Особливості лексичної інтерференції в умовах контактування близькоспоріднених мов
В статье описывается лексическая интерференция близкородственных языков в условиях языковых контактов.
Gespeichert in:
| Datum: | 2003 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2003
|
| Schriftenreihe: | Культура народов Причерноморья |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76217 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Особливості лексичної інтерференції в умовах контактування близькоспоріднених мов / З.І. Вовчок // Культура народов Причерноморья. — 2003. — № 44. — С. 121-124. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-76217 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-762172015-02-09T03:02:24Z Особливості лексичної інтерференції в умовах контактування близькоспоріднених мов Вовчок, З.І. Изучение языка в аспекте проблем лингвокультурологии В статье описывается лексическая интерференция близкородственных языков в условиях языковых контактов. У статті розглядається лексична інтерференція близьспоріднених мов в умовах контакування. The article gives the description of lexical interferation of the same family languages due to their interelations. 2003 Article Особливості лексичної інтерференції в умовах контактування близькоспоріднених мов / З.І. Вовчок // Культура народов Причерноморья. — 2003. — № 44. — С. 121-124. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76217 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Изучение языка в аспекте проблем лингвокультурологии Изучение языка в аспекте проблем лингвокультурологии |
| spellingShingle |
Изучение языка в аспекте проблем лингвокультурологии Изучение языка в аспекте проблем лингвокультурологии Вовчок, З.І. Особливості лексичної інтерференції в умовах контактування близькоспоріднених мов Культура народов Причерноморья |
| description |
В статье описывается лексическая интерференция близкородственных языков в условиях языковых контактов. |
| format |
Article |
| author |
Вовчок, З.І. |
| author_facet |
Вовчок, З.І. |
| author_sort |
Вовчок, З.І. |
| title |
Особливості лексичної інтерференції в умовах контактування близькоспоріднених мов |
| title_short |
Особливості лексичної інтерференції в умовах контактування близькоспоріднених мов |
| title_full |
Особливості лексичної інтерференції в умовах контактування близькоспоріднених мов |
| title_fullStr |
Особливості лексичної інтерференції в умовах контактування близькоспоріднених мов |
| title_full_unstemmed |
Особливості лексичної інтерференції в умовах контактування близькоспоріднених мов |
| title_sort |
особливості лексичної інтерференції в умовах контактування близькоспоріднених мов |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2003 |
| topic_facet |
Изучение языка в аспекте проблем лингвокультурологии |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76217 |
| citation_txt |
Особливості лексичної інтерференції в умовах контактування близькоспоріднених мов / З.І. Вовчок // Культура народов Причерноморья. — 2003. — № 44. — С. 121-124. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT vovčokzí osoblivostíleksičnoíínterferencíívumovahkontaktuvannâblizʹkosporídnenihmov |
| first_indexed |
2025-07-06T00:39:20Z |
| last_indexed |
2025-07-06T00:39:20Z |
| _version_ |
1836855969875755008 |
| fulltext |
ОСОБЛИВОСТІ ЛЕКСИЧНОЇ ІНТЕРФЕРЕНЦІЇ
В УМОВАХ КОНТАКТУВАННЯ БЛИЗЬКОСПОРІДНЕНИХ МОВ
З. І. Вовчок
Державний педагогічний університет, м. Бердянськ
В статье описывается лексическая интерференция близкородственных языков в условиях
языковых контактов.
Ключевые слова: лексическая интерпретация, близкородственные языки, языковые
контакты
У статті розглядається лексична інтерференція близьспоріднених мов в умовах
контакування.
Ключові слова: лексична інтерференція, близькоспоріднені мови, мовні контакти
The article gives the description of lexical interferation of the same family languages due to their
interelations.
Key words: interferation, bylingualism
Однією з активно досліджуваних проблем у теорії мовних контактів є на сьогодні вивчення результатів
взаємодії близькоспоріднених мов, оскільки на теренах України набуло широкого розповсюдження
інтерфероване мовлення, що являє собою активне використання російських компонентів в українському
мовленні.
