Міжфазові взаємодії та електрична провідність в композитах вуглецеві нанорурки/рідкий кристал
Методами ДСК, ІЧ-спектроскопії та міряння електропровідности досліджено поведінку багатошарових вуглецевих нанорурок (НР), дисперґованих у мезогенній матриці (ЕББА). Результати свідчать про наявність сильної інтеґрації між НР і ЕББА в інтервалі концентрацій НР між 0,05 і 1% мас. Втілення НР в ЕББА...
Saved in:
Date: | 2009 |
---|---|
Main Authors: | , , , , , , , |
Format: | Article |
Language: | Ukrainian |
Published: |
Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України
2009
|
Series: | Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології |
Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76534 |
Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Cite this: | Міжфазові взаємодії та електрична провідність в композитах вуглецеві нанорурки/рідкий кристал / М. Лебовка, А. Гончарук, Ю. Бойко, Л. Лисецький, Г. Пучковська, Т. Гаврилко, Я. Баран, М. Дрозд // Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології: Зб. наук. пр. — К.: РВВ ІМФ, 2009. — Т. 7, № 3. — С. 701-715. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-76534 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-765342015-11-02T17:18:37Z Міжфазові взаємодії та електрична провідність в композитах вуглецеві нанорурки/рідкий кристал Лебовка, М. Гончарук, А. Бойко, Ю. Лисецький, Л. Пучковська, Г. Гаврилко, Т. Баран, Я. Дрозд, М. Методами ДСК, ІЧ-спектроскопії та міряння електропровідности досліджено поведінку багатошарових вуглецевих нанорурок (НР), дисперґованих у мезогенній матриці (ЕББА). Результати свідчать про наявність сильної інтеґрації між НР і ЕББА в інтервалі концентрацій НР між 0,05 і 1% мас. Втілення НР в ЕББА призводить до підвищення температур фазових переходів як з нематичної до ізотропної, так і з кристалічної до нематичної фази. Дані ІЧ-спектроскопії свідчать про підвищення енергії міжфазової взаємодії при підвищенні концентрації НР. Дані з електричної провідности підтверджують присутність перколяційного переходу за концентрацій НР, вищих за 0,05—0,1% мас. Нелінійні залежності електричної провідности від прикладеної напруги свідчать про важливість стрибкового механізму транспорту заряду та наявність широкого розподілу значень висоти стрибкових бар’єрів. Behaviour of the multiwall carbon nanotubes (NT) dispersed inside the mesogene matrix (EBBA) is studied by DSC, IR spectroscopy, and electrical conductivity measurements. The results show the presence of strong integration of NTs in EBBA within the range of NT concentrations from 0.05 to 1 wt.%. Incorporation of NTs into EBBA increases the temperature of both nematic—isotropic and crystal—nematic transitions. IR data point to the in-crease of the energy of interface interaction with NTs concentration. Electrical-conductivity data demonstrate existence of the percolation threshold at NT concentrations exceeding 0.05—0.1 wt.%. The observed nonlinear dependences of electrical conductivity on the applied voltage and frequency bear witness to importance of the hopping mechanism of carrier transport and presence of wide distribution of the hopping-barriers heights. Методами ДСК, ИК-спектроскопии и измерения электропроводности исследовано поведение многослойных углеродных нанотрубок (НТ), диспергированных в мезогенной матрице (ЭББА). Результаты свидетельствуют о наличии сильной интеграции между НТ и ЭББА в интервале концентраций НТ между 0,05 и 1% мас. Внедрение НТ в ЭББА приводит к повышению температур фазовых переходов как из нематической в изотропную, так и из кристаллической в нематическую фазу. Данные ИК-спектроскопии свидетельствуют об увеличении энергии межфазовых взаимодействий при повышении концентрации НТ. Данные по электрической проводимости подтверждают присутствие перколяционного перехода при концентрациях НТ выше 0,05— 0,1% мас. Наблюдаемые нелинейные зависимости электрической проводимости от приложенного напряжения и частоты свидетельствуют о важности прыжкового механизма транспорта заряда и наличии широкого распределения значений высоты прыжковых барьеров. 2009 Article Міжфазові взаємодії та електрична провідність в композитах вуглецеві нанорурки/рідкий кристал / М. Лебовка, А. Гончарук, Ю. Бойко, Л. Лисецький, Г. Пучковська, Т. Гаврилко, Я. Баран, М. Дрозд // Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології: Зб. наук. пр. — К.: РВВ ІМФ, 2009. — Т. 7, № 3. — С. 701-715. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. 1816-5230 PACS numbers: 61.30.Gd,62.23.Pq,64.75.Xc,72.80.Nh,78.30.Jw,81.70.Pg,82.70.Dd http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76534 uk Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
description |
Методами ДСК, ІЧ-спектроскопії та міряння електропровідности досліджено поведінку багатошарових вуглецевих нанорурок (НР), дисперґованих у мезогенній матриці (ЕББА). Результати свідчать про наявність сильної інтеґрації між НР і ЕББА в інтервалі концентрацій НР між 0,05 і
1% мас. Втілення НР в ЕББА призводить до підвищення температур фазових переходів як з нематичної до ізотропної, так і з кристалічної до нематичної фази. Дані ІЧ-спектроскопії свідчать про підвищення енергії
міжфазової взаємодії при підвищенні концентрації НР. Дані з електричної провідности підтверджують присутність перколяційного переходу за
концентрацій НР, вищих за 0,05—0,1% мас. Нелінійні залежності електричної провідности від прикладеної напруги свідчать про важливість
стрибкового механізму транспорту заряду та наявність широкого розподілу значень висоти стрибкових бар’єрів. |
format |
Article |
author |
Лебовка, М. Гончарук, А. Бойко, Ю. Лисецький, Л. Пучковська, Г. Гаврилко, Т. Баран, Я. Дрозд, М. |
spellingShingle |
Лебовка, М. Гончарук, А. Бойко, Ю. Лисецький, Л. Пучковська, Г. Гаврилко, Т. Баран, Я. Дрозд, М. Міжфазові взаємодії та електрична провідність в композитах вуглецеві нанорурки/рідкий кристал Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології |
author_facet |
