Діяльність підпілля ОУН(р) на території Запорізької області у 1942—1943 роках

У статті на основі раніше засекречених документів радянських органів держбезпеки здійснено спробу описати діяльність осередків ОУН(р) на території Запорізької області під час нацистської окупації у 1942—1943 рр. Значна увага присвячена аналізу структури націоналістичного підпілля та основних напрямк...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2014
Автор:	Щур, Ю.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України 2014
Назва видання:	Український визвольний рух
Теми:	Період збройної боротьби ОУН та УПА
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/75806
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Діяльність підпілля ОУН(р) на території Запорізької області у 1942—1943 роках / Ю. Щур // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2014. — Збірник 19. — С. 397-422. — Бібліогр.: 136 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-75806
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-758062015-02-05T03:02:20Z Діяльність підпілля ОУН(р) на території Запорізької області у 1942—1943 роках Щур, Ю. Період збройної боротьби ОУН та УПА У статті на основі раніше засекречених документів радянських органів держбезпеки здійснено спробу описати діяльність осередків ОУН(р) на території Запорізької області під час нацистської окупації у 1942—1943 рр. Значна увага присвячена аналізу структури націоналістичного підпілля та основних напрямків роботи. In the article author tries to describe the activity of OUN(r) centers on the Zaporizhia region during the Nazi occupation in 1942—1943. Research is based on the once secret documents. Considerable attention was devoted to the analysis of the structure of nationalistic underground and its main directions of activity. 2014 Article Діяльність підпілля ОУН(р) на території Запорізької області у 1942—1943 роках / Ю. Щур // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2014. — Збірник 19. — С. 397-422. — Бібліогр.: 136 назв. — укр. XXXX-0120 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/75806 uk Український визвольний рух Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Період збройної боротьби ОУН та УПА Період збройної боротьби ОУН та УПА
spellingShingle	Період збройної боротьби ОУН та УПА Період збройної боротьби ОУН та УПА Щур, Ю. Діяльність підпілля ОУН(р) на території Запорізької області у 1942—1943 роках Український визвольний рух
description	У статті на основі раніше засекречених документів радянських органів держбезпеки здійснено спробу описати діяльність осередків ОУН(р) на території Запорізької області під час нацистської окупації у 1942—1943 рр. Значна увага присвячена аналізу структури націоналістичного підпілля та основних напрямків роботи.
format	Article
author	Щур, Ю.
author_facet	Щур, Ю.
author_sort	Щур, Ю.
title	Діяльність підпілля ОУН(р) на території Запорізької області у 1942—1943 роках
title_short	Діяльність підпілля ОУН(р) на території Запорізької області у 1942—1943 роках
title_full	Діяльність підпілля ОУН(р) на території Запорізької області у 1942—1943 роках
title_fullStr	Діяльність підпілля ОУН(р) на території Запорізької області у 1942—1943 роках
title_full_unstemmed	Діяльність підпілля ОУН(р) на території Запорізької області у 1942—1943 роках
title_sort	діяльність підпілля оун(р) на території запорізької області у 1942—1943 роках
publisher	Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Період збройної боротьби ОУН та УПА
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/75806
citation_txt	Діяльність підпілля ОУН(р) на території Запорізької області у 1942—1943 роках / Ю. Щур // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2014. — Збірник 19. — С. 397-422. — Бібліогр.: 136 назв. — укр.
series	Український визвольний рух
work_keys_str_mv	AT ŝurû díâlʹnístʹpídpíllâounrnateritoríízaporízʹkoíoblastíu19421943rokah
first_indexed	2025-07-06T00:02:04Z
last_indexed	2025-07-06T00:02:04Z
_version_	1836853624583487488
fulltext	397 Юрій Щур Кандидат історичних наук У статті на основі раніше засекречених документів радянських органів держ- безпеки здійснено спробу описати діяльність осередків ОУН(р) на території Запорізької області під час нацистської окупації у 1942—1943 рр. Значна увага присвячена аналізу структури націоналістичного підпілля та основних напрямків роботи. Ключові слова: Запорізька область, ОУН, український націоналістичний рух. Yuriy Shchur The activity of OUN(r) underground on the territory in Zaporizhia region in 1942— 1943 In the article author tries to describe the activity of OUN(r) centers on the Zaporizhia region during the Nazi occupation in 1942—1943. Research is based on the once secret documents. Considerable attention was devoted to the analysis of the structure of nationalistic underground and its main directions of activity. Key words: Zaporizhia region, OUN, Ukrainian nationalistic movement. 398 ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН ТА УПА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПІЛЛЯ ОУН(р) НА ТЕРИТОРІЇ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ У 1942—1943 РОКАХ Діяльність українського націоналістичного руху на Наддні- прянській Україні — феномен, який вже отримав свого дослід- ника. Від 1950-х рр. до сьогодні тривають спроби осмислення того, що загально можемо назвати «Запоріжжям націоналіс- тичним». Активізація досліджень спостерігається після поступо- вого відкриття архівів радянських спецслужб, де зберігається основний масив джерел з історії українського націоналістично- го руху1. Цей рух повною мірою отримав свій розвиток під час німець- ко-радянської війни, після появи на території Запорізької області учасників Похідних груп ОУН(р). Оунівці на чолі з Василем Пас- тушенком в цілому виконали свою функцію, заклавши основи для розгортання діяльності націоналістичного підпілля. Протягом останнього кварталу 1941 р. та перших місяців 1942 р. націоналіс- там вдалося охопити мережею значну частину районів Запорізької області, залучити місцевий актив та «влитися» у місцеве життя. Нацистські репресії змусили ОУН(р) посилити конспірацію і пере- йти до роботи в умовах глибокого підпілля2. Навесні 1942 р. Крайовий провід ОУН(р) Південноукраїнський земель, якому підпорядковувалося націоналістичне підпілля Запо- різької області, очолив Василь Кук-‘Леміш’, майбутній Головний командир УПА. Станом на той час, за даними Д. Вєдєнєєва, За- порізькому обласному проводу підпорядковувалися Запорізька та Мелітопольська окружні ланки, які загалом нараховували близь- ко 50 осіб3. Із подальшого викладу матеріалу стане зрозуміло, що організаційна структура та кількісний склад запорізького націона- лістичного підпілля, наведені Д. Вєдєнєєвим, не є точними. 1 Докладніше див.: Щур Ю. Український націоналістичний рух 1920—1950-х рр. в Запорізькій області: історіографія проблеми // Музейний вісник. — Запоріжжя: Запорізький обласний краєзнавчий музей, 2011. — №11. — С. 185—193. 2 Докладніше див: Щур Ю. Похідні групи ОУН на території Запорізької області // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університе- ту. — Запоріжжя: ЗНУ, 2012. — Вип. ХХХІІІ. — С. 135—144. 3 Веденеев Д. Одиссея Василия Кука. Военно-политический портрет последнего ко- мандующего УПА. — К.: К.И.С., 2007. — С. 78. 