Виникнення додаткових плазмових резонансів у шаруватих малих частинках
В довгохвильовому наближенні розглянуто задачу виникнення додаткових поверхневих плазмонних резонансів у шаруватих наночастинках еліпсоїдної та кулястої форми під дією електромагнетного випромінення. Детально досліджено випадки двошарових частинок з металевим ядром та металевою оболонкою. Для куля...
Збережено в:
Дата: | 2009 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України
2009
|
Назва видання: | Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76336 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Виникнення додаткових плазмових резонансів у шаруватих малих частинках / Л.Б. Лерман // Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології: Зб. наук. пр. — К.: РВВ ІМФ, 2009. — Т. 7, № 1. — С. 37-47. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-76336 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-763362015-10-29T11:36:48Z Виникнення додаткових плазмових резонансів у шаруватих малих частинках Лерман, Л.Б. В довгохвильовому наближенні розглянуто задачу виникнення додаткових поверхневих плазмонних резонансів у шаруватих наночастинках еліпсоїдної та кулястої форми під дією електромагнетного випромінення. Детально досліджено випадки двошарових частинок з металевим ядром та металевою оболонкою. Для кулястої частинки із срібним ядром і золотою оболонкою досліджено вплив об’ємної частини ядра на спектри вбирання електромагнетного випромінення в оптичнім діяпазоні. Within the long-wave approach, the problem of occurrence of additional surface plasmon resonances in layered nanoparticles of the ellipsoidal and spherical shape under electromagnetic irradiation is considered. The cases of two-layer particles with a metal kernel and a metal shell are thoroughly investigated. In an optical range, the influence of kernel bulk fraction on the absorption spectra of electromagnetic radiation is investigated for a spherical particle with a silver kernel and gold shell. В длинноволновом приближении рассмотрена задача возникновения дополнительных поверхностных плазмонных резонансов в слоистых наночастицах эллипсоидальной и сферической формы под действием электромагнитного излучения. Подробно исследованы случаи двухслойных частиц с металлическим ядром и металлической оболочкой. Для сферической частицы с серебряным ядром и золотой оболочкой исследовано влияние объемной доли ядра на спектры поглощения электромагнитного излучения в оптическом диапазоне. 2009 Article Виникнення додаткових плазмових резонансів у шаруватих малих частинках / Л.Б. Лерман // Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології: Зб. наук. пр. — К.: РВВ ІМФ, 2009. — Т. 7, № 1. — С. 37-47. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1816-5230 PACS numbers: 41.20.Cv,42.25.-p,73.20.Mf,73.21.Ac,73.22.Lp,78.67.Bf,78.67.Pt http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76336 uk Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
description |
В довгохвильовому наближенні розглянуто задачу виникнення додаткових поверхневих плазмонних резонансів у шаруватих наночастинках еліпсоїдної та кулястої форми під дією електромагнетного випромінення.
Детально досліджено випадки двошарових частинок з металевим ядром
та металевою оболонкою. Для кулястої частинки із срібним ядром і золотою оболонкою досліджено вплив об’ємної частини ядра на спектри вбирання електромагнетного випромінення в оптичнім діяпазоні. |
format |
Article |
author |
Лерман, Л.Б. |
spellingShingle |
Лерман, Л.Б. Виникнення додаткових плазмових резонансів у шаруватих малих частинках Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології |
author_facet |
Лерман, Л.Б. |
author_sort |
Лерман, Л.Б. |
title |
Виникнення додаткових плазмових резонансів у шаруватих малих частинках |
title_short |
Виникнення додаткових плазмових резонансів у шаруватих малих частинках |
title_full |
Виникнення додаткових плазмових резонансів у шаруватих малих частинках |
title_fullStr |
Виникнення додаткових плазмових резонансів у шаруватих малих частинках |
title_full_unstemmed |
Виникнення додаткових плазмових резонансів у шаруватих малих частинках |
title_sort |
виникнення додаткових плазмових резонансів у шаруватих малих частинках |
publisher |
Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України |
publishDate |
2009 |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76336 |
citation_txt |
Виникнення додаткових плазмових резонансів у шаруватих малих
частинках / Л.Б. Лерман // Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології: Зб. наук. пр. — К.: РВВ ІМФ, 2009. — Т. 7, № 1. — С. 37-47. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
series |
Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології |
work_keys_str_mv |
AT lermanlb viniknennâdodatkovihplazmovihrezonansívušaruvatihmalihčastinkah |
first_indexed |
2025-07-06T00:47:39Z |
last_indexed |
2025-07-06T00:47:39Z |
_version_ |
1836856492603473920 |
fulltext |
37
PACS numbers: 41.20.Cv, 42.25.-p, 73.20.Mf, 73.21.Ac, 73.22.Lp, 78.67.Bf, 78.67.Pt
Виникнення додаткових плазмових резонансів у шаруватих малих
частинках
Л. Б. Лерман
Інститут хімії поверхні НАН України,
вул. Генерала Наумова, 17,
03164 Київ, Україна
В довгохвильовому наближенні розглянуто задачу виникнення додатко-
вих поверхневих плазмонних резонансів у шаруватих наночастинках елі-
псоїдної та кулястої форми під дією електромагнетного випромінення.
