Особливості перебігу післяопераційного періоду у жінок з рецидивним генітальним пролапсом
Представлены результаты лечения 150 пациенток с рецидивом генитального пролапса. Для коррекции рецидивных форм пролапса применили технологии с использованием сетчатых протезов класса «soft». Проведено количественное и качественное исследование состояния микробиоценоза влагалища через сутки после опе...
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2013
|
| Schriftenreihe: | Таврический медико-биологический вестник |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/75792 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Особливості перебігу післяопераційного періоду у жінок з рецидивним генітальним пролапсом / Р.М. Банахевич // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 2, ч. 1 (62). — С. 18-21. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-75792 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-757922015-02-05T03:01:49Z Особливості перебігу післяопераційного періоду у жінок з рецидивним генітальним пролапсом Банахевич, Р.М. Оригинальные статьи Представлены результаты лечения 150 пациенток с рецидивом генитального пролапса. Для коррекции рецидивных форм пролапса применили технологии с использованием сетчатых протезов класса «soft». Проведено количественное и качественное исследование состояния микробиоценоза влагалища через сутки после операции и через 90 суток. Оценены результаты совместного применения эстрогенсодержащих препаратов и антисептиков в послеоперационном периоде. Показано, что предложенный лечебный комплекс способствует поддержанию оптимального состояния биоценоза влагалища, улучшает процессы репарации тканей, ускоряет эпителизацию слизистой влагалища в области линии швов после операции, снижает риск развития пролежней при применении проленовых имплантов, повышает эффективность оперативных вмешательств. Комплексное применение местных антисептиков с препаратами, содержащими проместрин, может быть эффективным методом профилактики инфекционно-воспалительных осложнений после реконструктивно-пластических операций, выполненных вагинальным доступом при рецидиве генитального пролапса. The results of treatment of 150 patients with recurrent genital prolapse are presented. For correction of recurrent prolapse forms, a technology with use of «soft»-class prosthetic meshes has been applied. A quantitative and qualitative study of the vaginal biocommunity state was performed in a day after the operation and in 90 days after it. The results of combined administration of estrogen drugs and antiseptics in the postoperative period have been estimated. It has been shown that the proposed medical complex helps to maintain an optimal state of vaginal biocommunity, improves tissue reparation, accelerates epithelization of vaginal mucosa in the postoperative suture area, reduces the risk of pressure ulcer development when using prolene implants, improves efficacy of surgical interventions. Combined application of local antiseptics with preparations containing promestrin can be an effective method of preventing infectious and inflammatory complications after reconstructive operations performed by vaginal access for recurrent genital prolapse. 2013 Article Особливості перебігу післяопераційного періоду у жінок з рецидивним генітальним пролапсом / Р.М. Банахевич // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 2, ч. 1 (62). — С. 18-21. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/75792 618.131/.138-007.43/.44-036.87-092-07-089-036.83 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи |
| spellingShingle |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи Банахевич, Р.М. Особливості перебігу післяопераційного періоду у жінок з рецидивним генітальним пролапсом Таврический медико-биологический вестник |
| description |
Представлены результаты лечения 150 пациенток с рецидивом генитального пролапса. Для коррекции рецидивных форм пролапса применили технологии с использованием сетчатых протезов класса «soft». Проведено количественное и качественное исследование состояния микробиоценоза влагалища через сутки после операции и через 90 суток. Оценены результаты совместного применения эстрогенсодержащих препаратов и антисептиков в послеоперационном периоде. Показано, что предложенный лечебный комплекс способствует поддержанию оптимального состояния биоценоза влагалища, улучшает процессы репарации тканей, ускоряет эпителизацию слизистой влагалища в области линии швов после операции, снижает риск развития пролежней при применении проленовых имплантов, повышает эффективность оперативных вмешательств. Комплексное применение местных антисептиков с препаратами, содержащими проместрин, может быть эффективным методом профилактики инфекционно-воспалительных осложнений после реконструктивно-пластических операций, выполненных вагинальным доступом при рецидиве генитального пролапса. |
