Місце мотивації у процесі навчання в особово-професійному розвитку майбутніх лікарів
В статье изложены актуальные вопросы мотивации в учебном процессе студентов-медиков в высших учебных заведениях на современном этапе. Приведены новые подходы повышения эффективности преподавания медицинских дисциплин, в частности, патофизиологии, которые направлены на улучшение подготовки высокок...
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2013
|
| Назва видання: | Таврический медико-биологический вестник |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76629 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Місце мотивації у процесі навчання в особово-професійному розвитку майбутніх лікарів / М.Р. Герасимчук // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 3 (61). — С. 62-64. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-76629 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-766292015-02-12T03:02:43Z Місце мотивації у процесі навчання в особово-професійному розвитку майбутніх лікарів Герасимчук, М.Р. Оригинальные статьи В статье изложены актуальные вопросы мотивации в учебном процессе студентов-медиков в высших учебных заведениях на современном этапе. Приведены новые подходы повышения эффективности преподавания медицинских дисциплин, в частности, патофизиологии, которые направлены на улучшение подготовки высококвалифицированных врачей. Проанализированы на основе собственного опыта и данных литературы основные моменты относительно общих ошибок, которые допускаются преподавателями в процессе обучения и способствуют уменьшению интереса студента в изучении данного предмета. Приведены основные способы мотивации. Освещены современные педагогические методики в проведении практических занятий и подходы к улучшению мотивации будущих врачей в изучении медицинских дисциплин. The article presents current issues of motivation in education of medical students in higher education today. An innovative approaches improve the teaching of medical disciplines, including pathophysiology, aimed at improving the training of highly qualified doctors. Analyzed on the basis of own experience and the literature main points on the general mistakes that allowed teachers in the learning process and help reduce student interest in studying the subject. Showed the basic methods of motivation. Presented the modern teaching methods in used during workshops and approaches to improve the motivation of future doctors in the study of medical disciplines. 2013 Article Місце мотивації у процесі навчання в особово-професійному розвитку майбутніх лікарів / М.Р. Герасимчук // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 3 (61). — С. 62-64. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76629 378.147+37.011.32 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи |
| spellingShingle |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи Герасимчук, М.Р. Місце мотивації у процесі навчання в особово-професійному розвитку майбутніх лікарів Таврический медико-биологический вестник |
| description |
В статье изложены актуальные вопросы мотивации в учебном процессе студентов-медиков в высших
учебных заведениях на современном этапе. Приведены новые подходы повышения эффективности
преподавания медицинских дисциплин, в частности, патофизиологии, которые направлены на улучшение
подготовки высококвалифицированных врачей. Проанализированы на основе собственного опыта и
данных литературы основные моменты относительно общих ошибок, которые допускаются
преподавателями в процессе обучения и способствуют уменьшению интереса студента в изучении данного
предмета. Приведены основные способы мотивации. Освещены современные педагогические методики
в проведении практических занятий и подходы к улучшению мотивации будущих врачей в изучении
медицинских дисциплин. |
| format |
Article |
| author |
Герасимчук, М.Р. |
| author_facet |
Герасимчук, М.Р. |
| author_sort |
Герасимчук, М.Р. |
| title |
Місце мотивації у процесі навчання в особово-професійному розвитку майбутніх лікарів |
| title_short |
Місце мотивації у процесі навчання в особово-професійному розвитку майбутніх лікарів |
| title_full |
Місце мотивації у процесі навчання в особово-професійному розвитку майбутніх лікарів |
| title_fullStr |
Місце мотивації у процесі навчання в особово-професійному розвитку майбутніх лікарів |
| title_full_unstemmed |
Місце мотивації у процесі навчання в особово-професійному розвитку майбутніх лікарів |
| title_sort |
місце мотивації у процесі навчання в особово-професійному розвитку майбутніх лікарів |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Оригинальные статьи |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76629 |
| citation_txt |
Місце мотивації у процесі навчання в особово-професійному розвитку майбутніх лікарів / М.Р. Герасимчук // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 3 (61). — С. 62-64. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| series |
Таврический медико-биологический вестник |
| work_keys_str_mv |
AT gerasimčukmr míscemotivacííuprocesínavčannâvosobovoprofesíjnomurozvitkumajbutníhlíkarív |
| first_indexed |
2025-07-06T00:59:34Z |
| last_indexed |
2025-07-06T00:59:34Z |
| _version_ |
1836857242068975616 |
| fulltext |
62
ТА В Р И Ч ЕС К И Й М Е Д И КО - Б И ОЛ О Г И Ч Е С К И Й В Е С Т Н И К2013, том 16, №1, ч.3 (61)
УДК 378.147+37.011.32
© М. Р. Герасимчук, 2013.
