До питання дослідження графіті Бендерських воріт Хотинської фортеці
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2013
|
| Schriftenreihe: | Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76498 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | До питання дослідження графіті Бендерських воріт Хотинської фортеці / В. Калініченко // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 367-372. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-76498 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-764982015-02-11T03:02:09Z До питання дослідження графіті Бендерських воріт Хотинської фортеці Калініченко, В. Тюркологічні дослідження 2013 Article До питання дослідження графіті Бендерських воріт Хотинської фортеці / В. Калініченко // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 367-372. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2078-0850 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76498 uk Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Тюркологічні дослідження Тюркологічні дослідження |
| spellingShingle |
Тюркологічні дослідження Тюркологічні дослідження Калініченко, В. До питання дослідження графіті Бендерських воріт Хотинської фортеці Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| format |
Article |
| author |
Калініченко, В. |
| author_facet |
Калініченко, В. |
| author_sort |
Калініченко, В. |
| title |
До питання дослідження графіті Бендерських воріт Хотинської фортеці |
| title_short |
До питання дослідження графіті Бендерських воріт Хотинської фортеці |
| title_full |
До питання дослідження графіті Бендерських воріт Хотинської фортеці |
| title_fullStr |
До питання дослідження графіті Бендерських воріт Хотинської фортеці |
| title_full_unstemmed |
До питання дослідження графіті Бендерських воріт Хотинської фортеці |
| title_sort |
до питання дослідження графіті бендерських воріт хотинської фортеці |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Тюркологічні дослідження |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76498 |
| citation_txt |
До питання дослідження графіті Бендерських воріт Хотинської фортеці / В. Калініченко // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 367-372. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| series |
Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| work_keys_str_mv |
AT kalíníčenkov dopitannâdoslídžennâgrafítíbendersʹkihvoríthotinsʹkoífortecí |
| first_indexed |
2025-07-06T00:54:13Z |
| last_indexed |
2025-07-06T00:54:13Z |
| _version_ |
1836856905792749568 |
| fulltext |
367
кладки в кв. А-1, зустрічаються дрібні фрагменти деревини. Сліди деревини
обриваються біля лінзи зі слідами пожежі, яка скоріш за все, і зруйнувала її.
Заповнення у квадраті Б-2 аналогічне культурному шару кв. Б-1. Тут на
гл. 0–0,2 м також виявлено змішаний шар піску, мушлі, дрібних фрагмен-
тів вапняку. Крім того, знайдені невеличкі фрагменти черепиці та кісток
тварин. На гл. 0,2–0,4 м культурний шар також являв собою суміш піску,
морської мушлі, будівельного сміття, дрібних кісток тварин з незначними
гумусними вкрапленнями. Кладок в квадраті не виявлено, але в заповненні
знайдено сильно пошкоджену монету, у якої на реверсі ледве окреслюється
частина тугри, що свідчить про її належність османській монетній системі.
Вивчення будівельних залишків та наявність великої кількості буді-
вельного сміття у заповненні Розкопу № 4 дає підставу вважати, що вони
належать споруді, яка була не зруйнована, а розібрана на будівельний ма-
теріал. Додатковим свідченням цього слугуватиме відсутність каменю як
будівельного матеріалу на Кінбурнській косі та гостра потреба у ньому
під час будівельних робіт наступного періоду.
Таким чином, нові відкриття на території Кінбурнської коси у 2012 р.
свідчать про подальшу перспективність дослідження виявлених споруд
для вивчення будівельної періодизації кожного етапу розвитку фортеці,
особливостей турецького та російського періодів її розбудови та функціо-
нування. Було отримано нові цікаві результати щодо вивчення історичної
топографії .
Література
1. Біляєва С.О., Каравайко Д.В., Фіалко О.Є. Роботи Міжнародної Південної серед-
ньовічної експедиції Інституту археології НАН України у 2010 р. // Археологічні до-
слідження в Україні. – 2010. – К.; Луцьк, 2011. – С. 37–38.
2. Біляєва С.О., Фіалко О.Є. Про роботу Південної середньовічної експедиції у 2009 р.
// Археологічні дослідження в Україні. – 2009. – К., 2009. – С. 35.
3. История Украинской СССР. Освободительная война и воссоединение Украины с
Россией. Начало разложения феодализма и зарождения капиталистических отно-
шений (вторая половина XVII–XVIII в.). – К.: «Наукова думка», 1983. – Т. 3. – С. 565.
