Гіпофізарно-надниркова та тиреоїдна реактивність у породіль з гіпогалактією і лейоміомою матки, самостійно розроджених та шляхом кесаревого розтину
Выявлена повышенная гипофизарно-надпочечниковая и сниженная тиреоидная реактивность у родильниц с гипогалактией и лейомиомой матки, самостоятельно родоразрешённых или имевших кесарево сечение. Функциональные проявления эндокринной системы были более выражены у родильниц самостоятельно родоразрешённы...
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2013
|
| Назва видання: | Таврический медико-биологический вестник |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76670 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Гіпофізарно-надниркова та тиреоїдна реактивність у породіль з гіпогалактією і лейоміомою матки, самостійно розроджених та шляхом кесаревого розтину / В.С. Ольшевський // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 2, ч. 1 (62). — С. 172-176. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-76670 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-766702015-02-12T03:01:55Z Гіпофізарно-надниркова та тиреоїдна реактивність у породіль з гіпогалактією і лейоміомою матки, самостійно розроджених та шляхом кесаревого розтину Ольшевський, В.С. Оригинальные статьи Выявлена повышенная гипофизарно-надпочечниковая и сниженная тиреоидная реактивность у родильниц с гипогалактией и лейомиомой матки, самостоятельно родоразрешённых или имевших кесарево сечение. Функциональные проявления эндокринной системы были более выражены у родильниц самостоятельно родоразрешённых. Применение предложенного комплекса патогенетической терапии гипогалактии позволило восстановить эндокринный статус и снизить частоту гипогалактии у женщин с лейомиомой матки, родоразрешённых самостоятельно или путём кесарева сечения. In women in childbirth with hypogalactia and uterine leiomyoma who had spontaneous labor or were cesareanoperated, an increased pituitary-adrenocortical and a decreased thyroid reactivity have been found. The functional manifestations of the endocrine system were more pronounced in those women who had had spontaneous labor. Application of the proposed complex pathogenetical therapy of hypogalactia has recovered the endocrine status and decreased the frequency of hypogalactia in women with uterine leiomyoma who had spontaneous labor or were cesarean-operated. 2013 Article Гіпофізарно-надниркова та тиреоїдна реактивність у породіль з гіпогалактією і лейоміомою матки, самостійно розроджених та шляхом кесаревого розтину / В.С. Ольшевський // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 2, ч. 1 (62). — С. 172-176. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76670 618.4/5-089.888.61+618.63+618.14-006:616.432-008.64 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи |
| spellingShingle |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи Ольшевський, В.С. Гіпофізарно-надниркова та тиреоїдна реактивність у породіль з гіпогалактією і лейоміомою матки, самостійно розроджених та шляхом кесаревого розтину Таврический медико-биологический вестник |
| description |
Выявлена повышенная гипофизарно-надпочечниковая и сниженная тиреоидная реактивность у родильниц с гипогалактией и лейомиомой матки, самостоятельно родоразрешённых или имевших кесарево сечение. Функциональные проявления эндокринной системы были более выражены у родильниц самостоятельно родоразрешённых. Применение предложенного комплекса патогенетической терапии гипогалактии позволило восстановить эндокринный статус и снизить частоту гипогалактии у женщин с лейомиомой матки, родоразрешённых самостоятельно или путём кесарева сечения. |
| format |
Article |
| author |
Ольшевський, В.С. |
| author_facet |
Ольшевський, В.С. |
