Об’єкти другої половини ХІІІ–XIV ст. з Городська (за матеріалами розкопок 1955–1958 рр.)
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2013
|
| Schriftenreihe: | Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76471 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Об’єкти другої половини ХІІІ–XIV ст. з Городська (за матеріалами розкопок 1955–1958 рр.) / К. Капустін // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 34-41. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-76471 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-764712015-02-11T03:01:46Z Об’єкти другої половини ХІІІ–XIV ст. з Городська (за матеріалами розкопок 1955–1958 рр.) Капустін, К. Дослідження пам’яток археології козацької доби 2013 Article Об’єкти другої половини ХІІІ–XIV ст. з Городська (за матеріалами розкопок 1955–1958 рр.) / К. Капустін // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 34-41. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 2078-0850 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76471 uk Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Дослідження пам’яток археології козацької доби Дослідження пам’яток археології козацької доби |
| spellingShingle |
Дослідження пам’яток археології козацької доби Дослідження пам’яток археології козацької доби Капустін, К. Об’єкти другої половини ХІІІ–XIV ст. з Городська (за матеріалами розкопок 1955–1958 рр.) Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| format |
Article |
| author |
Капустін, К. |
| author_facet |
Капустін, К. |
| author_sort |
Капустін, К. |
| title |
Об’єкти другої половини ХІІІ–XIV ст. з Городська (за матеріалами розкопок 1955–1958 рр.) |
| title_short |
Об’єкти другої половини ХІІІ–XIV ст. з Городська (за матеріалами розкопок 1955–1958 рр.) |
| title_full |
Об’єкти другої половини ХІІІ–XIV ст. з Городська (за матеріалами розкопок 1955–1958 рр.) |
| title_fullStr |
Об’єкти другої половини ХІІІ–XIV ст. з Городська (за матеріалами розкопок 1955–1958 рр.) |
| title_full_unstemmed |
Об’єкти другої половини ХІІІ–XIV ст. з Городська (за матеріалами розкопок 1955–1958 рр.) |
| title_sort |
об’єкти другої половини хііі–xiv ст. з городська (за матеріалами розкопок 1955–1958 рр.) |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Дослідження пам’яток археології козацької доби |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76471 |
| citation_txt |
Об’єкти другої половини ХІІІ–XIV ст. з Городська (за матеріалами розкопок 1955–1958 рр.) / К. Капустін // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 34-41. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| series |
Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| work_keys_str_mv |
AT kapustínk obêktidrugoípolovinihíííxivstzgorodsʹkazamateríalamirozkopok19551958rr |
| first_indexed |
2025-07-06T00:53:12Z |
| last_indexed |
2025-07-06T00:53:12Z |
| _version_ |
1836856841979559936 |
| fulltext |
34
Кирило Капустін (Київ),
молодший науковий співробітник Наукових фондів ІА НАН України
Об’єкти другої половини ХІІІ–XIV ст. з Городська
(за матеріалами розкопок 1955–1958 рр.)
Цілеспрямовані історичні та археологічні дослідження пам’яток дру-
гої половини ХІІІ–XV ст. розпочалися відносно недавно. Доволі тривалий
час низький рівень вивченості матеріальної культури золотоординського
та литовського часу (і, в першу чергу, відсутність хронотипології керамі-
ки) не дозволяв правильно датувати комплекси післямонгольського часу.
Кардинальні зміни у вирішенні цієї проблеми відбулися після виходу
статті М.П. Кучери про специфічну групу середньовічної кераміки, дато-
ваної дослідником другою половиною ХІІІ–XIV ст. Вперше такий посуд
знайдено під час розкопок на хут. Половецькому Богуславського р-ну
Київської обл. Схожі керамічні колекції виявлені в ході досліджень го-
родища біля с. Сокільці Гайсинського р-ну Вінницької обл. [10, 174–181].
Відомі вони і серед матеріалів розкопок Києва, Малина, Черкас, Новгоро-
да-Сіверського, Озаричів, Комарівки [1; 2, 3–12; 3, 47–57; 8, 2].
