Нові матеріали до історії Чигиринського Троїцького монастиря: закладний камінь Преображенської церкви

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2013
Hauptverfasser: Куштан, Д., Пашковський, О.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2013
Schriftenreihe:Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76512
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Нові матеріали до історії Чигиринського Троїцького монастиря: закладний камінь Преображенської церкви / Д. Куштан, О. Пашковський // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 229-234. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-76512
record_format dspace
spelling irk-123456789-765122015-02-11T03:02:24Z Нові матеріали до історії Чигиринського Троїцького монастиря: закладний камінь Преображенської церкви Куштан, Д. Пашковський, О. Дослідження пам’яток археології козацької доби 2013 Article Нові матеріали до історії Чигиринського Троїцького монастиря: закладний камінь Преображенської церкви / Д. Куштан, О. Пашковський // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 229-234. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 2078-0850 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76512 uk Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Дослідження пам’яток археології козацької доби
Дослідження пам’яток археології козацької доби
spellingShingle Дослідження пам’яток археології козацької доби
Дослідження пам’яток археології козацької доби
Куштан, Д.
Пашковський, О.
Нові матеріали до історії Чигиринського Троїцького монастиря: закладний камінь Преображенської церкви
Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні
format Article
author Куштан, Д.
Пашковський, О.
author_facet Куштан, Д.
Пашковський, О.
author_sort Куштан, Д.
title Нові матеріали до історії Чигиринського Троїцького монастиря: закладний камінь Преображенської церкви
title_short Нові матеріали до історії Чигиринського Троїцького монастиря: закладний камінь Преображенської церкви
title_full Нові матеріали до історії Чигиринського Троїцького монастиря: закладний камінь Преображенської церкви
title_fullStr Нові матеріали до історії Чигиринського Троїцького монастиря: закладний камінь Преображенської церкви
title_full_unstemmed Нові матеріали до історії Чигиринського Троїцького монастиря: закладний камінь Преображенської церкви
title_sort нові матеріали до історії чигиринського троїцького монастиря: закладний камінь преображенської церкви
publisher Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate 2013
topic_facet Дослідження пам’яток археології козацької доби
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76512
citation_txt Нові матеріали до історії Чигиринського Троїцького монастиря: закладний камінь Преображенської церкви / Д. Куштан, О. Пашковський // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 229-234. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.
series Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні
work_keys_str_mv AT kuštand novímateríalidoístorííčigirinsʹkogotroícʹkogomonastirâzakladnijkamínʹpreobražensʹkoícerkvi
AT paškovsʹkijo novímateríalidoístorííčigirinsʹkogotroícʹkogomonastirâzakladnijkamínʹpreobražensʹkoícerkvi
first_indexed 2025-07-06T00:54:44Z
last_indexed 2025-07-06T00:54:44Z
_version_ 1836856937768026112
