Морфофункціональна характеристика плаценти при загрозі невиношування вагітності в другому триместрі

Патоморфологические особенности плаценты при угрозе невынашивания беременности во втором триместре изучены в плацентах 50 женщин после срочных родов и сохраняющей терапии в сравнении с плацентами 30 здоровых рожениц. В плацентах женщин с угрозой прерывания беременности во втором триместре существуют...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2013
Автор:	Марченко, Н.Є.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2013
Назва видання:	Таврический медико-биологический вестник
Теми:	Оригинальные статьи
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76658
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Морфофункціональна характеристика плаценти при загрозі невиношування вагітності в другому триместрі / Н.Є. Марченко // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 2, ч. 1 (62). — С. 142-144. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-76658
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-766582015-02-12T03:02:17Z Морфофункціональна характеристика плаценти при загрозі невиношування вагітності в другому триместрі Марченко, Н.Є. Оригинальные статьи Патоморфологические особенности плаценты при угрозе невынашивания беременности во втором триместре изучены в плацентах 50 женщин после срочных родов и сохраняющей терапии в сравнении с плацентами 30 здоровых рожениц. В плацентах женщин с угрозой прерывания беременности во втором триместре существуют отличия в степени сохранения структурных компонентов плаценты, которые присутствуют у здоровых женщин. В плацентах основной группы рожениц наблюдаются участки с глубокими деструктивными изменениями, присутствует больше ворсинок со слущенным синцитиотрофобластом. Выявляются аваскуляризованные ворсины. Компенсаторно-приспособительные реакции в плаценте проявляются увеличением конечных отделов ворсинчастого хориона, вследствие которого происходит сужение межворсинчастого пространства, что затрудняет циркуляцию материнской крови. Установленные патоморфологические изменения в плацентах рожениц с угрозой прерывания беременности во втором триместре свидетельствуют о существовании морфологической основы дисфункции плаценты и пролонгации этих нарушений до срока родов. Проведение сохраняющей терапии должно проводиться с влиянием на показатели системы матка-плацента-плод с целью улучшения маточно-плацентарного кровообращения. The pathological features of the placenta under a miscarriage threat in the second trimester have been studied in 50 women after delivery at term and preservation therapy, in comparison with the placentas of 30 healthy pregnant women. In placentas under a miscarriage threat, there are differences in the preservation level of the structural components as compared to those in healthy women. In the main group of pregnant women, the placenta areas with deep destructive changes have been observed; there are an increased number of villi with exfoliated syncytiotrophoblast and avascula villi. Compensatory and adaptive reactions in the placenta manifest themselves through an increase of the end parts of the chorion, which causes a restriction of the mesoderm villiferous space and hence hindering of the mother’s blood circulation. The established pathomorphological changes in the placenta of women under a miscarriage threat in the second trimester indicate the existence of a morphological basis for placental dysfunction and prolongation of these disorders up to the delivery term. Preservation therapy must be provided with influence on the performance of the uterus-placenta-fetus system in order to improve the uteroplacental circulation and prophylaxis of fetal distress. 2013 Article Морфофункціональна характеристика плаценти при загрозі невиношування вагітності в другому триместрі / Н.Є. Марченко // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 2, ч. 1 (62). — С. 142-144. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76658 618.36/06:618.39«44=06» uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Оригинальные статьи Оригинальные статьи
spellingShingle	Оригинальные статьи Оригинальные статьи Марченко, Н.Є. Морфофункціональна характеристика плаценти при загрозі невиношування вагітності в другому триместрі Таврический медико-биологический вестник
description	Патоморфологические особенности плаценты при угрозе невынашивания беременности во втором триместре изучены в плацентах 50 женщин после срочных родов и сохраняющей терапии в сравнении с плацентами 30 здоровых рожениц. В плацентах женщин с угрозой прерывания беременности во втором триместре существуют отличия в степени сохранения структурных компонентов плаценты, которые присутствуют у здоровых женщин. В плацентах основной группы рожениц наблюдаются участки с глубокими деструктивными изменениями, присутствует больше ворсинок со слущенным синцитиотрофобластом. Выявляются аваскуляризованные ворсины. Компенсаторно-приспособительные реакции в плаценте проявляются увеличением конечных отделов ворсинчастого хориона, вследствие которого происходит сужение межворсинчастого пространства, что затрудняет циркуляцию материнской крови. Установленные патоморфологические изменения в плацентах рожениц с угрозой прерывания беременности во втором триместре свидетельствуют о существовании морфологической основы дисфункции плаценты и пролонгации этих нарушений до срока родов. Проведение сохраняющей терапии должно проводиться с влиянием на показатели системы матка-плацента-плод с целью улучшения маточно-плацентарного кровообращения.
