Особливості морфологічної будови тазових спайок у пацієнток репродуктивного віку

Спаечный процесс в малом тазу – это «цена адаптации» организма в ответ на воздействие раздражителя, сила которого превышает зону нормы и может привести к значительному увеличению заболеваемости и смертности. Кроме того, различные индивидуальные факторы, в частности воспалительный ответ на повреждени...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2013
Автори: Суліма, Г.М., Давидова, О.О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2013
Назва видання:Таврический медико-биологический вестник
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76665
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Особливості морфологічної будови тазових спайок у пацієнток репродуктивного віку / Г.М. Суліма, О.О. Давидова // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 2, ч. 1 (62). — С. 222-225. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-76665
record_format dspace
spelling irk-123456789-766652015-02-12T03:02:35Z Особливості морфологічної будови тазових спайок у пацієнток репродуктивного віку Суліма, Г.М. Давидова, О.О. Оригинальные статьи Спаечный процесс в малом тазу – это «цена адаптации» организма в ответ на воздействие раздражителя, сила которого превышает зону нормы и может привести к значительному увеличению заболеваемости и смертности. Кроме того, различные индивидуальные факторы, в частности воспалительный ответ на повреждение брюшины, влияют на образование спаек. Цель исследования – изучить морфологическую структуру тазовых перитонеальных спаек различного генеза у женщин репродуктивного возраста. Материалом данного исследования стали фрагменты операционного материала (спайки и их участки), n=30, полученные у женщин репродуктивного возраста во время оперативной лапароскопии. Проводили морфологическое и иммуногистохимическое исследование спайки по стандартным методикам с использованием моноклональных антител к CD68. Морфологическое исследование тазовых перитонеальных спаек выявило различия в клеточном и волоконном их составе в зависимости от происхождения. CD68-позитивные клетки (макрофаги) оказывались во всех наблюдениях, однако их количество варьировало в зависимости от этиопатогенеза спайкообразования, значительно превосходя у пациенток с наружным эндометриозом. Указанные различия могут частично объяснять неодинаковую динамику спаечного процесса при формировании сращений данного происхождения, а также их различную чувствительность к профилактическим и лечебным воздействиям. Pelvic adhesions are the “adaptation cost” of the body in response to the stimulus, the strength of which exceeds the norm and can lead to a significant increase in morbidity and mortality. In addition, the various individual factors, such as the inflammatory response to injury of the peritoneum, effect the formation of adhesions. The purpose of the study is to examine the morphological structure of the pelvic peritoneal adhesions in fertile women. The materials of this study were fragments of surgical specimens (adhesions and their parts), with n = 30, obtained from fertile women during operative laparoscopy. The morphological and immunohistochemical studies of adhesions were carried out by standard techniques using monoclonal CD 68 antibodies. The morphological examination of the pelvic peritoneal adhesions revealed differences in cellular and fiber composition depending on the genesis. CD68-positive cells (macrophages) were found in all observations, but their number varied depending on the pathogenesis of adhesions and dominated significantly in patients with external endometriosis. These differences may partly explain the unequal dynamics of adhesion process in the formation of adhesions of the given type, as well as their different sensitivity to the preventive and curative effects. 2013 Article Особливості морфологічної будови тазових спайок у пацієнток репродуктивного віку / Г.М. Суліма, О.О. Давидова // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 2, ч. 1 (62). — С. 222-225. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76665 618.17:618.132-007.274:616-091.8 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Оригинальные статьи
Оригинальные статьи
spellingShingle Оригинальные статьи
Оригинальные статьи
Суліма, Г.М.
Давидова, О.О.
Особливості морфологічної будови тазових спайок у пацієнток репродуктивного віку
Таврический медико-биологический вестник
description Спаечный процесс в малом тазу – это «цена адаптации» организма в ответ на воздействие раздражителя, сила которого превышает зону нормы и может привести к значительному увеличению заболеваемости и смертности. Кроме того, различные индивидуальные факторы, в частности воспалительный ответ на повреждение брюшины, влияют на образование спаек. Цель исследования – изучить морфологическую структуру тазовых перитонеальных спаек различного генеза у женщин репродуктивного возраста. Материалом данного исследования стали фрагменты операционного материала (спайки и их участки), n=30, полученные у женщин репродуктивного возраста во время оперативной лапароскопии. Проводили морфологическое и иммуногистохимическое исследование спайки по стандартным методикам с использованием моноклональных антител к CD68. Морфологическое исследование тазовых перитонеальных спаек выявило различия в клеточном и волоконном их составе в зависимости от происхождения. CD68-позитивные клетки (макрофаги) оказывались во всех наблюдениях, однако их количество варьировало в зависимости от этиопатогенеза спайкообразования, значительно превосходя у пациенток с наружным эндометриозом. Указанные различия могут частично объяснять неодинаковую динамику спаечного процесса при формировании сращений данного происхождения, а также их различную чувствительность к профилактическим и лечебным воздействиям.
format Article
author Суліма, Г.М.
