Енергодефіцит як причинно значимий фактор невиношування вагітності
Проведено исследование показателей энергетического статуса (митохондриальной функции) у женщин с привычным и спорадическим невынашиванием беременности в сопоставлении с наличием у них синдрома недифференцированной дисплазии соединительной ткани. Показано, что энергодефицит (митохондриальная дисфункц...
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2013
|
| Schriftenreihe: | Таврический медико-биологический вестник |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76666 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Енергодефіцит як причинно значимий фактор невиношування вагітності / Л.Г. Назаренко, О.О. Бібік, І. Руміє Хані // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 2, ч. 1 (62). — С. 157-159. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-76666 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-766662015-02-14T22:28:10Z Енергодефіцит як причинно значимий фактор невиношування вагітності Назаренко, Л.Г. Бібік, О.О. Руміє Хані, І. Оригинальные статьи Проведено исследование показателей энергетического статуса (митохондриальной функции) у женщин с привычным и спорадическим невынашиванием беременности в сопоставлении с наличием у них синдрома недифференцированной дисплазии соединительной ткани. Показано, что энергодефицит (митохондриальная дисфункция) является причинно значимым фактором невынашивания и патофизиологической основой вариантов этой патологии, которые традиционно считаются идиопатическими. We have studied the indicators of energy status (mitochondrial function) in women with recurrent and sporadic miscarriage in comparison with the case of presence of the syndrome of undifferentiated connective tissue dysplasia in these patients. It has been shown that the energy deficit (mitochondrial dysfunction) is a significant factor among the causes of miscarriage and a pathophysiological basis of the variants of this disease, which are traditionally considered idiopathic. 2013 Article Енергодефіцит як причинно значимий фактор невиношування вагітності / Л.Г. Назаренко, О.О. Бібік, І. Руміє Хані // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 2, ч. 1 (62). — С. 157-159. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76666 618.39-021.3-07:159.923-058.823 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи |
| spellingShingle |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи Назаренко, Л.Г. Бібік, О.О. Руміє Хані, І. Енергодефіцит як причинно значимий фактор невиношування вагітності Таврический медико-биологический вестник |
| description |
Проведено исследование показателей энергетического статуса (митохондриальной функции) у женщин с привычным и спорадическим невынашиванием беременности в сопоставлении с наличием у них синдрома недифференцированной дисплазии соединительной ткани. Показано, что энергодефицит (митохондриальная дисфункция) является причинно значимым фактором невынашивания и патофизиологической основой вариантов этой патологии, которые традиционно считаются идиопатическими. |
| format |
Article |
| author |
Назаренко, Л.Г. Бібік, О.О. Руміє Хані, І. |
| author_facet |
Назаренко, Л.Г. Бібік, О.О. Руміє Хані, І. |
| author_sort |
Назаренко, Л.Г. |
| title |
Енергодефіцит як причинно значимий фактор невиношування вагітності |
| title_short |
Енергодефіцит як причинно значимий фактор невиношування вагітності |
| title_full |
Енергодефіцит як причинно значимий фактор невиношування вагітності |
| title_fullStr |
Енергодефіцит як причинно значимий фактор невиношування вагітності |
| title_full_unstemmed |
Енергодефіцит як причинно значимий фактор невиношування вагітності |
| title_sort |
енергодефіцит як причинно значимий фактор невиношування вагітності |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Оригинальные статьи |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76666 |
| citation_txt |
Енергодефіцит як причинно значимий фактор невиношування вагітності / Л.Г. Назаренко, О.О. Бібік, І. Руміє Хані // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 2, ч. 1 (62). — С. 157-159. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| series |
Таврический медико-биологический вестник |
| work_keys_str_mv |
AT nazarenkolg energodefícitâkpričinnoznačimijfaktornevinošuvannâvagítností AT bíbíkoo energodefícitâkpričinnoznačimijfaktornevinošuvannâvagítností AT rumíêhaníí energodefícitâkpričinnoznačimijfaktornevinošuvannâvagítností |
| first_indexed |
2025-07-06T01:04:24Z |
| last_indexed |
2025-07-06T01:04:24Z |
| _version_ |
1836857546299670528 |
| fulltext |
157
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
Невиношування вагітності (НВ) є одним із
чутливих індикаторів суспільного здоров’я, адже,
згідно до сучасних уявлень, дана патологія являє со-
бою універсальну інтегровану відповідь організму
жінки на будь-яке неблагополуччя в стані здоров’я
вагітної, плода, навколишнього середовища і ба-
гатьох інших факторів [3]. Відсутність зниження
частоти НВ, всупереч витрачуваним зусиллям на
наукові дослідження з цієї проблематики, вказує
на неподолані труднощі в розумінні цієї патології.