399 № 19Юрій Щур Діяльність підпілля ОУН(р) на території Запорізької обл. у 1942—1943 рр. Під впливом першої хвилі нацистських репресій кінця 1941 р. члени Запорізького обласного проводу виїхали на периферію. Не- зважаючи на це, діяльність ОУН(р) у обласному центрі прово- дилася як в старій, так і в новій частинах міста. Інформації про продовження базування підпільників у центрі міста (вул. Інженер- на та Рози Люксембург) на сьогоднішній день немає. Найбільш ві- рогідно, що після перших нацистських репресій ці адреси було розконспіровано, і далі утримувати їх не було сенсу. У 1942 р. як явочну квартиру у старій частині міста використовували помеш- кання працівника Облконтори «Заготзерно» оунівця Пилипа Мо- роза по вул. Броневій, 14 селища Першотравневе4. Тут час від часу зупинялися члени обласного проводу Борис Крилан-‘Криц’, Богдан Мовчан та В. Пастушенко-‘Дмитро Романович’. Відвідува- чем квартири також був один із керівників запорізького місько- го підпілля Гнат Гребенюк. Власник помешкання П. Мороз, крім того, користуючись службовим становищем, забезпечував членів обласного проводу й активістів документами для вільного проїзду залізницею5. У березні 1942 р. в новій частині Запоріжжя, на 6-му селищі6, відбулася нарада за участі членів обласного проводу В. Пастушен- ка, Б. Мовчана-‘Богдана’, ‘Богданова’ та Івана Гребенюка. Окрім обговорення поточних питань діяльності, на нараді було запри- сяжено до ОУН(р) нових членів: Г. Гребенюка, працівника ринку Миколу Буйненка та бухгалтера алюмінієвого комбінату В. Бойов- ця. Керівником осередку на 6-му селищі призначено Г. Гребенюка7. У с. Павло-Кічкас8 діяльністю ОУН(р) керував М. Буйненко. Серед активістів осередку згадаємо Михайла Левченка, Василя Савчен- ка, Івана Малого та Анатолія Пономаренка9. 4 Під час окупації — вул. Снарядна селища Весняне, після війни повернуті довоєнні назви. Тепер — в межах Космічного мікрорайону м. Запоріжжя. 5 Архів Управління Служби безпеки України в Запорізькій області (далі — Архів УСБ України в Запорізькій області). — Фонд припинених справ (ФПС). — Спр. П-5626. — Т. 1. — Арк. 15, 21, 96. 6 Соцмісто, на сьогоднішній день охоплює територію від греблі Дніпрогесу до вул. Верхня у Ленінському районі м. Запоріжжя. 7 Архів УСБ України в Запорізькій області. — ФПС. — Спр. П-19704. — Арк. 28— 29, 34, 48. 8 Тепер в межах Заводського району м. Запоріжжя. 9 Архів УСБ України в Запорізькій області. — ФПС. — Спр. П-19583. — Арк. 20зв. 400 ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН ТА УПА На підставі наявних на сьогоднішній день матеріалів можемо припустити, що осередки ОУН(р) в сучасних межах м. Запоріжжя об’єднувалися у Запорізьку міськрайонну10 організацію, що окрім обласного центру охоплювала і територію Запорізького району. Куратором (а можливо, й керівником) структури був Б. Мовчан. До керівництва також належали Г. Гребенюк та М. Буйненко (за однією з версій — референт Служби безпеки)11. Маськрайонна ор- ганізація входила до складу Запорізького округу ОУН(р), якому також підпорядковувалося націоналістичне підпілля у Василів- ському, Михайлівському та Великобілозерському районах12. Перед осередками міськрайонної організації були поставлені чотири основні завдання: 1) поширення пропагандистських матері- алів; 2) залучення до ОУН нових членів; 3) проведення агітаційної роботи на підтримку ідеї створення самостійної української дер- жави; 4) придбання зброї12. Пропагандистський матеріал до Запоріжжя потрапляв в осно- вному з Дніпропетровська. Зокрема, оунівець В. Савченко за вка- зівкою Б. Мовчана у лютому 1943 р. їздив до Дніпропетровська за матеріалами, які отримав на конспіративній квартирі за адресою вул. Артема, б. 36, кв. 6. Для допуску необхідно було назвати па- роль: «Чи маєте сині шаровари?». Відповідь на пароль, яка свідчи- ла про можливість контакту, — «Лише сині труси»14. Пароль мав ще один варіант: «Чи шиєте ви сині труси?» — «Шиємо»15. Серед пропагандистських видань, які поширювалися у Запо- ріжжі, згадуються «Коротка історія України» (видана у Томаківці Дніпропетровської обл.)16 та листівки із закликами до створення самостійної української держави та з інформацією про знущання нацистських окупантів над мирним населенням17. 10 Доволі умовне територіальне позначення осередку. Вживаємо його через те, що на сьогоднішній день немає інформації про розмежування діяльності осередків у м. Запоріжжя та населених пунктах сучасного Запорізького району. Тим більше, що як вище керівництво і там, і там згадуються ті самі особи. 11 Архів УСБ України в Запорізькій області. — ФПС. — Спр. П-19704. — Арк. 21, 50. 12 Там само. — Спр. П-5626. — Т. 1. — Арк. 58. 13 Там само. — Спр. П-19583. — Арк. 53. 14 Там само. — Спр. П-21837. — Арк. 16. 15 Там само. — Спр. П-19704. — Арк. 169зв. 16 Там само. — Спр. П-19583. — Арк. 31. 17 Там само. — Спр. П-19704. — Арк. 119. 401 № 19Юрій Щур Діяльність підпілля ОУН(р) на території Запорізької обл. у 1942—1943 рр. Зазначимо, що останній проблемі запорізька ОУН(р) приді- ляла значної уваги. Інформація про терор окупантів збиралася й передавалася у звітах до Проводу ОУН. В «Огляді суспільно- політичного, господарського й культурного життя на південних землях України (вересень, 1942 р.)» подані дані із Запорізької об- ласті: «Життя населення Запорізької області позначається скрізь нестерпними відносинами, що їх створив німецький режим. Із-за браку тяглової сили німці гонять в поле з лопатами-сапами, зму- шують працювати від сходу до заходу сонця. Побивають. Не до- зволяють навіть на короткий відпочинок. За їхню працю платять тільки грішми, за які нічого не можна купити. Збіжжя (ячмінь) — 10 кг може дістати тільки той, хто виробив 25 трудоднів упродовж цілого місяця. Після жнивної кампанії звернули німці спеціальну увагу на молотьбу; через те під кінець вересня цього року збіжжя було ви- молочене (звезене на зсипні пункти). В більших містах (Запоріжжя, Мелітополь, Бердянськ) — на- селення голодує. Люди кидаються в пошукуванні за хлібом, поши- рюються крадіжки. І так, наприклад, в Запоріжжі 10 і 11 серпня ц.р. — покарано смертною карою (повішено) 8 робітників і робіт- ниць за крадіж, а 25 серпня 2 особи в Бердянську. Внаслідок того всього народ ненавидить “визволителів”, бо- їться повороту більшовиків, але рішуче не хоче німців. Цей мо- мент намагаються використати русские (кацапи), які накликають до творення спільного фронту боротьби проти Німеччини в ім’я “единой неделимой”. Нова політична ситуація пробуджує народ до поважної заста- нови, як вийти з такого положення. Ніхто не бажає такого стану, який є сьогодні — велика частина населення вважає, що най- кращу розв’язку цієї проблеми може привести тільки Самостійна Українська Держава»18. У зведеному огляді «Терор німецьких окупантів на Україні (від 1942 до 1944 року)» міститься інформація, надана запорізьким під- піллям. Зокрема, повідомлялося: «В осені 1942 р. з одної тільки Запоріжської області вивезли німці 416 000 тон збіжжя в той час, 18 Сергійчук В. Український здвиг: Наддніпрянщина. 1941—1955. — К.: Українська видавнича спілка, 2005. — С. 83—84. 402 ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН ТА УПА як 40% посівної площі лежало облогом ізза недостачі посівного матеріялу, а цивільне населення (головно по містах) помирало голодом». Наступна інформація, подана в огляді, є нічим іншим, як хронікою терору: «19 вересня 1942 р. всі українські жителі ост- рова Хортиці, колишнього осідку Запоріжської Січі, дістали від Гебітскомісара наказ до двох днів переїхати в другий район. Висе- ленці мусіли залишити майже все своє майно. На острові осталися тільки фольксдойчі. […] 7 листопада 1942 р. біля Запоріжжя хтось розібрав рейки, в наслідок чого розбився поїзд з зерном. Тоді німці схопили з найближчого села (Балабино) 70 людей і розстріляли. […] 24 лютого 1943 р. німці розстріляли в с. Канкринівка19 70 чоло- вік за те, що хтось перервав телефонний дріт. В селі Кушугумі20 розстріляли 40 людей за те, що хтось розібрав залізничні рейки. В с. Розівка озброєні німцями фольксдойчі-підлітки розстріляли в Люксембурзі21 7 душ»22. Внаслідок терору антинацистська пропаганда в Запорізькій об- ласті мала як підґрунтя, так і зацікавлену аудиторію. Найбільш активною в плані поширення пропагандистських ма- теріалів у Запоріжжі була група М. Буйненка, члени якої, зокре- ма, поширювали оунівські листівки, розкидаючи їх по місту із задньої платформи трамваю23. Крім поширення друкованих пропагандистських матеріалів, актуальною залишалася усна агітація. Нерідко для таких цілей використовувалися легальні культурницькі організації. Зокрема, у лютому 1942 р. на Культбазі було створено Український дра- матичний гурток на чолі із Зоріним. Гурток займався постановкою одноактових українських п’єс, вистави інших національностей не допускалися. Сутність діяльності була озвучена Зоріним: україн- ці повинні розмовляти лише українською мовою й проповідувати українську культуру. Активістом самодіяльності був М. Буйненко, який проводив особисті бесіди з членами гуртка про створення 19 Тепер в межах Комунарського району м. Запоріжжя. 