Роль сигнальних пептидів у регуляції судинного тонусу в ґенезі гестаційної ендотеліопатії
В статье представлены результаты исследования роли эндотелина-1 и С-натрийуретического пептида в регуляции сосудистого тонуса у беременных. Результаты работы позволяют рассматривать одновременное увеличение в крови эндотелина-1, С-натрийуретического пептида и увеличение их соотношения более 0,5 пг/м...
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2013
|
| Schriftenreihe: | Таврический медико-биологический вестник |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76452 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Роль сигнальних пептидів у регуляції судинного тонусу в ґенезі гестаційної ендотеліопатії / Д.Г. Коньков // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 2, ч. 1 (62). — С. 92-95. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-76452 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-764522015-02-11T03:03:17Z Роль сигнальних пептидів у регуляції судинного тонусу в ґенезі гестаційної ендотеліопатії Коньков, Д.Г. Оригинальные статьи В статье представлены результаты исследования роли эндотелина-1 и С-натрийуретического пептида в регуляции сосудистого тонуса у беременных. Результаты работы позволяют рассматривать одновременное увеличение в крови эндотелина-1, С-натрийуретического пептида и увеличение их соотношения более 0,5 пг/мл/нг/мл, как прогностические маркеры дисфункции вазоконстрикторных и вазодилятирующих свойств эндотелия. Данное исследование свидетельствует о главенствующей роли регуляции сосудистого тонуса в генезе гестационной эндотелиопатии. Использование показателей сигнальных вазорегуляторных пептидов в клинической практике значительно расширят арсенал методов, применяемых для ранней диагностики акушерской патологии, поможет оценить эффективность проводимой терапии. The author presents the results of studying the role of endothelin-1 and C-natriuretic peptide in the vascular tone regulation for pregnant women. The investigation results give the basis for a conclusion that the simultaneous increase of content of endothelin-1 and C-natriuretic peptide in blood and their ratio increase to more than 0,5 pg/ml/ng/ml can be considered as the markers for prognosis of vasoconstrictor and vasodilatation dysfunctions of the endothelial properties. This study has demonstrated the leading role of the regulation of the vascular tone in the pathogenesis of gestational endotheliopathy. The use of signal vasoregulatory peptides as indicators in clinical practice will significantly expand the arsenal of methods used for early diagnosis of obstetric pathology and help to evaluate the therapy effectiveness. 2013 Article Роль сигнальних пептидів у регуляції судинного тонусу в ґенезі гестаційної ендотеліопатії / Д.Г. Коньков // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 2, ч. 1 (62). — С. 92-95. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76452 618.39-021.3: 612.133: 612.118.24 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи |
| spellingShingle |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи Коньков, Д.Г. Роль сигнальних пептидів у регуляції судинного тонусу в ґенезі гестаційної ендотеліопатії Таврический медико-биологический вестник |
| description |
В статье представлены результаты исследования роли эндотелина-1 и С-натрийуретического пептида в регуляции сосудистого тонуса у беременных. Результаты работы позволяют рассматривать одновременное увеличение в крови эндотелина-1, С-натрийуретического пептида и увеличение их соотношения более 0,5 пг/мл/нг/мл, как прогностические маркеры дисфункции вазоконстрикторных и вазодилятирующих свойств эндотелия. Данное исследование свидетельствует о главенствующей роли регуляции сосудистого тонуса в генезе гестационной эндотелиопатии. Использование показателей сигнальных вазорегуляторных пептидов в клинической практике значительно расширят арсенал методов, применяемых для ранней диагностики акушерской патологии, поможет оценить эффективность проводимой терапии. |