Розгляд сучасного стану проблеми НВ в соціаль-
но-демографічній площині дозволяє констатувати, що
частота втрат вагітності відбиває популяційний фено-
мен зниження рівня здоров’я, як відображення енерге-
тичного дефіциту (мітохондриальної недостатності) у
переважної частини населення України, що зумовлено
способом життя й екологією [1]. Але дотепер медичні
аспекти НВ не вивчалися з позицій енергодефіциту.
Одним із станів, асоційованих з вторинним
енергодефіцитом, є недиференційована дисплазія
сполучної тканини (НДСТ) – особливий медико-соці-
альний феномен XXI століття, адже характеризується
високою і наростаючою поширеністю саме в останнє
десятиріччя, наслідок збільшення так званого гене-
тичного вантажу в сучасній генерації.
УДК 618.39-021.3-07:159.923-058.823
© Л. Г. Назаренко, О. О. Бібік, І. Руміє Хані, 2013.
ЕНЕРГОДЕФІЦИТ ЯК ПРИЧИННО ЗНАЧИМИЙ ФАКТОР
НЕВИНОШУВАННЯ ВАГІТНОСТІ
Л. Г. Назаренко, О. О. Бібік, І. Руміє Хані
Кафедра генетики та медицини плода (зав. – професор Л. Г. Назаренко), Харківська медична академія післядипломної
освіти; Комунальний заклад охорони здоров’я «Міський клінічний пологовий будинок №6»; 61075, Україна, м. Харків,
вул. Луї Пастера, 2; Е-mail: Kh_6_pologovy@ukr.net
ENERGY DEFICIENCY AS A CAUSE OF THE IMPORTANCE OF FACTORS OF MISCARRIAGE
L. G. Nazarenko, O. O. Bіbіk, I. Rumіe Hani
SUMMARY
We have studied the indicators of energy status (mitochondrial function) in women with recurrent and
sporadic miscarriage in comparison with the case of presence of the syndrome of undifferentiated connective tissue
dysplasia in these patients. It has been shown that the energy deficit (mitochondrial dysfunction) is a significant
factor among the causes of miscarriage and a pathophysiological basis of the variants of this disease, which are
traditionally considered idiopathic.
ЭНЕРГОДЕФИЦИТ КАК ПРИЧИННО ЗНАЧИМЫЙ ФАКТОР НЕВЫНАШИВАНИЯ БЕРЕМЕННОСТИ
Л. Г. Назаренко, О. О. Бибик, И. Румие Хани
РЕЗЮМЕ
Проведено исследование показателей энергетического статуса (митохондриальной функции) у женщин
с привычным и спорадическим невынашиванием беременности в сопоставлении с наличием у них синдрома
недифференцированной дисплазии соединительной ткани. Показано, что энергодефицит (митохондриальная
дисфункция) является причинно значимым фактором невынашивания и патофизиологической основой
вариантов этой патологии, которые традиционно считаются идиопатическими.
Ключові слова: енергетичний дефіцит, вагітність, спонтанний аборт.
Зв’язок НВ і НДСТ в теоретичному контексті
майже не викликає сумніву, адже базується на де-
кількох надійних патофізіологічних аргументах. По-
перше, наявність НДСТ у вагітної є передумовою
безсимптомного скорочення шийки матки, через
те що особливості будови шийки, в якій нормальні
анатомічні співвідношення при вагітності перед-
бачають представництво сполучнотканинного ком-
поненту більшим за м’язове, порушені при НДСТ
вбік дефіциту зрілих колагенових волокнин, що
сприяє формуванню функціональної цервікальної
недостатності навіть у вперше вагітних жінок [2].