20 Населений пункт Запорізького району. 21 Тепер в межах смт Розівка Розівського району Запорізької області. 22 Архів Центру досліджень визвольного руху. — Фонд М. Лебедя. — О.з. 169. — Арк. 1, 3. 23 Архів УСБ України в Запорізькій області. — ФПС. — Спр. П-5626. — Т. 1. — Арк. 83. 403 № 19Юрій Щур Діяльність підпілля ОУН(р) на території Запорізької обл. у 1942—1943 рр. незалежної України, паралельно вербуючи до ОУН(р). Так, на початку березня 1943 р. до націоналістичного підпілля був залу- чений гуртківець Анатолій Овсяницький, який отримав завдання поширювати оунівські листівки та придбати зброю й набої24. Залучення до ОУН(р) нових кадрів було одним з основних на- прямків. Разом із тим, маємо розуміти, що осіб з орбіти ОУН тре- ба розподіляти, як мінімум, на дві категорії: члени й симпатики. Про активістів запорізької ОУН йтиметься далі, тут же назве- мо осіб, які фігурують як симпатики націоналістичного руху. Се- ред таких особливо виділявся уродженець Тернопільської області Іван Данкевич. Ще у 1937 р. він приєднався до ОУН на Західно- українських землях й працював пропагандистом при видавництві «Дешева книжка»25. У березні 1940 р. він виїхав на роботу до Запо- ріжжя. Даних про активну діяльність І. Данкевича під час окупації на сьогоднішній день не виявлено. Окрім нього, як симпатики ОУН також фігурують: 1) вчитель Мочуговський, який під час окупа- ції працював у поліції, потім — директором школи; 2) Віра Голь- чанська, секретар відділу народної освіти; 3) Галина Пацкевич, секретар РАЦС; 4) Борченко; 5) Вахненко26; 6) Тхорівський; 7) ін- женер Сєргєєв27. Симпатики ОУН не обов’язково брали участь у діяльності під- пілля. Їхня ангажованість часто могла виявлятися в усних бесі- дах про потребу незалежності України, читанні націоналістичних листівок або участі у культурницькій діяльності. Загалом протягом 1942 р. запорізькі оунівці проводили доволі активну діяльність. Принаймні так вважали працівники німецької поліції безпеки і СД, які у повідомленні з окупованих територій 24 Архів УСБ України в Запорізькій області. — ФПС. — Спр. П-21898. — Арк. 10— 12. 25 Концерн «Дешева книжка» був створений навесні 1935 р. з ініціативи референтури східноукраїнських земель ОУН, очолюваної І. Мітрингою-‘Сергієм Орелюком’. До завдань референтури входило: аналіз ситуації в радянській Україні, налагодження зв’язків із націоналістами в УСРР та пересилка туди націоналістичної літерату- ри. Докладніше: Сич О. Референтура Підсовєтських справ — аналітичний орган проводу Закордонних Частин ОУН // Визвольний шлях. — 2005. — №4. — С. 105— 107. 26 Архів УСБ України в Запорізькій області. — ФПС. — Спр. П-19704. — Арк. 113— 115, 129—129зв. 27 Там само. — Спр. П-5626. — Т. 1. — Арк. 59зв. 404 ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН ТА УПА Сходу від 25 вересня 1942 р. №22 зазначали: «У районі Запоріжжя спостерігається посилення бандерівської діяльності»28. Таку ж тен- денцію відзначав і керівник Проводу ОУН(р) Південноукраїнських земель В. Кук-‘Леміш’, який на початку 1943 р. відвідав Запо- ріжжя й був присутнім на організаційній нараді29. Конкретна дата наради невідома, однак знаємо, що у 1943 р. їх відбулося чотири: на початку січня, наприкінці січня — на початку лютого, у люто- му та 10-11 березня. Одну з них проводив І. Гребенюк, присутніми були І. Малий, М. Буйненко та М. Левченко. Остання, березнева, відбулася за ініціативи Б. Мовчана у с. Павло-Кічкас30. Слід зазначити, що в сучасних адміністративних межах м. За- поріжжя та Запорізького району діяв осередок ОУН(р), який не під- порядковувався Запорізькому обласному проводу. Навесні 1943 р. в с. Верхня Хортиця31 Запорізького району прибули студенти-прак- тиканти Дніпропетровського землемірного технікуму, серед яких був член ОУН(р) Сергій Федорець. Зусиллями останнього було створено районний осередок ОУН(р) з центром у Верхній Хортиці. Одними з перших до організації були залучені місцеві жительки Матрона Деркач та Галина Колесниченко. Крім них участь в робо- ті ОУН(р) брали студенти Юрій Ясногор та Леонід Большак, які прибули разом із С. Федорцем. Районна організація нараховувала близько 10 учасників, троє з яких були згодом примусово виве- зені на роботи до Німеччини. Структурно осередок підпорядкову- вався Дніпропетровському обласному проводу ОУН(р)32. В жовтні 1943 р. 6 учасників верхньохортицької ОУН(р) сфор- мували «Хортицьку» групу (С. Федорець, Ю. Ясногор, Анато- 28 Косик В. Україна у Другій світовій війні у документах. Збірник німецьких архівних матеріалів (1941—1942). — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України; Львівський державний університет ім. І. Франка; Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України, 1998. — Т. 2. — С. 279. 29 Спогади В. Кука. Записані 19 червня 2007 р. // Архів автора. 30 Архів УСБ України в Запорізькій області. — ФПС. — Спр. П-19704. — Арк. 30, 124зв., 161. 31 Тепер в межах Ленінського району м. Запоріжжя. 32 За даними одного з активістів ОУН(р) П. Микитенка-‘Хвилі’, який був набли- жений до керівництва Проводу Південноукраїнських земель, Хортицький район входив до складу Нікопольської округи ОУН(р). Він же свідчив, що у Хортицькому районі осередок не створювався (Див.: Архів УСБ України в Запорізькій області. — ФПС. — Спр. П-21232. — Арк. 172—172зв.). 405 № 19Юрій Щур Діяльність підпілля ОУН(р) на території Запорізької обл. у 1942—1943 рр. лій Ясногор, Олексій Ясногор, М. Деркач та Г. Колесник), яка намагалася дістатися Чорного лісу33 для приєднання до відділів УПА, однак через швидку зміну лінії фронту була змушена за- лишитися на території, опанованій Червоною армією34. Повертаючись до районів, які знаходилися у підпорядкуванні Запорізької округи ОУН(р), зазначимо, що на сьогоднішній день мало інформації про діяльність підпілля у Василівському районі. Незважаючи на те, що восени 1941 р. на територію району при- були члени похідної групи ОУН(р) й започаткували діяльність у с. Лугове, Підгірне та Балки, даних про заходи цих осередків у 1942—1943 рр. немає. Відомо лише, що в червні 1942 р. у Балках виступав драматичний гурток з м. Сталіно35 з українськими поста- новками. Артисти мешкали у районному центрі Михайлівці, звідки їздили навколишніми селами. У приватній розмові з мешканцем с. Балки С. Єфименком один з артистів Микола розповів, що він український націоналіст, а в Михайлівці діє підпілля ОУН(р). Крім того, було наголошено, що оунівці ведуть боротьбу за незалеж- ність України, а усією їхньою діяльністю на Півдні України керує центр у Дніпропетровську36. Також зазначимо, що оунівці із Запоріжжя постачали лис- тівки у с. Орлянське Василівського району37. Це виглядає цікавим з огляду на те, що в Орлянці осередок був створений членом ОУН(д) Омеляном Ломейком, якого згодом «перевербували» учас- ники ОУН(р). Про діяльність цього осередку у 1942—1943 рр. на сьогоднішній день також інформація відсутня. У Василівському районі, в с. Скельки, направо від школи (в’їзд від Михайлівки), знаходилася явочна квартира Запорізької окружної ОУН, яку утримував Войченко (Войтенко)38. 33 Великий лісовий масив (близько 90 тис. га), розташований в Олександрівському й Знам’янському районах Кіровоградської області, де восени 1943 р. формувалися повстанські відділи, переважно із членів ОУН(р) Наддніпрянської України. 