| format |
Article |
| author |
Коньков, Д.Г. |
| author_facet |
Коньков, Д.Г. |
| author_sort |
Коньков, Д.Г. |
| title |
Роль сигнальних пептидів у регуляції судинного тонусу в ґенезі гестаційної ендотеліопатії |
| title_short |
Роль сигнальних пептидів у регуляції судинного тонусу в ґенезі гестаційної ендотеліопатії |
| title_full |
Роль сигнальних пептидів у регуляції судинного тонусу в ґенезі гестаційної ендотеліопатії |
| title_fullStr |
Роль сигнальних пептидів у регуляції судинного тонусу в ґенезі гестаційної ендотеліопатії |
| title_full_unstemmed |
Роль сигнальних пептидів у регуляції судинного тонусу в ґенезі гестаційної ендотеліопатії |
| title_sort |
роль сигнальних пептидів у регуляції судинного тонусу в ґенезі гестаційної ендотеліопатії |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Оригинальные статьи |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76452 |
| citation_txt |
Роль сигнальних пептидів у регуляції судинного тонусу в ґенезі гестаційної ендотеліопатії / Д.Г. Коньков // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 2, ч. 1 (62). — С. 92-95. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| series |
Таврический медико-биологический вестник |
| work_keys_str_mv |
AT konʹkovdg rolʹsignalʹnihpeptidívuregulâcíísudinnogotonusuvgenezígestacíjnoíendotelíopatíí |
| first_indexed |
2025-07-06T00:52:29Z |
| last_indexed |
2025-07-06T00:52:29Z |
| _version_ |
1836856796718825472 |
| fulltext |
92
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №2, ч. 1 (62)
Останнім часом пріоритет у дослідженні осно-
вних акушерських проблем (перинатальні втрати,
передчасні пологи, прееклампсія, затримка вну-
трішньоутробного розвитку та росту плоду та ін.)
змістився на вивчення ранніх термінів вагітності,
початкових патофізіологічних механізмів розвитку
перинатальної патології [2, 6]. У процесі життєдіяль-
ності фізіологічні системи та їх складові працюють
нерівномірно – панує раціоналістичний, фізіоло-
гічний закон – отримує, в першу чергу, той, хто в
цьому зараз більше потребує. Відносно I триместру
вагітності, то такими процесами є формування
гемодинамічної підсистеми, перебудова маткової
гемодинаміки, унікальні процеси ангіоґенеза (мор-
фофункціональна трансформація спіральних артерій
з утворенням і формуванням матково-плацентарних
судин). Вищевказані процеси закладають фундамент
майбутньої вагітності, і його міцність залежить від
безлічі факторів. Окремі вітчизняні та зарубіжні
фахівці схильні вважати, що акушерська патологія
УДК 618.39-021.3: 612.133: 612.118.24
© Д. Г. Коньков, 2013.
РОЛЬ СИГНАЛЬНИХ ПЕПТИДІВ У РЕГУЛЯЦІЇ СУДИННОГО
ТОНУСУ В ҐЕНЕЗІ ГЕСТАЦІЙНОЇ ЕНДОТЕЛІОПАТІЇ
Д. Г. Коньков
Кафедра акушерства і гінекології №1 (зав. – д.мед.н., доцент Г. В. Чайка), Вінницький національний медичний
університет ім. М. І. Пирогова; 21018, Україна, м. Вінниця, вул. Пирогова, 56; E-mail: admission@vsmu.vinnica.ua
THE SIGNAL PEPTIDE ROLE IN THE VASCULAR TONE REGULATION IN THE GENESIS OF GESTATIONAL
ENDOTHELIOPATHY
D. G. konkov
SUMMARY
The author presents the results of studying the role of endothelin-1 and C-natriuretic peptide in the vascular
tone regulation for pregnant women. The investigation results give the basis for a conclusion that the simultaneous
increase of content of endothelin-1 and C-natriuretic peptide in blood and their ratio increase to more than 0,5 pg/
ml/ng/ml can be considered as the markers for prognosis of vasoconstrictor and vasodilatation dysfunctions of the
endothelial properties. This study has demonstrated the leading role of the regulation of the vascular tone in the
pathogenesis of gestational endotheliopathy. The use of signal vasoregulatory peptides as indicators in clinical
practice will significantly expand the arsenal of methods used for early diagnosis of obstetric pathology and help
to evaluate the therapy effectiveness.
