Керамічний комплекс з посаду Полтавської фортеці
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2013
|
| Назва видання: | Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76481 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Керамічний комплекс з посаду Полтавської фортеці / Ю. Пуголовок // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 116-120. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-76481 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-764812015-02-11T03:02:02Z Керамічний комплекс з посаду Полтавської фортеці Пуголовок, Ю. Дослідження пам’яток археології козацької доби 2013 Article Керамічний комплекс з посаду Полтавської фортеці / Ю. Пуголовок // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 116-120. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 2078-0850 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76481 uk Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Дослідження пам’яток археології козацької доби Дослідження пам’яток археології козацької доби |
| spellingShingle |
Дослідження пам’яток археології козацької доби Дослідження пам’яток археології козацької доби Пуголовок, Ю. Керамічний комплекс з посаду Полтавської фортеці Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| format |
Article |
| author |
Пуголовок, Ю. |
| author_facet |
Пуголовок, Ю. |
| author_sort |
Пуголовок, Ю. |
| title |
Керамічний комплекс з посаду Полтавської фортеці |
| title_short |
Керамічний комплекс з посаду Полтавської фортеці |
| title_full |
Керамічний комплекс з посаду Полтавської фортеці |
| title_fullStr |
Керамічний комплекс з посаду Полтавської фортеці |
| title_full_unstemmed |
Керамічний комплекс з посаду Полтавської фортеці |
| title_sort |
керамічний комплекс з посаду полтавської фортеці |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Дослідження пам’яток археології козацької доби |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76481 |
| citation_txt |
Керамічний комплекс з посаду Полтавської фортеці / Ю. Пуголовок // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 116-120. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| series |
Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| work_keys_str_mv |
AT pugolovokû keramíčnijkomplekszposadupoltavsʹkoífortecí |
| first_indexed |
2025-07-06T00:53:35Z |
| last_indexed |
2025-07-06T00:53:35Z |
| _version_ |
1836856865331347456 |
| fulltext |
116
Юрій Пуголовок (Полтава),
старший науковий співробітник Центру охорони та досліджень пам’яток
археології управління культури Полтавської облдержадміністрації
Керамічний комплекс з посаду Полтавської фортеці
В 2011 р. на одному з будівельних майданчиків Полтави, що розміщу-
вався на північному схилі Іванової гори, біля підніжжя ескарпів Полтав-
ської фортеці, досліджено рештки господарської ями та частину культур-
ного шару ранньомодерної доби [8].
Матеріали, виявлені у культурному шарі, не численні. Представлені
уламками кухонного та столового посуду (рис. 1: 1-3, 7-8), архітектурно-
декоративною керамікою (рис. 1: 9), виробами зі скла (рис. 1: 4) і двома
кулями (рис. 1: 5, 6). Останні виготовлені зі свинцю, мають діаметр 1,3 см,
одна з них дещо деформована.
Більшість знахідок походить з ями 1, яка була впущеною з рівня перед-
материка на глибину 0,40 м. За своєю формою наближена до прямокутни-
ка, з округленим кутами. Її розміри наступні: довжина – 1,40 м, ширина –
1,00 м. До конструктивних особливостей слід віднести наявність в західній
частині материкової «сходинки» шириною 0,24 м та висотою 0,16 м. Запо-
внення ями виявилося неоднорідним і добре стратифікованим. У верхній
частині вона була заповнена рихлим сіро-чорним чорноземом, який пере-
різається лінзами більш темного вмісту, насиченими вуглинами і печиною.
З цього шару походить, практично, більшість виявлених керамічних мате-
ріалів. Нижня частина заповнення – з глибини 0,20–0,30 м до 0,40 м – від-
різнялася затічним вмістом, і, як наслідок, – дещо більшою щільністю. В
цьому шарі, практично до самого дна, зустрічалася значна кількість шлаку,
кричного заліза, виплесків металу та перепалених залізних виробів.
Знахідки, виявлені в заповненні ями, представлені, головним чином,
уламками посуду.
