Елементи поясного спорядження козака ХVІІ–ХVІІІ ст. зі збірки музею Б. Хмельницького Національного історико-культурного заповідника "Чигирин"
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2013
|
| Schriftenreihe: | Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76489 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Елементи поясного спорядження козака ХVІІ–ХVІІІ ст. зі збірки музею Б. Хмельницького Національного історико-культурного заповідника "Чигирин" / О. Брель, Н. Левченко // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 159-165. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-76489 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-764892015-02-11T03:02:03Z Елементи поясного спорядження козака ХVІІ–ХVІІІ ст. зі збірки музею Б. Хмельницького Національного історико-культурного заповідника "Чигирин" Брель, О. Левченко, Н. Дослідження пам’яток археології козацької доби 2013 Article Елементи поясного спорядження козака ХVІІ–ХVІІІ ст. зі збірки музею Б. Хмельницького Національного історико-культурного заповідника "Чигирин" / О. Брель, Н. Левченко // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 159-165. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 2078-0850 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76489 uk Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Дослідження пам’яток археології козацької доби Дослідження пам’яток археології козацької доби |
| spellingShingle |
Дослідження пам’яток археології козацької доби Дослідження пам’яток археології козацької доби Брель, О. Левченко, Н. Елементи поясного спорядження козака ХVІІ–ХVІІІ ст. зі збірки музею Б. Хмельницького Національного історико-культурного заповідника "Чигирин" Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| format |
Article |
| author |
Брель, О. Левченко, Н. |
| author_facet |
Брель, О. Левченко, Н. |
| author_sort |
Брель, О. |
| title |
Елементи поясного спорядження козака ХVІІ–ХVІІІ ст. зі збірки музею Б. Хмельницького Національного історико-культурного заповідника "Чигирин" |
| title_short |
Елементи поясного спорядження козака ХVІІ–ХVІІІ ст. зі збірки музею Б. Хмельницького Національного історико-культурного заповідника "Чигирин" |
| title_full |
Елементи поясного спорядження козака ХVІІ–ХVІІІ ст. зі збірки музею Б. Хмельницького Національного історико-культурного заповідника "Чигирин" |
| title_fullStr |
Елементи поясного спорядження козака ХVІІ–ХVІІІ ст. зі збірки музею Б. Хмельницького Національного історико-культурного заповідника "Чигирин" |
| title_full_unstemmed |
Елементи поясного спорядження козака ХVІІ–ХVІІІ ст. зі збірки музею Б. Хмельницького Національного історико-культурного заповідника "Чигирин" |
| title_sort |
елементи поясного спорядження козака хvіі–хvііі ст. зі збірки музею б. хмельницького національного історико-культурного заповідника "чигирин" |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Дослідження пам’яток археології козацької доби |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76489 |
| citation_txt |
Елементи поясного спорядження козака ХVІІ–ХVІІІ ст. зі збірки музею Б. Хмельницького Національного історико-культурного заповідника "Чигирин" / О. Брель, Н. Левченко // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 159-165. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
| series |
Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| work_keys_str_mv |
AT brelʹo elementipoâsnogosporâdžennâkozakahvííhvííístzízbírkimuzeûbhmelʹnicʹkogonacíonalʹnogoístorikokulʹturnogozapovídnikačigirin AT levčenkon elementipoâsnogosporâdžennâkozakahvííhvííístzízbírkimuzeûbhmelʹnicʹkogonacíonalʹnogoístorikokulʹturnogozapovídnikačigirin |
| first_indexed |
2025-07-06T00:53:52Z |
| last_indexed |
2025-07-06T00:53:52Z |
| _version_ |
1836856883580764160 |
| fulltext |
159
Литература
1. Георгий Михайлович. Монеты царствованій Императрицы Екатерины I и Импера-
тора Петра II. – СПб, 1904. – С. 67–69; Биткин В.В. Сводный каталог монет России .