За таких умов очікуваним наслідком відсутності
необхідної функції запирання шийкою матки верх-
нього поверху репродуктивного тракту стає схиль-
ність до самовільної скоротливої діяльності матки
та внутрішньоматкового інфікування. По-друге,
при НДСТ існують запрограмовані основи для не-
достатньої спроможності матки до повноцінного
забезпечення гестаційних перетворень (інвазія тро-
фобласта, модифікація спіральних артерій, судинна
адаптація), а, отже, є передумови для утруднень
щодо виношування вагітності. Але вищезазначені
уявлення донині не отримали підкріплення клініч-
ними даними.
158
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №2, ч. 1 (62)
Метою даної роботи став пошук відповіді на
питання, в якій мірі НВ пов’язане із такими роз-
повсюдженими в нинішньому поколінні станами і
спадковими синдромами, як мітохондріальна недо-
статність, НДСТ, і чи існують між цими явищами
причинно-наслідкові взаємовідносини.
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ
Проведено комплексне обстеження 200 вагітних
жінок, із них 100 з клінічними симптомами загрозли-
вого самовільного аборту (ЗСА) відповідали категорії
спорадичного НВ (I група), яких розподілено на під-
групи I.1 (ЗСА в терміні до 116/7 тижнів) і I.2 (ЗСА з
12 до 216/7 тижнів); 50 жінок в терміні 6-21 тижнів
з ознаками ЗСА і втратами вагітності невизначеної
етіології в анамнезі – звичне НВ (II група), 50 здо-
рових жінок з неускладненою вагітністю 6-21 тижнів
(контроль). Критеріями виключення із дослідження
були випадки «завмерлої» вагітності з ідентифіко-
ваними генетичними факторами з боку плода або
жінки; ознаки внутрішньоматкового інфікування;
вроджені аномалії матки; багатоплідна вагітність;
екстрагенітальна патологія в стадії декомпенсації.
Як скринінгові тести, для ідентифікації синдрому
НДСТ використовували міжнародну фенотипову шкалу
М. Gleshbi (1989), і для уточнення клінічної значимості
сукупності ознак НДСТ в межах середнього та тяжко-
го ступеня – оціночну таблицю Л. Н. Фоміної (2001).
Для оцінки клітинного енергетичного обміну
проводили визначення рівня L-карнітину, лактату,
пірувату в сироватці крові (ензиматичним методом
Rollinghoff, 1967) натщесерце і на фоні тесту толе-
рантності до глюкози (ТТГ); дослідження активності
ферментів клітинного енергообміну – сукцинат-де-
гідрогенази (СДГ), α-гліцерофосфатдегідрогенази
(α-ГФДГ), глутамат-дегідрогенази (ГДГ) и лактат-
дегідрогенази (ЛДГ) в лімфоцитах цитохімічним
методом з бальною оцінкою якісних характеристик
гранул ферментів; визначення вмісту загального
L-карнитину в крові ензиматичним методом з ви-
користанням комерційних наборів Roche, Germany.
При опрацюванні матеріалу застосовано мате-
матичні методи статистичної обробки: варіаційний,
t-критерій Стьюдента, χ 2, достовірність яких визна-
чали при p≤0,5. Використовували ліцензовані про-
грамні продукти для IBM PC Intel Celeron M.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Фенотип жінок контрольної групи мав характерні
симптоми НДСТ в 4,0%, а в решті груп відповідний
відсоток був на порядок вищим: в I.1 – в 36,0%, в I.2 – в
40,0%, в II групі – в 48,0%, в усіх випадках з бальною
оцінкою в межах середнього ступеня. Між наявністю
НВ і НДСТ нами встановлено статистично достовірний
зв’язок: для I.1 підгрупи χ2=4,21, р=0,04; для I.2 підгру-
пи χ2=6,0, р=0,014; для II групи χ2=6,5, р=0,011. Таким
чином, однорідність статистичної значимості НДСТ
як фактору провокуючого і звичне, і спорадичне НВ,
незалежно від терміну вагітності (I або II триместр)
дозволяє висловити думку, що на нинішньому етапі
клінічного акушерства НДСТ слід вважати узагальне-
ним фактором, провокуючим невиношування, як при
першій,так і при повторній вагітності.
