Керамічний комплекс з посаду Полтавської фортеці

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2013
Автор: Пуголовок, Ю.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2013
Назва видання:Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76481
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Керамічний комплекс з посаду Полтавської фортеці / Ю. Пуголовок // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 116-120. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-76481
record_format dspace
spelling irk-123456789-764812015-02-11T03:02:02Z Керамічний комплекс з посаду Полтавської фортеці Пуголовок, Ю. Дослідження пам’яток археології козацької доби 2013 Article Керамічний комплекс з посаду Полтавської фортеці / Ю. Пуголовок // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 116-120. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 2078-0850 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76481 uk Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Дослідження пам’яток археології козацької доби
Дослідження пам’яток археології козацької доби
spellingShingle Дослідження пам’яток археології козацької доби
Дослідження пам’яток археології козацької доби
Пуголовок, Ю.
Керамічний комплекс з посаду Полтавської фортеці
Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні
format Article
author Пуголовок, Ю.
author_facet Пуголовок, Ю.
author_sort Пуголовок, Ю.
title Керамічний комплекс з посаду Полтавської фортеці
title_short Керамічний комплекс з посаду Полтавської фортеці
title_full Керамічний комплекс з посаду Полтавської фортеці
title_fullStr Керамічний комплекс з посаду Полтавської фортеці
title_full_unstemmed Керамічний комплекс з посаду Полтавської фортеці
title_sort керамічний комплекс з посаду полтавської фортеці
publisher Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate 2013
topic_facet Дослідження пам’яток археології козацької доби
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76481
citation_txt Керамічний комплекс з посаду Полтавської фортеці / Ю. Пуголовок // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 116-120. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
series Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні
work_keys_str_mv AT pugolovokû keramíčnijkomplekszposadupoltavsʹkoífortecí
first_indexed 2025-07-06T00:53:35Z
last_indexed 2025-07-06T00:53:35Z
_version_ 1836856865331347456
fulltext 116 Юрій Пуголовок (Полтава), старший науковий співробітник Центру охорони та досліджень пам’яток археології управління культури Полтавської облдержадміністрації Керамічний комплекс з посаду Полтавської фортеці В 2011 р. на одному з будівельних майданчиків Полтави, що розміщу- вався на північному схилі Іванової гори, біля підніжжя ескарпів Полтав- ської фортеці, досліджено рештки господарської ями та частину культур- ного шару ранньомодерної доби [8]. Матеріали, виявлені у культурному шарі, не численні. Представлені уламками кухонного та столового посуду (рис. 1: 1-3, 7-8), архітектурно- декоративною керамікою (рис. 1: 9), виробами зі скла (рис. 1: 4) і двома кулями (рис. 1: 5, 6). Останні виготовлені зі свинцю, мають діаметр 1,3 см, одна з них дещо деформована. Більшість знахідок походить з ями 1, яка була впущеною з рівня перед- материка на глибину 0,40 м. За своєю формою наближена до прямокутни- ка, з округленим кутами. Її розміри наступні: довжина – 1,40 м, ширина – 1,00 м. До конструктивних особливостей слід віднести наявність