| format |
Article |
| author |
Банахевич, Р.М. |
| author_facet |
Банахевич, Р.М. |
| author_sort |
Банахевич, Р.М. |
| title |
Особливості перебігу післяопераційного періоду у жінок з рецидивним генітальним пролапсом |
| title_short |
Особливості перебігу післяопераційного періоду у жінок з рецидивним генітальним пролапсом |
| title_full |
Особливості перебігу післяопераційного періоду у жінок з рецидивним генітальним пролапсом |
| title_fullStr |
Особливості перебігу післяопераційного періоду у жінок з рецидивним генітальним пролапсом |
| title_full_unstemmed |
Особливості перебігу післяопераційного періоду у жінок з рецидивним генітальним пролапсом |
| title_sort |
особливості перебігу післяопераційного періоду у жінок з рецидивним генітальним пролапсом |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Оригинальные статьи |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/75792 |
| citation_txt |
Особливості перебігу післяопераційного періоду у жінок з рецидивним генітальним пролапсом / Р.М. Банахевич // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 2, ч. 1 (62). — С. 18-21. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| series |
Таврический медико-биологический вестник |
| work_keys_str_mv |
AT banahevičrm osoblivostíperebígupíslâoperacíjnogoperíoduužínokzrecidivnimgenítalʹnimprolapsom |
| first_indexed |
2025-07-06T00:01:26Z |
| last_indexed |
2025-07-06T00:01:26Z |
| _version_ |
1836853585183244288 |
| fulltext |
18
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №2, ч. 1 (62)
Пролапс геніталій – особливий вид грижі з озна-
ками втрати нормальної анатомії м’язів і фасціально-
лігаментарних структур тазового дна та ознаками
опускання органів малого тазу з можливим порушен-
ням їх функції. Актуальність даної проблеми визна-
чається високою частотою розвитку ознак пролапсу у
жінок після 40 років та збільшенням тривалості життя
жіночого населення. В структурі гінекологічної пато-
логії, що вимагає оперативного втручання, за даними
різних авторів, на долю генітального пролапсу при-
ходиться 28-39% всіх оперативних втручань [1, 6, 11].
Так, за даними профілактичних оглядів жінок у Росії,
у 60% виявляються опущення стінок піхви і матки,
деформація промежини і шийки матки, нетримання
УДК 618.131/.138-007.43/.44-036.87-092-07-089-036.83
© Р. М. Банахевич, 2013.
ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО ПЕРІОДУ У
ЖІНОК З РЕЦИДИВНИМ ГЕНІТАЛЬНИМ ПРОЛАПСОМ
Р. М. Банахевич
Кафедра акушерства та гінекології (зав. – професор В. О. Потапов), Державний заклад «Дніпропетровська медична
академія міністерства охорони здоров’я України»; 49044, Україна, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського 9;
E-mail: banahevich@yandex.ru
PARTICULAR CHARACTERISTICS OF POSTOPERATIVE PERIOD IN WOMEN WITH RECURRENT GENITAL
PROLAPSE
R. M. Banakhevych
SUMMARY
The results of treatment of 150 patients with recurrent genital prolapse are presented. For correction of
recurrent prolapse forms, a technology with use of «soft»-class prosthetic meshes has been applied. A quantitative
and qualitative study of the vaginal biocommunity state was performed in a day after the operation and in 90 days
after it. The results of combined administration of estrogen drugs and antiseptics in the postoperative period have
been estimated. It has been shown that the proposed medical complex helps to maintain an optimal state of vaginal
biocommunity, improves tissue reparation, accelerates epithelization of vaginal mucosa in the postoperative suture
area, reduces the risk of pressure ulcer development when using prolene implants, improves efficacy of surgical
interventions. Combined application of local antiseptics with preparations containing promestrin can be an effective
method of preventing infectious and inflammatory complications after reconstructive operations performed by
vaginal access for recurrent genital prolapse.
ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОГО ПЕРИОДА У ЖЕНЩИН С РЕЦИДИВНЫМ
ГЕНИТАЛЬНЫМ ПРОЛАПСОМ
Р. М. Банахевич
РЕЗЮМЕ
Представлены результаты лечения 150 пациенток с рецидивом генитального пролапса. Для коррекции
рецидивных форм пролапса применили технологии с использованием сетчатых протезов класса «soft».
Проведено количественное и качественное исследование состояния микробиоценоза влагалища через
сутки после операции и через 90 суток. Оценены результаты совместного применения эстрогенсодержащих
препаратов и антисептиков в послеоперационном периоде. Показано, что предложенный лечебный комплекс
способствует поддержанию оптимального состояния биоценоза влагалища, улучшает процессы репарации
тканей, ускоряет эпителизацию слизистой влагалища в области линии швов после операции, снижает риск
развития пролежней при применении проленовых имплантов, повышает эффективность оперативных
вмешательств. Комплексное применение местных антисептиков с препаратами, содержащими проместрин,
может быть эффективным методом профилактики инфекционно-воспалительных осложнений после
реконструктивно-пластических операций, выполненных вагинальным доступом при рецидиве генитального
пролапса.
Ключові слова: генітальний пролапс, рецидив, післяопераційний період, аналіз.
сечі, ректоцеле і т.д. [1, 6]. В Україні цей показник не
визначався. За результатами надання гінекологічної
допомоги жінкам в 2012 році в Дніпропетровській
області, виконано 8342 гінекологічні операції, із них
1265 (15%) операцій з приводу генітального про-
лапсу. Оперативні втручання з рецидивом пролапсу
виконано у 152 (12%) жінок. Показники кардинально
не відрізняються за останні 5 років.
Основною проблемою, яка постає у післяопера-
ційному періоді, є рецидив захворювання, що розви-
вається через 3-18 місяців після операції і залежить
не тільки від техніки зробленої операції, але і від
наявності та ступеня дисплазії сполучної тканини
у оперованих хворих [11, 12]. За даними різних
19
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
авторів, рецидиви становлять від 10 до 30% [7, 8].
За нашими даними, у 51% пацієнток, оперованих з
приводу генітального пролапсу, виникає необхідність
повторної операції з приводу рецидиву генітального
пролапсу, і тільки 15-20% оперуються [9]. Однією з
безпосередніх причин розвитку рецидиву геніталь-
ного пролапсу є запальний процес в периопераційній
зоні та безпосередньо в області післяопераційного
шва. Це особливо важливо з урахуванням того, що
вік пацієнток з цією патологією, як правило, більше
50 років. У зв’язку із цим профілактику ускладнень
в післяопераційному періоді необхідно розглядати
як невід’ємну частину терапії, особливо у хворих
похилого віку [4].
Хірургічне втручання є головним етапом у ліку-
ванні в переважної більшості пацієнток з рецидивом
генітального пролапсу. Сама операція вважається
«відносно чистою» або «забрудненою». Супроводжу-
ючись масивним ушкодженням тканин, з відносно
великою крововтратою спостерігається ризик роз-
витку великого числа інфекційних післяопераційних
ускладнень [1, 2, 4, 7].
Хірургічне лікування впливає на стан природних
анатомічних бар’єрів, що забезпечують стійкість ор-
ганізму до впливу інфекційних агентів зовнішнього
середовища. У більшості хворих похилого віку спо-
стерігається гіпоестрогенний стан і неспроможність
організму відповідати на вплив інфекції [8].
