Столовий посуд XVII–XVIII ст. з розкопок "Трьохізбенського городка"
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2013
|
| Schriftenreihe: | Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76485 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Столовий посуд XVII–XVIII ст. з розкопок "Трьохізбенського городка" / Л. Милокост // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 143-146. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-76485 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-764852015-02-11T03:01:59Z Столовий посуд XVII–XVIII ст. з розкопок "Трьохізбенського городка" Милокост, Л. Дослідження пам’яток археології козацької доби 2013 Article Столовий посуд XVII–XVIII ст. з розкопок "Трьохізбенського городка" / Л. Милокост // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 143-146. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 2078-0850 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76485 uk Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Дослідження пам’яток археології козацької доби Дослідження пам’яток археології козацької доби |
| spellingShingle |
Дослідження пам’яток археології козацької доби Дослідження пам’яток археології козацької доби Милокост, Л. Столовий посуд XVII–XVIII ст. з розкопок "Трьохізбенського городка" Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| format |
Article |
| author |
Милокост, Л. |
| author_facet |
Милокост, Л. |
| author_sort |
Милокост, Л. |
| title |
Столовий посуд XVII–XVIII ст. з розкопок "Трьохізбенського городка" |
| title_short |
Столовий посуд XVII–XVIII ст. з розкопок "Трьохізбенського городка" |
| title_full |
Столовий посуд XVII–XVIII ст. з розкопок "Трьохізбенського городка" |
| title_fullStr |
Столовий посуд XVII–XVIII ст. з розкопок "Трьохізбенського городка" |
| title_full_unstemmed |
Столовий посуд XVII–XVIII ст. з розкопок "Трьохізбенського городка" |
| title_sort |
столовий посуд xvii–xviii ст. з розкопок "трьохізбенського городка" |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Дослідження пам’яток археології козацької доби |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76485 |
| citation_txt |
Столовий посуд XVII–XVIII ст. з розкопок "Трьохізбенського городка" / Л. Милокост // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 143-146. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| series |
Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| work_keys_str_mv |
AT milokostl stolovijposudxviixviiistzrozkopoktrʹohízbensʹkogogorodka |
| first_indexed |
2025-07-06T00:53:43Z |
| last_indexed |
2025-07-06T00:53:43Z |
| _version_ |
1836856874405724160 |
| fulltext |
143
Любов Милокост (Луганськ),
провідний науковий співробітник НД відділу археології
Луганського обласного краєзнавчого музею,
кандидат історичних наук
Столовий посуд XVII–XVIII ст. з розкопок
«Трьохізбенського городка»
У 2010 р. співробітниками Луганського обласного краєзнавчого музею
під керівництвом І.М. Ключнєвої* були розпочаті археологічні дослідження
на території відомого за писемними джерелами «Трьохізбенського город-
ка». Досліджений на території поселення культурний шар можна поділити
на два хронологічні горизонти: 1) друга половина XVII – початок XVIII ст.
– існування козацького поселення до його руйнації під час Булавинсько-
го повстання у 1707 р. або 1708 р.; 2) перша половина XVIII ст. – період,
пов’язаний з переселенням на ці землі мешканців Белгородської губернії.
Протягом 2010 та 2011 років було досліджено 13 об’єктів, які заповне-
ні значною кількістю різноманітної кераміки. Зазначимо, що кераміка є
найбільш представницький за кількістю матеріал на поселенні. Метою
публікації є введення до наукового обігу певної групи знахідок кераміч-
ної колекції, а саме, столового посуду XVII–XVIII ст.
У кількісному співвідношенні столовий посуд значно поступається
кухонному і становить приблизно 2% від усієї сукупності побутової ке-
раміки, виявленої на поселенні. Він репрезентований фрагментами кера-
міки та частково реставрованими з фрагментів посудинами. Здебільшого
фрагменти столового посуду були знайдені під час досліджень побутових
об’єктів: будівель та господарчих ям. Відповідно до візуального аналізу
керамічне тісто, з якого виготовляли столовий посуд, щільне, добре від-
мучене, з домішками дрібного піску. Якість випалу дуже висока. Поверх-
ня різних відтінків бежевого, світло-жовтого, сірого кольорів. Чимала
частина фрагментів має сліди перебування у вогні. Серед столового по-
суду колекції за формою та призначенням можна виділити такі групи: та-
рілки, глечики, миски та полумиски.