РОЛЬ СИГНАЛЬНЫХ ПЕПТИДОВ В РЕГУЛЯЦИИ СОСУДИСТОГО ТОНУСА В ГЕНЕЗЕ ГЕСТАЦИОННОЙ
ЭНДОТЕЛИОПАТИИ
Д. Г. Коньков
РЕЗЮМЕ
В статье представлены результаты исследования роли эндотелина-1 и С-натрийуретического пептида в
регуляции сосудистого тонуса у беременных. Результаты работы позволяют рассматривать одновременное
увеличение в крови эндотелина-1, С-натрийуретического пептида и увеличение их соотношения более 0,5
пг/мл/нг/мл, как прогностические маркеры дисфункции вазоконстрикторных и вазодилятирующих свойств
эндотелия. Данное исследование свидетельствует о главенствующей роли регуляции сосудистого тонуса в
генезе гестационной эндотелиопатии. Использование показателей сигнальных вазорегуляторных пептидов
в клинической практике значительно расширят арсенал методов, применяемых для ранней диагностики
акушерской патологии, поможет оценить эффективность проводимой терапии.
Ключові слова: гестаційна ендотеліопатія, ендотелін-1, С-натрійуретичний пептид, вагітність.
«свої коріння» має, починаючи з I триместру, і лише
величезні адаптаційні резерви функціональної систе-
ми «мати-плацента-плід» дозволяють відтермінувати
їх клінічну маніфестацію [2, 5]. Ми практично по-
збавлені можливості контролювати ці найважливіші
процеси, прогностичну роль яких важко переоцінити.
Разом з тим є достатня кількість підходів, що дозво-
ляють відслідковувати ці події з урахуванням позиції
домінантного принципу побудови репродуктивної
системи.
Проблема ендотеліальних порушень, як осно-
вних в патології розвитку перинатальної патології,
активно розробляється, з’являється велика кількість
теорій, що пояснюють патогенез і патофізіологію
цього стану, проте і в даний час не тільки етіологія
і патогенез до кінця не вивчені, але й не існує ефек-
тивних методів діагностики цієї патології на ранній
стадії розвитку, до кінця не розроблено стандарти
профілактики та лікування для запобігання прогре-
сування перинатальної патології [7].
93
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
Ендотелій бере участь не тільки в здійсненні
бар’єрної, метаболічної і трофічної функцій, але й
відповідає за підтримання агрегатного стану крові,
регуляції проліферативних процесів, бере активну
участь у регуляції і контролі судинного тонусу та за-
безпечує атромбогенну поверхню, тонко регулюючи
просвіт судин і місцеве кровопостачання в залеж-
ності від стану метаболізму. Крім того, дисфункція
ендотелію під час вагітності може бути самостійною
причиною порушення гемодинамічного забезпечення
вагітності, оскільки може провокувати ангіоспазм
або тромбоз судин матково-плацентарно-фетального
комплексу. З іншого боку, порушення регіонарного
кровообігу (ішемія, венозний стаз) теж можуть при-
зводити до розвитку ендотеліальної дисфункції [2, 4].
