Ґрунти археологічних пам’яток як відображення природних обстановок минулого (на прикладі вивчення насипного бурту козацької доби)
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2013
|
| Назва видання: | Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76476 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Ґрунти археологічних пам’яток як відображення природних обстановок минулого (на прикладі вивчення насипного бурту козацької доби) / А. Кушнір // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 86-91. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-76476 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-764762015-02-11T03:02:10Z Ґрунти археологічних пам’яток як відображення природних обстановок минулого (на прикладі вивчення насипного бурту козацької доби) Кушнір, А. Дослідження пам’яток археології козацької доби 2013 Article Ґрунти археологічних пам’яток як відображення природних обстановок минулого (на прикладі вивчення насипного бурту козацької доби) / А. Кушнір // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 86-91. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2078-0850 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76476 uk Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Дослідження пам’яток археології козацької доби Дослідження пам’яток археології козацької доби |
| spellingShingle |
Дослідження пам’яток археології козацької доби Дослідження пам’яток археології козацької доби Кушнір, А. Ґрунти археологічних пам’яток як відображення природних обстановок минулого (на прикладі вивчення насипного бурту козацької доби) Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| format |
Article |
| author |
Кушнір, А. |
| author_facet |
Кушнір, А. |
| author_sort |
Кушнір, А. |
| title |
Ґрунти археологічних пам’яток як відображення природних обстановок минулого (на прикладі вивчення насипного бурту козацької доби) |
| title_short |
Ґрунти археологічних пам’яток як відображення природних обстановок минулого (на прикладі вивчення насипного бурту козацької доби) |
| title_full |
Ґрунти археологічних пам’яток як відображення природних обстановок минулого (на прикладі вивчення насипного бурту козацької доби) |
| title_fullStr |
Ґрунти археологічних пам’яток як відображення природних обстановок минулого (на прикладі вивчення насипного бурту козацької доби) |
| title_full_unstemmed |
Ґрунти археологічних пам’яток як відображення природних обстановок минулого (на прикладі вивчення насипного бурту козацької доби) |
| title_sort |
ґрунти археологічних пам’яток як відображення природних обстановок минулого (на прикладі вивчення насипного бурту козацької доби) |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Дослідження пам’яток археології козацької доби |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76476 |
| citation_txt |
Ґрунти археологічних пам’яток як відображення природних обстановок минулого (на прикладі вивчення насипного бурту козацької доби) / А. Кушнір // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 86-91. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| series |
Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| work_keys_str_mv |
AT kušníra gruntiarheologíčnihpamâtokâkvídobražennâprirodnihobstanovokminulogonaprikladívivčennânasipnogoburtukozacʹkoídobi |
| first_indexed |
2025-07-06T00:53:24Z |
| last_indexed |
2025-07-06T00:53:24Z |
| _version_ |
1836856854024552448 |
| fulltext |
86
Анатолій Кушнір (Київ),
аспірант Інституту географії НАН України
Ґрунти археологічних пам’яток
як відображення природних обстановок минулого
(на прикладі вивчення насипного бурту козацької доби)
Палеогеографічні пам’ятки – не тільки викопні рештки давньої при-
роди. Це, насамперед, індикатори древніх явищ і процесів в географічній
оболонці минулого. Більшість властивостей осадових гірських порід є
свідченням умов їх утворення і навколишньої обстановки. За виразом
В.В. Докучаєва ґрунти являються своєрідним «дзеркалом ландшафту»,
отже викопні ґрунти – це відображення ландшафту минулого. Палеоге-
ографічною пам’яткою можна вважати і сучасну географічну обстановку,
оскільки ряд ознак існує вже досить довгий час.