Перспективним напрямом сучасних досліджень є робота із матеріала-
ми, зібраними за час стаціонарних розкопок на території Середньої Над-
дніпрянщини в 1940–1950-х рр. ХХ ст. Доволі значна колекція знахідок
походить з розкопок Малого Городського городища на Житомирщині і
зберігається у Наукових фондах ІА НАН України.
Отже, «Мале» Городське городище розташовується на лівому високо-
му березі р. Тетерів на території сучасного с. Городське Коростишівського
р-ну Житомирської обл. Укріплений майданчик, витягнутий із південно-
го заходу на північний схід, підпрямокутної форми розміром 80 х 28 м має
площу близько 2,2 га. Із напільної сторони він укріплений ровом глиби-
ною 5 м, а з інших обмежений стрімкими схилами [7, 131].
Планомірні дослідження пам’ятки розпочалися у 1936 р. Поліською істо-
рико-технологічною експедицією ІІМК АН УРСР (розк. Ф. М. Мовчанів-
ського, В. П. Петрова), продовжувалися у 1940 р., 1946 р. (розк. А. В. Дмит-
рієвської) та у 1947 р. (розк. В.К. Гончарова, М.Ю. Брайчевського) [12,
173–174; 13; 14; 16, 120–124]. Вивчення культурних нашарувань «Малого
городища» провадились і у 1955 р., 1957–1958 рр. експедицією ІА АН УРСР
під керівництвом Р.І. Гончарова. За три роки досліджень було розкрито
1575 м2, зафіксовано залишки 11 жител, 35 об’єктів різноманітного госпо-
дарського призначення, рештки одного залізоплавильного горна.
Зауважимо, що досить довгий час пам’ятку за зібраним керамічним
матеріалом датували Х–ХІІІ ст. Ситуація змінилася наприкінці 1980-х –
на початку 1990-х рр., коли на основі комплексного аналізу виявлених ма-
теріалів вдалося виділити два культурно-хронологічні горизонти – дав-
ньоруського та післямонгольського часів [9, 42–56; 11, 94–95]. На жаль,
35
подальші роботи з аналізу матеріалів Городська післямонгольського часу
не проводились. З огляду на це, головною метою цієї роботи є всебічний
аналіз та публікація матеріалів середини ХІІІ–XIV ст., віднайдених за час
археологічних розкопок 1955–1958 рр.
Отже, розкопки 1955 р. проводились у центральній частині майданчи-
ка городища. На площі 545 м2 виявлено заглиблені частини 6 жител та 14
побутово-господарських ям давньоруського та золотоординського часів [4,
1]. Докладний аналіз керамічних колекцій дозволив датувати післямон-
гольським часом напівземлянки № 2, № 3–4, а також споруду № 1. Тож,
детальніше схарактеризуємо виявлені житлові та господарські комплекси.
«Напівземлянка» № 2 підпрямокутної форми (3,20 х 3,10 м) витяг-
нута довгою віссю по ліні південний схід-північний захід, розташовува-
лась за 15 м на південний-захід від схилу і була заглиблена у материк на
0,8 м. В північно–західному кутку за межами котловану знаходилась вог-
нищева яма овальної форми, розміром 1,3 х 0,8 м, заглиблена у підлогу
на 0,4 м. Її північна стінка – вертикальна, інші – дещо відхилені назовні,
дно увігнуте. У центрі ями відкрито дві паралельні стінки (довжиною
0,45–0,55 м та шириною 0,15–0,25 м, висотою 0,15–0,32 м) виготовлені із
обпаленої глини та каменів. Вхід, у вигляді сходинки (довжиною 1,80 м,
шириною 0,6 м, висотою 0,15–0,25 м), розташовувався у південно-східній
частині споруди [4, 6–7].