МІСЦЕ МОТИВАЦІЇ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ В ОСОБОВО-
ПРОФЕСІЙНОМУ РОЗВИТКУ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ
М. Р. Герасимчук
Кафедра патофізіології (зав. кафедрою – проф. Л.М. Заяць) ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний
університет», м. Івано-Франківськ.
MOTIVATION PLACE IN THE EDUCATIONAL PROCESS IN THE PERSONAL-PROFESSIONAL
DEVELOPMENT OF FUTURE DOCTORS
M.R. Gerasymchuk
SUMMARY
The article presents current issues of motivation in education of medical students in higher education
today. An innovative approaches improve the teaching of medical disciplines, including pathophysiology, aimed
at improving the training of highly qualified doctors. Analyzed on the basis of own experience and the literature
main points on the general mistakes that allowed teachers in the learning process and help reduce student
interest in studying the subject. Showed the basic methods of motivation. Presented the modern teaching
methods in used during workshops and approaches to improve the motivation of future doctors in the study of
medical disciplines.
МЕСТО МОТИВАЦИИ В ПРОЦЕССЕ ОБУЧЕНИЯ В ЛИЧНОСТНО-ПРОФЕССИОНАЛЬНОМ РАЗВИТИИ
БУДУЩИХ ВРАЧЕЙ
М.Р. Герасымчук
РЕЗЮМЕ
В статье изложены актуальные вопросы мотивации в учебном процессе студентов-медиков в высших
учебных заведениях на современном этапе. Приведены новые подходы повышения эффективности
преподавания медицинских дисциплин, в частности, патофизиологии, которые направлены на улучшение
подготовки высококвалифицированных врачей. Проанализированы на основе собственного опыта и
данных литературы основные моменты относительно общих ошибок, которые допускаются
преподавателями в процессе обучения и способствуют уменьшению интереса студента в изучении данного
предмета. Приведены основные способы мотивации. Освещены современные педагогические методики
в проведении практических занятий и подходы к улучшению мотивации будущих врачей в изучении
медицинских дисциплин.
Ключові слова: мотивація, навчальний процес, студенти-медики.
У даний час, коли науково-технічних прогрес
розвивається неймовірно швидко, проблема станов-
лення висококваліфікованих фахівців набуває все
більшого значення. Сучасне суспільство ставить
перед випускником вищої медичної школи, особливі
вимоги, серед яких важливе місце займають висо-
кий професіоналізм, активність, уміння співчувати,
навики спілкування на основі взаєморозуміння,
знання медичної етики і деонтології.
Процес вдосконалення підготовки майбутніх
фахівців медицини в умовах реформування сучас-
ної освіти в рамках Болонського процесу достатньо
складний і обумовлений багатьма чинниками. Од-
ним з яких є ступінь адекватності мотиваційних ус-
тановок щодо обрання, вступу й усвідомлення зна-
чення отримуваної професії [3].
Прагнення до особово-професійного розвитку
майбутніх лікарів, засвоєння ними лікарської діяль-
ності, усвідомлення її соціальної значущості, осмис-
лення учбової активності визначаються професій-
ною мотивацією студентів-медиків. Сформована
система професійної підготовки вищого медичного
персоналу в рамках Болонського процесу, що ха-
рактеризується високим рівнем інтелектуальної й
емоційної напруженості, спрямованої на засвоєння
широкого спектру медичних знань і вмінь, на недо-
статньому рівні сприяє формуванню у студентів-
медиків уявлення про лікарську діяльність, інтере-
су до її змісту і завдань. У зв’язку з цим до моменту
закінчення навчання в медичному вузі значне число
студентів виявляється не готовими до вибору
лікарської спеціалізації.
