Кераміка ХVІІ–ХVІІІ ст. з розкопок Лядівського монастиря Могилев-Подільського р-ну Вінницької області
Saved in:
| Date: | 2013 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2013
|
| Series: | Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76478 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Кераміка ХVІІ–ХVІІІ ст. з розкопок Лядівського монастиря Могилев-Подільського р-ну Вінницької області / Л. Виногродська // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 94-103. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-76478 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-764782015-02-11T03:02:06Z Кераміка ХVІІ–ХVІІІ ст. з розкопок Лядівського монастиря Могилев-Подільського р-ну Вінницької області Виногродська, Л. Дослідження пам’яток археології козацької доби 2013 Article Кераміка ХVІІ–ХVІІІ ст. з розкопок Лядівського монастиря Могилев-Подільського р-ну Вінницької області / Л. Виногродська // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 94-103. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 2078-0850 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76478 uk Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Дослідження пам’яток археології козацької доби Дослідження пам’яток археології козацької доби |
| spellingShingle |
Дослідження пам’яток археології козацької доби Дослідження пам’яток археології козацької доби Виногродська, Л. Кераміка ХVІІ–ХVІІІ ст. з розкопок Лядівського монастиря Могилев-Подільського р-ну Вінницької області Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| format |
Article |
| author |
Виногродська, Л. |
| author_facet |
Виногродська, Л. |
| author_sort |
Виногродська, Л. |
| title |
Кераміка ХVІІ–ХVІІІ ст. з розкопок Лядівського монастиря Могилев-Подільського р-ну Вінницької області |
| title_short |
Кераміка ХVІІ–ХVІІІ ст. з розкопок Лядівського монастиря Могилев-Подільського р-ну Вінницької області |
| title_full |
Кераміка ХVІІ–ХVІІІ ст. з розкопок Лядівського монастиря Могилев-Подільського р-ну Вінницької області |
| title_fullStr |
Кераміка ХVІІ–ХVІІІ ст. з розкопок Лядівського монастиря Могилев-Подільського р-ну Вінницької області |
| title_full_unstemmed |
Кераміка ХVІІ–ХVІІІ ст. з розкопок Лядівського монастиря Могилев-Подільського р-ну Вінницької області |
| title_sort |
кераміка хvіі–хvііі ст. з розкопок лядівського монастиря могилев-подільського р-ну вінницької області |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Дослідження пам’яток археології козацької доби |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76478 |
| citation_txt |
Кераміка ХVІІ–ХVІІІ ст. з розкопок Лядівського монастиря Могилев-Подільського р-ну Вінницької області / Л. Виногродська // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 94-103. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| series |
Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| work_keys_str_mv |
AT vinogrodsʹkal keramíkahvííhvííístzrozkopoklâdívsʹkogomonastirâmogilevpodílʹsʹkogornuvínnicʹkoíoblastí |
| first_indexed |
2025-07-06T00:53:28Z |
| last_indexed |
2025-07-06T00:53:28Z |
| _version_ |
1836856858199982080 |
| fulltext |
94
Лариса Виногродська (Київ),
старший науковий співробітник Інституту археології НАН України,
кандидат історичних наук
Кераміка ХVІІ–ХVІІІ ст.
з розкопок Лядівського монастиря
Могилев-Подільського р-ну Вінницької області
У травні-липні 2012 р. у зв’язку з відзначенням 1000-річчя заснуван-
ня монастиря і відповідно до реставраційного завдання на розроблення
науково-проектної документації та програми досліджень, було проведено
архітектурно-археологічні дослідження на території пам’ятки національ-
ного значення (охоронний номер 02-0015-Н) – Скельному монастирі ХІ–
ХІХ ст. (Св.-Усікновенський Лядівський скельний чоловічий монастир).
Його комплекс розташований на трьох терасах природних крейдяно-опо-
кових скель долини Дністра (верхня, основна, нижня) у прикордонні з
Молдовою. На основній терасі (№ 1) знаходяться три печерних церкви:
Усікновення голови Іоанна Предтечі, Св. Параскеви Мучениці, церква
Св. Антонія та Антонієва келія. Крім цього, є ще підземна споруда, що
знаходиться на території основної тераси під поверхнею. На терасі № 2,
що знаходиться нижче тераси № 1, біля основи підпірної стінки ХІХ ст.
