Археологічні дослідження 2012 р. на Кінбурнській косі

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2013
1. Verfasser: Карашевич, І.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2013
Schriftenreihe:Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76496
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Археологічні дослідження 2012 р. на Кінбурнській косі / І. Карашевич // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 363-367. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-76496
record_format dspace
spelling irk-123456789-764962015-02-11T03:03:03Z Археологічні дослідження 2012 р. на Кінбурнській косі Карашевич, І. Тюркологічні дослідження 2013 Article Археологічні дослідження 2012 р. на Кінбурнській косі / І. Карашевич // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 363-367. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 2078-0850 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76496 uk Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Тюркологічні дослідження
Тюркологічні дослідження
spellingShingle Тюркологічні дослідження
Тюркологічні дослідження
Карашевич, І.
Археологічні дослідження 2012 р. на Кінбурнській косі
Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні
format Article
author Карашевич, І.
author_facet Карашевич, І.
author_sort Карашевич, І.
title Археологічні дослідження 2012 р. на Кінбурнській косі
title_short Археологічні дослідження 2012 р. на Кінбурнській косі
title_full Археологічні дослідження 2012 р. на Кінбурнській косі
title_fullStr Археологічні дослідження 2012 р. на Кінбурнській косі
title_full_unstemmed Археологічні дослідження 2012 р. на Кінбурнській косі
title_sort археологічні дослідження 2012 р. на кінбурнській косі
publisher Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate 2013
topic_facet Тюркологічні дослідження
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76496
citation_txt Археологічні дослідження 2012 р. на Кінбурнській косі / І. Карашевич // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 363-367. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
series Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні
work_keys_str_mv AT karaševičí arheologíčnídoslídžennâ2012rnakínburnsʹkíjkosí
first_indexed 2025-07-06T00:54:09Z
last_indexed 2025-07-06T00:54:09Z
_version_ 1836856901275484160
fulltext 363 3. Третья монета, к сожалению, неопределима. Похоже, что она пред- ставляет собой османское акче, выпущенное в период от начала XVI до середины XVII вв. Попытаемся проанализировать нумизматический ма- териал. Сам состав этой небольшой подборки свидетельствует об исполь- зовании комплекса от начала XVI в. до 1660-х гг. Более детальный анализ пока невозможен из-за немногочисленности найденных монет. Надеемся, что раскопки Н.П. Туровой позволят уже в ближайшее время продолжить это исследование. Литература 1. Федоров-Давыдов Г.А. Клады джучидских монет // НиЭ. – М., 1960. – Т. 1. 2. Чореф М.М. Клад монет Крымского ханства из фондов Центрального музея Тавриды // VIII Таврические научные чтения. – Симферополь, 2008. – Ч. II. 3. Retowski O. Die Münzen der Gireï. – M., 1905. Ірина Карашевич (Київ), молодший науковий співробітник Інституту археології НАН України Археологічні дослідження 2012 р. на Кінбурнській косі У 2012 р. співробітниками Південної Середньовічної експедиції Ін- ституту археології НАНУ (під керівництвом д.і.н. Біляєвої С.О.) були продовжені дослідження на території Кінбурнської коси Очаківського р-ну Миколаївської обл. з вивчення пам’яток Середньовіччя та Нового часу на Кінбурнській косі. Метою робіт цього року є подальша локаліза- ція залишків турецької фортеці Кінбурн, заснованої у XVI ст. За Кючук- Кайнарджійським миром 1774 р. передана Росії та зруйнована в середині ХІХ ст. [3, 565]. Також продовжено розвідку в межах видимих укріплень, розпочату у 2009 р. [1, 37–38; 2, 35]. У складі експедиції, крім співробітників Інституту археології НАН України (д.і.н. С. О. Біляєва, О. Л. Вотякова, І. В. Карашевич, к.і.н. О.Є. Фі- алко), працювали співробітники Державної інспекції з охорони пам’яток культури в Миколаївській області (ст.н.с. Курганська К.Ю., ст.н.с. Снит- ко І.О., н.с. Суботіна Н.