format	Article
author	Марченко, Н.Є.
author_facet	Марченко, Н.Є.
author_sort	Марченко, Н.Є.
title	Морфофункціональна характеристика плаценти при загрозі невиношування вагітності в другому триместрі
title_short	Морфофункціональна характеристика плаценти при загрозі невиношування вагітності в другому триместрі
title_full	Морфофункціональна характеристика плаценти при загрозі невиношування вагітності в другому триместрі
title_fullStr	Морфофункціональна характеристика плаценти при загрозі невиношування вагітності в другому триместрі
title_full_unstemmed	Морфофункціональна характеристика плаценти при загрозі невиношування вагітності в другому триместрі
title_sort	морфофункціональна характеристика плаценти при загрозі невиношування вагітності в другому триместрі
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2013
topic_facet	Оригинальные статьи
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76658
citation_txt	Морфофункціональна характеристика плаценти при загрозі невиношування вагітності в другому триместрі / Н.Є. Марченко // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 2, ч. 1 (62). — С. 142-144. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
series	Таврический медико-биологический вестник
work_keys_str_mv	AT marčenkonê morfofunkcíonalʹnaharakteristikaplacentiprizagrozínevinošuvannâvagítnostívdrugomutrimestrí
first_indexed	2025-07-06T01:03:58Z
last_indexed	2025-07-06T01:03:58Z
_version_	1836857519050326016
fulltext	142 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №2, ч. 1 (62) Невиношування вагітності є найчастішою при- чиною перинатальної захворюваності та смертності. Причини невиношування вагітності достатньо добре вивчено [1, 2]. Лікування загрози невиношування вагітності проводиться стандартизованими метода- ми [3, 5, 6]. Але остаточно не визначені особливості патоморфологічної будови плаценти після медика- ментозного лікування жінок з загрозою переривання вагітності в ІІ триместрі вагітності . Останнє дозво- лило б визначити особливості стану матково-плацен- тарно-плодового комплексу у таких жінок. УДК 618.36/06:618.39«44=06» © Н. Є. Марченко, 2013. МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПЛАЦЕНТИ ПРИ ЗАГРОЗІ НЕВИНОШУВАННЯ ВАГІТНОСТІ В ДРУГОМУ ТРИМЕСТРІ Н. Є. Марченко Кафедра акушерства, гінекології та перинатологїї ФПДО (зав. – професор В. І. Пирогова), Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького; 79010, Україна, м. Львів, вул. Пекарська, 69; E-mail: postmaster@med.univ.lviv.ua THE MORPHOFUNCTIONAL PLACENTA CHARACTERISTIC UNDER A MISCARRIAGE THREAT IN THE SECOND TRIMESTER N. E. Marchenko SUMMARY The pathological features of the placenta under a miscarriage threat in the second trimester have been studied in 50 women after delivery at term and preservation therapy, in comparison with the placentas of 30 healthy pregnant women. In placentas under a miscarriage threat, there are differences in the preservation level of the structural components as compared to those in healthy women. In the main group of pregnant women, the placenta areas with deep destructive changes have been observed; there are an increased number of villi with exfoliated syncytiotrophoblast and avascula villi. Compensatory and adaptive reactions in the placenta manifest themselves through an increase of the end parts of the chorion, which causes a restriction of the mesoderm villiferous space and hence hindering of the mother’s blood circulation. The established pathomorphological changes in the placenta of women under a miscarriage threat in the second trimester indicate the existence of a morphological basis for placental dysfunction and prolongation of these disorders up to the delivery term. Preservation therapy must be provided with influence on the performance of the uterus-placenta-fetus system in order to improve the uteroplacental circulation and prophylaxis of fetal distress. МОРФОФУНКЦИОНАЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ПЛАЦЕНТЫ ПРИ УГРОЗЕ ПРЕРЫВАНИЯ БЕРЕМЕННОСТИ ВО ВТОРОМ ТРИМЕСТРЕ Н. Е. Марченко РЕЗЮМЕ Патоморфологические особенности