Глиняний посуд ХVІІ–ХVІІІ століть з міщанського житла м. Полтави

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2013
Автори: Ткаченко, О., Яремченко, В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2013
Назва видання:Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76480
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Глиняний посуд ХVІІ–ХVІІІ століть з міщанського житла м. Полтави / О. Ткаченко, В. Яремченко // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 109-115. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-76480
record_format dspace
spelling irk-123456789-764802015-02-11T03:02:28Z Глиняний посуд ХVІІ–ХVІІІ століть з міщанського житла м. Полтави Ткаченко, О. Яремченко, В. Дослідження пам’яток археології козацької доби 2013 Article Глиняний посуд ХVІІ–ХVІІІ століть з міщанського житла м. Полтави / О. Ткаченко, В. Яремченко // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 109-115. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2078-0850 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76480 uk Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Дослідження пам’яток археології козацької доби
Дослідження пам’яток археології козацької доби
spellingShingle Дослідження пам’яток археології козацької доби
Дослідження пам’яток археології козацької доби
Ткаченко, О.
Яремченко, В.
Глиняний посуд ХVІІ–ХVІІІ століть з міщанського житла м. Полтави
Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні
format Article
author Ткаченко, О.
Яремченко, В.
author_facet Ткаченко, О.
Яремченко, В.
author_sort Ткаченко, О.
title Глиняний посуд ХVІІ–ХVІІІ століть з міщанського житла м. Полтави
title_short Глиняний посуд ХVІІ–ХVІІІ століть з міщанського житла м. Полтави
title_full Глиняний посуд ХVІІ–ХVІІІ століть з міщанського житла м. Полтави
title_fullStr Глиняний посуд ХVІІ–ХVІІІ століть з міщанського житла м. Полтави
title_full_unstemmed Глиняний посуд ХVІІ–ХVІІІ століть з міщанського житла м. Полтави
title_sort глиняний посуд хvіі–хvііі століть з міщанського житла м. полтави
publisher Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate 2013
topic_facet Дослідження пам’яток археології козацької доби
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76480
citation_txt Глиняний посуд ХVІІ–ХVІІІ століть з міщанського житла м. Полтави / О. Ткаченко, В. Яремченко // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 109-115. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні
work_keys_str_mv AT tkačenkoo glinânijposudhvííhvííístolítʹzmíŝansʹkogožitlampoltavi
AT âremčenkov glinânijposudhvííhvííístolítʹzmíŝansʹkogožitlampoltavi
first_indexed 2025-07-06T00:53:32Z
last_indexed 2025-07-06T00:53:32Z
_version_ 1836856863012945920
fulltext 109 реднє Подніпров’я. Туди ж приходили влітку носії катакомбних культур з півдня України (Иевлев, Сердюкова, 1989, с. 36–37). Це дає змогу зробити припущення про наявність відгінного скотарства у населення середньо- дніпровської культури. Також, можливо, що ці дві спільноти знаходились у тісних (шлюбних) стосунках, оскільки як середньодніпровський ма- теріал зустрічається в катакомбних поселеннях, так і катакомбний – на середньодніпровських. Рішення цього питання потребує подальших до- сліджень. Література 1. Артеменко И.И. Племена Верхнего и Среднего Поднепровья в эпоху бронзы // МИА. – М., 1967. – № 148. – 139 с. 2. Бондарь Н.Н. Поселения Среднего Поднепровья эпохи ранней бронзы. – К. : Вища школа, 1974. – 176 c. 3. Иванова С.В. Социальная структура населения ямной культуры Северо-Западного Причерноморья. – Одесса: Друк, 2001. – 244 с. 4. Иевлев М.М., Сердюкова И.Л. К вопросу о причинах проникновения катакомбных племён в лесостепное Поднепровье//Проблемы археологии Сумщины: тез. докл. конф. – Сумы: Путивльская типография, 1989. – С. 36–37. 5. Іллінський В.Є., Пустовалов С.Ж. Фортеці на острові Мала Хортиця (Байда): по- переднє повідомлення // Праці центру пам’яткознавства. – Київ, 1992.