Ю.) та геодезист Є. Балицький (Київ). Кінбурнська коса, назва якої пішла від тюркського «кіл» – волос і «бурун» – мис (кілбурн), являє собою мис завдовжки приблизно 40 і за- вширшки менше 10 кілометрів [4, 72]. Достатньо широка на початку, в найвужчій частині вона сягає кількох метрів. Археологічні роботи про- водилися на вузькій ділянці коси. 1. Розвідки на території Кінбурнської коси. Розвідка проводилася на території між ретраншементом (російського періоду) та гіпотетичними укріпленнями турецької фортеці, які являли собою розпливчастий вал висотою до 3 м та заболочений рів. Відстань між залишками фортифікації складає 1,42 км. 364 Під час розвідки було встановлено, що культурні шари на схід від форте- ці сильно пошкоджені численними траншеями та воронками, оскільки ця територія тривалий час використовувалася як військовий полігон, а також грабіжницькими ямами, залишеними так званими «чорними археолога- ми». Під час візуального огляду знайдено фрагменти кераміки ХІХ ст., а також вироби з бронзи, свинцю та заліза. Матеріали, виявлені під час роз- відки, відносяться до ХІХ ст., часів існування російського села Кінбурн. Значну увагу було приділено ділянці вздовж морської берегової лінії. 2. Розкоп № 4. Основним завданням експедиції було дослідження території вздовж земляних валів, що помітні візуально. Їх контури, з частково збереженим ровом, непогано простежуються на космічних знімках (Рис.1). За повідо- мленнями місцевих жителів, частина берегу біля Розкопу № 4 має назву «турецький міст». Під час її огляду виявлено два дерев’яних стовпа, які видно під час відливу, та знайдено бронзову татарську монету. У зв’язку з тим біля морського узбережжя на підвищенні закладено шурф 2 х 2 м для визначення наявності культурного шару. Заповнення шурфу являло собою суміш піску із незначними вкра- пленнями мушлі. У північному куті його виявлено окремі фрагменти вап- няку, цегли, вкритих шаром попелу. Матеріал, знайдений в шурфі, пред- ставлений фрагментами кераміки із зеленою поливою. На підставі виявленого матеріалу було вирішено розширити шурф до розмірів 5 х 5 м (квадрат А-1), та закласти Розкоп № 4 (нумерація розкопу продовжує нумерацію розкопів попередніх років дослідження). Розкоп, орієнтований по лінії північ – південь, загальною площею 100 кв. м, поділений на чотири квадрати розмірами 5 х 5 м по лінії А-Б (рис. 2). Внаслідок постійного розмиву поверхні цієї ділянки коси, перетинан- ня її хвилями лиманської та морської води, відбувається поступове зни- щення культурного шару. Матеріали, знайдені у квадратах А-1, А-2, Б-1, Б-2 на гл. 0–0,2 м, знаходяться практично в дерновому шарі та поверх ви- явлених кладок. Культурний шар від 0 до 0,4 м має ознаки перемішання окремих нашарувань. Як свідчить аналіз стратиграфії та вибірки шару, під дерновим покрит- тям в кв. А-1 на гл. 0,2 м культурний шар являє собою суміш піску, морської мушлі та фрагментів цегли з невеликими лінзами мушлі, утвореними заті- каннями морської води. На площі квадрату зустрічається значна кількість уламків скляних виробів, а також металевих предметів, пошкоджених ко- розією, стан збереження яких не дозволяє визначити їх форму. Крім того, на усій поверхні квадрата зустрічаються окремі фрагменти каменю вапняку із залишками будівельного розчину, битої цегли. У південно-східному куті кв. А-1 зафіксовано незначний шар попелу з домішками кальцинованих кісток тварин. На гл. 0,2 м по лінії північ-південь відкрито окремо лежачі камені вапняку із незначними фрагментами та однією цілою (розмірами 13 365 х 14 х 13 см – один край обламаний) цеглою, регулярної кладки не зафіксо- вано. Матеріальні залишки поганої збереженості, сильно засолені. Відміче- но значну кількість дрібних фрагментів кісток тварин. На площі розкопу виявлено будівельні залишки: дві кладки, завал ка- менів та фрагмент водостоку (?). Кладка 1. Її залишки виявлені у південному куті кв. А-1 на гл. 0,2 м у вигляді скупчення дрібних конкрецій вапняку. Кладку орієнтовано у на- прямку південь-північ. Після розчищення кладки на площі квадрату вста- новлено, що її складено із вапняку неправильної, інколи підпрямокутної форми, з включеннями червоноглиняної цегли; простежується певна ре- гулярність кладки. Каміння кладки сильно пошкоджене водою. Скоріш за все, це залишки фундаменту будівлі. Хоча не зовсім зрозуміло, чому вона лежить на шарі морської мушлі. Це питання залишилося відкритим, оскільки заглибитися нижче не вдалося через підняття ґрунтових вод. До- вжина виявленої кладки приблизно 2,6 м, ширина 0,45 м. Задля з’ясування напрямку та особливостей кладки було закладено кв. А-2, де виявлено її продовження. На гл. 0,2–0,4 м в північно-західному куті квадрата у пів- денному напрямку на усій площі виявлено фрагменти вапняку та битої червоноглиняної цегли. Заповнення квадрата сіро-гумусоване із значними домішками битої цегли та вапняку, морської мушлі та кісток тварин. Від- крита кладка складена з великих розмірів щільно покладених один до од- ного каменів, оброблених та таких, що нагадують плити. Розміри найбіль- шої плити дорівнюють 0,67 х 0,49 м. Довжина відкритих залишок кладки 4,68 м. Кладка орієнтована з південного сходу на північний захід. Треба зазначити, що нами було відкрито лише один ряд кладки висотою 0,12–0,8 м. Під час розчистки відкритих кладок в кв. А-1, А-2 було зафіксовано, що між ними на відстані 1,23 м регулярна постелиста кладка переривається. Рис. 1. Залишки валів та рову. Вид з космосу. Рис. 2. План розкопу № 4. 