Пам’ятки українського козацтва в Державному реєстрі нерухомих пам’яток України: реалії та перспективи
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2013
|
| Назва видання: | Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76516 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Пам’ятки українського козацтва в Державному реєстрі нерухомих пам’яток України: реалії та перспективи / М. Копил // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 252-257. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-76516 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-765162015-02-11T03:02:21Z Пам’ятки українського козацтва в Державному реєстрі нерухомих пам’яток України: реалії та перспективи Копил, М. Дослідження пам’яток археології козацької доби 2013 Article Пам’ятки українського козацтва в Державному реєстрі нерухомих пам’яток України: реалії та перспективи / М. Копил // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 252-257. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2078-0850 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76516 uk Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Дослідження пам’яток археології козацької доби Дослідження пам’яток археології козацької доби |
| spellingShingle |
Дослідження пам’яток археології козацької доби Дослідження пам’яток археології козацької доби Копил, М. Пам’ятки українського козацтва в Державному реєстрі нерухомих пам’яток України: реалії та перспективи Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| format |
Article |
| author |
Копил, М. |
| author_facet |
Копил, М. |
| author_sort |
Копил, М. |
| title |
Пам’ятки українського козацтва в Державному реєстрі нерухомих пам’яток України: реалії та перспективи |
| title_short |
Пам’ятки українського козацтва в Державному реєстрі нерухомих пам’яток України: реалії та перспективи |
| title_full |
Пам’ятки українського козацтва в Державному реєстрі нерухомих пам’яток України: реалії та перспективи |
| title_fullStr |
Пам’ятки українського козацтва в Державному реєстрі нерухомих пам’яток України: реалії та перспективи |
| title_full_unstemmed |
Пам’ятки українського козацтва в Державному реєстрі нерухомих пам’яток України: реалії та перспективи |
| title_sort |
пам’ятки українського козацтва в державному реєстрі нерухомих пам’яток україни: реалії та перспективи |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Дослідження пам’яток археології козацької доби |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76516 |
| citation_txt |
Пам’ятки українського козацтва в Державному реєстрі нерухомих пам’яток України: реалії та перспективи / М. Копил // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 252-257. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| series |
Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| work_keys_str_mv |
AT kopilm pamâtkiukraínsʹkogokozactvavderžavnomureêstríneruhomihpamâtokukraínirealíítaperspektivi |
| first_indexed |
2025-07-06T00:54:52Z |
| last_indexed |
2025-07-06T00:54:52Z |
| _version_ |
1836856946614861824 |
| fulltext |
252
Михаїл Копил (Київ),
молодший науковий співробітник
НДІ пам’яткооохоронних досліджень
Пам’ятки українського козацтва
в Державному реєстрі нерухомих пам’яток України:
реалії та перспективи
Одним з найважливіших чинників відродження української культури
є пробудження інтересу до минулого, до власної історії, витоків традицій
культури та державності. Важливим етапом державотворчого процесу і роз-
витку культури є козацька доба в нашій історії. Козацтво відігравало значну
роль у майже всіх сферах життя українського народу – від оборони україн-
ських земель до колонізації Дикого поля, від антифеодальних виступів до
підтримки розвитку культури, архітектури, мистецтва. Цей період залишив
після себе багату культурну спадщину, яка нині зосереджена в музейних
збірках і втілена в нерухомих пам’ятках історії та культури. В контексті даної
теми нас насамперед цікавлять нерухомі об’єкти культурної спадщини і їх
представленість в Державному реєстрі нерухомих пам’яток України.
Одною з важливих складових пам’яткоохоронної сфери є облік
пам’яток. Державний реєстр – це державна інформаційна система обліку
пам’яток культурної спадщини. Відповідно до Закону «Про охорону куль-
турної спадщини» пам’яткою може вважатись тільки об’єкт культурної
спадщини, який включений до Держреєстру. Станом на 01.01.2013 р. до
Державного реєстру нерухомих пам’яток України занесено 5256 пам’яток.
З них 891 пам’ятка національного значення, 4365 пам’яток місцевого зна-
чення. Загалом пам’яток, які стосуються історії українського козацтва,
включено до Держреєстру 66 об’єктів.