34 Архів УСБ України у Дніпропетровській області. — Фонд кримінальних справ. — Спр. П-25403. — Арк. 104, 184—191. 35 Тепер м. Донецьк. 36 Архів УСБ України в Запорізькій області. — ФПС. — Спр. П-21045. — Арк. 16— 16зв. 37 Там само. — Спр. П-19583. — Арк. 23зв., 54. 38 Там само. — Спр. П-21120. — Арк. 15. 406 ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН ТА УПА Значно кращою була ситуація у Михайлівському районі. Без- перечно, розвитку ОУН(р) тут сприяло перебування в районі двох членів обласного проводу — В. Пастушенка та Б. Крицана. Періо- дично тут бував Б. Мовчан. Активну роботу з організації мережі націоналістичного підпілля проводив І. Гребенюк, що дало підста- ви не лише призначити його керівником михайлівської районної ОУН(р)39, а й включити до складу обласного проводу40. До складу районного проводу, ймовірно, також входили Михайло Коломо- єць та Микита Пилипенко41. На сьогоднішній день відомо, що осередки ОУН(р) було ство- рено у таких селах Михайлівського району (крім райцентру): Вовківка Михайлівської селищної ради, Тимошівка та Пришиб. У с. Вовківка осередком ОУН(р) керував голова колгоспу «Новий Світ» («Новый Мир») Василь Хрущ42. На початку 1942 р. учасник похідної групи Дмитром Бялим43, який працював у Михайлівці як освітянин44, організував тут мітинг. У Тимошівці націоналістичну діяльність проводив бухгалтер райспоживспілки, одночасно — завідувач клубом, Шевченко45. На станції Пришиб осередком ОУН(р) керував директор кон- тори «Заготзерно» Михайло Любченко. Серед учасників підпілля тут фігурують сторож саду громади Михайло Подорога та Лео- нід Закревський. Восени 1942 р. тут були проведені збори активу, організовані Д. Бялим. Останній також відвідував села Старобогда- нівку та Любимівку46. Виконуючи настанови керівництва ОУН(р), яке вважало за потрібне контролювати різні сфери управління й громадського життя, михайлівські оунівці намагалися зайняти ключові посади в органах влади. Керівник місцевої мережі ОУН(р) І. Гребенюк під час окупації спершу працював агрономом, пізніше — начальником 39 Державний архів Запорізької області (далі — ДАЗО). — Ф.Р.5747. — Оп. 3. — Спр. 107. — Арк. 154. 40 Архів УСБ України в Запорізькій області. — ФПС. — Спр. П-19704. — Арк. 49. 41 ДАЗО. — Ф. Р.5747. — Оп. 3. — Спр. 7560. — Арк. 13. 42 ГДА СБ України. — Ф. 2. — Оп. 93. — Спр. 26. — Арк. 4. 43 Архів УСБ України в Запорізькій області. — ФПС. — Спр. П-21120. — Арк. 27зв. 44 Там само. — Спр. П-21873. — Арк. 17. 45 ДАЗО. — Ф. Р.5747. — Оп. 3. — Спр. 7560. — Арк. 19. 46 Архів УСБ України в Запорізькій області. — ФПС. — Спр. П-21873. — Арк. 10— 11, 74—74зв. 407 № 19Юрій Щур Діяльність підпілля ОУН(р) на території Запорізької обл. у 1942—1943 рр. відділу кадрів районної управи, а звідти був переведений на бір- жу праці. Михайло Коломоєць, колишній солдат Армії УНР, під час окупації працював вчителем, потім — заступником Райшефа. Так само з посади вчителя на керівника відділу народної освіти Михайлівки перейшов М. Пилипенко. За завданням М. Коломойця, Олександр Фесенко влаштувався на роботу до районної поліції в паспортний стіл (що відкривало доступ до «чистих» посвідчень особи)47. До поліції, за завданням І. Гребенюка, також пішов пра- цювати Пилип Письмений48. Маючи доступ до організації системи освіти, михайлівські оу- нівці намагалися «осучаснити» деякі аспекти життя в умовах ні- мецької окупації. Зокрема, до Спецанкети, яку заповнювали кан- дидати на посаду вчителя, було включено пункт №16, в якому треба було відповісти на запитання: «Ваш погляд на самостійність України?»49. Оунівець Д. Бялий у школах вимагав, щоб при вході вчителя в клас учні вставали, вчитель в цей час повинен підняти руку догори й сказати: «Слава Україні». Учні мали відповідати: «Геро- ям слава». Він же вимагав запровадження молитов та звернення «Пане вчитель»50. Одним із напрямків діяльності михайлівських оунівців було поширення агітаційних матеріалів, які вони отримували як із За- поріжжя51, так і з Миколаєва. В одній з листівок, яку поширю- вали у Михайлівському районі, йшлося про арешти керівників ОУН(р), перехід оунівців у підпілля, містилися заклики до бо- ротьби з большевизмом та нацизмом. Сама листівка була виконана на друкарській машинці на папері синього кольору52. Як зазначалося в одному з радянських зведень, в площині бо- ротьби з нацизмом оунівці, зокрема, займалися зривом сільгосп- постачання. Голова колгоспу «Новий Світ», оунівець В. Хрущ у 47 ДАЗО. — Ф. Р.5747. — Оп. 3. — Спр. 7560. — Арк. 11—12, 18. 48 Архів УСБ України в Запорізькій області. — ФПС. — Спр. П-21120. — Арк. 13. 49 ДАЗО. — Ф. Р.5747. — Оп. 3. — Спр. 7560. — Арк. 12. 50 Архів УСБ України в Запорізькій області. — ФПС. — Спр. П-21873. — Арк. 17. 51 Зокрема, оунівець із Запоріжжя В. Савченко займався передачею друкованої про- дукції з обласного центру до ст. Пришиб (Див.: Архів УСБ України в Запорізькій області). — ФПС. — Спр. П-21873. — Арк. 17. 52 ГДА СБ України. — Ф. 2. — Оп. 93. — Спр. 26. — Арк. 4. 408 ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН ТА УПА 1942 р. під час жнив організував крадіжку зерна, роздавши його без обліку й контролю колгоспникам. Після цього, за рішенням михайлівської ОУН(р), В. Хрущ був переведений до райцентру у колгосп «Пам’ять Леніна», де також вміло провів крадіжки зерна53. Виконуючи настанови керівництва, михайлівські оунівці за- ймалися збором вогнепальної зброї. Останню Б. Крицан, за допо- могою Федора Герасименка, відвозив у плавні й там ховав54. Про наявність у націоналістів значного арсеналу зброї гово- рили й керівники радянського партизанського загону. Зокрема, К. Шершнєв інформував С. Горлова, що зброю для антинацист- ської діяльності можна отримати у місцевих оунівців, серед ке- рівництва яких згадувалися М. Коломоєць та Михайло Іванніков. На заваді переговорам про отримання зброї і можливу співпрацю стали нацистські репресії проти активістів михайлівської ОУН(р). Ті ж радянські підпільники наводили деякі факти використан- ня оунівцями зброї проти нацистів: «…Однажды один из нацио- налистов обстреливал немецкую машину, фамилия его Письмен- ный, сам он из нашего района, из Балковки. Приезжают в это село 3 жандарма. Письменный сидел в это время дома. Спрашива- ют у старосты Д., где Письменный. Тот их повел. Пришли и забра- ли. Когда его вели, он попросился по естественным надобностям и сбежал. Они обвинили в этом старосту. Сказали ему, если он не поймает Письменного, то они его убьют. Тот пошел искать Пись- менного и нашел его в курнике, сказал, что ничего ему не будет, тот дурак и поверил, бросил наган, который у него был, и его забрали. Его по дороге очень били»55. За інформацією одного з агентів радянських органів держбез- пеки, у січні-лютому 1943 р. П. Письмений виїжджав на зв’язок з обласним проводом ОУН(р), де отримав інформацію про спроби створення в Запорізькій області націоналістичного партизансько- го відділу чисельністю близько 200 осіб. Аналогічний загін пла- нувалося організувати у Михайлівському та Великобілозерському 53 ГДА СБ України. — Ф. 2. — Оп. 93. — Спр. 26. — Арк. 4. 54 ДАЗО. — Ф. Р.5747. — Оп. 3. — Спр. 7560. — Арк. 53. 55 Запорізький архів. Народна війна. 1941—1944. Антифашистський рух Опору на території Запорізької області: Збірник документів і матеріалів: Наук.-довід. вид. / авт.-упоряд.: В. Бондар, О. Величко, І. Козлова. — Запоріжжя: Прем’єр, 2005. — С. 345—346. 