Не викликає сумніву той факт, що у будь-якого
викладача нерідко виникає проблема формування у
студентів медичних вишів позитивної мотивації щодо
навчання взагалі і до свого предмету зокрема. Відшу-
кати причину низької ефективності нескладно.
Річ у тому, що досить часто викладачі прагнуть
дати максимально можливу кількість «голих» знань,
не оглядаючись на їх адекватність щодо поточної
ситуації, до того ж без обґрунтування їх доцільності
і необхідності у клінічній практиці. Але студент –
це не школяр, якому можна сказати «так треба», йому
необхідно також пояснити, яким чином ці знання
63
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
йому стануть у нагоді в майбутньому. І якщо викла-
дач відповідає дусі: «У житті все може бути корис-
ним…», «Ви є студентом вищого навчального зак-
ладу, тому зобов’язані це вчити…» чи «Це зробить
вас високосвідченою людиною…» не є аргументо-
ваним переконливим доказом для майбутнього «ес-
кулапа». Останній бажає стати спеціалістом своїє
справи і бути конкурентноздатним на європейсько-
му рику праці, що й передбачає Болонський процес.
Відповідно стає такою собі «жертвою освітньої си-
стеми», втрачаючи надалі будь-який інтерес до вив-
чення даної дисципліни. Викладач повинен уміти
довести, що його предмет дійсно буде корисний у
майбутній професійній діяльності.
Видатний психіатр, невропатолог і психолог
В.Н. Мясищев говорив, що результати, яких дося-
гає людина в своєму житті, лише на 20–30% зале-
жать від її інтелекту, а на 70–80% – від мотивів, які
спонукають її певним чином поводитися.
Якщо між особою, котра навчається, і виклада-
чем немає ніякого контакту, окрім мінімальної на-
читки годин, ні про яку мотивацію студентів гово-
рити не доводиться. Студентові дуже важливо, що б
педагог був його наставником, а не роботом, який
тільки провіряє, щоб до нього можна було зверну-
тися за допомогою (у ході навчання виникають дис-
кусійні проблематичні запитання) нехай навіть з
найбезглуздішого питання. Але і йти в панібратство
теж не варто – адже інакше студенти «сядуть на шию
і звісять ніжки».
У фаховій літературі є різні способи мотивації,
з яких можна виділити наступні:
1. Нормативна мотивація – спонукання студен-
та до певної поведінки за допомогою ідейно-психо-
логічної дії: переконання, навіювання, інформуван-
ня, психологічного зараження і т.п.;
2. Примусова мотивація, що ґрунтується на ви-
користанні влади і загрозі погіршення задоволення
потреб студента у разі невиконання ним відповід-
них вимог;
3. Стимулювання – дія не безпосередньо на осо-
бу, а на зовнішні обставини за допомогою бонусів –
стимулів, оцінок, що спонукають студента до пев-
ної поведінки.
Головною особливістю підготовки майбутніх
медичних працівників є комплексний характер
підходу до формування і підвищення рівня пізна-
вальної мотивації. Саме це визначає особливості
змісту і методів підготовки студентів до лікарської
практики, їх спрямованість на самостійну пізнаваль-
ну діяльність.
Немає жодного дієвішого способу підвищити
мотивацію студентів, як зацікавити їх своїм пред-
метом. Так, якщо орієнтуватися на вивчення пред-
мету патофізіології студентами вищих медичних зак-
ладів, то варто більше уваги приділяти міжпред-
метній інтеграції, зокрема з клінічними дисциплі-
нами, а не сухому викладенню даної дисципліни.
