Суфійські терміни османської доби та їх похідні як різновид діалектики світського й сакрального
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2013
|
| Назва видання: | Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76492 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Суфійські терміни османської доби та їх похідні як різновид діалектики світського й сакрального / І. Покровська // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 391-395. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-76492 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-764922015-02-11T03:01:56Z Суфійські терміни османської доби та їх похідні як різновид діалектики світського й сакрального Покровська, І. Тюркологічні дослідження 2013 Article Суфійські терміни османської доби та їх похідні як різновид діалектики світського й сакрального / І. Покровська // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 391-395. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 2078-0850 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76492 uk Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Тюркологічні дослідження Тюркологічні дослідження |
| spellingShingle |
Тюркологічні дослідження Тюркологічні дослідження Покровська, І. Суфійські терміни османської доби та їх похідні як різновид діалектики світського й сакрального Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| format |
Article |
| author |
Покровська, І. |
| author_facet |
Покровська, І. |
| author_sort |
Покровська, І. |
| title |
Суфійські терміни османської доби та їх похідні як різновид діалектики світського й сакрального |
| title_short |
Суфійські терміни османської доби та їх похідні як різновид діалектики світського й сакрального |
| title_full |
Суфійські терміни османської доби та їх похідні як різновид діалектики світського й сакрального |
| title_fullStr |
Суфійські терміни османської доби та їх похідні як різновид діалектики світського й сакрального |
| title_full_unstemmed |
Суфійські терміни османської доби та їх похідні як різновид діалектики світського й сакрального |
| title_sort |
суфійські терміни османської доби та їх похідні як різновид діалектики світського й сакрального |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Тюркологічні дослідження |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76492 |
| citation_txt |
Суфійські терміни османської доби та їх похідні як різновид діалектики світського й сакрального / І. Покровська // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 391-395. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| series |
Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| work_keys_str_mv |
AT pokrovsʹkaí sufíjsʹkítermíniosmansʹkoídobitaíhpohídníâkríznoviddíalektikisvítsʹkogojsakralʹnogo |
| first_indexed |
2025-07-06T00:53:59Z |
| last_indexed |
2025-07-06T00:53:59Z |
| _version_ |
1836856891057111040 |
| fulltext |
391
перший» [11.І, 240]. Подібне дослідження твору Пті де ля Круа [13] суттєво
доповнить розглянуті тут питання.
Джерела та література
1. Жуковський, Аркадій. Петро Могила й питання єдності церков. – К/: Мистецтво,
1997.
2. Зайцев И.В. Новые османские документы по истории московско-османско-украин-
ских отношений в к. 60-х – нач. 70-х гг. XVII в. // Cahiers du monde russe. – 2009. – 50,
№ 2–3. & Web.
3. Костомаров М. Руїна. ІІІ. Гетьманованннє Самійловича //Руска Історична біблїоте-
ка... О-ра Барвіньского. – Львів: НТШ, 1894. – Т. ХVІ.
4. Ленченко В. Чигирин за планами та описами 1677–1678 років // Історична топогра-
фія і соціотопографія України. – Львів: Піраміда, 2006. – С. 190–193, 199.
5. Матвіїшин Я. Живописні плани трьох українських замків-фортець з XVII ст.
(Бара, Меджибожа, Чигирина) у Дипломатичному архіві Міністерства закордон-
них справ Франції // Історичне картознавство України. – Львів; Київ; Нью-Йорк,
2004. – С. 195-200, 4 кол. іл.: карти (їх репродулція також на http://www.ipernity.com/
doc/111855/5862688/in/album/144207).
6. Матвіїшин Я. О. До історії найдавнішого зображення гетьманської резиденції в Чи-
гирині (ХVІІ ст.): Ш. О. де Нуантель, Ф. Пті де ля Круа та А. Ґаллан // Програма. ІV
науково-практична конференція «Чигиринщина: історія і сьогодення», 1–2 листопа-
да 2012. – Чигирин, 2012. – 16 с. – С. 6.