Викопні ґрунти частіше за все – полігенетичні утворення, що пройшли
декілька стадій розвитку в умовах фізико-географічного середовища, що
змінювалося. Деякі властивості першочергової стадії в наступні стадії змі-
нювалися. Ґрунти часто перетворені, в час і після їх поховання, наступними
діагенетичними процесами, які І.П. Герасімов називає – педоморфологіч-
ними,. З часом ґрунти спрямовано і безповоротно змінюються під впливом
процесів вивітрювання, розпаду і утворення первинних матеріалів, розпа-
ду і утворення вторинних мінералів, виносу мінеральної та органічної час-
тини. Все це призводить до виникнення нових якісних змін в будові викоп-
ного ґрунту, його властивостей і складі. Молоді ґрунти часто також зберіга-
ють властивості давнього ґрунтоутворення, і про це свідчать дослідження,
проведені в межах України та на прилеглих територіях М.Ф. Векличем,
Н.А. Сіренко, Ж.М. Матвіїшиною, В.А. Дубняком, А.М. Карпенко та ін. До
таких збережених властивостей, при відсутності денудаційних процесів,
відносяться деякі макро- і мікроморфологічні ознаки (будова ґрунтового
профілю, забарвлення, характер структури та ін.), частково хімічний склад,
характер зв’язку органічних і мінеральних речовин, особливості їх верти-
кального розподілу, сліди фауністичної активності [1, 30–43].
Викопні ґрунти, як головні індикатори фізико-географічного розви-
тку природи в пізньому кайнозої загалом, і пізньому плейстоцену-голоце-
ні зокрема, поширені майже повсюдно на території України, як на давніх
межиріччях, так і у товщах терасових відкладів. При врахуванні особли-
востей їх зональних змін наявність зон є доволі надійним корелятивним
показником. На території України серед плейстоценових ґрунтів вияв-
лені: субтропічні (червоно-бурі, коричневі та ін. – від лісових до напів-
пустельних), суббореальні (різні чорноземи, каштанові, сірі лісові, лучні
тощо), бореальні (підзолисті, болотні та ін.).
Діагенетичними ознаками похованих ґрунтів вважають: 1) поділ про-
філю на генетичні горизонти, їх потужність та характерні ознаки; 2) за-
87
кипання з поверхні; 3) запаси і розподіл карбонатів у ґрунтовому профі-
лі, форми новоутворень; 4) вміст і розподіл гіпсу та його новоутворень у
профілі; 5) грансклад і розподіл мулу; 6) ознаки більшого гідроморфізму.
Закономірності розвитку ґрунтів не дренованих територій істотно відріз-
няються від швидкості еволюції ґрунтів дренованих районів [2, 18–21].
У плейстоценових субареальних розрізах ґрунти чергуються з лесами
або лесовими породами. Леси досить різні за генезисом, (еолові та еолово-де-
лювіальні), умовами зволоження і температурою утворення (сухі, відносно
холодні, сухі холодні, відносно вологі, холодні, перегляціальні тощо). Серед
них є також делювіальні, озерні, пролювіальні та інші різновиди. На відміну
від викопних ґрунтів, у яких головною корелятивною ознакою є типи ґрун-
ту і будова педокомплексів, леси відрізняються здебільшого за потужністю,
літологічним складом, що змінюється зонально і залежить від геоморфо-
логічного і зонального положення, наявності і кількості ініціальних ґрун-
тів. Найвиразнішими є леси, які пов’язані з великим етапами зледенінь або
піками похолодань клімату. Ґрунти в свою чергу пов’язані із переважанням
стійких теплих періодів. Чергування теплих і холодних періодів у верхньо-
му плейстоцені та голоцені подані у табл.1. В наш час дискусійними є про-
блема варіантів нижніх меж горизонтів та особливо їх абсолютного віку.
Приклад застосування вивчення ґрунтів археологічних пам’яток для
відображення природних умов, подається нижче. Дослідження проведені
в межах Сторожівського курганного могильника, що знаходиться побли-
зу с. Сторожове Чутівського р-н, Полтавської обл. Даний археологічний
об’єкт розташований на високих терасах р. Коломак, що є лівою притокою
р. Ворскла. Загалом дана територія знаходиться в межах системи Дні-
провської річкової долини. Район характеризується поширенням субае-
ральних верхньоплейстоценових порід лесової формації, а також піщаних
і супіщаних алювіальних відкладів, які в більшості є ґрунтоутворюваль-
ною породою голоценових, в т.ч. сучасних ґрунтів.
Перші палеопедологічні дослідження на вказаних об’єктах здійснені у
2008 р. д. геогр. н. Ж.М. Матвіїшиною та к. геогр. н. О.Г. Пархоменком [4, 5].
У 2010 р. паралельно з авторами статті на археологічних пам’ятках працю-
Таблиця 1
Стратиграфічна схема пізньоантропогенових відкладів України
Горизонти Індек-
си
Хроноло-
гічні рамки
(тис. рр.)