запроектована обхідна галерея навколо церков, де перед будівельними
роботами необхідно було провести археологічні дослідження.
Основним завданням експедиції було дослідження хронології куль-
турних нашарувань та виявлення рівня залягання материкової скелі на
терасах 2 та 1, де знаходяться основні монастирські храми і, насамперед,
підземна споруда біля печерного храму Великомучениці Параскеви, в
якій за проектом повинна бути підземна церква.
Для виявлення культурних нашарувань на терасі 2 було закладено
три траншеї вздовж підпірної стінки. Стратиграфія траншей складалася
з двох культурних шарів та материкових нашарувань, що передували ма-
терику – природній опоковій скелі (рис. 1). Верхній шар, що знаходився
безпосередньо під тонким прошарком будівельного сміття, був насичений
керамікою ХVІІ–ХVІІІ ст. і поодинокими фрагментами посуду ХІХ ст.
Нижній шар темно-сірого кольору зі включенням вуглин вміщав значну
кількість кераміки ХІІ–ХV ст. з поодинокими фрагментами керамічних
виробів ІХ–ХІ ст. У цій статті розглядається кераміка з верхнього шару.
Вона представлена столовим і кухонним посудом. До столового посуду
відносяться тарілки, глеки і миски, до кухонного – горщики, покришки до
горщиків, сковорідки-латки та макітри. Весь посуд виконаний на швидко-
обертовому гончарному колі, тісто з домішкою піску.
Наймасовішими серед знахідок у цьому шарі є фрагменти світлогли-
няних тонкостінних горщиків, які вироблені з тіста з домішкою середньо-
го розміру піску, який надає черепку трохи шерехату поверхню (рис. 2; 3;
5: 1-4, 8; 6: 8-12). Деякі виготовлені з добре відмуленого тіста з гладкою по-
95
Р
и
с.
1
. П
ла
н
і с
тр
ат
и
гр
аф
ія
т
ра
н
ш
еї
2
.
96
верхнею (рис. 3: 2). Всі горщики мають прямі, трохи відхилені назовні він-
ця 1,5–2,5 см заввишки з округлої форми краєм. Деякі мають легкий кане-
люр зсередини (рис. 3: 1-4). На частині горщиків посередині або у верхній
третині із зовнішнього боку вінець зафіксований уступ-поглиблення, що
підкреслене лі нією описки, зробленою звичайно білою або червоно-ко-
ричневою фарбою (рис. 2: 1; 3: 5-7). Характерною побічною хронологіч-
ною ознакою горщиків даного періоду є спосіб з’єднання з внутрішнього
боку вінець з плічками. На початку – у першій половині ХVІІ ст. у цього
типу горщиків, що у ХVІІ ст. став пануючим в Україні, вінця плавно пере-
ходили у опуклі плічка, створюючи м’який стрункий профіль посудини
(такі висновки подаються на підставі розкопок в багатьох українських
містах). Ближче до середини ХVІІ ст. поступово змінюються пропорції
горщиків (вони стають більш приземкуватими) і місце стику набуває все
Рис. 2. Горщики
ХVІІ–ХVІІІ ст.
97
більшої кутастості. Розвиток цих змін спостерігаємо на горщиках з Ля-
дівського монастиря (рис. 2; 3). На деяких посудинах перехід до плічок
плавний (рис. 2: 2, 4, 7-8, 10) , на інших – вже спостерігається тенденція
до кутастості (рис. 2: 1, 6, 11; 3: 3). Більша частина горщиків з колекції має
більш-менш оформлену кутастість (рис. 2: 3, 5, 9, 12-13; 3). Слід відзначи-
ти, що опукле горизонтальне поглиблення-рифлення по плічках та іноді
на тулубі характерне для оздоблення горщиків Правобережжя України
ХVІ – початку ХVІІ ст., у ХVІІ ст. змінюється на дрібне врізане рифлен-
ня по плічках, причому на світлоглиняних горщиках воно сполучається
з опискою червоно-коричневою фарбою, що найчастіше трапляється у
Середньому Подніпров’ї. У середині – другій половині ХVІІ, а особливо
у ХVІІІ ст. рифлення по плічках поступово зникає і замінюється тонки-
ми горизонтальними лініями, нанесеними опискою. На горщиках з Ля-
дівського монастиря рифлення в сполученні з опискою не зафіксоване.