fulltext 229 Дмитро Куштан (Черкаси), науковий співробітник Кримського філіалу Інституту археології НАН України, кандидат історичних наук Олександр Пашковський (Черкаси), аспірант Центру пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Нові матеріали до історії Чигиринського Троїцького монастиря: закладний камінь Преображенської церкви На північній околиці сучасного міста Чигирин розташована пам’ятка історії та археології – територія Троїцького монастиря. Вона знаходиться серед піщаних дюн у заплаві лівого берега р. Тясмин, навпроти Замкової Гори, від якої монастирище за 1,7 км на північ-північний схід. Нині оби- тель включена в межі міста і знаходиться за адресою, вул. Короленка, 47. Початок ґрунтовного вивчення історії монастиря був покладений ще в другій половині XIX ст. такими дослідниками як Л. Похилевич, П. Ле- бединцев, В. Зверинський [8, 497–507; 10, 378–379; 15, 665–666] та ін., а короткі історичні нариси подавались в довідкових виданнях того часу. З кінця XX ст. дослідження були відновлені, їх здійснювали Ю. Маринов- ський, Л. Горенко, А. Перепелиця, Н. Лавріненко та ін. [4, 9-14; 7, 99-106; 9; 13, 183-193]. Час заснування монастиря невідомий – імовірно, початок XVII ст. Проте в кількох архівних документах, датованих 1925 р., місцевий упо- вноважений ВУАК О. Олександров згадує про те, що йому повідомля- ли про знахідку закладної плити Троїцької церкви, в якій йдеться про її заснування Дмитром (Байдою) Вишневецьким у 1542 р. [5, Арк. 52; 6, Арк. 8 зв.]. За часів Хмельниччини монастирем опікувався генеральний писар гетьмана Іван Виговський. Згадується монастир у записах ман- дрівника П. Алепського – секретаря антіохійського патріарха, який від- відав гетьманську столицю у 1654 році [14, 101]. «В понеділок нас повезли в монастир за містом, що називається Троїцьким монастирем. Тут ми від- стояли обідню, після чого пішли обідати з писарем (І. Виговським – Авт.), оскільки він засновник монастиря. Церква його в ім’я Св. Іоанна Богослова (Кн. XII, гл. XVIII)» [1, 192]. В другій половині XVII – на початку XVIII ст. обителі покровитель- ствувала родина Дорошенків. З 1667 р. тут була митрополича кафедра Й. Нелюбовича-Тукальського. Після смерті архієрея у 1976 р. він був похований на монастирському кладовищі, але через два роки перепохо- ваний у Мгарському монастирі. Внаслідок облоги Чигирина татарами в 1977–1978 рр. монастир було зруйновано. Його відродженню у 1708 р. сприяв брат П. Дорошенка, полковник Андрій Дорошенко, що подарував монастирю млин та угіддя. У 1730 р. внук А. Дорошенка, Василь Дорошен- ко передав монастирю документи, що підтверджували право обителі на володіння землями подарованими його дідом [4, 10–11]. 230 До 1735 р. монастир був чоловічим, а після і до теперішнього часу – жіночий. На території монастиря у XIX ст. розташовувалися два храми: Святої Троїці (головний) та Преображення Господнього з окремою дзвін- ницею, а також монастирські келії. Саме цей комплекс споруд зображе- но на акварелі Т.Г. Шевченка 1845 р. «Чигиринский монастырь девичий». Церква Преображення Господнього (праворуч на малюнку) була «те- плою», трьохпрестольною, збудованою з дерева. Вона мала два приділи: ліворуч – Святителя Миколая, а праворуч – Святителя Митрофана. Ця церква збудована у 1835 р. колишньою настоятельницею ігуменею Надією з сестрами на місці більш давньої. В 1889 р. церкву відремонтовано і част- ково перебудовано, зокрема, підведено кам’яний фундамент і цоколь [9, 104]. В 1906–07 рр. на місці старого зводиться новий одноіменний храм. Його зовнішній вигляд можемо побачити на світлині Сквірського 1911– 1914 рр. (рис. 1). У 1932–33 роках ХХ ст. релігійні споруди монастиря були зруйновані атеїстами та комсомольцями міста та с. Вітове. З початку 2000-х років за ініціативи нинішньої ігумені монастиря ма- тушки Катерини розпочалося відновлення обителі. Зокрема, планувало- ся відбудувати Преображенську