Нові матеріали до історії Чигиринського Троїцького монастиря: закладний камінь Преображенської церкви
Gespeichert in:
Datum: | 2013 |
---|---|
Hauptverfasser: | , |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2013
|
Schriftenreihe: | Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76512 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Нові матеріали до історії Чигиринського Троїцького монастиря: закладний камінь Преображенської церкви / Д. Куштан, О. Пашковський // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 229-234. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-76512 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-765122015-02-11T03:02:24Z Нові матеріали до історії Чигиринського Троїцького монастиря: закладний камінь Преображенської церкви Куштан, Д. Пашковський, О. Дослідження пам’яток археології козацької доби 2013 Article Нові матеріали до історії Чигиринського Троїцького монастиря: закладний камінь Преображенської церкви / Д. Куштан, О. Пашковський // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 229-234. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 2078-0850 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76512 uk Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Дослідження пам’яток археології козацької доби Дослідження пам’яток археології козацької доби |
spellingShingle |
Дослідження пам’яток археології козацької доби Дослідження пам’яток археології козацької доби Куштан, Д. Пашковський, О. Нові матеріали до історії Чигиринського Троїцького монастиря: закладний камінь Преображенської церкви Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
format |
Article |
author |
Куштан, Д. Пашковський, О. |
author_facet |
Куштан, Д. Пашковський, О. |
author_sort |
Куштан, Д. |
title |
Нові матеріали до історії Чигиринського Троїцького монастиря: закладний камінь Преображенської церкви |
title_short |
Нові матеріали до історії Чигиринського Троїцького монастиря: закладний камінь Преображенської церкви |
title_full |
Нові матеріали до історії Чигиринського Троїцького монастиря: закладний камінь Преображенської церкви |
title_fullStr |
Нові матеріали до історії Чигиринського Троїцького монастиря: закладний камінь Преображенської церкви |
title_full_unstemmed |
Нові матеріали до історії Чигиринського Троїцького монастиря: закладний камінь Преображенської церкви |
title_sort |
нові матеріали до історії чигиринського троїцького монастиря: закладний камінь преображенської церкви |
publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
publishDate |
2013 |
topic_facet |
Дослідження пам’яток археології козацької доби |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76512 |
citation_txt |
Нові матеріали до історії Чигиринського Троїцького монастиря: закладний камінь Преображенської церкви / Д. Куштан, О. Пашковський // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 229-234. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
series |
Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
work_keys_str_mv |
AT kuštand novímateríalidoístorííčigirinsʹkogotroícʹkogomonastirâzakladnijkamínʹpreobražensʹkoícerkvi AT paškovsʹkijo novímateríalidoístorííčigirinsʹkogotroícʹkogomonastirâzakladnijkamínʹpreobražensʹkoícerkvi |
first_indexed |
2025-07-06T00:54:44Z |
last_indexed |
2025-07-06T00:54:44Z |
_version_ |
1836856937768026112 |
fulltext |
229
Дмитро Куштан (Черкаси),
науковий співробітник Кримського філіалу Інституту археології
НАН України, кандидат історичних наук
Олександр Пашковський (Черкаси),
аспірант Центру пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
Нові матеріали до історії Чигиринського Троїцького
монастиря: закладний камінь Преображенської церкви
На північній околиці сучасного міста Чигирин розташована пам’ятка
історії та археології – територія Троїцького монастиря. Вона знаходиться
серед піщаних дюн у заплаві лівого берега р. Тясмин, навпроти Замкової
Гори, від якої монастирище за 1,7 км на північ-північний схід. Нині оби-
тель включена в межі міста і знаходиться за адресою, вул. Короленка, 47.
Початок ґрунтовного вивчення історії монастиря був покладений ще
в другій половині XIX ст. такими дослідниками як Л. Похилевич, П. Ле-
бединцев, В. Зверинський [8, 497–507; 10, 378–379; 15, 665–666] та ін., а
короткі історичні нариси подавались в довідкових виданнях того часу. З
кінця XX ст. дослідження були відновлені, їх здійснювали Ю. Маринов-
ський, Л. Горенко, А. Перепелиця, Н. Лавріненко та ін. [4, 9-14; 7, 99-106; 9;
13, 183-193].