Часть I (1699 – 1740) – К., 2003. – С. 418, 420–425.
2. Полное собраніе законовъ Россійской Имперіи съ 1649 г . [в 46 т.] – Т. VII. – СПб.,
1830. – № 5003. – С. 730; Полное собраніе законовъ Россійской Имперіи съ 1649 г . [в
46 т.] – Т. VII. – СПб., 1830. – № 5088. – С. 802.
3. Мельникова А.С. Русские монеты от Ивана Грозного до Петра Первого. – М., 1998.
– С. 208; Клещинов В. Н., Гришин И. В. Каталог русских средневековых монет (вре-
мен правления царей Алексея Михайловича, Федора, Ивана и Петра Алексеевичей
(1645–1696 гг.). – М., 2007. – С. 5.
4. Мельникова А.С. Русские монеты от Ивана Грозного до Петра Первого. – М., 1998.
– С. 228, 229; Клещинов В.Н., Гришин И.В. Каталог русских средневековых монет
(времен правления царей Алексея Михайловича, Федора, Ивана и Петра Алексееви-
чей (1645–1696 гг.). – М., 2007. – С. 116.
5. Мельникова А.С. Русские монеты от Ивана Грозного до Петра Первого. – М., 1998.
– С. 229; Клещинов В.Н., Гришин И.В. Каталог русских средневековых монет (вре-
мен правления царей Алексея Михайловича, Федора, Ивана и Петра Алексеевичей
(1645–1696 гг.). – М., 2007. – С. 131.
6. Клещинов В. Н., Гришин И. В. Каталог русских средневековых монет (времени еди-
ноличного правления царя Петра Алексеевича (1696–1717 гг.). – М., 2005. – С. 6.
7. Котляр М.Ф. Грошовий обіг на Лівобережній Україні в другій половині XVII – пер-
шій половині XVIII ст. // УІЖ. – 1971. – № 4. – С. 66–69.
8. Шаталин И., Денисенко Ю., Пядышев Д. Орты Сигизмунда III Вазы. – Минск, 2011
(в таблице – ШДП).
9. Клещинов В. Н., Гришин И. В. Каталог русских средневековых монет ( времен прав-
ления царей Алексея Михайловича, Федора, Ивана и Петра Алексеевичей (1645–
1696 гг.). – М., 2007 (в таблице – КГ).
10. Биткин В.В. Сводный каталог монет России. – Ч. I (1699–1740) – К., 2003 (в таблице
– Биткин).
11. Kopicki E. Ilustrowany skorowidz pieniędzy polskich i z Polską związanych. – Warszawa,
1995 (в таблице – Kopicki).
Ольга Брель (Чигирин),
старший науковий співробітник відділу «Музей Б. Хмельницького»
Національного історико-культурного заповідника «Чигирин»
Н. Левченко (Чигирин),
екскурсовод Національного історико-культурного
заповідника «Чигирин»
Елементи поясного спорядження козака ХVІІ–ХVІІІ ст.
зі збірки музею Б. Хмельницького Національного
історико-культурного заповідника «Чигирин»
У першій половині ХVІІ ст. запорозьке козацтво підносилося до рівня
кращих європейських армій. Особливо відзначалася військовою майстер-
ністю піхота, яка була головним видом козацького війська і вважалася
найдосконалішою в Європі. Сміливість, раптовість, уміння використати
місцевість приносили успіх українським козакам. Відповідно до завдань
160
козацького війська обирались оптимальні напрями озброєння та споря-
дження козаків. Таким напрямом стала вогнепальна зброя (мушкет, гар-
мата) та відповідні засоби і способи її застосування та забезпечення [1].
Знахідки вогнепальної козацької зброї на місці Берестецької битви та
висновки І. Свєшнікова, який дослідив її, свідчать, що українська піхота в
середині ХVІІ ст. була вже озброєна найсучаснішими мушкетами з удар-
ним кремінним замком, хоч були ще також і мушкети з колісним замком.