Серед них відповідно до Постанови Кабінету Міністрів № 928 від
03.09.2009 р. включені національного значення наступні пам’ятки:
Запорізька область:
о. Байда (м. Запоріжжя) - місце розташування першої Запорізької Січі;
могила Осипа Гладкого (м. Запоріжжя);
Полтавська область:
майдан Розрита могила (с. Лихачівка, Котелевський район),
Поле Полтавської битви (м. Полтава);
Херсонська область:
Олешківська Січ (м. Цюрупінськ, Цюрупінський район);
Тернопільська область:
фортеця з залишками підземних ходів (м. Буша, Ямпільський район);
Миколаївська область:
історичний центр Буго-Гардівської паланки;
Київська область:
пам’ятне місце, де відбулась Переяславська рада (м. Переяслав-Хмель-
ницький);
253
м. Київ:
пам’ятник Богдану Хмельницькому;
Вінницька область:
могила полковника Д. Нечая (с. Черемошне Тиврівський район);
Волинська область:
місце битви військ Б. Хмельницького з польсько-шляхетськими вій-
ськами (с.Піски, Горохівський район);
Дніпропетровська область:
Новобогородицька фортеця (м. Дніпропетровськ),
Фортеця Кодак (с. Старі Кодаки, Дніпропетровський район),
могила кошового отамана І. Сірка (с. Капулівка, Нікопольський ра-
йон);
Споруди української укріпленої лінії -бастіони (с. Залелія, Царичан-
ський район);
Споруди української укріпленої лінії – редути (с. Могилів, Царичан-
ський район),
Споруди української укріпленої лінії (с. Тарасівка, Царичанський ра-
йон);
Житомирська область:
Братська могила учасників гайдамацького повстання Коліївщинна (с.
Кодня);
Рівненська область:
Козацькі могили (с. Пляшева, Радивільский район),
Козацький цвинтар (с. Острів, Радивилівський район);
Херсонська область:
Камянська Січ з кладовищем запорізьких козаків і могилою К. Горді-
єнка (с. Республіканець, Бериславський район),
місце розташування фортеці Тягин (с. Тягинка, Бериславський ра-
йон);
Хмельницька область:
місце розгрому козацькими військами військ Речі Посполитої під Пи-
лявцями (с. Пилява, Старосинявський район),
могила уманського полковника І. Ганжі (с. Пилява, Старосинявський
район);
Черкаська область:
місце усипальниці Б. Хмельницького (с. Суботів, Чигиринський ра-
йон).
Чернігівська область:
пам’ятник жертвам Батуринської трагедії, (смт. Батурин, Бахмацький
район).
Тернопільська область:
козацьке кладовище (м. Кременець, Кременецький район).
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 929 від 10
жовтня 2012 р. внесено такі об’єкти:
254
Івано-Франківська область:
Замок Галицький (м. Галич),
Церква Різдва Богородиці (м. Галич);
Київська область:
Комплекс пам’яток Вознесенського монастиря (церква та дзвіниця,
м. Переяслав-Хмельницький),
Комплекс пам’яток Михайлівського монастиря (церква та дзвіниця,
м. Переяслав-Хмельницький);
Сумська область:
Миколаївська церква (м. Глухів),
Спасо-Преображенська церква (м. Глухів);
Черкаська область:
Церква Святого Іллі з дзвіницею (с. Суботів, Чигиринський район),
Замкова гора (м. Чигирин, Чигиринський район);
Чернігівська область:
Троїцький собор (м. Чернігів),
Мури та брами (м. Чернігів),
Церква Успіння Богородиці (с. Свачирівка, Ічнянський район),
Миколаївська церква (с. Городище, Менський район),
Покровська церква (с. Синявка, Менський район),
Микільська церква (м. Новогород-Сіверський).
Наказами Міністерства культури України до Реєстру занесене 20
пам’яток, пов’язаних з історією козацтва
Серед них такі:
Волинська область
Церква собору Св.Богородиці (с. Микуличі, Володимир-Волинський
район),
Ансамбль церкви та дзвіниці Св. Бориса і Гліба (с. Шклинь, Горохів-
ський район),
Церква Св. Трійці (с. Тростянець, Ківерський район), Церква Св. Па-
раскеви (с. Милуші, Луцький район ),
Церква та дзвіниця Св. Дмитра (с. Нова Руда, Маневицький район),
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (с. Оконськ, Маневицький ра-
йон);
Дніпропетровська область
Майдан української укріпленої лінії (с. Вербове, Царичанський ра-
йон);
Київська область
Церква Св. Георгія з Дзвіницею (м. Переяслав-Хмельницький );
Тернопільська область
Комплекс пам’яток (7) Поле Зборівської битви (м. Зборів);
Черкаська область
Автентичні залишки кам’яниці Б. Хмельницького (м. Чигирин),
Автентичні залишки церкви Св. Петра і Павла (м. Чигирин),
255
Фортеця (Бастіон Дорошенка) (м. Чигирин);
Чернігівська область
Поселення « Дворище І. Мазепи на Поросючці « (смт Батурин, Бах-
мацький район),
Пантелеймоно-Василівська церква (м. Ніжин);
м. Київ
Будинок Петра І.