Найчисленніша група знахідок – тарілки (рис. 1: 2-4, 6-11, 13, 14,
16, 17), які складають 71% від загальної кількості фрагментів столового
посуду. Тарілки мають вінчик у вигляді валика, досить різко виражене
ребро на переході від дзеркала до берегів та відносно пологі береги. Дно
тарілок пласке із закраїною або зі зрізами у придонній частині. У зв’язку з
тим, що тарілки представлені у досить невеликих фрагментах, реконстру-
ювати діаметр по вінцях можливо тільки у небагатьох випадках. Він скла-
дає від 24 см до 28 см, товщина стінок коливається в межах 0,3 – 0,9 см.
Тарілки орнаментовані. Орнамент розташований по берегах і в центрі по
внутрішній поверхні.
* Виносимо подяку І.М. Ключнєвій за можливість опублікувати матеріал.
144
Другою за кількісним показником групою столового посуду на посе-
ленні є глечики (рис. 1: 1, 5, 12, 15). Вони складають 21% від виявлених
фрагментів столового посуду. Глечики мають широке горло, яке плавно
переходить у похилі плечі, та трохи відхилені назовні вінця, вигін яких
утворює невеликий носик (рис. 1: 1, 12). Реконструйований діаметр гле-
чиків по вінцях коливається від 7,9 см до 13 см. Товщина стінок сягає
від 0,3 см до 0,5 см. У деяких посудин є одно або два валикоподібних по-
товщення (рис. 1: 12) під вінцями та вертикальна ручка. Більшість глечи-
ків орнаментовано по горлу та плічках.
Третя група, яка складає приблизно 8 %, представлена фрагментами
мисок та полумисок. Уламки цієї групи столового посуду незначні за роз-
мірами (менш 5 см), але і вони дають можливість певною мірою охарак-
теризувати цю групу. Миски мають вузькі краї, різко відігнуті назовні,
вінця з округлим краєм та зовнішній злам на тулубі. Полумиски із широ-
кими різко відігнутими краями та округлим вінцем. Товщина стінок ми-
сок та полумисок коливається від 0,4 см до 0,7 см. Більшість фрагментів
Рис. 1. Трьохізбенка.
Столовий посуд.
145
орнаментовано. Орнамент нанесено, здебільшого, по внутрішній поверх-
ні, але зустрічаються фрагменти орнаментовані із зовнішнього боку.
За технікою орнаментації столовий посуд поділяються на три групи,
кожна з яких має свої композиційні схеми орнаменту. Перша група пред-
ставлена посудинами з ангобованим декором (барботином), який нано-
сився за допомогою пір’їни. Колір, який зустрічається для ангобування,
здебільшого, червоно-брунатний. До цієї групи, насамперед, належать
фрагменти тарілок, незначна частина яких вкрита зеленою поливою,
фрагменти мисок, частина фрагментів глечиків. Здебільшого орнамент
геометричний, його елементами виступають прямі та хвилясті лінії різної
товщини, ряди мазків різної конфігурації. У невеликій кількості зустрі-
чаються фрагменти посудин з рослинними мотивами.
До другої групи відносяться фрагменти орнаментовані рельєфним де-
кором, який наносився на сиру поверхню гострим предметом. Так, пере-
важна більшість фрагментів глечиків та незначна кількість мисок орна-
ментовано горизонтальними лініями різної інтенсивності та глибини по
шийці та пічках. До третьої групи відносяться фрагменти, декор яких по-
єднує рельєфний та ангобований. Подібне поєднання, наприклад, зустрі-
чається на фрагментах глечиків, орнамент яких представлено у вигляді
прямих паралельних ліній, нанесених мінеральною фарбою червоно-бру-
натного кольору, та прокреслених ліній під вінцями. Характеризуючи
столовий посуд з розкопок «Трьохізбенського городка» слід зазначити,
що як форми, так і елементи орнаменту загалом характерні для козацьких
пам’яток Луганщини [1–6].