Час заснування монастиря невідомий – імовірно, початок XVII ст.
Проте в кількох архівних документах, датованих 1925 р., місцевий упо-
вноважений ВУАК О. Олександров згадує про те, що йому повідомля-
ли про знахідку закладної плити Троїцької церкви, в якій йдеться про
її заснування Дмитром (Байдою) Вишневецьким у 1542 р. [5, Арк. 52; 6,
Арк. 8 зв.]. За часів Хмельниччини монастирем опікувався генеральний
писар гетьмана Іван Виговський. Згадується монастир у записах ман-
дрівника П. Алепського – секретаря антіохійського патріарха, який від-
відав гетьманську столицю у 1654 році [14, 101]. «В понеділок нас повезли в
монастир за містом, що називається Троїцьким монастирем. Тут ми від-
стояли обідню, після чого пішли обідати з писарем (І. Виговським – Авт.),
оскільки він засновник монастиря. Церква його в ім’я Св. Іоанна Богослова
(Кн. XII, гл. XVIII)» [1, 192].
В другій половині XVII – на початку XVIII ст. обителі покровитель-
ствувала родина Дорошенків. З 1667 р. тут була митрополича кафедра
Й. Нелюбовича-Тукальського. Після смерті архієрея у 1976 р. він був
похований на монастирському кладовищі, але через два роки перепохо-
ваний у Мгарському монастирі. Внаслідок облоги Чигирина татарами
в 1977–1978 рр. монастир було зруйновано. Його відродженню у 1708 р.
сприяв брат П. Дорошенка, полковник Андрій Дорошенко, що подарував
монастирю млин та угіддя. У 1730 р. внук А. Дорошенка, Василь Дорошен-
ко передав монастирю документи, що підтверджували право обителі на
володіння землями подарованими його дідом [4, 10–11].
230
До 1735 р. монастир був чоловічим, а після і до теперішнього часу –
жіночий. На території монастиря у XIX ст. розташовувалися два храми:
Святої Троїці (головний) та Преображення Господнього з окремою дзвін-
ницею, а також монастирські келії. Саме цей комплекс споруд зображе-
но на акварелі Т.Г. Шевченка 1845 р. «Чигиринский монастырь девичий».
Церква Преображення Господнього (праворуч на малюнку) була «те-
плою», трьохпрестольною, збудованою з дерева. Вона мала два приділи:
ліворуч – Святителя Миколая, а праворуч – Святителя Митрофана. Ця
церква збудована у 1835 р. колишньою настоятельницею ігуменею Надією
з сестрами на місці більш давньої. В 1889 р. церкву відремонтовано і част-
ково перебудовано, зокрема, підведено кам’яний фундамент і цоколь [9,
104]. В 1906–07 рр. на місці старого зводиться новий одноіменний храм.
Його зовнішній вигляд можемо побачити на світлині Сквірського 1911–
1914 рр. (рис. 1). У 1932–33 роках ХХ ст. релігійні споруди монастиря були
зруйновані атеїстами та комсомольцями міста та с. Вітове.
З початку 2000-х років за ініціативи нинішньої ігумені монастиря ма-
тушки Катерини розпочалося відновлення обителі. Зокрема, планувало-
ся відбудувати Преображенську церкву на старому фундаменті. Роботи
по розчистці фундаментів проводилися у 2009 р. під наглядом фахівців-
археологів (рис. 2). Результати обстежень фундаментів знайшли відобра-
ження у низці попередніх публікаціях [11; 12].
Через кілька років, у 2012 р. в ході земляних робіт під центральним
престолом храму на глибині 1,5 м будівельниками був виявлений за-
кладний камінь. Він складається з двох частин, вирізаних із суцільних
брил місцевого пісковику сіро-жовтого кольору: власне каменю-ковчега
та кришки. Матеріал місцевий – саме такий пісковик добувався на Замко-
вій (Богдановій) горі у центрі міста. Камінь має форму усіченої піраміди,
розширеної доверху. Борт прикрашений рельєфним карнизом. Основа за-
кладного каменю також у вигляді усіченого конусу з вертикальними бор-
Рис. 1. Чигиринський
Троїцький монастир.