Тільки на одному горщику опукле горизонтальне поглиблення-рифлення
Рис. 3. Горщики
ХVІІ–ХVІІІ ст.
Рис. 4. Тарілки і миски ХVІІ–ХVІІІ ст.
98
по плічках і тулубу сполучається з горизонтальними смугами червоно-
коричневого та білого кольору, причому широкі смуги вкривають вінчик,
а на плічках вміщені вузькі смуги (рис. 2: 7). Опуклим горизонтальним
поглибленням-рифленням по плічках орнаментований ще один фраг-
мент димленого горщика (рис. 3: 1). На інших виробах рифлення іміту-
ють вузькі смуги фарби. Відмітною рисою лядівської групи горщиків є
використання в орнаментальних композиціях на деяких горщиках білої
фарби в сполученні з червоно-коричневою (рис. 2: 7; 3: 2, 5, 6). Такий при-
йом орнаментації посуду трапляється зрідка і нагадує розпис червоною,
білою та чорною фарбами на трипільській кераміці на деяких памятках
цього часу Поділля (Камянець-Подільський) і Волині (Старокостянти-
нів). У масовій кількості розпис білим ангобом зафіксований під час роз-
копок у м. Бар Вінницької обл. [1]. Зазначимо, що й дотепер на Барщині
розписують кераміку білим ангобом. Оздоблення горщиків, як й іншого
посуду йшло у напрямку збільшення елементів оздоблення. На горщиках
ХVІІІ ст. описка вже вкриває всю верхню частину посудин (рис. 2: 11, 12;
Рис. 5. Денця
та фрагменти
стінок горщиків,
глеків ХVІІ–ХVІІІ ст.;
фрагмент керамічної
труби ХVІІІ–ХІХ ст.
99
3: 3, 6-7). Частина горщиків додатково прикрашена крайкуванням зеле-
ною та коричневою поливою (рис. 2: 3, 9) і тільки два з них вкриті зсере-
дини коричневою поливою (рис. 2: 8, 10). Пласкі денця іноді оформлені
утором, характерним для кераміки кінця XVІІ–ХVІІІ ст. Він водночас є і
технічним прийомом, що знімав залишки глини з краю денця (рис. 6: 8-10,
12). З’являється такий прийом підрізки денця на горщиках Правобереж-
жя у другий половині-наприкінці ХVІІ ст. і широко розповсюджується по
всій Україні у ХVІІІ ст. Діаметри вінець горщиків з колекції коливаються
від 15,0 до 22,0 см. Діаметри їх денець – від 8,0 до 12,0 см. Частина гор-
щиків мала пласкі ручки, що кріпилися верхньою частиною до вінець, а
нижньою – до тулуба (рис. 2: 3; 5: 8).
До кухонно-столового посуду відносяться покришки-миски, які вико-
ристовувалисяі як покришки до горщиків, і як миски для їжі (рис. 8: 1-4).
Вони мали пласке, як у горщиків, дно та одну або дві ручки (рис. 8: 1).
Рис. 6. Тарілки,
сковорідка-латка
та денця горщиків
ХVІІ–ХVІІІ ст.
100
Одна з них вкрита по вінцях зеленою поливою (рис. 8: 3). Інша прикраше-
на ззовні по вінцях опискою червоно-коричневою фарбою (рис. 8: 2). До
кухонно-столового посуду відносяться і сковорідки-латки на трьох ніж-
ках, вкриті зазвичай зсередини зеленою поливою (рис. 6: 7). В української
етнографії їх називають ринками, але ця назва сформувалася, мабуть, на-
прикінці ХVІІІ–ХІХ ст., коли вони стають за формою схожі з глибокими
мисками. Вони мають пустотілий держак, до якого вставлялася дерев’яна
ручка для зручнішого витягування сковорідки з печі. Здебільшого в них
топили сало або готували піджарку. Такі сковорідки-латки трапляються
в археологічних нашаруваннях міст і замків з ХІV ст. [2].