Основні
підрозділи Яруси Субарсальні
відклади
Голоценовий hl 13,3–0 Голоцен Ґрунт
Причорноморський pč 15–10
Плейстоцен,
Верхній QIII
Поліський
Лес
Дофінівський df 18–15 Ґрунт
Бузький bg 27–18 Лес
Витачівський vt 55–27 Ґрунт
Удайський ud 74–55 Лес
88
вала група співробітників Белгородського держуніверситету (Росія) під
керівництвом д. геогр. н. Ю.Г. Чендева, які також проводили дослідження
розрізів сучасних та похованих ґрунтів в межах археологічного об’єкту.
Нами були продовжені роботи у 2010–2012 рр. Загалом було досліджено
більше 30 розрізів з підкурганними і фоновими голоценовими ґрунтами,
а також деякі плейстоценові розрізи [6, 7].
Об’єктом нашого дослідження являється насипний бурт селітровар-
щиків (XVII ст.), на північ від якого розташований майданний комплекс
цього ж часу, який безпосередньо пов’язаний з насипом.
Виконано детальний опис ґрунтів поверхні бурту, ґрунту перекритого
валом і фонового розрізу (для порівняння з давнім ґрунтом), що розташо-
ваний в ідентичному геоморфологічному положенні. Виконано мікромор-
фологічний аналіз ґрунтів під мікроскопом в тонких зрізах 0,02–0,04 м.
Метою даної статті є вивчення трендів розвитку і змін профілю ґрун-
ту за останні 350 років на прикладі дослідження, зокрема, генетичних го-
ризонтів ґрунту археологічної пам’ятки.
Розчистка № 1 з ґрунтом поверхні бурту і похованим ґрунтом XVII ст.
В розчистці №1 представлено насип різнорідного, за кольором переваж-
но сірого матеріалу, з рештками корінців трав. Межа між давнім ґрунтом
насипу валу та сучасним гумусовим горизонтом становить 0,25 м (рис. 1).
Нижче смуги поверхневого ґрунту знаходиться вилугуваний сірий мате-
ріал в інтервалі 1,3–1,35 м. Під насипом зберігся законсервований чорнозем
козацького часу 0,6–0,7 м потужності з чорними кротовинами. В нижчеле-
жачому лесі видно буруватий ґрунт з чітким Рк, в якому простежено буру-
вато-сірі і бурі кротовини з карбонатним міцелієм. З глибини 1,9 м проявля-
ються розсипчасті алювіальні і безкарбонатні алювіальні піски р. Коломак.
Сучасний голоценовий ґрунт насипу бурта потужністю біля 1 м пред-
ставлений мішаним матеріалом. В формуванні профілю чітко відобража-
ються ознаки прояву гумусово-акумулятивних процесів. Представлені
наступні генетичні горизонти Нк – (0,0–0,35 м), Нрк – (0,35–0,53 м), Рк
(0,53–1,0 м). За 350 років ґрунт розвивався у варіанті перехідного між дер-
новим і чорноземним типом, але деякою мірою його ознаки визначаються
і характером насипу. В підґрунті – багато карбонатних конкрецій і сам
профіль карбонатний з поверхні.
В інтервалі 1,0–1,35 м матеріал насипу антропотурбований, при фор-
муванні бурту значно перемішаний. Знаходячись над похованим ґрунтом
часу утворення, (над екраном важчого матеріалу) сформувався горизонт
більш ущільненого важкого суглинку, темнішого і деякою мірою профар-
бованого гумусом матеріалу, вторинного матеріалу і з дрібними карбонат-
ними конкреціями.
Шар над ґрунтом козацької доби.
Над ґрунтом козацької доби утворився ґрунт, подібний до лучного,
щільний з ознаками вторинного оглеєння і процесів оглеєння.
89
Зональне чорноземне ґрунтоутворення на даній поверхні відбиваєть-
ся на фоні впливу ґрунтоутворювальних мішаних порід насипного валу
і короткочасного формування ґрунту менш гумусованого у порівнянні з
фоновим, але карбонати прослідковуються по всьому профілю. Ґрунт за
невиразність процесів гумусонакопичення можна віднести до дернових
на підвищених поверхнях. Оглеєний шар над валом (біля 10 см) відрізня-
ється деяким перезволоженням над екраном важчого гранулометричного
складу, яким є ґрунт насипного бурту.
