Морфологічний та морфометричний аналіз реакції тканин печінки та скелетних м’язів на імплантацію поліфіламентного хірургічного шовного матеріалу з шовку
Морфометрический и морфологический анализ реакции тканей крыс на имплантацию хирургического шовного материала из шелка, показали, что при имплантации шелка в ткани печени и мышц у экспериментальных животных возникает выраженная воспалительная реакция, которая постепенно приобретает хронический ха...
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2013
|
| Назва видання: | Таврический медико-биологический вестник |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76372 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Морфологічний та морфометричний аналіз реакції тканин печінки та скелетних м’язів на імплантацію поліфіламентного хірургічного шовного матеріалу з шовку / Р.В. Скорук // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 2 (61). — С. 178-182. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-76372 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-763722015-02-11T03:02:32Z Морфологічний та морфометричний аналіз реакції тканин печінки та скелетних м’язів на імплантацію поліфіламентного хірургічного шовного матеріалу з шовку Скорук, Р.В. Оригинальные статьи Морфометрический и морфологический анализ реакции тканей крыс на имплантацию хирургического шовного материала из шелка, показали, что при имплантации шелка в ткани печени и мышц у экспериментальных животных возникает выраженная воспалительная реакция, которая постепенно приобретает хронический характер и даже на 180 сутки наблюдения продолжает сохраняться воспаление, что подтверждается характером клеточного состава вокруг имплантированных лигатур. Morfometričnij and morphological analysis of reaction tissue of rats implantation of surgical suture material of silk that the implantation of silk in liver tissue and muscles in experimental animals is an inflammatory reaction, which gradually becomes chronic and even 180 days of observation continues to be inflammation, which is confirmed by the nature of cell composition around the implanted ligatures. Keywords: surgical suture material, silk, reaction of tissues. 2013 Article Морфологічний та морфометричний аналіз реакції тканин печінки та скелетних м’язів на імплантацію поліфіламентного хірургічного шовного матеріалу з шовку / Р.В. Скорук // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 2 (61). — С. 178-182. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76372 611.36+611.73:616-089.843:615.47 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи |
| spellingShingle |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи Скорук, Р.В. Морфологічний та морфометричний аналіз реакції тканин печінки та скелетних м’язів на імплантацію поліфіламентного хірургічного шовного матеріалу з шовку Таврический медико-биологический вестник |
| description |
Морфометрический и морфологический анализ реакции тканей крыс на имплантацию хирургического
шовного материала из шелка, показали, что при имплантации шелка в ткани печени и мышц
у экспериментальных животных возникает выраженная воспалительная реакция, которая постепенно
приобретает хронический характер и даже на 180 сутки наблюдения продолжает сохраняться воспаление,
что подтверждается характером клеточного состава вокруг имплантированных лигатур. |
| format |
Article |
| author |
Скорук, Р.В. |
| author_facet |
Скорук, Р.В. |
| author_sort |
Скорук, Р.В. |
| title |
Морфологічний та морфометричний аналіз реакції тканин печінки та скелетних м’язів на імплантацію поліфіламентного хірургічного шовного матеріалу з шовку |
| title_short |
Морфологічний та морфометричний аналіз реакції тканин печінки та скелетних м’язів на імплантацію поліфіламентного хірургічного шовного матеріалу з шовку |
| title_full |
Морфологічний та морфометричний аналіз реакції тканин печінки та скелетних м’язів на імплантацію поліфіламентного хірургічного шовного матеріалу з шовку |
| title_fullStr |
Морфологічний та морфометричний аналіз реакції тканин печінки та скелетних м’язів на імплантацію поліфіламентного хірургічного шовного матеріалу з шовку |
