Середньодніпровська кераміка з розкопок на о. Байда
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2013
|
| Schriftenreihe: | Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76479 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Середньодніпровська кераміка з розкопок на о. Байда / В. Пустовалов // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 104-109. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-76479 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-764792015-02-11T03:02:59Z Середньодніпровська кераміка з розкопок на о. Байда Пустовалов, В. Дослідження пам’яток археології козацької доби 2013 Article Середньодніпровська кераміка з розкопок на о. Байда / В. Пустовалов // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 104-109. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2078-0850 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76479 uk Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Дослідження пам’яток археології козацької доби Дослідження пам’яток археології козацької доби |
| spellingShingle |
Дослідження пам’яток археології козацької доби Дослідження пам’яток археології козацької доби Пустовалов, В. Середньодніпровська кераміка з розкопок на о. Байда Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| format |
Article |
| author |
Пустовалов, В. |
| author_facet |
Пустовалов, В. |
| author_sort |
Пустовалов, В. |
| title |
Середньодніпровська кераміка з розкопок на о. Байда |
| title_short |
Середньодніпровська кераміка з розкопок на о. Байда |
| title_full |
Середньодніпровська кераміка з розкопок на о. Байда |
| title_fullStr |
Середньодніпровська кераміка з розкопок на о. Байда |
| title_full_unstemmed |
Середньодніпровська кераміка з розкопок на о. Байда |
| title_sort |
середньодніпровська кераміка з розкопок на о. байда |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Дослідження пам’яток археології козацької доби |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76479 |
| citation_txt |
Середньодніпровська кераміка з розкопок на о. Байда / В. Пустовалов // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 104-109. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| series |
Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| work_keys_str_mv |
AT pustovalovv serednʹodníprovsʹkakeramíkazrozkopoknaobajda |
| first_indexed |
2025-07-06T00:53:30Z |
| last_indexed |
2025-07-06T00:53:30Z |
| _version_ |
1836856860471197696 |
| fulltext |
104
Василь Пустовалов (Київ),
студент Київського національного університету ім. Т. Шевченка
Середньодніпровська кераміка з розкопок на о. Байда
Систематичні археологічні роботи на о. Байда ведуться з 1991 р. За
цей час з’ясовано стратиграфію пам’яток на острові, відкрито багато окре-
мих об’єктів різних епох від енеоліту до ХVІІІ ст. Серед них значне міс-
це займають матеріали доби середньої бронзи. Переважна більшість цих
матеріалів відноситься до катакомбного часу. Є окремі матеріали ямної
спільноти. Особливу групу становлять фрагменти кераміки, які можна
впевнено віднести до середньодніпровської культури.
В 2012 р. на о.Байда досліджувалась ділянка на південь від напів-
землянки шляхти, яка була вивчена в 2007 р. В культурному шарі доби
ранньої бронзи було виявлено декілька фрагментів кераміки, які можна
віднести з тою чи іншою мірою впевненості до середньодніпровської куль-
тури. Наведемо їх опис.
1. Фрагмент вінець горщика (?) середньої висоти, трохи відігнуті назо-
вні. Край вінець заовалений, перегін до плічок – плавний; з зовніш нього
боку під краєм вінець розміщено орнамент у вигляді горизонтальної сму-
ги, виконаної відбитками трубчастої кісточки (D=0,8 см). Загалом зафік-
совано три цілих відбитки і один частковий. Тісто складається з добре
відмученої глини, значної домішки дрібного піску, а подекуди вкраплен-
ня подрібненого кварцу. Випал окислювальний, нерівний, жовтуватий з
більш темними плямами. Фрагмент добре вигладжений. Товщина – 0,7
см (рис. 1: 1.).
