Особливості мікробіоценозу піхви при гіпоталамічному синдромі пубертатного періоду
Обследовано 25 больных с нарушениями менструального цикла при гипоталамическом синдроме во время пубертатного периода. Целью исследования было определение особенностей микробиоценоза влагалища у больных с нарушениями менструального цикла при гипоталамическом синдроме пубертатного периода. В исследов...
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2013
|
| Schriftenreihe: | Таврический медико-биологический вестник |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76663 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Особливості мікробіоценозу піхви при гіпоталамічному синдромі пубертатного періоду / M.А. Михайлюта, І.В. Жесткова, О.С. Кривопустов // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 2, ч. 1 (62). — С. 151-154. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-76663 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-766632017-04-09T11:46:24Z Особливості мікробіоценозу піхви при гіпоталамічному синдромі пубертатного періоду Михайлюта, М.А. Жесткова, І.В. Кривопустов, О.С. Оригинальные статьи Обследовано 25 больных с нарушениями менструального цикла при гипоталамическом синдроме во время пубертатного периода. Целью исследования было определение особенностей микробиоценоза влагалища у больных с нарушениями менструального цикла при гипоталамическом синдроме пубертатного периода. В исследовании использованы следующие методы: клиническое обследование, электроэнцефалография, магнитно-резонансная терапия, гормональное исследование, кольпоцитология, бактериоскопия, бактериальные исследования. Выявлено, что у обследованных больных в микробиоценозе преобладали ассоциации микроорганизмов, а наиболее распространенной оказалась условно патогенная флора, наиболее часто нарушения микроэкосистемы влагалища развивались при тяжелой форме гипоталамического синдрома с преобладанием ожирения. Своевременная диагностика и лечение гипоталамического синдрома пубертатного периода является надежной основой для профилактики нарушений микробиоценоза влагалища. Даны рекомендации по рациональной коррекции микробиоценоза влагалища при гипоталамическом синдроме. The study involved 25 patients with menstrual irregularities and hypothalamic syndrome during puberty. The aim of the study was to determine the characteristics of the vaginal microbiota in adolescent patients with menstrual irregularities during puberty. We have used the following methods: clinical examination, electroencephalography, MRI, hormonal studies, colpocytology, bacterioscopy, bacteriological examination. The study has revealed that in the examined patients’ microbiota associations of microorganisms were dominant; opportunistic flora was the most common. Very frequently, vagina micro-ecosystem disorders occurred against the background of a severe hypothalamic syndrome with obesity prevalence. The early diagnosis and treatment of hypothalamic syndrome during puberty is a solid foundation for prevention of the vaginal microbiota disorders. Recommendations are given for rational correction of vaginal microbiocenosis at hypothalamic syndrome. 2013 Article Особливості мікробіоценозу піхви при гіпоталамічному синдромі пубертатного періоду / M.А. Михайлюта, І.В. Жесткова, О.С. Кривопустов // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 2, ч. 1 (62). — С. 151-154. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76663 618.15:579:616.831.4-008.6 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи |
| spellingShingle |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи Михайлюта, М.А. Жесткова, І.В. Кривопустов, О.С. Особливості мікробіоценозу піхви при гіпоталамічному синдромі пубертатного періоду Таврический медико-биологический вестник |
| description |
Обследовано 25 больных с нарушениями менструального цикла при гипоталамическом синдроме во время пубертатного периода. Целью исследования было определение особенностей микробиоценоза влагалища у больных с нарушениями менструального цикла при гипоталамическом синдроме пубертатного периода. В исследовании использованы следующие методы: клиническое обследование, электроэнцефалография, магнитно-резонансная терапия, гормональное исследование, кольпоцитология, бактериоскопия, бактериальные исследования. Выявлено, что у обследованных больных в микробиоценозе преобладали ассоциации микроорганизмов, а наиболее распространенной оказалась условно патогенная флора, наиболее часто нарушения микроэкосистемы влагалища развивались при тяжелой форме гипоталамического синдрома с преобладанием ожирения. Своевременная диагностика и лечение гипоталамического синдрома пубертатного периода является надежной основой для профилактики нарушений микробиоценоза влагалища. Даны рекомендации по рациональной коррекции микробиоценоза влагалища при гипоталамическом синдроме. |