| title_full_unstemmed |
Морфологічний та морфометричний аналіз реакції тканин печінки та скелетних м’язів на імплантацію поліфіламентного хірургічного шовного матеріалу з шовку |
| title_sort |
морфологічний та морфометричний аналіз реакції тканин печінки та скелетних м’язів на імплантацію поліфіламентного хірургічного шовного матеріалу з шовку |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Оригинальные статьи |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76372 |
| citation_txt |
Морфологічний та морфометричний аналіз реакції тканин печінки та скелетних м’язів на імплантацію поліфіламентного хірургічного шовного матеріалу з шовку / Р.В. Скорук // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 2 (61). — С. 178-182. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| series |
Таврический медико-биологический вестник |
| work_keys_str_mv |
AT skorukrv morfologíčnijtamorfometričnijanalízreakcíítkaninpečínkitaskeletnihmâzívnaímplantacíûpolífílamentnogohírurgíčnogošovnogomateríaluzšovku |
| first_indexed |
2025-07-06T00:49:13Z |
| last_indexed |
2025-07-06T00:49:13Z |
| _version_ |
1836856591137112064 |
| fulltext |
ТАвРИЧЕСкИЙ мЕДИкО-бИОЛОГИЧЕСкИЙ вЕСТНИк2013, том 16, №1, ч.2 (61)
УДК 611.36+611.73:616–089.843:615.47
© Р. В. Скорук, 2013
мОРфОЛОГІЧНИЙ ТА мОРфОмЕТРИЧНИЙ АНАЛІЗ РЕАкцІЇ
ТкАНИН пЕЧІНкИ ТА СкЕЛЕТНИх м’яЗІв НА ІмпЛАНТАцІЮ
пОЛІфІЛАмЕНТНОГО хІРуРГІЧНОГО ШОвНОГО мАТЕРІАЛу
З ШОвку
Р. В. Скорук
Кафедра нормальної анатомії людини (зав. – д. м.н., проф. Ю. Й. Гумінський), Вінницький національний медичний
університет ім. М. І. Пирогова. 21018 Україна, м. Вінниця, вул. Пирогова, 56. E-mail: admission@vsmu.vinnica.ua
Morphological and MorphoMeTričal analysis oF reacTion oF liver Tissues and
skeleTal Muscle polìFìlaMenTnogo iMplanTaTion oF surgical suTure MaTerial oF silk
r. v. skoruk
SUMMARY
Morfometričnij and morphological analysis of reaction tissue of rats implantation of surgical suture material
of silk that the implantation of silk in liver tissue and muscles in experimental animals is an inflammatory reaction,
which gradually becomes chronic and even 180 days of observation continues to be inflammation, which is
confirmed by the nature of cell composition around the implanted ligatures. Keywords: surgical suture material,
silk, reaction of tissues.
мОРФОЛОГИчЕСКИЙ И мОРФОмЕТРИчЕСКИЙ АНАЛИЗ РЕАКЦИИ ТКАНЕЙ пЕчЕНИ И СКЕЛЕТНИх
мЫШЦ НА ИмпЛАНТАЦИЮ пОЛИФИЛАмЕНТНОГО хИРУРГИчЕСКОГО ШОВНОГО мАТЕРИАЛА
ИЗ ШЕЛКА
Р. В. Скорук
РЕЗюМЕ
Морфометрический и морфологический анализ реакции тканей крыс на имплантацию хирургического
шовного материала из шелка, показали, что при имплантации шелка в ткани печени и мышц
у экспериментальных животных возникает выраженная воспалительная реакция, которая постепенно
приобретает хронический характер и даже на 180 сутки наблюдения продолжает сохраняться воспаление,
что подтверждается характером клеточного состава вокруг имплантированных лигатур.
Ключові слова: хірургічний шовний матеріал, шовк, реакція тканин.
Проблема з’єднання тканин при виконанні
оперативних втручань в різних галузях хірургії
залишається однією з найбільш актуальних проблем.
Не дивлячись на впровадження в хірургічну практику
сучасних методів з’єднання тканин, основним методом
залишається з’єднання тканин за допомогою ручного
шва з використанням різних видів хірургічного шов-
ного матеріалу. Від виду шовного матеріалу залежить
надійність з’єднання тканин та виникнення тих чи
інших післяопераційних ускладнень, кількість яких
залишається на високому рівні [1].
На сьогодні в Україні продовжують використовува-
тись для з’єднання тканин так звані «класичні» шовні
матеріали (шовк, капрон, кетгут), які не зовсім задо-
вольняють хірургів. Результати хірургічного лікування
різних захворювань безпосередньо залежить від реакції
тканин на шовний матеріал, який використовується [2].
Мета дослідження – морфометричний та морфоло-
гічний аналіз реакції тканин при імплантації класичного
хірургічного шовного матеріалу з шовку.