Давидова, О.О.
author_facet Суліма, Г.М.
Давидова, О.О.
author_sort Суліма, Г.М.
title Особливості морфологічної будови тазових спайок у пацієнток репродуктивного віку
title_short Особливості морфологічної будови тазових спайок у пацієнток репродуктивного віку
title_full Особливості морфологічної будови тазових спайок у пацієнток репродуктивного віку
title_fullStr Особливості морфологічної будови тазових спайок у пацієнток репродуктивного віку
title_full_unstemmed Особливості морфологічної будови тазових спайок у пацієнток репродуктивного віку
title_sort особливості морфологічної будови тазових спайок у пацієнток репродуктивного віку
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate 2013
topic_facet Оригинальные статьи
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76665
citation_txt Особливості морфологічної будови тазових спайок у пацієнток репродуктивного віку / Г.М. Суліма, О.О. Давидова // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 2, ч. 1 (62). — С. 222-225. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
series Таврический медико-биологический вестник
work_keys_str_mv AT sulímagm osoblivostímorfologíčnoíbudovitazovihspajokupacíêntokreproduktivnogovíku
AT davidovaoo osoblivostímorfologíčnoíbudovitazovihspajokupacíêntokreproduktivnogovíku
first_indexed 2025-07-06T01:04:21Z
last_indexed 2025-07-06T01:04:21Z
_version_ 1836857543844954112
fulltext 222 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №2, ч. 1 (62) Процес спайкоутворення деякими авторами розглядається як місцевий запальний процес із переважанням проліферативної фази, перебіг якого протікає з періодами загострення і загасання [1, 4]. Враховуючи тривалий запальний характер спай- коутворення, представляється логічним існування хронічного запального процесу на організмовому рівні, підтримуючого тривале спайкоутворення. Однією з причин, що визначає високу частоту спайкоутворення, є наявність запального процесу у черевній порожнині того чи іншого ступеня ви- разності та ґенезу [2-4]. Активація міжклітинних УДК 618.17:618.132-007.274:616-091.8 © Г. М. Суліма, О. О. Давидова, 2013. ОСОБЛИВОСТІ МОРФОЛОГІЧНОЇ БУДОВИ ТАЗОВИХ СПАЙОК У ПАЦІЄНТОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ Г. М. Суліма, О. О. Давидова Кафедра акушерства, гінекології та перинатології ФПО (зав. – академік КАН, професор А. М. Рибалка), кафедра патологічної анатомії з секційним курсом (зав. – доцент М. Ю. Новіков), Державна установа «Кримський державний медичний університет імені С. І. Георгієвського»; 95006, Україна, м. Сімферополь, бул. Леніна 5/7; E-mail: g_sulima@ukr.net THE MORPHOLOGICAL STRUCTURE FEATURES OF PELVIC ADHESIONS IN FERTILE PATIENTS G. M. Sulima, O. O. Davydova SUMMARY Pelvic adhesions are the “adaptation cost” of the body in response to the stimulus, the strength of which exceeds the norm and can lead to a significant increase in morbidity and mortality. In addition, the various individual factors, such as the inflammatory response to injury of the peritoneum, effect the formation of adhesions. The purpose of the study is to examine the morphological structure of the pelvic peritoneal adhesions in fertile women. The materials of this study were fragments of surgical specimens (adhesions and their parts), with n = 30, obtained from fertile women during operative laparoscopy. The morphological and immunohistochemical studies of adhesions were carried out by standard techniques using monoclonal CD 68 antibodies. The morphological examination of the pelvic peritoneal adhesions revealed differences in cellular and fiber composition depending on the genesis. CD68-positive cells (macrophages) were found in all observations, but their number varied depending on the pathogenesis of adhesions and dominated significantly in patients with external endometriosis. These differences may partly explain the unequal dynamics of adhesion process in the formation of adhesions of the given type, as well as their different sensitivity to the preventive and curative effects. ОСОБЕННОСТИ МОРФОЛОГИЧЕСКОГО СТРОЕНИЯ ТАЗОВЫХ СПАЕК У ПАЦИЕНТОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВОЗРАСТА А. Н. Сулима, А. А. Давыдова РЕЗЮМЕ Спаечный процесс в малом тазу – это «цена адаптации» организма в ответ на воздействие раздражителя, сила которого превышает зону нормы и может привести к значительному увеличению заболеваемости и смертности. Кроме того, различные