Варто наголосити, що на сьогоднішній день на обліку відповідно до
законодавства УРСР перебувають близько 140 тис. об’єктів культурної
спадщини. Не втратили чинність Дві Постанови Ради Міністрів УРСР
«Про впорядкування охорони і обліку пам’ятників», згідно яких під охо-
роною держави відповідно до законодавства УРСР перебувають 2065
пам’яток національного значення. Серед них 484 пам’ятки козацької доби.
Проаналізувавши список пам’яток і об’єктів культурної спадщини
пов’язаних з історією українського козацтва і включених до Держреє-
стру або перебувають під охороною відповідно до законодавства УРСР,
можна зробити наступні висновки. Найбільша концентрація пам’яток:
Вінницька, Полтавська, Хмельницька, Львівська, Рівненська, Сумська,
Тернопільська, Чернігівська області. Найбільшу групу пам’яток станов-
лять пам’ятки архітектури, в основному храми і монастирі українського
бароко. Другу групу архітектурних пам’яток складає оборонна архітек-
тура: замки на території Західної України, фортеці і укріплення так зва-
них української і дніпровської ліній. Однак основний їх предмет охорони
складає об’ємно-просторова структура, стильові якості. Багато з них до
історії козацтва вони мають опосередковане значення і цей етап в їхній
історії ніде не акцентується. Однак більшість з них знаходяться під охо-
роною відповідно до законодавства УРСР, а враховуючи юридичну ко-
лізію, яка виникла в українському законодавстві з приводу їх статусу, їх
правовий статус може бути невизначений (згідно прикінцевих положень в
двох редакціях закону «Про охорону культурної спадщини», вони або вва-
жаються пам’ятками або вважаються такими до вирішення питання про
їх внесення (невнесення) до Держреєстру). Мало представлені пам’ятки
історії, монументального мистецтва і зовсім мало (буквально одиниці)
пам’яток археології. Тоді як за підрахунками науково-дослідного центру
«Часи козацькі» нерухомих пам’яток козацької доби понад 3 тис.
Враховуючи значення доби козацтва в історії українського народу і
ті загрози, які стоять перед історико-культурною спадщиною, необхідно
активізувати процес внесення об’єктів культурної спадщини до Держ-
реєстру і пам’яток козацької доби зокрема. В працях науково-дослідно-
го центру «Часи козацькі» чітко визначені типологію пам’яток – це січі,
пам’ятки полкових, сотенних і паланкових центрів, зимівники, храми і
монастирі, замки і фортеці, місця битв, народження і смерті видатних ді-
ячів. Потрібно вести роботу по включенню пам’яток археології козацької
доби – насамперед, культурні нашарування, залишки споруд і фундамен-
256
тів полкових і сотенних міст, залишки укріплень, сторожових пунктів,
козацьких зимівників, як матеріальних залишків соціально-економічної
і військової історії. Не представлено в Держреєстрі залишки козацьких
монастирів, яких особливо багато на території Слобідської України. Не-
обхідно активізувати пошук історичних визначних місць, як місця битв і
бойових дій козацтва (мілітарної історії), наприклад місце битви під Жов-
тими водами, Корсунем. Вони несуть важливу меморіально-історичну
цінність. Важливо також включати некрополістичні пам’ятки. На тери-
торії України велика кількість козацьких кладовищ і поодиноких могил
з надмогильними спорудами, характерними для козацьких поховань, од-
нак багато з них в незадовільному стані, наприклад Куяльницьке кладо-
вище на території м. Одеси.
Але варто наголосити, що беручи під охорону об’єкт культурної спад-
щини, ми повинні керуватись чітко визначеними критеріями, найголо-
внішим з яких є критерій автентичності. Якщо нема автентичних залиш-
ків або місце розташування не визначено топографічно, не підтверджено
на основі бібліографічних, архівних і археологічних досліджень, то про
включення до Держреєстру не може бути і мови.