Переважна більшість дослідників такий різновид мовлення вважає суржиком і визначає його як
негативний результат взаємодії російської та української мов, що засвідчує низький культурно-освітній
рівень населення [2]. Однак, на нашу думку, суржик становить більш широке явище, складовими якого
разом з інтерференцією є просторічні елементи, діалектизми, жаргонізми тощо.
Російсько-українська міжмовна взаємодія та її результати вже перебували в центрі уваги багатьох
лінгвістів. Так, лексичну інтерференцію досліджено у мовленні молоді Кіровоградщини О.В. Шинкаренко
[4], О.С.Черемською [3] проаналізовано її реалізацію у мові на матеріалі періодичних видань Харківщини.
Названі дисертаційні дослідження засвідчили широке розповсюдження інтерференції як у мовленні, так і в
мові, що є надзвичайно небезпечними фактами мовної дійсності.
Ми ж пропонуємо дослідити інтерференцію на матеріалі мовлення різних за віком, соціальним
статусом, рівнем освіти та місцем проживання мешканців Запорізького Надазов’я.
Крім того, в умовах контактування близькоспоріднених мов інтерференція набуває досить
специфічного характеру, оскільки її результати, по-перше, іноді досить складно відрізнити від діалектного
мовлення, а, по-друге, інтерференційні утворення часто являють собою гібридні утворення, у яких
інтерференція виявляється у межах окремого слова відразу на кількох мовних рівнях. Найчастіше таке
явище зустрічається на основі фактів лексичної інтерференції. У статті ми зробимо спробу описати основні
вияви лексичної інтерференції та поєднаня її з інтерференцією на інших мовних рівнях.
Розуміння інтерференції у лінгвістичному аспекті має чимало розбіжностей, тому у ролі робочого
будемо використовувати визначення, запропоноване у дисертаційному дослідженні Г.В. Зимовець: “процес
виникнення змін у мові внаслідок її взаємодії з іншою, який проявляється у появі інновацій” [1].
Найбільш яскраво інтерференція виявляється на лексичному рівні, оскільки результати цього процесу
(саме за обсягом результатів взаємодії мов) тут реалізуються у значному обсязі.
Усі зафіксовані нами в усному мовленні факти лексичної інтерференції можливо оцінити за
схожістю/розбіжністю лексем в обох мовах, оскільки вплив названого чинника є надзвичайно вагомим при
виникненні інтерференції. Найбільш численними є мовні одиниці, що утворилися внаслідок втручання
відмінних від української лексики російських слів:
Болєзнь – рос. – болезнь, укр. – хвороба. Ти глянь, як її болєзнь страшно скрутила, не впізнать просто.
Взайми – рос. – взаймы, укр. – в борг. А я ніколи взайми не даю. Водка – рос. – водка, укр. – горілка. Скіки
ти ту водку пить будеш? Воровство – рос. – воровство, укр. – крадіжки. У колгоспі всю жизнь воровство
було, з ним ніхто й не боровся. Врач – рос. – врач, укр. – лікар. Та у нас знов у селі молодий врач. Дєтство –
рос. – детство, укр. – дитинство. Як ми в дєтстві любили лімонад на пляжі пить! Должни – рос. – должны,
укр. – повинні. Ви ще должни принести води тьоткі Гашкі. Животноводство – рос. – животноводство,
укр. – тваринництво. У районі тіки в нас животноводство ще держиться. Каждий – рос. – каждий, укр. –
кожен. Лаєшся каждий день на нього, а толку ніякого Канєшно – рос. – конечно, укр. – звичайно Канєшно,
треба шось думать про сарай, бо вже падає.. Карман – рос. – карман, укр. – кишеня. Чого в тебе знову
кармани поодривані? Кувирком – рос. – кувирком, укр. – шкереберть. Уся жизнь через нього полетіла
кувирком. Мальчик – рос. – мальчик, укр. – хлопчик. Який у тебе вже здоровий мальчик! Нада – рос. – надо,
укр. – треба. Не нада костюми трогать руками. Наклоняться – рос. – наклоняться, укр. – нахилятися.
Глянь, як Юля сильно наклоняється – хоч би не впала. Наслєднік – рос. – наследник, укр. – спадкоємець.