| author_sort |
Ольшевський, В.С. |
| title |
Гіпофізарно-надниркова та тиреоїдна реактивність у породіль з гіпогалактією і лейоміомою матки, самостійно розроджених та шляхом кесаревого розтину |
| title_short |
Гіпофізарно-надниркова та тиреоїдна реактивність у породіль з гіпогалактією і лейоміомою матки, самостійно розроджених та шляхом кесаревого розтину |
| title_full |
Гіпофізарно-надниркова та тиреоїдна реактивність у породіль з гіпогалактією і лейоміомою матки, самостійно розроджених та шляхом кесаревого розтину |
| title_fullStr |
Гіпофізарно-надниркова та тиреоїдна реактивність у породіль з гіпогалактією і лейоміомою матки, самостійно розроджених та шляхом кесаревого розтину |
| title_full_unstemmed |
Гіпофізарно-надниркова та тиреоїдна реактивність у породіль з гіпогалактією і лейоміомою матки, самостійно розроджених та шляхом кесаревого розтину |
| title_sort |
гіпофізарно-надниркова та тиреоїдна реактивність у породіль з гіпогалактією і лейоміомою матки, самостійно розроджених та шляхом кесаревого розтину |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Оригинальные статьи |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76670 |
| citation_txt |
Гіпофізарно-надниркова та тиреоїдна реактивність у породіль з гіпогалактією і лейоміомою матки, самостійно розроджених та шляхом кесаревого розтину / В.С. Ольшевський // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 2, ч. 1 (62). — С. 172-176. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| series |
Таврический медико-биологический вестник |
| work_keys_str_mv |
AT olʹševsʹkijvs gípofízarnonadnirkovatatireoídnareaktivnístʹuporodílʹzgípogalaktíêûílejomíomoûmatkisamostíjnorozrodženihtašlâhomkesarevogoroztinu |
| first_indexed |
2025-07-06T01:04:33Z |
| last_indexed |
2025-07-06T01:04:33Z |
| _version_ |
1836857555836469248 |
| fulltext |
172
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №2, ч. 1 (62)
У наш час в економічно і соціально розвинутих
країнах відмічається стійка тенденція до грудного
вигодовування, яке сформовано в процесі тривалої
еволюції людини. Материнське молоко є не ма-
ючим аналогів природним продуктом, ідеальним
джерелом, «золотим стандартом» фізіологічно
оптимальної їжі для новонароджених, тому що за-
безпечує повноцінний, здоровий розвиток дитини
і є запорукою здоров’я в майбутньому [1, 3, 6, 8].
Грудне вигодовування забезпечує новонародженого
повноцінним в кількісному і якісному відношенні
молозивом і молоком. Не дивлячись на успіхи в
профілактиці і лікуванні гіпогалактії, ця проблема є
однією з найактуальніших у сучасному акушерстві,
сприяє захворюваності, порушенню розвитку ново-
народжених [1, 4, 6, 8]. На розвиток гіпогалактії
впливає «материнський» фактор – захворювання
УДК 618.4/5-089.888.61+618.63+618.14-006:616.432-008.64
© В. С. Ольшевський, 2013.
ГІПОФІЗАРНО-НАДНИРКОВА ТА ТИРЕОЇДНА РЕАКТИВНІСТЬ
У ПОРОДІЛЬ З ГІПОГАЛАКТІЄЮ І ЛЕЙОМІОМОЮ МАТКИ,
САМОСТІЙНО РОЗРОДЖЕНИХ ТА ШЛЯХОМ КЕСАРЕВОГО
РОЗТИНУ
В. С. Ольшевський
Кафедра акушерства і гінекології №1 (зав. – професор А. В. Чурілов), Донецький національний медичний університет
ім. М. Горького; 83003, Україна, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16; E-mail: v.s.olshevskyi@mail.ru
PITUITARY-ADRENOCORTICAL AND THYROID REACTIVITY OF WOMEN IN CHILDBIRTH WITH
HYPOGALACTIA AND UTERINE LEIOMYOMA WHO HAD SPONTANEOUS LABOR OR WERE CESAREAN-
OPERATED
V. S. Olshevsky
SUMMARY
In women in childbirth with hypogalactia and uterine leiomyoma who had spontaneous labor or were cesarean-
operated, an increased pituitary-adrenocortical and a decreased thyroid reactivity have been found. The functional
manifestations of the endocrine system were more pronounced in those women who had had spontaneous labor.