Знахідки зброї свідчать, що в бою нарівні з мушкетом використовувалася
мисливська рушниця-аркебуза [2].
Залежно від наявності зброї кожен козак мав відповідне спорядження.
Крім ладівниці, на поясі українського піхотинця під час бою були: поро-
хівниця із запасом пороху для набоїв, натруска (мала порохівниця) з дріб-
ним запалювальним порохом, торбинка з кулелійкою та кулями, шомпол
та крейцер [3]. Від ложки до універсального ножа – усе необхідне було
приторочено до пояса справного козака. Кожним предметом можна було
скористатися будь-якої миті [4].
Підперезувалися козаки поясами. Про вживання козаками поясів з
тканини свідчать численні окремо знайдені поясні пряжки. Шкіряні ко-
зацькі пояси, очевидно, були частиною військового обладунку: козак но-
сив на них велику кількість речей – шаблю, ніж, ложку, порохівницю, на-
труску, один або два гаманці [5].
Французький інженер Гійом Левассер де Боплан описує споряджен-
ня, яке він «бачив на п. Дечинському, ротмістрі однієї козацької хоруг-
ви»: «сабля, надетая поверх кольчуги, шлем, состоящий из железного
шишака с такой же тканью, как на кольчуге, покрывающий обе стороны
головы, затылок и плечи, карабин, или, если его не оказывается, лук и
колчан. У пояса привешены: шило, огниво, нож, шесть серебряных ложек,
сложенных одна на другую и заключенных в футляр из красного сафьяна.
За поясом – пистолет, парадный платок, мешок из мягкой кожи, который
складывается и расправляется; с его помощью можно зачерпывать воду
для питья во время похода; он вмещает в себя добрую кварту. С ним же
шабелтас (большая плоская сумка из красного сукна, в которой хранятся
письма, бумаги, гребни и даже деньги), нагайка, два – три пучка шелковых
шнурков толщиной в полмизинца, предназначенных для связывания
пленников, если удастся их захватить. Все это висит у пояса со стороны
противоположной сабле, и, кроме того, рог для подчистки рта у лошадей.
Кроме того, сзади седла привязано деревянное ведерце вместимостью в
полведра, чтобы поить из него лошадей, и трое ременных пут для трено-
женья лошадей, когда их отпускают попастись. Далее, если он не берет
мешка, то вместо него карабин на перевязи. Лядунка с патронами для ка-
рабина и пистолетов, ключ для карабина и пороховицу» [6].
Папський нунцій Іоганн Торрес у своїх повідомленнях з Варшави у
роки українсько-польської війни стверджував, що козак воює «стільки ж
161
мушкетом, скільки мотикою чи лопатою; їх він має на одному держаку,
вони завжди прив’язані до пояса, ними він насипає землю і робить укрі-
плення проти кінноти серед безконечних рівнин свого краю» [7].
Деяку інформацію про поясне спорядження козака можна почерпну-
ти і з народної картини «Козак Мамай». Поруч з козаком лежать речі, які
свідчать, що господар – військова людина. Це шабля, лук, сагайдак зі стрі-
лами, пістоль, мушкет, ріг-порохівниця, чаша, баклага або глек специфіч-
ної форми з водою або узваром, торбинка. Розглядаючи одяг, зброю, речі,
можна припустити, що належав Мамай до козацької верхівки. Хоча в умо-
вах воєнного життя навіть найбідніші представники козацтва на деякий
час могли стати власниками найрозкішніших предметів побуту шляхти.
Тому можна вважати, що на картинах відображені типові обставини, в
яких знаходилось тодішнє козацтво, а зображення головного героя – уза-
гальнений образ козака-запорожця.
У музеї Б. Хмельницького зберігаються деякі речі, що належали до по-
ясного спорядження козака ХVІІ ст. Серед них ножі (в тому числі окремі
леза та накладки на руків’я ножів), оселки, виделки, порохівниці, куле-
лійки. Особливої уваги заслуговують речі, які було виявлено в результаті
археологічних розкопок на території Чигиринщини.