Не залежно від виду ускладнення вагітності,
дисфункція ендотелію протікає в декілька етапів, які
взаємопов’язані між собою і обумовлюють важкість
перебігу патологічного процесу. У відповідності з
рівнем продукції ендотеліальних факторів під час ва-
гітності доцільно розрізняти: стимуляцію ендотелію,
активацію ендотелію та гестаційну ендотеліопатію
(ГЕ) [4, 7]. Активація ендотелію характеризується по-
ступовим зростанням в сироватці крові ендотеліаль-
них факторів, які постійно присутні в сироватці крові
(оксид азоту, простациклін), і факторів, що накопичу-
ються в ендотелії і виділяються при його стимуляції
(фактор Вілебранда), в порівнянні з невагітними
жінками. Стан стимуляції та активації ендотелію є
фізіологічним для вагітності. Стимуляція ендотелію
характерна для першого триместру вагітності, що
нормально протікає, і забезпечує фізіологічне фор-
мування судинної системи мати-плацента-плід. Ак-
тивація ендотелію характерна для другого і третього
триместрів вагітності та забезпечує компенсаторні
механізми, відповідальні за адекватність гемозабез-
печення вагітності. ГЕ є патологічним станом під
час вагітності і лежить в основі багатьох ускладнень
гестаційного процесу. Основними ознаками розвитку
ГЕ є: порушення ендотелійзалежної вазодилятації
(зниження синтезу простацикліну, натрійуретичного
пептиду, збільшення синтезу ендотеліну); підви-
щення чутливості судин до вазоактивних речовин;
зниження тромборезистентних властивостей судин
(порушення синтезу тромбомодуліну, тканинного
активатора плазміногену, гіперкоагуляція); активація
факторів запалення (супероксидних радикалів, про-
запальних цитокінів); дизрегуляція факторів росту
(фактор росту плаценти, судинно-ендотеліальний
фактор росту), підвищення судинної проникності [7].
Практично будь-яке ускладнення вагітності
асоціюється з порушенням мікроциркуляції, зміною
гемодинамічних реакцій, а, отже, і функціонального
стану структурних компонентів судинного русла.
Медіатори, що продукуються ендотелієм, регулюють
васкулярну архітектуру і взаємодію клітин крові з су-
динною стінкою. Саме тому нашу увагу привернуло
дослідження маркерів регуляції судинного тонусу.
Серед факторів, що регулюють тонус судин матково-
плацентарного комплексу, провідне місце займають
потужний вазоконстриктор – ендотелін-1 (ЕТ-1) та
С-натрійуретичний пептид (СНП), для якого при-
таманні вазодиляторні властивості [1].
Синтез ЕТ-1 активізує ендотелінперетворю-
ючий фермент та спричиняє адгезію та агрегацію
тромбоцитів. При низькій концентрації ЕТ-1 більше
проявляється судинорозширювальний ефект завдяки
зв’язуванню з ETB рецепторами на ендотелії. Од-
нак, при більш високій концентрації ЕТ-1 починає
зв’язуватися з ETA рецепторами на гладеньком’язових
клітинах і проявляє свою основну активність, ви-
кликаючи вазоконстрикцію [1].
Вазоактивна дія СНП, який продукується ендо-
теліальними клітинами, пов’язана з паракринним
впливом на рецептори гладенькоком’язових клітин –
викликає збільшення утворення цГМФ, пригнічення
клітинної проліферації і вазодилятацію.
У зв’язку з вищевикладеним, вивчення ендоте-
ліальних факторів, що впливають на тонус судин
при вагітності (ЕТ-1 та СНП) при гестаційній ен-
дотеліопатії, є актуальним і дозволить виявити їх
роль у розвитку даної патології і використовувати
як маркери ранньої діагностики.
Метою дослідження було дослідження ролі ендо-
теліну-1 та натрійуретичного пептиду С в сироватці
крові у вагітних в ґенезі гестаційної ендотеліопатії,
як одного з можливих маркерів дисфункціонального
вазорегуляторного стану ендотелію.
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ
Обстежено 116 вагітних жінок у віці від 17 до 26
років (середній вік – 23,3±3,1 років) в термінах вагіт-
ності 8-14 тижнів. Вагітні знаходились на обліку в
жіночій консультації № 1 м. Вінниці. Жінок було роз-
поділено на 3 клінічні групи. Першу групу склали 58
вагітних без маніфестованої акушерської патології,
в яких було діагностовано ГЕ за результатами тесту
на визначення мікроальбумінурії (МАУ) та ендоте-
лій-залежної вазодилятації (ЕЗВД). Співвідношення
альбумін/креатинін в сечі визначали за допомогою
діагностичних тестових стрічок «МікроальбуФан»
виробництва Pliva Lachema Diagnostika [3]. На МАУ
вказував результат відносини альбуміну до креати-
ніну 3,4-33,9 мг альбуміну/ммоль креатиніну. ЕЗВД
визначалась за допомогою ультразвукового апарату
фірми Toshiba Xario XG та лінійного датчику 12 Мгц
(продольний зріз плечової та задньої великогоміл-
кової артерії). Дилятація артерій на фоні реактивної
гіперемії більше, ніж на 15% від вихідного діаметра,
вважалася нормальною їх реакцією, що вказувала на
збереження функції ендотелію. В першій клінічній
групі показник МАУ становив 14,8±1,5 мг/ммоль,
показник ЕЗВД був меншим за 10%.