церкву на старому фундаменті. Роботи по розчистці фундаментів проводилися у 2009 р. під наглядом фахівців- археологів (рис. 2). Результати обстежень фундаментів знайшли відобра- ження у низці попередніх публікаціях [11; 12]. Через кілька років, у 2012 р. в ході земляних робіт під центральним престолом храму на глибині 1,5 м будівельниками був виявлений за- кладний камінь. Він складається з двох частин, вирізаних із суцільних брил місцевого пісковику сіро-жовтого кольору: власне каменю-ковчега та кришки. Матеріал місцевий – саме такий пісковик добувався на Замко- вій (Богдановій) горі у центрі міста. Камінь має форму усіченої піраміди, розширеної доверху. Борт прикрашений рельєфним карнизом. Основа за- кладного каменю також у вигляді усіченого конусу з вертикальними бор- Рис. 1. Чигиринський Троїцький монастир. Праворуч – церква Пре- ображення Господнього. Фото 1911-1914 рр. 231 тами, так що загальна його форма – 8-подібна (рис. 3: А). Розміри ковчега по верху – 52 х 46 см, висота 41 см. Зверху нього знаходилася прямокутна ніша (25 х 20 см, глибина 8 см), яка перекривалася прямокутною метале- вою закладною пластиною (написом донизу) (рис. 3: Б). Все це накрива- лося прямокутною плитою-кришкою, розміри якої відповідають верхнім параметрам каменю. На поверхні кришки – рельєфне зображення хрес- та (рис. 3: В). Чотириконечний хрест з прямокутними раменами (латин- ський тип), у основі дуга, що, напевне, символізує гору Голгофу. У ніші каменю, яку перекривала закладна пластина знаходилися рештки горілого промасленого паперу і щонайменше 14 срібних і мідних монет Російської імперії кінця ХІХ – початку ХХ ст. номіналом: 50, 20, 10, 5, 3, 2 коп. Детальніше ознайомитися з вмістом ковчега черниці не до- зволили через їх особливо трепетне ставлення до закладного каменю як до великої реліквії. Закладна пластина, розміром 43 х 35 см, виготовлена з кольорового сплаву на основі міді. На одній з її поверхонь по всьому тлі розміщено на- пис, карбований сріблом, церковнослов’янською мовою (рис. 4). Зміст на- ступний: «В ім’я Отця і Сина і Святого Духа, заснована ця церква / на честь і в пам’ять Спасо-Преображення Господнього / Святителів Мико- лая і Митрофана Воронежського / при державі Благочестивішого Само- державнішого / Великого Государя нашого Імператора Миколая / Олек- сандровича ІІ-го всієї Росії і Дружині Його Благочес- / тивішій Государині Імператриці Олександри Федорівни / Матері Його Благочестивішій Го- сударині Імператриці / Марії Федорівни і Спадкоємця Його Благовірного / Государя Цесаревича і Великого Князя Олексія / Миколайовича, Святі- шого Правительствующого Синоду / і Високопресвященішого Флавіана Митрополита / Київського та Галицького і Благочинного Архімандрита / Веніаміна у рік від створення світу 7414 р. від Різдва / по плоті Бога слова 1906 року квітня 25 дня на пам’ять / Святого Євангеліста Марка, Рис. 2. Кресленник фундаменту Преображенської церкви за резуль- татами досліджень 2009 р. (стрілкою вказано місце виявлення закладного каменя). 232 при Настоятельці / Ігумені Антонії монахинь Артемії та ін. Сестер і / Фундаторів Філіпа, Надії і Монахині Митрофанії / Андрієвських Філіпа, Агрипини Марії Ракуленко / Олександра Марії Фірсових Любов Варвари / Прокопович Василія, Агрипини Єліференко Катерини / Шапошнікової. Прокопія Ірини Симеона Глікерії / Радомиських. Павла і Домни Ткаченко- вих / і благодійників Св. цієї обителі». Аналізуючи вище наведений текст, звернемось до православного Требника, а саме: до чину заснування храму, що звершується при закла- денні церкви, і, окрім молитов, містить детальний опис порядку дій свя- щено- і церковнослужителів. Обряд закладення дерев’яного і кам’яного храмів різняться. Перед здійсненням обряду закладки кам’яної (це- гляної) церкви викопувалися рови для фундаменту та два окремих за- глиблення у східній частині: для дерев’яного хреста на знак освяченого місця і для закладного «чотирикутного» каменю на місці майбутнього престолу. На закладному камені мав бути висічений хрест і напис, або ж на окремій металевій дошці, що вкладалась до закладного каменю [17, 259 зв.