Ще один вид керамічних виробів – макітри – також використовували
в якості як столового, так і кухонного посуду. Всі знайдені у культурному
шарі макітри були світлоглиняними, тісто з домішкою піску, діаметром
від 18 до 34,0 см. Вони мали майже прямі стінки, що звужувалися до дна,
потовщені відхилені назовні з округлим краєм вінця і зсередини, у міс-
ці з’єднання з тулубом, – ребро (рис. 7: 2; 8: 5, 6). Прикрашені зазвичай
розписом червоно-коричневою фарбою по вінцях. Слід зазначити, що під
час розкопок замків на Поділлі у культурних нашаруваннях ХІV–ХVІ ст.
трапляється багато фрагментів макітер сірого кольору (димлені), недбало
зроблених, які використовувалися в якості посуду для кормління війська
Рис. 7. Тарілки і миски ХVІІ–ХVІІІ ст.
Рис. 8. Покришки, макітри
ХVІІ–ХVІІІ ст.
101
гарнізону [3]. Можливо, цей тип українського посуду, широко розповсю-
джений в народної культурі ХVІІІ–ХІХ ст., сформувався у той період і по-
ступово набував своєрідних рис, притаманних українській кераміці (роз-
пис червоно-коричневою фарбою, орнаментація коліщатком, штампом та
лощенням димлених виробів).
До столового посуду відносяться фрагменти світлоглиняних тарілок,
яких знайдена найбільша кількість (рис. 4: 1-2, 5; 6: 1-5; 7: 1, 3). Всі вони
мають потовщені зсередини вінця, широкі криси, що переходять у ємкість
за допомогою ребра зсередини. Діаметр їх коливається від 18,0 до 28,0 см.
Вони поділяються на дві групи: полив’яні (рис. 4: 1-3; 6: 4-5: 7: 3) й орнамен-
товані зсередини розписом червоно-коричневою фарбою (рис. 4: 5; 6: 1-3;
7: 1). Серед неполивних відзначимо реконструйовану графічно тарілку,
розписану червоно-коричневою фарбою зсередини, діаметром бл. 32,0 см
(рис. 4: 5). Крила її розписані концентричними тонкими смугами, між яки-
ми розміщено по колу орнамент з кривуль і широкої хвилі. Ємкість орна-
ментована тонкими концентричними смугами – звичайний візерунок на
багатьох тарілках цього періоду. Приденна частина тарілки ззовні при-
крашена сегментними зрізами краю денця. Такі прийоми орнаментації на
Правобережжі України поширюються з середини ХVІІ ст. і притаманні як
полівян’им, так і безполів’яним тарілкам. Подібну орнаментацію спосте-
рігаємо і на виробах ХVІІ–ХVІІІ ст. в Молдові [4]. Цей декоративний при-
йом орнаментації посуду, швидше за все, пов’язаний зі впливом культури
східних країн (Середня Азія, Туреччина, Причорномор’я). Звернемо ува-
гу на фрагмент тарілки, прикрашений по вінцях поперечними рисками,
нанесеними білим ангобом (рис. 6: 1). Ми вже згадували про таку манеру
розпису на горщиках, притаманну деяким регіонам і пов’язану, вірогідно,
зі східними впливами у період окупації частини Поділля турками. Значна
частина в колекції належить тарілкам, вкритим зеленою та коричневою
поливами, причому зелена полива вкриває вінця і крила, а коричнева –
ємкість посудини (рис. 4: 1; 7: 3). Крила деяких тарілок прикрашені рифле-
ним багаторядною хвилею підполив’яним орнаментом, обрамленим кіль-
кома ритованими лініями (рис. 7: 3). Він датується дослідниками першою
половиною ХVІІ – початком ХVІІІ ст. Такий орнамент зафіксований і на
вінцях світлоглиняної миски, вкритої зеленою та коричневою поливами.