409 № 19Юрій Щур Діяльність підпілля ОУН(р) на території Запорізької обл. у 1942—1943 рр. районах. Пізніше П. Письмений розповів радянському агенту, що задум організації партизанських загонів не був реалізований через початок масових арештів оунівців по всій території області56. Оунівське підпілля Мелітопольської округи було структурова- не навесні 1942 р. На початку року у с. Вознесенка з інспекційною перевіркою побував член обласного проводу Б. Крилан-‘Борис’57. У квітні того ж року до Мелітополя прибув В. Пастушенко і на нараді за його участі було створено Мелітопольський міський та окружний проводи. До складу міського проводу увійшли Михайло Вінтонів (ке- рівник), Микола Сливка, Іларіон Курило-Кримчак та Афанасій Ніколаєнко58. Окружний провід очолив М. Сливка, замінений піз- ніше за рекомендацією Б. Мовчана-‘Степана Лисавки’ інженером Леонідом Фоменком-‘Кривоносом’, який працював на Меліто- польському горілчаному заводі59. До проводу увійшли керівники міського підпілля М. Вінтонів, І. Курило-Кримчак та М. Сливка60. Така ситуація була зумовлена, першою чергою, браком кадрів, принаймні керівних. Згадаємо також, що керівництво місцевого комуністичного підпілля вважало керівником окружного проводу І. Курила-Кримчака61. Згідно з рішенням обласного проводу, під юрисдикцію Ме- літопольського окружного проводу (окрім самого Мелітополя й району) потрапляли Веселівський, Приазовський та Якимівський райони62. На сьогоднішній день встановлено, що оунівцям, окрім мережі в Мелітополі, вдалося створити підрайонний провід у с. Новоми- колаївка на чолі з Іваном Молодієм. До складу цієї ланки входи- ло два сільські осередки: у с. Костянтинівка (на чолі з агрономом Олександром Шевченком) та у с. Новомиколаївка (на чолі з пра- цівником поліції Іваном Ротанчуком)63. Оунівські осередки існували 56 ГДА СБ України. — Ф. 2. — Оп. 93. — Спр. 26. — Арк. 4. 57 Архів УСБ України в Запорізькій області. — ФПС. — Спр. П-19907. — Арк. 45зв. 58 ДАЗО. — Ф. Р.5747. — Оп. 3. — Спр. 107. — Арк. 165—166. 59 Молодій І. Пискоровичі, Пискоровичі… моя любов, моє горе // Закерзоння. Спомини вояків УПА / підг. Б. Гук. — Варшава: Тирса, 1997. — С. 82. 60 ДАЗО. — Ф. Р.5747. — Оп. 3. — Спр. 107. — Арк. 159. 61 ДАЗО. — Ф. П.3. — Оп. 1. — Спр. 103. — Арк. 20. 62 ДАЗО. — Ф. Р.5747. — Оп. 3. — Спр. 107. — Арк. 158. 63 Там само. — Арк. 160. 410 ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН ТА УПА також у с. Семенівка (вчитель Сергій Гармаш) та с. Велика Іванівка (агроном Романенко). Організаційною роботою у Вознесенці особис- то опікувався І. Курило-Кримчак64. Крім того, І. Молодій тримав зв’язок із осередком у с. Велика Лепетиха65, а в Якимівському районі за діяльність ОУН(р) відповідав завідувач сінопунктом А. Крайній66. Аналізуючи діяльність мелітопольського оунівського підпілля, можемо виокремити такі основні напрямки його роботи: пропаган- дивний, політично-організаційний, мобілізаційний та терористич- но-бойовий. Однією з форм діяльності в рамках пропагандистського на- прямку було поширення літератури та агітаційних матеріалів. Так, на Мелітопольщині оунівці поширювали такі книги: «Де шу- кати наших історичних традицій» Д. Донцова67, «Славні побрати- ми», «Хто ворог українського народу», «Малий Робінзон», «Про- лом»68, «Іван Богун», збірку віршів «Під зорями»69, «Інформатор», книги про С. Петлюру, Є. Коновальця, С. Бандеру, збірки з Мані- фестом ОУН, Декалогом та іншими організаційними матеріалами70. У Мелітопольській окрузі поширювалися різноманітні оунівські листівки, зокрема з інформацією про загибель у Києві провідника ОУН(р) Центральноукраїнських земель Дмитра Мирона-‘Орлика’ та із закликами до боротьби на два фронти: з німецьким націонал- соціалізмом та російським більшовизмом71. Також поширювалися звернення до комсомольців, до вчителів, до українського народу тощо72. У листівці, яка поширювалася серед членів ОУН(р), на- давалися практичні поради щодо добору молоді в організацію в умовах глибокого підпілля73. 64 Молодій І. Пискоровичі, Пискоровичі… — С. 53, 68. 65 Від 30 березня 1944 р. у складі Херсонської обл. 66 Архів УСБ України в Запорізькій області. — ФПС. — Спр. П-5626. — Т.1. — Арк. 58зв., 98. 67 Архів УСБ України в Запорізькій області. — ФПС. — Спр. П-19353. — Арк. 87. 68 Архів Мелітопольського краєзнавчого музею (далі — АМКМ). — Спр. 527. — Арк. 25, 31, 176. 69 ДАЗО. — Ф. Р.5747. — Оп. 3. — Спр. 11006. — Арк. 250, 253. 70 Архів УСБ України в Запорізькій області. — ФПС. — Спр. П-19379. — Арк. 25. 71 ДАЗО. — Ф. Р.5747. — Оп. 3. — Спр. 107. — Арк. 78. 72 Архів УСБ України в Запорізькій області. — ФПС. — Спр. П-19353. — Арк. 65. 73 Там само. — Спр. П-19379. — Арк. 49зв. 411 № 19Юрій Щур Діяльність підпілля ОУН(р) на території Запорізької обл. у 1942—1943 рр. Оунівці поставили собі за мету боротися проти примусового вивезення молоді до Німеччини, для чого поширювали листівки із закликами до українського народу всіма можливими способами не допустити вивозу. Інше звернення було адресоване працівникам поліції, яких закликали допомагати молоді залишатися в Україні74. Зокрема, староста с. Вознесенка, оунівець І. Курило-Кримчак до- помагав молоді села уникати вивезення до Німеччини на примусо- ві роботи. Він через квартальних попереджував: «Дівчата, сьогодні вдома не можна спати…»75. Зазначимо також, що І. Курило-Кримчак у себе вдома перехо- вував друкарську машинку мелітопольської ОУН, на якій, окрім фальшивих документів, друкувалися й деякі підпільні листівки та відозви76. Курило-Кримчак, як геолог за спеціальністю, мав за- вдання від Б. Крицана знайти придатну печеру на околиці Меліто- поля для організації підпільної друкарні77. В дечому успішною була діяльність місцевих оунівців у ви- конанні настанов ОУН(р) щодо створення органів самоврядування або ж інтеграції до них. Зокрема, старостою с. Вознесенки від 6 жовтня 1941 р. до 15 березня 1943 р. був член окружного і міського проводу І. Курило-Кримчак, який згодом був бургомістром Мелі- тополя (до 13 серпня 1943 р.)78. У жандармерії Мелітополя перекладачем працював Володи- мир Хабарик-‘Володимир’, член мельниківської ОУН, який при- єднався до підпілля ОУН(р) у Мелітополі. Члени похідної групи влаштувалися до різних установ: М. Сливка — адміністратор міського театру ім. Т. Шевченка79, І. Молодій — начальник поліції с. Новомиколаївка80, М. Вінтонів — перекладач мелітопольського лісництва «Бердянська лісодача»81. Керівник окружного проводу 74 ДАЗО. — Ф.Р.5747. — Оп.3. — Спр.8729. — Арк. 31—32. 75 Тимофієв В. Справа закінчена. Забудьте? // Новий день (м. Мелітополь). — 1994. — 31 березня. 76 Архів УСБ України в Запорізькій області. — ФПС. — Спр. П-19379. — Арк. 49— 49зв. 77 Там само. — Спр. П-5626. — Т.1. — Арк. 106зв. 78 АМКМ. — Спр. 527. — Арк. 17—18. 79 ДАЗО. — Ф. Р.5747. — Оп. 3. — Спр.8729. — Арк. 61. 80 Там само. — Спр.107. — Арк. 160. 81 АМКМ. — Спр. 527. — Арк. 25. 412 ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН ТА УПА Л. Фоменко працював старшим технологом на горілчаному заводі м. Мелітополя82. Крім того, значна частина мелітопольських оунівців займа- ла ключові посади у сфері освіти. Остання обставина, зокрема, сприяла залученню молоді до ОУН(р). З ініціативи М. Вінтоніва у с. Вознесенка було створено осередок Юнацтва ОУН на чолі із Юрієм Курилом. Крім нього до осередку належали Любов Рудь, Любов Тараненко та Ніна Ліщина. Практичної діяльності члени Юнацтва не проводили, сфера їх ангажованості обмежувалася ознайомленням із націоналістичною літературою. Навесні 1943 р. будь-які дії осередку були призупинені у зв’язку із посиленням нацистських репресій83. У Мелітопольському агроземельному училищі протягом груд- ня 1941 р. — травня 1943 р. існували два молодіжні гуртки: «Дони» й «Козаки». Перший об’єднував російськомовну молодь, яка була прихильницею могутньої Російської держави. Гурток «Ко- заки» об’єднував україномовну молодь, яка стояла на позиціях української самостійності. Створений він був за ініціативи сту- дента училища Григорія Передерія-‘Кобзи’, який очолив гурток та був ініціатором видання рукописного журналу «Український колос». Молодіжний гурток, організація за своєю суттю аполі- тична, став напівлегальним прикриттям для діяльності Юнацтва ОУН в агроземельному училищі. Деякі члени гуртка входили до мережі ОУН(р). Куратором по оунівській лінії, за дорученням М. Вінтоніва, був Ю. Курило. Він же, крім іншого, забезпечував гурток підпільною літературою. Після арештів керівництва ме- літопольського націоналістичного підпілля, проведених гестапо, Ю. Курило був змушений відійти від справ. Його замінив при- булий із Маріуполя студент училища Борис Кучинський. Остан- ній підтримував зв’язок із маріупольськими оунівцями, зокрема отримував агітаційні матеріали для поширення84. Необхідно зга- дати, що Б. Кучинський був залучений до ОУН(р) на початку 1942 р. в Маріуполі кур’єром зі спеціальних доручень Краєвого 82 ДАЗО. — Ф. Р.5747. — Оп. 3. — Спр. 107. — Арк. 159. 