Кухонний посуд репрезентований фрагментами горщиків, які, відпо-
відно до характеру випалу поверхні, розподіляються на дві групи, в мен-
шій мірі – покришками і макітрами.
Горщики. Морені горщики представлені уламками, що належали сімом
посудинами (рис. 2: 1-7), з невисоким вінцем, окрім одного екземпляру
(рис. 2: 2). Вінця горщиків плавно відігнуті назовні, з внутрішнього боку,
на рівні основи шийки не мають закраїни. В іншому посудини різняться
за оформленням зрізу вінця та орнаментом. У трьох випадках край він-
ця прикрашений насічками (рис. 2: 1, 2, 7), в чотирьох – заокруглений
(рис. 2: 3-6), в деяких – під зрізом розміщений врізний поясок (рис. 2: 3,
4, 6). Прикрашені переважно врізним однокомпонентним орнаментом,
що складається з хвилі (рис. 2: 2) або горизонтальних ліній (рис. 2: 4-5).
Багатокомпонентний орнамент виявлений у трьох випадках. Плічка од-
нієї посудини вкриті геометричним штампованим орнаментом з ромбів
та прямокутників, що чергуються (рис. 2: 1). Зустрічається орнамент, що
117
складається з дворядної хвилі та врізних горизонтальних ліній (рис. 2: 3).
Іншим прикладом є візерунок на фрагментах горщика, плічка якого орна-
ментовані рядом прямокутних відбитків, нанесених штампом, під яким
вміщені ряди врізних горизонтальних ліній (рис. 2: 7). На трьох горщиках
збереглися повністю або частково ручки.
Світлоглиняні горщики. В цій групі посуду виділяються п’ять посудин,
виготовлених з сіруватої глини, в якій присутні домішки піску, поверхня
на дотик нагадує поверхню горщиків давньоруського часу. Вінця горщи-
ків дещо відігнуті назовні, мають плавний перехід (основа шийки) шийки
в плічко. Край вінця заокруглений (рис. 3). Орнаментовані горщики од-
номанітно – рядами врізних горизонтальних ліній. У чотирьох випадках
орнамент нанесено під зрізом вінця та на плічках (рис. 3: 1-4), в одному
– врізна лінія вміщена в основі шийки (рис. 3: 5). На одному горщику збе-
режена ручка (рис. 3: 4).
Інші світлоглиняні горщики значно відрізняються від описаних
вище і, в першу чергу, за характером випалу поверхні та орнаментацією
(рис. 4: 1-12). Виявлені уламки посуду належать десятьом виробам. Від-
повідно до характеру орнаментальних схем вони розподіляться на кілька
груп. До першої групи можна зарахувати фрагменти горщиків, що мають
під зрізом вінця врізний поясок, в одному випадку оформлений у вигляді
хвилі, на зразок своєрідного козирка (рис. 4: 5).
До другої групи включені фрагменти вінець тонкостінних горщиків,
що прикрашені по зрізу вдавленнями, нижче яких вміщені розписи ко-
ричневим ангобом, що складаються з ліній та хвиль (рис. 4: 2-4).
Рис. 1. Полтава. Знахідки з культурних
нашарувань. 1-7 – уламки посуду;
4 – фрагмент віконниці; 5-6 – кулі;
9 – фрагмент кахлі. 1-3, 7-9 – глина;
4 – скло; 5-6 – свинець. Рис. 2. Полтава. Морені горщики. Глина
118
Третю групу горщиків складають ті, що розписані коричневим анго-
бом на шийці і плічках. Орнамент складається з ліній та хвиль, у одного
виробу під зрізом вінця вміщений неширокий врізний поясок (рис. 4: 6).
До останньої групи зараховано три горщика. Перший з них має віді-
гнуте назовні вінце, край якого заокруглений, під зрізом вміщено широ-
кий врізний поясок, в середині якого нанесено лінію коричневим ангобом.
Вінце має незначне потовщення з внутрішнього боку. В цілому ж, горщик
є тонкостінним, гарно випаленим, колір поверхні жовтуватий. Ручка збе-
режена. Прикрашений розписами ангобу, які складаються з ліній, криву-
льок та хвиль (рис. 4: 8-10).
