з початковими проява-
ми кальцинуючої хвороби серця наведені в таблиці.
Таблиця
Результати ультразвукового дослідження сонних артерій
Показник І група (n=48) Контроль (n=30) Р І – ІІ
Товщина комплексу інтима – медіа 1,135 ± 0,042 0,844 ± 0,068 < 0,05
Кількість осіб з потовщенням КІМ 44 ( 91,7 %) 13 (43,3 %) < 0,05
Наявність атеросклеротичних уражень сонних
артерій
19 (39,6 %) 4 (13,3 %) < 0,05
116
ОРИГИНАЛЬНЫЕ СТАТЬИ
Середньогруповий показник товщиним КІМ
у контролі не перевищував рекомендовану норму (<
0,9мм), однак виявився потовщеним у 43,3 % «прак-
тично здорових» чоловіків контрольної групи. При
виявленні початкових доклінічних проявів КХС як
середньогруповий показник, так і розповсюдженість
потовщення КІМ достовірно переважали показники
контролю.
Субклінічне атеросклеротичне ураження судин
виявлено у 13,3 % випадків контролю. За наявності
початкової стадії КХС спостерігається майже три-
кратне (у 2,98 рази) зростання порівняно з контролем
розповсюдженості каротидного атеросклерозу: діа-
гностовано у 39,6 % осіб дослідної групи. Всі виявле-
ні атеросклеротичні бляшки були необструктивними
(до 30 % діаметру судини в місці локалізації).
Оцінка структурних особливостей сонних ар-
терій та вимірювання товщини комплексу інтима –
медіа є вагомим методом ранньої оцінки патофізіо-
логічних процесів ураження судинного русла.
Потощення КІМ може бути зумовлене безпо-
середнім потовщенням інтіми або медіальної гі-
пертрофії. Зміни судинної стінки на ранніх стадіях
атеросклеротичного процесу супроводжуються
втратою еластичності стінок артерій, підвищенним
відкладанням в них коллагену, глікозаміногліканів,
кальцію. Формування атеросклеротичної бляшки
відбувається переважно в тих ділянках судинного
русла, в яких нормальний (ламінарний) потік крові
змінюється на турбулентний, що зменшує так зване
напруження зсуву (shear stress) і призводить до ви-
никнення ендотеліальної дисфункції. Пошкодження
ендотелію сприяє підвищенню проникності стінки
судини і створює умови для транспозиції ліпопроте-
їнів низької щільності в інтимальний шар, в якому
вони окиснюються і трансформуються у високоате-
рогенні молекули [11].
Патогенетично схожі механізми задіяні при роз-
витку дегенеративних звапнень клапанного апарату
серця.
Результати нашого дослідження співпадають з
думкою ряду авторів щодо звязку досліджуваних
ультразвукових маркерів та предикторів розвитку
серцево – судинних ускладнень.
В дослідженні САРS (Carotid Atherosclerosis
Progression Study) потовщення КІМ передувало
серцево – судинним ускладненням у 2436 індивіду-
умів молодше 50 років [12]. Установлено, що в осіб
чоловічої статі з товщиною КІМ загальних сонних
артерій понад 1,17 мм і в жінок понад 0,86 мм ві-
рогідність розвитку транзиторної ішемічної атаки
або мозкового інсульту збільшується приблизно в 2
рази [13]. У Роттердамському проспективному до-
слідженні повідомляється, що зростання товщини
КІМ навіть у діапазоні нормальних значень (від
0,75 до 0,91 мм) супроводжується зростанням від-
носного ризику розвитку першого інсульту в 4,8 раза
[14]. У дослідженні SMART (Second Manifestation
of Arterial Disease Treatmant, 2006), яке грунтується
на обстеженні стану функціонування сонних артерій
у 2374 хворих було встановлено, що збільшення за-
гальної товщини КІМ асоціюється з високим ризиком
ішемічного інсульту [15]. Потовщення КІМ на 0,1 мм
асоціюється зі зростанням ризику інфаркту міокарду
приблизно на 11 % [16], а в дослідженні ARIC про-
демонстровано зростання частоти виникнення ІХС
при збільшенні цього показника з 0,6 до 1 мм в 4,3
у чоловіків, та в 19,5 разів у жінок [17].
ВИСНОВКИ
Ехокардіографія та ультразвукове дослідження
сонних артерій є чутливими методами ранньої діа-
гностики як початкових провів КХС так і доклінічно-
го атеросклеротичного ураження судин, що дозволяє
рекомендувати їх як неінвазивні, відносно дешеві
та безпечні скринінгові методи пошуку маркерів ІХС.
Виявлення початкових звапнень клапанного
апарату серця свідчить про значну ймовірність струк-
турної патології зі сторони каротидного басейну, що
асоціюється з значним ризиком виникнення серцево –
судинних ускладнень, а відтак потребує комплексу
превентативних діагностичних (оцінка ліпідного
спектру, навантажувальні тести, мультиспіральна
КТ коронарних артерій) та лікувальних (зміна спо-
собу життя, дієтичні рекомендації, статинотерапія)
заходів.