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ
Під час проведення експериментального досліджен-
ня дотримувалися основних міжнародних біоетичних
норм і законодавчих документів України про біоетику.
При вивченні реакції тканин на імплантацію шовного
матеріалу в роботі був використаний стерильний атрав-
матичний шовний матеріал з шовку діаметром 0,085 мм
(умовний номер 6/0) з колючою голкою 12 мм 3/8 діаме-
тром 0,28 мм. Шовний матеріал виготовлений і стерилі-
зований оксидом етилену компанією ВАТ «ГОЛНИТтм»
відповідно до стандарту ISO 9001: 2008 і Держстандарту
України системи сертифікації УкрСЕПРО (сертифікати
відповідності № UA 1.003.0070194–11; 1.003.0070198–
11) та дозволений до використання в медичній практиці
(свідоцтво МОЗ України № 6668/2007).
Експериментальна частина роботи виконана на 35
щурах масою тіла від 200 до 250 грам, які утримува-
лися у віварії Вінницького національного медичного
університету ім. М. І. Пирогова відповідно загально-
прийнятих норм [3, 4]. Після проведення премедикації
димедролом (1,5 мг/кг) і аміназином (0,02 мг/кг), які
вводили внутрішньом’язово, проводили анестезію
кетаміном (10,0 мг/кг). Після проведення серединної
лапаротомії прошивали печінку, м’язи поперекової ді-
лянки з боку черевної порожнини, а потім вузловими
швами зашивали післяопераційну рану. Тварин виво-
дили з досліду шляхом декапітації після попереднього
введення тіопенталу натрію (50 мг/кг) через 3, 5, 7, 14,
21, 30 та 180 днів після операції.
178
ОРИГИНАЛЬНЫЕ СТАТЬИ
Після виведення тварин з досліду проводили розтин
тварини та оцінювали загальний стан органів черевної
порожнини, їх положення, розміри, колір, поверхню,
вираженість спайкового процесу, наявність макро-
скопічних змін в ділянці імплантації лігатур і забирали
тканини для морфологічних досліджень. Взяті для
дослідження тканини печінки і м’язів фіксували в 10%
розчині нейтрального формаліну. Виготовлені гістоло-
гічні препарати забарвлювали гематоксилін-еозином, по
Ван Гізон [5]. Забарвлені зрізи вивчали під світловим
мікроскопом OLYMPUS BX-41. Морфометричні до-
слідження змін клітинного складу у тканинах в місцях
імплантації шовного матеріалу проводили за методикою
Г. Г. Автандилова (1990) [6].
Для проведення статистичних розрахунків була
використана інтегральна система STATISTICA ® 5.5
(STAT + SOFT ® Snc, USA).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
При імплантації шовку в тканини печінки через
3–5 діб від початку експерименту навколо шовного
матеріалу визначалося щільне скупчення моноцитар-
них, макрофагальних елементів і епітеліоїдних клітин,
між якими були нерівномірно розподілені плазматичні
клітини, лімфоцити і сегментоядерні нейтрофіли. Безпо-
середньо навколо шовної нитки у вигляді вузької муфти
розташовувалися епітеліоїдні клітини, які зливалися
в симпласти, а також вже сформовані багатоядерні гі-
гантські клітини (БЯГК) стороннього тіла. При цьому
частина з них проникала між волокнами самої нитки.
В тканинах печінки навколо шовного матеріалу спо-
стерігались виражені некротично-дистрофічні зміни.
Гепатоцити навколо лігатур були збільшені в розмірах,
мали нечіткі межі, Цитоплазма гепатоцитів набувала
слабо-базофільного зернистого вигляду, ядра були з
ознаками вакуолізації. Частина гепатоцитів взагалі не
мала ядра, цитоплазма була гомогенізована, з підвище-
ною еозинофільністю. Фіброзна тканина капсули пе-
чінки і портальних трактів в місцях імплантації лігатур
була некротизована і представлена у вигляді гомогенних
еозинофільних мас, між якими розташовувалися зруй-
новані сегментоядерні нейтрофільні лейкоцити (рис. 1).
Дистальніше від клітинного інфільтрату, спосте-
рігалися дрібновогнищеві крововиливи, розрідження
тканинних структур, з ознаками їх набряку і набухання.
Балкова будова печінки навколо місця розташування
шовного матеріалу була збережена, проте гепатоцити
перебували у стані зернистої і гідропічної дистрофії.