| format |
Article |
| author |
Михайлюта, М.А. Жесткова, І.В. Кривопустов, О.С. |
| author_facet |
Михайлюта, М.А. Жесткова, І.В. Кривопустов, О.С. |
| author_sort |
Михайлюта, М.А. |
| title |
Особливості мікробіоценозу піхви при гіпоталамічному синдромі пубертатного періоду |
| title_short |
Особливості мікробіоценозу піхви при гіпоталамічному синдромі пубертатного періоду |
| title_full |
Особливості мікробіоценозу піхви при гіпоталамічному синдромі пубертатного періоду |
| title_fullStr |
Особливості мікробіоценозу піхви при гіпоталамічному синдромі пубертатного періоду |
| title_full_unstemmed |
Особливості мікробіоценозу піхви при гіпоталамічному синдромі пубертатного періоду |
| title_sort |
особливості мікробіоценозу піхви при гіпоталамічному синдромі пубертатного періоду |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Оригинальные статьи |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76663 |
| citation_txt |
Особливості мікробіоценозу піхви при гіпоталамічному синдромі пубертатного періоду / M.А. Михайлюта, І.В. Жесткова, О.С. Кривопустов // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 2, ч. 1 (62). — С. 151-154. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| series |
Таврический медико-биологический вестник |
| work_keys_str_mv |
AT mihajlûtama osoblivostímíkrobíocenozupíhviprigípotalamíčnomusindromípubertatnogoperíodu AT žestkovaív osoblivostímíkrobíocenozupíhviprigípotalamíčnomusindromípubertatnogoperíodu AT krivopustovos osoblivostímíkrobíocenozupíhviprigípotalamíčnomusindromípubertatnogoperíodu |
| first_indexed |
2025-07-06T01:04:15Z |
| last_indexed |
2025-07-06T01:04:15Z |
| _version_ |
1836857537404600320 |
| fulltext |
151
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
Гіпоталамічний синдром пубертатного періоду –
патологічний симптомокомплекс, полігландулярна
дисфункція з порушенням обмінних, трофічних
процесів, менструального циклу, порушенням
серцево-судинної та нервової систем, що виникає
внаслідок дисфункції гіпоталамусу та пов’язаних з
ним структур центральної нервової системи (ЦНС)
в період статевого дозрівання.
Розповсюдженість цієї патології – 3,0-4,0% серед
осіб підліткового віку [5]; за даними нашого відді-
лення дитячої гінекології пологового будинку №6 м.
Києва – 4,7%.
В останнє 20-річчя поширеність гіпоталамічного
синдрому пубертатного періоду збільшилась в 2 рази.
Проблема медичної та соціальної значимості гіпо-
УДК 618.15:579:616.831.4-008.6
© M. А. Михайлюта, І. В. Жесткова, О. С. Кривопустов, 2013.
ОСОБЛИВОСТІ МІКРОБІОЦЕНОЗУ ПІХВИ ПРИ
ГІПОТАЛАМІЧНОМУ СИНДРОМІ ПУБЕРТАТНОГО ПЕРІОДУ
M. А. Михайлюта, І. В. Жесткова, О. С. Кривопустов
Кафедра акушерства і гінекології №2 (зав. – професор О. П. Гнатко), Національний медичний університет імені
О. О. Богомольця; 01601, Україна, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 13; Е-mail: ag2@nmu.kiev.ua
PECULIARITIES OF VAGINAL MICROBIOCENOSIS AT HYPOTHALAMIC SYNDROME DURING PUBERTY
M. A. Mykhaylyuta, I. V. Zhestkova, O. S. kryvopustov
SUMMARY
The study involved 25 patients with menstrual irregularities and hypothalamic syndrome during puberty. The
aim of the study was to determine the characteristics of the vaginal microbiota in adolescent patients with menstrual
irregularities during puberty. We have used the following methods: clinical examination, electroencephalography,
MRI, hormonal studies, colpocytology, bacterioscopy, bacteriological examination. The study has revealed that
in the examined patients’ microbiota associations of microorganisms were dominant; opportunistic flora was the
most common. Very frequently, vagina micro-ecosystem disorders occurred against the background of a severe
hypothalamic syndrome with obesity prevalence. The early diagnosis and treatment of hypothalamic syndrome
during puberty is a solid foundation for prevention of the vaginal microbiota disorders. Recommendations are given
for rational correction of vaginal microbiocenosis at hypothalamic syndrome.
