Кераміка ХVІІ–ХVІІІ ст. з розкопок Лядівського монастиря Могилев-Подільського р-ну Вінницької області

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2013
Main Author: Виногродська, Л.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2013
Series:Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні
Subjects:
Online Access:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76478
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Кераміка ХVІІ–ХVІІІ ст. з розкопок Лядівського монастиря Могилев-Подільського р-ну Вінницької області / Л. Виногродська // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 94-103. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-76478
record_format dspace
spelling irk-123456789-764782015-02-11T03:02:06Z Кераміка ХVІІ–ХVІІІ ст. з розкопок Лядівського монастиря Могилев-Подільського р-ну Вінницької області Виногродська, Л. Дослідження пам’яток археології козацької доби 2013 Article Кераміка ХVІІ–ХVІІІ ст. з розкопок Лядівського монастиря Могилев-Подільського р-ну Вінницької області / Л. Виногродська // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 94-103. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 2078-0850 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76478 uk Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Дослідження пам’яток археології козацької доби
Дослідження пам’яток археології козацької доби
spellingShingle Дослідження пам’яток археології козацької доби
Дослідження пам’яток археології козацької доби
Виногродська, Л.
Кераміка ХVІІ–ХVІІІ ст. з розкопок Лядівського монастиря Могилев-Подільського р-ну Вінницької області
Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні
format Article
author Виногродська, Л.
author_facet Виногродська, Л.
author_sort Виногродська, Л.
title Кераміка ХVІІ–ХVІІІ ст. з розкопок Лядівського монастиря Могилев-Подільського р-ну Вінницької області
title_short Кераміка ХVІІ–ХVІІІ ст. з розкопок Лядівського монастиря Могилев-Подільського р-ну Вінницької області
title_full Кераміка ХVІІ–ХVІІІ ст. з розкопок Лядівського монастиря Могилев-Подільського р-ну Вінницької області
title_fullStr Кераміка ХVІІ–ХVІІІ ст. з розкопок Лядівського монастиря Могилев-Подільського р-ну Вінницької області
title_full_unstemmed Кераміка ХVІІ–ХVІІІ ст. з розкопок Лядівського монастиря Могилев-Подільського р-ну Вінницької області
title_sort кераміка хvіі–хvііі ст. з розкопок лядівського монастиря могилев-подільського р-ну вінницької області
publisher Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate 2013
topic_facet Дослідження пам’яток археології козацької доби
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76478
citation_txt Кераміка ХVІІ–ХVІІІ ст. з розкопок Лядівського монастиря Могилев-Подільського р-ну Вінницької області / Л. Виногродська // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 94-103. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
series Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні
work_keys_str_mv AT vinogrodsʹkal keramíkahvííhvííístzrozkopoklâdívsʹkogomonastirâmogilevpodílʹsʹkogornuvínnicʹkoíoblastí
first_indexed 2025-07-06T00:53:28Z
last_indexed 2025-07-06T00:53:28Z
_version_ 1836856858199982080