Лебовка, М. Гончарук, А. Бойко, Ю. Лисецький, Л. Пучковська, Г. Гаврилко, Т. Баран, Я. Дрозд, М. |
author_sort |
Лебовка, М. |
title |
Міжфазові взаємодії та електрична провідність в композитах вуглецеві нанорурки/рідкий кристал |
title_short |
Міжфазові взаємодії та електрична провідність в композитах вуглецеві нанорурки/рідкий кристал |
title_full |
Міжфазові взаємодії та електрична провідність в композитах вуглецеві нанорурки/рідкий кристал |
title_fullStr |
Міжфазові взаємодії та електрична провідність в композитах вуглецеві нанорурки/рідкий кристал |
title_full_unstemmed |
Міжфазові взаємодії та електрична провідність в композитах вуглецеві нанорурки/рідкий кристал |
title_sort |
міжфазові взаємодії та електрична провідність в композитах вуглецеві нанорурки/рідкий кристал |
publisher |
Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України |
publishDate |
2009 |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76534 |
citation_txt |
Міжфазові взаємодії та електрична провідність
в композитах вуглецеві нанорурки/рідкий кристал / М. Лебовка, А. Гончарук, Ю. Бойко, Л. Лисецький, Г. Пучковська,
Т. Гаврилко, Я. Баран, М. Дрозд // Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології: Зб. наук. пр. — К.: РВВ ІМФ, 2009. — Т. 7, № 3. — С. 701-715. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. |
series |
Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології |
work_keys_str_mv |
AT lebovkam mížfazovívzaêmodíítaelektričnaprovídnístʹvkompozitahvuglecevínanorurkirídkijkristal AT gončaruka mížfazovívzaêmodíítaelektričnaprovídnístʹvkompozitahvuglecevínanorurkirídkijkristal AT bojkoû mížfazovívzaêmodíítaelektričnaprovídnístʹvkompozitahvuglecevínanorurkirídkijkristal AT lisecʹkijl mížfazovívzaêmodíítaelektričnaprovídnístʹvkompozitahvuglecevínanorurkirídkijkristal AT pučkovsʹkag mížfazovívzaêmodíítaelektričnaprovídnístʹvkompozitahvuglecevínanorurkirídkijkristal AT gavrilkot mížfazovívzaêmodíítaelektričnaprovídnístʹvkompozitahvuglecevínanorurkirídkijkristal AT baranâ mížfazovívzaêmodíítaelektričnaprovídnístʹvkompozitahvuglecevínanorurkirídkijkristal AT drozdm mížfazovívzaêmodíítaelektričnaprovídnístʹvkompozitahvuglecevínanorurkirídkijkristal |
first_indexed |
2025-07-06T00:55:38Z |
last_indexed |
2025-07-06T00:55:38Z |
_version_ |
1836856994402664448 |
fulltext |
701
PACS numbers: 61.30.Gd, 62.23.Pq, 64.75.Xc, 72.80.Nh, 78.30.Jw, 81.70.Pg, 82.70.Dd
Міжфазові взаємодії та електрична провідність
в композитах вуглецеві нанорурки/рідкий кристал
М. Лебовка, А. Гончарук, Ю. Бойко, Л. Лисецький
*, Г. Пучковська
**,
Т. Гаврилко
**, Я. Баран
***, М. Дрозд
***
Інститут біоколоїдної хімії НАН України,
бульв. Акад. Вернадського, 42,
03680, МСП, Київ-142, Україна
*Інститут сцинтиляційних матеріалів,
НТК «Інститут монокристалів» НАН України,
просп. Леніна, 60,
61001 Харків, Україна
**Інститут фізики НАН України,
просп. Науки, 46,
03028 Київ, Україна
***Institute of Low Temperature and Structure Research,
Polish Academy of Sciences,
50-950 Wroclaw, Poland
Методами ДСК, ІЧ-спектроскопії та міряння електропровідности дослі-
джено поведінку багатошарових вуглецевих нанорурок (НР), дисперґова-
них у мезогенній матриці (ЕББА). Результати свідчать про наявність си-
льної інтеґрації між НР і ЕББА в інтервалі концентрацій НР між 0,05 і
1% мас. Втілення НР в ЕББА призводить до підвищення температур фа-
зових переходів як з нематичної до ізотропної, так і з кристалічної до не-
матичної фази. Дані ІЧ-спектроскопії свідчать про підвищення енергії
міжфазової взаємодії при підвищенні концентрації НР. Дані з електрич-
ної провідности підтверджують присутність перколяційного переходу за
концентрацій НР, вищих за 0,05—0,1% мас. Нелінійні залежності елект-
ричної провідности від прикладеної напруги свідчать про важливість
стрибкового механізму транспорту заряду та наявність широкого розпо-
ділу значень висоти стрибкових бар’єрів.
Behaviour of the multiwall carbon nanotubes (NT) dispersed inside the
mesogene matrix (EBBA) is studied by DSC, IR spectroscopy, and electrical
conductivity measurements. The results show the presence of strong integra-
tion of NTs in EBBA within the range of NT concentrations from 0.05 to 1
wt.%. Incorporation of NTs into EBBA increases the temperature of both
nematic—isotropic and crystal—nematic transitions. IR data point to the in-
Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології
Nanosystems, Nanomaterials, Nanotechnologies
2009, т. 7, № 3, сс. 701—715
© 2009 ІМФ (Інститут металофізики
ім. Г. В. Курдюмова НАН України)
Надруковано в Україні.
Фотокопіювання дозволено
тільки відповідно до ліцензії
702 М. ЛЕБОВКА, А. ГОНЧАРУК, Ю. БОЙКО та ін.
crease of the energy of interface interaction with NTs concentration. Electri-
cal-conductivity data demonstrate existence of the percolation threshold at
NT concentrations exceeding 0.05—0.1 wt.%. The observed nonlinear de-
pendences of electrical conductivity on the applied voltage and frequency
bear witness to importance of the hopping mechanism of carrier transport
and presence of wide distribution of the hopping-barriers heights.
Методами ДСК, ИК-спектроскопии и измерения электропроводности иссле-
довано поведение многослойных углеродных нанотрубок (НТ), диспергиро-
ванных в мезогенной матрице (ЭББА). Результаты свидетельствуют о нали-
чии сильной интеграции между НТ и ЭББА в интервале концентраций НТ
между 0,05 и 1% мас. Внедрение НТ в ЭББА приводит к повышению темпе-
ратур фазовых переходов как из нематической в изотропную, так и из кри-
сталлической в нематическую фазу. Данные ИК-спектроскопии свидетель-
ствуют об увеличении энергии межфазовых взаимодействий при повышении
концентрации НТ. Данные по электрической проводимости подтверждают
присутствие перколяционного перехода при концентрациях НТ выше 0,05—
0,1% мас. Наблюдаемые нелинейные зависимости электрической проводи-
мости от приложенного напряжения и частоты свидетельствуют о важности
прыжкового механизма транспорта заряда и наличии широкого распределе-
ния значений высоты прыжковых барьеров.