ЛІТЕРАТУРА
1. Кнышов Г. В., Бендет А. Я. Приобретенные
пороки сердца.– К.: Пресса Украины, 1997.– 278с.
2. Alpert J. S., Dalen J. E., Rahimtoola S. H. Valvular
Heart Disease.– 3rd ed.– Lippincott: Williams & Wilkins,
2000.– 478 p.
3. Greenland P., Alpert G. S., Beller G. A. et al.
American College of Cardiology Foundation; American
Heart Association. 2010 ACC/AHA guidelines for
assessment of cardiovascular risk in asymptomatic
adults: executive summury: a report of the American
College of Cardiology Foundation / American Heart
Association Task Force on Practice Guidelines
// J. Amer. Coll. Cardiology.– 2010.– Vol. 56.– P.
2182–2199.
4. Sun Y., Lin C. H. , Lu C. J . , Yip P. K. ,
Chen R. C. Carotid atherosclerosis intima media
thickness and risk factors-an analysis of 1781
asymptomatic subjects in Taiwan // Atherosclerosis.–
2002.– 164.– 89–94.
5. Bonithon-Kopp C., Jouven X., Taquet A.,
Touboul P. J., Guize L., Sarabin P. Y. Early carotid
atherosclerosis in healthy middle-aged women: a follow-
up study // Stroke.– 1993.– 24.– 1837–1843.
6. Salonen R., Salonen T. Determinant of
carotid intima-media thickness: a population-based
ultrasonographic study in eastern Finnish men // J. Int.
Med.– 1991.– 229.– 225–231.
117
ТАвРИЧЕСкИЙ мЕДИкО-бИОЛОГИЧЕСкИЙ вЕСТНИк2013, том 16, №1, ч.2 (61)
7. Lee E. J., Kim H. J., Bae J. M., Kim J. C., Han H. J.,
Park C. S., Park N. H., Kim M. S., Ryu J. A. Relevance of
common carotid intima-media thickness and carotid
plaque as risk factors for ischemic stroke in patients with
type 2 diabetes mellitus // Am. J. Neuroradiol.– 2007
May.– 28 (5).– 916–9.
8. de Groot E., Jukema W., Montauban van
Swijndregt A. D., Zwinderman A. H., Ackerstaff R. G.,
van der Steen A. F., Bom N., Lie K. I., Bruschke A. V.
B-Mode ultrasound assessment of Pravastatin treatment
effect on carotid and femoral artery wall and its
correlations with coronary angiographic findings: a
report of the regression growth evaluation statin study
(REGRESS) // J. Am. Coll. Cardiol.– 1998.– 31.–
1561–1567.
9. Фейгенбаум. Х. Эхокардиография.– Видар,
1999.– 512с.
10. European Study Group on Diastolic Heart
Failure. How to diagnose diastolic heart failure. Eur.
Heart J. 1998.– vol. 19.– P. 990–1003.
11. Weisberg P. L. Atherogenesis: current
understanding of the cause of atheroma // Heart.– 2000.–
Vol. 83.– P. 247–252.
12. Lorenz M. W., von Kegler S., Steinmets H. et
al. Carotid intima – media thickening indicates a higher
vascular risk across a wide age range prospective data
from the Carotid Atherosclerosis Progression Study
(CAPS) // Stroke.—2006.– Vol. 37.– P. 87–92.
13. Yusuf S., Hawken S., Ounpuu S. et al. Effect
of potentially modifiable risk factors associated with
myocardial infarction in 52 countries (the INTERHEART
study): case-control study // Lancet.– 2004.– Vol. 364.– P.
937–952.
14. Bots M. L., Hoes A. W., Koudstaal P. J. et al.
Common carotid intima-media thickness and risk of
stroke and myocardial infarction. The Rotterdam Study
// Circulation.– 1997.– 96.– 1432–7.
15. Dijk J. M., van der Graat G., Bots M. L. et al.
Carotid intima-media thickness and the risk of new
vascular events in patients with manifest atherosclerotic
disease: the SMART study // Eur. Heart J.– 2006.– 24.–
1971–8.
16. Kitagawa K., Hougaku H., Yamagami H. et al.
OSACA2 Study Group. Carotid Intima-Media Thickness
and Risk of Cardiovascular Events in High-Risk Patients
Results of the Osaka Follow-Up Study for Carotid
Atherosclerosis 2 (OSACA2 Study) // Cerebrovasc.
Dis.– 2007.– 24 (1).– 35–42.
17. Burke GL, Evans GW, Riley WA et al. for the
ARIC Study Group: Arterial wall thickness is associated
with prevalent cardiovascular diseases in middle–aged
adults. The Atherosclerosis Risk in Communities (ARIC)
study // Stroke.– 1995.– Vol. 26.– Р. 386–391.
18. Митьков ВВ, Сандрикова ВА. Клиническое
руководство по ультразвуковой диагностике.– М.:
Видар, 1998.– Т.5.– 360с.
118
|