fulltext 94 Лариса Виногродська (Київ), старший науковий співробітник Інституту археології НАН України, кандидат історичних наук Кераміка ХVІІ–ХVІІІ ст. з розкопок Лядівського монастиря Могилев-Подільського р-ну Вінницької області У травні-липні 2012 р. у зв’язку з відзначенням 1000-річчя заснуван- ня монастиря і відповідно до реставраційного завдання на розроблення науково-проектної документації та програми досліджень, було проведено архітектурно-археологічні дослідження на території пам’ятки національ- ного значення (охоронний номер 02-0015-Н) – Скельному монастирі ХІ– ХІХ ст. (Св.-Усікновенський Лядівський скельний чоловічий монастир). Його комплекс розташований на трьох терасах природних крейдяно-опо- кових скель долини Дністра (верхня, основна, нижня) у прикордонні з Молдовою. На основній терасі (№ 1) знаходяться три печерних церкви: Усікновення голови Іоанна Предтечі, Св. Параскеви Мучениці, церква Св. Антонія та Антонієва келія. Крім цього, є ще підземна споруда, що знаходиться на території основної тераси під поверхнею. На терасі № 2, що знаходиться нижче тераси № 1, біля основи підпірної стінки ХІХ ст. запроектована обхідна галерея навколо церков, де перед будівельними роботами необхідно було провести археологічні дослідження. Основним завданням експедиції було дослідження хронології куль- турних нашарувань та виявлення рівня залягання материкової скелі на терасах 2 та 1, де знаходяться основні монастирські храми і, насамперед, підземна споруда біля печерного храму Великомучениці Параскеви, в якій за проектом повинна бути підземна церква. Для виявлення культурних нашарувань на терасі 2 було закладено три траншеї вздовж підпірної стінки. Стратиграфія траншей складалася з двох культурних шарів та материкових нашарувань, що передували ма- терику – природній опоковій скелі (рис. 1). Верхній шар, що знаходився безпосередньо під тонким прошарком будівельного сміття, був насичений керамікою ХVІІ–ХVІІІ ст. і поодинокими фрагментами посуду ХІХ ст. Нижній шар темно-сірого кольору зі включенням вуглин вміщав значну кількість кераміки ХІІ–ХV ст. з поодинокими фрагментами керамічних виробів ІХ–ХІ ст. У цій статті розглядається кераміка з верхнього шару. Вона представлена столовим і кухонним посудом. До столового посуду відносяться тарілки, глеки і миски, до кухонного – горщики, покришки до горщиків, сковорідки-латки та макітри. Весь посуд виконаний на швидко- обертовому гончарному колі, тісто з домішкою піску. Наймасовішими серед знахідок у цьому шарі є фрагменти світлогли- няних тонкостінних горщиків, які вироблені з тіста з домішкою середньо- го розміру піску, який надає черепку трохи шерехату поверхню (рис. 2; 3; 5: 1-4, 8; 6: 8-12). Деякі виготовлені з добре відмуленого тіста з гладкою по- 95 Р и с. 1 . П ла н і с тр ат и гр аф ія т ра н ш еї 2 . 96 верхнею (рис. 3: 2). Всі горщики мають прямі, трохи відхилені назовні він- ця 1,5–2,5 см заввишки з округлої форми краєм. Деякі мають легкий кане- люр зсередини (рис. 3: 1-4). На частині горщиків посередині або у верхній третині із зовнішнього боку вінець зафіксований уступ-поглиблення, що підкреслене лі нією описки, зробленою звичайно білою або червоно-ко- ричневою фарбою (рис. 2: 1; 3: 5-7). Характерною побічною хронологіч- ною ознакою горщиків даного періоду є спосіб з’єднання з внутрішнього боку вінець з плічками. На початку – у першій половині ХVІІ ст. у цього типу горщиків, що у ХVІІ ст. став пануючим в Україні, вінця плавно пере- ходили у опуклі плічка, створюючи м’який стрункий профіль посудини (такі висновки подаються на підставі розкопок в багатьох українських містах). Ближче до середини ХVІІ ст. поступово змінюються пропорції горщиків (вони стають більш приземкуватими) і місце стику набуває все Рис. 2. Горщики ХVІІ–ХVІІІ ст. 97 більшої кутастості. Розвиток цих змін