индивидуальные факторы, в частности воспалительный ответ на повреждение брюшины, влияют на образование спаек. Цель исследования – изучить морфологическую структуру тазовых перитонеальных спаек различного генеза у женщин репродуктивного возраста. Материалом данного исследования стали фрагменты операционного материала (спайки и их участки), n=30, полученные у женщин репродуктивного возраста во время оперативной лапароскопии. Проводили морфологическое и иммуногистохимическое исследование спайки по стандартным методикам с использованием моноклональных антител к CD68. Морфологическое исследование тазовых перитонеальных спаек выявило различия в клеточном и волоконном их составе в зависимости от происхождения. CD68-позитивные клетки (макрофаги) оказывались во всех наблюдениях, однако их количество варьировало в зависимости от этиопатогенеза спайкообразования, значительно превосходя у пациенток с наружным эндометриозом. Указанные различия могут частично объяснять неодинаковую динамику спаечного процесса при формировании сращений данного происхождения, а также их различную чувствительность к профилактическим и лечебным воздействиям. Ключові слова: спайки, малий таз, морфологія, макрофаги. взаємовідношень у очеревині у разі запалення стає промоутером подальшого спайкоутворення. Осо- блива роль при цьому віддається макрофагам [1, 5]. Дані про розподіл клітин у тазових перитоне- альних спайках у зв’язку з їх давністю, локалізацією і походженням у доступній літературі відсутні, а детальне вивчення цього питання необхідно для на- уково обґрунтованого прогнозу подальшої поведінки сформованих спайок, у тому числі після адгезіолізіса. Мета дослідження – дослідити морфологічну структуру тазових перитонеальних спайок різного походження у жінок репродуктивного віку. 223 О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ Матеріалом даного дослідження стали фрагмен- ти операційного матеріалу (спайки й їх ділянки), n=30, отримані у жінок репродуктивного віку під час проведення оперативної лапароскопії: 21 спайку видалено під час адгезіолізісу з приводу безпліддя, 9 – у разі цистектомії. Всі пацієнтки дали письмову згоду на участь у дослідженні. Під час проведення морфологічного дослі- дження спайки піддавали проводці за стандартною методикою з використанням парафінової заливки і фарбували гематоксиліном і еозином. Імуногісто- хімічне дослідження проводилося за стандартною методикою з використанням парафінових блоків, реактивів компанії DAKO і моноклональних анти- тіл до CD68 (Mouse Anti CD68 Antibody Clone PG- M1) з автоматичною системою фарбування Dako Cytomation. Фотографування здійснювали цифро- вою камерою OLYMPUS C 5050Z встановленою на мікроскопі OLYMPUS CX 41 з фотокамерою DCM 130. Для оцінки результатів імуногістохімічного дослідження CD68-позитивних клітин використо- вували підрахунок кількості клітин у 10 полях зору на 400-кратному збільшенні мікроскопа. Перерахо- вували на 1мм2 зрізу. Статистична обробка отриманих результатів ви- конувалася з використанням пакета Microsoft Office у відповідності з загальноприйнятими підходами та вимогами регламентуючих документів з використан- ням статистики у біомедичних дослідженнях. РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ Під час морфологічного дослідження було ви- явлено відмінності у клітинному та волоконному складі спайок у залежності від їх походження. Виявлялася різна активність CD68-позитивних макрофагів, що свідчить про помірну запальну реакцію у спайках і самопідтримуючий перебіг спайкоутворення. На зовнішній поверхні яєчників над ендоме- тріальними кістами, особливо великими, зазвичай розташовуються спайки (в основному із заднім листком широкої зв’язки, задньою поверхнею матки і очеревиною прямокишкового поглиблення), які мор- фологічно представляють собою рихлу волокнисту сполучну тканину з відносно невеликою кількістю мезотеліальних клітин, вогнищевими крововиливами та масивною васкуляризацією (рис. 1). У ряді спостережень нами було виявлено вог- нища скупчення золотисто-коричневого пігменту (гемосидерину), замурованого у масивні пласти грубоволокнистої сполучної тканини. Імуногістохімічним методом у тазових пери- тонеальних спайках у разі ендометріозу виявлено підвищену активність та перевагу зрілих CD68 по- зитивних макрофагів (n=23,80±1,38) (рис. 2). Рис. 1. Виражений розлад кровообігу у тазовій перитонеальній спайці у разі ендометріозу. За- барв. гематоксилін-еозин. Збіл. 400. Рис. 2. Виражена дифузна експресія CD68-позитивних клітин у ткані тазової перитонеальної спайки у разі ендометріозу. Імуногістохімія. Збільш. 