У другій групі (28 осіб) знаходились пацієнтки
гінекологічного відділення Міського клінічного по-
94
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №2, ч. 1 (62)
логового будинку № 1 м. Вінниця з діагнозом – за-
грозливий викидень та ультразвуковими знахідками
(ретрохоріальна гематома і гіперплазія хоріона), в
яких було діагностовано ГЕ, за результатами МАУ
та показників ЕЗВД. МАУ становила 24,6±2,6 мг/
ммоль, ЕЗВД – менше 10%.
Третю клінічну групу склали 30 жінок з фізіо-
логічним перебігом вагітності без лабораторно-під-
твердженої ГЕ. Рівень МАУ в цій клінічний групі зна-
ходився в межах нормативного (3,0±0,3 мг/ммоль),
показник ЕЗВД був більшим за 15%.
Контрольну групу склали 16 здорових невагітних
жінок (середній вік – 24,5±2,7 років), показник МАУ
в яких складав 1,4±0,2 мг/ммоль, та в яких ЕЗВД була
більшою за 15%.
Д л я д о с л і д ж е н н я е н д о т е л і н у - 1 т а
С-натрійуретичного пептиду використовувалась
сироватка крові. Визначення проводилось іму-
ноферментним методом з використанням набору
«BIOMEDICA» (Німеччина). Імуноферментний ана-
ліз виконувався на стриповому імуноферментному
аналізаторі «Нumareader single» (Німеччина) при
довжині хвилі 450 нм та диференційним фільтром
630 нм. Розрахунки проводились на основі даних,
отриманих вимірюванням калібрувальних розчинів,
відповідно до побудованої калібрувальної кривої.
Статистичну обробку даних проводили методами
описової статистики і одновимірного однофактор-
ного аналізу (критерії Стьюдента і Вілкоксона) з
використанням статистичного пакета Statistica v.
6.0. Критична величина рівня значимості для оцінки
статистичної значущості прийнята рівною 0,05.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Згідно результатів нашого дослідження, рівень
ЕТ-1 в сироватці крові жінок з фізіологічною геста-
цією та контрольної групи не відрізнявся – 2,5±0,4
пг/мл та 2,6±0,4 пг/мл відповідно (p>0,05). Приведені
показники були статистично достовірно менші, ніж в
клінічних групах вагітних з гестаційною ендотеліо-
патією (табл. 1). Так, згідно результатів, які наведені
в таблиці, рівень ЕТ-1 у вагітних з ГЕ без клінічної
маніфестації становив 5,6±0,8 пг/мл та у вагітних з
ГЕ в поєднані з акушерською патологією (загрозли-
вим викиднем) – 7,2±0,6 пг/мл.
Таблиця 1
Концентрація ЕТ-1 та СНП в сироватці крові у вагітних з гестаційною ендотеліопатією,
n=132 (M±m)
№ Клінічні групи ЕТ-1, пг/мл СНП, нг/мл (ЕТ-1)/СНП,
пг/мл/нг/мл
1. Вагітні з ГЕ без клінічної маніфестації
(n=58)
5,6±0,8* 6,7±0,7* 0,86±0,07*
2. Вагітні з ГЕ та загрозливим викиднем
(n=28)
7,2±0,6* 7,4±0,7* 0,98±0,05*
3. Жінки з фізіологічним перебігом
вагітності (n=30)
2,5±0,4 5,6±0,6** 0,46±0,04**
4. Здорові невагітні жінки (n=16) 2,6±0,4 8,1±0,4 0,32±0,06
Примітки: * – відмінності статистично достовірні (р<0,05) щодо жінок з фізіологічним перебігом вагіт-
ності; ** – відмінності статистично достовірні (р<0,05) щодо здорових невагітних жінок.