Детально досліджено випадки двошарових частинок з металевим ядром
та металевою оболонкою. Для кулястої частинки із срібним ядром і золо-
тою оболонкою досліджено вплив об’ємної частини ядра на спектри вби-
рання електромагнетного випромінення в оптичнім діяпазоні.
Within the long-wave approach, the problem of occurrence of additional sur-
face plasmon resonances in layered nanoparticles of the ellipsoidal and
spherical shape under electromagnetic irradiation is considered. The cases of
two-layer particles with a metal kernel and a metal shell are thoroughly in-
vestigated. In an optical range, the influence of kernel bulk fraction on the
absorption spectra of electromagnetic radiation is investigated for a spheri-
cal particle with a silver kernel and gold shell.
В длинноволновом приближении рассмотрена задача возникновения до-
полнительных поверхностных плазмонных резонансов в слоистых нано-
частицах эллипсоидальной и сферической формы под действием электро-
магнитного излучения. Подробно исследованы случаи двухслойных час-
тиц с металлическим ядром и металлической оболочкой. Для сфериче-
ской частицы с серебряным ядром и золотой оболочкой исследовано влия-
ние объемной доли ядра на спектры поглощения электромагнитного из-
лучения в оптическом диапазоне.
Ключові слова: електростатика, плазмонні резонанси, еліпсоїдні нано-
частинки, шарові наночастинки.
(Отримано 23 листопада 2008 р.)
Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології
Nanosystems, Nanomaterials, Nanotechnologies
2009, т. 7, № 1, сс. 37—47
© 2009 ІМФ (Інститут металофізики
ім. Г. В. Курдюмова НАН України)
Надруковано в Україні.
Фотокопіювання дозволено
тільки відповідно до ліцензії
38 Л. Б. ЛЕРМАН
1. ВСТУП
Визначення поляризовности частинок шаруватої будови дозволяє
теоретично досліджувати взаємодію електромагнетних хвиль з та-
кими частинками і визначати потрібні характеристики розсіяння і
вбирання. Розв’язання цієї задачі складається з розгляду деякої
задачі електростатики [1]. Гладкою частинкою найбільш загально-
го вигляду – без ребер і зломів є еліпсоїд з довільними значеннями
півосей, що дозволяє в рамках єдиного моделю описувати і кулі, і
пласкі, і лінійні частинки. Ця задача розглядалася багатьма авто-
рами, і замкнені формули для обчислення поляризовности суціль-
ного еліпсоїда і еліпсоїда з покриттям (двошаровий еліпсоїд) добре
відомі [1], але задача для багатошарового еліпсоїда значно усклад-
нюється. В [2—6] було запропоновано один з можливих підходів до
визначення поляризовности еліпсоїдних частинок з довільним чис-
лом шарів, а зокрема кулі [3, 6] з діелектрично анізотропними ша-
рами із застосуванням так званих трансляційних матриць, які до-
зволяють переносити граничні умови з шару на шар. В роботі [4] до-
сягнуто добре узгодження розрахункових спектрів ослаблення сві-
тла у водяних суспензіях наночастинок срібла з оболонкою з оксиду
срібла з даними експериментальних досліджень.