Ґрунт козацької доби ХVII–XVIII ст.
В інтервалі 1,35–2,17 м дуже чітко простежується лучний (лучно-чор-
ноземний) ґрунт з невеликою кількістю кротовин, глибоко гумусований
з чітким Рк, сформований на лесовидних суглинках. Давній ґрунт, пере-
критий насипом бурту – з наступними генетичними горизонтами.
Нк (1,35–1,75 м) – темно-сірий до чорного, пухкий, грудкувато-зернис-
тий, піщано-пилувато-суглинковий, з корінцями рослин і поодинокими
кротовинами.
Нрк – (1,75–1,9 м) – палево-сірий, до низу освітлюється, без видимих
форм СаСО3, але кипить з НСІ, з великою кількістю кротовин, піщано-
пилувато-суглинковий, перехід і межа за появою міцелярних карбонатів.
Ґрунтоутворювальна порода.
Ґрунт в основі козацького валу bg (2,17–2,67 м) – слабко перетворений
з чітким Рк., простежені відклади, що відображають гідроморфну стадію
формування голоценових ґрунтів, матеріал палево-бурий, перенасиче-
ний карбонатами і мабуть фіксує ґрунти початку голоценового ґрунтоут-
ворення, при слабкій переробці bg матеріалу ґрунтовими процесами.
Рис. 1. Сторожове. Насипний бурт селітроварників козацької доби:
А – загальний вигляд розрізу; Б – профіль грунту в розчистці;
В – польова зарисовка з примазками природного матеріалу.
90
Висновки. Загалом, якщо враховувати вище наведені показники, то
ґрунт козацької доби відноситься до чорнозему типового акумулятивно-
го, легкосуглинистий з чітким Рк, з карбонатними конкреціями. В нижній
частині в інтервалі 0,8–1 м матеріал з буруватим відтінком забарвлення.
Порівнюючи профіль ґрунту XVII–XVIII ст. з фоновим можна визначити
збільшення потужності гумусового горизонту, хоча загалом ґрунт зберіг
ті ж самі генетичні горизонти: тобто ґрунтоутворення проявлялося в меж-
ах одного ґрунтоутворювального типу. Для перебудови напряму ґрунто-
утворення пройшов надто короткий період часу і зміни відобразилися
лише в потужності профілів. Дерновий ґрунт на поверхні валу зафіксував
вплив рельєфу, на підвищенні валу більшою мірою проявлялися процеси
виносу гумусу на глибину, а акумулятивні процеси проявлялися меншою
мірою. Горизонт Н є класичним для чорноземів, маскуються ознаки при-
сутності СаСо3. Гумусовий горизонт 0,6–0,7 м. Досить гарно простежуєть-
ся гідроморфна стадія, що переробляє нижчележащу породу. Ґрунти ха-
рактеризуються рисами надзвичайної активності діяльності землериїв,
зафіксовані первинні гідроморфні стадії розвитку ґрунтів, виокремлено
формування горизонту борошнистих карбонатів.
Риси макроморфології ґрунту часу насипу козацького валу виявля-
ють ознаки тих же процесів ґрунтоутворення, що характерні загалом для
ґрунтів сучасних чорноземних типів, тобто основними були процеси гу-
мусонакопичення в умовах досить сприятливих обстановок півдня лісо-
степу, або північного степу. Розвиток і потужність гумусового горизон-
ту свідчать про формування ґрунтів на відкритих просторах з високим
травостоєм. За характером профілю ґрунту він близький до сучасних ти-
пових чорноземів. Але відмічається ще і гідроморфна фаза формування
ґрунтів на початку голоцену, зафіксований горизонт борошнистих карбо-
натів, з палево-буруватими відтінками забарвлення, яке пов’язано з та-
ненням льодовиків на півночі під час останньої фази предголоценового
зледеніння. У порівняні з фоновим, ґрунт впродовж 350 років зберігали-
ся тенденції розвитку гумусово-акумулятивних процесів чорноземного
типу в умовах лісостепу, але для сучасного фонового ґрунту характерним
є потужніший гумусовий профіль.