в західній частині материкової «сходинки» шириною 0,24 м та висотою 0,16 м. Запо- внення ями виявилося неоднорідним і добре стратифікованим. У верхній частині вона була заповнена рихлим сіро-чорним чорноземом, який пере- різається лінзами більш темного вмісту, насиченими вуглинами і печиною. З цього шару походить, практично, більшість виявлених керамічних мате- ріалів. Нижня частина заповнення – з глибини 0,20–0,30 м до 0,40 м – від- різнялася затічним вмістом, і, як наслідок, – дещо більшою щільністю. В цьому шарі, практично до самого дна, зустрічалася значна кількість шлаку, кричного заліза, виплесків металу та перепалених залізних виробів. Знахідки, виявлені в заповненні ями, представлені, головним чином, уламками посуду. Кухонний посуд репрезентований фрагментами горщиків, які, відпо- відно до характеру випалу поверхні, розподіляються на дві групи, в мен- шій мірі – покришками і макітрами. Горщики. Морені горщики представлені уламками, що належали сімом посудинами (рис. 2: 1-7), з невисоким вінцем, окрім одного екземпляру (рис. 2: 2). Вінця горщиків плавно відігнуті назовні, з внутрішнього боку, на рівні основи шийки не мають закраїни. В іншому посудини різняться за оформленням зрізу вінця та орнаментом. У трьох випадках край він- ця прикрашений насічками (рис. 2: 1, 2, 7), в чотирьох – заокруглений (рис. 2: 3-6), в деяких – під зрізом розміщений врізний поясок (рис. 2: 3, 4, 6). Прикрашені переважно врізним однокомпонентним орнаментом, що складається з хвилі (рис. 2: 2) або горизонтальних ліній (рис. 2: 4-5). Багатокомпонентний орнамент виявлений у трьох випадках. Плічка од- нієї посудини вкриті геометричним штампованим орнаментом з ромбів та прямокутників, що чергуються (рис. 2: 1). Зустрічається орнамент, що 117 складається з дворядної хвилі та врізних горизонтальних ліній (рис. 2: 3). Іншим прикладом є візерунок на фрагментах горщика, плічка якого орна- ментовані рядом прямокутних відбитків, нанесених штампом, під яким вміщені ряди врізних горизонтальних ліній (рис. 2: 7). На трьох горщиках збереглися повністю або частково ручки. Світлоглиняні горщики. В цій групі посуду виділяються п’ять посудин, виготовлених з сіруватої глини, в якій присутні домішки піску, поверхня на дотик нагадує поверхню горщиків давньоруського часу. Вінця горщи- ків дещо відігнуті назовні, мають плавний перехід (основа шийки) шийки в плічко. Край вінця заокруглений (рис. 3). Орнаментовані горщики од- номанітно – рядами врізних горизонтальних ліній. У чотирьох випадках орнамент нанесено під зрізом вінця та на плічках (рис. 3: 1-4), в одному – врізна лінія вміщена в основі шийки (рис. 3: 5). На одному горщику збе- режена ручка (рис. 3: 4). Інші світлоглиняні горщики значно відрізняються від описаних вище і, в першу чергу, за характером випалу поверхні та орнаментацією (рис. 4: 1-12). Виявлені уламки посуду належать десятьом виробам. Від- повідно до характеру орнаментальних схем вони розподіляться на кілька груп. До першої групи можна зарахувати фрагменти горщиків, що мають під зрізом вінця врізний поясок, в одному випадку оформлений у вигляді хвилі, на зразок своєрідного козирка (рис. 4: 5). До другої групи включені фрагменти вінець тонкостінних горщиків, що прикрашені по зрізу вдавленнями, нижче яких вміщені розписи ко- ричневим ангобом, що складаються з ліній та хвиль (рис. 4: 2-4). Рис. 1. Полтава. Знахідки з культурних нашарувань. 1-7 – уламки посуду; 4 – фрагмент віконниці; 5-6 – кулі; 9 – фрагмент кахлі. 