Синусоїди були інфільтровані моноцитарними гістіо-
цитами і плазматичними клітинами. На тлі помірного
нерівномірного повнокрів’я судини портальних трактів
спостерігався стаз та слабко виражений діапедез еритро-
цитів. При морфометричному дослідженні клітинного
складу в тканинах печінки переважали лейкоцити, кіль-
кість яких складала 657,0±18,4 клітин на мм 2. Кількість
лімфоцитів була на рівні 76,9±2,7 клітин на мм 2, макро-
фаги і моноцити визначались в кількості 19,6±0,9 клітин
на мм 2, а кількість БЯГК складала 12,4±1,2 клітин на
мм 2 тканини.
На 7 добу експерименту відзначалося зменшення
ступеня ішемічних ушкоджень гепатоцитів – цито-
плазма їх просвітлювалася, спостерігалась більш чітка
межа клітин. Запальний вал навколо лігатур не був
виражений, переважала розсіяна інфільтрація лімфо-
гістіоцитарними елементами. У той же час кількість
епітеліоїдних і БЯГК сторонніх тіл збільшилася. В зоні
імплантації шовку ушкодження визначалися численні
тонкостінні кровоносні судини мікроциркуляторного
русла з розширеним просвітом та ознаками повнокрів’я.
Кількість фібробластів і колагенових волокон збільши-
лася, одиничні фібробласти визначалися безпосередньо
в зоні пошкодження серед некротичних мас.
Через 7 діб від початку експерименту відмічались
зміни клітинного складу, кількість лейкоцитів достовір-
но (р<0,05) зменшувалась, в порівнянні з попередніми
термінами спостереження, і складала 543,0±15,7 клі-
тин на мм 2, майже вдвічі зросла кількість лімфоцитів
(р<0,05) до 146,2±21,4 клітин на мм 2 та кількість макро-
фагів і моноцитів до 219,4±22,7 клітин на мм 2. Разом з
тим достовірно зросла кількість БЯГК стороннього тіла
до 20,9±0,7 клітин на мм 2 тканини.
На 14 добу спостереження в тканинах визначали-
ся явища лімфостазу, зберігався запальний інфільтрат
і гранулематозна реакція. Сполучнотакнинні утворен-
ня ущільнились, тонкі пучки колагенових волокон
і пучки фібробластів концентрично охоплювали
нитку з зоною ушкодження. Зберігалося повнокрів’я
синусоїдів печінки і портальних трактів навколо
місця імплантації лігатури. Кількість нейтрофільних
лейкоцитів в запальному інфільтраті навколо лігатур
зменшувалась до 357,0±10,3 клітин на мм 2 і була
достовірно менша (р<0,05), ніж в попередній термін
спостереження Кількість лімфоцитів, макрофагів і
моноцитів залишалась на рівні попереднього терміну
Рис. 1. Запальна реакція в місці імплантації
шовкової лігатури, ділянка некрозу
з інфільтрацією сегментоядерними
нейтрофілами, дискомплексація і дистрофія
гепатоцитів на 3 добу експерименту.
Забарвлення гематоксилинеозин, х200
179
ТАвРИЧЕСкИЙ мЕДИкО-бИОЛОГИЧЕСкИЙ вЕСТНИк2013, том 16, №1, ч.2 (61)
спостереження (p>0,05). БЯГК стороннього тіла ви-
значались у великій кількості – 16,5±0,2 клітин на мм 2
тканини, хоча їх кількість була достовірно (р<0,05)
менша, ніж на 7 добу спостереження.
Зазначені гістологічні зміни, в цілому, зберігалися
і на 21 добу експерименту. Зменшилося число клітин
запалення, особливо плазмоцитарних елементів і
БЯГК. Фіброзна капсула навколо лігатур стала більш
зрілою і щільною за рахунок збільшення кількості
колагенових волокон і їх впорядкування. Фібробласти
у вигляді пучків і капіляри активно проростали зону
ушкодження тканин. У прилеглій паренхімі печінки
спостерігались гепатоцити з ознаками зернистої
дистрофії. Повнокров’я синусоїдів відзначалась
лише в зоні, яка безпосередньо межувала з місцем
пошкодження.