Література
1. Веклич М.Ф. Методика палеопедологических исследований. [Ж.Н. Матвиишина,
В.В.Медведев, Н.А.Сиренко, К.Н.Федоров.]. – К.: Наукова думка. 1979. – 272 с.
2. Дмитрук Ю.М., Матвіїшина Ж.М., Слюсарчук І.І. Ґрунти Траянових валів: еволю-
ційний та еколого-генетичний аналіз. – Чернівці: Рута, 2008. – 228 с.
3. Матвіїшина Ж.М., Герасименко Н.П., Передерій В.І., Брагін А.М., Івченко А.С.,
Кармазиненко С.П., Нагірний В.М., Пархоменко О.Г. Просторво-часова кореляція
палеогеографічних умов четвертинного періоду на території України. – К.: Наукова
думка, 2010. – 191 с.
4. Звіт про охоронні розкопки курганів біля с.Сторожеве Чутівського р-ну Полтавської
обл. у 2008 р. / Коваленко О.В., Луговий Р.С. // НА ПКМ. – Спр. 04-360. – Арк. 30–54.
91
5. Інтеграція археологічних та палеогеографічних знань. Тези науково-практичного
семінару. – Полтава: ПНПУ, 2011. – 112 с.
6. Dmytruk Y., Matviyishyna Zh. and Kushnir A. Evolution of chernozem in the complex
section at Storozheve, Ukraine // Abstracts «Soil as World Heritage». – Inter. Symposium
(2012: Balti).
7. Матвіїшина Ж.М., Кушнір А.С. Мікроморфологічні особливості ґрунту часу ко-
зацької доби (XVII ст.) під насипним буртом: матеріали з’їзду Українського геогра-
фічного товариства «Україна: географія цілей та можливостей». – Т.ІІІ. – К.: Обрії,
2012. – С. 204–208.
Ірина Кулатова (Полтава),
директор Центру охорони та досліджень пам’яток археології
управління культури Полтавської облдержадміністрації
Знахідки козацької доби з Більського городища
Більський археологічний комплекс та його округа – непересічна пам’ятка
археології й історії не тільки скіфського часу, а і ряду більш пізніх епох [3; 8,
15–20]. За козацької доби – це не тільки прикордонні землі на межі Геть-
манщини і Московського царства, а й місце розвою селітроварництва, зона
поступового освоєння лісостепових теренів межиріччя Ворскли та Псла
українським населенням, смуга постійних нападів татар і діяльності ватаг
промисловиків [1; 7, 59–70]. Більш-менш виразні артефакти козацької епохи
на цій території поодинокі, хоча в останній час їх кількість помітно збільшу-
ється як в ході археологічних досліджень, так і внаслідок випадкових зна-
хідок. Прикладом останніх можуть бути і публіковані матеріали.
Кілька металевих предметів козацької доби виявлені на розораній ді-
лянці краю плато правого високого корінного берега Ворскли, прилеглій
до сучасного в’їзду на Велике укріплення Більського городища, в адмі-
ністративних межах Більської сільської ради з боку смт Котельви Коте-
левського р-ну Полтавської обл. Знахідки зібрані з використанням мета-
лодетектора на ріллі, ближче до південної частини ділянки плато перед
валом, під лісом. Вони відібрані у скарбошукачів-«металодетекторщиків»
співробітником Полтавської експедиції ДП НДЦ «Охоронна археологіч-
на служба України» Інституту археології НАН України М. О. Радченком
(1957–2013) і ним же попередньо очищені та законсервовані.
Перша знахідка – лите бронзове просте перехрестя шаблі з так звани-
ми вусами у вигляді вузької масивної платівки, з потовщеннями на кінцях
та розширенням посередині (рис. 1: 1). Від нього вертикально розміщені
вусики – фіксаційна двоската планка, що прилягала до клинка і руків’я
зброї. По краях на вусиках нанесені подвійні ялинкові нарізки. Елемен-
ти повздовжнього та поперечного подібного неглибокого «канелювання»
помітні і на краях перехрестя. Лівий бік перехрестя втрачено внаслідок
удару клинком.
Висота перехрестя – 4,4 см; його реконструйована ширина – 7,0 см; збе-
режена ширина – 4,7 см; товщина – 0,4–1,7 см (рис. 1: 1).
|