Ключові слова: вуглецеві нанорурки, рідкий кристал, міжмолекулярні
взаємодії, фазові переходи, електрична провідність, перколяція.
(Отримано 25 квітня 2008 р.)
1. ВСТУП
Протягом останніх років композитні матеріяли на основі вуглецевих
нанорурок (НР) привертають до себе велику увагу дослідників. Такі
композити можуть виявляти унікальні властивості, а також існують
широкі перспективи їх практичного застосування для створення но-
вих електронних перемикачів, дихроїчних плівок для оптичних по-
ляризаторів, анізотропних твердих композитних плівок з керованою
провідністю та фотопровідністю для електронних застосувань (тон-
коплівкові діоди та транзистори, провідні шари) [1—3]. Було встано-
влено, що покращення термодинамічних та електричних властивос-
тей цих матеріялів пов’язане з утворенням перколяційних ланцюж-
ків з НР у діелектричному середовищі, причому у деяких випадках
зростання електропровідности (поріг перколяції) спостерігалося вже
при надзвичайно малих концентраціях НР [4, 5].
Перколяційними властивостями композиційних матеріялів, що
містять НР, можна керувати шляхом орієнтування НР та маніпу-
лювання їх просторовим розподілом [5, 6]. У роботі [6] було показа-
но, що існування переважної орієнтації НР руйнує деякі струмоп-
ровідні з’єднання, що призводить до збільшення порогу перколяції.
МІЖФАЗОВІ ВЗАЄМОДІЇ ТА ЕЛЕКТРИЧНА ПРОВІДНІСТЬ В КОМПОЗИТАХ 703
Сеґреґація струмопровідних НР-частинок може призводити до зме-
ншення порогу перколяції [5, 7]. Ступенем орієнтаційного впоряд-
кування НР можна ефективно керувати, якщо їх ввести у рідко-
кристалічну (РК) матрицю. Про покращення впорядкування НР у
РК-матрицях повідомлялося у [8, 9]. У роботі [10] термотропні РК
було застосовано для створення впорядкованих НР структур на різ-
них підкладках. Орієнтовані шари з НР були також застосовані для
орієнтування нематичних РК [11]. Наприклад, було зареєстровано
значний вплив концентрації НР на температуру фазового переходу
з нематичної до ізотропної фази [12]. Крім цього, структурною впо-
рядкованістю НР у нематичній РК-матриці можна керувати за до-
помогою зовнішнього електричного поля [13, 14, 15]. Таким чином
електричне поле може впливати на електрофізичні, термічні та ре-
ологічні властивості НР/РК-композиту поблизу порогу перколяції,
але такі ефекти досі детально не вивчалися [16].
Метою даної роботи було дослідження фазових переходів та моле-
кулярної взаємодії в нанокомпозитах, що складаються з багатоша-
рових вуглецевих нанорурок (НР) та нематичного РК (p-етоксібен-
зилідін-p′-бутіланілін, ЕББА) методами диференційної сканівної
кальориметрії та ІЧ-спектроскопії. Для вивчення залежности пер-
коляційного порогу композиту від вмісту НР проведено дослідження
електропровідности зазначених нанокомпозитів.
2. МАТЕРІЯЛИ ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ МЕТОДИ
1.2.1. Приготування НР/ЕББА-композитів
В цій роботі використовували багатошарові вуглецеві НР («Спец-
Маш», Україна), що одержувалися хемічним осадженням з газової
фази етилену за методикою, наведеною у [17]. НР мали зовнішній
діяметер de ∼ 10—20 нм та довжину 5—10 мкм [18]. Питома поверхня S
становила 190 м
2/г (±10%). Питома електропровідність σ зразку пре-
сованих НР становила 10,0 Ом/см вздовж осі пресування, і є набага-
то нижчою за провідність графіту (σ = 103—106 Ом/см [19]).
Як РК застосовували p-етоксібензиліден-p-бутиланілін (ЕББА,
«НІОПІК», Росія)
з інтервалом існування нематичної фази 308,9—351,7 К. Нанокомпо-
зити НР/РК одержували шляхом додавання відповідної кількости
НР (0,05—1% ваг.) до ЕББА, нагрітого до ізотропного стану (T = 360
К), з наступним ультразвуковим дисперґуванням (УЗДН-2Т, Росія)
одержаної суспензії протягом 20—30 хв. при частоті 22 кГц і потуж-
ності 150 Вт.
704 М. ЛЕБОВКА, А. ГОНЧАРУК, Ю. БОЙКО та ін.
Термодинамічні характеристики (температури та ентальпії фазо-
вих переходів) НР/ЕББА-композитів досліджували за допомогою
диференційного сканівного кальориметру фірми ‘Perkin—Elmer’
(model DSC7). Вимірювання виконували у температурному інтерва-
лі 278—363 К в режимі нагрівання і охолодження зразку зі швидкі-
стю 2 К/хв. Зразки вагою 1—2 мг вміщували у мініятюрну гермети-
чну алюмінійову капсулу. З метою уникнення впливу термічної пе-
редісторії, зразки спочатку витримували протягом 10 хв. у ізотроп-
ному стані (при температурі T = 360 К), потім охолоджували до
T = 278 К, після чого починали цикл ДСК-мірянь у режимі нагріву—
охолодження.
Міжфазову взаємодію та структуроутворення у НР/РК-компози-
тах досліджували методою ІЧ-спектроскопії при кімнатній темпе-
ратурі за допомогою спектрометру ‘Bruker IFS-88’ в спектральному
діяпазоні 380—4000 см
−1
з роздільчою здатністю 2 см
−1
та з накопи-
чуванням сиґналу від 64 сканувань. Неорієнтовані зразки чистого
ЕББА та НР/ЕББА-композитів (з концентрацією НР 0,05 або 0,5%
200
150
100
50
0
350 352
C
HT
, % âàã.
0
0,05
0,5
T, Ê
I,
â
³ä
í
.
îä
.
а
−200
−150
−100
−50
0
350 352
T, Ê
I,
â
³ä
í
.
îä
.
−250
б
Рис. 1. Термограми чистого РК (суцільна крива) та НР/РК-композитів з різ-
ною концентрацією НР, одержані при нагріванні (a) та охолодженні (б) зра-
зка: 0,05%ваг. (пунктирна крива) та 0,5% ваг. (штрих-пунктирна крива).
МІЖФАЗОВІ ВЗАЄМОДІЇ ТА ЕЛЕКТРИЧНА ПРОВІДНІСТЬ В КОМПОЗИТАХ 705
ваг.) розміщали між двома скельцями з KBr. Товщина зразків ста-
новила 10—15 мкм. Оброблення одержаних спектральних даних
(таких як коректування базової лінії, нормування, визначення по-
ложення максимумів) виконували за допомогою стандартного про-
грамного пакету ‘OPUSTM’ фірми ‘Bruker Optics’ (Німеччина).