плаценты при угрозе невынашивания беременности во втором триместре изучены в плацентах 50 женщин после срочных родов и сохраняющей терапии в сравнении с плацентами 30 здоровых рожениц. В плацентах женщин с угрозой прерывания беременности во втором триместре существуют отличия в степени сохранения структурных компонентов плаценты, которые присутствуют у здоровых женщин. В плацентах основной группы рожениц наблюдаются участки с глубокими деструктивными изменениями, присутствует больше ворсинок со слущенным синцитиотрофобластом. Выявляются аваскуляризованные ворсины. Компенсаторно-приспособительные реакции в плаценте проявляются увеличением конечных отделов ворсинчастого хориона, вследствие которого происходит сужение межворсинчастого пространства, что затрудняет циркуляцию материнской крови. Установленные патоморфологические изменения в плацентах рожениц с угрозой прерывания беременности во втором триместре свидетельствуют о существовании морфологической основы дисфункции плаценты и пролонгации этих нарушений до срока родов. Проведение сохраняющей терапии должно проводиться с влиянием на показатели системы матка-плацента-плод с целью улучшения маточно-плацентарного кровообращения. Ключові слова: морфологія плаценти, загроза невиношування, II триместр. МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ Проведено обстеження 50 плацент породіль, у яких в ІІ триместрі у 22-28 тижнів проводилася зберігаюча терапія довенним вливанням 2% розчину магній сульфату 400,0 мл 1 раз на добу упродовж 2 діб з переходом на таблетований прийом магне-В6 по 1 таблетці 3 рази на добу та прийом гініпралу по 1/4 таблетці 3 рази на добу впродовж 5-7 днів. Ефективність лікування визначалася унормуван- ням тонусу та відсутністю скоротливої активності матки, індексом токолізу, шийкового коефіцієнту 143 О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И та унормуванням інших ехографічних показників. Контрольну групу склали 30 плацент здорових по- роділь після термінових пологів без ускладнень. Для гістологічного аналізу брали кусочки всієї товщі плаценти з периферичних метаболічно важ- ливих ділянок. Після фіксації в 10% формаліні і наступної обробки за відомою методикою матеріал розміщувався в парафін. Гістологічні зрізи товщи- ною 6-8 мкм забарвлювали гематоксилінеозином та еозином. РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ В контрольній групі в більшості випадків ви- являлися ознаки фізіологічного старіння плаценти різного ступеня вираженості. Нерідко зустріча- ються ділянки кальцинозу, найчастіше в матковій частині плаценти і в термінальних відділах вор- синкового хоріону. Базальна пластинка в контр- ольній групі найчастіше виявлялася однорідною. У ворсинах середнього, рідше великого, калібру в контрольній групі ворсини в кількості 4-х і більше розміщуються в осьовій або сусідній з нею частині. Стінка судин тонка, просвіт округлої або близької до такої форми. Порожнина більшості з них за- повнена форменими елементами крові. Дрібні судини розташовуються ближче до периферії і часто в безпосередній близькості до синцитіотро- фобласту, формуючи так звані синцитіокапілярні мембрани [4]. Порівняльні ділянки периферичної зони плацент основної групи відмінні від попередніх більш компактним розміщенням термінальних ворсинок хоріону, їх більш різноманітною, багатолопатевою, інколи химерною формою. Десмодерма деяких ворсинок вміщує багато рівномірно розташованих клітинних елементів з ущільненими подовженими або кулеподібними ядрами. Поряд з цим виявляють явища гіаліно- вого переродження, некрозу десмодерми та її клітинних елементів, деструкції та десквамації синцитіотрофобласту. Міжворсинковий простір подекуди помітно звужений, що, безперечно, утруднює проходження материнської крові. Виявлення васкуляризації термінальних вор- синок виявило тенденцію до збільшення числа ворсин, які містять більше 4-х судин. Сполучнот- канинна строма є багатою на клітинні елементи. Розташовуються вони з різною щільністю. Поде- куди в десмодермі виявляють безклітинні ділянки. Вони бувають різними за формою і величиною, як