Знахідки кераміки з об’єкту представлені фрагментами гончарних
посудин (вінця, стінки, денця) двох хронологічних періодів. Кераміка
першої групи характеризується добре відмученим тістом із домішками
дрібнозернистого піску рідше жорстви. Вінця таких посудин мали вали-
коподібні потовщення, профільоване по внутрішньому краю круговою
борозенкою. Орнамент доволі одноманітний – 2–3 горизонтальні лінії,
інколи нігтеподібні вдавлення. За особливостями профілювання верх-
ньої частини такі горщики добре відомі за результатами розкопок давньо-
руських пам’яток і датуються ХІІ–ХІІІ ст. Друга група кераміки представ-
лена фрагментами товстостінних посудин, виготовлених із погано відму-
ченого тіста із домішками середньозернистого піску, граніту, слюди або
кварцу. Їхня поверхня нерівна, бугриста, тісто грудкувате. Плічка таких
горщиків порівняно високі, шийка коротка. Вінця короткі, відхилені на-
зовні, зрізані по зовнішньому краю. Орнаментація на деяких виробах від-
сутня, на інших концентрується тільки у верхній частині – під шийкою
або на плічках. Це недбало прокреслені прямі або хвилясті лінії, а також
їх комбінації. Вперше така кераміка була виділена М.П. Кучерою, за мате-
ріалами розкопок середньовічних пам’яток біля с. Сокільці Гайсинського
р-ну Вінницької обл. та хут. Половецького Богуславського р-ну Київської
обл. і датована другою половиною ХІІІ–XIV ст. [10, 174–181]. Окрім кера-
міки, із споруди походить залізний ніж, великий фрагмент мідного казана
(із загнутими краями та слідами від заклепок) [4, 7].
36
«Напівземлянка» № 3 квадратної форми, розміром 3,15 х 3,15 м, роз-
ташовувалась за 15 м на південний-захід від «напівземлянки» №2. Її до-
лівка знаходилася на глибині 0,95 м від рівня материка. Стінки споруди
– вертикальні. У західному кутку розташовувалась піч (розвал обпаленої
до червоного кольору глини та вугликів, розміром 1,75 х 0,75 м), черінь не
зберігся. Біля печі знаходилася припічна яма овальної форми (розміром
0,70 х 0,55 м, глибиною 0,20 м), заповнена золою та дрібними вугликами.
Вздовж південно-західної стінки розташовувалась лава, вирізана із ма-
терикового ґрунту, шириною 0,75 м та висотою 0,18 м. Південно-західною
стороною вона примикала до печі. У північному кутку зафіксовано яму
прямокутної форми (розміром 1,05 х 0,7 м, глибиною 0,15 м), а у східному
стовпову яму діаметром 0,18 м [4, 8–9].
На долівці зібрано велику кількість знахідок (уламки горщиків, виро-
би чорного та кольорового металів тощо). Керамічні вироби представлені
фрагментами гончарних посудин (вінця, стінки, денця) давньоруського та
золотоординського часу («архаїчна» група за М.П. Кучерою). Тут само ви-
явлено циліндричний замок типу ВІ із додатковим штифтом, який, згідно
з типології Б.О. Колчина, можна датувати у межах кінця ХІІ – початку
Рис. 1. План об’єктів, виявлених
у 1955 р. на «Малому»
Городському городищі.
Рис. 2. План та знахідки із заповнення
«напівземлянки» № 2/1955 р.
37
XV ст. Інші знахідки представлені залізним дверним гачком, вушком
відра, двома кам’яними оселками, стінкою скляної посудини (на думку
Р.І. Виєзжева, східного походження), вінцем полив’яної посудини. У зві-
ті є дані про знахідку на долівці житла бронзового медальйону-іконки із
зображенням вершника із списом в руках – Георгій Змієборець (аналогії
знаходимо серед старожитностей Новгорода XIV ст.) [15, 64] та срібного
персня із щитком [4, 9]. На жаль, більш точного опису артефактів не збе-
реглося, тому змушені обмежитися лише констатацією самого факту зна-
хідки.