Application of the proposed complex pathogenetical therapy of hypogalactia has recovered the endocrine status
and decreased the frequency of hypogalactia in women with uterine leiomyoma who had spontaneous labor or
were cesarean-operated.
ГИПОФИЗАРНО-НАДПОЧЕЧНИКОВАЯ И ТИРЕОИДНАЯ РЕАКТИВНОСТЬ У РОДИЛЬНИЦ С
ГИПОГАЛАКТИЕЙ И ЛЕЙОМИОМОЙ МАТКИ, САМОСТОЯТЕЛЬНО РОДОРАЗРЕШЕННЫХ И ПУТЕМ
КЕСАРЕВА СЕЧЕНИЯ
В. С. Ольшевский
РЕЗЮМЕ
Выявлена повышенная гипофизарно-надпочечниковая и сниженная тиреоидная реактивность
у родильниц с гипогалактией и лейомиомой матки, самостоятельно родоразрешённых или имевших
кесарево сечение. Функциональные проявления эндокринной системы были более выражены у
родильниц самостоятельно родоразрешённых. Применение предложенного комплекса патогенетической
терапии гипогалактии позволило восстановить эндокринный статус и снизить частоту гипогалактии у
женщин с лейомиомой матки, родоразрешённых самостоятельно или путём кесарева сечения.
Ключові слова: гіпофізарно-надниркова реактивність, тиреоїдний статус породіллі, гіпогалактія,
лейоміома матки, самостійне розродження, кесарів розтин.
матері, патологічні стани, які ускладнюють перебіг
вагітності, пологів, післяпологового періоду (у 63,0%
жінок) і стан новонароджених (у 27,0% випадків).
За останні роки різко зросла частота кесаревого
розтину – до 30,0-40,0%. Частота гіпогалактії у
жінок з факторами ризику її розвитку складає піс-
ля природного розродження 80,0-94,0% випадків,
після абдомінального розродження – 75,0-100,0%,
на сьогодні немає тенденції до її зниження [1-4, 7].
Операційна травма, больова аферентація призводять
до пригнічення центральних механізмів стимуляції
лактоґенеза після кесаревого розтину. В Україні час-
тота лейоміоми матки у жінок репродуктивного віку
зросла до 30,0%. При цій патології спостерігаються
порушення функціонування ендокринної системи [2,
6, 7]. Ураховуючи, що головні інгредієнти грудного
молока (білки, ліпіди, вуглеводи) утворюються із
173
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
крові під впливом гормонів гіпоталамо-гіпофізарної
ділянки і периферичних залоз внутрішньої секреції,
і концентрація гормонів є патогенетичним чинником
ступеня достатності лактоґенезу і лактопоезу [3, 6, 9],
проблема гіпогалактії у жінок з лейоміомою матки,
як самостійно розроджених, так і шляхом кесаревого
розтину, є актуальною.
Мета роботи – дослідити гіпофізарно-наднирко-
ву та тиреоїдну реактивність у породіль з гіпогалак-
тією і лейоміомою матки, самостійно розроджених
та шляхом кесаревого розтину.
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ
Досліджено ендокринний статус у 102 породіль
з лейоміомою матки та у 30 практично здорових по-
роділь. 63 породіллі з лейоміомою матки, які були
родорозрішені самостійними пологами, склали I-шу
групу; з них у IА групі – у 43 породіль – відзначено
недостатню лактацію, у IБ групі – у 20 жінок – спо-
стерігалась достатня лактація. 39 жінок з лейоміомою
матки, родорозрішених шляхом кесаревого розтину,
увійшли до II-ї групи; з них у IIА групі – у 35 жінок
– відзначено гіпогалактію, у IIБ групі – у 4 породіль
– достатня лактація. З метою порівняльної оцінки
ефективності застосування загальноприйнятої терапії
і запропонованого патогенетично орієнтованого комп-
лексу лікувально-профілактичних заходів гіпогалактії
у жінок з лейоміомою матки, породіллі, в яких була ви-
явлена рання гіпогалактія, були розподілені на групи.