Виходячи з даних літератури, мікробне обсі-
меніння операційної рани є неминучим навіть при
ідеальному дотриманні правил асептики та анти-
септики. Доведено, що до кінця операції в 80-90%
випадків операційна рана є заселена патогенною
мікрофлорою, особливо «фекальною» [8, 10]. В
умовах недостатньої стерильності в зоні дистального
відділу сечовидільної системи та статевого тракту
(відкрита рана) можливе більш пізніше інфікування
післяопераційних ран [2, 4, 10].
Найбільш ефективним методом попередження
гнійно-запальних ускладнень є адекватна антибіо-
тико-профілактика, спрямована на мікроорганізми,
які з найбільшим ступенем імовірності можуть ін-
фікувати зону операції й викликати післяопераційні
ускладнення [6]. В останні десятиліття змінився під-
хід до профілактики гнійно-септичних ускладнень у
гінекологічних хворих. Воно полягає в максимально
ранньому використанні профілактичної дози антибі-
отика широкого спектра дії. З одного боку, це дозво-
ляє знизити кількість післяопераційних інфекційних
ускладнень, а з іншого – появу нових стійких госпі-
тальних штамів [6, 11]. Тому тривале використання
антибіотиків в різних комбінаціях традиційних схем
виявилося неефективним [6].
Для вирішення даної проблеми особливу увагу
слід приділити техніці виконання операції, шовному
матеріалу, що використовується при оперативному
втручанні, та місцевому лікуванню із застосуванням
препаратів, що мають антисептичну дію на широкий
спектр мікроорганізмів та викликають швидку репа-
рацію тканин в зоні післяопераційних швів. Метою
нашого дослідження було визначення найбільш ефек-
тивних післяопераційних лікувально-профілактичних
заходів у жінок з рецидивом генітального пролапсу.
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ
На клінічній базі кафедри акушерства та гіне-
кології Державного закладу «Дніпропетровська
медична академія МОЗ України» в міському центрі
пластичної хірургії в гінекології комунального за-
кладу «Дніпропетровська міська клінічна лікарня
№9 Дніпропетровської обласної ради» з 2005
по 2012 рр. проведено обстеження і лікування 150
пацієнток з рецидивним пролапсом тазових органів
стадії I-III за класифікацією POP-Q (ICS, 1996 р.) [6].
Їм було виконано трансвагінальний неофасці-
огенез з використанням імпланту запропонованої
нами форми [3]. Операція з використанням імплантів
закінчувалася щільною тампонадою піхви. Через 24
години тампон видалявся. При наявності показань
виконувалися супутні операції: піхвова гістеректо-
мія, ампутація шийки матки, перинеопластика.
Всі пацієнтки в післяопераційному періоді в про-
філактичному режимі отримували антибактеріальну
терапію, що включала інтраопераційне введення
профілактичної дози антибактеріального препарату
та повторне введення його через 12 годин. Така тера-
пія не перешкоджала заселенню піхви сапрофітною
флорою та сприяла нормальному перебігу процесів
репарації в ранньому післяопераційному періоді
Пацієнтки з рецидивом генітального пролапсу
були розділені на дві групи залежно від проведеного
лікування. Першу групу склали 75 пацієнток з ре-
цидивом генітального пролапсу, яким встановлено
імплант запропонованої форми. Післяопераційне
ведення в цій групі включало зрошення порожнини
піхви 0,02% водним розчином декаметоксину у кіль-
кості 50 мл 1 раз на добу та профілактичне місцеве
використання вагінальних суппозиторіїв, що містять
хлоргексидина біглюконат 0,016 г два рази на добу
до 10 діб. Спектр дії цих препаратів поширюється на
гриби роду Candida, грампозитивні і грамнегативні
бактерії. В подальшому застосовували вагінальні
суппозиторії, що містять 10 мг проместриєну один
раз на добу №30 та зрошення порожнини піхви
розчином цитеал у розведенні 1:10 у кількості 50
мл 1 раз на добу. Препарат цитеал в 100 мл розчи-
ну містить гексамідина 0,1 г, хлоргексидина 0,1 г,
хлоркрезола 0,3 г, допоміжні речовини та органічні
кислоти на рівні рН 5.