«Напівземлянка» № 4, підчотирикутної форми, розміром 2,75 х
2,20 м, знаходилась за 1,3 м на південний-захід від «напівземлянки» №5 і
була заглиблена на 1,0 м від рівня денної поверхні. Північно-східна та пів-
нічно-західна стінки – прямі, південно-західна та південно-східна дещо
ввігнуті всередину приміщення. Піч розташовувалась у південному кут-
ку споруди у була частково врізана у стінку (розвал обпаленої глини із ву-
глинами). Вхід, у вигляді 2 сходинок, розташовувався у південно-східній
частині об’єкту. Верхня сходинка знаходилась поза межами житла (роз-
міром 0,95 х 0,4 м, глибина 0,4 м) і безпосередньо прилягала до північно-
східної стінки, залишки другої, у вигляді незначного підвищення (висота
0,10 м) довжиною 0,60 м та шириною 0,10 м, виявлено у межах досліджу-
Рис. 3. План та знахідки із заповнення
«напівземлянки» № 3/1955 р.
Рис. 4. План та знахідки із заповнення
«напівземлянки» № 4/1955 р.
38
ваного об’єкту. У західному кутку та північно-східній частині «напів-
землянки» зафіксовано дві стовпові ямки діаметром 0,30 м та глибиною
0,15 м. Долівка житла вкрита шаром дрібних вугликів та попелу, що вказує
на факт загибелі цієї споруди внаслідок якогось катаклізму [4, 12–13].
Знахідки із житла нечисленні і представлені уламками гончарних по-
судин ХІІІ–XIV ст., бронзовим фігурним кільцем, 2 уламками скляних
браслетів, обробленим рогом.
Споруда №1 знаходилась у північній частині майданчика городища,
за 3 м від його західного краю. На глибині 0,6–0,7 м на площі близько 4 м2
виявлено уламки кераміки ХІІ–ХІІІ ст. та ХІІІ–XIV ст., фрагменти 4 со-
пел, двох залізних криць, обпалена глина. На думку автора розкопок, за-
лишки належали якійсь теплотехнічній споруді, імовірно залізоплавиль-
ному горну [4, 5–6].
У 1957 р. Городський загін Давньоруської експедиції ІА НАН України
проводив дослідження у південній частині укріпленого майданчика (роз-
крито 440 м2) [5, 1]. За час робіт виявлено залишки наземної житлової спо-
руди, котлован заглибленого житла та 8 господарсько-побутових об’єктів,
в одному з яких знайдено цілий бронзовий дзвін західноєвропейського по-
ходження. Аналіз керамічних колекцій та індивідуальних знахідок дозво-
лив датувати напівземлянку № 1 та ями № 2, 3 золотоординським часом.
Рис. 5. Кераміка та індивідуальні зна-
хідки із заповнення споруди № 1/1955 р.
Рис. 6. План та знахідки із заповнення
«напівземлянки» № 1/1957 р.
39
Отже, «напівземлянка» № 1 розміром 3,4 х 3,45 м розташовувалась у
західній частині розкопу №10 і була заглиблена на 0,9 м від рівня денної
поверхні. Материкові стінки прямовисні, збереглися на висоту 0,4 м. Вхід,
у вигляді майданчика неправильної форми, розміром 1,20 х 0,90 м і висо-
тою 0,4 м, розташовувався у північному кутку споруди. У західній части-
ні «напівземлянки», за її межами відкрито залишки печі круглої форми
діаметром 0,9 м. Перед теплотехнічною спорудою було влаштовано перед-
пічну яму овальної форми, розміром 1,05 х 0,9 м, заглиблену на 0,4 м у
материк [5, 4].
Знахідки із об’єкту досить чисельні. Переважно це уламки кружаль-
них горщиків давньоруського та післямонгольського (ХІІІ–XIV ст.) часів,
залізний ключ від замка типу В (згідно типології Б.О. Колчина), 2 фраг-
менти ножів, цвяхи, гачок, мідна пластина невідомого призначення. У зві-
ті відзначаються знахідки скляних браслетів (15 шт.), 3 фрагменти глиня-
них сопел, 3 шматки жорнових каменів, залізна криця, маленьке кістяне
кільце, наконечник залізної стріли, цвяхи тощо [5, 4–5].