IА група (самостійно розроджені) були розподілені на
групи: 20 породіль, які отримували загальноприйняту
терапію, склали 1А групу (порівняння), 23 породіллі,
які застосовували запропоновану терапію, увійшли до
2А групи (основної). IIА група (розроджені шляхом
кесаревого розтину) була розподілена на наступні
групи: 19 породіль на загальноприйнятій терапії
склали 1Б групу (порівняння), 16 породіль на запропо-
нованому лікуванні гіпогалактії увійшли до 2Б групи
(основної). В усіх групах досліджено ендокринний
статус. Порівняльну ефективність терапії, яку за-
стосовували з 1-2-ї доби післяпологового періоду – з
моменту виявлення гіпогалактії – оцінювали на 6-7-у
добу пуерперію.
Роділлям, згідно з їх поінформованою згодою від-
повідно наказу № 624 МОЗ України від 03.11.2008 р.,
згідно клінічного протоколу з акушерської допомоги
«Нормальні пологи», застосовувалась методика актив-
ного ведення третього періоду пологів. За механізмом
дії окситоцин викликає скорочення клітин альвеол, а
також стимулює вивільнення з аденогіпофізу пролак-
тину й інших гормонів, які забезпечують секреторні
процеси в молочній залозі [9]. Введення роділлям
окситоцину було заходом загальноприйнятої терапії.
Заходом загальноприйнятої терапії також було дотри-
мання основних принципів грудного вигодовування
новонародженої дитини, які здійснювались згідно з
наказами № 584 та № 152 МОЗ України.
Запропоновані нами удосконалені патогенетично
орієнтовані лікувально-профілактичні заходи гіпо-
галактії у породіль з лейоміомою матки включали
додатково до загальноприйнятих засобів фітотерапію
у вигляді «Лактаційного фіточаю № 7» (компоненти
якого є рослинними регуляторами активності ендо-
кринної системи і стимуляторами процесу лактації)
[5], апітерапію, біогенний препарат апілак, йодома-
рин-200, натуротерапію [5]. Рекомендований комп-
лекс спрямований на чинники порушень становлення
функції лактації у жінок з лейоміомою матки – на
корекцію ендокринних відхилень, виявлених нами
на 1-2-гу добу пуерперію у жінок з гіпогалактією.
Гіпофізарно-надниркову активність оцінено за
концентрацією в сироватці крові адренокортико-
тропного гормону (АКТГ) і кортизолу (К); тиреоїдна
реактивність – за вмістом тиреотропного гормону
(ТТГ), вільного тироксину (Т4в.), загального тирок-
сину (Т4заг.), загального трийодтироніну (Т3заг.).
Застосовано радіоімунологічний метод, набори
«IMMUNOTECH» фірми «A coulter company»
(Czech Republic). Результати досліджень оброблено
методами математичного та статистичного аналізу з
використанням програмного забезпечення Microsoft
Excel. Різницю між показниками, які порівнювались,
вважали достовірною при значенні р<0,05.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Показники гіпофізарно-надниркової і тирео-
їдної реактивності характеризують спроможність
периферичних ендокринних залоз забезпечити
лактоґенез і лактопоез. Спостерігається активація
гіпофізарно-надниркової системи (ГНС) у здорових
породіль на 1-2 добу пуерперію; така була необхідна
для розв’язання пологів (табл. 1).
Таблиця 1
Показники гіпофізарно-надниркової системи і тиреоїдного статусу у породіль на першу добу
пуерперію залежно від характеру пологів, M±m
Показник Од.
виміру
Здорові
(n=30)
Самостійні пологи
I група (n=63)
Пологи шляхом
кесаревого розтину
II група (n=39)
IА група
(n=43)
IБ група
(n=20)
IIА група
(n=35)
IIБ група
(n=4)
Адренокортикотропний
гормон
пг/мл 54,08
±2,58
72,44
±3,48 *
54,72
±1,94 ^
62,58
±2,92 *#
53,43
±1,93 ^^
174
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №2, ч. 1 (62)
Показник Од.