ОСОБЕННОСТИ МИКРОБИОЦЕНОЗА ВЛАГАЛИЩА ПРИ ГИПОТАЛАМИЧЕСКОМ СИНДРОМЕ
ПУБЕРТАТНОГО ПЕРИОДА
М. А. Михайлюта, И. В. Жесткова, А. С. Кривопустов
РЕЗЮМЕ
Обследовано 25 больных с нарушениями менструального цикла при гипоталамическом синдроме
во время пубертатного периода. Целью исследования было определение особенностей микробиоценоза
влагалища у больных с нарушениями менструального цикла при гипоталамическом синдроме
пубертатного периода. В исследовании использованы следующие методы: клиническое обследование,
электроэнцефалография, магнитно-резонансная терапия, гормональное исследование, кольпоцитология,
бактериоскопия, бактериальные исследования. Выявлено, что у обследованных больных в микробиоценозе
преобладали ассоциации микроорганизмов, а наиболее распространенной оказалась условно патогенная
флора, наиболее часто нарушения микроэкосистемы влагалища развивались при тяжелой форме
гипоталамического синдрома с преобладанием ожирения. Своевременная диагностика и лечение
гипоталамического синдрома пубертатного периода является надежной основой для профилактики
нарушений микробиоценоза влагалища. Даны рекомендации по рациональной коррекции микробиоценоза
влагалища при гипоталамическом синдроме.
Ключові слова: гіпоталамічний синдром пубертатного періоду, порушення менструального циклу,
мікробіоценоз піхви, бактеріоскопія, бактеріологічне дослідження, умовно патогенна флора, дисбіоз,
мультипробіотики.
таламічного синдрому визначається молодим віком
пацієнток, швидко прогресуючим перебігом захворю-
вання, суттєвими нейроендокринними порушеннями,
які можуть супроводжуватись частковою, а іноді навіть
повною втратою працездатності. До того ж, гіпота-
ламічний синдром може обумовити в подальшому
серйозні порушення репродуктивного здоров’я жінки.
При даній патології відбуваються фазові зміни
функції центральних регулюючих механізмів. Під
впливом різноманітних чинників (стреси, нейроін-
фекції, черепно-мозкові травми) відбувається по-
рушення синтезу та деградації нейротрансміттерів
(дофаміну, серотоніну, β-ендорфіну та ін.) з пере-
вагою недостатності дофаміну, а також порушення
чутливості до них в надгіпоталамічній ділянці
152
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №2, ч. 1 (62)
передніх та медіобазальних структур гіпоталамусу.
Це призводить до підвищення секреції лютеінізу-
ючого гормону (ЛГ), збільшення співвідношення
лютеінізуючого та фолікулостимулюючого (ЛГ/ФСГ)
гормонів. Відносний або абсолютний надлишок ЛГ
зумовлює гіперплазію зовнішнього шару і гранульо-
зи фолікулів. Виникають функціональні розлади в
гіпоталамо-гіпофізарно-яєчниковій системі [3, 5].
На ранніх стадіях захворювання спостерігається
підвищення активності структур гіпоталамусу та
ретикулярної формації, а також соматотропної, гона-
дотропної та адренокортикотропної функції гіпотала-
мо-гіпофізарної ділянки. З прогресуванням захворю-
вання гіперактивність гіпоталамо-гіпофізарної ділянки
переходить в дисфункцію. Розвивається ановуляторна
дисфункція яєчників з порушенням фолікулогенезу [8].
Наслідком гіпоталамічного синдрому пубертатного пе-
ріоду може бути гіпоталамо-гіпофізарна недостатність.
Наявний гормональний дисбаланс, в свою чергу,
викликає патологічну реакцію з боку органів-мі-
шеней, до яких відноситься піхва [6]. У структурі
гінекологічної захворюваності дівчат-підлітків час-
тота патології нижнього відділу геніталій складає
68,0-72,0%. В пубертатний період, коли інтенсивніше
синтезуються ендогенні естрогени, під впливом яких
в клітинах епітелію відбувається накопичення гліко-
гену, що є субстратом росту лактобактерій, виника-
ють зміни вагінальної мікрофлори: мікроценоз піхви
набуває свого класичного стану, який підтримується
протягом всього репродуктивного періоду життя
жінки. В пубертатний період виділення естрогенів
стає періодичним та послідовним, що проявляється
клінічно слизовими виділеннями – фізіологічна пу-
бертатна гіпертранссудація піхвового епітелію [6].
Філогенетично сформована складна многофунк-
ційна мікроекологічна система організму людини
уявляє собою одну з найбільш значущих життєза-
безпечуючих систем організму, що виконує важливу
роль в підтримці загального гомеостазу. Фізіологічні
мікробні мікробіоценози відіграють важливу роль в
становленні мікробіологічного здоров’я дитини, в
попередженні багатьох захворювань дитячого віку
і більш пізніх періодів життя [1, 7].