Який тобі ще наслєднік, як оно двоє вже бігає? Начальний – рос. – начальний, укр. – початковий. Шоб
фірму організувать, нада начальний капітал кончим. Нєвєста – рос. – невеста, укр. – наречена. Яка нєвєста
у Льошки красива! Недвіжимость – рос. – недвижимость, укр. – нерухомість. Треба недвіжимость
куплять, а не юринду всяку. Новості. – рос. – новости, укр. – новини. Не лізь до діда, бо він саме новості
дивиться. Ноябрь – рос. – ноябрь, укр. – листопад. До знахарки поїдемо в ноябрі, як городи. Парікмахєр –
рос. – парикмахер, укр. – перукар. Моя тоже в Куйбишеві на парікмахєра хоче вчиться. Расцвєтка – рос. –
расцветка, укр. – колір. Яка в нього на штаніх дика расцвєтка! Родітєлі – рос. – родители, укр. – батьки. Та
твої родітєлі про тебе й думать забули, не те шо приїхать у гості. Справка – рос. – справка, укр. –
довідка. Ми без документа справку нікому дать не можем. Стидно – рос. – стыдно, укр. – соромно. Як
тобі не стидно гроші в батька просить на гульки, сам би заробляв. Тяжело – рос. – тяжело, укр. – важко. А
як їй самій з двома дітьми тяжело! Учьотчік – рос. – учётчик, укр. – обліковець. Та при Варкі учьотчік був
нормальний, ніколи приписок не робив. Учьоба – рос. – учёба, укр. – навчання. А моїм хлопцям учьоба ніяк не
дається. Харашо – рос. – хорошо, укр. – добре. Треба було харашо вдіваться, шоб не хворіть.
Однак досить часто явища лексемної інтерференції супроводжуються й додатковими її проявами:
Фонетичною інтерференцією:
заміною російського [г] на український фарингальний [г]: благодаря – рос. – благодаря, укр. –
завдяки. Та він вивчився благодаря батьковому хазяйству. Вдруг – рос. – вдруг, укр. – раптом. А вдруг у
тебе нічого не получиться з роботою? Громкость – рос. – громкость., укр. – гучність. Така страшна
громкость у тому кафе, шо аж голова болить. Льготний – рос. – льготний, укр. – пільговий. Дайте до
Києва два по льготному. Угол – рос. – угол,укр. – куток. Піди в угол і постій там трохи.
Палаталізацією приголосних:
женьський – рос. – женский, укр. – жіночий. Сьогодні ми празнуєм міждународний женьський день.
Сахарь – рос. – сахар, укр. – цукор. Та сахарь дають нам на пай, ну страшне дорогий. Февраль – рос. –
февраль, укр. – лютий. У февралі у них син родився, а літом вони вже поїхали в Москву.
Депалаталізацією приголосних:
пожарить – рос. – пожарить, укр.- посмажити. Я їм пожарила курку вчора, хай їдять і не видумують.
Базарь – рос. – базар, укр. – ринок. Я тобі як дам щас у город на базарь їхать, вроді дома нічого купить не
можна. Февраль – рос. – февраль, укр. – лютий. Так вона у февралі на работу виходить уже должна.
Кирпич – рос. – кирпич, укр. – цегла. Та кирпич як лежав на кучі, так і лежить.
Зафіксовано також випадки, коли перший і третій види фонетичної інтерференції одночасно
виступають на тлі лексичної:
налоги – рос. – налоги, укр. – податки. Налоги вже так замучили, шо й бізнесу не хочеться. Лагерь –
рос. – лагерь, укр. – табір. Одправили своїх хлопців у лагерь на все літо
Нерідко фонетична інтерференція з”являється й під впливом українського звуку:
камінщик – рос. каменщик, укр. – муляр. Він у прошлому годі пішов на камінщика вчиться у
Бердянку.
Достатньо часто фонетична інтерференція може бути невмотивованою:
обізатєльно – рос. – обязательно, укр. – обов”язково. Треба обізатєльно сходить до стоматолога.
Поміщєніє – рос. – помещение, укр. – приміщення. Для магазіна треба нормальне поміщєніє. Діжурство –
рос. дежурство, укр. – чергування. Яке тобі ночне діжурство, коли ти й так дома не живеш?