Золотоординським часом слід також датувати яму № 2 (т.зв. церковна
господарська споруда (за Р.І. Виєзжевим). У плані вона майже округлої фор-
ми, розміром 2,9 х 2,7 м, глибиною 1,4 м, стінки – прямовисні, дно – плас-
ке [5, 5]. У її заповненні виявлено бронзовий дзвін із латинським написом,
залізний ложкар, ніж, рибальський гачок, цвях, 2 уламки глиняних сопел,
скляні браслети, 10 фрагментів кам’яних жорен, кераміка давньоруського
та післямонгольського часів [7, 144]. На думку Б.А. Звіздецького, бронзовий
дзвін (датований Р.І. Виєзжевим ХІ ст.) попав у заповнення об’єкту в другій
половині ХІІІ–XIV ст.: «трудно представить, что в древнерусский период на
небольшом слабо укреплённом городище могла находится церковь» [9, 55].
Цілком імовірно, що його принесли із добре укріпленого городища «Вал»,
де Поліською експедицією знайдено цілий мідний дзвін та кам’яно–цегля-
ну кладку у центральній частині дитинця [9, 55].
Яма № 3 розташована у північній пониженій частині розкопу № 9,
вона заглиблена у материк на 0,50–0,65 м. У її південній частині зафік-
совано скупчення попелу та каміння. У заповненні знайдено уламки гон-
чарних горщиків ХІІІ–XIV ст., тваринні кістки, уламок жорна, точильний
камінь, залізний цвях, уламки 6 скляних браслетів [5, 2].
Завершальний етап досліджень припав на 1958 р. Цього року Город-
ський загін Давньоруської експедиції ІА НАН України під керівництвом
Р.І. Виєзжева заклав три розкопи у західній, східній та північній частинах
майданчика городища (загальною площею 570 м2). За час робіт розчищено
рештки одного заглибленого та 2 наземних жител, 13 господарсько–по-
бутових об’єктів [6, 1]. На основі аналізу керамічних серій післямонголь-
ським часом можна датувати господарську яму №1 (ділянка № 12).
Зафіксована яма № 1 круглої форми, діаметром 1,30 м і глибиною
1,55 м, розташовувалась у кв. 35–36 розкопу 12. До її східної стінки при-
40
лягала земляна сходинка напівовальної форми (довжина 1,30 м, ширина
0,6 м, глибина 0,5 м), вирита за межами об’єкту. Стінки ями прямовисні і
мають сліди обмащення глиною, дно – ввігнуте [6, 2].
У заповненні виявлено значну колекцію кераміки давньоруського та
золотоординського часів (вінця, стінки, денця горщиків, 3 фрагменти від
покришок), 2 залізних ножі, шиферне пряслице, 2 мідні пластини, 9 скля-
них браслетів, тваринні кістки [6, 2–3].
Таким чином, в результаті археологічних розкопок 1955 р., 1957–
1958 рр. було досліджено 4 житла, 3 господарсько–побутових об’єкти
(2 споруди та яма) та залізоплавильний горн золотоординського часу. Всі
житла мали розміри від 2,75 х 2,20 м до 3,4 х 3,45 м і були заглиблені у
материк на 0,8–1,0 м. Теплотехнічні споруди (глинобитна піч, вогнище)
розташовувались, зазвичай, у західному, північно–західному та півден-
ному кутах житла і мали такі розміри 0,9 х 0,95 м, 1,25 х 0,75 м, 1,05 х 0,95 м.
В одній із напівземлянок вдалося простежити залишки материкової лави
розміром 0,75 х 0,18 м. Вхід у вигляді одної–двох сходинок (розміром від
0,6 х 0,1 х 0,1 м до 1,8 х 0,6 х 0,25 м) розташовувався у південно–східному
або північному кутах об’єктів. Речові знахідки представленні уламками
гончарного посуду давньоруського та золотоординського часів, залізни-
ми виробами (циліндричний замок, ключі, ножі, кресало, фр. коси, спис
тощо), артефактами, виготовленими із кольорових металів (бронзовий
медальйон–іконка, дзвін, срібний перстень, сережка, уламки мідних ка-
занів), каменю (пряслиця, точильні бруски) тощо.