Електропровідність σ нанокомпозитів вимірювали за допомогою
LCR-вимірювача ‘819 Instek’ на неорієнтованих зразках, вміщених
у комірку товщиною 1 мм, при зміні частоти вимірювального поля в
інтервалі 12 Гц—100 кГц з амплітудою 0,1—1,2 В [20]. Температуру
зразків міряли за допомогою термоелектричного вимірювального
приладу 305/306 (‘JDC Electronic SA’, Швейцарія) з точністю ±0,1
К. Схему комірки для вимірювання електропровідности наведено
на рис. 1. Максимальне значення прикладеної напруги u = 1,2 В
відповідає значенню напружености електричного E = 24 В/см. Еле-
ктричну провідність зразка обчислювали за формулою:
σ = 4h/Rπd2, (1)
де R – електричний опір зразка,h – товщина комірки.
Температуру зразків стабілізували за допомогою водяного термо-
стату 100/45 (‘Mechanik Pruefgeraete Medingen’, Німеччина) і ре-
єстрували за допомогою константанової термопари з точністю ±0,1
К.
3. РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Дослідження методою ДСК показали, що температури фазових пе-
реходів з кристалічної до нематичної фази (ТSN) та з нематичної до
ізотропної фази (ТNI) композитів є досить чутливі до вмісту нанору-
рок в композитах. Наприклад, для композитів з вмістом НР 0,05%
ваг. вони становлять відповідно 309,7 та 352,7 К, і є вищими за від-
повідні температури фазових переходів, що спостерігаються у чис-
тому ЕББА (відповідні значення становлять 308,9 та 351,7 К). При-
клади термограм чистого РК та НР/РК-композитів в околі фазового
переходу нематичний рідкий кристал—ізотропна рідина наведено
на рис. 1 для режимів нагріву (а) і охолодження (б).
Вплив вмісту НР на температури фазових переходів може бути
обумовленим зчепленням частини молекуль ЕББА у нанокомпозиті
з поверхнею НР, що призводить до формування у РК-матриці обла-
стей з різною впорядкованістю. При підвищенні концентрації НР
до 0,5%ваг. температура TNI дещо знижується (приблизно на 0,5 К),
що ймовірно може бути обумовлено процесом аґльомерації НР і
зменшенням площі їх зовнішньої поверхні, що контактує з молеку-
лями ЕББА.
Наявність на термограмах композитів гістерези нагрівання—
706 М. ЛЕБОВКА, А. ГОНЧАРУК, Ю. БОЙКО та ін.
охолодження свідчить про те, що ділянки з різною впорядкованіс-
тю молекуль РК повністю не зникають при температурі фазового
переходу ТNI. Крім цього, складна форма піків на термограмах, що
відповідають фазовому переходу нематичний рідкий кристал—
ізотропна рідина у НР/РК-композитах, також підтверджує висно-
вок про структурну неоднорідність НР/РК-композитів.
Фраґменти спектрів ІЧ-вбирання чистого РК та НР/РК-композитів
з різним вмістом НР наведені на рис. 2. З метою дослідження механі-
змів структуроутворення та міжфазової взаємодії аналізували спект-
ри вбирання окремих компонент та порівнювали їх зі спектром ком-
позиту. Спектри ІЧ-вбирання детально розглядали на окремих спек-
тральних ділянках, що відповідають вбиранню основних функціона-
льних груп ЕББА, чутливих до молекулярної взаємодії. Внаслідок
надзвичайно малої концентрації НР, внеском коливань нанорурок до
загального ІЧ-спектру можна знехтувати. Інтерпретацію спектрів ІЧ-
вбирання ЕББА проводили на основі даних квантово-механічного
розрахунку нормальних коливань бензиліденанілінової групи [21] та
Рис. 2. Фраґменти спектрів ІЧ-вбирання чистого РК (суцільна крива) та
НР/РК композитів на ділянках валентних коливань CH (а); коливань
ν(C…C) та ν(CN) (б); площинних деформаційних коливань фенільних кілець
та деформаційних коливань CH2 у бутильному радикалі (в); позаплощинних
деформаційних коливань CCH, крутильних коливань групи CH3 та дефор-
маційних коливань CCH (г) залежно від концентрації НР: 0,5% ваг. (пунк-
тирна крива) та 0,05% ваг. (штрихова крива). Всі спектри нормовані по
смузі асиметричних валентних коливань СН груп (ν = 2034 см−1).
МІЖФАЗОВІ ВЗАЄМОДІЇ ТА ЕЛЕКТРИЧНА ПРОВІДНІСТЬ В КОМПОЗИТАХ 707
бічних аліфатичних ланцюжків [22, 23].
Згідно розрахунків, високочастотна ділянка спектру (2800—3100
см−1) обумовлена вбиранням валентних коливань CH-груп бензоль-
них кілець та аліфатичних ланцюжків (рис. 2, a). Смуги вбирання з
максимумами на частотах 3062 та 3028 см
−1
відносять до валентних
коливань СН-бензольних кілець бензиліденанілінової групи. Дві
смуги з максимумами 2964 та 2876 см
−1
обумовлені симетричними та
асиметричними валентними коливаннями CH-метильної групи
ЕББА, відповідно. Смуги з максимумами на частотах 2934 та 2857
см−1
відповідають асиметричним νs(CH2) та симетричним νss(CH2) ва-
лентним коливанням аліфатичних CH2-груп молекулі.
При введенні НР до ЕББА положення максимумів смуг вбирання
на цій ділянці спектру та співвідношення їх інтенсивностей не змі-
нюються, що свідчить про відсутність специфічної молекулярної вза-
ємодії (типу утворення водневих або координаційних зв’язків) у до-
сліджуваних композитах. З попередніх численних досліджень [24,
25] відомо, що частоти асиметричних та симетричних валентних ко-
ливань CH2-груп аліфатичних ланцюжків є надзвичайно чутливими
до конформаційного стану аліфатичного ланцюжка, причому їх час-
тота зменшується зі збільшенням числа впорядкованих транс-
конформерів, сягаючи відповідно величин 2916 (для νas(CH2)) та 2848
см−1
(для νs(CH2)) для повністю витягнутих транс-конформерів [26].