Праворуч – церква Пре-
ображення
Господнього.
Фото 1911-1914 рр.
231
тами, так що загальна його форма – 8-подібна (рис. 3: А). Розміри ковчега
по верху – 52 х 46 см, висота 41 см. Зверху нього знаходилася прямокутна
ніша (25 х 20 см, глибина 8 см), яка перекривалася прямокутною метале-
вою закладною пластиною (написом донизу) (рис. 3: Б). Все це накрива-
лося прямокутною плитою-кришкою, розміри якої відповідають верхнім
параметрам каменю. На поверхні кришки – рельєфне зображення хрес-
та (рис. 3: В). Чотириконечний хрест з прямокутними раменами (латин-
ський тип), у основі дуга, що, напевне, символізує гору Голгофу.
У ніші каменю, яку перекривала закладна пластина знаходилися
рештки горілого промасленого паперу і щонайменше 14 срібних і мідних
монет Російської імперії кінця ХІХ – початку ХХ ст. номіналом: 50, 20,
10, 5, 3, 2 коп. Детальніше ознайомитися з вмістом ковчега черниці не до-
зволили через їх особливо трепетне ставлення до закладного каменю як
до великої реліквії.
Закладна пластина, розміром 43 х 35 см, виготовлена з кольорового
сплаву на основі міді. На одній з її поверхонь по всьому тлі розміщено на-
пис, карбований сріблом, церковнослов’янською мовою (рис. 4). Зміст на-
ступний: «В ім’я Отця і Сина і Святого Духа, заснована ця церква / на
честь і в пам’ять Спасо-Преображення Господнього / Святителів Мико-
лая і Митрофана Воронежського / при державі Благочестивішого Само-
державнішого / Великого Государя нашого Імператора Миколая / Олек-
сандровича ІІ-го всієї Росії і Дружині Його Благочес- / тивішій Государині
Імператриці Олександри Федорівни / Матері Його Благочестивішій Го-
сударині Імператриці / Марії Федорівни і Спадкоємця Його Благовірного
/ Государя Цесаревича і Великого Князя Олексія / Миколайовича, Святі-
шого Правительствующого Синоду / і Високопресвященішого Флавіана
Митрополита / Київського та Галицького і Благочинного Архімандрита
/ Веніаміна у рік від створення світу 7414 р. від Різдва / по плоті Бога
слова 1906 року квітня 25 дня на пам’ять / Святого Євангеліста Марка,
Рис. 2. Кресленник
фундаменту
Преображенської
церкви за резуль-
татами досліджень
2009 р.
(стрілкою вказано
місце виявлення
закладного каменя).
232
при Настоятельці / Ігумені Антонії монахинь Артемії та ін. Сестер і /
Фундаторів Філіпа, Надії і Монахині Митрофанії / Андрієвських Філіпа,
Агрипини Марії Ракуленко / Олександра Марії Фірсових Любов Варвари
/ Прокопович Василія, Агрипини Єліференко Катерини / Шапошнікової.
Прокопія Ірини Симеона Глікерії / Радомиських. Павла і Домни Ткаченко-
вих / і благодійників Св. цієї обителі».