В цій роботі на основі загальних співвідношень, одержаних раніш
[2—6], докладно розглянуто випадок двошарових частинок з метале-
вим ядром та металевою оболонкою, так звані біметалеві частинки.
Проаналізовано можливість виникнення додаткових поверхневих
плазмонів. Для шаруватої частинки із срібним ядром і золотою обо-
лонкою досліджено вплив об’ємної частини ядра на спектри вбиран-
ня електромагнетного випромінення в оптичному діяпазоні.
2. ОСНОВНІ РОЗРАХУНКОВІ СПІВВІДНОШЕННЯ
Повний розв’язок задачі електростатики для еліпсоїдних і сферич-
них шаруватих частинок із застосуванням трансляційних матриць
було одержано раніш в роботах [2, 5, 6]. Наведемо основні результа-
ти цих досліджень. Отже, розглянемо багатошарову частинку, яка
складається із довільного числа конфокальних еліпсоїдів (рис. 1) з
комплексними діелектричними проникностями шарів εj (j = 1, 2, ...,
n). Головні півосі еліпсоїдів позначимо через aj, bj, cj. Вважається,
що еліпсоїд знаходиться в зовнішньому електростатичному полі з
напруженістю E0.
Згідно з [1], розв’язки будуються окремо для випадків, коли на-
прямок вектора напружености співпадає з напрямками головних
осей еліпсоїда x, y, z. Тоді, наприклад, поляризовність α3 шарувато-
го еліпсоїда у напрямі прикладеного зовнішнього поля, що діє у на-
прямі однієї з головних осей еліпсоїда (індекси 1, 2, 3), визначаєть-
ся за формулою [5]:
ДОДАТКОВІ ПЛАЗМОВІ РЕЗОНАНСИ У ШАРУВАТИХ МАЛИХ ЧАСТИНКАХ 39
( )
11 3 21
3 ( ) ( ) ( )
3 11 3 3 21
( )( ) 2( )( )4
,
3 [( ) ]( ) 2( ) ( 1)
n
n m n n n n m nn n n
n n n
n m m n n n n m
a b c t L ta b c
L a b c t L L t
ε − ε + ε − ε − επ
α =
ε − ε + ε + ε − ε −
(1)
де t11, t21 – елементи трансляційної матриці ξ ξ1( , )n nT при переході
від 1-го до n-го шару ( т j – координати границь поділу еліпсоїдів
вздовж осі z). Трансляційна матриця визначається виразом
−
−
=
ξ ξ = ∏
1
1
1
( , )
n
n n n j
j
T T . (2)
При цьому матриці Tj при переході j-ої межі поділу визначають-
ся співвідношенням
( ) ( ) ( )
3 3 3
1 1
( )
3
1 1 1 1
1 ( 1) (1 )(1 )
(1 ) 1 (1 )
j jj j j
j j
j
j j j jj
j j j j
L L L
T
L
+ +
+ + + +
ε ε⎡ ⎤
+ − − −⎢ ⎥ε ε⎢ ⎥= ⎢ ⎥⎡ ⎤ν ε ν ε⎢ ⎥− + −⎢ ⎥⎢ ⎥ν ε ν ε⎢ ⎥⎣ ⎦⎣ ⎦
, (3)
де використано геометричні фактори (фактори деполяризації)
еліпсоїдів [1]
∞
=
+∫( )
3 2
02 ( ) ( )
j j jj
j j
a b c dq
L
c q f q
, = + + +2 2 2( ) ( )( )( )j j j jf q a q b q c q . (4)
Якщо n = 1, то формула (1) переходить у відому формулу для по-
ляризовности суцільного еліпсоїда [1], а для двошарового еліпсо-
їда (еліпсоїда в оболонці) слід прийняти n = 2, і після деяких пе-
ретворень матимемо:
z
y
x
b
c
a
ε
1
ε
2
ε
n
Рис. 1. Багатошарова частинка у вигляді конфокальних еліпсоїдів.