2. Фрагмент плічка горщика (?). Плічко похиле, добре вигладжене
ззовні і з внутрішнього боку. Біля основи горла в верхній частині фраг-
менту простежуються залишки орнаменту у вигляді горизонтальної
смуги відбитків кістяної (?) трубочки. Діаметр відбитка – 0,7 см. Тісто
містить добре відмучену глину, великий процент дрібного піску, невеликі
вкраплення подрібненого кварцу. Випал – окислювальний, колір фраг-
менту – сірувато-рожевий. Товщина – 1 см (рис. 1: 2).
3. Фрагмент плічка горщика (?). Плічко похиле, добре вигладжена зо-
внішня і внутрішня поверхні. Біля перегину до горла нанесений орнамент
у вигляді горизонтальної смуги, виконаної відбитками трубочки овальної
форми. Випал окислювальний, колір сірувато-рожевий. В тісті добре від-
мучена глина, великий відсоток дрібного піску та вкраплення подрібнено-
го кварцу. Товщина фрагменту – 0,9 см (рис. 1: 3).
4. Фрагмент великої посудини (горщик). Фрагмент включає перегин
від плічка до вінця, а також верхню частину плічка. Зовнішня поверх-
ня загладжена, внутрішня – вигладжена зубчастим штампом. На зо-
внішній поверхні біля перегину до горла нанесений складний орнамент.
Опис орнаменту зверху до низу: горизонтальна лінія, нанесена зубчас-
105
тим штампом під перегином до горла, під нею смуга похилих відбитків
зубчастого штампу (ширина смуги 1,5 см), під цією смугою розташовані
елементи орнаменту у вигляді вертикальної ялинки, виконаної відступа-
ючою лопаточкою із ребром посередині ялинки (довжина ялинки ~ 5 см,
ширина – 1,1 см). Між ялинками по горизонталі відстань ~3,5 см. Цей про-
міжок заповнений смугою вертикальних відбитків зубчастого штампу. В
тісті присутній дрібний пісок, вкраплення кварцу (до 3,5 мм у перетині)
та, можливо, шамот. Випал нерівномірний, коричневого кольору з більш
світлими плямами. Товщина фрагмента 0,75 см – плічко, 1,1 см – у пере-
гині (рис. 1: 5).
5. Фрагмент вінець посудини (горщик-?) вінця прямий, зріз рівний,
слабо закруглений. Внутрішня та зовнішня поверхні добре вигладжені.
В тісті дрібний пісок і подрібнений кварц, можливо, шамот. На зовнішній
поверхні нанесений орнамент у вигляді горизонтальної неохайної ялинки
в два ряди. Товщина фрагменту – 0,8 см (рис. 1: 7).
6. Фрагмент плічка великої посудини, поверхня загладжена гребін-
частим штампом, особливо яскраво це простежується на внутрішньому
боці. Зовнішня поверхня додатково вигладжена. На зовнішній поверхні
нанесено орнамент у вигляді вертикальних ялинок, відстань між якими
– 4,2 см. Довжина ялинок, що збереглася, – 4,5 см, ширина – 1,4 см. Орна-
мент нанесений відступаючою лопаточкою. У тісті, крім піску, присутня
жорства, в перетині до 4-х мм (рис. 2: 1).
7. Фрагмент плічка, схожий із фрагментами № 4 та № 6 за складом тіс-
та та випалом. Відміна від фрагменту №4 полягає лише в тому, що від-
стань між вертикальними ялинками не заповнена смугою вертикального
штампу (рис. 2: 3).
8. Фрагмент вінець посудини (горщик-?) разом із горлом до перегину
шийки. Горло вертикальне, зріз вінець плаский, дещо заовалений. По-
верхня ретельно загладжена. Слідів розчосів штампу немає. На зовнішній
поверхні нанесено горизонтальний ялинковий штампований орнамент у
чотири смуги (2-і смуги ялинки). У тісті дрібний пісок, крупна жорства
(3,5 мм у перетині), невелика кількість шамоту. Товщина вінець – 0,9 см.
Плічка – 1,2 см. Випал окислювальний, коричневого кольору (рис. 1: 4).