Положення максимумів відповідних смуг вбирання в спектрах як чи-
стого РК, так і НР/РК-композитів свідчить про те, що конформація
бутилового фраґменту ЕББА при взаємодії з поверхнею НР залиша-
ється розупорядкованою. З рисунку 2, a можна також бачити, що, на
відміну від положення смуг вбирання, що лишаються незмінними,
півширина смуги симетричного валентного коливання CH дещо збі-
льшується в спектрі композиту з меншою концентрацією НР у порів-
нянні з чистим ЕББА, що вказує на більшу конформаційну рухли-
вість цих фраґментів при контакті з НР.
Смуги вбирання, що спостерігаються на ділянці 1350—1650 см
−1
(рис. 2, б), обумовлені коливаннями бензиліденанілінового ядра
молекулі ЕББА. Смугу з максимумом на частоті 1625 см
−1
відносять
до валентних коливань C=N групи, а смуги з максимумами 1606,
1594, 1571 та 1513 см
−1
відносять до валентних коливань ν(C…C) бен-
зольних кілець. Дві смуги з максимумами 1421 та 1392 см
-1
похо-
дять від деформаційних коливань C—C—H-фраґменту та валентних
C—N-коливань, відповідно. Аналогічно картині змін спектру ЕББА,
що спостерігалася на ділянці валентних коливань СН, частоти та
півширини смуг вбирання, обумовлених валентними коливаннями
C=N та C—N, а також деформаційними коливаннями C—C—H цент-
рального ядра, не змінюються після введення наночастинок НР до
ЕББА. У той же час для смуг вбирання, обумовлених валентними
коливаннями Q(C…C) бензольних кілець, у спектрах вбирання ком-
позитів НР/РК спостерігається значне зменшення інтенсивности
708 М. ЛЕБОВКА, А. ГОНЧАРУК, Ю. БОЙКО та ін.
при збільшенні концентрації НР.
Важливість цього експериментального факту полягає у тому, що
він свідчить про ефективну взаємодію між молекулями ЕББА та
поверхнею НР, яка головним чином відбувається через взаємодію π-
електронної системи ЕББА з π-електронами НР. При збільшенні
концентрації НР, кількість π-електронів, що здатні взаємодіяти з
молекулями ЕББА, а тому й загальна енергія молекулярної взаємо-
дії у системі, збільшується. Ще яскравіше така взаємодія виявля-
ється в спектрах ІЧ-вбирання НР/РК-композитів на спектральній
ділянці 1250—350 см
−1, де розташовані позаплощинні коливання
бензольних кілець та деформаційні коливання CH2-груп бутилового
фраґменту (рис. 2, в).
При взаємодії молекуль ЕББА з наночастинками НР на цій ділян-
ці також спостерігається перерозподіл інтенсивностей смуг вбиран-
ня, що стосуються коливань фенільних кілець (смуги з максимума-
ми 1309, 1302, 1256, 1241, 1170 та 1162 см
−1), тоді як інші смуги вби-
рання (валентні коливання ν(C—N) з максимумами на частоті
1194 см−1
та ν(C—O) на 1115 см
−1) залишаються незмінними. Цей факт
також підтверджує існування ефективної π—π-взаємодії між бензо-
льними кільцями молекуль ЕББА та поверхнею НР. Аналогічні ви-
сновки можна також зробити з аналізи спектрів вбирання компози-
тів на інших ділянках спектру, наприклад, на ділянці позаплощин-
них деформаційних коливань (600—950 см
−1, рис. 2, г), де зі збіль-
шенням вмісту нанорурок у композиті спостерігається зменшення
інтенсивностей смуг вбирання з максимумами на частотах 842, 827
та 818 см
−1, віднесених до коливань фенільного кільця. При цьому
інтенсивність та положення інших смуг (крутильних коливань CH3
груп з максимумом на частоті 922 см
−1, деформаційних коливань
CCH на 888 см
-1
та хитунових коливань CH2 груп бутилового радика-
лу з максимумом на частотах 741 та 728 см
−1) залишається незмін-
ною. Це свідчить про те, що взаємодія між ЕББА та НР головним чи-
ном відбувається за участі центрального ядра молекулі ЕББА, тоді
як її периферійні фраґменти залишаються незмінними. Розширення
смуг вбирання, обумовлених деформаційними коливаннями CH2 та
CH3, після введення до ЕББА 0,05 ваг.% НР свідчить про збільшення
конформаційного розупорядкування кінцевих груп ЕББА у наноко-
мпозитах у порівнянні до чистого ЕББА, що може грати важливу
роль у динамічних властивостях нанокомпозитів.
З аналізи одержаних даних ІЧ-спектроскопії можна зробити ви-
сновок про наявність у досліджуваних композитах сильної взаємо-
дії між молекулями РК та НР, енергія якої зростає зі збільшенням
концентрації НР у діяпазоні 0,05—0,5%. Варто відзначити, що оде-
ржані спектроскопічні дані добре узгоджуються з результатами
квантово-хемічних розрахунків потенціялу молекулярної взаємодії
між вуглецевими НР та молекулями РК [27]. В цій теоретичній ро-
боті повідомляється, що π—π-взаємодія між центральною групою
МІЖФАЗОВІ ВЗАЄМОДІЇ ТА ЕЛЕКТРИЧНА ПРОВІДНІСТЬ В КОМПОЗИТАХ 709
молекулі РК та стінкою НР призводить до зчеплення РК-молекуль з
поверхнею НР, тоді як кінцеві групи молекулі РК відштовхуються
від поверхні. Було встановлено, що енергія зв’язку між поверхнею
багатошарової вуглецевої НР та РК-молекульою становить порядку
−2 еВ, що означає, що ця взаємодія є сильнішою за звичайну Ван
дер Ваальсову взаємодію. Ця сильна енергія зчеплення може бути
результатом електростатичного переносу заряду від молекулі РК до
НР. Ці теоретичні дослідження можуть бути корисними для пояс-
нення нещодавно одержаних експериментальних результатів щодо
динаміки НР у РК-середовищі під дією зовнішніх полів.
Експериментальні дослідження виявили досить складну залеж-
ність електропровідности σ НР/РК-композитів від концентрації НР,
фазового стану РК-матриці та температури. При зростанні концент-
рації НР вже при досить малих концентраціях (C ≈ 0,05—1% мас.)