1-3, 7-9 – глина; 4 – скло; 5-6 – свинець. Рис. 2. Полтава. Морені горщики. Глина 118 Третю групу горщиків складають ті, що розписані коричневим анго- бом на шийці і плічках. Орнамент складається з ліній та хвиль, у одного виробу під зрізом вінця вміщений неширокий врізний поясок (рис. 4: 6). До останньої групи зараховано три горщика. Перший з них має віді- гнуте назовні вінце, край якого заокруглений, під зрізом вміщено широ- кий врізний поясок, в середині якого нанесено лінію коричневим ангобом. Вінце має незначне потовщення з внутрішнього боку. В цілому ж, горщик є тонкостінним, гарно випаленим, колір поверхні жовтуватий. Ручка збе- режена. Прикрашений розписами ангобу, які складаються з ліній, криву- льок та хвиль (рис. 4: 8-10). Дещо виокремлюються із загалу два фрагменти верхніх частин гор- щиків з відігнутим назовні вінцем, край якого заокруглений, під зрізом вміщений вузький врізний поясок. Плічка в обох випадках прикраше- ні рядами врізних горизонтальних ліній (рис. 4: 11, 12). Ці посудини, не дивлячись на характер орнаментації, все ж більше тяжіють до останньої групи горщиків, схожість між яким проявляється у характері випалу по- верхні та тіста з якого вони зроблені. Крім горщиків, виявлені сім фрагментів світлоглиняних ручок, дві з яких вузькі, одна широка та чотири мають середню товщину (рис. 4: 17-23). Покришки в колекції знахідок представлені фрагментом світлоглиня- ного виробу, на крисах якого збережені сліди ангобу (рис. 4: 13). Серед матеріалів є також фрагмент верхньої частини макітри, що при- крашена розписом коричневим ангобом (рис. 4: 14). Рис. 3. Полтава. Світлоглиняні горщики. Глина. Рис. 4. Полтава. Світлоглиняні горщики (1-12), покришка (13), макітра (14), кахлі (15-16), ручки (17-23). Глина. 119 Столовий посуд представлений розвалом тарілки з мореною поверх- нею, розміром 16,0 х 19,8 см, реконструйований діаметр – 20,5 см. На кри- сах вкрита врізною хвилею, денце має утор (рис. 5). Архітектурно-декоративна кераміка репрезентована незначною кіль- кістю фрагментів лицевих пластин коробчастих кахлів, що прикрашені рослинним та геометричним сюжетами (рис. 4: 15, 16). Керамічний комплекс, з ями привертає увагу порівняно великою кіль- кістю виробів з мореною поверхнею та прикрашених врізним орнаментом. Якщо присутність одних, в матеріалах козацького часу Полтави не висо- ка, то інші взагалі не відомі [13, 55; 7, 105; 11, 84–86; 99]. В зв’язку із цим на- буває ваги питання хронології виявленого матеріалу. Вірогідно, верхньою межею цього керамічного комплексу слід вважати кінець XVII ст., на що вказує плавність переходу вінець у плічка горщика та відсутність ребрис- того зламу у місці переходу плеча у тулуб, характерного для дещо пізні- шого посуду [1, 70]. Це в повній мірі стосується морених та світлоглиння- их горщиків. Пік побутування мореного посуду в Полтаві, як і у більшості населених пунктах в Україні припадає на XVII ст. Орнаментальні мотиви та морфологічні особливості таких горщиків з господарської ями, дозво- ляють дещо звузити їх хронологію. Серед їх числа привертає увагу один виріб (рис. 2: 7), що за стилем свого декорування має аналогії до горщиків поч. XVII ст., однак його приземкуватість вказує на більш пізню дату, що тяжіє до середини століття [4, 131]. Подібний горщик відомий в матеріа- лах Кременчука [10, 35–36, рис. 2]. Вироби зі світлої глини, також знахо- дять аналогії у комплексах, що датуються в межах XVII ст. Якщо горщики з простим округлим зрізом вінця та рельєфним стилем декорування дату- ються першою половиною XVII ст. [13, рис. 20:ІІ 2б; 12 с. 37–38, рис. 20; 14, с. 187, рис. 1], то посудини з вінцями, прикрашеними насічками та розпи- сані ангобами, більш характерні для другої половини XVII ст., хоча відомі і в комплексах рубежу XVII–XVIIІ ст. [2; 12, 38–39, рис. 21; 5, 30, рис. 1:12]. Отже, досліджена яма належить до числа порівняно рідкісних госпо- дарсько-побутових об’єктів другої половини XVII ст. і пов’язується з ді- Рис. 5. Полтава. Морена миска. Глина. 