9. Фрагмент вінець посудини. Комірцеві вінця. Верхня частина має по-
хилу під кутом насічку. На самих вінцях вертикальні відбитки палички з
нерівним краєм на зовнішньому боці. В тісті дрібний пісок і шамот. Випал
відновлювальний. Черепок на зламі чорний. Товщина фрагменту – 1см
(рис. 2: 2).
10. Фрагмент плічка посудини. Поверхня добре загладжена з обох бо-
ків. На внутрішній поверхні залишки відбитків гребінчастого штампу. На
зовнішній поверхні нанесений орнамент у вигляді вертикальної ялинки.
Орнамент виконаний відступаючою лопаткою. В тісті пісок, шамот, жор-
106
ства. Випал нерівномірний (ззовні – світло-коричневий, жовтуватий, вну-
трішня поверхня – чорна). Товщина 0,7 см (рис. 1: 6).
11. Фрагмент плічка з переходом на горло, яке відламане. Поверхня до-
бре вигладжена з обох боків. На зовнішньому боці залишки орнаментації у
вигляді горизонтальної ялинки, виконаної відбитками шнура, намотаного
на мотузку. Тісто містить жорству, дрібний пісок. Випал окислювальний,
фрагмент має світло-сірий колір. Товщина 1,1 см (рис. 1: 8).
До середньодніпровської культури можна віднести і низку інших зраз-
ків кераміки, знайдених у попередні роки (Пустовалов, 1998). Так у 1991
р. неподалік від кузні XVI ст. було виявлено горщик з характерним серед-
ньодніпровським орнаментом, виконаним торцем плоского орнаментиру.
Виявлена верхня частина горщика: горло пряме, невисоке; висота шийки
~ 4 см, висота плічка 5,5 см. Вінця косо зрізані до внутрішньої сторони,
діаметр вінець ~ 17 см, найбільший діаметр тулуба – 21,5 см. Орнамент
складається з горизонтальних рядів насічок. В рядах насічки чергуються
за нахилом: похилі, вертикальні і ділянки похилих в різні боки. Випал не-
рівномірний – темно-коричневого кольору (рис. 3: 1).
Наступний фрагмент горщика також орнаментом у вигляді горизон-
тальних відбитків торця орнаментира (рис. 3: 2).
Подібні фрагменти траплялися і пізніше. Так було знайдено фрагмент
вінець і горла посудини. Вінця трохи загнуті в середину. Під вінцями по
горлу іде орнамент у вигляді 2-х горизонтальних смуг ялинки, зроблених
тор цем орнаментиру (рис. 3: 4). Подібна орнаментика виявлена на фрагмен-
ті посудини (можливо, чаші) у вигляді похилих розріджених смуг, викона-
них паралельними відбитками торцевої частини орнаментиру (рис. 3: 5).
Цікавою є й орнаментація двох наступних фрагментів, де також присут-
ні відбитки торцевої частини орнаментиру у вигляді смуг ялинки (рис. 3: 6,
7). На першому з них простежуються три рівні горизонтальні смуги, нане-
сені відступаючою лопаточкою, а на другому – зображений більш складний
орнамент у вигляді вертикальної ялинки, виконаної торцем орнаментиру,
до якої зліва підходять під кутом 70° смуги похилих відбитків штампу, роз-
межовані паралельними їм лініями, що прокреслені орнаментиром.
Рідкісною виявилася знахідка фрагменту вінець курильниці (рис. 3:
3), де простежується орнамент на внутрішній поверхні посудини у вигляді
вер тикальної смуги з горизонтальних 5-ти прокреслених орнаментиром
ліній із перпендикулярними до них смуг, які також складаються з таких
само прокреслених орнаментиром ліній. На одному з фрагментів орнамент
пред ставлений прокресленим паркетним орнаментом (рис. 3: 9). Наступ-
ним є фрагмент горла і вінець посудини. Вертикальні, трохи відігнуті на
зовні вінця, плоско зрізані. В основі шийки – орнамент у вигляді верти-
кальних, не дуже охайних прокреслених ліній (рис. 3: 10). Також є цікавим
фрагмент (рис. 3: 12) з орнаментацію у вигляді ялинки, зробленої торцевою
частиною орнаментиру із прокресленою паралельно ій лінією.