Хотілося акцентувати увагу на необхідності підготовки так званого
наукового реєстру нерухомих пам’яток козацької доби, науково-популяр-
ного, енциклопедичного видання, яке було б вихідним при наповненні
Держреєстру козацькою спадщиною. Таку роботу вже понад 20 років про-
водить центр Часи козацькі. НДІ пам’яткоохоронних досліджень теж до-
лучився до цього. У 2012 році було розпочато роботу по підготовці катало-
гу-довідника по нерухомим об’єктам культурної спадщини, пов’язаними
з історією українського козацтва. На даний момент підготовлено попе-
редній перелік об’єктів, які пропонуються на включення до видання, що
нараховує понад 900 об’єктів. З метою визначення їх стану і точного міс-
цезнаходження, доповнення переліку було підготовлено листи з списка-
ми об’єктів по кожній області і зроблено розсилку в обласні управління
охорони культурної спадщини. На жаль, не всі управління охорони куль-
турної спадщини надіслали відповіді. Станом на 2013 рік ми отримали
відповіді з таких обласних управлінь охорони культурної спадщини: Рів-
ненська, Миколаївська, Запорізька, Полтавська, Волинська, Тернопіль-
ська, Харківська, Чернівецька, Одеська. Розташування багатьох об’єктів
(насамперед археологічних і історичних) невідомо, стан більшості архі-
тектурних об’єктів визначено, як незадовільний або ж зазначалося, що
вони мають опосередковане відношення до історії козацтва. Найбільш
детальну інформацію ми отримали з Харківської області. Можна зробити
висновок, що до цієї роботи віднеслися, в основному, прохолодно або вза-
галі проігнорували.
З метою підготовки видання необхідна співпраця у цьому напрямку
з центром «Часи козацькі», науково-краєзнавчою громадою. Головне збе-
регти нашу історико-культурну спадщину для наступних поколінь.
257
Джерела і література
1. Титова О. М. Каталог пам’яток козацької доби на Луганщині // Нові дослідження
пам’яток археології козацької доби в Україні. – К., 1996. – Вип. 5.
2. Внесок державних структур в охорону та увічнення пам’яток українського козацтва
в 1956–1980-х рр.// Український історичний збірник: зб. ст. / НАН України, Інститут
історії України, Рада молодих вчених. – К., 2005. – Вип. 8.
3. Закон України « Про охорону культурної спадщини » № 2245-IV від 16/12/2004 р.
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.01 № 1760 «Про затвердження По-
рядку визначення категорій пам’яток для занесення об’єктів культурної спадщини
до Державного реєстру нерухомих пам’яток України » // Збірник документів: Право-
ва охорона культурної спадщини . – К., 2006.
5. Постанова КМУ від 3 вересня 2009 р № 928 «Про занесення об’єктів культурної спад-
щини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України».
6. Постанова КМУ від 1010.2012 р № 929 «Про занесення об’єктів культурної спадщини
національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України».
7. Постанова Ради Міністрів Української РСР від 24 серпня 1963 р. № 970 « Про впо-
рядкування справи обліку та охорони пам’ятників архітектури на території УРСР».
8. Постанова Ради Міністрів Української РСР від 6 вересня 1979 р. № 442 « Про допо-
внення списку пам’ятників містобудування і архітектури Української РСР, що пере-
бувають під охороною держави».
Юрій Авраменко (Переяслав-Хмельницький),
завідувач науково-методичного відділу охорони
культурної спадщини Національного історико-
етнографічного заповідника «Переяслав»
Питання охорони, збереження та використання
пам’яток і об’єктів культурної спадщини
м. Переяслава-Хмельницького Київської області,
пов’язаних з козацькою добою в Україні
Місто Переяслав-Хмельницький на Київщині – одне з найдавніших
в Україні і відоме ще з княжих часів. Як виразно зауважив видатний
український історик ХІХ ст. М.О. Максимович: «Славен был этот город
в древней княжеской Украине, и в Украине козацкой…» [8, 325]. Відомий
краєзнавець, генеральний директор Національного історико-етнографіч-
ного заповідника «Переяслав» М.І. Сікорський стверджував, що козаки
на Переяславщині з’явилися ще в ХІІІ–ХІV століттях [13].
Переяславський полк реєстрових козаків, з центром у Переяславі,
сформовано у 1625 р., після підписання 26 жовтня 1625 р. (дати в тексті
наведені за старим стилем) Куруківської угоди, на території Переяслав-
ського староства. Це був один із шести корінних, «старожитніх» полків
реєстрового козацтва. Після запровадження Богданом Хмельницьким на
звільнених від польської влади територіях України козацького полково-
сотенного устрою, Переяслав у 1648 р. став центром Переяславського пол-
ку, окремої адміністративно-територіальної, військової і судової одиниці
відновленої Української держави – Гетьманщини і набув значення голов-
ного козацького міста на Лівобережжі [14, 71].
|