Другу групу склали 75 пацієнток, яким вста-
новлено імплант запропонованої форми. Післяопе-
раційне ведення відрізнялося введенням вагіналь-
них таблеток, що містять хлорхінальдолу 0,1 г та
метронідазолу 0,25 г один раз на добу №30, замість
суппозиторіїв, що містять проместриєн.
20
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №2, ч. 1 (62)
Мета терапії – профілактика бактеріальної агре-
сії та створення оптимальних умов для імплантації
проленової сітки, репарації стінки та епітелізація
слизової піхви.
Ефективність визначалася на підставі оцінки
клінічних ознак, переносимості медикаментозного
комплексу, наявності чи відсутності побічних ефек-
тів, небажаних ефектів, а також аналізу результатів
лабораторних досліджень з визначенням кількісного
та якісного стану мікробіоцинозу піхви. Оцінювалися
швидкість епітелізації післяопераційних швів на сли-
зовій піхви, суб’єктивні скарги пацієнток (наявність/
відсутність загального дискомфорту, свербіж, біль,
печія, наявність/відсутність, інтенсивність та характер
виділень), при огляді та пальпації – гіперемія, на-
бряк, болючість, наявність/відсутність характерних
виділень, наявність/відсутність ознак інфікування
післяопераційних швів. Проведено аналіз лаборатор-
них досліджень: кількість лейкоцитів і епітеліальних
клітин в полі зору, наявність ключових клітин, якісний
і кількісний склад піхвової мікрофлори при мікроско-
пічному дослідженні. Клініко-мікробіологічна оцінка
ефективності лікування проводилася в динаміці за
допомогою полімеразно-ланцюгової реакції в режимі
реального часу тест-системою «Фемофлор-17» [5].
Обстеження проводили на 1-у добу після операції і
на 90-у добу при повторному огляді. Для статистичної
обробки результатів дослідження використовували
пакет прикладних програм Statistica 6,0 за допомогою
загальноприйнятих методів статистичного аналізу
(показник статистичної достовірності р, відмінність
вважали достовірною при р<0,05).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Середній вік обстежених жінок склав 56,8±1,3
років. Серед них пацієнток репродуктивного віку
не було. Тривалість захворювання склала від 1 до
16 років. Головну скаргу (дискомфорт та відчуття
стороннього тіла біля виходу з піхви) висловлювали
100,0% пацієнток. Розвиток рецидиву до 12 місяців
після попередньої операції спостерігався у 92 (38,0%)
пацієнток, через один рік після операції – у 61 (25,2%)
пацієнток, через 2-5 років – у 63 (26,0%) пацієнток,
більше 5 років – у 26 (10,7%) пацієнток. Мікробний
пейзаж генітального тракту у виділених нами
клінічних групах після проведеної передопераційної
санації в 100,0% складався з сапрофітної мікрофлори.
Результати бактеріологічного обстеження мікрофлори
піхви через 24 години та через 90 діб після оператив-
ного втручання на тлі схем місцевої терапії наведені
в таблиці 1.
Таблиця 1
Спектр мікрофлори генітального тракту пацієнток з рецидивом генітального пролапсу після опера-
тивного втручання (М±m)
1 група (n=75) 2 група (n=75)
Одиниці
виміру
Норма для
жінок в
менопаузі
обстеження № обстеження №
1 2 1 2
Загальна
бактеріальна маса
(ЗБМ)
3,3±0,1
(103)
6,9±0,3
(105)*
2,9±0,1
(103)
7,1±0,2
(106)*,**
Геном
еквіваленти
104 - 106
Види мікроорганізмів
Нормофлора
(Lactobacillus spp.) 83,2±5,5 81,9±6,0 83,8±4,9 84,9±4,1** % від ЗБМ >80%
Факультативні
анаероби
(Enterobacteriaceae,
Streptococcus spp.,
Staphylococcus spp.)