До найбільш розповсюджених козацьких речей належать ножі. Мож-
ливо, кожен козак мав два-чотири ножі, з яких один або два носив на поясі
у шкіряному футлярі, інші – у сумках, підвішених до пояса. Ножі різні
за розмірами і за типом руків’я, і, мабуть, вживалися для різних потреб,
включаючи навіть гоління бороди чи голови [8].
У ножів, які були знайдені під час археологічних розкопок на Чиги-
ринщині, руків’я, в основному, втрачене. Спинки ножів здебільшого пря-
мі, хоча трапляються і ножі із ввігнутими спинками. Цікавими є два ножі
суцільно металеві (фондові номери ЗС-829 КВ-11080 та ЗС-221 КВ-4588),
які, можливо (за думкою І.Свєшнікова), використовувалися як метальна
зброя [9]. В експозиції музею Б. Хмельницького представлений також бо-
йовий ніж (ЗС-813 КВ-10951), клинок якого має вигляд списа – видовже-
но-трикутний, овальний у перерізі. Знайдено ніж було під час археологіч-
ної розвідки у Холодному яру в комплексі речей козацького спорядження
та вжитку – пластина свинцю, кільце вудил, люлька, пряжка до кінської
упряжі. Упор ножа плаский із потовщеними, загнутими до клинка – кра-
ями. Основа руків’я чотиригранна у формі усіченої піраміди, яка звужу-
ється до плаского квадратного навершя. Накладки руків’я не збереглися.
Продатовано ніж ХVІІ – ХVІІІ ст.
Найбільшу увагу відвідувачів приваблюють ножі, які були передані у
подарунок та закуплені по субвенції. Варто згадати запоясний козацький
ніж у піхвах (ЗС-852/1,2 КВ-11105/1,2), ХVІІ–ХVІІІ ст. Клинок кинджа-
ла виготовлений із дамаської сталі, плавно вигнутий, загострений з обох
сторін. У нижній частині леза – таушування золотом: у вигляді півмісяця
162
та трипелюсткової квітки з одного боку, напис східного походження – з
іншого. Руків’я ножа кістяне, прикрашене срібними накладками з чека-
неним рослинним орнаментом. Піхви складаються з двох вигнутих від-
повідно до вигину клинка дерев’яних пластин, окуття срібне, прикрашене
рослинним, а в нижній частині лускатим чеканеним орнаментом. З однієї
сторони піхви прикрашені трьома вставками з бірюзи небесно-блакитно-
го кольору.
Цікавим є і бойовий захалявний ніж ХVІІ–ХVІІІ ст. (ЗС-787 КВ-10659),
виготовлений із дамаської сталі, з рівною спинкою та дугоподібним лезом.
Біля руків’я лезо прикрашене срібною накладкою з рослинним орнамен-
том. Руків’я складається з двох нефритових накладок, скріплених срібни-
ми заклепами у вигляді квітів. У місцях з’єднання нефритових пластин з
основою руків’я ножа – срібна накладка з геометричним орнаментом.
Розрізняють побутові і бойові ножі, якими користувалися у козацько-
му війську. Однак простий козак якщо і мав ніж, то універсальний: і до
бою, і до роботи, і до столу [10].
У похідному житті козаки часто користувалися однозубою виделкою-
рожном. Така виделка представлена і в експозиції музею Б. Хмельницько-
го (А-2997 КВ-4619). Являє собою загострений з однієї сторони стержень,
на верхньому кінці якого петелька і кільце. Такі знаряддя були військови-
ми похідними виделками і могли також служити для смаження на вогні
шматків м’яса [11]. Виявлена дана виделка під час розкопок Чигиринської
археологічної експедиції під керівництвом П.А. Горішнього у 1991 р. на
території Замкової гори.