83 Архів УСБ України в Запорізькій області. — ФПС. — Спр. П-19379. — Арк. 24зв., 49зв. 84 ДАЗО. — Ф. Р.5747. — Оп. 3. — Спр.11005. — Арк. 22, 52—52зв., 54. 413 № 19Юрій Щур Діяльність підпілля ОУН(р) на території Запорізької обл. у 1942—1943 рр. проводу ОУН(р) Південноукраїнських земель Євгеном Стаховим- ‘Борисом’85. Одним із пріоритетних напрямків діяльності мелітопольських оунівців був терористично-бойовий. На нараді Березнеговатсько- го86 проводу ОУН(р) у грудні 1943 р. І. Курило-Кримчак тердивв, що протягом 1941—1943 рр. у Мелітополі перекладач жандармерії В. Хабалик здійснив 14 атентатів проти офіцерів вермахту та на- цистських спецслужб87. Підтвердження чи спростування цієї ін- формації дотепер не знайдено. Аналогічно до інших осередків, у Мелітополі займалися на- копиченням зброї. За свідченнями Ю. Курила, одним із відпо- відальних за придбання зброї був І. Курило-Кримчак. Останній, зокрема, мав у користуванні два пістолети: наган й «один ні- мецького виробництва»88. Крім того, завдання щодо організації ресурсів для купівлі зброї від Б. Мовчана отримав Л. Фоменко. Користуючись своїм службовим становищем, він мав дістати (вкрасти на заводі) горілку й продати. На частину виручки треба було придбати п’ять пістолетів. За зброєю мав прибути кур’єр зі словами: «Я приїхав із Запоріжжя від Степана Лисавки за паке- том», — і після цього сказати кодове слово: «Курган». Відповідь Л. Фоменка мала бути «Могила». Виконуючи вказані настанови, Фоменко викрав на заводі 15 літрів горілки й на частину отри- маних за неї коштів придбав у словацьких солдат п’ять автома- тичних семизарядних пістолетів із набоями, які були особисто передані Б. Мовчану89. Б. Мовчан був ініціатором створення на базі мелітопольського націоналістичного підпілля партизанського відділу в кількості 50 осіб в районі Молочного лиману. За спогадами І. Молодія, він отри- мав завдання задля реалізації цього напрямку тримати зв’язок із місцевою прорадянською організацією та співпрацювати із нею в питаннях антинацистської діяльності. Від них же мала бути пе- редана зброя. Ідея створення партизанського відділу не знайшла 85 Стахів Є. Останній молодогвардієць. — К.: Варта, 2004. — С. 131. 86 Миколаївська обл. 87 Архів УСБ України в Запорізькій області. — Архівно-кримінальна справа (АКС) 13885. — Арк. 251. 88 Архів УСБ України в Запорізькій області. — ФПС. — Спр. П-19379. — Арк. 30. 89 Там само. — Спр. П-19344. — Т.1. — Арк. 19—19зв. 414 ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН ТА УПА підтримки у керівництва мелітопольського націоналістичного під- пілля (М. Вінтонів, І. Молодій, Л. Фоменко)90. Попри неоднозначне ставлення до питання взаємодії із прора- дянським підпіллям, співпраця між ними таки мала місце. Восени 1943 р. оунівець О. Шевченко, за дорученням І. Курила-Кримчака, провів переговори з провідниками прорадянських загонів, зокре- ма В. Лукашевим з Приазовського, П. Івненком та О. Ліхініним з Мелітопольського районів. Більшу активність у переговорах з на- ціоналістами проявив О. Ліхінин, який взяв участь в оунівській на- раді в с. Вознесенка. Було досягнуто домовленості про об’єднання зусиль загону О. Ліхініна й групи ОУН(р) у майбутньому зброй- ному виступі проти німців. На заваді подальших об’єднавчих про- цесів став ще один діяч прорадянського підпілля А. Шестопьоров91. Перші організаційні здобутки бердянського націоналістичного підпілля були зведені нанівець окупаційною владою, а розконспі- ровані учасники групи Миколи Федисіва змушені залишити тери- торію району. Незважаючи на це, діяльність місцевої ОУН(р) не була зупинена. Аналогічно до Мелітопольської, кураторство під- піллям у Бердянській окрузі здійснювали Б. Мовчан та Б. Крицан (тут діяв під псевдонімом ‘Сизий’)92. Структурно підпілля ОУН(р) у Бердянській окрузі об’єднувало три райони: Осипенківський (Бердянський), Андрі- ївський93 та Ногайський (Приморський)94. За даними Павла Му- сієнка, у Бердянському районі осередки ОУН(р) існували у се- лах Карла-Маркса, Калайтанівка, Новотроїцьке, Миколаївка та Осипенко95. Основна робота з налагодження діяльності ОУН(р) у Бердянській окрузі лягла на плечі керівника місцевого підпілля Панте лія Клименка. 90 Молодій І. Пискоровичі, Пискоровичі… — С. 85—86. 91 ДАЗО. — Ф. П.3. — Оп. 1. — Спр. 103. — Арк. 9, 16. Варто зазначити, що спів- робітники Мелітопольського міського відділу МҐБ, проводячи у 1946 р. перевірку даних А. Шестопьорова, вважали його звіт, як і діяльність, фікцією. Зважаючи на це, його роль щодо вказаних подій може бути вигадкою // Запорізький архів. Народна війна. 1941—1944… — С. 338. 92 Архів УСБ України в Запорізькій області. — ФПС. — Спр. П-20951. — Арк. 40. 93 Андріївський район 30 грудня 1962 р. ліквідовано, його територія відійшла до Бердянського та Куйбишевського районів. 94 Архів УСБ України в Запорізькій області. — ФПС. — Спр. П-19487. — Т.1. — Арк. 277. 95 Там само. — Арк. 149. 415 № 19Юрій Щур Діяльність підпілля ОУН(р) на території Запорізької обл. у 1942—1943 рр. Із наявних на сьогоднішній день матеріалів можемо зробити висновок, що одним із пріоритетних напрямків діяльності підпілля було створення мережі орбітальних структур. Наявність таких ор- ганізацій та закладів давала можливість використовувати легальні засоби для досягнення цілей оунівців. Актуалізація цього напрям- ку, вочевидь, була пов’язана із ліквідацією німецькою сільсько- господарською комендатурою у січні 1942 р. Бердянської районної управи (створеної оунівцями). За ініціативи П. Клименка, який у 1930-х рр. був директором місцевого музею, влітку 1942 р. було засноване «Науково-краєз- навче товариство» на чолі із педагогом Зборовцем. До завдань то- вариства входило, зокрема, збирання усної історії, обрядових, історичних, бурлацьких тощо пісень, оповідань, іншого фоль- клору96. Також були засновані Товариство суспільної допомоги та Учительський кооператив97. Для активізації молодіжного суспільного життя на території району відкривалися «сільбуди» (сільські будинки), де проводилися збори молоді (вечорниці), демонструвалися вистави, відбувалися тематичні читання історичної літератури та співбесіди. «Сільбуди» проіснували недовго і були закриті за розпорядженням гебітско- місара98. Ще одним напрямком роботи з молоддю, як і в інших місце- востях, була допомога уникати вивезення на примусові роботи до Німеччини. Задля цього, а також з метою зменшення кількос- ті безробітних вчителів, восени 1942 р. П. Клименко організував школу шиття, ремісничу школу, агрономічні курси та музичну школу99. На сьогоднішній день відомо про один осередок оунівської «молодіжки». Його створив у с. Осипенко (Новоспасівка) член по- хідної групи Поліщук, який працював вчителем у місцевій школі. За спогадами Миколи Береславського, він разом зі студентом Ре- дзем та односельцем Устименком поширював отриману від Полі- щука націоналістичну літературу. У 1943 р. осередок було викри- 96 Архів УСБ України в Запорізькій області. — ФПС. — Спр. П-19487. — Т.1. — Арк. 116, 177. 97 Там само. — Арк. 120. 98 Там само. — Арк. 174—175. 99 Там само. — Арк. 178. 