Досить цікавим кроком у навчальному процесі, з
отриманого викладацького досвіду, є використання
інтерактивних методів [1, 4]. Термін «інтерактив-
ний» прийшов до нас з англійської і має значення
«взаємодіючий». Існують різні підходи до його
втілення: демонстрація відеофільмів з відтворенням
патологічних процесів в експерименті, рольові та
асоціативні ігри, практична експериментально-дос-
лідна робота, використання кейс-технологій, а та-
кож досить популярний метод у сучасних тренінго-
вих програмах – мозковий штурм. Останній є загаль-
новідомою технологією, суть якої полягає у тому,
що всі студенти в групі по черзі висловлюють абсо-
лютно усі, навіть алогічні думки з приводу пробле-
ми. Висловлене не критикується і не обговорюється
до закінчення висловлювань. Проте, ці методи по-
требують значно більшого часу, ніж насправді охоп-
лює практичне заняття, а також високої підготовки
самого викладача у ролі «тренера-фасилітатора».
Становлення майбутнього лікаря як висококва-
ліфікованого фахівця, можливе лише при сформо-
ваному мотиваційно-ціннісному відношенні в його
професійному становленні [3]. Зокрема, велику роль
у даному напрямку покладено на вивчення патолог-
ічної фізіології, однієї з основних медико-біологіч-
них дисциплін, котра завершує теоретичну підготов-
ку лікаря, і є основою для формування його науко-
вого світосприйняття і клінічного мислення. Її зав-
дання полягає у вивченні ососбливостей перебігу
життєвих процесів у хворому організмі і загальних
закономірностей походженя, розвитку та завершен-
ня патологіних процесів, формування логічного
світогляду лікаря щодо оцінки сутності та генезу
хвороби [5].
З вищеописаного зрозуміло, що вагомий внесок
у формування мотивації до навчання вносять вик-
ладачі. Кожен з них у своїй роботі повинен пам’ята-
ти про те, що в першу чергу необхідно змінити не-
гативне відношення до викладання. Для цього слід
визначити шляхи реалізації даної мети, наприклад:
1) Формування стійкої мотивації досягнення
успіху.
2) Допомогти студенту у розвитку впевненості
у власних силах та здобутті ним необхідних нави-
чок у предметі, який вивчається.
3) Створити умови для відчуття студентами ус-
піху і позитивних емоцій.
4) Потрібно прагнути виокремлювати ті види
діяльності чи виконання практичних навичок, нау-
ково-дослідної роботи, у ході виконання яких, май-
бутній лікар може проявити ініціативу і заслужити
визнання в групі, університеті. Це дозволить зміни-
ти відношення до нього викладачів, батьків і його
товаришів у кращу сторону та підвищити його са-
мооцінку.
5) Відзначати, заохочувати щонайменші успіхи
64
ТА В Р И Ч ЕС К И Й М Е Д И КО - Б И ОЛ О Г И Ч Е С К И Й В Е С Т Н И К2013, том 16, №1, ч.3 (61)
в навчальній діяльності, навіть, здавалося б, за не-
значними зрушеннями до кращого, особливо у
відстаючих студентів.
6) Поєднувати у процесі обговорення патологі-
чних процесів теоретичний матеріал з патофізіології
(чи іншої дисципліни) з клінічними випадками, а
також використовувати елементи диференційної
діагностики, що сприятиме розвитку клінічного
мислення у майбутніх лікарів.
7) Говорити спокійно, доброзичливо, зацікавле-
но.
Тому завдання формування мотивації навчання
стоїть перед кожним членом викладацького колек-
тиву. Успіху її виконання можна досягти тільки в
тому випадку, якщо об’єднати зусилля не тільки всіх
викладачів, а й самих студентів.
Так, у одному з найвідоміших вузів у світі, пред-
ставнику «старої гвардії» освіти США – Гарвардсь-
кому університеті, що існує з 17 століття, має уста-
лені свої традиції, на яких виховувалися покоління
майбутніх політиків, бізнесменів і діячів інших сфер
життя [6]. Студентами Гарварду використовуються
наступні правила для своєї мотивації [2]:
1. Якщо ти зараз заснеш, тобі, звичайно, на-
сниться твоя мрія, але якщо ти зараз повчишся, ти
втілиш свою мрію в життя.