5,4±0,3 6,9±0,4 6,9±0,3 7,8±0,3*,** % від ЗБМ <10%
Облігатні анаероби
(Gardnerella vag.,
Eubacterium spp.,
Clostridium spp.,
Leptotrihia spp.,
Mobiluncus spp.)
7,5±0,4 3,4±0,2* 6,8±0,3 6,1±0,4** % від ЗБМ <10%
Candida spp. 2,9±0,1 3,4±0,2 3,3±0,1 3,3±0,1 Геном
еквіваленти <103
Примітка: не визначено статистично достовірну різницю результатів при першому дослідженні (р>0,05);
* – визначено статистично достовірну різницю між показниками повторних досліджень в групі (р<0,05);
** – визначено статистично достовірну різницю у результатах повторних досліджень між групами (р<0,05).
21
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
Аналіз отриманих результатів показав, що у
пацієнток досліджуваних груп мікробні асоціації не
відрізнялися за кількісним та якісним складом. У всіх
спостереженнях загальна бактеріальна маса була ниж-
че рівня 104–106 геном еквівалентів, що є недостатнім
для правильної інтерпретації отриманих результатів,
загальна мікробна заселеність патогенною флорою
була нижче рівня бактеріального обсіменіння, який
вважають критичним для розвитку інфекційного
процесу в нормальних тканинах при непорушеній
імунній відповіді. При повторному мікробіологічному
дослідженні матеріалу з піхви патогенну флору
виділено лише у 15,6% всіх пацієнток, у решти –
анаеробні асоціації 2-7-ми видів мікроорганізмів.
Визначена достовірна статистична різниця за окре-
мими видами мікроорганізмів в досліджуваному
спектрі обсіменіння слизової піхви пацієнток 1-ї і 2-ї
групи (р<0,05).
Аналіз протоколів опитування показав, що скар-
ги на біль в області швів після операції відмічали
більшість пацієнток обох груп впродовж 2 діб –
84,0% та 86,7% відповідно (р>0,05), відчуття дис-
комфорту висловлювали 93,3% та 90,7% пацієнток,
свербіж відчували 53,3% та 61,3% пацієнток, печія
турбувала 16,0% та 10,6% у групах відповідно. У по-
дальшому болі відмічалися як незначні і не впливали
на стан самопочуття пацієнток. До 7 діб практично всі
пацієнтки досліджуваних груп відмічали виділення з
піхви: значні – 6,7%, помірні – 81,3%, мізерні – 12,0%.
Пацієнтки з помірними виділеннями характеризували
їх як серозні – 8,2%, серозно-кров’янисті – 83,6%,
кров’янисті – 8,2%. Після 7 діб пацієнти відмічали
тільки помірні серозні виділення до 14 діб.
Під час перебування в стаціонарі температура
тіла була нормальною у більшості (93,3%) пацієнток
першої групи і 92,0% жінок другої групи, у решти
обстежених на другу добу спостерігався одноразовий
підйом температури тіла до 37,8 і 38,1ºС.
Відновлення нормального сечовипускання
відбувалося на 1 добу у 84,0% пацієнток, до 3 діб – у
10,7% пацієнток, до 10 діб – у 6,3% пацієнток. В се-
редньому цей показник склав 1,7±0,3 дня.
На 90-у добу післяопераційного періоду
оцінювався характер загоєння швів, для чого про-
водилось піхвове дослідження. У пацієнток першої
групи ерозії слизової піхви відмічено не було,
спостерігалася повна епітелізація лінії швів на
слизовій. У пацієнток другої групи спостерігалися
зони неповної епітелізації та формування
грануляційних поліпів слизової, ерозії слизової піхви
відмічено в 12 (16,0%) випадках, із них в 5 (41,7%)
випадках без втрати результату операції.