Збільшення синтезу вазоактивної речовини
(ЕТ-1) відображає ступінь метаболічної модифікації
в ендотелії і може стати об’єктивним показником
важкості можливого розвитку як акушерської, так і
перинатальної патології. Наведені результати при-
пускають, що підвищення вмісту ЕТ-1 в сироватці
крові вагітних у першому триместрі, ймовірно,
може бути пов’язано з порушенням ендоваскуляр-
ної міграції трофобласта. Недостатність інвазії
позаворсинчатого хоріона призводить до неповної
трансформації спіральних артерій, що розглядають
одним з основних механізмів редукції матково-
плацентарного кровообігу з розвитком гіпоплазії
плаценти і гіпотрофії плода.
Проте, в нашому досліджені, поряд з ендотелій-
залежним збільшенням вазоконстрикторних субстан-
цій (ЕТ-1), в усіх клінічних групах спостерігалось
характерне компенсаторне збільшення рівня вазоди-
лятуючих з’єднань (СНП). Найбільша концентрація
СНП в сироватці крові визначалась у здорових нева-
гітних жінок з контрольної групи – 8,1±0,4 нг/мл. При
фізіологічній вагітності спостерігалось достовірне
зменшення вмісту СНП в сироватці крові 5,6±0,6
нг/мл (р<0,05). Можливо, подібна динаміка СНП
пов’язана з тим, що в першому триместрі вагітності,
поряд з гемодилюцією, створюються необхідні умови
для адекватного гемодинамічного забезпечення вагіт-
ності, а саме формування необхідного перфузійного
тиску, який потрібний для нормальної плацентації.
Інший механізм зниження кількості СНП може поля-
гати в тому, що під час вагітності активізуються інші
вазодиляторні ендотеліальні фактори, які впливають
на тонус судин (NO, простациклін, кініни) при непо-
шкодженому ендотелії [2]. Це може розглядатися як
95
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
паракринна форма регуляції судинного тонусу [1]. В І
триместрі вагітності у жінок з ГЕ без ознак клінічної
маніфестації акушерської патології спостерігалось
статистично достовірне зростання СНП до 6,7±0,7
нг/мл відносно жінок з фізіологічною вагітністю
(р<0,05). У вагітних з ГЕ та наявною клінічною
симптоматикою загрозливого викидню рівень СНП
був ще більшим і досягав 7,4±0,7 нг/мл.
В сучасних умовах оцінка співвідношення кон-
центрацій в сироватці крові ET-1 і CНП набуває не-
абиякого сенсу, оскільки оцінка окремих показників
вазодилятуючих або вазоконстрикторних компонен-
тів може викликати певні труднощі в інтерпретації
цих результатів. Тому ми в своєму досліджені до-
датково провели аналіз співвідношення ЕТ-1 до СНП
в усіх клінічних групах (табл. 1). Так, у здорових
невагітних жінок цей показник вказував на пере-
важання вазодилятаторного компоненту і становив
0,32±0,06 пг/мл/нг/мл. У вагітних жінок з фізіоло-
гічним перебігом вагітності динаміка переважання
дилятаторного компоненту зберігалася, показник
співвідношення ЕТ-1/СНП був 0,46±0,04 пг/мл/нг/
мл. При ГЕ відзначалось прогресивне збільшення
показника співвідношення ЕТ-1/СНП в сироватці
крові жінок у першому триместрі. У вагітних з ГЕ
без клінічної маніфестації показник співвідношення
ЕТ-1/СНП знаходився на рівні 0,86±0,07 пг/мл/нг/мл
(р<0,05) відносно жінок з фізіологічним перебігом
вагітності. У вагітних з ГЕ та загрозливим викиднем
показник відношення вазоконстриктор/вазодилята-
тор (ЕТ-1/СНП) припадав на 0,98±0,05 пг/мл/нг/мл.