Аналізуючи вище наведений текст, звернемось до православного
Требника, а саме: до чину заснування храму, що звершується при закла-
денні церкви, і, окрім молитов, містить детальний опис порядку дій свя-
щено- і церковнослужителів. Обряд закладення дерев’яного і кам’яного
храмів різняться. Перед здійсненням обряду закладки кам’яної (це-
гляної) церкви викопувалися рови для фундаменту та два окремих за-
глиблення у східній частині: для дерев’яного хреста на знак освяченого
місця і для закладного «чотирикутного» каменю на місці майбутнього
престолу. На закладному камені мав бути висічений хрест і напис, або
ж на окремій металевій дошці, що вкладалась до закладного каменю [17,
259 зв.–260; 21, 108–109]. Напис був також регламентований. В Требни-
ку Петра Могили 1646 р. подається наступна формула: «В ім’я Отця, і
Сина, і Святого Духа, засновано цю церкву, на честь і в пам’ять назва
Свята Господнього або Богородичного, або святого. При державі Ве-
ликого Господаря нашого, ім’я. При святительстві предстоятеля ім’я
Архієпископа чи єпископа назва міста. І покладені сюди мощі святого
чи святих імена. Року місяця дня» [18, 23]. В XIX ст. чин закладення
відносився до Додаткового требника, а текст закладної дошки було до-
повнено іменами членів імператорської родини. Не рідко зміст напису
Рис. 3. Закладний камінь. Складові частини:
ковчег (А), металева пластина (Б), кришка (В).
Рис. 4. Напис
на закладній пластині.
233
доповнювали на свій розсуд засновники, найчастіше згадуючи осіб, що
пожертвували кошти на будівництво церкви. Так, в нашому випадку,
перелік імен благодійників містить друга частина напису. Цей звичай
набув широкого вжитку, як приклад – закладні дошки кінця XVIII ст.
Покровської церкви м. Полтава та церкви Всіх святих в с. Опішня Пол-
тавської області [16; 19].
Окремої уваги заслуговує вміст заглиблення (ніші) в закладному ка-
мені. Згідно православній традиції (відповідно до Требника) до неї, з до-
зволу місцевого єпископа чи архієпископа, могли вкладатися часточки
мощей із зазначенням про це в тексті напису. Про покладення будь-яких
інших предметів мова не йшла. Натомість в закладному камені Преобра-
женської церкви бачимо монети. Втім, існують зафіксовані історичні фак-
ти, де цей звичай мав місце при будівництві як цивільних, так і релігійних
споруд. Наведемо деякі з них.
За свідченнями архітектора А.П. Стасова, 26 серпня 1827 р. при за-
кладці Нарвських тріумфальних воріт у Санкт-Петербурзі було покладе-
но 11 каменів з вигравіюваними іменами членів імператорської родини та
самого архітектора, а на камені покладені золоті монети [2]. При закладці
Богоявленської дзвіниці «Спас-на-водах» на о. Котлін (м. Кронштадт) 28
вересня 1903 р. було покладено камінь з виїмкою для монет та закладною
дошкою [3]. Збереглась також стара світлина із зображенням освячення
закладного каменя на місці спорудження собору на честь Федорівської
ікони Божої Матери у Царському Селі 20 серпня 1909 р. [20]. На пере-
дньому плані фото у правому нижньому кутку ми бачимо верх схожого на
чигиринський закладного каменя із нішою, куди імператор Микола ІІ ки-
дає монети. На другому плані праворуч священик і цивільний тримають
металеву закладну пластину.
На нашу думку, покладення монет до закладного каменя церкви
символізує пожертви, зроблені певними особами на будівництво, а ця
традиція походить від язичницького обряду закладної жертви. Крім
того, оскільки кількість монет (14) наближена до кількості імен фунда-
торів (19) викарбуваних на дошці, і з огляду на вищенаведені приклади,
припускаємо, що монети могли бути покладені присутніми на обряді
жертвувателями. Рештки обгорілого паперу в закладному камені мож-
на пояснити потребою утворити вакум в ніші, щоб повітря не сприяло
корозії металевої дошки, а остання щільно прилягала до каменю. Не
відкидаємо і версії, що це міг бути якийсь місцевий обряд язичницько-
го походження.
Таким чином, при роботах по відновленню церкви Преображення Гос-
подня на території Троїцького монастиря у м. Чигирин було виявлено за-
кладний камінь, пов’язаний із останньою перебудовою храму у 1906-07 рр.