4. Энциклопедический словарь. [гл. ред. Б.А. Введенский]. – Москва: БСЭ, 1954. – Т. 2.
– С. 72.
Віталіна Калініченко (Київ),
асистент кафедри комп’ютерних технологій дизайну НАУ,
аспірант НАККіМ
До питання дослідження графіті
Бендерських воріт Хотинської фортеці
Хотинська фортеця – значна мистецька, історико-архітектурна па-
м’ят ка України, що сформувалася під впливом багатьох культур. Тому
її дослідження і збереження мають велике значення не тільки для на-
шої держави, але й для Молдавії, Румунії, Польщі, Росії та Туреччини.
368
Значна частина стін і веж Хотинської фортеці та замку за час свого існу-
вання зазнала впливу вандалів, які лишали свої, позбавлені мистецької
та культурної цінності повідомлення, порушуючи тим самим цілісність
цінних пам’яток. Актуальним є привернення уваги до стану наявних ла-
підарних пам’яток Хотинської фортеці, їх збереження та консервація для
запобігання подальшої руйнації та вандалізму. Значна частина графіті,
що відповідала турецькому культурному шару, вже втрачена та може бути
досліджена лише за паперовими архівними матеріалами, створеними ро-
сійськими військовими інженерами у ХІХ ст.
Нова бастіонна фортеця навколо кам’яного Хотинського замку була
збудована французькими інженерами для протидії артилерії на замов-
лення турецького султана Ахмеда ІІІ. Вперше вона використовувалась
як опорний військовий пункт у конфлікті 1714–1718 років. Роботи з укрі-
плення Хотинської фортеці проводилися також у 1775–1779 роках під ке-
рівництвом турецького архітектора Мехмеда Тахіра. Модернізація здій-
снювалась у 1793–1794 роках французьким інженером Кауффером за за-
вданням султана Селіма ІІІ [1]. Подальші ремонтні роботи та перебудова
1814–1850 років виконувались Російською Імперією.
З 1851 р. в Хотинському замку діяла військова російська креслярня.
Фотокопії креслень, планів, фасадів та розрізів споруд Хотинської форте-
ці становлять нині значний науковий інтерес [2]. Так, було проведено ана-
ліз архівних матеріалів на фото 16, де зображено два рисунки із текстами,
виконаними давньою турецькою мовою, що мають назви «Напис над Бен-
дерськими воротами» і «Напис над VІ бастіоном». На фото 17 зображено
креслення «Фасад Бендерських воріт з зовнішнього боку», де показано
розміщення напису над воротами разом з графіті (рис. 1).
Точного перекладу наведених написів наразі не опубліковано. Фахівці
зазначають, що достовірний переклад цих повідомлень є досить складним
у зв’язку з тим, що артефакт, на якому робилися написи не зберігся, а зро-
Рис.1. Фото 16 та 17
з альбому
«Хотинская крепость.
Альбом фотографий.
Планы, фасады и
разрезы сооружений.
– 1977».
369
блені з нього перекреслення виконані людиною, яка не володіла мовою та
могла зробити ненавмисні викривлення написання шрифту.
Проте у записах, що належать перу турецького чиновника, який впро-
довж багатьох років першої половини XVIII ст. працював на посаді секре-
таря арсеналу і фінансової канцелярії в Хотині, є два повідомлення, які
могли стосуватися змісту саме цих написів [3]. Чиновник стверджує, що
після походу Абді-паші з 60-тисячним військом проти Чучори 1713 р., ста-
родавня Хотинська фортеця була оточена новим земляним ровом, який
пізніше був замінений кам’яним. Хронограмми на воротах із золота по ла-
зурі написані літерами талік.
У коментарях до цього тексту зазначено, що талік – тип турецького
письма персидського походження, що використовувався, головним чи-
ном, у судових актах [3]. На відміну від персидської каліграфії цей почерк
не був досить поширеним у Туреччині. Збереглися окремі приклади його
застосування у документах періоду правління Мехеммеда II [4].