спостерігається значне підвищення (на декілька порядків) електро-
провідности композитів. Така поведінка перколяційного типу є ти-
повою для нанокомпозитів на основі нанорурок, а значення концент-
рації частинок наповнювача, яка необхідна для утворення в середині
діелектричного середовища неперервних електропровідних ланцю-
жків, прийнято називати порогом перколяції [28]. Коли вміст напо-
внювача перевищує цю порогову концентрацію, електропровідність
композиту стрибкоподібно збільшується на декілька порядків. Для
НР/РК-композитів перехід з непровідного до провідного стану спо-
стерігається при досить малій концентрації електропровідних час-
тинок НР – C < 0,1%. Такі малі значення порогової концентрації НР
є також типовими для композитів НР/полімер [4, 5], що може бути
пояснено надзвичайно високим аспектним відношенням (відношен-
ня довжини НР до їх діяметру), яке для досліджених НР сягає зна-
чень порядку 100—1000 [18].
Температурні залежності електропровідности НР/РК-композитів,
зображені на рис. 3, характеризуються яскравим PTC-ефектом (яви-
ще додатного температурного коефіцієнту опору) та наявністю тепло-
вої гістерези при нагріванні та охолодженні зразка. PTC-ефект у
НР/РК-композитах супроводжується значним зменшенням електро-
провідности при нагріванні в околі температури топлення (переходу з
кристалічної до нематичної фази, TSN = 308,5—310 К). Подібний PTC-
ефект (незображений на рисунку) спостерігався також при охоло-
дженні зразка в околі температури кристалізації НР/РК-композитів
(284—287 К).
Слід зазначити, що PTC-ефект є типовим явищем для композитів,
що характеризуються перколяційною поведінкою, і раніше він спо-
стерігався для різних композитів на основі вуглецевої сажі, вуглеце-
вих волокон або НР та полімерів [5, 29, 30]. Цей ефект може бути по-
яснений впливом на електропровідність термічного розширення не-
перервної матриці ізолятора. Термічне розширення руйнує електри-
чні контакти між провідними частинками, що призводить до змен-
710 М. ЛЕБОВКА, А. ГОНЧАРУК, Ю. БОЙКО та ін.
шення величини електропровідности. В принципі, такий ефект ста-
новить практичний інтерес і є бажаним при створенні PTC-резисто-
рів [30].
При температурах, вищих за температуру переходу з кристаліч-
ної до нематичної фази TSN, електропровідність σ зростає з темпера-
турою T, і демонструє гістерезний характер при нагріванні та охо-
лодженні зразків (рис. 3). В наших експериментах зразки компози-
тів спочатку нагрівали від кімнатної температури до максимальної
температури 363 К, після чого охолоджували, причому загальна
тривалість циклу нагрівання—охолодження становила приблизно 1
годину. Цікаво відзначити, що для концентрації C ≈ 0,1%мас. гіс-
терезна поведінка для даного режиму нагрівання—охолодження
спостерігається тільки при температурах нижчих за температуру
фазового переходу з нематичної до ізотропної фази, T < TNI ≈ 351—
353 К (див. вставку на рис. 3, а). Для більш високих концентрацій
(C ≈ 0,5% і C ≈ 1,0% мас.) розділення кривих спостерігається почи-
наючи з максимальної температури нагрівання, TNI ≈ 363 К. Таким
чином, експериментальні результати вимірювань електропровідно-
сти композитів свідчать про вплив температури на структурне впо-
рядкування НР у РК-матриці ЕББА. В циклі нагрівання НР-компо-
зитів у РК матриці посилюються контакти між окремими нанорур-
ками і утворюються аґреґати НР (перколяційні структури), що су-
проводжується збільшенням електропровідности. Підсилення Бро-
внового руху при підвищенні температури призводить до збільшен-
ня числа випадкових контактів між різними нанорурками та під-
вищення електропровідности [20]. Гістерезний характер електро-
провідности є найбільш помітним при концентраціях НР, близьких
до порогу перколяції (C ≈ 0,1% мас.). В околі цієї точки структура
аґреґатів НР, можливо, визначається фазовим станом РК-матриці,
300 320 340 360 380
10−6
10−7
10−8
10−8
0,1%
8⋅10−7
6⋅10−7
4⋅10−7
2⋅10−7
340 350 360
T, Ê
T, Ê
T
NI
T
NI
σ,
C
/ñ
ì
σ,
C
/ñ
ì T
SI
300 320 340 360 380
10−7
10−8
10−8
T, Ê
σ,
C
/ñ
ì
280
0,025
T
NI
T
SN
а б
Рис. 3. Залежності електропровідности σ від температури T при C = 0,1%
мас. (а) і C = 1% ваг. (б), f = 1 кГц, U = 1В.
МІЖФАЗОВІ ВЗАЄМОДІЇ ТА ЕЛЕКТРИЧНА ПРОВІДНІСТЬ В КОМПОЗИТАХ 711
про що свідчить прояв гістерези тільки при T < TNI. При більш ви-
соких концентраціях НР утворюються дублюючі перколяційні кла-
стери, структура яких меншою мірою залежить від аґреґатного ста-
ну РК-матриці. При високих концентраціях НР перколяційна
структура стає многозв’язною, і вплив температури на електропро-
відність слабшає. В цьому випадку гістерезний характер зміни еле-
ктропровідности послаблюється, і зміна аґреґатного стану РК май-
же не впливає на температуру початку гістерези (рис. 3, б).
Дослідження показали, що температурна залежність електро-
провідности в циклі охолодження задовільно описується моделем
термічної Арреніюсової активації
σ ∝ exp{—W/(kT)}, (2)
де W – енергія активації.
Подібна залежність електропровідности від температури спосте-
рігалася раніше для композитів на основі НР в епоксидній смолі
[31], а також для суспензій НР у хльороформі та толуолі [20]. Елек-
тропровідність таких систем може визначатися різними механіз-
мами транспорту електронів, що включають покращення слабких
контактів між НР внаслідок Бровнового руху [31], наявністю туне-
льних або стрибкоподібних переходів [32], трансляційного та оріє-
нтаційного впорядкування НР під дією прикладеного електричного
поля [33] та зміною льокальних електричних характеристик діеле-
ктричної матриці [20].
Додаткову інформацію про механізм електропровідности у дослі-
джуваних НР/РК-композитах можна одержати з залежности елек-
тропровідности від прикладеної напруги (рис. 4, а) та частоти (рис.
4, б). В цих експериментах дослідження проводили в околі перко-
ляційного переходу (C ≈ 0,1%) і для уникнення можливого впливу
термічної передісторії зразки попередньо витримували протягом 5
годин в ізотропному стані (T = 360 К), після чого охолоджували до
температури T = 344 К, що відповідало нематичній фазі.