При вивченні зв’язку НВ і НДСТ важливе зна-
чення надавали сімейному анамнезу. Сімейна історія
репродуктивних втрат (у спектрі яких були ранні й
пізні спонтанні аборти, народження дитини з вродже-
ними вадами, мертвонародження) мала місце у 25,0%
пацієнток з НВ на фоні НДСТ і у 3,1% без НДСТ. Це
дозволяє вважати фактор «репродуктивні втрати в
родичів 1 ступеня спорідненості» чинником ризику
НВ (χ2=20,34; p<0,001). За даними сімейного анам-
незу, були народжені недоношеними 8,7% загального
контингенту жінок з НВ і одна особа – контрольної.
Отже, беззаперечно вищий ризик НВ мають жінки, які
самі народжені недоношеними, що дозволяє відзна-
чити вплив умов внутрішньоутробного розвитку самої
пацієнтки на формування в неї патології вагітності.
В усіх пацієнток досліджуваних груп набір ознак
НДСТ відповідав недиференційованому фенотипу.
Ознаки незадовільного фізичного розвитку при НВ
на фоні НДСТ мали 52,6%. Зріст на рівні 3-5 про-
центилі регіональних нормативів в сполученні з асте-
ноїдною будовою тіла – 5,0%, ізольовану астеноїдну
будову тіла з дефіцитом маси відносно росту – 15,0%.
Поряд цим, у 15,8% відмічалося ожиріння.
Прояви симптомокомплексу хронічної неспе-
цифічної інтоксикації (емоційна лабільність, неспо-
кійний сон, підвищена пітливість, артралгії, міалгії,
ознаки диспепсичного синдрому) при НВ на фоні
НДСТ було помічено у абсолютної більшості.
Клінічні паттерни мітохондріальної недостатності
у жінок з НВ і НДСТ виявлялися в 100,0% випадків, з
урахуванням станів поза і під час вагітності (слабкість
після фізичного навантаження, головні болі, обмінна
нефропатія, периферійна нейропатія, стани запамо-
рочення, повторні блювання, конвульсивні стани).
При дослідженні стану клітинного енергетичного
обміну на предмет виявлення мітохондріальних дис-
функцій, за яких порушені основні ланки енергетики,
встановлено, що рівень загального L-карнитину (за-
безпечує транспорт жирних кислот із цитоплазми до
матриксу мітохондрій, регулює інтенсивність мітохон-
дріального енергообміну шляхом кон’югації ацильного
радикалу й вивільнення КоА) в крові у вагітних I групи
складав в середньому 39,40±2,26 мкмоль/л, в II групі –
33,90±3,01 мкмоль/л), в контролі – 62,80±9,10 мкмоль/л
(рI-II>0,05; рI-К<0,001; рII-К <0,001). Вміст молочної,
піровіноградної кислоти сироватки крові натщесерце
та їх співвідношення на фоні стандартного тесту толе-
рантності до глюкози наведено в таблиці 1.
Як видно із наведених даних, показники лактату
і пірувату в усіх групах жінок з НВ були вищими
відносно контрольних цифр. Співвідношення лактат/
піруват в усіх групах жінок з НВ також було вищим,
159
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
ніж в контролі. Отже, отримані дані свідчать про
наявність відносного енергодефіциту і однозначно
підтверджують причинно-наслідковий зв’язок НВ
з метаболічними змінами, що на тканинному рівні
проявляється лактатацидозом, гіпоксемією.
Результати дослідження ферментів клітинного
енергообміну (ЛДГ, СДГ, α-ГФДГ, ГДГ) наведені
в таблиці 2, дані якої дозволяють відзначити, що
активність ЛДГ (каталізатору заключного етапу
гліколізу, зворотної реакції відновлення лактату в
піруват) і ГДГ є нижчою при ідіопатичному звич-
ному НВ порівняно як з контрольною групою, так і
підгрупами спорадичного НВ. Натомість, рівні СДГ
і α-ГФДГ були знижені в усіх групах жінок з НВ
відносно контролю і не відрізнялися між різними
варіантами НВ.