– Вип. 1. – С. 142–156. 6. Пустовалов С.Ж. Многослойное городище на о. Малая Хортиця (Байда) // Наукові праці Історичного факультету Запорізького державного університету. – Запоріжжя: Вид-во ЗДУ, 1998. – Т. 13. – С. 162–188. 7. Свєшніков І.К. Історія населення Передкарпаття, Поділля і Волині в кін. III – на поч. II тисячоліття до нашої ери. – К.: Наукова думка, 1974. – 206 с. Олександр Ткаченко (Полтава), завідувач НД відділу фондів Полтавського краєзнавчого музею Віталій Яремченко (Полтава), старший науковий співробітник НД відділу історії пізнього середньовіччя та нової історії Полтавського краєзнавчого музею Глиняний посуд ХVІІ–ХVІІІ століть з міщанського житла м. Полтави Восени 2007 р. співробітники Полтавського краєзнавчого музею про- водили нагляд за будівельними роботами, що почалися по вул. Консти- туції, 13 у м. Полтава на місці зруйнованого будинку ХІХ ст. У ході буді- вельних робіт у північно-східній частині котловану були виявлені залиш- ки жилого будинку ХVІІІ ст. Особливості просторового середовища даної місцевості обумовлені її місцезнаходженням поряд з Полтавською фортецею. На картах і схемах Полтави ХVІІІ ст. дана територія позначена у складі забудови верхнього передмістя, розділеного на окремі квартали. Картографічні джерела до- 110 повнюються писемними даними, зокрема матеріалами Румянцевського опису полкового міста Полтави 1765 р. Згідно з ними дана місцевість зна- ходилася в межах кварталу, що виходив до широкої відкритої площі перед міськими укріпленнями – т.зв. «передполя» (тепер – Сонячний парк) – на ділянці між Київськими та Спаськими воротами фортеці. З південно-за- хідного боку квартал був окреслений вулицею Київською (сучасна вул. Жовтнева), з північно-східного – вулицею Спаською (вул. Паризької Ко- муни), з північно-західного – вулицею Срітенською (вул. Комсомольська). На межі кварталу та площі знаходилася вулиця з однорядною забу- довою (де, власне, і проводилися рятівні дослідження). Напевне, це була вулиця «Филиповая», опис якої найбільше відповідає даній місцевості. Близькість до фортеці визначила щільність її забудови. Усього на вулиці зазначено 5 дворів, на території яких розмістилося 29 хат, окремо запи- сані 2 бездвірні хати. Крім того тут розміщувалися господарські будівлі, 2 сади та 21 м’ясна лавка. Дві хати були перетворені на шинки. На лівій стороні вулиці були записані такі власники: «187. Двор сотне полтавской козака Василя Мищенка з братьямы... 188. Бездворная хата одна отстав- ного солдата Мирона Бичкова… 189. Сад и принем одна пустая хата, пол- тавского купца Ивана Мосьпана… 190. Двор подданного генералного Семе- на Кочубея Афанасия Пащенка уроженца Гадяцкого полку… 191. Двор пол- тавского купца Демяна Заливаки… 192. Безворная хата одна полтавского полкового старшего канцеляриста Василя Марченка… 193. Мясние лавки числом двадцять одна… 194. Двор его сыятелства гпдна генерал-фелдмар- шала и разних орденов кавалера графа Алексея Грыгорыевича Разумов- ского» [1]. Досліджувані об’єкти знаходилися, приблизно, у центральній частині вулиці. Залишки жилого будинку ХVІІІ ст. були виявлені в материковому ґрунті на глибині 3,4 м від денної поверхні до глибини 5,2 м. Вона мала підпрямокутну форму, орієнтовану по вісі північний захід – південний схід з розмірами сторін 5,5х4,1 м. Північно-західна стінка ями №2 була пошкоджена ямою №3. Очевидно, остання використовувалася як яма для сміття та побутових відходів, оскільки у її заповненні були знайдені кіст- ки свійських тварин, фрагменти глиняного посуду, що датуються ХІХ ст. Заповнення ями №2 складалося з горизонтальних пластів різної тов- щини. Під мішаним гумусовим горизонтом з домішками глини, попелу, перетрухлого та горілого дерева (0,1–0,6 м), йшов доволі потужній од- норідний шар суглинку (0,4–0,7 м), нижче якого знаходились залишки дерев’яних конструкцій та попіл (0,1 м). Під ними знову йшов пласт