Саме такі кам’яні ковчеги з символічними дарами і закладною металевою
пластиною були характерні для освячення нових храмів у Російській ім-
234
перії на початку ХХ ст. Закладний камінь разом із закладною пластиною,
як особлива реліквія, залишаться на зберігання у Чигиринському Тро-
їцькому монастирі і, за словами ігумені, будуть включені до інтер’єру но-
возбудованого храму.
Література
1. Алеппский П. Путешествие антиохийского патриарха Макария в Россию в половине
XVII века. – М., 1898. – Вып. 4: Москва, Новгород и путь до Днестра. – 195 с.
2. Андроников Т.А. Нарвские ворота. – М.: Московский рабочий, 1971. – http://www.
km.ru/referats/2E383AD84EC94057B7485DB285FC462F
3. Богоявленская часовня «Спас-на-водах». – «Кронштадт православный». – http://
www.kronshtadt-pravoslavny.ru/svyatiny/hrami/spas-na-vodah/#_ftn2
4. Горенко Л.М. З історії Чигиринського Свято–Троїцького монастиря // Гілея: науко-
вий вісник: зб. наук. праць. – К.: ВІР УАН, 2011. – Вип. 46. – С. 9–14.
5. Державний архів Черкаської області. – Ф. Р-131. – Оп. 1. – Спр. 29.
6. Державний архів Черкаської області. – Ф. Р-131. – Оп. 1. – Спр. 30.
7. Лавріненко Н.П. З історії Чигиринського Свято-Троїцького монастиря (забута оби-
тель) // Київська старовина. – 2006. – № 6. – С. 99–106.
8. Лебединцев П.Г. Чигиринский Св. Троицкий женский монастырь // Киевские епар-
хиальные ведомости. – 1870. – № 16. – С. 497–507.
9. Мариновський Ю. Черкаська минувшина: Православні монастирі на терені Черкась-
кої області до 1917 року. – Черкаси, 1997. – Кн. І. – 208 с.
10. Материал для историко-топографического исследования о православных монасты-
рях в Российской империи / Сост. В.В. Зверинский. – Кн. 2. – СПб., 1892.
11. Пашковський О. Преображенська церква Чигиринського Троїцького монастиря: іс-
торико-археологічне дослідження // Могилянські читання 2011 року: зб. наук. пр.:
Християнські реліквії: вивчення, збереження, експонування. – К., 2012. – С. 94–98.
12. Пашковський О.А. Срібний оклад XIX ст. з Чигиринського Троїцького монастиря
// Музейні читання: Мат-ли наук. конф. «Ювелірне мистецтво – погляд крізь віки».
9-11 листопада 2009 р. – К., 2010. – С. 159–161.
13. Перепилиця А.І. З історії Чигиринського Свято-Троїцького монастиря // Черкащи-
на в контексті історії України: Мат-ли наук. краєзнавчої конф. до 50-річчя утворення
Черкаської обл. – Черкаси: Ваш дім, 2004. – С. 183–193.
14. Попованова О. Культові споруди XVII ст. у Чигирині // Нові дослідження пам’яток
козацької доби в Україні. – К., 1997. – Вип. 6. – С. 100–102.
15. Похилевичь Л. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. – К., 1864.
16. Супруненко О.Б. Закладна дошка Покровської церкви Петра Калнишевського // Ко-
зацькі старожитності Полтавщини. – Полтава: Криниця, 1993. – Вип. 1. – С. 73–79.
17. Требникъ. – СПб., 1995 (1884).
18. Требник митрополита Петра Могили. – К.: Інформ.-вид. центр УПЦ, 1996 (1646). –
Т. 2.
19. Троцька В.І. Закладний камінь церкви Всіх Святих в Опішному // АЛЛУ. – Полта-
ва: Археологія, 2002. – № І (II). – С. 46.
20. Феодоровский Государев собор. – «Спаси, Господи, Людия твоя»: сайт храма Свя-
тителя Николая Мирликийского в Бирюлеве. – http://www.st-nikolas.orthodoxy.ru/
news/feodor_sobor.html
21. Шиманский Г.И. Литургика: Таинства и обряды. // http://typikon.ru/books/shimansky.
pdf.
|