40 Л. Б. ЛЕРМАН
(1) (2)
2 2 1 2 3 3 2 1 2
3 (1) (1) (2) (2)
2 1 2 3 3 2 3 3 2 1 2
( )[ ( )( )] ( )
[ ( )( )][ ( ) ] ( )
m
m m
L L
V
L L L L
ε − ε ε + ε − ε − ν + νε ε − ε
α =
ε + ε − ε − ν ε + ε − ε + ν ε ε − ε
, (5)
де V – об’єм еліпсоїда; ν – частина повного об’єму, який займає
внутрішній еліпсоїд (ядро частинки). Формула (5) збігається з
результатами, наведеними в [1].
Аналогічні вирази матимуть місце і для поляризовности α1 і α2
в напрямках ,x y інших головних осей відповідно. Для цього до-
сить замінити індекси у всіх розрахункових формулах для геоме-
тричних факторів, тобто замість ( )
3
jL використовувати формули
( )
1 2
02 ( ) ( )
j j jj
j j
a b c dq
L
a q f q
∞
=
+∫ і ( )
2 2
02 ( ) ( )
j j jj
j j
a b c dq
L
b q f q
∞
=
+∫ . (6)
Зауважимо, що завжди ( ) ( ) ( )
1 2 3 1j j jL L L+ + = і ( ) 1j
kL < . Із загальних
формул для еліпсоїда можна одержати розрахункові формули для
багатошарової кулі, якщо покласти ( ) ( ) ( )
1 2 3 1 / 3j j jL L L= = = , але
зручніше використовувати безпосередньо розв’язок задачі елект-
ростатики для багатошарової кулі [6].
При вивченні світлорозсіяння на малих металевих частинках
треба враховувати, що діелектричні проникності шарів залежать
від частоти щ (довжини хвилі л ), тобто ( ) ( )j j jε = ε λ = ε ω . Тоді ко-
рені рівнання
{ }( ) ( ) ( )
3 11 3 3 21[( ) ]( ) 2( ) ( 1) 0n n n
f n m m n n n n mL a b c t L L tΔ = ε − ε + ε + ε − ε − = (10)
будуть визначати частоти поверхневих мод, тобто максимуми вби-
рання і світлорозсіяння. Для еліпсоїда загального вигляду в оболо-
нці після підставляння елементів трансляційної матриці для дво-
шарового еліпсоїда будемо мати три незалежних рівнання вигляду
(1) (2)
2 1 2
(2) (2)
2 2 1 2
[ ( )( )]
[ ( ) ] ( ) 0 ( 1,2,3).
k k
m m k k
L L
L L k
ε + ε − ε − ν ×
× ε + ε − ε + ν ε ε − ε = =
(11)
Для кулястої частинки в оболонці всі три рівнання (11) спів-
падають і приймають більш простий вигляд
2 1 2 2 1 2( 2 )( 2 ) 2 ( )( ) 0m mε + ε ε + ε + ν ε − ε ε − ε = . (12)
Отже задача полягає в знаходженні дійсних коренів нелінійних
рівнань з комплексними коефіцієнтами. Аналітичне дослідження
цих рівнань практично неможливе за випадком суцільного еліпсої-
да, яке виконано в [5], та еліпсоїда в оболонці; тому його доводиться
розв’язувати чисельно.
В цій роботі ми детально дослідимо останній випадок.
ДОДАТКОВІ ПЛАЗМОВІ РЕЗОНАНСИ У ШАРУВАТИХ МАЛИХ ЧАСТИНКАХ 41
3. ПОВЕРХНЕВІ ПЛАЗМОНИ В ЕЛІПСОЇДІ І КУЛІ
З ОБОЛОНКОЮ
Запишемо рівнання (11) у вигляді квадратного рівнання відносно
діелектричної проникности оболонки ε2:
2
2 22 0k kp qε + ε + = ( 1,2,3)k = , (13)
де коефіцієнти рівнання pk, qk визначаються за формулами
1( ) (1 )(1 )
2 (1 )
k k k k m
k
k k
p
β α + ν ε + − α − β ε
=
β − α − ν
, 1
(1 )
(1 )
k k
k m
k k
q
α − β
= ε ε
β − α − ν
, (14)
і для скорочення запису введено параметри
(1) (2)
k k kL Lα = − ν ,
(2)
k kLβ = .