Як уже згадувалося, до поясного спорядження козака входила тор-
ба. У торбі козак носив усе, що могло стати у пригоді в поході або в бою.
Такі торби були і у вояків інших тогочасних армій, що свідчить про уні-
версальність і типовість спорядження козака [12]. Серед предметів у по-
ясних торбах були зливки свинцю або свинцевий лом, що його рубали,
плавили на вогні, й відливали з нього кулі за допомогою кулелійок [13].
Дві такі кулелійки представлені і в експозиції музею Б. Хмельницького.
Одна з них (ЗС-857 КВ-11195), ХVІІ–ХVІІІ ст., є випадковою знахідкою
(знайдена на березі Кременчуцького водосховища) і має вигляд латунної
формочки, що складається з двох половинок. Стулки скруглено-конічні,
на внутрішній частині кожної – напівкулясте заглиблення – негатив для
відливання свинцевих куль діаметром 12 та 13 мм. Різні за діаметром не-
гативи для відливання куль, та відсутність лійчастого виступу на одній із
матриць говорять про те, що, ймовірно, стулки від різних кулелійок. Дру-
га кулелійка (А-5177 КВ-10818), ХVІІ ст., знайдена у 2004 р. в результаті
археологічних робіт на території бастіону Дорошенка експедицією Черні-
гівського державного педагогічного університету на чолі з В.І.Полтавцем
та Г.А.Мудрицьким. Кулелійка являє собою залізне знаряддя, подібне до
кліщів на шарнірі з негативами куль у верхніх кінцях і ливарним отвором
163
напроти негативу з одного боку знаряддя. Негативи мають діаметр 7 – 8
мм. Згідно з універсалами Б. Хмельницького, кожен козак, вирушаючи в
похід, повинен був мати при собі 5 фунтів (2 кг) пороху і 5 кіп (300 штук)
куль – боєприпас, розрахований (з урахуванням скорострільності) на 2,5
години безперервного вогню [14]. Тому не є дивним те, що козаки самі ви-
готовляли собі кулі, часто в бойових умовах.
Вогнепальна зброя не могла вживатися без пороху, що у козацькому
війську був одним з найважливіших засобів війни [15]. Французький
інженер Гійом Левассер де Боплан пише, що козаки самі виготовляють
селітру, з якої роблять досконалий порох [16]. Гранульований порох для
ладування зброї козаки носили у порохівницях, а дрібно розтертий для
підсипки на полицю – у натрусках [17]. Як зазначалося, порохівниці і
натруски входили до поясного спорядження козака. Порохівниці могли
виготовлятися або з дерева, або з кістки чи рогу. В експозиції музею Б.
Хмельницького представлено кілька порохівниць. Одна з них дерев’яна
(ЗС-769 КВ-10544), датується ХVІІІ ст., має тороподібну форму. Дерев’яні
деталі корпусу стягнуті ззовні тонкою металевою пластиною. По боках,
ближче до верху, – кільця для підвішування порохівниця до пояса. Звер-
ху циліндрична шийка – гирло порохівниці. Дерев’яна пробка з’єднана з
шийкою металевим ланцюжком [18].