Як можна бачити з рис. 4, а електропровідність σ композитів не є
сталою і залежить від прикладеної напруги. Природа такої залеж-
ности може бути досить складною і містити внески від орієнтування
провідних наночастинок в електричному полі, наявности електро-
хемічних реакцій поблизу електрод, присутности макроскопічного
заряду в об’ємі композиту, що ґенерований зовнішнім електричним
полем тощо [34, 35]. Зовнішнє поле може безпосередньо орієнтува-
ти НР (пряме орієнтування) або викликати переорієнтацію НР не-
прямим чином через зміну орієнтації поля директора РК (так зва-
ний Фредеріксів перехід). Пряму дію електричного поля на орієн-
тацію НР раніше спостерігали для композитів на основі епоксидних
полімерів та вуглецевих НР [33]. Проте процес утворення впоряд-
712 М. ЛЕБОВКА, А. ГОНЧАРУК, Ю. БОЙКО та ін.
кованої сітки був досить повільним (> 10 хвилин) і потребував си-
льних полів з напруженістю E ≥ 50 В/см.
Зростання σ при збільшенні прикладеної напруги u раніше спо-
стерігали також для суспензій НР у РК(E7) [13]. Проте будь-яке
впорядкування НР має підсилюватись при збільшенні напруженос-
ти зовнішнього поля і зростанні порогу перколяції. Тому таке впо-
рядкування НР має супроводжуватись зменшенням контактів між
окремими НР та зниженням електропровідности. Але електропро-
відність НР/РК-композитів зростає зі збільшенням прикладеної
напруги, що не відповідає очікуваному впливу орієнтування НР у
зовнішньому полі. Одержані дані свідчать про незначний вплив
впорядкування НР (прямого або непрямого) на характер зміни еле-
ктропровідности системи при збільшенні прикладеної напруги.
Відзначимо, що зростання електропровідности при підвищенні на-
пруги спостерігається в широкому інтервалі частот (f = 0—105 Гц),
хоча з підвищенням частоти вплив напруги на електропровідність
зменшується (рис. 4, а).
Одним з можливих механізмів, що обумовлює спостережувану
залежність σ(u) може бути транспорт носіїв заряду через стрибкові
бар’єри, що викликаний дією зовнішнього поля. В композитах з НР
розподіл електричного поля є дуже нерівномірним, тому напруже-
ність зовнішнього поля значно зростає у діелектричних проміжках
0 0,2 0,4 0,6 0,8 1,0 1,2
1
1,02
1,04
1,06
1,08 344 Ê
0,05 êÃö
10 êÃÖ
50 êÃö
100 êÃö
u, Â
σ/σ
0
102 103 104 105
0,98
0,985
0,99
0,995
1,000
1,005
344 Ê
0,05 Â
0,15 Â
0,25 Â
0,70 Â
1,20 Â
σ/σ
ds
f, êÃö
а б
Рис. 4. Відносна електропровідність σ/σ0 як функція прикладеної напруги
u при різних частотах f (a) і відносна електропровідність σ/σdc як функція
прикладеної частоти f при різних напругах u (б). Вимірювання проводили
в нематичній фазі при температурі T = 344 К, концентрація НР становила
C ≈ 0,1% ваг. Символи σ0, σdc відповідають значенням електропровідности
у наближенні u → 0 В і f → 0 Гц відповідно.
МІЖФАЗОВІ ВЗАЄМОДІЇ ТА ЕЛЕКТРИЧНА ПРОВІДНІСТЬ В КОМПОЗИТАХ 713
між різними НР [20]. В принципі, сильне поле здатне підсилити
стрибковий транспорт через такі ділянки РК-матриці.
Електропровідність σ композитів також складним чином зале-
жить від частоти, причому при підвищенні частоти f в залежності
від прикладеної напруги може спостерігатися як зростання так і
спадання σ (рис. 4, б). В даній роботі дослідження проводили у ни-
зькочастотному інтервалі, для якого частотна залежність електро-
провідности може відповідати особливостям розподілу стрибкових
бар’єрів між провідними областями. Сильна частотна залежність та
наявність місткісної компоненти може відображати існування істо-
тного розподілу стрибкових бар’єрів, що характерно для низьких
прикладених напруг (u < 0,25 В).
Відсутність частотної залежности (повністю омічна поведінка)
може очікуватись при наявності електропровідних сіток з дублюю-
чими ланцюжками фізично зв’язаних частинок. Наприклад, для
композитів на основі включень провідних частинок графіту, вугле-
цевої сажі, і неупорядкованої сітки нанорурок спостерігалося знач-
не збільшення електропровідности при підвищенні частоти, при-
чому частотні залежності послаблювалися при збільшенні концен-
трації частинок [36, 37, 38]. Однак частотної залежности практично
не спостерігалося для композитів на основі орієнтаційно упорядко-
ваних вуглецевих волокон, для яких стрибкові бар’єри значно по-
слаблені [36]. Для досліджуваної системи практична відсутність
частотної залежности при u ≈ 0,25 В може бути пов’язана з наявніс-
тю впливу електричного поля на структуру рідкокристалічної мат-
риці. Відзначимо, що в дослідженому РК внаслідок неґативности
анізотропії діелектричної сталої очікується орієнтація директора в
напрямку перпендикулярному до напрямку поля. Це може призво-
дити до специфічних ефектів, пов’язаних з впливом орієнтації РК
на орієнтацію НР і розподіл стрибкових бар’єрів. При більш висо-
ких напругах спостерігається зменшення електропровідности σ при
підвищенні частоти f. Ця аномальна частотна залежність σ(f) у не-
матичній фазі поки що залишається незрозумілою і це питання по-
требує більш детального подальшого вивчення.
4. ВИСНОВКИ
Експериментальні дослідження (ДСК, ІЧ-спектроскопія та вимірю-
вання електропровідности) композитів НР/РК свідчать про наяв-
ність сильної взаємодії між НР та молекулями ЕББА при зміні кон-
центрації НР від 0,05 до 1% ваг. Це підтверджується спостережу-
ваним збільшенням температур фазових переходів НР/РК-компо-
зитів як з ізотропної до нематичної фази (на 0,5—1 К), так і з нема-
тичної до кристалічної фази (на 1,5—3 К). Дані ІЧ-спектроскопії
вказують на збільшення енергії взаємодії із зростанням концентра-
714 М. ЛЕБОВКА, А. ГОНЧАРУК, Ю. БОЙКО та ін.