У цьому ж джерелі далі знаходимо наступне повідомлення: «Під час
закінчення робіт по зміцненню [фортеці] автор цих рядків був секрета-
рем хотинського департаменту боєприпасів. Абді-паша, що повернувся
тоді вдруге з Єгипту, був призначений під час свого перебування в Хоти-
ні, комендантом Очакова і сераскером. Він наказав відзначити цю подію
хронограммою в 12 віршів, яка і була складена мною, висічена на камені і
позолочена. Інша хронограмма була написана на мармурі для порталу Та-
ємних воріт, за що отримав від гарнізону винагороду в 200 гурушей, пів-
кошеля і красивий кафтан» [3].
Коли зазначені написи зникли з воріт, достеменно не відомо. Можна
припустити, що у кінці ХІХ ст. їх уже не було, адже місцеве населення
з 1888 р. стало поступово розбирати фортецю на будівельні матеріали.
Л. Михайлина та С. Пивоваров зазначають, що в 1900 р. дослідниками
Імператорського Одеського товариства історії та старожитностей було
встановлено, що «більшість фундаментів, цоколів, веранд в будинках
м. Хотина, особливо заможних міщан і духовенства, зроблено з гранітно-
го облицювання фортеці та з плит із старими турецькими написами» [5].
Крім тексту в рамці на фото креслення «Фасаду Бендерських воріт
з зовнішнього боку» (рис. 1) видно графіті з правої та лівої сторони. Се-
ред зображень: 11 обмежені рамкою-контуром різної форми: квадратної,
п’ятикутної, прямокутної та прямокутної з фасками; інші 34 необмежені
на тлі стіни. Малюнки можна поєднати у групи за подібністю змісту зо-
браженого.
Малюнки тварин та людей представлені трьома зображеннями, взяти-
ми у рамки (рис. 2: а). Розміщення трьох тварин у п’ятикутній рамці спе-
цифічне: кожна знаходиться паралельно контуру рисунку. Такий прин-
цип розміщення об’єктів був, зокрема, характерний для зображень планів
приміщень майстрами Давнього Єгипту. Тому можемо припустити, що
370
форма рамок відповідає формі загонів, де утримували тварин. На користь
цього свідчить також зображена на двох інших малюнках прив’язь, на
якій тримали тварин, та зображення доглядальника в одному з загонів.
Серед зображень тварин однозначно ідентифікується слон з кібіткою
та погонщиком на спині. Поява цього зображення зрозуміла, адже слони
використовувались османською армією ще у війні 1621 р.. Використано
також було мулів та биків. У боях була задіяна велика кількість верблю-
дів, але їхніх малюнків не виявлено. Характерною особливістю зображе-
них тварин є збільшений розмір голови. М. Шлапак визначає зображених
на ланцюгу звірів як тигрів – поряд з пальмовою гілкою та поряд з вій-
ськовим. Зображення слонів, верблюда та деяких інших звірів та птахів
зустрічаються в емблемах яничарських орт [6].
Зустрічаються малюнки плазунів – змій. Вони зображені по одній або
по двоє, у вигляді перехрещених дуг із загнутими кінцями (рис. 2: б). Про
невипадковість зображення змій свідчить інший лапідарний пам’ятник,
збережений донині, розміщений на стіні всередині проходу Ясської брами
– це койланогліф, що зображає дві перехрещені змії (рис. 2: в). Накрес-
Рис. 2: а – зображення тварин та людей на фасаді Бендерських воріт; б – зображен-
ня змій на фасаді Бендерських воріт; в – кайланогліф перехрещених змій на стіні
в проході Ясської брами (затоновано автором), у куті – символ яничарської орти
(по Д. Ніколле); г – зображення посудини (кальяну) на фасаді Бендерських воріт;
д – кайланогліф посудини на стіні в проході Бендерської брами (затоновано авто-
ром), у куті – символ яничарської орти (по Д. Ніколле).
371
лення цього символу також збігається з емблемою 38 яничарської орти
белюк [7]. На деяких кресленнях Ясська брама має назву Яничарська, що
свідчить на користь її зв’язку з яничарами, за символом саме вищезазна-
ченої орти.
Також присутнє зображення риби в рамці. Це яничарський символ 25
орти белюк та ще двох орт: 37 белюк та 80 джемаат (дві риби). Зустріча-
ються зображення великої кількості предметів. Серед них два зображен-
ня якорів, що також зустрічаються в символах орт 88 джемаат та 31 белюк.