Таблиця 1
Біохімічні показники мітохондріальної недостатності у пацієнток з невиношуванням вагітності і
жінок контрольної групи (M±m)
Біохімічні
показники
I.1 група
(n=32)
I.2 група
(n=28)
II група
(n=30)
Контрольна
група (n=35)
Лактат (ммоль/л) 2,02±0,16 2 1,91±0,12 2 2,11±0,17 1 1,35±0,11
Лактат на фоні ТТГ
(ммоль/л)
2,00±0,143 1,82±0,13 2 1,89±0,16 2 1,15±0,09
Піруват (ммоль/л) 0,090±0,0141 0,080±0,007 1 0,100±0,008 3 0,060±0,006
Лактат/піруват 21,50±2,111 22,90±3,011 20,20±1,90 1 15,20±1,61
Примітка: 1 – показник достовірності різниці з контрольною групою при р≤0,05; 2 – показник достовірності
різниці з контрольною групою при р≤0,01; 3 – показник достовірності різниці з контрольною групою при р≤0,001.
Таким чином, проведене обстеження засвідчило
стан дефіциту енергообміну у пацієнток з НВ, що,
ймовірно, є чинником зниження адаптації жінок до
вагітності. Одним із можливих механізмів реалізації
схильності до НВ є, напевне, НДСТ і асоційовані
з цим патологічним станом психовегетативні роз-
лади. З іншого боку можна припустити, що у осіб
з мітохондріальною дисфункцією існує вихідна
«готовність до хвороби», яка при настанні вагітності
проявляється схильністю до порушень фізіологічної
адаптації жінки до вагітності, а отже, підвищеною
вірогідністю її ускладнень.
Таблиця 2
Активність ферментів лімфоцитів периферійної крові у пацієнток
з невиношуванням вагітності і жінок контрольної групи (M±m)
Показники I.1 група
(n=32)
I.2 група
(n=28)
II група
(n=30)
Контрольна
група (n=35)
ЛДГ (гр/кл) 10,10±0,163,4 10,00±0,243,5 8,60±0,443 11,90±0,36
СДГ (гр/кл) 11,20±0,493 12,10±0,701 10,00±0,683 14,10±0,48
α-ГФДГ (гр/кл) 5,80±0,192,6 5,90±0,201,7 4,60±0,163 6,60±0,24
ГДФ (гр/кл) 4,13±0,583 6,60±0,312 5,85±0,423 8,30±0,35
Примітки: 1 – показник достовірності різниці з контрольною групою при р≤0,05; 2 – показник достовірності
різниці з контрольною групою при р≤0,01; 3 – показник достовірності різниці з контрольною групою при р≤0,001;
4 – показник достовірності різниці I.1 і II груп при р≤0,0; 5 – показник достовірності різниці I.2 і II груп при р≤0,01;
6 – показник достовірності різниці I.1 і II груп при р≤0,001; 7 – показник достовірності різниці I.2 і II груп при р≤0,001.
ВИСНОВКИ
1. На основі отриманих даних вважаємо за мож-
ливе визначити синдром НВ як яскравий приклад
мітохондріальної недостатності.
2. Це дає підстави розглядати енергодефіцит як
причинно-значимий фактор і патогенетичну основу
варіантів НВ, які традиційно донині вважаються
ідіопатичними, а отже, як мішень для застосування
цілеспрямованих впливів в рамках терапії відповід-
ного контингенту жінок.
ЛІТЕРАТУРА
1. Інтегральна оцінка якості життя та надання
медичної допомоги жінкам репродуктивного віку
на моделі Харківського регіону / Г. С. Сенато-
рова, О. О. Ріга, В. А. Огнев [та ін.] // Педіатрія,
акушерство та гінекологія. – 2010. – № 3. – С. 98–101.
2. Кадурина Т. И. Дисплазия соединительной
ткани : руководство для врачей / Т. И. Кадурина,
В. И. Горбунова. – СПб. : Элби-СПб, 2009. – 704 с.
3. Профилактика и лечение невынашивания
беременности : учебное пособие / Н. Г. Кошелева,
О. Аржанова, Т. А. Плужникова [и др.] ; под ред.
Э. К. Айламазяна. – СПб. : «Изд-во Н-Л» ООО,
2009. – 76 с.
|