Особливості розродження жінок з рубцем на матці після попереднього кесаревого розтину

Представлен анализ 949 историй родов с рубцом на матке, произошедших в Ужгородском городском перинатальном центре за 2010-2012 годы. Кесарево сечение не решило проблему снижения перинатальной заболеваемости и смертности. Резервом её снижения является внедрение новейших перинатальных технологий и аде...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2013
Hauptverfasser: Корсак, В.В., Пацкань, І.І., Мойш, А.Ю.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2013
Schriftenreihe:Таврический медико-биологический вестник
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76446
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Особливості розродження жінок з рубцем на матці після попереднього кесаревого розтину / В.В. Корсак, І.І. Пацкань, А.Ю. Мойш // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 2, ч. 1 (62). — С. 100-103. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-76446
record_format dspace
spelling irk-123456789-764462015-02-11T03:01:44Z Особливості розродження жінок з рубцем на матці після попереднього кесаревого розтину Корсак, В.В. Пацкань, І.І. Мойш, А.Ю. Оригинальные статьи Представлен анализ 949 историй родов с рубцом на матке, произошедших в Ужгородском городском перинатальном центре за 2010-2012 годы. Кесарево сечение не решило проблему снижения перинатальной заболеваемости и смертности. Резервом её снижения является внедрение новейших перинатальных технологий и адекватно обоснованной тактики ведения родов. Позитивный результат влагалищных родов после кесарева сечения обусловлен тщательным индивидуальным подбором беременных к физиологичным родам и личным осознанным желанием женщины. Влагалищные роды у женщин с рубцом на матке способствуют снижению материнской и перинатальной заболеваемости и смертности, сокращают длительность пребывания в стационаре, уменьшают экономические затраты. The authors present an analysis of 949 delivery histories of women with a scar on the uterus, as recorded in the Uzhgorod municipal perinatal centre since 2010 to 2012. Caesarean section has not solved the problem of reducing the perinatal morbidity and death rate. A resource of bringing down this rate is implementation of the newest perinatal technologies and adequate tactics of managing the deliveries. The positive result of vaginal deliveries after a Caesar section is conditioned by careful individual selection of pregnant women to the physiological deliveries and the woman’s personal conscious will. Vaginal deliveries of women with a scar on the uterus assist the reduction of the maternal and perinatal morbidity and death rate, shorten the women’s stay duration in stationary establishments, and diminish economic expenses. 2013 Article Особливості розродження жінок з рубцем на матці після попереднього кесаревого розтину / В.В. Корсак, І.І. Пацкань, А.Ю. Мойш // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 2, ч. 1 (62). — С. 100-103. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76446 618.5-089.888.61+618.5-036.8 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Оригинальные статьи
Оригинальные статьи
spellingShingle Оригинальные статьи
Оригинальные статьи
Корсак, В.В.
Пацкань, І.І.
Мойш, А.Ю.
Особливості розродження жінок з рубцем на матці після попереднього кесаревого розтину
Таврический медико-биологический вестник
description Представлен анализ 949 историй родов с рубцом на матке, произошедших в Ужгородском городском перинатальном центре за 2010-2012 годы. Кесарево сечение не решило проблему снижения перинатальной заболеваемости и смертности. Резервом её снижения является внедрение новейших перинатальных технологий и адекватно обоснованной тактики ведения родов. Позитивный результат влагалищных родов после кесарева сечения обусловлен тщательным индивидуальным подбором беременных к физиологичным родам и личным осознанным желанием женщины. Влагалищные роды у женщин с рубцом на матке способствуют снижению материнской и перинатальной заболеваемости и смертности, сокращают длительность пребывания в стационаре, уменьшают экономические затраты.
format Article
author Корсак, В.В.
Пацкань, І.І.
Мойш, А.Ю.
author_facet Корсак, В.В.
Пацкань, І.І.
Мойш, А.Ю.
author_sort Корсак, В.В.