Корені рівнання (13) ζ1, ζ2 визначаться формулами:
( ) 2
1,2
k
k k kp p qξ = − ± − . (15)
У випадку двошарової кулі (рівнання (12)) вирази (14) спро-
щуються і набувають вигляд:
1(1 2 ) 2(2 )
4(1 )
m
kp p
+ ν ε + + ν ε
= =
− ν
, 1k mq q= = ε ε , (16)
а для визначення коренів лишається вираз (11).
Можливі три випадки будови частинок з оболонкою. В першому
випадку маємо металеве ядро і діелектричну оболонку. Прямі роз-
рахунки оптичних спектрів таких частинок, наприклад, для нано-
частинок срібла з оболонкою з оксиду срібла [4, 7] показують, що
при цьому виникає лише одна плазмова частота за рахунок метале-
вого ядра. Вплив діелектричної оболонки виявляється у зсуві плаз-
монної частоти, і цей зсув залежить від товщини оболонки.
В другому випадку для діелектричного ядра і металевої оболонки
в спектрах спостерігається два максимуми вбирання, наприклад,
ядро з сірчаного золота або кремнію і золота оболонка [8, 9].
Нарешті, в третьому випадку і ядро і оболонка вважаються мета-
левими (біметалеві частинки). Цей випадок останнім часом викли-
кає велику увагу у зв’язку з розробленням технології створення на-
ночастинок із золотим ядром і срібною оболонкою.
Дослідження показують, що в останніх двох випадках виникають
дві плазмонні частоти. Розглянемо докладніше біметалеву частинку.
В цьому випадку матимемо рівнання (13) другого степеня від-
носно ε2 з комплексними коефіцієнтами. Для аналізи рівнання
покладемо:
1 1 1i′ ′′ε = ε + ε , 2 2 2i′ ′′ε = ε + ε , k k kp p ip′ ′′= + , k k kq q iq′ ′′= + ,
42 Л. Б. ЛЕРМАН
де у випадку еліпсоїда
1 1
( ) (1 )(1 ) ( )
,
2 (1 ) 2 (1 ) 2 (1 )
k k k k k k
k m k
k k k k k k
p p
β α + ν − α − β β α + ν′ ′ ′′ ′′= ε + ε = ε
β − α − ν β − α − ν β − α − ν
, (17)
1
(1 )
(1 )
k k
k m
k k
q
α − β′ ′= ε ε
β − α − ν
, 1
(1 )
(1 )
k k
k m
k k
q
α − β′′ ′′= ε ε
β − α − ν
. (18)
Підставляємо ці вирази до рівнання (13) і, відокремлюючи дійсну
та уявну частини, одержуємо наступну систему рівнань ( 1,2,3)k = :
2
2 2 2 2( ) 2 (1 2 ) 0k k kp q p′ ′ ′ ′ ′′ ′′ ′′ε + ε + − ε + ε = , 2 2 2 22 2( ) 0k kp p′ ′′ ′′ ′ ′ ′′ε ε + ε + ε = . (19)
Якщо знехтувати втратами, то друге рівнання задовольняється
тотожньо, а перше набуває вигляд
2
2 2( ) 2 0k kp q′ ′ ′ ′ε + ε + = . (20)
Формально рівнання (29) не відрізняється від рівнання для випа-
дку, коли ядро – це ідеальний діелектрик, а оболонка – метал.
Суттєва відміна полягає в тому, що цього разу коефіцієнти рівнан-
ня залежать від частоти, тобто ( )k kp p′ ′= ω , ( )k kq q′ ′= ω , і це суттєво
ускладнює його аналізу. Для скорочення запису введемо додаткові
позначення:
1 1 2 3 1,k m kp c c p c′ ′ ′′ ′′= ε + ε = ε , 4 1kq c′ ′= ε , 4 1kq c′′ ′′= ε , (21)
де
1
( )
,
2 (1 )
k k
k k
c
β α + ν
=
β − α − ν
2
(1 )(1 )
,
2 (1 )
k k
k k
c
− α − β
=
β − α − ν
2 2
3
( )
2 (1 )
k k
k k
c a b
β α + ν
= +
β − α − ν
, 4
(1 )
(1 )
k k
m
k k
c
α − β
= ε
β − α − ν
.