На 30 добу спостереження в більшості випадків
навколо шовного матеріалу і на місці некротизова-
них тканин сформувалася фіброзна капсула з щільно
розташованих, переважно паралельно спрямованих,
пучків колагенових волокон і невеликої кількості серед
них фіброцитів, фібробластів і одиничних лімфо-
гістіоцитарних елементів. У той же час, в окремих
випадках в місці розташування шовного матеріалу
виявлено осередки гнійно-некротичних змін тканин
з наявністю численних колоній бактерій. Навколо
цих вогнищ розташовувалася багата тонкостінними
судинами щільна фіброзна тканина, і виражена за-
пальна інфільтрація сегментоядерними нейтрофілами
(переважно навколо самого тканинного детриту) та
лімфо-плазмацитарними елементами. В тканинах, що
прилягали до імплантованої лігатури спостерігались
гепатоцити з ознаками дистрофії (рис. 2). На 30 добу
кількість нейтрофільних лейкоцитів в тканинах навко-
ло імплантованих лігатур складала 245,6±10,3 клітин
на мм 2, що свідчило про наявність запального процесу
навколо шовного матеріалу по типу хронічного за-
палення, що підтверджувалось кількістю лімфоцитів
125,3±18,3 клітин на мм 2, макрофагів та моноцитів
148,4±13,7 клітин на мм 2 і великою кількістю БЯГК
стороннього тіла – 9,3±0,3 клітин на мм 2.
При проведенні морфометричного аналізу на 180
добу спостереження зберігались ознаки хронічного
запального процесу навколо шовного матеріалу: кіль-
кість нейтрофільних лейкоцитів складала 157,0±6,2
клітин на мм 2, лімфоцитів – 107,4±14,8 клітин на мм 2,
макрофагів та моноцитів – 97,4±7,5 клітин на мм 2 і
БЯГК стороннього тіла – 4,3±0,1 клітин на мм 2.
В ділянках імплантації шовку в скелетні м’язи на
3–5 добу експерименту, так як і в тканинах печінки,
в безпосередній близькості до розташування шовного
матеріалу відзначався коагуляційний некроз частини
скелетних м’язових волокон, дисоціація і виражене
витончення їх внаслідок набряку ендо- і перимізію.
Пошкоджені волокна частково були представлені
розрізненими інтенсивно базофільними фрагментами
полігональної форми, в деяких з них по периферії
ще зберігаються залишки ядер. Крім базофільних
фрагментів були пучки м’язових волокон з «мутною»
еозинофільною гомогенізованою саркоплазмою без
ядер. Збережені м’язові волокна були покручені, ци-
топлазма їх нерівномірно еозинофільна, вогнищево
гомогенізована, а місцями, навпаки, поздовжньо роз-
волокнена. Поперечна посмугованість на значному
проміжку не спостерігалась. У сполучнотканинних
прошарках м’язів, у зоні пошкодження тканин від-
значалася відносно рівномірна дифузно-розсіяна
інфільтрація сегментарноядерними нейтрофілами і
плазматичними клітинами, макрофагальними елемен-
тами і лімфоцитами. Запальний клітинний інфільтрат
проникав між волокнами перимізію, порушуючи його
цілісність. Безпосередньо біля нитки спостерігалися
ділянки фібринозного некрозу, про що свідчила на-
явність зруйнованих колагенових волокон з ділянками
пікрофуксинофільних глибчастих мас (рис. 3).
Збережені колагенові волокна були дисоційова-
Рис. 2. Гнійно-некротичні зміни з колоніями
бактерій, попередньо сформована фіброзна
капсула навколо імплантації шовкової нитки
в тканинах печінки на 30 добу експерименту.
Забарвлення гематоксилин-еозин, х 100
Рис. 3. Виражена запальна реакція,
пошкодження скелетних м’язових волокон
в місці імплантації шовкової нитки на 3 добу
експерименту. Забарвлення гематоксилин-
еозин, х 100
180
ОРИГИНАЛЬНЫЕ СТАТЬИ
ні, набряклі, блідо забарвлювалися пікрофуксином.
Між волокнами нерівномірно розподіляються фі-
бробласти і велике число тонкостінних, переважно
капілярного типу судин з широким просвітом і на-
бряклим ендотелієм. В тканинах навколо нитки спо-
стерігалися вогнищеві периваскулярні крововиливи
переважно навколо прокольних каналів.