7. Туранли Ф., Озджан К. Османські архівні документи прo міжнародні відносини та
відбудову Хотина (XVIII ст.) // Silva rerum. – Львів: Піраміда, 2007. – С. 441.
8. Abdel-Halim, M. &c. Correspondance d’Antoine Galland… – Paris: U-é de Paris, F-té des
lettres et sciences humaines, 1964. – 176 p. & Web.
9. Abdel-Halim M. Antoine Galland, sa vie et son œuvre. – Paris: A.G. Nizet, 1964
10. Archives Diplomatiques du Ministère des Affaires Etrangères de France (АМЗСФ). –
Turquie. – Correspondance politique. – Т. VII, XII.
11. Galland A. Voyage à Constantinople (1672–1673). – Publié et annoté par Charles Schefer.-
Paris: Maisonneuve et Larose, 2002. [Cf. Antoıne Galland Istanbul’a ait Günlük Hâtıralar
(1672–1673). Şerhlerle Yayınlayan Charles Schefer. Cilt I (1672). Ankara, 1949].
12. Marsy, comte de. Deux années de la vie d’Antoine Galland (1672–1673) /par le comte de
Marsy. – Amiens: Typogr. Delattre-Lenoel, 1882.
13. […] Petis De la Croix, F. Guerres des Turcs avec la Pologne, la Moscovie et la Hongrie.–
Paris: Gueroult; & La Haye: Ja. Carrel, 1689. 14. Reychman J. Życie polskie w Stambule w
XVIII wieku. – Warszawa, 1959.
Ірина Покровська (Київ),
доцент кафедри тюркології, Київський університет
ім. Тараса Шевченка, кандидат філологічних наук
Суфійські терміни османської доби та їх похідні
як різновид діалектики світського й сакрального
Цілком справедливо писав Лео Яковлев, що «слова «суфі», «суфії» і
«суфізм» все ще залишаються таємницею за сімома печатками практично
для всіх» [2, 3]. Незважаючи на більш ніж тисячолітню історію існування
турецького суфізму (тур. Tasavvuf) як соціально-релігійного феномену іс-
ламу, він залишається актуальним об’єктом досліджень філософів і релі-
392
гієзнавців (М. Акіля, Х. Алтинташа, А. Ж. Арберрі, М. Лінгса, О. Тюрера,
Д. Чіфтчі, В. Чітіка, А. Р. Янгузіна, О. А. Яроша), психологів (Х. Кайикли-
ка), літературознавців (Х. Акташа, І. В. Прушковської, Г. І. Халимоненка).
Суфізм – це форма буття та система поглядів на світ у мусульманській
традиції, на основі якої будуються стосунки людини з Всевишнім, які пе-
редбачають внутрішнє очищення та позбавлення від земних бажань [5,
1107]. Деякі дослідники намагаються знайти витоки суфізму у грецькій,
іранській, індійській та навіть християнській цивілізаціях, проте біль-
шість науковців схиляється до того, що підґрунтям суфізму став Коран,
мотивуючи це тим, що життя суфіїв має подібні риси з життям пророків
[4, 274]. Загалом, система суфізму була представлена рядом ордерів (тур.
tarikat), сформованих на основі специфічних релігійних переконань. Нор-
ми поведінки суфіїв мали строго регламентований характер, а їх спосіб
життя був досить віддалений від реалій цього світу. Суфії носили зазви-
чай скромний та непримітний одяг з грубої шерстяної тканини (тур. aba).
Форма одягу не мала відволікати їх від осягнення сенсу життя та справж-
ньої істини (тур. hakikat). Поруч з цим термінологічна система, якою
користувалися суфії, – це синтез елементів світського та сакрального в
його найбільш яскравому прояві. Діалектика цих двох сфер реалізується
на мовному рівні у таких напрямках, як сакралізація та десакралізація.