Отже, столовий посуд, фрагменти якого були знайдені під час дослі-
джень на козацькому поселенні «Трьохізбенський городок», репрезенто-
ваний практично всіма категоріями вживаних на той час у побуті форм
посуду. Попереднє опрацювання дало можливість зробити деякі висно-
вки і спостереження за його особливостями, а предметом подальшого до-
слідження може виступати порівняльний аналіз столового посуду XVII–
XVIII ст. з розкопок «Трьохізбенського городка» та пізньосередньовічних
пам’яток інших регіонів України, характеристика всієї побутової керамі-
ки, виявленої під час дослідження пам’ятки.
Література
1. Ключнєв М.М. Особливості українського пізньосередньовічного посуду з розкопок
укріпленого поселення біля с. Нижньотепле Луганської області / М.М. Ключнєв //
Археологія. – 2001. – № 3. – С. 92–98.
2. Красильников К.И. Археологический аспект истории казацкого поселка «Луган-
ской» / К.И. Красильников // Дослідження археологічних пам’яток доби україн-
ського козацтва: зб. наук. статей. – К., 1994. – Вип. 3. – С. 36–40.
3. Ключнев М.Н. Отчет об охранных раскопках разрушенного кургана у поселка
Клиновый Свердловского района Луганской области и укрепленного поселения
периода позднего средневековья у села Нижнетеплое Станично-Луганского района
Луганской области археологической экспедицией Луганского областного краевед-
ческого музея в 1993 г. // НА ИА НАН Украины. – Ф.е. – 1993/82.
146
4. Ключнев М.Н. Отчет об исследованиях укрепленного поселения периода позднего
средневековья у с. Нижнетеплое Станично-Луганского района Луганской области в
1994 г. // НА ИА НАН Украины. – Ф.е. – 1994/121.
5. Ключнев М.Н., Ключнева И.Н., Каплун Н.Н. Отчет об исследованиях укрепленно-
го поселения периода позднего средневековья у с. Нижнетеплое Станично-Луган-
ского района Луганской области в 1997 г. // НА ИА НАН Украины. – Ф.е. – 1997/77.
6. Ключнев М.Н., Ключнева И.Н. Отчет об исследованиях многослойного средневеко-
вого поселения у с. Нижнетеплое Станично-Луганского района Луганской области в
1998 г. // НА ИА НАН Украины. – Ф.е. – 1998/112.
Ольга Школьна (Київ),
докторант Львівської національної академії мистецтв,
начальник відділу музейної справи Міністерства культури України,
кандидат мистецтвознавства
Культура харчування еліти українського суспільства
ХVІІ–ХІХ століть: типологія форм
фарфоро-фаянсових виробів для напоїв
В українському мистецтвознавстві досі існує численна кількість тем,
що потребують нових підходів до вже накопиченого попередніми дослід-
никами матеріалу. Фактично, окремі раніше написані підрозділи історії
мистецтва фарфору-фаянсу, з огляду на з’ясування нових обставин його
дійсного історичного розвитку, необхідно повністю переробляти. Одні-
єю з таких є проблематика появи й поширення напоїв на землях етнічної
України ХVІІ–ХІХ ст. і розгляд цієї теми через призму вивчення культу-
ри харчування еліти українського суспільства означеного періоду.
У відомій літературі з фарфору-фаянсу України та Польщі представ-
лене необ’єктивне розуміння розвитку типології форм фарфоро-фаянсо-
вих виробів для напоїв Речі Посполитої, України, Польщі. Знані вчені,
такі як Фаїна Петрякова [6], Божена Костух [14], Анна Шкурлат [17] у
своїх фундаментальних працях так і не змогли остаточно розібратися у
призначенні тих чи інших посудин для рідини.
Хибні підписи знаних вчених під світлинами введених у міжнародний
науковий обіг творів українських виробництв тонкої кераміки свідчать
про те, що питання появи й поширення форм для напоїв потребує верифі-
кації, руйнації вже сталих уявлень і встановлення дійсного стану речей,
детерміністичного погляду на причинність як зв’язок явищ, систематиза-
ції наукових знань про вітчизняний фарфор.
Мета статті – шляхом реконструкції окремих подій та зведення існу-
ючої архівно-літературної і натурної джерельної бази пролити світло на
період розвитку тонкої кераміки України ХVІІ–ХІХ ст. у розрізі типології
форм для напоїв, що дозволить здійснити фахову систематизацію знань
про тонку кераміку України «золотої доби» і стане в нагоді музейникам
України.
|