title Особливості розродження жінок з рубцем на матці після попереднього кесаревого розтину
title_short Особливості розродження жінок з рубцем на матці після попереднього кесаревого розтину
title_full Особливості розродження жінок з рубцем на матці після попереднього кесаревого розтину
title_fullStr Особливості розродження жінок з рубцем на матці після попереднього кесаревого розтину
title_full_unstemmed Особливості розродження жінок з рубцем на матці після попереднього кесаревого розтину
title_sort особливості розродження жінок з рубцем на матці після попереднього кесаревого розтину
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate 2013
topic_facet Оригинальные статьи
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76446
citation_txt Особливості розродження жінок з рубцем на матці після попереднього кесаревого розтину / В.В. Корсак, І.І. Пацкань, А.Ю. Мойш // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 2, ч. 1 (62). — С. 100-103. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
series Таврический медико-биологический вестник
work_keys_str_mv AT korsakvv osoblivostírozrodžennâžínokzrubcemnamatcípíslâpoperednʹogokesarevogoroztinu
AT packanʹíí osoblivostírozrodžennâžínokzrubcemnamatcípíslâpoperednʹogokesarevogoroztinu
AT mojšaû osoblivostírozrodžennâžínokzrubcemnamatcípíslâpoperednʹogokesarevogoroztinu
first_indexed 2025-07-06T00:52:16Z
last_indexed 2025-07-06T00:52:16Z
_version_ 1836856782414151680
fulltext 100 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №2, ч. 1 (62) В останні роки спостерігається поступове зростання частоти кесарського розтину внаслідок незадовільного стану здоров’я вагітних в цілому, зростання серед них жінок пізнього репродуктивного віку з певним арсеналом супутньої екстрагенітальної патології, виникнення ускладнень перебігу вагітності з порушеннями стану плоду. Проте, незважаючи на розвиток та удосконалення акушерської практики, анестезіології, неонатології, фармакології із засто- суванням нових антибіотиків та шовного матеріалу, частота післяопераційних ускладнень та порушень адаптаційних можливостей новонароджених не має тенденції до зниження. Зниження материнської і перинатальної захво- рюваності та смертності в значній мірі визначається своєчасним і правильним вибором метода розро- дження. За даними науково-доказової медицини, при підвищення питомої ваги кесарського розтину більше 7,0% відсутня тенденція до поліпшення УДК 618.5-089.888.61+618.5-036.8 © В. В. Корсак, І. І. Пацкань, А. Ю. Мойш, 2013. ОСОБЛИВОСТІ РОЗРОДЖЕННЯ ЖІНОК З РУБЦЕМ НА МАТЦІ ПІСЛЯ ПОПЕРЕДНЬОГО КЕСАРЕВОГО РОЗТИНУ В. В. Корсак, І. І. Пацкань, А. Ю. Мойш Кафедра охорони материнства та дитинства (зав. – професор Ю. Ю. Бобик), Інститут післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки, Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет»; 88000, Україна, м. Ужгород, вул. Собранецька, 150; E-mail: ipod@univ.uzhgorod.ua FEATURES OF DELIVERY OF WOMEN WITH SCARS ON UTERUS AFTER PREVIOUS CAESARIAN SECTION V. V. korsak, I. I. Patskan, A. Y. Moysh SUMMARY The authors present an analysis of 949 delivery histories of women with a scar on the uterus, as recorded in the Uzhgorod municipal perinatal centre since 2010 to 2012. Caesarean section has not solved the problem of reducing the perinatal morbidity and death rate. A resource of bringing down this rate is implementation of the newest perinatal technologies and adequate tactics of managing the deliveries. The positive result of vaginal deliveries after a Caesar section is conditioned by careful individual selection of pregnant women to the physiological deliveries and the woman’s personal conscious will. Vaginal deliveries of women with a scar on the uterus assist the reduction of the maternal and perinatal morbidity and death rate, shorten the women’s stay duration in stationary establishments, and diminish economic expenses. ОСОБЕННОСТИ РОДОРАЗРЕШЕНИЯ ЖЕНЩИН С РУБЦОМ НА МАТКЕ ПОСЛЕ ПРЕДЫДУЩЕГО КЕСАРЕВА СЕЧЕНИЯ В. В. Корсак, И. И. Пацкань, А. Ю. Мойш РЕЗЮМЕ Представлен анализ 949 историй родов с рубцом на матке, произошедших в Ужгородском городском перинатальном центре за 2010-2012 годы. Кесарево сечение не решило проблему снижения перинатальной заболеваемости и смертности. Резервом её снижения является внедрение новейших перинатальных технологий и адекватно обоснованной тактики ведения родов. Позитивный результат влагалищных родов