Сакралізація пов’язана в першу чергу зі створенням системи суфійської
символіки на основі лексики, яка активно функціонувала в тогочасному
мовленні місцевого населення шляхом набуття окремими мовними зна-
ками вторинної номінації відповідно до доктрини суфізму. Дослідник
суфізму Акназар Курбанмамадов щодо питання формування системи
суфійських термінів відзначає таке: «Суфійська естетика для вираження
своїх ідей вдавалася до символіки, не використовуючи наукових понять
та термінів. Символічні вирази виокремлювалися з побутового словника,
з повсякденних понять. Це, з одного боку, спростило проникнення суфій-
ських ідей у свідомість народу, а з іншого – посилило містичне тлумачен-
ня буденних явищ» [1, 81]. На сьогоднішній день існують окремі слов-
ники суфійської термінології, серед яких можна виокремити словники
Сюлеймана Улудага, Ергуна Каджабиїка, Абдюррезака Кашані, Сеййіда
Джафера Седжаді), у яких зафіксовані одиниці, переосмислені у суфій-
ському світосприйнятті. До найбільш яскравих одиниць можна віднести
такі приклади: ata (букв. батько, предок), baba (укр. батько), kılavuz (букв.
провідник) – «шейх, мюршід», «голова суфійської общини, обителі»; bacı
(укр. старша сестра) – «дружина шейха (мюршіда)», ab-ı revan (укр. вода,
яка тече) – «радість та спокій, які наповнюють серце суфіїв», agyar (укр.
іноземець) – «той, хто не входить до певного суфійського ордеру», âkıl
(укр. розумний) – «той, хто не піддається спокусам повсякденного жит-
тя», alem (букв. світ) – «мирський світ»; aşk, sevda, sevgi – «божественна
любов», aşık (букв. закоханий) – «той, хто служить Аллаху всім серцем
та душею», maşuk (букв. коханий) – «Аллах», bağ – «духовний світ суфія»,
393
halvet (букв. самотній, одинокий) – «аскетичне життя суфіїв протягом
сорока днів у повній відмові від земних задоволень». Навіть на перший
погляд лексема власне суфійського спрямування – дервіш (досвідчений
член суфійського ордеру) – має світські корені і утворена від однокорене-
вого слова перського походження зі значенням жебрак.
Проте зазначеними вище сентенціями не вичерпується складність діа-
лектичних стосунків світського та сакрального в турецькій лінгвокуль-
турі. Деякі суфійські терміни настільки міцно закріпилися у свідомості
та підсвідомості турецького етносу, що активно продовжили викорис-
товуватися після офіційного закриття в Туреччині у 1925 році всіх су-
фійських обителів (текке). Своєрідною енциклопедією фразем, паремій
та ептонімів суфійського походження в сучасній турецькій мові є слов-
ник Абдульбакі Гьольпинарли ‘Tasavvuftan Dilimize Geçen Deyimler ve
Atasözleri’ («Фразеологізми та прислів’я, які дійшли з суфізму до наших
днів») 2004 р. видання [3].
Фразеологічні одиниці, які містять суфійську лексику, настільки де-
сакралізувалися, що їх сакральний зміст не відомий навіть самим туркам.
Зокрема, вітання дервішів-мевлевітів aşk olsun (букв. нехай буде любов),
відповіддю на яке є вирази Aşkın cemal olsun (букв. нехай твоя любов буде
прийнята) або Aşk ederim (букв. Я приймаю любов), у сучасній турецькій
мові не має асоціацій, пов’язаних з сакральною сферою. Вираз етикетного
характеру Aşk olsun у сучасній турецькій мові має такі значення: 1) вира-
ження похвали, підтримки, поздоровлення: Bayern’i tutabilene aşk olsun.