416 ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН ТА УПА то нацистськими органами держбезпеки, Поліщука розстріляно, а М. Береславського відправлено на роботи до Німеччини100. Серед матеріалів, які поширювали оунівці у Бердянській окру- зі, згадаємо: «Де шукати наших історичних традицій» Д. Донцова, видання з історії Запорозької Січі та різні газети. Крім того, у се- редній школі П. Клименко запроваджував вивчення історії Украї- ни за виданнями, які поширювалися оунівцями, зокрема «Історією України» І. Крип’якевича101. Не залишилися бердянські оунівці осторонь процесів віднов- лення релігійного життя. У листопаді 1942 р. до Бердянська при- був із Рівного протоієрей Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) о. Микола, за участі якого були проведені збори священиків та релігійної громади, на яких розглядалося питання про перехід в церковному підпорядкуванні від Московського па- тріархату до УАПЦ. Проте, така ініціатива на зборах не отримала підтримки. Незважаючи на це, автокефалістам вдалося відкрити церкви у с. Миколаївка, Трояни та Софіївка Бердянського району та у м. Ногайськ (Приморськ). Одним з активних діячів за віднов- лення та становлення УАПЦ на Бердянщині був мешканець с. Ми- колаївка, член ОУН(р) Пилип Мефодовський. У 1930 р. він був засуджений до 6 років ув’язнення за «антирадянську агітацію», а у 1935 р. — до 4 роки за порушення паспортного режиму. Батько та двоюрідній брат П. Мефодовського у 1935 р. як священики-ав- токефалісти, які мали зв’язки зі «Спілкою визволення України», були заарештовані НКВД й загинули102. Влітку 1942 р. (червень або липень) до Бердянська з Маріу- поля прибув старшина Українського визвольного війська (УВВ)103 з метою вербування добровольців. На зустрічі з місцевими оунів- цями вербувальник розповів, що націоналістам у Маріуполі вда- 100 Інтерв’ю Миколи Олександровича Береславського (редагування 7 липня 2008 року). Записав Овсієнко В. В. [Електронний ресурс] — Режим доступу // www.archive.khpg.org/index.php?id=1215426763&w. 101 Архів УСБ України в Запорізькій області. — ФПС. — Спр. П-19487. — Т.1. — Арк. 178, 242. 102 Алєксєєва О., Щур Ю. Українська автокефальна православна Церква на Запоріжжі під час нацистської окупації. — Запоріжжя: Стат і Ко, 2010. — С. 5—6. 103 Назва добровільних формацій, створених з радянських полонених української на- ціональності в німецькій армії. 417 № 19Юрій Щур Діяльність підпілля ОУН(р) на території Запорізької обл. у 1942—1943 рр. лося українізувати різні галузі суспільного життя. Щодо самої військової частини, то вона дислокувалася по лінії Херсон—Ме- літополь—Маріуполь і несла охоронну службу на узбережжі, в портах і тилових об’єктах104. Принагідно зазначимо, що у червні того ж року у смт. Чернігівка Запорізької області з аналогічним завданням перебував керівник військкомату УВВ, член ОУН(р) Маріуполя Величко105. Можемо припустити, що в обох випадках йдеться про ту саму особу. За свідченнями керівника бердянської міської ОУН(р) П. Мусі- єнка, для зміцнення підпілля у Приморську, туди на посаду за- відувача районним відділом освіти з Бердянська було переведено оунівця Проценка106. Однією з помітних акцій приморських оунівців було створення влітку 1942 р. місцевої «Просвіти». Керівником організації став лі- дер місцевих оунівців Петро Капленко107. Через одного з місцевих оунівців, директора Ногайського риб- тресту Паська, здійснювався зв’язок між керівництвом Бердян- ського (П. Клименко) та Мелітопольського (Л. Фоменко) окружних проводів108. Долучитися до роботи підпілля ОУН(р) у Приморському районі мав житель с. Преслав Йосип Максюта. У березні 1943 р. він виїхав на роботи до Німеччини, повертаючись з якої у серпні 1943 р. у Львові був завербований до ОУН(р). Отримав завдання дорогою додому поширювати листівки із закликом зірвати роботу на за- лізниці. Основне завдання полягало у вербовці добровольців до за- гонів УПА (місце відправки добровольців — ст. Північна, Львів). На території Приморського району Й. Максюта не встиг розгорнути ніякої діяльності, оскільки був мобілізований до Червоної армії109. Окрім Запорізької, Мелітопольської та Бердянської округ, осередки ОУН(р) діяли в нізці районів Запорізької області, струк- турну належність до перерахованих вище організаційних одиниць 104 Архів УСБ України в Запорізькій області. — ФПС. — Спр. П-19487. — Т. 1. — Арк. 190. 105 Там само. — Спр. П-20207. — Т. 1. — Арк. 55. 106 Там само. — Спр. П-19487. — Т. 1. — Арк. 121. 107 Там само. — Арк. 199. 108 Там само. — Арк. 166. 109 Там само. — Спр. П-18160. — Арк. 55. 418 ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН ТА УПА яких на сьогоднішній день не встановлено. Найбільш ймовірно, вони напряму підпорядковувалися обласному проводу ОУН(р). За наявними на сьогоднішній день матеріалами, діяльність ОУН(р) на території Токмацького району охоплювала районний центр (4 осередки) та 3 населені пункти110. Структура організації виглядала таким чином: осередки по 3-5 осіб на чолі з керівни- ком, який підтримував безпосередній зв’язок з вищими ланками (міський та районний проводи)111. Міський провід складався з трьох осіб: керівник — Павло Соломко-‘Луговий’, Іван Дзюба —‘Берего- вий’ та Павло Ніколаєнко-‘Горовий’. До складу районного прово- ду входили: П. Соломко (як керівник ОУН(р) м. Токмака), І. Козак- ‘Чужинець’ та керівник Петро Чухрій-‘Глодичія’112. Напередодні звільнення Токмацького району від нацистської окупації відбули- ся зміни в керівництві місцевого підпілля. На місце районного про- відника у зв’язку із від’їздом П. Чухрія було призначено П. Со- ломка, міську організацію очолив Кирило Курдюков-‘Курик’113. Протягом 1942—1943 рр. наради районного проводу відбувалися 6 разів (остання — на початку вересня), міського — 4 (остання — в першій половині серпня)114. Зв’язок з обласним проводом здійснював безпосередньо П. Чух- рій. У матеріалах токмацької ОУН(р) фігурують троє членів Запо- різького обласного проводу, які залишилися напередодні прихо- ду радянських військ для координації діяльності підпілля в нових умовах: співробітник обласного відділу народної освіти Безручко- ‘Сумний’, інспектор шкільного відділу Швець-‘Шевчук’ та Коло- мійченко115. Ідентифікувати вказаних осіб за наявними матеріала- ми на сьогоднішній день не вдалося. Місцеве підпілля мало у своєму користуванні три явочні квар- тири. Першу утримував керівник міського проводу П. Соломко. Гаслом була загорнута у червоний папір книга і слова: «Ось під- ручник української літератури, Вам, здається, він потрібний». 110 Архів УСБ України в Запорізькій області. — ФПС. — Спр. П-13150. — Т. 1. — Арк. 30. 111 Там само. — Т. 3. — Арк. 20. 112 Там само. — Арк. 28; Спр. П-13150. — Т. 3. — Арк. 21. 113 Там само. — Арк. 23зв. 114 Там само. — Арк. 24. 115 Там само. — Арк. 30, 37. 419 № 19Юрій Щур Діяльність підпілля ОУН(р) на території Запорізької обл. у 1942—1943 рр. Відповідь: «Так, ця книга потрібна. Вона й дітям нашим знадо- биться». У с. Грізне утримувачем квартири був вчитель К. Курдюков (пароль: «Червоний мак»), а в с. Новомиколаївка — вчитель Ру- денко (пароль: «Червоний перець»)116. Як і в інших осередках ОУН(р), Токмацький районний осеред- ок накопичував вогнепальну зброю. Зокрема, у І. Дзюби під час об- шуку радянські органи держбезпеки вилучили німецьку гвинтівку калібру 6,92 мм з 43 набоями, 2 російські гвинтівки зразка 1891— 1930 рр. калібру 7,65 мм й 33 набої, пістолет «ТТ» та 154 набої117. У Чернігівському районі «ідеологічні блукання» місцевого вчи- теля Петра Коржа118 отримали своє продовження влітку 1942 р., коли він познайомився з членами підпілля ОУН(р) м. Маріупо- ля, зокрема з директором типографії Яковом Жежурою та се- кретарем «Просвіти» Федором Лящинським. Налагодивши зв’язок з маріупольським підпіллям, П. Корж почав отримувати різного роду друковану продукцію та значки з національною символікою. Зокрема, влітку 1942 р. в Чернігівський район було привезено близько 50 примірників книги «Україна в боротьбі» та «Історію України» І. Крип’якевича, яка була надрукована у 1941 р. в оу- нівській типографії Кривого Рогу. До Чернігівки з Маріуполя у червні 1942 р. з метою вербування молоді до УВВ приїжджав член ОУН(р) Величко119. Отже, маємо всі підстави вважати, що від літа 1942 р. діяль- ність ОУН(р) у Чернігівському районі координувалася з Маріуполя і цей осередок підпорядковувався Донецькому обласному проводу ОУН(р). Під впливом Донецького обласного проводу ОУН(р) перебу- вали осередки в Куйбишевському120 районі. Організація тут діяла в умовах найглибшого підпілля, оскільки була «запасною базою» 116 Архів УСБ України в Запорізькій області. — ФПС. — Спр. П-13150. — Т. 1. — Арк. 31—32. 