спостерігаємо на горщиках з Ля- дівського монастиря (рис. 2; 3). На деяких посудинах перехід до плічок плавний (рис. 2: 2, 4, 7-8, 10) , на інших – вже спостерігається тенденція до кутастості (рис. 2: 1, 6, 11; 3: 3). Більша частина горщиків з колекції має більш-менш оформлену кутастість (рис. 2: 3, 5, 9, 12-13; 3). Слід відзначи- ти, що опукле горизонтальне поглиблення-рифлення по плічках та іноді на тулубі характерне для оздоблення горщиків Правобережжя України ХVІ – початку ХVІІ ст., у ХVІІ ст. змінюється на дрібне врізане рифлен- ня по плічках, причому на світлоглиняних горщиках воно сполучається з опискою червоно-коричневою фарбою, що найчастіше трапляється у Середньому Подніпров’ї. У середині – другій половині ХVІІ, а особливо у ХVІІІ ст. рифлення по плічках поступово зникає і замінюється тонки- ми горизонтальними лініями, нанесеними опискою. На горщиках з Ля- дівського монастиря рифлення в сполученні з опискою не зафіксоване. Тільки на одному горщику опукле горизонтальне поглиблення-рифлення Рис. 3. Горщики ХVІІ–ХVІІІ ст. Рис. 4. Тарілки і миски ХVІІ–ХVІІІ ст. 98 по плічках і тулубу сполучається з горизонтальними смугами червоно- коричневого та білого кольору, причому широкі смуги вкривають вінчик, а на плічках вміщені вузькі смуги (рис. 2: 7). Опуклим горизонтальним поглибленням-рифленням по плічках орнаментований ще один фраг- мент димленого горщика (рис. 3: 1). На інших виробах рифлення іміту- ють вузькі смуги фарби. Відмітною рисою лядівської групи горщиків є використання в орнаментальних композиціях на деяких горщиках білої фарби в сполученні з червоно-коричневою (рис. 2: 7; 3: 2, 5, 6). Такий при- йом орнаментації посуду трапляється зрідка і нагадує розпис червоною, білою та чорною фарбами на трипільській кераміці на деяких памятках цього часу Поділля (Камянець-Подільський) і Волині (Старокостянти- нів). У масовій кількості розпис білим ангобом зафіксований під час роз- копок у м. Бар Вінницької обл. [1]. Зазначимо, що й дотепер на Барщині розписують кераміку білим ангобом. Оздоблення горщиків, як й іншого посуду йшло у напрямку збільшення елементів оздоблення. На горщиках ХVІІІ ст. описка вже вкриває всю верхню частину посудин (рис. 2: 11, 12; Рис. 5. Денця та фрагменти стінок горщиків, глеків ХVІІ–ХVІІІ ст.; фрагмент керамічної труби ХVІІІ–ХІХ ст. 99 3: 3, 6-7). Частина горщиків додатково прикрашена крайкуванням зеле- ною та коричневою поливою (рис. 2: 3, 9) і тільки два з них вкриті зсере- дини коричневою поливою (рис. 2: 8, 10). Пласкі денця іноді оформлені утором, характерним для кераміки кінця XVІІ–ХVІІІ ст. Він водночас є і технічним прийомом, що знімав залишки глини з краю денця (рис. 6: 8-10, 12). З’являється такий прийом підрізки денця на горщиках Правобереж- жя у другий половині-наприкінці ХVІІ ст. і широко розповсюджується по всій Україні у ХVІІІ ст. Діаметри вінець горщиків з колекції коливаються від 15,0 до 22,0 см. Діаметри їх денець – від 8,0 до 12,0 см. Частина гор- щиків мала пласкі ручки, що кріпилися верхньою частиною до вінець, а нижньою – до тулуба (рис. 2: 3; 5: 8). До кухонно-столового посуду відносяться покришки-миски, які вико- ристовувалисяі як покришки до горщиків, і як миски для їжі (рис. 8: 1-4). Вони мали пласке, як у горщиків, дно та одну або дві ручки (рис. 8: 1). Рис. 6. Тарілки, сковорідка-латка та денця горщиків ХVІІ–ХVІІІ ст. 100 Одна з них вкрита по вінцях зеленою поливою (рис. 8: 3). Інша прикраше- на ззовні по вінцях опискою червоно-коричневою фарбою (рис. 8: 2). До кухонно-столового