Такий вид фонетичної інтерференції може поєднуватися з першим її типом:
всігда – рос. – всегда, укр. – завжди. Та він всігда недовольний.
У окремих випадках лексемна інтерференція супроводжується кількома фактами фонетичної:
розрішеніє – рос. – разрешение, укр. – дозвіл. Треба в газовій конторі розрішеніє взять на прокладку
траси. Мельниця – рос. – мельница, укр. – млин. Учора з Сергієм були на мельниці – людей страшне.
У багатьох випадках лексична інтерференція супроводжується морфологічною:
непонятні – рос. – непонятные, укр – незрозумілі. Та подивись, які там розводи на кофті непонятні.
Соврємєнна – рос. – современная, укр. – сучасна. Оця соврємєнна молодьож нічого не вміє.
Вживаються у мовленні інтерференційні утворення, у структурі яких поєднуються лексична, кілька
фактів фонетичної і граматична інтерференції:
встроїться – рос. – устроится, укр. – влаштуватися. А куди тепер без блату можна встроїться?
Диковинні – рос. – диковинные, укр. – дивовижні. А на кухні в неї якісь диковинні пальми ростуть, я таких і
на картинках ніколи не бачила.
До другої групи було віднесено факти лексичної інтерференції, що виникли на базі слів, достатньою
мірою схожих в російській та українській мовах. У структурі таких мовних фактів також можемо виділити:
Власне лексемну інтерференцію:
Алєйка – Ідіть отією алєйкою і до контори якраз дійдете. Алтарь – Так правильно, хлопчиків у
алтарь заносять, а дівчат ні. Бабулька – У нас хазяйка така ловка бабулька – совсім не лає, помага усе
робить. Больно – Як він цей раз больно зуби рвав! Валєра – А старший хлопчик, шо в Києві учиться –
Валєра, а Антон при ній поки. Вєдомость – Так чого ти ще вєдомость на зарплату не зробила? Вєра – У
Люби Вєрка поїхала в Турцію танцювать і заміж там вийшла. Відєо – Як забирали Марину додому, то
знімали на відєо. Война – У войну тут стояли есесовці – ото страх був! Водітєль – Який водітєль сьогодні
на рейсовому був ловкий – кругом спиняв. Дальше – Наша дитина дальше двору не ходить. Інстітут –
Таня інстітут кончила, а без роботи так і сидить. Картошка – Картошка цей год непогана вродила, буде
шо продавать. Комната – У них комнати просторні, а ми як у курнику понастроїли хаток. Крьосний –
Приїхав учора крьосний Саші, треба у гості піти провідать. Лєна – Лєна поїхала за документами в Пологи.
Лімонад – Та хай піде дитина купить собі лімонаду. Мебель – Ви з Тольком хоть мебель нормальну купили,
а ми оце барахло. Міша – Наш Міша надумав з Танькою жениться. Румини – Ні, не кажи, в нас стояли
румини, а німців не було. Свєт – Не забувай виключать у комнаті свєт, як ідеш гулять. Тєлєвізор – Вчора
про село ловка була передача по тєлєвізор. Тьотка – Чого тобі бояться екзаменів, як тьотка завучка.
Унівєрсітєт – А мій малий унівєрсітєт явно не потяне. Управлєніє – У Києві тобі треба найти
упралєніє аптеками і там усе уточнить. Ухо – Од твоєї музики в мене ухо заклало, виключай бігом. Фєдя –
У того Фєді всігда клепки в голові не хватало, який з нього фермер? Хоть – Піди до баби Гашки, поможи їй
хоть трохи нагороді. Часть – Воїнська часть наша була в лісочку невеликому.
У цій групі зафіксовано також факти поєднання лексичної інтерференції з фонетичною:
заміна російського [г] на український фарингальний [г]: голодать – А як ми у войну голодали – аж
згадувать страшно!
Депалаталізація приголосних: картьожник – Дід у нас заядлий картьожник – може усю пенсію
програть за раз.