Разом з тим варто зазначити, що риба та якір є відомими християнськими
символами.Серед предметів заслуговує уваги зображення посудини, що
виглядає як глечик (рис. 2: г). Всередині Бендерської брами також є ла-
підарна пам’ятка – койланогліф посудини (рис. 2: д), що має схожість із
символом 22 яничарської орти белюк. Також зображення глечика викла-
дене в стіні Хотинського замку на місці вибоїни. Між ними є відмінності
за призначенням, формою та пропорціями.
Популярними серед графіті є малюнки зброї, військових штандартів,
знамен, які зустрічаються у різних варіаціях. Аналогію до цих зображень
Рис. 3: а, д – зображення військових яничарських штандартів, знамен
на фасаді Бендерських воріт; б – кайланогліф на зовнішній стіні
Дністровської брами (затоновано автором); в – зображення меча Алі
на фасаді Бендерських воріт; г – кайланогліф двох мечів Алі на стіні
в проході Бендерської брами (затоновано автором), в квадратах – символи
яничарських орт (по Д. Ніколле).
372
можна знайти в рельєфному оформленні Дністровських воріт у нижній
частині стіни з правого боку арки (рис. 3: а, б). На Бендерській брамі роз-
міщено симетричне відносно воріт зображення гармат, на Ясській брамі
аналогічне зображення рельєфне. Меч Алі зображено двічі (рис. 3: а, в).
Крім того, схожі, значно пошкоджені койланогліфи меча Алі можна по-
мітити всередині Бендерської брами (рис. 3: г). Меч Алі є поширеним сим-
волом яничарських орт та мусульманства взагалі.
Не всі графіті фасаду Бендерських воріт однозначно ідентифіковані та
отримали свою назву, тому це питання потребує подальшого дослідження.
Література
1. Шлапак М. Е. Бастионное укрепление города Хотин / М. Е.Шлапак // Проблемы
теории и истории архитектуры Украины. – Одесса, 2007. – Вып.7. – С.68–74.
2. Памятники архитектуры ХІІІ – ХІХ веков. Хотинская крепость [Текст] : альбом фот.
(арх. материал) : планы, фасады и разрезы сооружений / Гос. ком. совета Министров
УССР по делам стр-ва, Укр. спец. науч.-реставрац. произв. упр., 1977. – 5 с., 62 фот.
3. Турецкий источник 1740 г. о Валахии, Молдавии и Украине // Восточные источники
по истории народов юго-восточной и центральной Европы. – Том 1. – М.: Институт
Востоковедения, 1964.
4. Энциклопедия Ислама: CD-ROM версия / The Encyclopaediaof Islam CD-
ROM Edition v. 1.0 ,1999 Koninklijke Brill NV, Leiden, The Netherlands.
5. Михайдина Л., Пивоваров С. Нариси з історії Хотинської фортеці: Факти, легенди,
гіпотези / Любомир Михайлина, Сергій Пивоваров. – Хотин, 2011. – 128 с.
6. Шлапак М. Е. Янычарские символы в крепостях Молдавии / М. Е.Шлапак / Нові
дослідження пам’яток козацької доби в Україні. – К., 2008. – Вип. 17. – С. 340–349.
7. Николле Д. Янычары / Д. Николле. Пер. с англ. А. В. Красулиной. – М.: ООО «Из-
дательство АСТ»; ООО «Издательство Астрель», 2004. – 71, [1] с: цв. ил. – (Элитные
войска).
Диля Алядинова (Симферополь),
младший научный сотрудник Крымского филиала ИА НАН Украины
Керамические курительные трубки
османского периода из раскопок
на территории крепости Алустон
Захват в 1475 г. турками-османами значительной части Крымского
полуострова повлек за собой кардинальные перемены в жизни средневе-
ковой Алушты. Этот некогда укрепленный портовый город стал рядовым
поселком в составе Судакского кадылыка (qaza) Кафинского эйялета Ос-
манской империи, жители которого теперь уплачивали налоги султану.
Оборонительные сооружения были частично разрушены и разобраны
на строительный камень. Территория крепости постепенно застраивалась
новыми жилыми и хозяйственными сооружениями, просуществовавши-
ми здесь вплоть до середины ХХ в.
Археологическое изучение памятника, продолжавшееся с небольши-
ми перерывами на протяжении 13 лет (1981, 1984–1994, 1998 гг.), предоста-
|