Şampiyonlar Ligi 2. Tur ilk mücadelesinde Bayern Munih, Emirates Stadı’nda
Arsenal’i 3-1’lik skorla mağlup etti. – ‘Поздоровлення вболівальникам «Баєр-
на». «Баєрн» (Мюнхен) у першій зустрічі 2-го туру Ліги Чемпіонів переміг
«Арсенал» на стадіоні «Емірати» з рахунком 3–1. (Bayern’i tutabilene aşk
olsun у газ. «Hurriyet», 19.02.2013); 2) вираження співчуття, жалю: ‘Bütün
ölümler vakitsizdir ancak bu arkadaşlarımıza ölüm hiç yakışmadı. Aşk olsun size,
aşkolsun! ’– (Aşk olsun size у газ. «Zaman», 16 Ocak 2013) – ‘Смерть ніколи
не буває вчасною, проте цим нашим товаришам смерть зовсім не личила.
Як Вас шкода, як шкода!’
Іншим цікавим прикладом взаємозв’язку мирського та суфійського
є вислів Юнуса Емре з його однойменного вірша ‘Sevelim sevilelim’: Hak
cihana doludur, kimseler Hakkı bilmez / Onu sen senden iste, o senden ayrı olmaz
/……/ Gelin tanış olalım, işin kolayın tutalım / Sevelim sevilelim, dünya kimseye
kalmaz – ‘Світ наповнений Всевишнім, проте його ніхто не знає / Ти його
проси від себе сам, і він не віддалиться від тебе/ ……../ Приходьте, позна-
йомимось, все буде дуже просто / Любімо і нас будуть любити, цей світ не
лишиться нікому’ (Yunus Emre. Sevelim sevilelim).
У цих поетичних рядках мова йде про любов між суфіями та об’єктом
їх поклоніння – Аллахом. Проте в сучасній турецькій мові слова Sevelim
sevilelim стали крилатими і мають значення любові й приязних стосунків
як між близькими, так і малознайомими між собою людьми (Trafik Tescil ve
394
Denetleme Şube Müdürü Hakkı Kaynak ile beraberindeki polisler, Erzurum – Çat
karayolu Atlama Kuleleri mevkisinde durdukları araçlardaki sürücülere, «sevelim
sevilelim, tüm sevdiklerimiz için trafik kurallarına uyalım» diyerek karanfil hediye
etti. – ‘Співробітники поліції разом з Хакки Кайнаком – начальником
транспортного відділу реєстрації та перевірки водіїв, які зупинилися біля
фортеці «Атлама» на сухопутному шляху Ерзурум – Чат зі словами «лю-
бімо і нас будуть любити, давайте будемо дотримуватися правил дорож-
нього руху заради всіх, хто нас любить» дарували водіям гвоздики (Ceza
yerine karanfil dağıttı у газ. «Vatan», 14.02.2013), передають почуття взаємної
любові як сенс та мотивацію людського існування (Sevgisiz kalmış bir insan
kuru bir ağaca benzer. Zamanında onun kalbine sevgi tohumu ekilmemiştir, sevmek
öğretilmemiştir. … Yüzyıllardır süregelen anlamsız kargaşayı sevgi yoksunu insanlar
çıkardılar. Toplumları birbirine düşman ettiler. Sonuçta bunun acısını insanlık çekti.
İnsanlara sevgiyle yaklaşmalı, onların kalplerine sevgi tohumu ekmeliyiz. Sevmek
çok güzel bir duygudur ve insanı hayata bağlar. Sevelim, sevilelim, hayatın tadına
varalım. – «Людина, яка лишилася без любові схожа на сухе дерево. У свій
час у її серце не було посіяно любов, її не навчили любити. … В основі без-
змістовної плутанини, яка тривала роками, знаходяться люди, позбавлені
любові. У суспільстві виникла ворожнеча. У результаті цього постражда-
ло людство. До людей слід ставитися з любов’ю, в їх серця слід сіяти зерно
любові. Любов – це прекрасне почуття, яке тримає людину на цьому світі.
Любімо і нас будуть любити, отримуймо таким чином насолоду від цього
життя’ (Serdar Yıldırım, «Atatürk’ün çocukluğu»).
Словосполучення Sevelim sevilelim, закарбоване на грошовій одиниці
Турецької Республіки (двохсот турецьких лірах), – у мові арго викорис-
товується для завуальованого позначення купюри цього номіналу.