Аналогічно, як і в тканинах печінки в м’язовій
тканині при імплантації шовку відзначалась запальна
реакція. Кількість лейкоцитів складала 678,0±15,7
клітин на мм 2, кількість яких достовірно не відріз-
нялась від кількості лейкоцитів в тканинах печінки.
Лімфоцитарна та макрофагальна реакція на цей
термін спостереження також не була вираженою.
Лімфоцити визначались в кількості 80,3±1,7 клітин
на мм 2 тканини, кількість макрофагів та моноцитів –
18,4±0,5 клітин на мм 2, кількість БЯГК складала
16,3±1, клітин на мм 2.
На 7 добу, в порівнянні з попередніми тер-
мінами спостереження, відзначалося зменшення
числа некротизованих м’язових волокон і явищ
набряку. Помірно виражена сегментоядерна і
лімфо-гістіоцитарна інфільтрація, носили нерівно-
мірний розсіяний характер. У той же час кількість
макрофагальних елементів, в тому числі і БЯГК,
збільшилася. Навколо шовного матеріалу сформу-
вався епітеліоїдно-клітинний грануляційний вал.
Макрофагальна реакція була особливо виражена
навколо ниток, розташованих в міжм’язових спо-
лучнотканинних прошарках, де епітеліоїдні клі-
тини спільно з БЯГК стороннього тіла щільними
муфтами охоплювали одиничні волокна шовку
або їх групи, що призводило до порушення ціліс-
ності структури шовного матеріалу. Зберігалося
набухання і дисоціація пікрофуксинових волокон
сполучної тканини. Запалення дещо зменшувалось,
навколо лігатур визначались лейкоцити в кількості
569,0±15,7 клітин на мм 2, зростала кількість лім-
фоцитів до 184,3±20,7 клітин на мм 2, макрофагів
та моноцитів до 227,3±20,4 клітин на мм 2. Так як
і при імплантації лігатур в печінку на 7 добу спо-
стереження зросла кількість БЯГК стороннього тіла
до 22,8±0,4 клітин на мм 2.
На 14 добу експерименту некрозу м’язових воло-
кон не спостерігалося, явища набряку зменшились і
були незначні. В розсіяному запальному інфільтраті
кількість лімфо-плазмацитарних елементів значно
зменшилася, сегментоядерні нейтрофіли – спо-
стерігались у вигляді невеликих скупчень. Серед
клітин макрофагального ряду, щільно розташованих
навколо структурних елементів шовного матеріалу,
відзначалось деяке зменшення числа епітеліоїдних
і БЯГК, поява активних фібробластів. Навколо гра-
нулематозного валу зростала кількість колагенових
волокон, які були різноспрямованими. Кількість
функціонуючих капілярів значно зменшилася. У ске-
летних м’язових волокнах зберігалися ознаки дис-
трофії. Запальні явища в ділянці імплантації лігатур
зменшувалась, про що свідчило зменшення кількості
нейтрофільних лейкоцитів до 397,0±11,4 клітин на
мм 2, зростання кількості лімфоцитів до 245,1±26,4
клітин на мм 2 та кількості макрофагів і моноцитів –
до 196,4±23,4 клітин на мм 2 тканини. Але кількість
БЯГК стороннього тіла залишалась на високому рівні
18,3±1,2 клітин на мм 2.
На 21 добу у всіх дослідах відзначено значне
зменшення числа макрофагальних клітин у складі
гранулематозного валу, потовщення і ущільнення
колагенових волокон, що формували чітку фіброз-
ну капсулу навколо шовного матеріалу. У м’язових
волокнах зберігалися дистрофічні зміни. При цьому
в 5 випадках навколо імплантованих лігатур від-
значалось збільшення числа запальних клітинних
елементів, в основному за рахунок сегментоядерних
нейтрофілів і плазматичних клітин, наростання явищ
набряку, різкого розширення і повнокрів’я судин
мікроциркуляторного русла.