Метою дослідження було визначення особливос-
тей мікробіоценозу піхви у хворих з порушеннями
менструального циклу при гіпоталамічному синдро-
мі пубертатного періоду.
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ
Обстежено 25 хворих з гіпоталамічним син-
дромом пубертатного періоду (ГСПП), середній вік
яких становив 15,1±0,5 років, а також 25 здорових
дівчат-підлітків того ж вікового періоду (контрольна
група). Тривалість захворювання в обстеженій гру-
пі підлітків становила в середньому 3,5±0,5 років.
При вивченні анамнезу було з’ясовано, що у 56,0%
пацієнток з ГСПП матері мали соматичну патоло-
гію (проти 12,0% в контрольній групі), вагітність у
матерів 18 (72,0%) пацієнток з ГСПП перебігала на
тлі акушерських ускладнень (в контролі – у 16,0%).
Під час обстеження використано гормональні,
біохімічні, інструментальні методи дослідження,
тести функціональної діагностики, бактеріоскопічні
та бактеріологічні методи.
Ступінь статевого дозрівання оцінювали за
виразністю вторинних статевих ознак (J. Tanner,
1962) та віку менархе. Для встановлення ступеня
ожиріння хворим вимірювався індекс маси тіла
(ІМТ) кг/м2 (G. Brey, 1978).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
За даними анамнезу, розвитку гіпоталамічного
синдрому пубертатного періоду найчастіше пере-
дували нейроінфекції (28,0%), інфекції ЛОР-органів
(24,0%), найчастіше – хронічний тонзиліт; черепно-
мозкові травми (16,0%); початок статевого життя
(16,0%), стресорні впливи (16,0%). У 15 (60,0%)
пацієнток встановлено високий інфекційний індекс
(більш поширеними були краснуха, кір та епідеміч-
ний паротит). Висока питома вага нейро- та адено-
вірусних інфекцій, патології ЛОР-органів у хворих з
гіпоталамічним синдромом пубертатного періоду по-
яснюється тісним анатомічним зв’язком носоглотки
та діенцефальної ділянки мозку, рясним кровопоста-
чанням гіпоталамусу, що робить його вразливим для
інфекційних чинників, викликає спайкоутворення в
тканинах головного мозку та порушення гемодина-
міки, сприяє розвитку гіпоталамічної патології.
Майже у всіх хворих соматичний анамнез виявився
ускладненим. Найчастіше зустрічались патологія щито-
подібної залози, хронічний холецистит та гастрит. При
обстеженні хворих з гіпоталамічним синдромом пубер-
татного періоду найчастіше відмічено діенцефальні
прояви: головний біль, безсоння, швидка втомлюва-
ність, спрага, підвищений апетит, депресивний настрій.
Для визначення функціональної активності моз-
ку обстеженим пацієнтам було проведено електро-
енцефалографію (ЕЕГ), результати якої підтвердили
дані літератури про те, що гіпоталамо-гіпофізарна
ділянка втягується при гіпоталамічному синдромі в
патологічний процес в 100,0% випадків. За даними
ЕЕГ, у всіх хворих були виявлені загальномозкові
зміни біоелектричної активності мозку в напрямку її
зниження з переважним збудженням в задніх відділах
мозку. В окремих випадках мала місце патологічна
іритація з боку діенцефально-стовбурних структур,
яка виявлялась при гіпервентиляції.
П’ятьом (20,0%) хворим з функціональною гіперп-
ролактинемією було проведено магнітно-резонансну
томографію головного мозку, об’ємних утворень гіпо-
таламо-гіпофізарної ділянки виявлено не було.
При оцінці менструальної функції було відмічено
порушення її характеру у 21 (84,0%) пацієнтки, серед
яких опсоолігоменорея мала місце у 38,1% випадках,
менорагія – у 23,8%, метрорагія – у 19,0%, альгодис-
менорея – у 14,3% та аменорея – у 4,8%. У 13 (62,0%)
153
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
хворих спостерігалось поєднання декількох форм
порушень. На ранніх стадіях захворювання частіше
відмічались менометрорагії, на більш пізніх стадіях
– гіпоменструальний синдром.