–260; 21, 108–109]. Напис був також регламентований. В Требни- ку Петра Могили 1646 р. подається наступна формула: «В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, засновано цю церкву, на честь і в пам’ять назва Свята Господнього або Богородичного, або святого. При державі Ве- ликого Господаря нашого, ім’я. При святительстві предстоятеля ім’я Архієпископа чи єпископа назва міста. І покладені сюди мощі святого чи святих імена. Року місяця дня» [18, 23]. В XIX ст. чин закладення відносився до Додаткового требника, а текст закладної дошки було до- повнено іменами членів імператорської родини. Не рідко зміст напису Рис. 3. Закладний камінь. Складові частини: ковчег (А), металева пластина (Б), кришка (В). Рис. 4. Напис на закладній пластині. 233 доповнювали на свій розсуд засновники, найчастіше згадуючи осіб, що пожертвували кошти на будівництво церкви. Так, в нашому випадку, перелік імен благодійників містить друга частина напису. Цей звичай набув широкого вжитку, як приклад – закладні дошки кінця XVIII ст. Покровської церкви м. Полтава та церкви Всіх святих в с. Опішня Пол- тавської області [16; 19]. Окремої уваги заслуговує вміст заглиблення (ніші) в закладному ка- мені. Згідно православній традиції (відповідно до Требника) до неї, з до- зволу місцевого єпископа чи архієпископа, могли вкладатися часточки мощей із зазначенням про це в тексті напису. Про покладення будь-яких інших предметів мова не йшла. Натомість в закладному камені Преобра- женської церкви бачимо монети. Втім, існують зафіксовані історичні фак- ти, де цей звичай мав місце при будівництві як цивільних, так і релігійних споруд. Наведемо деякі з них. За свідченнями архітектора А.П. Стасова, 26 серпня 1827 р. при за- кладці Нарвських тріумфальних воріт у Санкт-Петербурзі було покладе- но 11 каменів з вигравіюваними іменами членів імператорської родини та самого архітектора, а на камені покладені золоті монети [2]. При закладці Богоявленської дзвіниці «Спас-на-водах» на о. Котлін (м. Кронштадт) 28 вересня 1903 р. було покладено камінь з виїмкою для монет та закладною дошкою [3]. Збереглась також стара світлина із зображенням освячення закладного каменя на місці спорудження собору на честь Федорівської ікони Божої Матери у Царському Селі 20 серпня 1909 р. [20]. На пере- дньому плані фото у правому нижньому кутку ми бачимо верх схожого на чигиринський закладного каменя із нішою, куди імператор Микола ІІ ки- дає монети. На другому плані праворуч священик і цивільний тримають металеву закладну пластину. На нашу думку, покладення монет до закладного каменя церкви символізує пожертви, зроблені певними особами на будівництво, а ця традиція походить від язичницького обряду закладної жертви. Крім того, оскільки кількість монет (14) наближена до кількості імен фунда- торів (19) викарбуваних на дошці, і з огляду на вищенаведені приклади, припускаємо, що монети могли бути покладені присутніми на обряді жертвувателями. Рештки обгорілого паперу в закладному камені мож- на пояснити потребою утворити вакум в ніші, щоб повітря не сприяло корозії металевої дошки, а остання щільно прилягала до