Рис. 7. Знахідки із заповнення
ями № 2 (1-12) та № 3 (13-24) 1957 р.
Рис. 8. План та знахідки
із заповнення ями № 1/1958 р.
41
Загалом же, подальший аналіз археологічних колекцій дозволить
уточнити планіграфію пам’ятки, датування віднайдених об’єктів, комп-
лекс матеріальної культури, а відтак робити певні висновки щодо рівня
розвитку продуктивних сил, сільського господарства, ремесел тощо.
Література
1. Бєляєва С.О., Кубишев А.І. Поселення Дніпровського Лівобережжя Х–XV ст. – К.,
1995.
2. Боровський Я.Є., Калюк О.П. Дослідження Київського дитинця // Стародавній
Київ. Археологічні дослідження 1984–1989 pp. – К., 1993. – С. 3–12.
3. Виногродська Л.І. До питання про хронологію середньовічної кераміки з Новгород–
Сіверського // Археологія. – 1988. – № 61. – С. 47–57.
4. Выезжев Р.И. Отчет о раскопках Малого городища в с. Городское Житомирской
обл. в 1955 г. // НА ІА НАНУ. – 1955/11.
5. Выезжев Р.И. Отчет Городского отряда Древнерусской экспедиции 1957 г. // НА ІА
НАНУ. – 1957/7.
6. Выезжев Р.И. Отчет Древнерусской экспедиции 1958 г. о раскопках Малого горо-
дища в с. Городске Житомирской обл. // НА ІА НАНУ. – 1958/12а.
7. Виєзжев Р.I. Будiвлi «Малого городища» X–XIII ст. в с. Городську // АП УРСР. – К.,
1962. – Т. 12. – С. 131–154.
8. Звиздецкий Б.А. Отчет о раскопках в Малине за 1987 г. // НА ІА НАНУ. – 1987/14б.
9. Звиздецкий Б.А. О времени существования летописного Городеска // СА. – 1990. –
№ 1. – С. 42–56.
10. Кучера М.П. Про одну групу середньовічної кераміки на території УРСР // Слов’яно-
руські старожитності. – К.: Наук. думка, 1969. – С. 174–181.
11. Кучера М.П. Слов’яно-руські городища VIII–XIII ст. між Саном і Сіверським Дін-
цем. – К., 1999.
12. Макаревич М.Л. Раскопки древнерусских железоплавильных горнов ІХ–ХІ вв. в Го-
родске // КСИА АН УССР, 1959. – Вып. 8. – С. 173–174.
13. Петров В.П. Житлова кліть ХІ–ХІІІ ст. в с. Городську Коростишівського р-ну Жито-
мирської обл. // НА ІА НАНУ. – Ф.12. – № 95.
14. Полесская экспедиция 1936 г. // НА ІА НАНУ. – Архів ІІМК. – № 1–4.
15. Сєдова М.В. Ювелирные изделия древнего Новгорода (X–XV вв.). – М., 1981.
16. Третьяков П.Н. Славянская (Днепровская) экспедиция 1940 г. // КСИИМК. – 1941.
– Вып. 10. – С. 120–124.
Сергій Пустовалов (Київ),
старший науковий співробітник Інституту археології НАН України,
кандидат історичних наук
Археологічні дослідження на острові Байда в 2012 році
У 2012 році Малохортицька експедиція Українського товариства охоро-
ни пам’яток історії та культури продовжила роботи на о. Байда (Мала Хор-
тиця). Головним завданням 2012 р. було дослідження території городища
на південь від напівземлянки шляхти, яка була вивчена 2007 р. В експедиції
брали участь студенти Києво-Могилянської академії та волонтери. Розкоп
площею 40 кв. м було закладено на південь від розкопу 2007 р. (рис. 1). Зго-
дом була зроблена прирізка, яка збільшила площу до 60 кв. м. В північній
частині розкопу виявлено культурний шар доби ранньої бронзи, який був
|