З середини ХVІІ ст. набувають популярності порохівниці з коров’ячої
кістки та рогу. Мистецьке різьблення на порохівниці свідчить про дбай-
ливість до спорядження та про статки власника [19]. У музейній колек-
ції представлені кілька таких порохівниць. Дві з них виготовлені з гілки
рогу у вигляді перевернутої літери «Y», нижні торці закриті дерев’яними
заглушками. На одній з них (ЗС-752 КВ-10207) справа збоку від верхнього
торця – металічна петля для кріплення до поясу, з протилежної сторони –
отвір. Поверхня однієї із сторін густо декорована безсистемним очковим
орнаментом – невеликими кружками з крапкою посередині. У центрі по-
рохівниці розетка – круг, заповнений стилізованим зображенням багато-
пелюсткової квітки. На іншій порохівниці (ЗС-825 КВ-11075) заглушки
торців прикрашені округлими шишечками, верхня заглушка має два отво-
ри із вставленими трубочкою-лієчкою для засипання пороху та фігурною
дощечкою, провертаючи котру регулювали подачу пороху в лійку. З боків
порохівниці – фігурні латунні кріплення з кільцями для підвішування
до поясу. Поверхня порохівниці з обох сторін густо вкрита орнаментом:
в центрі – кругла розетка – чотирипелюсткова квітка на сітчастому фоні,
по кругу – орнамент у вигляді риб’ячої луски. Боки прикрашені «риб’ячою
лускою»; на торцях – очковий орнамент (крупні мотиви – в центрі, дріб-
ні – по боках) в обрамленні зигзагів. В нижній частині порохівниці між
розеткою і обрамленням торців – фігурний ряд із розміщених зигзагом
очкових мотивів. Малюнок виконано з великою майстерністю, лінії чіткі
і глибоко прорізані. Датується дана порохівниця початком ХVІІІ ст. [20].
164
Ще одна порохівниця виготовлена з рогу (ЗС-753 КВ-10503), ХVІІІ ст.,
має вигляд стовбура з трьома короткими відгалуженнями. Нижні торці
закриті дерев’яними заглушками, одна з яких втрачена. Зверху – наскріз-
ний отвір для кріплення до поясу. Поверхня порохівниці декорована гра-
війованим орнаментом: на одній стороні – два трикутника з вершинами,
увінчаними стилізованими картушами; на іншій – ініціали «АКР», які,
ймовірно, вказують на власника порохівниці. Елементи гравійованого
орнаменту близькі до книжної гравюри ХVІІІ ст. [21]
Порохівниця ХVІІ – ХVІІІ ст. (ЗС-842 КВ-11096) має форму «рогу до-
статку» з двома кільцями із товстого дроту для підвішування до поясу.
Торець і горло порохівниці окуті сталевими пластинами. З одного боку
металеві деталі прикрашені гравірованим орнаментом у вигляді ряду
спіралей між поперечними паралельними лініями, згрупованими по дві.
Окуття верхньої частини декорована двома латунними кільцям [22].
До особистих речей козаків належали також люльки, кресала і кисети
на тютюн – невід’ємні атрибути образу козака в українських народних піс-
нях та фольклорі. В результаті розкопок козацької переправи під Берес-
течком було виявлено велику кількість люльок. Але знайдені вони були
не в козацьких сумках, а просто в болоті без чубуків, що є доказом того,
що козак носив люльку окремо від чубука за відворотом шапки або на по-
ясі [23]. У музеї Б. Хмельницького експонується 29 люльок ХVІІ–ХVІІІ
ст. з колекції Національного історико-культурного заповідника «Чиги-
рин», знайдених під час археологічних розкопок на території Нижнього
і Верхнього міста (Чигирин) протягом 1989–2006 років. Про поширення
цих предметів говорить той факт, що лише у 1993 р. їх було знайдено 45
екземплярів. Люльки, що експонуються в музеї, різноманітних форм: від
струнких, витягнутих догори, з циліндричною чашечкою, до невеликих
екземплярів зі сплощеною чашечкою на тютюн та невисокими прямими
вінцями. Вони прикрашені рельєфним або штампованим орнаментом,
вкриті зеленою та жовтою поливою, деякі чорнодимлені [24].
До особистих козацьких речей, що носилися в торбі, відносяться і
кресала. Вони виготовлялися із загартованих плоских залізних смужок.
Таке кресало (А-5771 КВ-11899) було знайдено під час городніх робіт жи-
телькою Чигирина Костенко Л.В. та передано до фондів Національного
історико-культурного заповідника «Чигирин». Являє собою металеву
пластину із загнутою догори та звуженою до краю нижньою частиною, що
утворює петельку для пальця. Датується ХVІІ–ХVІІІ ст. Зараз кресало
експонується у музеї Б. Хмельницького.