2. Коли ви думаєте, що вже запізно, насправді
ще рано.
3. Муки навчання лише тимчасові. Муки неуцт-
ва ігнорування – вічні.
4. Освіта – це не час. Освіта – це зусилля.
5. Життя – це не лише навчання, але якщо ти
навіть не можеш пройти через цю частину, то на що
ти, взагалі, здатний?
6. Насолоджуйся невмолимим болем.
7. Тільки той, хто робить усе раніше, тільки той,
хто докладає зусилля, це тільки той, хто по-справж-
ньому зможе насолодитися своїм успіхом.
8. Не усі можуть досягти успіху в усьому. Але
успіх приходить тільки разом із самовдосконален-
ням і рішучістю.
9. Час летить.
10. Cьогоднішні «слюні» стануть завтрашніми
сльозами.
11. Люди, які інвестують у майбутнє, реалісти.
12. Твоя зарплата прямопропорційна твоєму
рівню освіти.
13. Сьогодні ніколи не повториться.
14. Навіть в данний момент твої вороги горта-
ють книжки.
15. Немає мук – немає прибутку.
Ось такі мотиви визначили для себе студенти
Гарварду. Можливо після їх прочитання, ви (та і я
теж) зрозуміли, чому серед їхніх випускників так
багато видатних осіб. Гарвардський університет за-
кінчили 8 президентів США, 75 лауреатів Нобелі-
вської премії були пов’язані з університетом як сту-
денти, викладачі чи співробітники.
Підвищити учбову мотивацію студентів не так
вже складно. Головне – це бажання викладача. Не
буває бездарних студентів, бувають нецікаві педа-
гоги. Звісно, це стосується тільки до тих студентів-
медиків, які усвідомлено вибрали професію і факуль-
тет. Адже відомо, що зацікавити студента, який по-
ступив у ВУЗ виключно заради диплому, відстрочки
від армії чи тому, що таким було бажання батьків,
майже неможливо.
ВИСНОВКИ
1. Вивчення психолого-педагогічних умов роз-
витку професійної мотивації у студентів-медиків, що
обумовлювала б прагнення студентів до досягнення
високих результатів, самореалізації в учбовій і май-
бутній лікарській діяльності, дозволить оптимізува-
ти процес професійного становлення майбутнього
лікаря. 2. Підвищення мотивації пізнавальної діяль-
ності в учбовому процесі також необхідне зокрема
тому, що саме нею пояснюється інтенсивність у
здійсненні обраної професії, активність у досягненні
результату і мети діяльності, яка покликана допома-
гати людям.
ЛІТЕРАТУРА
1. Інтерактивні методи навчання у підготовці
спеціалістів для банківської системи України: Зб.
наук. праць. – Суми – Харків, 2001. – 250 с.
2. Мотивація для студентів Гарварду [Електрон-
ний ресурс]. – Режим доступу: http://
innovations.com.ua/ua/blogs/mark/17842/motivaciya-
dlya-studentiv-garvardu.
3. Неловкіна-Берналь О.А. Формування у сту-
дентів-медиків навичок здійснення навчально-пізна-
вальної діяльності як засобу їхньої дидактивної адап-
тації на початковому етапі навчання / О.А. Неловкі-
на-Берналь // Перспективи медицини та біології. –
Т. III, №. – 2011. – C. 99–102.
4. Пометун О. Інтерактивні технології навчан-
ня: теорія і практика / О. Пометун, Л. Пироженко. –
К., 2002. – 136 с.
5. Преподавание патологической физиологии на
современном этапе развития высшего медицинского
образования / В.Н. Ельский, Л.П. Линчевская, С.В. Зяб-
лицев [и др.] // Таврический медико-биологический ве-
стник. – 2012. – Т. 15, №3, ч. 2 (59). – С. 263–265.
6. Harvard University [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://en.wikipedia.org/wiki
Harvard_University.
|