виміру
Здорові
(n=30)
Самостійні пологи
I група (n=63)
Пологи шляхом
кесаревого розтину
II група (n=39)
IА група
(n=43)
IБ група
(n=20)
IIА група
(n=35)
IIБ група
(n=4)
Кортизол нмоль/л 739,16
±37,55
986,79
±47,36 *
748,54
±28,16 ^
858,12
±41,44 *#
729,81
±28,20 ^^
Тиреотропний гормон мМЕ/л 1,48
± 0,08
3,96
± 0,20 *
1,50
±0,06 ^
3,40
±0,18 *#
1,46
±0,06 ^^
Тироксин загальний нмоль/л 168,56
± 8,12
220,62
± 10,09 *
170,59
±6,09 ^
193,07
±8,81 *#
166,53
±6,09 ^^
Трийодтиронін
загальний
нмоль/л 3,12
± 0,14
4,23
± 0,18 *
3,15
±0,11 ^
3,64
±0,16 *#
3,09
±0,11 ^^
Тироксин вільний пмоль/л 19,38
± 0,84
12,11
± 0,57 *
19,59
±0,63 ^
13,96
±0,62 *#
19,17
±0,63 ^^
Примітки: * – достовірність різниці з групою здорових (р<0,05); достовірність різниці між групами:
^ – IА і IБ, ^^ – IIА і IIБ, # – IА і IIА (р < 0,05).
Максимальне напруження ГНС визначено у по-
роділь IА групи – в 1,40-1,47 рази вище, ніж у групі
здорових (р<0,05). Такий рівень функціонування ГНС
у породіль IА групи, можливо, необхідний для забезпе-
чення розв’язання лактаційної функції після пологів. У
породіль IIА групи напруження ГНС було вищим, ніж в
групі здорових (р<0,05), але нижчим, ніж у самостійно
розроджених IА групи, р<0,05 (табл. 1), що свідчить про
пригнічення периферичних механізмів стимуляції лак-
тоґенезу в умовах наявності лейоміоми матки у жінок,
розроджених шляхом кесаревого розтину.
Тиреоїдна реактивність у групі здорових на 1-2
добу пуерперію визначена підвищеною за висо-
конормальною концентрацією Т4в., Т4заг., Т3заг.,
Продовження таблиці 1
і низьконормальним вмістом ТТГ (табл. 1). Жінки
з лейоміомою матки у періоді вагітності мали еу-
тиреоїдний стан. У породіль IIА групи тиреоїдний
статус відзначався максимально низьконормальним
вмістом Т4в. та високонормальним – Т4заг., Т3заг.,
ТТГ. Зниження тиреоїдної реактивності, можливо,
відбувається під впливом підвищеного рівня естро-
генів [10] та гормонів ГНС у жінок з лейоміомою
матки в IА і IIА групах.
Після застосування запропонованої терапії на
6-7 добу пуерперію у породіль 2А і 2Б груп відзна-
чено зниження напруження функціонування ГНС та
поліпшення тиреоїдного статусу до такого у групі
здорових, р>0,05 (табл. 2, табл. 3).