117 Там само. — Т. 3. — Арк. 167—167зв. 118 Восени 1941 р. намагався створити на території району Українську націонал-со- ціалістичну партію, куди масово записувалися працівники органів самоврядування та поліції. 119 Архів УСБ України в Запорізькій області. — ФПС. — Спр. П-20207. — Т. 1. — Арк. 51—52, 59; Спр. П-20207. — Т. 2. — Арк. 321—321зв. 120 Під час окупації — Царекостянтинівський. 420 ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН ТА УПА для керівництва маріупольського підпілля. Зокрема, у Куйбишев- ському районі місцеві підпільники проводили збір і магазинування зброї для забезпечення потреб майбутнього повстанського відділу. Куратором діяльності місцевого підпілля від ОУН(р) Маріуполя був Теодор Лічман121. Зазначимо, що саме до Куйбишева після початку німецьких репресій проти маріупольських націоналістів у 1943 р. виїхав колишній священик, утримувач явочної квартири ОУН(р) у Маріуполі Ферапонт Сініцин122. У 1942 р. було створено оунівській осередок у Новомиколаїв- ському районі. Його організатором став Іван Іванченко, в мину- лому політрук Червоної армії, кандидат в члени ВКП(б). У 1942 р. в Севастополі останній потрапив в німецький полон й був помі- щений до Сімферопольського табору військовополонених, звідки відправлений до Німеччини. Дорогою І. Іванченко на території За- хідної України втік і зв’язався з ОУН(р). Через півтора місяці він був скерований в район Дніпропетровська з групою оунівців. Ря- туючись від нацистських репресій, І. Іванченко переїхав до Орі- хова123, а пізніше влаштувався на посаду заступника директора Новомиколаївського зерноколгоспу. Окрім І. Іванченка до складу новомиколаївського осередку також входили Григорій Панчук та Михайло Біжко. На сьогоднішній день невідома ступінь коорди- нації Новомиколаївської ОУН(р) із Запорізьким обласним прово- дом. У матеріалах радянських органів державної безпеки містить- ся інформація, що у 1942 р. до І. Іванченка для налагодження зв’язкової лінії приїжджав кур’єр від Проводу ОУН із Західної України124. У Гуляйпільському районі оунівцям на чолі з Миколою Зінчен- ком вдалося створити доволі міцну і розгалужену організацію, яка за неповними даними об’єднувала осередки у самому Гуляйполі, селах Марфополі, Хвалибогівці125, Санжарівці126, Верхній Терсі, Туркенівці127, Воздвижевці, Успенівці, Варварівці та на залізнич- 121 Архів УСБ України в Донецькій області. — Спр. 36824-ПФ. — Арк. 52—66зв. 122 Інформація О. Добровольського (м. Слов’янськ Донецької обл.). 123 На сьогоднішній день інформації про діяльність оунівського підпілля у 1942— 1943 рр. на території Оріхівського району не знайдено. 124 ГДА СБ України. — Ф. 2. — Оп. 93. — Спр. 26. — Арк. 153зв., 174—175. 125 Від 1958 р. — Добропілля. 126 Від 1946 р. — Полтавка. 127 Від 1946 р. — Новоселівка. 421 № 19Юрій Щур Діяльність підпілля ОУН(р) на території Запорізької обл. у 1942—1943 рр. ній станції Гуляйполе128. Осередок у Марфополі очолював брат ке- рівника районної ОУН(р) Йосип Зінченко, який був директором місцевої школи129. Як випливає з наявних на сьогоднішній день матеріалів, гуляй- пільська ОУН(р) мала три канали зв’язку. Окрім Запорізького об- ласного проводу, було налагоджено канал постачання літератури з Донбасу, зокрема з Мар’їнського району, де ОУН(р) очолював ще один брат керівника гуляйпільського підпілля Олексій Зінчен- ко130. Також через учасницю підпілля Марію Махновець було на- лагоджено постачання літератури з Києва. Отримана література поширювалася серед низових ланок гуляйпільської районної орга- нізації. Крім того, бухгалтер агроконтори Сліпченко отримував лі- тературу для поширення серед членства у Пологівському районі131. Відносно пологівської ОУН відомо лише, що тут осеред- ок (один з осередків?) було створено членом обласного проводу Б. Крицаном, якому допомагав член запорізького міського підпіл- ля П. Мороз. Б. Крицану вдалося залучити до ОУН(р) місцевих мешканців Івана Медяника та Пилипа Буланого, житло яких ви- користовувалося як явочні квартири. Крім Б. Крицана цими квар- тирами користувався інший член обласного проводу Б. Мовчан, відомий у Пологах як агроном Бердянського районного земельно- го відділу132. Пологи також використовувалися членами обласного проводу як перевалочний пункт під час «службових» відряджень. Зокрема, Б. Крицан здійснював поїздки у Гуляйполе, Куйбишеве, Оріхів, с. Трояни Бердянського району тощо133. Таким чином, у 1942 — першій половині 1943 рр. оунівцям вда- лося адаптуватися на території Запорізької області і проводити діяльність відповідно до місцевих реалій. Погоджуємося із авто- рами монографії «Запорізький рахунок Великій війні. 1939—1945», що оунівці на території області дотримувалися тактики атантизму (накопичення сил, уникнення активної боротьби з нацистами, щоб 128 Смт Залізничне. 129 Архів УСБ України в Запорізькій області. — АКС 7056. 130 Там само. 131 Архів УСБ України в Запорізькій області. — ФПС. — Спр. П-19560. — Арк. 44. 132 Там само. — Спр. П-5626. — Т.1. — Арк. 2, 20. 133 Там само. — Арк. 162. 422 ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН ТА УПА не провокувати каральних акцій проти мирного населення, очіку- вання слушного моменту для збройного повстання)134. Основними напрямками діяльності підпілля ОУН(р) в Запорізь- кій області були організаційний, культурницько-пропагандивний та військовий (терористично-бойовий). Перший полягав в інтегра- ції членів ОУН(р) до органів місцевого самоврядування, розши- ренні підпільної мережі й залученні нових членів до організації. З пропагандивною метою діяли гуртки самодіяльності, реорганізо- вувалася робота шкіл та інших освітніх установ, поширювалася різноманітна література тощо. Самі оунівці вважали, що подібна діяльність мала результати. Зокрема, у повідомленні інформаці- но-розвідувальної служби УПА (травень 1943 р.) подавався аналіз поширення націоналістичної пропаганди у Запоріжжі: «Націона- лістичні ідеї приймаються швидко. Коли поширено наші листівки, один робітник сказав: “Пишуть дійсну правду. Так воно і є, треба знищити одного і другого135, тоді лише народ заживе”»136. Військова діяльність підпілля ОУН(р) на території Запорізької області дещо відрізнявся від аналогічної діяльності на Централь- ноукраїнських землях, де, поряд із проведенням індивідуальних терактів проти представників окупаційної влади й каральних ор- ганів, у 1943 р. організовувалися відділи УПА. У Запорізькій об- ласті, що являє собою степову зону, організація збройних груп була неможливою, тому тут обмежилися накопиченням зброї та подекуди мобілізаційною роботою для скерування членів підпілля до відділів УПА. Загалом же діяльність українських націоналістів на території Запорізької області під час німецької окупації була явищем дово- лі помітним. Про це також може свідчити той інтерес, який про- являли нацистські спецслужби до нейтралізації акцій ОУН(р) та ліквідації націоналістичного руху в цілому. Після звільнення За- порізької області цю естафету перехопили радянські спецслужби. 134 Запорізький рахунок Великій війні. 1939—1945 / Ф. Г. Турченко, В. М. Мороко, О. Ф. Штейнле, В. С. Орлянський [та ін.]; Ф. Г. Турченко (наук. ред.). — Запоріжжя: Просвіта, 2013. — С. 246. 135 Маються на увазі нацистський та радянський режими. 136 ОУН і УПА в 1943 році: Документи / упор.: О. Веселова, В. Дзьобак, М. Дубик, В. Сергійчук; С. Кульчицький (відп. ред.). — К.: Інститут історії України НАН України, 2008. — С. 155.

Діяльність підпілля ОУН(р) на території Запорізької області у 1942—1943 роках

Репозитарії

Схожі ресурси