400. Післяопераційні спайки розташовувалися зазвичай у місцях попереднього оперативного втручання (апендектомія, кесарів розтин, нижньо- серединна лапаротомія). Під час морфологічного дослідження ці спайки за структурою характери- зувалися низькою клітинністю й обширними роз- ростаннями грубоволокнистої сполучної тканини і слабкою васкуляризацією (рис. 3). Під час імуногістохімічного дослідження тазо- вих перитонеальних спайок, видалених у пацієнток після попередніх оперативних втручань без усклад- нень післяопераційного періоду, нами було вияв- лено, що CD68 дає слабку експресію у поодиноких клітинах (n=6,70±0,99) (рис. 4). 224 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №2, ч. 1 (62) Рис. 3. Післяопераційна тазова спайка представ- лена грубоволокнистою сполучною тканиною, во- гнищево вистеленою мезотеліальними клітинами. Забарв. гематоксилін-еозин. Збільш. 100. Рис. 4. Слабовиражена експресія CD68- позитивних клітин у тазовій післяопераційній спайці запального характеру. Імуногістохімія. Збільш. 400. Тазові перитонеальні спайки у жінок, що мали в анамнезі хронічні запальні захворювання органів малого тазу, у більшості випадків були розташовані між матковими трубами та/або яєчниками та заднім листком широкої зв’язки матки. У патологічний процес можуть також утягуватись матка, великий сальник, петлі тонкого кишківника, сигмоподібна кишка, сечовий міхур. Спайки такого типу містили помірну або малу кількість CD68-позитивних макрофагів (n=10,40±2,12) на тлі слабко осередкової лімфо- плазмоцитарної інфільтрації (рис. 5), були слабо васкуляризовані, сполучна тканина мала грубово- локнисту будову (рис. 6), з ділянками скупчення гладком’язових і, рідше, нервових волокон і вистеле- ні добре розвиненим шаром мезотеліальних клітин. Рис. 5. Вогнищева слабовиражена експресія CD68-позитивних клітин у тазовій спайці запаль- ного характеру. Імуногістохімія. Збільш. 400. Рис. 6. Грубоволокниста сполучна тканина з вогнищевою круглоклітинною інфільтрацією. Забарв. гематоксилін-еозин. Збільш. 400. ВИСНОВКИ 1. Морфологічне дослідження тазових перитоне- альних спайок виявило відмінності у клітинному та волоконному їх складі у залежності від походження. 2. Спайки у пацієнток із зовнішнім генітальним ендометріозом характеризувались високою активніс- тю запального процесу та динамікою ремоделювання сполучної тканини. 3. Спайки жінок, що мали в анамнезі хронічні запальні захворювання органів малого тазу, ха- рактеризувалися переважанням грубоволокнистої сполучної тканини і слабкою, рідше помірною, активністю запального процесу, слабкою васку- ляризацією. Подібну будову мали спайки малого тазу у жінок, що мали в анамнезі оперативне втру- чання на органах малого тазу, яке супроводжу- 225 О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И валося слабкою вогнищевою круглоклітинною інфільтрацією. 4. CD68-позитивні клітини (макрофаги) ви- являлися в усіх спостереженнях, проте їх кількість варіювала у залежності від етіопатогенезу спай- коутворення, значно переважаючи у пацієнток із зовнішнім ендометріозом. 5. Зазначені відмінності можуть частково по- яснювати неоднакову динаміку формування спай- кового процесу, а також його різну чутливість до профілактичних і лікувальних заходів. ЛІТЕРАТУРА 1. Macrophage and T-lymphocyte infiltrates in human peritoneal adhesions indicate a chronic inflammatory disease / M. Binnebösel, R. Rosch, K. Junge [et al.] // World J Surg. – 2008. – Vol. 32 (2), Feb. – Р. 296–304. 2. Morphology, quality, and composition in mature human peritoneal adhesions / M. Binnebösel, U. Klinge, R. Rosch [et al.] // Langenbecks Archives of Surgery. –2008. – Vol. 393 (1), Jan. – P. 59–66. 3. Oboh A. Pelvic adhesion formation at second-look surgery after laparoscopic partial and total peritoneal excision for women with endometriosis / A. Oboh, A. K. Trehan // Gynecol. Surg. – 2007. – Vol. 4. – P. 261–265. 4. Pathogenesis of Intra-abdominal and pelvic adhesion development / A. N. Imudia, S. Kumar, G. M. Saed [et al.] // Semin. Reprod. Med. – 2008. – Vol. 26 (4), Jul. – P. 289–297. 5. Peritoneal macrophage depletion by liposomal bisphosphonate attenuates endometriosis in the rat model / E. Haber, H. D. Danenberg, N. Koroukhov [et al.] // Human Reproduction. – 2009. – Vol. 24, № 2. – P. 398–407.