За оцінкою гармонійного фізичного розвитку було
встановлено, що серед пацієнток з гіпоталамічним
синдромом пубертатного періоду нормальну масу тіла
(ІМТ 18 кг/м2) мали 10 (40,0%) дівчат-підлітків, а у 15
(60,0%) реєструвалось ожиріння І-ІІ ст. ІМТ в групі
пацієнток з гіпоталамічним синдромом пубертатного
періоду коливався від 27 до 32 кг/м2. Вік менархе
становив у пацієнток основної групи 11,8±0,2 роки,
а в контрольній групі – 12,2±0,3 роки, що відповідало
популяційній нормі, але було дещо нижчим.
Дослідження гормонального фону показало певні
його зміни в порівнянні із контролем: рівень ФСГ ста-
новив 5,80±1,70 мЕ/мл (в контрольній групі – 3,81±1,10
мЕ/мл); ЛГ – 15,40±5,50 мЕ/мл (відповідно в контролі
– 4,11±1,20 мЕ/мл); тестостерону – 2,10±0,50 нг/мл (в
контролі – 1,30±0,30 нг/мл); дегідроепіандростерон-суль-
фату – 1080,73±100,50 нг/мл (в контролі – 760,00±100,50
нг/мл); тіреотропного гормону – 4,21±1,50 нг/мл (в
контролі – 2,20±1,50 нг/мл). У 6 (24,0%) хворих на
гіпоталамічний синдром пубертатного періоду від-
мічено підвищення рівня ЛГ та співвідношення ЛГ/
ФСГ до 2,8±1,2 (в контрольній групі – 1,3±0,4), що
відповідало наявності полікістозних змін в яєчни-
ках. Аналізуючи рівень пролактину у пацієнтів з
гіпоталамічним синдромом пубертатного періоду
було визначено, що у 80,0% підлітків його рівень
знаходився у межах норми, становлячи в середньо-
му 16,5±2,5 нг/мл, а 20,0% мали рівень пролактину,
вищий в 2,2 рази (в середньому – 36,5±2,5 нг/мл).
В контрольній групі рівень пролактину становив
14,5±4,0 нг/мл.
Цитологічна картина мазків була більш монотон-
ною в порівнянні з контролем і відповідала ановуля-
торним циклам гіперестрогенного типу у 7 (28,0%)
хворих та гіпоестрогенного – у 13 (52,0%) хворих; у 5
(20,0%) пацієнток спостерігались поодинокі овулятор-
ні цикли, але мала місце неповноцінна лютеїнова фаза
(НЛФ). Звертають на себе увагу знижені показники
проліферації піхвового епітелію, а також індексів
каріопікнозу та еозінофілії протягом всього менстру-
ального циклу. Пік індексів, притаманний середині
овуляторного менструального циклу, відсутній.
Таблиця 1
Бактеріоскопія урогенітальних мазків хворих з гіпоталамічним синдромом пубертатного періоду
Показники Хворі з ГСПП Контрольна група
Епітелій Багато Помірна кількість
Лактобацили Відсутні ++
Флора Змішана, спори Паличкова (переважає);
грампозитивні коко-бацили
Лейкоцити 10-30 До 5
Ceред обстежених хворих 20 (80,0%) були virgo,
5 (20,0%) жили статевим життям. У 8 (32,0%) хворих
дані бактеріоскопії відповідали нормі; у 17 (68,0%)
хворих з гіпоталамічним синдромом пубертатного
періоду спостерігались змінені картини вагіналь-
них мазків: у 5 (20,0%) спостерігався кольпіт; у
12 (48,0%) – відповідала картині бактеріального
вагінозу.
Таблиця 2
Результати бактеріологічного дослідження урогенітальних виділень хворих
з гіпоталамічним синдромом пубертатного періоду
Мікроорганізми Хворі з ГСПП
(n=25)
Контрольна група (n=25)
Абс.(%) Абс.(%)
Staphilococcus 11 (44,0%) 7 (28,0%)
Enterobacter 8 (32,0%) 2 (8,0%)
E.Coli 9 (36,0%) 6 (24,0%)
Enterococcus 8 (32,0%) 3 (12,0%)
Candida 7 (28,0%) 3 (12,0%)
Klebsiella 3 (12,0%) -
Strwptococcus 3 (12,0%) 3 (12,0%)
Pseudomonas 3 (12,0%) -
Proteus 2 (8,0%) -
154
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №2, ч. 1 (62)
За даними бактеріологічного дослідження у
хворих з гіпоталамічним синдромом пубертатного
періоду переважали асоціації мікроорганізмів, спо-
стерігалась переважно умовно патогенна флора.