правило, позбавлені чітких контурів. Ядра клітин подовжено-овоїдної форми, гіперхромні. Клітинні тіла не визначаються, лише зрідка нечітко виявля- ються в міжклітинній речовині у вигляді волокон або пластин. Десмодерма ворсинок середнього калібру по- декуди грубоволокниста. Клітинні елементи роз- ташовуються вогнищево. Їх ядра різні за формою та розмірами, гіперхромні. Цитоплазма клітин не помітна. Спостерігаються ділянки сполуч- нотканинної строми без видимих гістологічних структур, стінка деяких судин потовщена. Просвіт вузький, вільний від клітин крові. Трофобласт не- рівної товщини, подекуди відсутній. Його тонкі без’ядерні ділянки часто чергуються з більш по- мітними ядерними зонами. У найдрібніших кінцевих розгалуженнях ворсинкового хоріону в переважаючій більшості з них синцитіотрофобласт частково відсутній або знаходиться в стані відторгнення та деструкції. Поряд з цим, зустрічаються його невеликі локальні розростання з щільно упакованими гіперхромними ядрами. Сполучнотканинна основа ворсин слабо- волокниста, подекуди безструктурна. Клітини в помірній кількості розташовані нерівномірно. Їх дещо більше в периферичній зоні десмодерми. Ядра овоїдної, рідше кулеподібної форми без світлооптично видимого хроматинового малюнку. Судини дрібні, виявляються не у всіх ворсинках. Стінка їх тонка, з нечіткими контурами. Просвіт округлої форми, вільний від вмісту. Розташову- ється по периферії, утворюючи подекуди синци- тіокапілярні мембрани. В плацентах породіль з лікуванням в ІІ триместрі вагітності з приводу загрози невиношування вагітності спостерігаються деструктивні та компенсаторно-пристосувальні зміни, що свідчить про існування дисфункції пла- центи в період зберігаючої терапії та послідуючого доношування вагітності. ВИСНОВКИ 1. В плацентах жінок з загрозою переривання ва- гітності в ІІ триместрі існують відмінності в ступені збереження структурних компонентів плаценти, які присутні у здорових породіль. 2. В плацентах основної групи породіль спо- стерігаються ділянки з глибокими деструктивними змінами, знаходиться більше ворсинок зі злущеним синцитіотрофобластом. 3. У жінок з загрозою переривання вагітнос- ті в ІІ триместрі виявляються аваскуляризовані ворсини. 4. Компенсаторно-пристосувальні процеси в пла- центі проявляються збільшенням кінцевих відділів ворсинкового хоріону і, як наслідок цього, звуженням міжворсинкового простору, що ускладнює циркуля- цію материнської крові. 5. Встановлені патоморфологічні зміни в плацен- тах породіль із загрозою невиношування вагітності в ІІ триместрі свідчать про існування морфологічної основи для дисфункції плаценти та пролонгації цього порушення до терміну пологів. 6. Проведення зберігаючої терапії повинно про- водитися з впливом на показники матково-плацен- тарно-плодового комплексу з метою покращення матково-плацентарного кровоплину. 144 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №2, ч. 1 (62) ЛІТЕРАТУРА 1. Маркин Л. Б. Особенности гестационной трансформации маточно-плацентарного кровотока / Л. Б. Маркин // Здоров’я України. – 2011. – № 1. – С. 3–4. 2. Назаренко Л. Г. Актуальні уявлення щодо про- блеми невиношування вагітності / Л. Г. Назаренко // Жіночий лікар. – 2013. – № 1 (45). – С. 36–42. 3. Вовк І. Б. Сучасні погляди на етіологію, пато- генез, діагностику та лікування загроз переривання вагітності в ранні терміни / І. Б. Вовк // Здоров’я України. – 2012. – № 1 (5). – С. 20–23. 4. Милованов А. П. Патология системы мать- плацента-плод : руководство для врачей / А. П. Ми- лованов. – М. : Медицина, 1999. – 448 с. 5. Про внесення змін до наказу МОЗ України від 15 грудня 2003 року №582 «Про затвердження клініч- них протоколів з акушерської та гінекологічної допо- моги», наказу МОЗ від 31.12.2004 року №676 «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги» : Наказ МОЗ України №624 від 03.11.2008 р. – К., 2008. 6. Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги : Наказ МОЗ України №582 від 15.12.2003 р. – К., 2003.

Морфофункціональна характеристика плаценти при загрозі невиношування вагітності в другому триместрі

Репозитарії

Схожі ресурси