Таблиця 2
Показники гіпофізарно-надниркової системи і тиреоїдного статусу у породіль
після самостійних пологів після різних видів лікування, M±m
Показники Здорові, n=30 1А група (порівняння),
n=20
2А група (основна), n=23
1-2-га
доба
6-7-ма
доба
1-2-га доба
(до
лікування)
6-7-ма
доба (після
лікування)
1-2-га доба
(до
лікування)
6-7-ма
доба (після
лікування)
Адренокортико-
тропний гормон,
пг/мл
54,08
±2,58
38,36
±1,84
72,11
±3,15 *
50,64
±2,33 *∆
72,73
±3,19 *
43,72
±2,02 ∆^
Кортизол,
нмоль/л
739,16
±37,55
526,56
±25,74
983,41
±43,98 *
698,72
±33,54 *∆
987,92
±46,23 *
584,32
±29,04 ∆^
Тиреотропний
гормон, мМЕ/л
1,48
±0,08
2,21
±0,11
3,94
±0,18 *
3,43
±0,17 *∆
3,97
±0,19 *
2,58
±0,14 ∆^
Тироксин
загальний,
нмоль/л
168,56
±8,12
135,47
±6,74
219,66
±9,13 *
182,62
±9,01 *∆
221,46
±9,25 *
157,21
±8,60 ∆^
Трийодтиронін
загальний,
нмоль/л
3,12
±0,14
2,54
±0,12
4,21
±0,16 *
3,37
±0,14 *∆
4,24
±0,17 *
2,85
±0,13 ∆^
175
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
Показники Здорові, n=30 1А група (порівняння),
n=20
2А група (основна), n=23
1-2-га
доба
6-7-ма
доба
1-2-га доба
(до
лікування)
6-7-ма
доба (після
лікування)
1-2-га доба
(до
лікування)
6-7-ма
доба (після
лікування)
Тироксин
вільний, пмоль/л
19,38
±0,83
16,15
±0,70
12,06
±0,52 *
13,72
±0,56 *∆
12,16
±0,52 *
15,52
±0,64 ∆^
Примітки: * – достовірність різниці з групою здорових на відповідну добу пуерперію (р<0,05); ∆ – до-
стовірність різниці до і після лікування (р<0,05); ^ – достовірність різниці між групами 1А і 2А (після
загальноприйнятого і запропонованого лікування, р<0,05).
Таблиця 3
Показники гіпофізарно-надниркової системи і тиреоїдного статусу у породіль
після розродження кесаревим розтином після різних видів лікування, M±m
Показ ники Здорові, n=30 1Б група (порівняння),
n=19
2Б група (основна), n=16
1-2-га
доба
6-7-ма
доба
1-2-га доба
(до
лікування)
6-7-ма
доба (після
лікування)
1-2-га доба
(до
лікування)
6-7-ма
доба (після
лікування)
Адренокортико-
тропний гормон,
пг/мл
54,08
±2,58
38,36
±1,84
62,87
±2,63 *
47,42
±2,20 *∆
62,24
±2,58 *
40,56
±1,98 ∆#
Кортизол,
нмоль/л
739,16
±37,55
526,56
±25,74
859,34
±40,22 *
659,34
±31,65 *∆
855,53
±38,85 *
569,60
±28,64 ∆#
Тиреотропний
гормон, мМЕ/л
1,48
±0,08
2,21
±0,11
3,42
±0,16 *
2,99
±0,15 *∆
3,37
±0,15 *
2,46
±0,13 ∆#
Тироксин
загальний,
нмоль/л
168,56
±8,12
135,47
±6,74
193,94
±7,94 *
166,02
±6,88 *∆
192,03
±7,77 *
147,38
±5,96 ∆#
Трийодтиронін
загальний,
нмоль/л
3,12
±0,14
2,54
±0,12
3,66
±0,14 *
3,21
±0,14 *∆
3,62
±0,14 *
2,79
±0,13 ∆#
Тироксин
вільний, пмоль/л
19,38
±0,83
16,15
±0,70
14,02
±0,56 *
14,19
±0,57 *∆
13,89
±0,55 *
15,96
±0,65 ∆#
Примітки: * – достовірність різниці з групою здорових на відповідну добу пуерперію (р<0,05); ∆ – до-
стовірність різниці до і після лікування (р<0,05); # – достовірність різниці між групами 1Б і 2Б (після за-
гальноприйнятого і запропонованого лікування), р<0,05.
Застосування йодомарину-200, зменшення
рівня гормонів ГНС, зниження естрогенів сприяло
досягненню середньонормальної концентрації
тиреоїдних гормонів у жінок 2А і 2Б груп. Ефек-
тивність запропонованої терапії визначена до-
стовірно вищою, ніж загальноприйнятої (р<0,05).