посуду відносяться і сковорідки-латки на трьох ніж- ках, вкриті зазвичай зсередини зеленою поливою (рис. 6: 7). В української етнографії їх називають ринками, але ця назва сформувалася, мабуть, на- прикінці ХVІІІ–ХІХ ст., коли вони стають за формою схожі з глибокими мисками. Вони мають пустотілий держак, до якого вставлялася дерев’яна ручка для зручнішого витягування сковорідки з печі. Здебільшого в них топили сало або готували піджарку. Такі сковорідки-латки трапляються в археологічних нашаруваннях міст і замків з ХІV ст. [2]. Ще один вид керамічних виробів – макітри – також використовували в якості як столового, так і кухонного посуду. Всі знайдені у культурному шарі макітри були світлоглиняними, тісто з домішкою піску, діаметром від 18 до 34,0 см. Вони мали майже прямі стінки, що звужувалися до дна, потовщені відхилені назовні з округлим краєм вінця і зсередини, у міс- ці з’єднання з тулубом, – ребро (рис. 7: 2; 8: 5, 6). Прикрашені зазвичай розписом червоно-коричневою фарбою по вінцях. Слід зазначити, що під час розкопок замків на Поділлі у культурних нашаруваннях ХІV–ХVІ ст. трапляється багато фрагментів макітер сірого кольору (димлені), недбало зроблених, які використовувалися в якості посуду для кормління війська Рис. 7. Тарілки і миски ХVІІ–ХVІІІ ст. Рис. 8. Покришки, макітри ХVІІ–ХVІІІ ст. 101 гарнізону [3]. Можливо, цей тип українського посуду, широко розповсю- джений в народної культурі ХVІІІ–ХІХ ст., сформувався у той період і по- ступово набував своєрідних рис, притаманних українській кераміці (роз- пис червоно-коричневою фарбою, орнаментація коліщатком, штампом та лощенням димлених виробів). До столового посуду відносяться фрагменти світлоглиняних тарілок, яких знайдена найбільша кількість (рис. 4: 1-2, 5; 6: 1-5; 7: 1, 3). Всі вони мають потовщені зсередини вінця, широкі криси, що переходять у ємкість за допомогою ребра зсередини. Діаметр їх коливається від 18,0 до 28,0 см. Вони поділяються на дві групи: полив’яні (рис. 4: 1-3; 6: 4-5: 7: 3) й орнамен- товані зсередини розписом червоно-коричневою фарбою (рис. 4: 5; 6: 1-3; 7: 1). Серед неполивних відзначимо реконструйовану графічно тарілку, розписану червоно-коричневою фарбою зсередини, діаметром бл. 32,0 см (рис. 4: 5). Крила її розписані концентричними тонкими смугами, між яки- ми розміщено по колу орнамент з кривуль і широкої хвилі. Ємкість орна- ментована тонкими концентричними смугами – звичайний візерунок на багатьох тарілках цього періоду. Приденна частина тарілки ззовні при- крашена сегментними зрізами краю денця. Такі прийоми орнаментації на Правобережжі України поширюються з середини ХVІІ ст. і притаманні як полівян’им, так і безполів’яним тарілкам. Подібну орнаментацію спосте- рігаємо і на виробах ХVІІ–ХVІІІ ст. в Молдові [4]. Цей декоративний при- йом орнаментації посуду, швидше за все, пов’язаний зі впливом культури східних країн (Середня Азія, Туреччина, Причорномор’я). Звернемо ува- гу на фрагмент тарілки, прикрашений по вінцях поперечними рисками, нанесеними білим ангобом (рис. 6: 1). Ми вже згадували про таку манеру розпису на горщиках, притаманну деяким регіонам і пов’язану, вірогідно, зі східними впливами у період окупації частини Поділля турками. Значна частина в колекції належить тарілкам, вкритим зеленою та коричневою поливами, причому зелена полива вкриває вінця і крила, а коричнева – ємкість посудини (рис. 4: 1; 7: 3). Крила деяких тарілок прикрашені рифле- ним багаторядною хвилею підполив’яним орнаментом, обрамленим кіль- кома ритованими