На 30 добу навколо шовного матеріалу зберіга-
лися епітеліоїдноклітинні гранульоми у вигляді не-
широкого обідка з БЯГК сторонніх тіл. В більшості
випадків визначалося посилення запальної реакції
у вигляді помірної вогнищево-розсіяної лімфоплаз-
мацитарної інфільтрації з домішками сегментоя-
дерних нейтрофілів (рис. 4). У фіброзній капсулі,
прилеглому перимізії кількість зрілих колагенових
волокон і їх пучків збільшилася, щільність їх зросла,
кількість фібробластів зменшилася. Спостерігалося
зменшення кількості функціонуючих судин. Явища
запалення продовжували зменшуватися та набували
хронічного характеру. Кількість лейкоцитів скла-
дала 179,0±8,4 клітин на мм 2, кількість лімфоцитів
136,2±17,3 клітин на мм 2. макрофаги і моноцити
визначались в кількості 179,5±14,9 клітин на мм 2,
а кількість БЯГК стороннього тіла складала 10,0±0,3
клітин на мм 2.
Рис. 4. Запальна інфільтрація скелетної
м’язової тканини в зоні імплантації шовкової
лігатури, відмежованої фіброзною капсулою
з бЯГК на 30 добу експерименту. Забарвлення
гематоксилин-еозин, х 200
181
ТАвРИЧЕСкИЙ мЕДИкО-бИОЛОГИЧЕСкИЙ вЕСТНИк2013, том 16, №1, ч.2 (61)
На 180 добу спостереження в м’язах навколо
шовного матеріалу продовжував протікати процес
хронічний запальний процес. Кількість лейкоцитів
складала 164,0±5,7 клітин на мм 2, кількість лімфо-
цитів 98,5±8,7 клітин на мм 2. макрофаги і моноцити
визначались в кількості 123,1±8,3 клітин на мм 2,
а кількість БЯГК стороннього тіла складала 5,6±0,7
клітин на мм 2.
Таким чином отримані дані свідчать, що в місцях
імплантації шовного матеріалу залишається запальна
реакція тканин навіть в кінцеві терміни спостережен-
ня, що підтверджується даними морфометричного
дослідження і характером клітинного складу в тка-
нинах навколо імплантованих лігатур.
ВИСНОВКИ
1. При імплантації хірургічного шовного ма-
теріалу в тканини печінки та м’язи щурів в перші 7
діб після операції спостерігається виражена запальна
реакція, про що свідчить висока кількість нейтро-
фільних лейкоцитів та багатоядерних гігантських
клітин стороннього тіла.
2. Поступове достовірне зменшення кількості
нейтрофільних лейкоцитів на фоні зростання кількості
лімфоцитів, макрофагів, моноцитів та багатоядерних
гігантських клітин стороннього тіла свідчить про на-
явність хронічного запалення навколо імплантованих
лігатур, яке зберігається до 180 доби спостереження.
3. Реакція тканин печінки та м’язів на імплан-
тацію шовку свідчить про недоцільність викорис-
тання цього виду шовного матеріалу для з’єднання
тканин при виконанні оперативних втручань.
ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬшИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Отримані дані потребують оцінки в порівнянні
з реакцією тканин на імплантацію інших видів шов-
ного матеріалу.
ЛІТЕРАТУРА
1. A new technique for small and secure knots using
slippery polyethylene sutures / Kazushi Nishimura,
Ryuji Mori, Wataru Miyamoto, Yuji Uchio // Clinical
biomechanics. – 2009. – 24 (4). – Р. 403–406.
2. Профилактика несостоятельности анастомо-
зов желудочно-кишечного тракта в эксперименте
/ О. В. Галимов, А. Ж. Гильманов, В. О. Ханов
и др. // Медицинский альманах. – 2008. –№ 8. – С.
187–188.
3. Лабораторные животные. Разведение, содер-
жание, использование в эксперименте / И. П. За-
паднюк, В. И. Западнюк, Е. А. Захарина, Б. В. Запад-
нюк; под ред. И. П. Западнюк. – К.: Висшая школа,
1983. – 381 с.
4. Ш а л и м о в А . А . Р у к о в о д с т в о п о
экспериментальной хирургии / А. А. Шалимов,
А. П. Радзиховский, Л. В. Кейсевич. – М.: Медицина,
1989. – 270 с.
5. Микроскопическая техника / под ред. Д. С. Сар-
кисова, Ю. Л. Перова. – М.: Медицина, 1996. –544 с.
6. Автандилов Г. Г. Медицинская морфометрия /
М.: Медицина, 1990. – 383 с.
182
|