Застосування запропонованого лікування спри-
яло поліпшенню ендокринного статусу і оптимізації
тривалості лактації: до 6 місяців така зберігалась
в 91,3% при наявності лейоміоми матки при само-
стійному розродженні і в 68,8% – при розродженні
шляхом кесаревого розтину; до 12 місяців – лактація
зберігалась в 43,5% і в 25,0% випадків відповідно.
ВИСНОВКИ
1. Визначено дисфункціональні зміни у гіпофі-
зарно-наднирковій системі і тиреоїдному статусі у
породіль з гіпогалактією і лейоміомою матки, роз-
роджених самостійно і шляхом кесаревого розтину.
2. Застосування запропонованої терапії у жінок
з гіпогалактією і лейоміомою матки дозволило нор-
малізувати реактивність периферичної ендокринної
системи і поліпшити лактаційну функцію у цих
жінок.
3. Корекція ендокринного статусу і поліпшення
лактаційної функції дасть можливість знизити захво-
рюваність новонароджених від жінок з лейоміомою
матки, розроджених як самостійно, так і шляхом
кесаревого розтину, оптимізувати їх розвиток.
ЛІТЕРАТУРА
1. Гіпогалактія як прояв ускладнень післяпологово-
го періоду / О. В. Бакун, В. Г. Купчанко, А. М. Бербець
[та ін.] // Збірник наук. праць асоціації акушерів-гі-
Продовження таблиці 2
176
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №2, ч. 1 (62)
некологів України. – К., 2011. – С. 21–25.
2. Ольшевський В. С. Перебіг вагітності, поло-
гів, післяпологового періоду, стан новонароджених
у жінок з лейоміомою матки / В. С. Ольшевський //
Архив клинической и экспериментальной медицины.
– 2011. – Т. 20, № 2. – С. 171–174.
3. Отт В. Д. Гипогалактия, ее причины и про-
филактика / В. Д. Отт, Т. Л. Марушко // Здоров’я
України. – 2007. – № 5. – С. 60–61.
4. Паєнок О. С. Особливості клінічного пере-
бігу післяполового періоду і порушень лактаційної
функції у жінок з дифузним нетоксичним зобом /
О. С. Паєнок // Педіатрія, акушерство та гінекологія.
– 2011. – № 1. – С. 70–74.
5. Полная энциклопедия практической фитотера-
пии / Т. А. Виноградова, Б. Н. Гажев, В. М. Виногра-
дов, В. К. Мартынов. – М. : Олма-пресс; СПб. : Из-
дательский Дом «Нева», Валери СПД, 2008. – 640 с.
6. Скрипченко Н. Я. Лейоміома матки при вагіт-
ності і після пологів (патогенез ускладнень, профі-
лактика, лікування у вагітних і породіль) : автореф.
дис. … д-ра мед. наук : 14.01.01 / Скрипченко Н. Я. ;
Державна установа «Інститут педіатрії, акушерства
і гінекології АМН України». – К., 2007. – 35 с.
7. Чурілов А. В. Фактори ризику порушень функ-
ції лактації у жінок з лейоміомою матки / А. В. Чурі-
лов, В. С. Ольшевський // Медико-соціальні проблеми
сім’ї. – 2011. – Т. 16, № 1. – С. 59–63.
8. Cunninghman A. S. Breast-feeding, bootle-
feeding and illness / A. S. Cunninghman. – Oxford :
Oxford University Press, 2008. – 480 р.
9. Neily A. S. Endocrine control of lactation /
A. S. Neily. – New York : Raven Press, 2010. – 298 р.
10. Olshevskyi V. S. Concentration of prolactin,
estradiol, progesterone in women with uterine leiomyoma
in postpartum period / V. S. Olshevskyi // Actual
problems of clinical, experimental, preventive medicine,
stomatology and pharmacy : 73-rd International
theoretical and practical Conference for Young Scientists,
April 13-15, 2011 : mater. / Donetsk, 2011. – Р. 107.
|