после кесарева сечения обусловлен тщательным индивидуальным подбором беременных к физиологичным родам и личным осознанным желанием женщины. Влагалищные роды у женщин с рубцом на матке способствуют снижению материнской и перинатальной заболеваемости и смертности, сокращают длительность пребывания в стационаре, уменьшают экономические затраты. Ключові слова: вагітність, рубець на матці, пологи, плід, ускладнення, аналіз. показників здоров’я матерів і дітей. Оптимальним показником частоти кесарського розтину в умовах України вважається 12,0-15,0%. Більше 30,0% жінок, які розродженні шляхом кесарського розтину, плану- ють у майбутньому вагітніти. Відповідно, виникає питання методу розродження: через природні родові шляхи чи повторний кесарів розтин? Саме рубець на матці є одним з основних показів до кесаревого розтину [3, 4]. За даними літератури, для спроби вагінальних родів після кесаревого розтину можуть бути відібрані від 13,0 до 50,0% жінок популяції [2]. Питання ведення вагітності і родів у жінок із рубцем на матці є надзвичайно актуальним. За даними різних авторів, частота сприятливого результату вагінальних пологів після кесарського розтину є достатньо ви- сокою і складає від 30,0% до 90,0% жінок із рубцем на матці, а материнська і перинатальна смертність та захворюваність не перевищують ці показники у жінок загальної популяції [1]. 101 О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И Таким чином, правильний клінічний відбір жінок із рубцем на матці для консервативного розродження з адекватною дородовою підготовкою є актуальним завданням сучасного акушерства [5, 6]. Мета дослідження – обґрунтувати клінічні осо- бливості перебігу вагінальних родів у жінок з руб- цем на матці та виявити можливі резерви зниження перинатальної та материнської захворюваності і смертності. МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ Нами було проведено клініко-статистичний аналіз 949 історій пологів жінок з рубцем на матці, розроджених на базі Ужгородського міського перина- тального центру за 2010-2012 роки. Всі роди велися під динамічним клінічним, кардіотокографічним і ультразвуковим контролем. Всіх вагітних з рубцем на матці було поділено на 2 порівняльні групи за- лежно від методу розродження: І група – 758 жінок, які розроджені плановим або ургентним повторним кесаревим розтином в нижньому матковому сегменті; ІІ група – 191 жінка, у яких відбулися вагінальні роди після попереднього кесаревого розтину. Контрольну групу склали 200 вагітних без рубця на матці. За віком, даними анамнезу (акушерсько-гінеко- логічний та соматичний статус), перебігом вагітності, ступенем материнського та перинатального ризику, групи обстежених жінок були репрезентативними. Клінічна характеристика включала вік вагітних, по- чаток і перебіг менструальної, статевої, дітородної функції, перенесені гінекологічні та екстрагенітальні захворювання, перебіг вагітності, стан рубця на мат- ці, показання до конкретного методу розродження, перебіг пологів чи оперативного втручання і після- родового періоду, особливості антенатального і по- стнатального стану дитини. РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ В І групі вагітних в структурі показів до опера- тивного втручання покази з боку плода найчастіше зустрічалися у вигляді дистресу плоду при вагітності і в родах, синдрому затримки внутрішньоутробного розвитку плоду, тазових передлежань плоду, не- сприятливих вставлень і передлежань голівки. За цими показами було прооперовано 40,2% жінок. По- казами до оперативного розродження з боку матері були: неспроможний рубець на матці, важка екстра- генітальна патологія в стадії декомпенсації, пізні гестози вагітності з недостатньою ефективністю медикаментозного лікування, передчасне відшару- вання нормально розташованої плаценти та пато- логія розміщення плаценти, клінічно вузький таз, аномалії родової діяльності, відсутність готовності організму вагітної до родів, відмова роділлі від за- вершення пологів природним шляхом. Прооперовано за вищевказаними показами 56,9%. Розродження достроково або в ургентному порядку складало від- повідно 36,5% та 44,8%. Середня тривалість операції склала 45,0±5,0 хвилин. Повторний кесарів розтин є технічно більш складною операцією, тим більше, що травми сусідніх органів, розриви нижнього сегмента матки при витягненні плода, патологічна крововтрата, гнійно-септичні, тромбоемболічні та інші ускладнення бувають