Майже горизонтальні вінця миски із заокругленим краєм ззовні плавно
переходять через невелике ребро в овальної конфігурації тулуб. Приден-
на частина миски прикрашена сегментними зрізами, а верхня – до ребра
орнаментована косими борозенками. Об’єм миски вкритий коричневою
поливою з концентричним підполив’яним ритуванням по дну. У другій
мисці вінця вкриті жовтою поливою, а об’єм – коричневою (рис. 4: 3). Інші
фрагменти світлоглиняних мисок прикрашені звичайним розписом чер-
воно-коричневою фарбою (рис. 4: 4). Зі столового посуду у цьому шарі
знайдено фрагменти глеків (рис. 5: 5-7). Один з них тонкостінний димле-
ний, з прямим вертикальним горлом, що трохи розширюється до плічок.
102
Він виготовлений зі щільного тіста з домішкою піску, з невеликим виги-
ном для зливу і трикутним виступом на горлі ззовні (рис. 5: 6). Діаметр
вінця 11,0 см. Такі глеки використовувалися у XVI–XVII ст. на Правобе-
режжі України у замках і містах. Інший фрагмент світлоглиняного вузь-
когорлого глека діаметром 10,5 см, вкритий зсередини зеленою поливою
(рис. 5: 7). Запливи якісної поливи зафіксовані і з зовнішнього боку горла
глека, що вказує на досить недбале оздоблення посудини, призначеної для
середнього прошарку населення. Відзнакою глека є характерне для виро-
бив ХVІ – початку ХVІІ ст. опукле горизонтальне поглиблення-рифлен-
ня, що вкриває його верхню частину. Воно вже було відзначено на одному
з горщиків, описаних вище. Таке декоративне оформлення горщиків та
глеків часто трапляється на виробах ХVІ ст., що походять із замків на По-
діллі, у Польщі, Молдові, Румунії та інших західноєвропейських країнах
[5]. Третій фрагмент глека відноситься до окремого комплекту посуду і
буде розглядатися з ним. Крім посуду, у цьому шарі (майже на поверхні)
знайдено фрагмент керамічної труби від водогону-? (рис. 5: 9). Вінця пря-
мі, з нахилом до середини, діаметром 12,0 см, з нарізкою по зовнішньому
боку. Іззовні на відстані 5,0 см від краю вінець розташований виступ-обі-
док, який слугував в якості упору для труби , що накручувалася зверху.
Тісто щільне з домішкою дрібного просіяного піску червоного кольору.
Напевне, це фрагмент керамічного монастирського водогону ХІХ ст.
Привертає увагу присутність у колекції імпортного, вірогідно, ту-
рецького або кримського походження, посуду. Він виконаний на швидко-
обертовому гончарному колі з високоякісної глини червоного кольору.
Тісто щільне, з домішкою дрібного просіяного піску. Це комплект посу-
ду (глечик, тарілки-миски, покришка та бизько п’ятнадцяти фрагментів,
що неможливо визначити), прикрашеного орнаментом з біло-коричневих
широких горизонтальних смуг (рис. 5: 5; 6: 3; 7: 1). Вінця широкогорлого
глечика, плавно розширюючись, переходять у кулястий тулуб, орнамен-
тований біло-коричневими горизонтальними смугами (рис. 5: 5). Такими
ж смугами вкрита і внутрішня поверхня тарілки, що має трикутне зсере-
дини вінце діаметром 28,0 см (рис. 6: 3). Знайдений фрагмент покришки
від глечика, також орнаментованої ззовні смугами. Крім комплекту, відмі-
тимо знахідки фрагментів червоноглиняних тарілок з підполив’яним кон-
турним ріжкуванням білим ангобом і плямами зеленої поливи всередині
контурів на крилах і ємкості (рис. 4: 2; 6: 4). Вінчик прикрашений білими
смугами ангобу. Поверхня орнаментованого виробу вкрита прозорою по-
ливою. Крім цього, знайдені уламки вінця червоноглиняної тарілки-мис-
ки з арабським написом-оберегом по колу (рис. 6: 5). Вінчик плаский по-
товщений, вкритий жовтою поливою по прокресленому по ангобу напи-
су. Ємкість вкрита олов’яною поливою по мармурованому мальованому
орнаменту зеленого, салатного, червоного і чорного кольорів. Подібним
орнаментом вкритий фрагмент стінки посудини з відламаною ручкою
(рис. 6: 6). Узор нанесений по білому ангобу і вкритий прозорою поливою.