лініями (рис. 7: 3). Він датується дослідниками першою половиною ХVІІ – початком ХVІІІ ст. Такий орнамент зафіксований і на вінцях світлоглиняної миски, вкритої зеленою та коричневою поливами. Майже горизонтальні вінця миски із заокругленим краєм ззовні плавно переходять через невелике ребро в овальної конфігурації тулуб. Приден- на частина миски прикрашена сегментними зрізами, а верхня – до ребра орнаментована косими борозенками. Об’єм миски вкритий коричневою поливою з концентричним підполив’яним ритуванням по дну. У другій мисці вінця вкриті жовтою поливою, а об’єм – коричневою (рис. 4: 3). Інші фрагменти світлоглиняних мисок прикрашені звичайним розписом чер- воно-коричневою фарбою (рис. 4: 4). Зі столового посуду у цьому шарі знайдено фрагменти глеків (рис. 5: 5-7). Один з них тонкостінний димле- ний, з прямим вертикальним горлом, що трохи розширюється до плічок. 102 Він виготовлений зі щільного тіста з домішкою піску, з невеликим виги- ном для зливу і трикутним виступом на горлі ззовні (рис. 5: 6). Діаметр вінця 11,0 см. Такі глеки використовувалися у XVI–XVII ст. на Правобе- режжі України у замках і містах. Інший фрагмент світлоглиняного вузь- когорлого глека діаметром 10,5 см, вкритий зсередини зеленою поливою (рис. 5: 7). Запливи якісної поливи зафіксовані і з зовнішнього боку горла глека, що вказує на досить недбале оздоблення посудини, призначеної для середнього прошарку населення. Відзнакою глека є характерне для виро- бив ХVІ – початку ХVІІ ст. опукле горизонтальне поглиблення-рифлен- ня, що вкриває його верхню частину. Воно вже було відзначено на одному з горщиків, описаних вище. Таке декоративне оформлення горщиків та глеків часто трапляється на виробах ХVІ ст., що походять із замків на По- діллі, у Польщі, Молдові, Румунії та інших західноєвропейських країнах [5]. Третій фрагмент глека відноситься до окремого комплекту посуду і буде розглядатися з ним. Крім посуду, у цьому шарі (майже на поверхні) знайдено фрагмент керамічної труби від водогону-? (рис. 5: 9). Вінця пря- мі, з нахилом до середини, діаметром 12,0 см, з нарізкою по зовнішньому боку. Іззовні на відстані 5,0 см від краю вінець розташований виступ-обі- док, який слугував в якості упору для труби , що накручувалася зверху. Тісто щільне з домішкою дрібного просіяного піску червоного кольору. Напевне, це фрагмент керамічного монастирського водогону ХІХ ст. Привертає увагу присутність у колекції імпортного, вірогідно, ту- рецького або кримського походження, посуду. Він виконаний на швидко- обертовому гончарному колі з високоякісної глини червоного кольору. Тісто щільне, з домішкою дрібного просіяного піску. Це комплект посу- ду (глечик, тарілки-миски, покришка та бизько п’ятнадцяти фрагментів, що неможливо визначити), прикрашеного орнаментом з біло-коричневих широких горизонтальних смуг (рис. 5: 5; 6: 3; 7: 1). Вінця широкогорлого глечика, плавно розширюючись, переходять у кулястий тулуб, орнамен- тований біло-коричневими горизонтальними смугами (рис. 5: 5). Такими ж смугами вкрита і внутрішня поверхня тарілки, що має трикутне зсере- дини вінце діаметром 28,0 см (рис. 6: 3). Знайдений фрагмент покришки від глечика, також орнаментованої ззовні смугами. Крім комплекту, відмі- тимо знахідки фрагментів червоноглиняних тарілок з підполив’яним кон- турним ріжкуванням білим ангобом і плямами зеленої поливи всередині контурів на крилах і ємкості (рис. 4: 2; 6: 4). Вінчик прикрашений білими смугами ангобу. Поверхня орнаментованого виробу вкрита прозорою по- ливою. Крім цього, знайдені уламки вінця червоноглиняної тарілки-мис- ки з арабським написом-оберегом по колу (рис. 6: 5). Вінчик плаский по- товщений, вкритий жовтою поливою по прокресленому по ангобу напи- су. Ємкість вкрита олов’яною поливою по мармурованому мальованому орнаменту зеленого, салатного, червоного і чорного кольорів. Подібним орнаментом вкритий фрагмент стінки посудини з відламаною ручкою (рис. 6: 6). Узор нанесений по білому ангобу і вкритий прозорою поливою. 