су- глинку, змішаного з піском (0,3 м), у якому знаходився прошарок трухло- го дерева (0,05–0,06 м). Шар суглинку поступово зменшувався до північ- но-східної стінки ями. Не виключено, що засипали яму №2 ґрунтом, який брали під час копання ями №1. Це припущення опосередковано підтвер- джується дещо молодшими знахідками з ями №1. Від споруд збереглися 111 лише нижні, занурені на значну глибину частини. Яма №2 датується ча- сом ХVІІІ ст., що підтверджує знахідка російської монети – «полушки» – 1731 р. Вірогідно, яма слугувала за підвальне приміщення двоповерхового жилого будинку ХVІІІ ст. Розміри її наземної надбудови могли переважа- ти над підземною частиною. Що ж стосується будівництва двоповерхових жител, то, напевно, подібна практика мала місце у Полтаві вже у ІІ пол. ХVІІ ст. Так, 18 вересня 1676 р. мешканець с.Жуки Денис Чудновщенко продав недобудований будинок полковому осавулу Івану Насвіту. Буди- нок був придбаний з попередньою умовою, згідно з якою продавець брав на себе певні зобов’язання: «… мею его добудовати, укрити, як призвой- та [як водиться – авт.], … так, як в людей, мею пристойне выставити; … [дом – авт.] мею в паз с подвалин и у выш збудувати…». [2]. Особливо наголошувалось, що попередній власник має зробити все так, як водить- ся («як призвойта»), «як в людей». Найбільш імовірним виглядає припу- щення, що у даному випадку мова йде саме про двоповерхову споруду. Із тексту угоди стає зрозуміло, що зведена споруда повинна була являти со- бою дерев’яний зруб, який зводився із тесаного бруса. Кінці бруса – т.зв. «вінці» – з’єднувалися (в’язалися) «в паз». У попередніх розвідках вже публікувалися матеріали із розкопок по вул.Конституції, 13 у м. Полтава. [3] Дана публікація буде присвячена глиняним виробам з ями №2. У ході дослідження в об’єкті були виявлені численні фрагменти глиняного посуду, пічних кахлів, люльки, глиняні дитячі іграшки, будівельна цегла, фрагменти скляних та залізних виробів, монети [4]. Глиняні вироби поділяються на шість груп, об’єднаних спіль- ними морфологічними ознаками: кухонний та столовий посуд, іграшки, технічні вироби, будівельна кераміка та дрібна керамічна пластика. Найбільш численна група знахідок представлена фрагментами кухон- ного (горщики, покришки, макітри) та столового (миски, полумиски, гле- ки) посуду. Виявлені тут фрагменти кухонного посуду належали горщи- кам, що відрізняються за розміром та орнаментацію. За формою вони по- діляються на кілька типів: до першого типу належать горщики з покатим, дещо присадкуватим тулубом, вінця злегка відігнуті назовні (рис. 1: 1; 2: 5-7, 9); до другого типу відносяться горщики з рискою на тулубі – різким залом у місці переходу плічок у тулуб, вінця різної висоти, злегка вигнуті назовні, з внутрішнього боку мають закраїну (рис.1: 2-4; 2: 4); горщики третього типу подібні до горщиків першого тупу, з тією лише різницею, що мають більшу крутизну плічок, вінця невисокі, дугоподібної форми, з зовнішнього боку підведені прокресленою рискою (рис. 1: 5); горщики четвертого типу покатої форми, вінця прямі, рідше дугоподібної форми, підняті вертикально, з зовнішнього боку підведені рискою (рис. 1: 6-13); останній – п’ятий тип –представлений двома невеликими горщиками (рис. 2: 8, 10) з високими, вигнутими назовні вінцями та опуклим тулу- бом. Більшість горщиків прикрашена мальованими орнаментами у ви- 112 гляді прямих та хвилястих ліній, кривульок, ляпок, косих рисок, нане- сених червоною й білою фарбою. Орнаменти розміщені на вінцях, шийці, плічках, у верхній частині тулуба. Зустрічається ангобування та крайку- вання, у рідких випадках – прокреслені горизонтальні лінії чи смуги. Неодмінним супутником горщиків є покришки. Вони мають зрізано- конічну форму, з пласким копитцем на вершині. Від краю вінець до тулуба кріпилося вухо. З внутрішнього боку покришок під вінцем є невеликий бортик – «заріз», що забезпечував герметичність їх прилягання до посу- ду. Виявлені