103
Колір черепка темно-червоний. За якістю черепка не відрізняються й два
інших фрагменти. Один з них, уламок миски, оздоблений мармурованим
орнаментом різнокольоровою олов’яною поливою по червоному черепку.
Є також фрагмент ручки від горщика, вкритий червоним ангобом. Такий
спосіб орнаментації і якість фарб наштовхує на думку про завезення тако-
го посуду торговими шляхами через Молдову в Україну з Причорномор’я
або Туреччини, тому що мармурування (східне походження) розповсю-
джується в Україні у другий половині – наприкінці ХVІІІ ст.
У цьому шарі трапилося шість монет, що датуються в основному
ХVІІ ст. На одній з них читається дата. Це солид, матеріал – білон, дату-
вання – 1658 р., місце карбування – Валахія, за государя Валахії Міхні ІІІ
(1658–1659 р.). D – 1,5 см. На реверсі зображення двоголового орла під од-
нією короною і напис: «SI DEUS NOBISCUM OVIS CON[TRA] NO[S]», на
аверсі – зображення правителя, що в правій руці тримає скіпетр, вказано
дату «1658», напис: «+IO MICHAEL•RAD DG VL•TR•PR».
Таким чином, розглянута кераміка ХVІІ – початку ХVІІІ ст. дозво-
ляє вбачати розквіт монастиря у ХVІІ ст., вірогідно, підтверджуючи його
зв’язок з козаками і козацьким повстанням на чолі з Б. Хмельницьким,
про що згадується в історичних записках [6]. Наявність достатньої кіль-
кості столового і кухонного полив’яного посуду, в тому числі й імпортного
з мармуруванням, що на той час ще не користувалося широким попитом
серед заможного населення в Україні, підтверджує зв’язки монастиря з
південними територіями, з яких до монахів потрапляв східний посуд,
який міг належати монастирській еліті. Про лояльність відношення пра-
вославного монастиря до інших релігій, в тому числі і мусульманської,
свідчить використання в побуті посуду з мусульманськими написами. Як
бачимо, керамічні вироби характеризують матеріальну, а разом з нею і ду-
ховну культури прикордонного православного монастиря, що вбирали в
себе впливи різних культурних традицій.
Список літератури
1 Виногродська Л.І. Звіт про археологічні дослідження в м. Бар у 2007 році. // НА ІА
НАНУ. – 106, 108 с.
2. Лариса Виногродська. Археологічні дослідження замку у с. Зіньків Хмельницької
області // Нові дослідження памяток археології козацької доби в Україні. – К., 1996.
– Вип. 5. – С. 35–38.
3. Л.І. Виногродська. Замки XІІІ–XV ст. на Побужжі (фортифікації, матеріальна куль-
тура)// Збірник, присвячений 70-річчю академіка П.П. Толочка. – К., 2008. – С. 335–
343.
4. Хынку И.Г. Молдавская народная керамика. – Кишинев, 1969. – С. 116–117.
5. Alexandru Artimon. Civilizaţia medievală urbană din secolele XIV–XVII (Bacău, Tg.
Trotuş, Adjud). – Bacău, 1998. – S. 273. – Fig. 93: 4-5, 8.
6. Сецинский Е. Лядавский скальный монастырь // Труды Подольского Епархиально-
го историко-статистического Комитета. – Каменец-Подольск, 1890/1891. – Выпуск
Пятый. – С. 318–320; Димитрій. Печерні монастирі, скити та келії у світі й Україні //
Основа. – 1995. – № 6. – С. 118–134; Rolle A. Po malych drogach // Kosy. – 1884. – T. 38.
– S. 277–278.
|