Приймемо, що діелектрична проникність обох металів опису-
ється модельом Друде:
2 2 2
, , 2 2 2 2
( )
( ) ( )
pj pj pj j
j j j
j j j
i
i∞ ∞
ω ω ω γ
ε ω = ε − = ε − +
ω ω + γ ω + γ ω ω + γ
( 1,2j = ), (22)
де 2 /cω = π λ – частота; c – швидкість світла; εi∞ – граничні
значення діелектричної проникности, коли ω → ∞, ωpi – плазмон-
ні частоти; γi – частоти вбирання.
Тоді для дійсних частин діелектричних функцій ядра і оболон-
ки при γ1 → 0, γ2 → 0 будемо мати:
ДОДАТКОВІ ПЛАЗМОВІ РЕЗОНАНСИ У ШАРУВАТИХ МАЛИХ ЧАСТИНКАХ 43
2 2
1 1, 1( ) /p∞
′ε ω ≈ ε − ω ω , 2 2
2 2, 2( ) /p∞
′ε ω ≈ ε − ω ω . (23)
Введемо нову змінну
2 2
2, 2 /pz ∞= ε − ω ω і позначимо відношення пла-
змових частот через
2 2
1 2/p pξ = ω ω . Тоді квадратне рівнання для ви-
значення нової невідомої при 1 1, 2,( ) ( )z∞ ∞
′ε ω = ε − ξ ε + набуває вигляду
2 2 2
1 1 12
1 1 1, 2, 2 42 2 2
2 2 2
2
1
1, 2, 42
2
1
1 2 2
2
0.
p p p
m
p p p
p
p
c z c c c z
c
∞ ∞
∞ ∞
⎡ ⎤⎛ ⎞ ⎛ ⎞ω ω ω
+ + ε − ε + ε + +⎢ ⎥⎜ ⎟ ⎜ ⎟⎜ ⎟ ⎜ ⎟ω ω ω⎢ ⎥⎝ ⎠ ⎝ ⎠⎣ ⎦
⎛ ⎞ω
+ ε − ε =⎜ ⎟⎜ ⎟ω⎝ ⎠
(24)
Позначимо корені рівнання (24) через z1,2. Тоді для існування
резонансних частот вони повинні бути дійсними і задовольняти
нерівності z1,2 < ε2,∞. Самі резонансні частоти при цьому визнача-
тимуться за формулами
( ) ( )
1 2 2, 1/k k
r p z∞ω = ω ε − , ( ) ( )
2 2 2, 2/k k
r p z∞ω = ω ε − ( 1,2,3)k = . (25)
Для кулі будемо мати:
1 2
1 2 2
,
4(1 ) 2(1 )
c c
+ ν + ν= =
− ν − ν
, 4 mc = ε ,
і рівнання (24) набуває вигляду:
2
1 2
2
2
1 2
1
2(1 )
p
p
z
⎛ ⎞ω+ ν+ +⎜ ⎟⎜ ⎟− ν ω⎝ ⎠
2 2
1 1
1, 2,2 2
2 2
1 2 2
2
4(1 ) 2(1 ) 2
p p
m m
p p
z∞ ∞
⎡ ⎤⎛ ⎞ω ω+ ν + νε − ε + ε + ε +⎢ ⎥⎜ ⎟⎜ ⎟− ν − νω ω⎢ ⎥⎝ ⎠⎣ ⎦
2
1
1, 2,2
2
0p
m
p
∞ ∞
⎛ ⎞ω
+ ε − ε ε =⎜ ⎟⎜ ⎟ω⎝ ⎠
. (26)
Коефіцієнти, а тому і розв’язки рівнання (26), залежать від
об’ємної частини ядра v і параметрів 1, 2, 1 2, , , ,m p p∞ ∞ε ε ε ω ω матері-
ялів. Зауважимо, що до рівнання входить тільки відношення
квадратів плазмових частот
2 2
1 2/p pf = ω ω .