107
Крім безпосередньо середньодніпровських елементів, в керамічному
комплексі о. Байди можна виділити окремі фрагменти посуду доби брон-
зи, які не ідентифікуються як катакомбні. Тому можна припустити, що
вони належать не безпосередньо до середньодніпровської культури, а до
загалом шнурових культур північно-західної України. Так до цієї групи
кераміки можна віднести горщик (рис. 3: 11) з прямим, добре виділеним
горлом (невисоке – 4,5 см), край вінець має невеличкий бортик на зовніш-
ньому боці, круті плічки. Найбільший діаметр посудини – 43,2 см. Тісто
важке, із значною домішкою піску. Випал якісний окислювальний, світло-
жовтого кольору. По плічку і верхній частині тулубу нанесений орнамент
Рис. 1. Матеріали експедиції
на о. Байда, 2012 р.
Рис. 2. Матеріали експедиції
на о. Байда, 2012 р.
Рис. 3. Матеріали експедицій
на о. Байда, 1991–1998 рр.
108
у вигляді вертикальних «рушників», виконаних відбитками шнура, між
якими через смугу нанесені відбитки напівкруглого інструменту. Подібні
орнаменти відомі для шнурових культур Волині (Свєшніков 1974; с. 41,
рис. 8; с. 92, рис. 28; с. 177, рис. 53). Можливо, до цього горщика належить
фрагмент посудини з наліпною ручкою з горизонтальним отвором в ній
розмірами (приблизно) заввишки 8,6 см, а завширшки – 5,5 см. Діаметр
отвору 0,8 см (рис. 3: 8). Останній фрагмент верхньої частини посуди-
ни має пряме горло з дуже невеликим бортиком під вінцями, круті під-
креслені плічки, в тісті пісок, випал не дуже якісний, світло-коричневого
кольору. По горлу і плічкам нанесено орнамент у вигляді шести горизон-
тальних смуг, виконаних відбитками круглої палички-орнаментира (рис.
3: 13).
Протягом довгого часу пам’ятки середньодніпровської куль тури та
катакомбної спільності розглядалися як дуже близькі. Середньодні-
провські пам’ятки були навіть включені Т.Б. Поповою як окремий варі-
ант в катакомбну культуру (Попова, 1955). Лише завдяки дослідженням
та зусиллям І.І. Артеменка (Артёменко, 1967) та М.М. Бон даря (Бондарь,
1974) середньодніпровська культура набула статусу окремої самостійної
культури. Довгий час пам’ятки епохи бронзи на території Канівського
природного заповідника розглядалися як виключно середньодніпров-
ські. Лише в 1989 р. М.М. Ієвлєв та І.Л. Сєрдюкова виділяють в канівській
групі середньодніпровської культури матеріали катакомбної спільності
(Иевлев, Сердюкова, 1989, с. 36-37). Вони дають й інтерпретацію цьому
явищу. На думку цих фахівців, через аридизацію клімату в Північному
Причорномор’ї в кінці ІІІ – перший чверті ІІ тис. до н.е. катакомбне на-
селення використовувало Середнє Подніпров’я в якості літніх пасовищ.
Цим і пояснюється наявність катакомбних матеріалів на теренах канів-
ських городищ. Зворотній вплив детально не простежувався. Лише під
час розкопок у 1991 р. на о. Байда (Мала Хортиця) було виявлено кера-
міку з середньодніпровським орнаментом (Іллінський, Пустовалов, 1992,
с.145). Її наявність на півдні України можна було передбачати, тому що
середньодніпровські, взагалі шнурові, впливи фіксуються фахівцями
вже серед матеріалів ямної спільноти (Иванова, 2001). Наведені вище ма-
теріали розкопок з острова мала Хортиця (Байда) дають змогу стверджу-
вати присутність середньодніпровських племен в Нижньому Подіпров’ї.