120 яльністю кузні козацької епохи. Це перший випадок фіксації та схилах Полтавської фортеці місця виробничої діяльності ковалів. В той же час виявлення на цій ділянці культурних нашарувань доби Руїни, ставить питання про час та характер освоєння території північного сходу фортеці, де сформувався один з міських посадів – Панянка. Припинення діяль- ності цього об’єкту вірогідно слід пов’язувати з подіями конфлікту між І. Виговським та М. Пушкарем [3, 230–231; 6, 42–43; 9, 52–54]. Виявлені матеріали доповнюють і розширюють джерельну базу для вивчення істо- ричної забудови полкової Полтави. Джерела та література 1. Археологія доби українського козацтва / Телегін Д.Я., Виногродська Л.І., Тито- ва О.М. та ін. : Навч. посібник. – К. : Вид. ІЗМН, 1997. – 336 с. 2. Буйлук М. Гончарний комплекс кінця XVII – початку XVIIІ ст. із Переяслава // Українське гончарство : Наук. зб. за минулі літа. – Київ-Опішня: Молодь, Україн- ське народознавство, 1993. – Кн. 1. – С. 250–253. 3. Величко С. Літопис [пер. В. О. Шевчука; відп. ред. О. В. Мишанич]. – К. : Дніпро, 1991. – Т. 1. – 371 с. 4. Виногродська Л.І. До історії керамічного та скляного виробництва на Україні у XIV–XVIII ст. // Археологія. – 1997. – № 2. – С. 129–140. 5. Голубева І. Відновлення дослідження Валківської фортеці // Нові археологічні до- слідження пам’яток козацької доби в Україні. – К. : Вид. ЦП НАНУ і УТОПіК, 2006. – Вип. 15. – С. 27–31. 6. Мицик Ю. А. Гетьман І. Виговський. – К. : ВД «КМ Академія», 2004. – 84 с. 7. Пуголовок Ю.О., Калашник Є.С. Дослідження Полтавської фортеці: Старе місто. – К.–Полтава, 2009. – 132 с. 8. Пуголовок Ю.О., Супруненко О.Б. Звіт про науково-рятівні наглядові археологічні дослідження на передгородді Полтавської фортеці у м. Полтаві в 2011 р. (вул. Панян- ка, 1, пров. Коперніка, 6) // НА ЦОДПА. – Ф. е. – Спр. 665. – 31 арк. 9. Сальніков В. Унікальний казанок з місця битви військ І. Виговського та М. Пушкаря у 1658 році // Нові археологічні дослідження пам’яток козацької доби в Україні. – К.: вид. ЦП НАНУ і УТОПіК, 2011. – Вип. 20. – Ч. І. – С. 49–54. 10. Супруненко О.Б., Пашкевич Г.О., Калашник Є.С. Знахідки з господарської ями се- редини XVII ст. у Кременчуці // АЛЛУ. – 2009. – № 1 (25). – С. 35–40. 11. Супруненко О.Б., Пуголовок Ю.О. Мироненко К.М., Ткаченко О.М., Шерстюк В.В., Яремченко В.О. Дослідження посаду літописної Лтави: Інститутська гора: Частина друга. – К.–Полтава: вид. ЦП НАНУ і УТОПІК, ЦОДПА, 2009. – 132 с. 12. Супруненко О.Б., Шерстюк В.В., Пуголовок Ю.О. Селітроварницький стан на Біль- ському городищі. – К.: вид. ЦП НАНУ і УТОПіК, 2010. – 96 с. 13. Ханко О.В. Полтавський гончарський осередок у контексті новітніх археологічних досліджень // АЛЛУ – 2000. – № 1-2 (7-8). – С. 54–66. 14. Юрченко О. Своєрідна група української ранньомодерної кераміки з Переяславщи- ни // Нові археологічні дослідження пам’яток козацької доби в Україні. – К. : вид. ЦП НАНУ і УТОПіК, 2011. – Вип. 20. – Ч. І. – С. 186–190.