103 Колір черепка темно-червоний. За якістю черепка не відрізняються й два інших фрагменти. Один з них, уламок миски, оздоблений мармурованим орнаментом різнокольоровою олов’яною поливою по червоному черепку. Є також фрагмент ручки від горщика, вкритий червоним ангобом. Такий спосіб орнаментації і якість фарб наштовхує на думку про завезення тако- го посуду торговими шляхами через Молдову в Україну з Причорномор’я або Туреччини, тому що мармурування (східне походження) розповсю- джується в Україні у другий половині – наприкінці ХVІІІ ст. У цьому шарі трапилося шість монет, що датуються в основному ХVІІ ст. На одній з них читається дата. Це солид, матеріал – білон, дату- вання – 1658 р., місце карбування – Валахія, за государя Валахії Міхні ІІІ (1658–1659 р.). D – 1,5 см. На реверсі зображення двоголового орла під од- нією короною і напис: «SI DEUS NOBISCUM OVIS CON[TRA] NO[S]», на аверсі – зображення правителя, що в правій руці тримає скіпетр, вказано дату «1658», напис: «+IO MICHAEL•RAD DG VL•TR•PR». Таким чином, розглянута кераміка ХVІІ – початку ХVІІІ ст. дозво- ляє вбачати розквіт монастиря у ХVІІ ст., вірогідно, підтверджуючи його зв’язок з козаками і козацьким повстанням на чолі з Б. Хмельницьким, про що згадується в історичних записках [6]. Наявність достатньої кіль- кості столового і кухонного полив’яного посуду, в тому числі й імпортного з мармуруванням, що на той час ще не користувалося широким попитом серед заможного населення в Україні, підтверджує зв’язки монастиря з південними територіями, з яких до монахів потрапляв східний посуд, який міг належати монастирській еліті. Про лояльність відношення пра- вославного монастиря до інших релігій, в тому числі і мусульманської, свідчить використання в побуті посуду з мусульманськими написами. Як бачимо, керамічні вироби характеризують матеріальну, а разом з нею і ду- ховну культури прикордонного православного монастиря, що вбирали в себе впливи різних культурних традицій. Список літератури 1 Виногродська Л.І. Звіт про археологічні дослідження в м. Бар у 2007 році. // НА ІА НАНУ. – 106, 108 с. 2. Лариса Виногродська. Археологічні дослідження замку у с. Зіньків Хмельницької області // Нові дослідження памяток археології козацької доби в Україні. – К., 1996. – Вип. 5. – С. 35–38. 3. Л.І. Виногродська. Замки XІІІ–XV ст. на Побужжі (фортифікації, матеріальна куль- тура)// Збірник, присвячений 70-річчю академіка П.П. Толочка. – К., 2008. – С. 335– 343. 4. Хынку И.Г. Молдавская народная керамика. – Кишинев, 1969. – С. 116–117. 5. Alexandru Artimon. Civilizaţia medievală urbană din secolele XIV–XVII (Bacău, Tg. Trotuş, Adjud). – Bacău, 1998. – S. 273. – Fig. 93: 4-5, 8. 6. Сецинский Е. Лядавский скальный монастырь // Труды Подольского Епархиально- го историко-статистического Комитета. – Каменец-Подольск, 1890/1891. – Выпуск Пятый. – С. 318–320; Димитрій. Печерні монастирі, скити та келії у світі й Україні // Основа. – 1995. – № 6. – С. 118–134; Rolle A. Po malych drogach // Kosy. – 1884. – T. 38. – S. 277–278.