Дещо виокремлюються із загалу два фрагменти верхніх частин гор-
щиків з відігнутим назовні вінцем, край якого заокруглений, під зрізом
вміщений вузький врізний поясок. Плічка в обох випадках прикраше-
ні рядами врізних горизонтальних ліній (рис. 4: 11, 12). Ці посудини, не
дивлячись на характер орнаментації, все ж більше тяжіють до останньої
групи горщиків, схожість між яким проявляється у характері випалу по-
верхні та тіста з якого вони зроблені.
Крім горщиків, виявлені сім фрагментів світлоглиняних ручок, дві з
яких вузькі, одна широка та чотири мають середню товщину (рис. 4: 17-23).
Покришки в колекції знахідок представлені фрагментом світлоглиня-
ного виробу, на крисах якого збережені сліди ангобу (рис. 4: 13).
Серед матеріалів є також фрагмент верхньої частини макітри, що при-
крашена розписом коричневим ангобом (рис. 4: 14).
Рис. 3. Полтава. Світлоглиняні
горщики. Глина.
Рис. 4. Полтава. Світлоглиняні
горщики (1-12), покришка (13),
макітра (14), кахлі (15-16),
ручки (17-23). Глина.
119
Столовий посуд представлений розвалом тарілки з мореною поверх-
нею, розміром 16,0 х 19,8 см, реконструйований діаметр – 20,5 см. На кри-
сах вкрита врізною хвилею, денце має утор (рис. 5).
Архітектурно-декоративна кераміка репрезентована незначною кіль-
кістю фрагментів лицевих пластин коробчастих кахлів, що прикрашені
рослинним та геометричним сюжетами (рис. 4: 15, 16).
Керамічний комплекс, з ями привертає увагу порівняно великою кіль-
кістю виробів з мореною поверхнею та прикрашених врізним орнаментом.
Якщо присутність одних, в матеріалах козацького часу Полтави не висо-
ка, то інші взагалі не відомі [13, 55; 7, 105; 11, 84–86; 99]. В зв’язку із цим на-
буває ваги питання хронології виявленого матеріалу. Вірогідно, верхньою
межею цього керамічного комплексу слід вважати кінець XVII ст., на що
вказує плавність переходу вінець у плічка горщика та відсутність ребрис-
того зламу у місці переходу плеча у тулуб, характерного для дещо пізні-
шого посуду [1, 70]. Це в повній мірі стосується морених та світлоглиння-
их горщиків. Пік побутування мореного посуду в Полтаві, як і у більшості
населених пунктах в Україні припадає на XVII ст. Орнаментальні мотиви
та морфологічні особливості таких горщиків з господарської ями, дозво-
ляють дещо звузити їх хронологію. Серед їх числа привертає увагу один
виріб (рис. 2: 7), що за стилем свого декорування має аналогії до горщиків
поч. XVII ст., однак його приземкуватість вказує на більш пізню дату, що
тяжіє до середини століття [4, 131]. Подібний горщик відомий в матеріа-
лах Кременчука [10, 35–36, рис. 2]. Вироби зі світлої глини, також знахо-
дять аналогії у комплексах, що датуються в межах XVII ст. Якщо горщики
з простим округлим зрізом вінця та рельєфним стилем декорування дату-
ються першою половиною XVII ст. [13, рис. 20:ІІ 2б; 12 с. 37–38, рис. 20; 14,
с. 187, рис. 1], то посудини з вінцями, прикрашеними насічками та розпи-
сані ангобами, більш характерні для другої половини XVII ст., хоча відомі
і в комплексах рубежу XVII–XVIIІ ст. [2; 12, 38–39, рис. 21; 5, 30, рис. 1:12].
Отже, досліджена яма належить до числа порівняно рідкісних госпо-
дарсько-побутових об’єктів другої половини XVII ст. і пов’язується з ді-
Рис. 5. Полтава. Морена миска. Глина.