ВИСНОВКИ
Запропонована методика профілактики
післяопераційних інфекційних ускладнень із за-
стосуванням естрогенвмісних препаратів дасть
можливість зменшити ризик розвитку ускладнень
після реконструктивних операцій з приводу рецидиву
генітального пролапсу, оптимізувати перебіг репа-
ративних процесів в зоні оперативного втручання.
ЛІТЕРАТУРА
1. Дифференцированный подход к хирурги-
ческой коррекции пролапса гениталий у женщин
старше 60 лет / В. Е. Радзинский, И. Ю. Майскова,
В. И. Димитрова [и др.] // Акушерство и гинекология.
– 2012. – № 4/2. – С. 73–77.
2. Ищенко А. Апикальная фиксация купола вла-
галища как профилактика рецидива пролапса генита-
лий после влагалищной гистерэктомии / А. Ищенко,
О. Горбенко // Врач. – 2008. – № 7. – С. 10–13.
3. Пат. 58958 Україна, МПКА61F 2/02. Імплантант
для хірургічного лікування цистоцеле / Р. М. Банахевич,
В. О. Потапов, К. Б. Акімова, А. В. Єчин, Т. І. Мандзяк;
власник Р. М. Банахевич. – №u201012962 ; заявл.
01.11.2010 ; опубл. 26.04.2011, Бюл. № 8.
4. Показатели гомеостаза после восстановитель-
ной операции при коррекции пролапса гениталий у
женщин климактерического периода / Л. И. Бутина,
Н. С. Золотухин, Л. М. Мелехина [и др.] // Вісн.
невідкладної і відновної медицини. – 2006. – Т. 7,
№ 4. – С. 589–591.
5. Применение теста Фемофлор для оценки микро-
биоценоза влагалища / Е. В. Шипицына, З. М. Марти-
кайнен, Н. Е. Воробьева [и др.] // Журн. акушерства
и женских болезней. – 2009. – Т. 58, № 3. – С. 44–50.
6. Радзинский В. Е Профилактика послеопераци-
онных осложнений у женщин с дисбиозом влагалища
/ В. Е. Радзинский, И. М. Ордиянц, А. Р. Арушанян //
Акушерство и гинекология. – 2008. – № 5. – С. 53–55.
7. Результаты применения синтетических
материалов при коррекции пролапса гениталий
/ О. В. Тарбанова, А. Н. Григорова, Н. А. Кравцова
[и др.] // Журн. акушерства и женских болезней. –
2007. – Т. 56, № 2. – С. 19–23.
8. Тарасов Н. И. Выбор метода оперативного ле-
чения пролапса гениталий у женщин / Н. И. Тарасов,
В. Н. Миронов, А. С. Шульгин // Урология. – 2008.
– №6. – С. 33–37.
9. Частота розвитку та прогресування геніталь-
ного пролапсу після гістеректомії / Р. М. Банахевич,
В. О. Потапов, К. В. Воронін [та ін.] // Таврический
медико-биологический вестник. – 2011. – Т. 14, № 3,
ч. 1 (55). – С. 20–23.
10. Ящук А. Г. Место мексидола в программе
хирургической коррекции пролапса гениталий /
А. Г. Ящук, Л. А. Даутова // Рос. вестн. акушера-
гинеколога. – 2008. – Т. 8, № 6. – С. 74–78.
11. Almeida A. J. The quality of life of aged
people living in homes for the aged / A. J. Almeida,
V. M. Rodrigues // Rev. Lat. Am. Enfermagem. –
2008. – Vol. 16, № 6. – P. 1025–1031.
12. Sze E. N. Relation between vaginal birth and
pelvic organ prolapsed / E. N. Sze, G. Hobbs // Acte.
Obstet. Gynec. Scand. – 2009. – Vol. 88, № 2 – P. 200–203.
|