В деяких випадках плазмові частоти суцільних матеріялів до-
44 Л. Б. ЛЕРМАН
сить близькі, і тоді відношення частот f ≈ 1 (наприклад, для срібла
Ar 161,46 10pω = ⋅ 1/с, для золота
Au 161,37 10pω = ⋅ 1/с), а відношення
частот
Ar Au/ 1,066p pω ω = ). Якщо прийняти додатково 1, 2, 1∞ ∞ε = ε = ,
то рівнання (25) матиме один корінь z ≈ 0, який не залежить від
об’ємної частини ядра в частинці. Це означає, що завжди одна з ре-
зонансних частот 1 2r pω ≈ ω , тобто приблизно дорівнює плазмовій
частоті матеріялу оболонки. При цьому оцінку другого кореня мо-
жна знайти безпосередньо з рівнання за Вієттовою теоремою:
( )
2
(1 2 ) 1 2(2 ) 2 (1 )
2(1 ) (1 2 )
m mf f
z
f
+ ν − + + ν ε + − ν ε
≈ −
− ν + + ν
, (27)
і, отже, друга частота залежить від об’ємного наповнення.
Одержані формули проілюструємо на рис. 2 графіками залежно-
сти безрозмірних резонансних частот від об’ємного наповнення для
кулі із срібним ядром і золотою оболонкою, яку розташуємо у ваку-
умі. При розрахунках приймалось, що 1, 2, 1∞ ∞ε = ε = , але врахову-
валась ріжниця між плазмонними частотами золота і срібла, тобто
f = 1,066.
З наведених графіків випливає, що, дійсно, одна з резонансних
частот майже не залежить від об’ємної частини ядра і співпадає з
частотою плазмонної частоти оболонки (в даному випадку золота).
Зауважимо, що при граничних значеннях об’ємного наповнення
(при ν = 0 або ν = 1) одна з цих частот не буде мати фізичного змісту.
0,50,5
0,60,6
0,70,7
0,80,8
0,90,9
1
1,11,1
00 0,250,25 0,50,5 0,750,75 1 ν
ω
ri
/ω
p2
ω
r2
/ω
p2
ω
r1
/ω
p2
Рис. 2. Залежність безрозмірних резонансних частот від об’ємної части-
ни ν срібного ядра для кулі з золотою оболонкою.
ДОДАТКОВІ ПЛАЗМОВІ РЕЗОНАНСИ У ШАРУВАТИХ МАЛИХ ЧАСТИНКАХ 45
4. ВБИРАННЯ ЕЛЕКТРОМАГНЕТНОГО
ВИПРОМІНЕННЯ МАЛОЮ БІМЕТАЛЕВОЮ ЧАСТИНКОЮ
Для малих частинок в електростатичному наближенні ефектив-
ність вбирання ЕМВ Qabc визначається уявною частиною поляризо-
вности. Наприклад, згідно з [1], для системи еліпсоїдів, що орієнто-
вані вздовж вісі z, характеристики світлорозсіяння можна обчис-
лити за формулами
32
Im
3abs
k
Q
R
= α
π
, (28)
де 2 /k = π λ – хвильове число; λ – довжина хвилі; R – радіюс
сфери з об’ємом, що дорівнює об’єму зовнішнього еліпсоїда.
Отже, для системи двошарових куль будемо мати формулу:
8
Imabs
a
Q ∗π= α
λ
, (29)
де α*
обчислюється за формулою (1), у якій слід покласти
1 2 3 1 / 3L L L= = = , а α* = α/V (V – об’єм частинки).
Наведемо деякі результати розрахунків для біметалевої кулястої
частинки із срібним ядром і золотою оболонкою для різних значень
розмірів ядра і оболонки. Оскільки вбирання пропорційно уявній
частині поляризовности частинки, то спектральні залежності вби-
рання і поляризовности матимуть екстремуми в тих самих точках.