під час досліджень зразки дають можливість стверджувати, що форма покришок не була сталою. Звичайно, вироби були неоднакови- ми навіть у межах однієї майстерні. Проте і цей різновид посуду з плином часу також зазнав певних, хоча в цілому і невеликих, змін. Так, маємо із розкопок кілька покришок (рис. 3: 1-3), що на думку авторів статті є най- більш архаїчними: порівняно із іншими виробами вони майже правиль- ної зрізаноконічної форми, із чітко виокремленим копитцем невеликого діаметру (3,5–3,8 см). З часом копитце стало більш пласким, його діаметр збільшився до 5,5–6,5 см (рис. 3: 4-5, 10). Останнє, можливо, пов’язано із додатковим використанням покришки у якості невеликої ринки або мис- ки, у яких почали готувати страви. Про це, зокрема, свідчить наявність кіптяви на внутрішній поверхні покришок. Згодом зазнала змін форма виробів – поряд з конічними з’явилися напівсферичні покришки (рис. 3: 11-18); на тулубі вище вінця з’явився невеликий залом, або виступ – ребро (рис. 3: 19-28). У всьому іншому всі перелічені покришки нічим не відріз- нялися від більш ранніх виробів. Наступний різновид кухонного посуду, виявлений під час досліджень, – макітри. Вони мають зрізаноконічну форму, з округлою верхньою час- тиною, що звужується від вінець до денця, розхилені бічні стінки та не- виразну шийку. Вінця потовщені, відігнуті під великим кутом назовні, з внутрішнього боку мають заріз. Прикрашені по вінцях, шийці та верхній частині тулуба мальованими орнаментами у вигляді прямих та хвиляс- тих ліній, нанесених білим ангобом (рис. 4: 1-3). Окрему групу знахідок становлять невеликі за розміром посудини – т. зв. «монетки». Форми «монеток» наслідували поширені форми горщиків: вони мають покату, дещо присадкувату форму, з рискою на тулубі чи без неї (рис. 2: 1-4). Як і великі горщики, «монетки» прикрашені на вінцях та плічках мальованими і прокресленими орнаментами у вигляді прямих ліній, хвильок з різними кривульками, ляпками, рисками і т.п. Набір столового посуду репрезентують фрагменти простих, полив’яних мисок, глеків, тиковок. Миски – найбільш чисельна група столового посу- ду – представлені великим різновидом посудин самих різних форм та роз- мірів. Є миски з піднятими вертикально, відігнутими під кутом, розхи- леними берегами. Денця мисок мають характерні зрізи по краю (рис.7: 1). За формою миски поділяються на т.зв. «прості» (рис. 5: 5-6), «полумиски» 113 (рис. 5: 3-4), «кандійки» (рис. 7), «соусники» (рис. 5: 1), «тарілки» (рис. 6), «блюдця» [5]. За розміром переважають глибокі миски середніх та вели- ких розмірів – «одиначки», «двійники», «трійники» (25–37 см). В орна- ментації мисок використані різні техніки їх декорування – нанесення побілки («побілові миски»), фарбування у червоний колір («червінькові миски»), «малювання», ангобування. Миски прикрашені на берегах орна- ментальними композиціями у вигляді описок, хвильок, ляпок, рисок. На двох виробах є підполивні розписи, стилізовані під рослинні мотиви – Рис. 1. м. Полтава, вул. Конституції, 13. 2007 р. Яма № 2. Горщики (1-13). Глина. Рис. 2. м. Полтава, вул. Конституції, 13. 2007 р. Яма № 2. Горщики (1-10), глеки (11-12), тиковка (13). Глина. Рис. 3. м. Полтава, вул. Конституції, 13. 2007 р. Яма № 2. Покришки (1-28). Глина. Рис. 4. м. Полтава, вул. Конституції, 13. 2007 р. Яма № 2. Макітри (1-3). Глина. 114 т.зв. «сосонки» (рис. 7: 2), «виноград» (рис. 6: 5), – покриті поверх прозо- рим поливо (яке також називали «склінням»). Рідше зустрічаються про- креслені орнаменти у вигляді ліній, смуг (рис. 6: 1) та хвильок (рис. 7: 6), нанесених під вінцями та по берегах. Глеки представлені верхніми частинами від двох предметів (рис. 2: 11-12). Обидва глеки мали тиквасту форму з відігнутими назовні вінцями, що переходили у біконічну шийку. Остання, у свою чергу, роз- ширювалася від вінець до тулуба. Перший глек був вкритий побілкою, розписаний поверху смугами та хвилькою червоного ангобу. Другий був оздоблений ритованими лініями у верхній частині. Останній, завершаль- ний різновид глиняного посуду представлений тиковками – невеликим глеками із вузькою видовженою шийкою (рис. 2: 13), що використовува- лись для зберігання різних рідин (по більшій мірі маслянистих). Вони мають округлий тулуб з утором-підставкою на денці. Поверхня тиковок вкрита побілкою. Рис. 5. м. Полтава, вул. Конституції, 13. 