ції НР. Взаємодія між НР та РК-матрицею значно впливає на елек-
тропровідність НР/РК композитів. Перколяційний перехід з не-
провідного до високопровідного стану композиту спостерігається
при концентраціях НР, вищих за 0,05—0,1% ваг. В околі перколя-
ційного переходу для НР/РК-композитів спостерігається ефект до-
датного температурного коефіцієнту (PTC-ефект), який пов’язаний
з термічним розширенням РК-матриці при її топленні. Наявність
гістерезного характеру температурної залежности електропровід-
ности підтверджує висновок, зроблений на основі результатів ДСК
досліджень, про суттєву неоднорідність просторового впорядкуван-
ня НР у РК-матриці. Арреніюсова температурна поведінка елект-
ропровідности свідчить на користь термоактиваційного механізму
електропровідности. Нелінійна залежність електропровідности від
величини та частоти прикладеної напруги та частоти при різних
температурах може бути пояснена наявністю розподілу висоти
стрибкових бар’єрів для транспорту заряду. Проте загальний меха-
нізм транспорту носіїв у НР/РК-композитах ще не повністю зрозу-
мілий і потребує більш детального дослідження у майбутньому.
5. ПОДЯКИ
Дослідження виконано у рамках проєктів 10-07-Н і 2.16.1.7 НАН
України. Автори висловлюють подяку О. Мележику за надані зраз-
ки НР («СпецМаш», Київ, Україна), а також Т. Дадаковій, О. Пав-
ленко та О. Семенюк за поміч у приготуванні зразків та проведенні
експериментальних досліджень.
ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. E. T. Thostenson, Z. Ren, and T.-W. Chou, Comp. Sci. & Technol., 61: 1899
(2001).
2. M. J. Biercuk, M. C. Llaguno, M. Radosavljevic, J. K. Hyun, A. T. Johnson,
and J. E. Fischer, Appl. Phys. Lett., 80: 2767 (2002).
3. A. Moisala, Q. Li, I. A. Kinloch, and A. H. Windle, Compos. Sci. & Technol.,
66: 1285 (2006).
4. J. K. W. Sandler, J. E. Kirk, I. A. Kinloch, M. S. P. Shaffer, and A. H.
Windle, Polymer, 44: 5893 (2003).
5. M. O. Lisunova, Ye. P. Mamunya, N. I. Lebovka, and A. В. Melezhyk, Eur.
Pol. J., 43: 949 (2007).
6. F. Du, J. E. Fischer, and K. I. Winey, Phys. Rev. B, 72: R121404 (2005).
7. N. Lebovka, M. Lisunova, Y. P. Mamunya, and N. Vygornitskii, J. Phys. D,
39: 2264 (2006).
8. M. D. Lynch and D. L. Patrick, Nano Letters, 2: 1197 (2002).
9. W. Song and A. H. Windle, Macromolecules, 38: 6181 (2005).
10. D. L. Patrick, F. S. Wilkinson, and T. L. Fergurgur, Proc. SPIE, 5936:
59360A (2005).
МІЖФАЗОВІ ВЗАЄМОДІЇ ТА ЕЛЕКТРИЧНА ПРОВІДНІСТЬ В КОМПОЗИТАХ 715
11. J. M. Russel, S. Oh, I. LaRue, O. Zhou, and E. T. Samulski, Thin Solid
Films, 509: 53 (2006).
12. H. Duran, B. Gazdecki, A. Yamashita, and T. Kyu, Liq. Cryst., 32: 815
(2005).
13. I. Dierking, G. Scalia, P. Morales, and D. LeClere, Advanced Materials, 16:
865 (2004).
14. I. Dierking, G. Scalia, and P. Morales, J. Appl. Phys., 97: 044309 (2005).
15. I. Dierking and S. E. San, Appl. Phys. Lett., 87: 233507 (2005).
16. L. N. Lisetski, N. I. Lebovka, O. Ts. Sidletskiy, В. D. Panikarskaya, N. A.
Kasian, S. S. Kositsyn, M. O. Lisunova, and O. В. Melezhyk, Functional
Materials, 14: 233 (2007).
17. A. В. Melezhyk, Yu. I. Sementsov, and В. В. Yanchenko, Appl. Chem., 78:
938 (2005).
18. M. O. Lisunova, N. I. Lebovka, O. В. Melezhyk, and Y. P. Boiko, J. Colloid
& Interface Sci., 299: 740 (2006).
19. R. C. Weast, Handbook of Chemistry and Physics (Boca Raton, FL: CRC
Press: 1986).
20. L. Liu, Y. Yang, and Y. Zhang, Physica E, 24: 343 (2004).
21. G. Vergoten and G. Fleury, Mol. Cryst. Liq. Cryst., 30: 223 (1975).
22. A. Ulman, Adv. Mater., 3: 298 (1991).
23. R. G. Snyder, S. L. Hsu, and S. Krimm, Spectrochim. Acta, A34: 395 (1978).
24. M. A. Osman, G. Seyfang, and U. W. Suter, J. Phys. Chem., B104: 4433
(2000).
25. J. F. Bardeau, A. N. Parikh, J. D. Beers, and B. I. Swanson, J. Chem. Phys.,
104: 62 (2000).
26. R. G. Snyder, H. L. Strauss, and C. A. Elliger, J. Phys. Chem., 86: 5145
(1982).
27. K. A. Park, S. M. Lee, S. H. Lee, and Y. H. Lee, J. Phys. Chem., C111: 1620
(2007).
28. D. Stauffer and A. Aharony, Introduction to Percolation Theory (London:
Taylor and Francis: 1992).
29. Y. Xi, H. Ishikawa, Y. Bin, and M. Matsuo, Carbon, 42: 1699 (2004).
30. J. Shaojin, J. Pingkai, Z. Zhicheng, and W. Zhongguang, Radiat. Phys.
Chem., 75: 524 (2006).
31. Y. J. Kim, T. S. Shin, H. D. Choi, J. H. Kwon, Y.-C. Chung, and H. G.
Yoon, Carbon, 43: 23 (2005).
32. P. Sheng, Phys. Rev. B, 21: 2180 (1980).
33. C. A. Martin, J. K. W. Sandler, A. H. Windle, M.-K. Schwarz, W. Bau-
hofer, K. Schulte, and M. S. P. Shaffer, Polymer, 46: 877 (2005).
34. А. П. Капустин, Экспериментальное исследование жидких кристаллов
(Москва: Наука: 1978).
35. Л. М. Блинов, Электро- и магнитооптика жидких кристаллов (Москва:
Наука: 1978).
36. T. A. Ezquerra, M. T. Connor, S. Roy, M. Kulescza, J. Fernandes-
Nascimento, and F. J. Balta-Calleja, Composites Science and Technology, 61:
903 (2001).
37. J. Sandler, M. S. P. Shaffer, T. Prasse, W. Bauhofer, K. Schulte, and A. H.
Windle, Polymer, 40: 5967 (1999).
38. P. Potschke, S. M. Dudkin, and I. Alig, Polymer, 44: 5023 (2003).
|