Тому достатньо обмежитись спектральною залежністю ефективнос-
ти вбирання. Такі залежності від об’ємної частини ν, яку складає
срібне ядро в біметалевій частинці, показано на рис. 3. Розрахунки
00
5050
100100
150150
200200
250250
300300
350350
350350 400400 450450 500500 550550
Q
abs
λ, íì
ν = 1
ν = 0,25
ν = 0,5 ν = 0,75
ν = 0
Рис. 3. Спектри ефективности вбирання біметалевої кулястої частинки для
різних значень об’ємного співвідношення срібного ядра і золотої оболонки.
46 Л. Б. ЛЕРМАН
виконані для частинки із зовнішнім радіюсом 10 нм, який зберігав-
ся сталим, а змінювався тільки розмір ядра. Для опису діелектрич-
них функцій ядра і оболонки використано модель Друде із парамет-
рами, вказаними вище, але в розрахунках прийнято, що 1, 4,5∞ε = ,
2, 10∞ε = . Вважалося, що частинки розташовані у воді ( 1,77mε = ).
Ці результати підтверджують теоретичні міркування, викладені
в розділі 3. З графіків випливає, що початкова довжина хвилі пове-
рхневого плазмону срібного ядра 1pλ = 366 нм із збільшенням роз-
мірів оболонки розщеплюється на дві і прямує до довжини хвилі
поверхневого плазмону суцільної золотої частинки 2pλ = 506 нм.
6. ВИСНОВКИ
На підставі проведеного аналітичного дослідження рівнання для
визначення резонансних частот еліпсоїдної частинки (в окремому
випадку кулі) з оболонкою встановлено, що у частинках з метале-
вим ядром і металевою оболонкою виникають дві резонансні часто-
ти. При цьому якщо плазмонні частоти для суцільних матеріялів
близькі між собою, одна з частот поверхневих плазмонів двошаро-
вої частинки приблизно збігається з плазмонною частотою матерія-
лу оболонки.
Результати аналізи підтверджені розрахунками спектрів вби-
рання в таких частинках. Отже, виникає можливість керування
зсувом частот поверхневих плазмонів у потрібному напрямку.
Роботу виконано при частковому фінансуванні договору № 28 в
рамках спільного проєкту НАН України и Фонду фундаментальних
досліджень РАН.
Автор висловлює щиру подяку професору Л. Г. Гречку за цінні
поради, висловлені в процесі роботи над статтею та обговоренні оде-
ржаних результатів.
ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. К. Борен, Д. Хафмен, Поглощение и рассеяние света маленькими части-
цами (Москва: Мир: 1986).
2. Л. Г. Гречко, Л. Б. Лерман, Н. Г. Шкода, Вісник Київського університету.
Сер. фіз.-мат., № 1: 386 (2004).
3. Л. Г. Гречко, Л. Б. Лерман, Н. Г. Шкода, Вісник Київського університету.
Сер. фіз.-мат., № 3: 376 (2004).
4. Л. Г. Гречко, А. М. Єременко, Г. В. Крилова, Л. Б. Лерман, Н. П. Смірнова,
Н. Г. Шкода, Вісник Київського університету. Сер. фіз.-мат., № 4: 450
(2004).
5. Л. Г. Гречко, Л. Б. Лерман, Л. М. Білокриницька, С. В. Шостак, Вісник Ки-
ДОДАТКОВІ ПЛАЗМОВІ РЕЗОНАНСИ У ШАРУВАТИХ МАЛИХ ЧАСТИНКАХ 47
ївського університету. Сер. фіз.-мат., № 4: 416 (2006).
6. Л. Г. Гречко, Л. Б. Лерман, Д. Л. Водоп’янов, С. В. Шостак, Вісник Київсь-
кого університету. Сер. фіз.-мат., № 1: 416 (2007).
7. K. Chatterjee, S. Banerjee, and D. Chakravorty, Phys. Rev. B, 66: 085421-1
(2002).
8. R. D. Averitt, D. Sarkar, and N. J. Halas, Phys. Rev. Lett., 78, No. 22: 4217
(1997).
9. P. K. Jain, I. H. El-Sayed, and M. A. El. Sayed, Nanotoday, 2, No. 1: 18 (2007).
|