значно частіше, ніж при першому кесаревому розтині. Ускладнення виникли за рахунок вираженого злукового процесу в 20,0% випадків, гіпотонічної кровотечі – в 6,0% випадків, підвищеної кровоточивості паравезикальних судин – в 4,0% випадків, травм суміжних органів – в 1,0% ви- падків. Інтервал часу між першою операцією і даною вагітністю становив: більше 3 років – у 45,8% жінок; 2-3 роки – у 43,8%; 1-1,5 року – у 10,4% вагітних. В родах при першому кесаревому розтині прооперо- вано 82,1% жінок, з них тривалість родів більше 12 годин спостерігалася у 65,7% жінок. У 25,6% жінок операція проводилася при передчасному розриві плодового міхура і тривалістю безводного періоду більше 12 годин у 14,8% жінок. Тривалість родів до початку операції становила 5,0±0,5 годин. Початок операції з часу встановлення показань – 15,2±3,7 хвилин. Проводився ендотрахеальний наркоз у 54,2% випадків, спинномозкова анестезія – у 45,8% випад- ків. Об’єм крововтрати під час операції більше 500 мл спостерігався у 16,0% випадків, серед них 20,0% складали масивні крововтрати. Післяопераційний період ускладнився у 15,3% породіль, з них: у 18,6% – субфебрильною температурою протягом 2-3 днів, у 11,5% – субінволюцією матки, у 6,1% – серомами або інфільтратом післяопераційної рани. Середня загальна тривалість ліжко-днів склала 10,0±2,0. Усім породіллям призначали комплексну медикаментоз- ну профілактику гнійно-септичних і геморагічних ускладнень, проводили інфузійну терапію та ко- рекцію водно-електролітного балансу. Народилося 52,0% хлопчиків і 48,0% дівчаток. Новонароджені вилучені на 5,2±1,3 хвилині операції. Середня маса тіла – 3147±155 г, при цьому у 13,0% випадків маса плода була більше 4000 г, зріст – 51,3±2,4 см. Оцінені за шкалою Апгар на першій і п’ятій хвилинах: 8-9 балів – 82,0%; 7 балів – 10,0%; 6-4 балів – 6,0%, 3 і менше балів – 2,0%. Середня тривалість перебування новонародженої дитини в стаціонарі склала 5,3±0,2 ліжко-днів. Велике значення для покращення резуль- татів операції кесарського розтину, як для матері, так і для дитини, має плановість її виконання, так як 90,0% випадків перинатальної смертності має місце при ургентному розродженні. Аналіз захво- рюваності дітей, народжених внаслідок кесарського розтину, показав, що вона в три рази вища, ніж у на- роджених через природні родові шляхи, за рахунок ускладнень перебігу вагітності та пологів, зниження адаптаційних можливостей, раптовості переходу з умов порожнини матки до зовнішнього середовища, а в деяких випадках – дефектів анестезіологічного забезпечення або техніки хірургічного втручання. 102 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №2, ч. 1 (62) Зокрема, виявлено, що у 67,0% новонароджених був знижений тонус м’язів, послаблені рефлекси, пору- шений процес становлення адекватного дихання та відновлення початкової маси тіла. Враховуючи зростання кількості повторних кесарських розтинів, виникає проблема наступного виношування вагітності на тлі певної інвалідизації, підвищеного ризику ускладнень післяпологового, післяопераційного періоду та адаптації новона- родженого. Відповідно, актуальним є можливість вагінального розродження. Наш досвід ведення вагінальних пологів при наявності рубця на матці базувався на даних: – повноцінності післяопераційного рубця (дав- ність і покази до проведення попереднього кесар- ського розтину, особливості перебігу післяопера- ційного періоду, дані ультразвукового обстеження); – розтягнення м’язів матки (очікувана маса пло- ду, кількість навколоплідних вод); – стан родових шляхів (розміри тазу, зрілість шийки матки тощо); – характер родової діяльності; – наявність акушерської та екстрагенітальної патології. Ретроспективний аналіз показав, що при наяв- ності одного рубця на матці він був неспроможний лише в 1,3% випадків, проте більшість жінок роз- роджені шляхом кесарського розтину в зв’язку з побоюванням акушерів-гінекологів розриву матки в родах та відмовою вагітних від розродження через природні родові шляхи. Наші дослідження дають підставу припускати, що власне товщина рубця на матці не є вирішальним критерієм його спроможності і безпосередньо не обумовлює збільшення частоти розривів матки, однак суттєво впливає на прийняття рішення щодо методу розродження. Останнє обумов- лює необхідність пошуку і розробки більш інформа- тивних методів оцінки репаративних процесів і стану рубця при вагітності та в процесі родів. Вагінальні роди у жінок