Переважна більшість середньодніпровської кераміки на о. Байда є не на-
слідуванням, а прямими імпостами.
Все це свідчить про перебування як населення катакомбної спільноти
у Середньому Подніпров’ї, так і населення середньодніпровської культу-
ри у Нижньому Подніпров’ї. Цей факт, імовірно, був результатом сезон-
них перекочувань. На основі знахідок на о. Байда можна припустити, що
представники середньодніпровської культури взимку спускалися в Ниж-
нє Подніпров’я на зимівники зі своїми стадами, а влітку поверталися в Се-
109
реднє Подніпров’я. Туди ж приходили влітку носії катакомбних культур з
півдня України (Иевлев, Сердюкова, 1989, с. 36–37). Це дає змогу зробити
припущення про наявність відгінного скотарства у населення середньо-
дніпровської культури. Також, можливо, що ці дві спільноти знаходились
у тісних (шлюбних) стосунках, оскільки як середньодніпровський ма-
теріал зустрічається в катакомбних поселеннях, так і катакомбний – на
середньодніпровських. Рішення цього питання потребує подальших до-
сліджень.
Література
1. Артеменко И.И. Племена Верхнего и Среднего Поднепровья в эпоху бронзы // МИА.
– М., 1967. – № 148. – 139 с.
2. Бондарь Н.Н. Поселения Среднего Поднепровья эпохи ранней бронзы. – К. : Вища
школа, 1974. – 176 c.
3. Иванова С.В. Социальная структура населения ямной культуры Северо-Западного
Причерноморья. – Одесса: Друк, 2001. – 244 с.
4. Иевлев М.М., Сердюкова И.Л. К вопросу о причинах проникновения катакомбных
племён в лесостепное Поднепровье//Проблемы археологии Сумщины: тез. докл.
конф. – Сумы: Путивльская типография, 1989. – С. 36–37.
5. Іллінський В.Є., Пустовалов С.Ж. Фортеці на острові Мала Хортиця (Байда): по-
переднє повідомлення // Праці центру пам’яткознавства. – Київ, 1992.– Вип. 1. –
С. 142–156.
6. Пустовалов С.Ж. Многослойное городище на о. Малая Хортиця (Байда) // Наукові
праці Історичного факультету Запорізького державного університету. – Запоріжжя:
Вид-во ЗДУ, 1998. – Т. 13. – С. 162–188.
7. Свєшніков І.К. Історія населення Передкарпаття, Поділля і Волині в кін. III – на поч.
II тисячоліття до нашої ери. – К.: Наукова думка, 1974. – 206 с.
Олександр Ткаченко (Полтава),
завідувач НД відділу фондів Полтавського краєзнавчого музею
Віталій Яремченко (Полтава),
старший науковий співробітник НД відділу історії пізнього середньовіччя
та нової історії Полтавського краєзнавчого музею
Глиняний посуд ХVІІ–ХVІІІ століть
з міщанського житла м. Полтави
Восени 2007 р. співробітники Полтавського краєзнавчого музею про-
водили нагляд за будівельними роботами, що почалися по вул. Консти-
туції, 13 у м. Полтава на місці зруйнованого будинку ХІХ ст. У ході буді-
вельних робіт у північно-східній частині котловану були виявлені залиш-
ки жилого будинку ХVІІІ ст.
Особливості просторового середовища даної місцевості обумовлені її
місцезнаходженням поряд з Полтавською фортецею. На картах і схемах
Полтави ХVІІІ ст. дана територія позначена у складі забудови верхнього
передмістя, розділеного на окремі квартали. Картографічні джерела до-
|