120
яльністю кузні козацької епохи. Це перший випадок фіксації та схилах
Полтавської фортеці місця виробничої діяльності ковалів. В той же час
виявлення на цій ділянці культурних нашарувань доби Руїни, ставить
питання про час та характер освоєння території північного сходу фортеці,
де сформувався один з міських посадів – Панянка. Припинення діяль-
ності цього об’єкту вірогідно слід пов’язувати з подіями конфлікту між
І. Виговським та М. Пушкарем [3, 230–231; 6, 42–43; 9, 52–54]. Виявлені
матеріали доповнюють і розширюють джерельну базу для вивчення істо-
ричної забудови полкової Полтави.
Джерела та література
1. Археологія доби українського козацтва / Телегін Д.Я., Виногродська Л.І., Тито-
ва О.М. та ін. : Навч. посібник. – К. : Вид. ІЗМН, 1997. – 336 с.
2. Буйлук М. Гончарний комплекс кінця XVII – початку XVIIІ ст. із Переяслава //
Українське гончарство : Наук. зб. за минулі літа. – Київ-Опішня: Молодь, Україн-
ське народознавство, 1993. – Кн. 1. – С. 250–253.
3. Величко С. Літопис [пер. В. О. Шевчука; відп. ред. О. В. Мишанич]. – К. : Дніпро,
1991. – Т. 1. – 371 с.
4. Виногродська Л.І. До історії керамічного та скляного виробництва на Україні у
XIV–XVIII ст. // Археологія. – 1997. – № 2. – С. 129–140.
5. Голубева І. Відновлення дослідження Валківської фортеці // Нові археологічні до-
слідження пам’яток козацької доби в Україні. – К. : Вид. ЦП НАНУ і УТОПіК, 2006.
– Вип. 15. – С. 27–31.
6. Мицик Ю. А. Гетьман І. Виговський. – К. : ВД «КМ Академія», 2004. – 84 с.
7. Пуголовок Ю.О., Калашник Є.С. Дослідження Полтавської фортеці: Старе місто. –
К.–Полтава, 2009. – 132 с.
8. Пуголовок Ю.О., Супруненко О.Б. Звіт про науково-рятівні наглядові археологічні
дослідження на передгородді Полтавської фортеці у м. Полтаві в 2011 р. (вул. Панян-
ка, 1, пров. Коперніка, 6) // НА ЦОДПА. – Ф. е. – Спр. 665. – 31 арк.
9. Сальніков В. Унікальний казанок з місця битви військ І. Виговського та М. Пушкаря
у 1658 році // Нові археологічні дослідження пам’яток козацької доби в Україні. – К.:
вид. ЦП НАНУ і УТОПіК, 2011. – Вип. 20. – Ч. І. – С. 49–54.
10. Супруненко О.Б., Пашкевич Г.О., Калашник Є.С. Знахідки з господарської ями се-
редини XVII ст. у Кременчуці // АЛЛУ. – 2009. – № 1 (25). – С. 35–40.
11. Супруненко О.Б., Пуголовок Ю.О. Мироненко К.М., Ткаченко О.М., Шерстюк В.В.,
Яремченко В.О. Дослідження посаду літописної Лтави: Інститутська гора: Частина
друга. – К.–Полтава: вид. ЦП НАНУ і УТОПІК, ЦОДПА, 2009. – 132 с.
12. Супруненко О.Б., Шерстюк В.В., Пуголовок Ю.О. Селітроварницький стан на Біль-
ському городищі. – К.: вид. ЦП НАНУ і УТОПіК, 2010. – 96 с.
13. Ханко О.В. Полтавський гончарський осередок у контексті новітніх археологічних
досліджень // АЛЛУ – 2000. – № 1-2 (7-8). – С. 54–66.
14. Юрченко О. Своєрідна група української ранньомодерної кераміки з Переяславщи-
ни // Нові археологічні дослідження пам’яток козацької доби в Україні. – К. : вид. ЦП
НАНУ і УТОПіК, 2011. – Вип. 20. – Ч. І. – С. 186–190.
|