366 У західному куті квадрату А-1 на гл. 0,2 м зафіксовано розвал камін- ня, між яким виявлено значну кількість розчину та фрагментів цегли, у південно-західній частині зафіксовано матеріали турецького часу. У піс- ковому заповненні квадратів А-1, А-2 на гл. 0–0,2 м виявлено фрагменти металевих виробів, форму яких визначити неможливо через погану збе- реженість та фрагментарність речей та будівельне сміття. У напрямку західного кута біля кладки 1 в кв. А-1 зафіксовано пляму пожежі, потужністю 0,3 см, під якою відкрито лінзу, утворену запливами морської води. Ширина плями 1,30 м від краю відкритої кладки, довжина 1,85 м. Вона являє собою потужне скупчення морської мушлі (рапани). Знахідок під лінзою не виявлено. Треба зауважити, що більшість матеріа- лу знайдено поряд з кладками. Кладка 2. Вищезгаданий завал каміння в західному куті квадрату А-1 зв’язується з розвалом, виявленим в кв. Б-1 по лінії захід-схід вздовж пів- нічної стінки. Його довжина 1,06 м, ширина 0,3–0,5 м, регулярності не простежується, натомість зафіксовані окремо покладені камені. Можли- во, цей завал перериває кладку № 1, відкриту в кв. А-1 по лінії південь-пів- ніч. Камені розвалу різних розмірів, не оброблені, але зі слідами розчину. На жаль, підняття ґрунтових вод на гл. 0,4 м не дало можливості загли- битись та дослідити наступний рівень будівельних залишків. Подальші роботи проведені у кв. Б-1- Б-2. Культурний шар у кв. Б-1 (від 0,0 до 0,4 м) представляє гумусований пісок із значним вкрапленням мор- ської мушлі, дрібних конкрецій вапняку, битої цегли із домішкою вуглин. Залишки водостоку (?). У західній частині кв. Б-1 на гл. 0,28 м виявле- но залишки дерев’яної видовбаної лаги (Рис. 3), яка уходить в західний борт квадрату (можливо, використовувалася для відведення стічних вод). До- вжина відкритої частини 0,85 м, але у напрямку (захід-схід) в бік відкритої Рис. 3. Залишки дерев’яної лаги (можливо, використовувалася для відведення стічних вод). 367 кладки в кв. А-1, зустрічаються дрібні фрагменти деревини. Сліди деревини обриваються біля лінзи зі слідами пожежі, яка скоріш за все, і зруйнувала її. Заповнення у квадраті Б-2 аналогічне культурному шару кв. Б-1. Тут на гл. 0–0,2 м також виявлено змішаний шар піску, мушлі, дрібних фрагмен- тів вапняку. Крім того, знайдені невеличкі фрагменти черепиці та кісток тварин. На гл. 0,2–0,4 м культурний шар також являв собою суміш піску, морської мушлі, будівельного сміття, дрібних кісток тварин з незначними гумусними вкрапленнями. Кладок в квадраті не виявлено, але в заповненні знайдено сильно пошкоджену монету, у якої на реверсі ледве окреслюється частина тугри, що свідчить про її належність османській монетній системі. Вивчення будівельних залишків та наявність великої кількості буді- вельного сміття у заповненні Розкопу № 4 дає підставу вважати, що вони належать споруді, яка була не зруйнована, а розібрана на будівельний ма- теріал. Додатковим свідченням цього слугуватиме відсутність каменю як будівельного матеріалу на Кінбурнській косі та гостра потреба у ньому під час будівельних робіт наступного періоду. Таким чином, нові відкриття на території Кінбурнської коси у 2012 р. свідчать про подальшу перспективність дослідження виявлених споруд для вивчення будівельної періодизації кожного етапу розвитку фортеці, особливостей турецького та російського періодів її розбудови та функціо- нування. Було отримано нові цікаві результати щодо вивчення історичної топографії . Література 1. Біляєва С.О., Каравайко Д.В., Фіалко О.Є. Роботи Міжнародної Південної серед- ньовічної експедиції Інституту археології НАН України у 2010 р. // Археологічні до- слідження в Україні. – 2010. – К.; Луцьк, 2011. – С. 37–38. 2. Біляєва С.О., Фіалко О.Є. Про роботу Південної середньовічної експедиції у 2009 р. // Археологічні дослідження в Україні. – 2009. – К., 2009. – С. 35. 3. История Украинской СССР. Освободительная война и воссоединение Украины с Россией. Начало разложения феодализма и зарождения капиталистических отно- шений (вторая половина XVII–XVIII в.). – К.: «Наукова думка», 1983. – Т. 3. – С. 565. 4. Энциклопедический словарь. [гл. ред. Б.А. Введенский]. – Москва: БСЭ, 1954. – Т. 2. – С. 72. Віталіна Калініченко (Київ), асистент кафедри комп’ютерних технологій дизайну НАУ, аспірант НАККіМ До питання дослідження графіті Бендерських воріт Хотинської фортеці Хотинська фортеця – значна мистецька, історико-архітектурна па- м’ят ка України, що сформувалася під впливом багатьох культур. Тому її дослідження і збереження мають велике значення не тільки для на- шої держави, але й для Молдавії, Румунії, Польщі, Росії та Туреччини.