Палаталізація і депалаталізація приголосних у межах окремого слова: куриця – Учора здохла куриця,
так я ще дві зарізала і на Царьовкі бігом продала.
Нерідко фонетична інтерференція виникає під впливом чинного в українському слові звука: лікарство
– Оці лікарства треба пить тричі на день.
Супроводжується лексемна інтерференція й морфологічною: морожене – Та не давайте отій дитині
морожене – вона і так тіки перестала кашлять.
У межах окремого речення інтерферовані одиниці можуть зустрічатися кілька разів, що свідчить про
значне поширення інтерференції у мовленні населення означеного регіону: На профосмотр треба їхать у
ноябрі. Які врачі мені у роддомі ловкі попались! Срочно пригласіть управляющого до Тамари Петровни,
хай вона з нею по-своєму побалака. Так на строітєльство тєрмінала хлєбного треба дєнєг страшне скіки.
У нас у цьому году занятія через холод сократили на дві неділі, так ви б у гості якраз приїхали. Більше
школьники на сільхозработи ходить не будуть. Ми в дєтстві так любили лімонад з пірожними пить на
пляжі. Водка стала в городі совсім безвкусна. Сходи у столову, там сьогодні грєнки вкусні продають.
Обої її мені совсім не понаравились, якісь темні. Учись у мастєрів машини останавлювать. Вчора од
наших з Кривого Рога получили пісьмо з приглашенієм не свадьбу. Увесь прошлий год пролежала в
больниці з почками, так і не вилічилась. Во врем’я операції лопнув мочовий пузирь – так і не спасли. Од
простуди харашо помага оріхова настойка. Дуже він йому хоче понравиться, а ніяк не получається. Та
хоч раз у жизні купи їй ловкий подарок, а не мєлочь якусь. І не забудь поздравить тьотку Гальку з юбілєєм.
Ану подвигайся, тьотка сяде біля тебе. Оці баптісти їй так на псіхіку повліяли, шо вона ходить як
дурнувата. А в мене Лєна дуже любить піони.
Наведені приклади засвідчують значне поширення лексичної інтерференції у розмовному мовленні
українців Запорізького Надазов”я. Їх аналіз дозволяє зробити такі висновки:
1. Під процес інтерференції частіше потрапляють мовні одиниці, що в українській та російській мовах є
зовнішньо розбіжними.
2. Інтерференція в умовах контактування близькоспоріднених має специфічний характер, що
виявляється в існуванні мовних фактів, у яких вона виявляється відразу на кількох рівнях.
3. Найчастіше лексична інтерференція поєднується з фонетичною та морфологічною, а то й кілька їх
проявів може співіснувати одночасно.
4. Таке нагромадження інтерферентних явищ як у межах слова, так і в межах речення дає нам право
стверджувати, що в умовах російсько-української двомовності активно формується принципово новий і
надзвичайно розповсюджений тип розмовного мовлення, який варто назвати суперінтерференцією.
5 Основною характеристикою суперінтерференції будемо вважати поєднання у межах окремої лексеми
кількох виявів інтерференції на різних мовних рівнях.
Запропоновані попередні результати дослідження потребують уточнення на більш значному масиві
фактичного матерілу і з’ясування особливостей результатів взаємодії російської та української мов
відповідно до інших мовних рівнів, на яких активно виявляється інтерференція.
Література:
1. Зимовець Г.В. Міжмовна інтерференція в умовах контактного білінгвізму (на матеріалі мови української діаспори):
Автореф. дис… канд. філол. наук: 10.02.15 / Інститут української мови НАН України. – К., 1997.
2. –19 с.
3. Труб В.М. Явище “суржику” як форма просторіччя в ситуації двомовності // Мовознавство. – 2000.
4. Черемська О.С. Лексична та граматична інтерференція в сучасній українській літературній мові як наслідок українсько-
російського білінгвізму: Автореф. дис....канд. філол. наук: 10.02.01 / ХДПУ. – Х, – 2002. – 24 с.
5. Шинкаренко О.В. Явище лексичної інтерференції в українському мовленні молоді Кіровоградщини: Автореф.
дис....канд. філол. наук: 10.02.01/ К, – 1995. – 24с.
|