Наведені вище приклади наочно демонструють роль суфізму у сучас-
ній турецькій лінгвокультурі та є яскравим підтвердженням нерозривно-
го ланцюгу: «мова – культура – етнос». Зафіксована вище потрійна діа-
лектика семантичних відносин слів та словосполучень, які від світського
життя, потрапивши в сакральне, не закріпилися в ньому остаточно, а по-
вернулися в тексти різних жанрів в дещо трансформованому як з погля-
ду змісту, так і граматичної форми значенні, на лінгвістичному рівні під-
тверджує принцип взаємозв’язку та нерозривності всіх етапів суспільно-
го розвитку. Перспективи подальших досліджень полягають у виявленні
топонімів, антропонімів, різногалузевих наукових термінів, які мають
суфійське походження.
Література
1. Курбанмамадов А. Эстетическая доктрина суфизма (Опыт критического анализа) /
А. Курбанмамадов. – Душанбе: Дониш, 1987. – 108 с.
2. Яковлєв Л. Восхождение к истине: Собрание притч и афоризмов / Л. Яковлєв. – М.:
Эксмо-Пресс, 2001. – 640 с.
3. Gölpınarlı A. Tasavvuftan dilimize geçen Deyimler ve Atasözleri / A. Gölpınarlı. – İstanbul:
İnkılap, 2004. – 384 s.
395
4. İslam Felsefesi // Türk Ansiklopedisi. Cild XX. – Milli Eğitim Basımevi – Ankara, 1972. –
S. 269–279
5. Türkçe Bilim Terimleri Sözlüğü. Sosyal Bilimler / [yayın sorumluları: Dr. M. Çetin Gülovalı,
A.Odabaş]. – Ankara: TÜBA, 2011. – 1333 s.
6. Uludağ S. Tasavvuf terimleri sözlüğü / S. Uludağ. – İstanbul: Kabalcı Yayıncılık, 2012. –
438 s.
Валида Пашаева (Эрзурум, Турция),
доцент кафедры текстиля и моделирования одежды
факультета искусства Ататюркского университета,
кандидат технических наук
Элементы тюркской мифологии
в азербайджанском текстиле
Мифологическое мышление человека на начальном этапе развития
человечества было тесно связано с его жизнью и окружающей его средой
и влияло на все сферы его творческой деятельности. Люди с целью ма-
гического воздействия на условия бытия использовали словесные закли-
нания, изображения, наделенные символическим смыслом и магическим
значением, проводили магические обряды и т.д. Поэтому мифологиче-
ские представления каждого народа содержатся в его языке, фольклоре,
музыке, обрядах и традициях, сакральной архитектуре и орнаменте.
Древние люди верили в волшебную силу изображения. Но кроме это-
го, они этим путем запечатлевали и передавали, по их мнению, жизненно
важную информацию своим потомкам. В результате эти символические
изображения приобретали значение родовой памяти. Эти изображения
в свое время имели культовое содержание, исполняли роль заговоров на
благоденствие или оберегов от зла, были племенными эмблемами и т.д. Со
временем их первоначальный смысл был забыт, но они продолжали при-
меняться, превращаясь в орнамент. В современной культуре орнамент
– всего лишь украшение, элемент декора, а наши предки этим символам
придавали серьезное значение. Потомки хотя и не знали смысл и назначе-
ние этих узоров, но знали, что присутствие их на каком-то предмете или
изделии обязательно, и передавались они из поколения в поколение. Так
дошли до нас символы, несущие мифологические взгляды наших пред-
ков о происхождении Вселенной, человека, всего живого в этом мире, их
понимания жизни и смерти, концепции человека, времени, пространства.
Со временем, декоративно пeреоформляясь, они становились составной
частью орнаментально-декоративной системы и использовались как
часть, элемент художественной композиции. Они составляют ту базу, на
основании которой можно узнать, носителем какой культуры является
тот или иной предмет.
Композиции и мотивы, использованные в азербайджанском текстиле,
тоже не являются случайными. Являясь частью общетюркского культур-
|