Елементи поясного козацького спорядження із колекції Національно-
го історико-культурного заповідника «Чигирин» є яскравим прикладом
предметів військового спорядження, пов’язаних з історією українського
козацтва ХVІІ–ХVІІІ ст. Важливо навчитися звертати увагу на історичні
дрібниці і деталі, оскільки насправді – це досить значущі речі. Адже ко-
165
жен предмет здатний розповісти про військову доблесть, спосіб життя та
звичаї людей у давнину. Мушкет, порохівниця і ладівниця допомагають
зрозуміти, як у ХVІІ ст. діяла піхота. Набір найнеобхідніших предметів,
приторочених до козацького пояса, розповідає про спосіб життя у поході
[25]. Історія промовляє до нас через великі і малі речі, які зберігаються у
музеях. І своїм завданням ми вважаємо допомогти відвідувачам почути її
голос, прийняти її такою, якою вона була насправді.
Література
1. Стороженко І.С. Богдан Хмельницький і воєнне мистецтво у Визвольній війні укра-
їнського народу середини ХVІІ ст. – Книга перша: Воєнні дії 1648– 652 рр. / І.С. Сто-
роженко. – Дніпропетровськ: Вид-во ДДУ, 1996. – С. 47.
2. Там само. – С. 51.
3. Там само. – С. 52.
4. Липа К.А., Руденко О.В. Військо Богдана Хмельницького / К.А. Липа, О.В. Руденко.
– К.: Наш час, 2010. – С. 23.
5. Свєшніков І.К. Битва під Берестечком / І.К. Свєшніков. – Львів: Слово, 1992. –
С. 174.
6. Боплан Гийом Левассер-де. Описание Украины от пределов Московии до границ
Трансильвании / Гийом Левассер-де-Боплан // Страна казаков: Сборник. – К.: Раду-
га, 2004. – С. 58.
7. Сергійчук В.І. Збройні сили Хмельниччини / В.І. Сергійчук // Київська старовина.
– 1995. – № 4. – Липень-серпень. – С. 92.
8. Свєшніков І.К. Битва під Берестечком… – С. 179.
9. Стороженко І.С. Богдан Хмельницький і воєнне мистецтво… – С. 60.
10. Липа К.А., Руденко О.В. Військо Богдана Хмельницького… – С. 16.
11. Там само. – С. 21.
12. Там само. – С. 22.
13. Там само. – С. 18.
14. Стороженко І.С. Богдан Хмельницький і воєнне мистецтво… – С. 48.
15. Свєшніков І.К. Битва під Берестечком… – С. 248.
16. Боплан Гийом Левассер-де. Описание Украины… – С. 14.
17. Свєшніков І.К. Битва під Берестечком… – С. 249.
18. Диденко Я.Л. Казацкое снаряжение из фондовой коллекции Национального исто-
рико-культурного заповедника «Чигирин»: пороховницы ХVIII столетия / Я.Л. Ди-
денко. – [Электронный ресурс]: http://www.reenactor.ru/ARH/PDF/Didenko_00.pdf.
19. Липа К.А., Руденко О.В. Військо Богдана Хмельницького… – С. 13.
20. Диденко Я.Л. Казацкое снаряжение…
21. Там само.
22. Там само.
23. Свєшніков І.К. Битва під Берестечком… – С. 185.
24. Попованова О., Горішній П. Люльки ХVІІ–ХVІІІ ст. із фондів Національного іс-
торико-культурного заповідника «Чигирин» (за матеріалами археологічних розко-
пок 1991–1993 рр. у м. Чигирині) / О.Попованова, П.Горішній // Нові дослідження
пам’яток козацької доби в Україні: зб. наук. ст. – Вип. 7. – К., 1998. – С. 158.
25. Липа К.А., Руденко О.В. Військо Богдана Хмельницького… – С. 62.
|