2007 р. Яма № 2. Миски (1-6). Глина. Рис. 6. м. Полтава, вул. Конституції, 13. 2007 р. Яма № 2. Миски (1-7). Глина. Рис. 7. м. Полтава, вул. Конституції, 13. 2007 р. Яма № 2. Миски (1-12). Глина. 115 Практично увесь посуд (за виключенням, хіба що, макітер) вкритий кіптявою, що свідчить про його тривале побутове використання. Щодо місця виготовлення, то, напевне, у даному випадку маємо справу з про- дукцією місцевих гончарських осередків (за невеликим виключенням продукції, що може бути віднесена до імпорту) [6]. Наостанок відзначи- мо, що схожі знахідки виявляли в різний час на Полтавщині, Харківщині, Дніпропетровщині [7]. Подібно до матеріалів з Полтави вони також дату- валися початком – серединою ХVIII ст. Таким чином, отримані у результаті археологічних досліджень матері- али дають можливість прослідкувати характер міської забудови, містобу- дівні традиції, деталі побуту населення Полтави козацького часу. Джерела та література 1. Місто Полтава в Румянцевському описі Малоросії 1765–1769 рр. / Упор., вступ. ст. і ком. Ю.Волошина. – К.: Наш час, 2012. – С.274–279. 2. Актовые книги Полтавского городового уряда XVII-го века. Вып. ІІІ: Справы вечи- стые 1672–1680 годов / Редакция и примечания В.Л. Модзалевского. – Чернигов: Ти- пография Г.М. Веселой, 1914. – С. 64. – Спр. 94. 3. Ткаченко О.М., Яремченко В.А. Вивчення археологічних об’єктів козацького часу у Полтаві (за матеріалами досліджень 2007 р. по вул. Конституції, 13) // АЛЛУ. – Пол- тава: Археология, 2008. – № 1/2. – С. 110–116. 4. Яремченко В., Ткаченко О. Скляний посуд XVIII – поч. ХІХ ст. з міщанської садиби м. Полтави (за матеріалами досліджень 2007 р.) // Нові дослідження пам’яток ко- зацької доби в Україні. – К., 2010. – Вип. 19. – С. 100–105. 5. Опішнянська мальована миска другої половини ХІХ – початку ХХ століття (у зі- бранні Російського етнографічного музею в Санкт-Петербурзі) / Автор-упоряд. Олесь Пошивайло, худ. Ю. Пошивайло, фотогр. Т. Пошивайло. – Опішне: Укр. на- родознавство, 2010. – 632 с. 6. Джерела з історії Полтавського полку. Середина XVII–XVIII ст.: Компути та ревізії Полтавського полку. Компут 1649 р. Компут 1718 р. / Упорядкування, підг. до друку, вступ. стаття Мокляка В.О. – Полтава: АСМІ, 2007. – С. 78; Коваленко О. Гончарні цехи Полтавського полку початку XVIII ст. за матеріалами компутів 1718, 1721 рр. // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. – К., 2004. – Вип. 13. – С. 92–99; Супруненко О.Б., Пуголовок Ю.О., Мироненко К.М., Ткаченко О.М., Шерстюк В.В., Яремченко В.А. Дослідження посаду літописної Лтави: Інститутська гора. – К.–Полтава, 2009. – Частина друга. – С. 76; Ханко О.В. Полтавський гончарський осередок у контексті новітніх археологічних досліджень // АЛЛУ. – Полтава: Архео- логія, 2000. – № 1–2 (7–8). – С. 54–60. 7. Голубєва І. Дві культурні традиції на Слобожанщині козацької доби // Нові дослі- дження пам’яток козацької доби в Україні. – К., 2009. – Вип. 18. – С. 28–31; Калаш- ник Є. Перша Маяцька сотня: деякі риси матеріальної культури (попереднє повідо- млення) // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. – К., 2009. – Вип. 18. – С. 128–133; Супруненко О., Шерстюк В. Комплекси першої половини XVIII ст. з кол. хут. Підусти поблизу Комсомольська // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. – К., 2010. – Вип. 19. – С. 3–9; Шерстюк В.В., Супруненко О.Б. Хутір Підусти поблизу Комсомольська: Риси матеріальної культури початку XVIII ст. // АЛЛУ. – Полтава: Археологія, 2009. – № 1 (25). – С. 58–71.