Подібна динаміка вищенаведеного показника може
свідчити про дисбаланс основних ендотеліальних
факторів, які впливають на тонус судин. Переважан-
ня вазоконстрикорного компоненту (ЕТ-1) порушує
не тільки адекватність кровопостачання в системі
матка-плацента-плід, але й може викликати розла-
ди системного кровообігу матері, що цілком може
бути ініціативним фактором подальшого розвитку
прогресування ГЕ. Хоча збільшення продукції ЕТ-1
не є ключовою причиною ГЕ, проте створює умови
для прогресування патологічного процесу. Крім
того, ЕТ-1 у високих концентраціях проявляє цито-
токсичну дію на трофобласт, інгібує його функції,
проліферацію і життєздатність, сприяє дегенерації
синцитіотрофобласту, розвитку інфарктів і некрозів
в плаценті [4].
Таким чином, фізіологічні норми показників
функціонального стану ендотелію при вагітності
відрізняються від нормативних показників здорових
невагітних жінок. Отримані нами результати можуть
свідчити про додаткові ланки патогенезу ГЕ, пере-
важання вазоконстрикторного компоненту у вагітних
з ГЕ, що є прогностично-несприятливим фактором
вже в І триместрі.
ВИСНОВКИ
1. Результати роботи дозволяють вважати ви-
значення одночасного зростання рівня ЕТ-1 і СНП
в крові вагітних жінок діагностичним маркером
пошкодження вазорегуляторних властивостей ен-
дотелію.
2. Найбільш інформативним є зростання по-
казника співвідношення ЕТ-1 і СНП вище 0,5 пг/
мл/нг/мл у вагітних до клінічної маніфестації ГЕ
для ранньої адекватної діагностики вазомоторної
дизрегуляції та корекції в подальшій тактиці ведення
вагітності.
ЛІТЕРАТУРА
1. Елисеев О. М. Натрийуретические пептиды.
Эволюция знаний / О. М. Елисеев // Терапевтический
архив. – 2003. – Т. 75, № 9. – С. 40–46.
2. Коньков Д. Г. Эндотелиальная дисфункция в
генезе невынашивания беременности / Д. Г. Конь-
ков, О. О. Процепко // Проблемы, достижения
и перспективы развития медико-биологических
наук и практического здравоохранения : сб. труд. /
Крымский гос. мед. университет им. С. И. Георги-
евского. – Симферополь, 2009. – Т. 145, ч. ІІ. – С.
157–160.
3. Пат. 71862 A Україна, МПКG01N 33/48. Спосіб
доклінічної діагностики гестаційної ендотеліопатії
/ В. М. Запорожан, С. Р. Галич, Д. Г. Коньков. – №
U201201377 ; заявл. 09.02.2012 ; опубл. 25.07.2012.
4. Bird I. M. Possible mechanisms underlying
pregnancy-induced changes in uterine artery endothelial
function / I. M. Bird, L. Zhang, R. R. Magness // Am.
J. Physiol. Regul. Integr. Comp. Physiol. – 2003. – Vol.
284. – P. R245–R258.
5. Pathophysiology of placentation abnormalities in
pregnancy-induced hypertension / M. Furuya, J. Ishida,
I. Aoki [et al.] // Vascular Health and Risk Management.
– 2008. – Vol. 4, № 6. – P. 1301–1313.
6. Pathophysiology of preeclampsia: linking
placental ischemia/hypoxia with microvascular
dysfunction / J. P. Granger, B. T. Alexander, M. T. Llinas
[et al.] // Microcirculation. – 2002. – Vol. 9. – P. 147–160.
7. The pathophysiology of endothelial function in
pregnancy and the usefulness of endothelial markers
/ L. Slavik, J. Prochazkova, M. Prochazka [et al.] //
Biomed. Pap. Med. Fac. Univ. Palacky Olomouc Czech
Repub. – 2011. – Vol. 155. – P. 1–5.
|