ІІ групи із рубцем на матці велися під безперервним комп’ютерним карді- омоніторним контролем за станом плода з викорис- танням критеріїв Dawes/Redman, гістерографічним спостереженням скоротливої діяльності матки, ехо- графічним контролем за ділянкою рубця на матці та клінічним спостереженням за станом роділлі. Дані клінічного аналізу показали, що проміжок часу між першою операцією і даною вагітністю становив: більше 3 років – у 55,3% жінок; 2-3 роки – у 38,6% вагітних і 1-1,5 року – у 6,1% жінок. Перебіг вагітності на тлі екстрагенітальної патології мав місце у 10,0% жінок, загрози перери- вання – у 12,0% жінок, гестозу – у 7,0% жінок, інші ускладнення – у 14,0% жінок. Готовність шийки матки до пологів оцінювалась у терміні 38-39 тижнів за шкалою Бішопа і в більшості випадків складала від 7 до 10 балів. Під час пологів у 7,0% випадків діагностовано слабкість родової діяльності з наступною стиму- ляцією окситоцином, дородовий розрив плодових оболонок – у 22,0%, розриви родових шляхів І ступеню – у 11,0%. Загальна тривалість родів до 12 годин мала місце у 94,0% випадків, понад 12 годин – у 6,0%. Тривалість другого періоду родів не пере- вищувала 60 хвилин, до врізування голівки вагітна знаходилася у вертикальному положенні тіла, потім на лівому боці. ІІІ період пологів вівся активно за сучасними технологіями. Загальний об’єм крово- втрати в усіх випадках не перевищував 400 мл. Ручна ревізія стінок порожнини матки з метою контролю її цілості не проводилася. За показами призначалася антибіотикопрофілактика. Таким чином, серйозних ускладнень під час родів, в порівнянні з контрольною групою, не виявлено. В післяродовому періоді проводилося динамічне клінічне спостереження за станом породіллі, ультраз- вуковий контроль за ехографічними параметрами інволюції матки. Суттєвих патологічних відхилень у перебігу післяродового періоду, в порівнянні з контрольною групою, не виявлено. Статистичні дані по новонародженим: 46,0% – жіночої статі і 54,0% – чоловічої. Середня маса тіла – 3150±170 г, зріст – 48,9±1,6 см. З оцінкою за шкалою Апгар на першій і п’ятій хвилинах на 8-9 балів народилося 64,7% дітей, 7-8 балів – 35,3% ново- народжених. При цьому всі діти були на сумісному перебуванні із матір’ю відразу після пологів і до моменту виписки на виключно грудному вигодову- ванні. Середня тривалість перебування в стаціонарі складала 3-5 діб. ВИСНОВКИ 1. Кесарський розтин не вирішує проблему зни- ження перинатальної захворюваності і смертності. Резервом її зниження є впровадження новітніх пе- ринатальних технологій та адекватно обґрунтованої тактики ведення родів. 2. Позитивний результат вагінальних пологів після кесарського розтину обумовлений ретельним індивідуальним підбором вагітних до фізіологічних родів та особистим усвідомленим бажанням жінки. 3. Вагінальні роди у жінок із рубцем на матці сприяють зниженню материнської і перинатальної за- хворюваності та смертності, скорочують тривалість перебування в стаціонарі, зменшують економічні затрати. ЛІТЕРАТУРА 1. Бабич Т. Ю. Консервативное ведение родов у женщин с рубцом на матке после операции кесарева сечения / Т. Ю. Бабич // Збірник наукових праць Асо- ціації акушерів-гінекологів України. – К. : Інтермед, 2004. – С. 9–13. – Бібліогр.: 5 назв. 2. Вагітність та пологи у жінок з рубцем на матці після кесарського розтину/ Ю. П. Вдовичен- 103 О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И ко, Н. Г. Гойда, О. М. Юзько [та ін.]. – К. : Інтермед, 2011. – Ч. ІІ – 328 с. – Бібіліогр.: с. 315–328. 3. Густоварова Т. А. Беременность и роды у женщин с рубцом на матке после кесарева сече- ния / Т. А. Густоварова, А. Н. Иванян. – Смоленск : Смоленская городская типография, 2007. – 200 с. – Библиогр.: с. 185–200. 4. Краснопольский В. И. Самопроизвольные роды у беременных с рубцом на матке как альтернативный и безопасный метод родоразрешения / В. И. Красно- польский, Л. С. Лагунова // Акушерство и гинеколо- гия. – 2000. – № 5. – С. 17–22. – Библиогр.: 11 назв. 5. Прогностическая модель естественного родо- разрешения у беременных с оперированной маткой / К. В. Воронин, Е. П.Котенко, О. В.Колобова, Д. В.Черненко // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К. : Інтер-мед, 2006. – С. 117–120. – Бібіліогр.: 8 назв. 6. Чернуха Е. А. Оправдано ли проведение кеса- рева сечения по желанию беременной / Е. А. Чернуха // Акушерство и гинекологич. – 2002. – № 6. – С. 3–7. – Бибилиогр.: 14 назв.