каменю. Не відкидаємо і версії, що це міг бути якийсь місцевий обряд язичницько- го походження. Таким чином, при роботах по відновленню церкви Преображення Гос- подня на території Троїцького монастиря у м. Чигирин було виявлено за- кладний камінь, пов’язаний із останньою перебудовою храму у 1906-07 рр. Саме такі кам’яні ковчеги з символічними дарами і закладною металевою пластиною були характерні для освячення нових храмів у Російській ім- 234 перії на початку ХХ ст. Закладний камінь разом із закладною пластиною, як особлива реліквія, залишаться на зберігання у Чигиринському Тро- їцькому монастирі і, за словами ігумені, будуть включені до інтер’єру но- возбудованого храму. Література 1. Алеппский П. Путешествие антиохийского патриарха Макария в Россию в половине XVII века. – М., 1898. – Вып. 4: Москва, Новгород и путь до Днестра. – 195 с. 2. Андроников Т.А. Нарвские ворота. – М.: Московский рабочий, 1971. – http://www. km.ru/referats/2E383AD84EC94057B7485DB285FC462F 3. Богоявленская часовня «Спас-на-водах». – «Кронштадт православный». – http:// www.kronshtadt-pravoslavny.ru/svyatiny/hrami/spas-na-vodah/#_ftn2 4. Горенко Л.М. З історії Чигиринського Свято–Троїцького монастиря // Гілея: науко- вий вісник: зб. наук. праць. – К.: ВІР УАН, 2011. – Вип. 46. – С. 9–14. 5. Державний архів Черкаської області. – Ф. Р-131. – Оп. 1. – Спр. 29. 6. Державний архів Черкаської області. – Ф. Р-131. – Оп. 1. – Спр. 30. 7. Лавріненко Н.П. З історії Чигиринського Свято-Троїцького монастиря (забута оби- тель) // Київська старовина. – 2006. – № 6. – С. 99–106. 8. Лебединцев П.Г. Чигиринский Св. Троицкий женский монастырь // Киевские епар- хиальные ведомости. – 1870. – № 16. – С. 497–507. 9. Мариновський Ю. Черкаська минувшина: Православні монастирі на терені Черкась- кої області до 1917 року. – Черкаси, 1997. – Кн. І. – 208 с. 10. Материал для историко-топографического исследования о православных монасты- рях в Российской империи / Сост. В.В. Зверинский. – Кн. 2. – СПб., 1892. 11. Пашковський О. Преображенська церква Чигиринського Троїцького монастиря: іс- торико-археологічне дослідження // Могилянські читання 2011 року: зб. наук. пр.: Християнські реліквії: вивчення, збереження, експонування. – К., 2012. – С. 94–98. 12. Пашковський О.А. Срібний оклад XIX ст. з Чигиринського Троїцького монастиря // Музейні читання: Мат-ли наук. конф. «Ювелірне мистецтво – погляд крізь віки». 9-11 листопада 2009 р. – К., 2010. – С. 159–161. 13. Перепилиця А.І. З історії Чигиринського Свято-Троїцького монастиря // Черкащи- на в контексті історії України: Мат-ли наук. краєзнавчої конф. до 50-річчя утворення Черкаської обл. – Черкаси: Ваш дім, 2004. – С. 183–193. 14. Попованова О. Культові споруди XVII ст. у Чигирині // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. – К., 1997. – Вип. 6. – С. 100–102. 15. Похилевичь Л. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. – К., 1864. 16. Супруненко О.Б. Закладна дошка Покровської церкви Петра Калнишевського // Ко- зацькі старожитності Полтавщини. – Полтава: Криниця, 1993. – Вип. 1. – С. 73–79. 17. Требникъ. – СПб., 1995 (1884). 18. Требник митрополита Петра Могили. – К.: Інформ.-вид. центр УПЦ, 1996 (1646). – Т. 2. 19. Троцька В.І. Закладний камінь церкви Всіх Святих в Опішному // АЛЛУ. – Полта- ва: Археологія, 2002. – № І (II). – С. 46. 20. Феодоровский Государев собор. – «Спаси, Господи, Людия твоя»: сайт храма Свя- тителя Николая Мирликийского в Бирюлеве. – http://www.st-nikolas.orthodoxy.ru/ news/feodor_sobor.html 21. Шиманский Г.И. Литургика: Таинства и обряды. // http://typikon.ru/books/shimansky. pdf.