Найбільш поширеними виявились Staphilococcus,
Enterobacter, Candida.
Оскільки колонізація даними мікроорганізмами
супроводжується формуванням на слизових обо-
лонках резервуарів стійкої ендогенної інфекції,
підлітки з дисбіозами найбільш чутливі до частих
інфекційно-запальних захворювань, провідним еті-
ологічним фактором котрих є дисбіозна мікрофлора.
Часто використована в цій ситуації антибактеріальна
терапія ще більше сприяє порушенню мікроекології,
тому дуже перспективним є штучна селекція мульти-
резистентних аутоштамів умовно патогенних мікро-
організмів і гіперколонізація ними слизових [2, 4].
ВИСНОВКИ
1. Гіпоталамічний синдром пубертатного періоду
з притаманними йому нейрообмінно-ендокринними
особливостями є підґрунтям для порушення мікро-
біоценозу піхви.
2. Найбільш часто порушення мікроекосистеми
піхви розвивались при тяжкій формі гіпоталамічного
синдрому з перевагою ожиріння.
3. Найбільш характерною мікрофлорою піхви
при гіпоталамічному синдромі пубертатного пе-
ріоду є умовно патогенна флора: Staphilococcus,
Enterobacter, E. Coli.
4. Cвоєчасна діагностика та лікування гіпотала-
мічного синдрому пубертатного періоду є надійним
підґрунтям для профілактики порушень мікробіо-
ценозу піхви.
5. Аналіз природних екосистем слизової піхви у
хворих з гіпоталамічним синдромом пубертатного
періоду дозволить зробити важливі висновки сто-
совно мір підвищення ефективності бактеріотерапії
і зниження частоти мікробіологічних порушень,
профілактики формування дисбіозів за рахунок ліку-
вання існуючої соматичної патології та використання
мультипробіотиків, які, не пригнічуючи корисну
сапрофітну флору, дозволять провести найбільш
раціональну її корекцію.
6. Одночасне використання антибактеріальних
препаратів і пробіотиків дозволяє запобігти додат-
ковому пошкодженню нормальної флори організму
і буде сприяти більш швидкому і ефективному від-
новленню фізіологічних біоплівок.
ЛІТЕРАТУРА
1. Инфекционная патология нижнего отде-
ла половых путей женщины и бесплодие (обзор
литературы) / Е. Б. Рудакова, С. И. Семенченко,
О. Ю. Панова [и др.] // Гинекология. – 2004. – Т. 6,
№ 3. – С. 132–136.
2. Кравченко О. В. Застосування пробіотика Сім-
бітер в комплексному лікуванні бактеріальних вагіно-
зів / О. В. Кравченко, Р. В. Гуцуляк, Д. С. Янковський
// Педіатрія, акушерство і гінекологія. – 2002. – №
5. – С. 100–102.
3. Лучицкий Е. В. Механизмы развития и
обоснование патогенетических методов лечения
болезни Иценко-Кушинга и гипоталамических
синдромов, протекающих по ее типу : автореф.
дис. … д-ра мед. наук : 14.00.03 / Лучицкий Е. В. ;
Киевский НИИ эндокринол. и обмена веществ. – К.,
1990. – 34 с.
4. Микроэкологические аспекты репродуктивно-
го здоровья женщины и современные подходы к его
поддержанию / Б. М. Венцковский, В. А. Товстанов-
ская, Д. С. Янковский [и др.] // Здоровье женщины.
– 2002. – № 3 (11). – С. 86–91.
5. Сметник В. П. Неоперативная гинекология /
В. П. Сметник, Л. Г. Тумилович. – М. : МИА, 1997.
– 591 с.
6. Трушкевич О. О. Порушення менструального
циклу в пубертатний період як фактор ризику сома-
тичної захворюваності / О. О. Трушкевич // Вісник
наукових досліджень. – 2005. – № 2. – С. 92–93.
7. Уварова Е. В. Влагалище, как микроэкосистема
в норме и при воспалительных процессах гениталий
различной этиологии (обзор литературы) / Е. В. Ува-
рова, Ф. Ш. Султанова // Гинекология. – 2002. – Т.
4, № 4. – С. 11–26.
8. Naessen S. Menstrual disturbances in bulimic
women / S. Naessen, L. Garoff, R. Glant // Gynecological
Endocrinology. – 2002. – Vol. 16, № 1. – P. 59.
|