Повышение эффективности диагностики синдрома поликистозных яичников путем анализа ультразвуковых и клинико-лабораторных критериев
Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) – найбільш поширена форма ендокринної патології з широким спектром діагностичних критеріїв. Аналіз цінності маркерів СПКЯ та їх кореляції дозволить удосконалити діагностику синдрому. Обстежено 84 пацієнтки фертильного віку (27,0±1,5 років) – 63 з діагностованим...
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Russian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2013
|
| Назва видання: | Таврический медико-биологический вестник |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76671 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Повышение эффективности диагностики синдрома поликистозных яичников путем анализа ультразвуковых и клинико-лабораторных критериев / Ю.В. Онищенко, Н.Н. Рожковская // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 2, ч. 1 (62). — С. 177-180. — Бібліогр.: 8 назв. — рос. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-76671 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-766712015-02-12T03:02:02Z Повышение эффективности диагностики синдрома поликистозных яичников путем анализа ультразвуковых и клинико-лабораторных критериев Онищенко, Ю.В. Рожковская, Н.Н. Оригинальные статьи Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) – найбільш поширена форма ендокринної патології з широким спектром діагностичних критеріїв. Аналіз цінності маркерів СПКЯ та їх кореляції дозволить удосконалити діагностику синдрому. Обстежено 84 пацієнтки фертильного віку (27,0±1,5 років) – 63 з діагностованим синдромом полікістозних яєчників і 21 хвора контрольної групи. Пацієнтам проведено клінічне обстеження з урахуванням даних антропометрії, індексу маси тіла (ІМТ), визначення показників гормонального профілю – зміст гіпофізарних, стероїдних гормонів яєчників і антимюллерового гормону (АМГ), а також ультразвуковий моніторинг стану яєчників. За результатами дослідження, найбільш високу діагностичну цінність для СПКЯ має значення показників антимюллерового гормону (АМГ) і ультразвукові критерії синдрому – збільшення об’єму яєчників (>18 см³); збільшення площі яєчника (>7,9 см²); збільшення площі строми (>2,9 см²); число фолікулів 13 і більше, переважно 4 мм в діаметрі. Відмічено пряму взаємозалежність показників АМГ і віку пацієнток, а також початкового рівня фолікулостимулюючого гормону і кількості антральних фолікулів в яєчниках за показниками ультрасонографії. Вираженість метаболічних проявів при СПКЯ зумовлена зміною показників індексу маси тіла (>26 кг/м²) та співвідношення площі строми до площі яєчника (>0,4). Подальший аналіз взаємозв’язку особливостей ехографічної картини і гормонально-біохімічних маркерів СПКЯ дозволить прогнозувати ефективність терапії і відновлення фертильної функції у пацієнток. The polycystic ovary syndrome (PCOS) is the most widespread form of the endocrine pathology with a broad spectrum of diagnostic criteria. Analyzing the values of PCOS markers and their relations provides for improving diagnostics of this disease. This study covered 84 infertile women, aged 27,0±1,5, 63 of them had a diagnosed PCOS, and the rest 21 women composed the asymptomatic control group. For all the patients, a clinical evaluation was conducted which included the anthropometry data and body mass index (BMI), determination of levels of pituitary hormones, steroid hormones of ovarii and Anti Müllerian Hormone (AMH), as well as the ultrasonic examination of the ovaries. The major diagnostic parameters for PCOS are the AMH index and ultrasonic criteria of the syndrome, such as an increase of the volume of ovaries (>18 сm³); an increase of the ovary area of (>7,9 сm²); an increase of the stroma area (>2,9 сm²); the number of follicles being 13 and higher, with the predominant follicle diameter of 4 mm. Direct interrelation of AMH indexes and the patients’ age are registered, as well as the initial level of FSH and the count of antral follicles measured during the ultrasound examination. The metabolic disorders in patients with PCOS are predetermined by the change of the body mass index (>26 kg/m²) and the ratio of the stroma area to the ovary area (>0,4). A further analysis of the ultrasound data and hormonal and biochemical markers of PCOS can enable forecasting of the efficiency of therapeutic interventions and renewal of the patients’ fertile function. 2013 Article Повышение эффективности диагностики синдрома поликистозных яичников путем анализа ультразвуковых и клинико-лабораторных критериев / Ю.В. Онищенко, Н.Н. Рожковская // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 2, ч. 1 (62). — С. 177-180. — Бібліогр.: 8 назв. — рос. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76671 618.11-008.64 ru Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Russian |
| topic |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи |
| spellingShingle |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи Онищенко, Ю.В. Рожковская, Н.Н. Повышение эффективности диагностики синдрома поликистозных яичников путем анализа ультразвуковых и клинико-лабораторных критериев Таврический медико-биологический вестник |
| description |
Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) – найбільш поширена форма ендокринної патології з широким спектром діагностичних критеріїв. Аналіз цінності маркерів СПКЯ та їх кореляції дозволить удосконалити діагностику синдрому. Обстежено 84 пацієнтки фертильного віку (27,0±1,5 років) – 63 з діагностованим синдромом полікістозних яєчників і 21 хвора контрольної групи. Пацієнтам проведено клінічне обстеження з урахуванням даних антропометрії, індексу маси тіла (ІМТ), визначення показників гормонального профілю – зміст гіпофізарних, стероїдних гормонів яєчників і антимюллерового гормону (АМГ), а також ультразвуковий моніторинг стану яєчників. За результатами дослідження, найбільш високу діагностичну цінність для СПКЯ має значення показників антимюллерового гормону (АМГ) і ультразвукові критерії синдрому – збільшення об’єму яєчників (>18 см³); збільшення площі яєчника (>7,9 см²); збільшення площі строми (>2,9 см²); число фолікулів 13 і більше, переважно 4 мм в діаметрі. Відмічено пряму взаємозалежність показників АМГ і віку пацієнток, а також початкового рівня фолікулостимулюючого гормону і кількості антральних фолікулів в яєчниках за показниками ультрасонографії. Вираженість метаболічних проявів при СПКЯ зумовлена зміною показників індексу маси тіла (>26 кг/м²) та співвідношення площі строми до площі яєчника (>0,4). Подальший аналіз взаємозв’язку особливостей ехографічної картини і гормонально-біохімічних маркерів СПКЯ дозволить прогнозувати ефективність терапії і відновлення фертильної функції у пацієнток. |
| format |
Article |
| author |
Онищенко, Ю.В. Рожковская, Н.Н. |
| author_facet |
Онищенко, Ю.В. Рожковская, Н.Н. |
| author_sort |
Онищенко, Ю.В. |
| title |
Повышение эффективности диагностики синдрома поликистозных яичников путем анализа ультразвуковых и клинико-лабораторных критериев |
| title_short |
Повышение эффективности диагностики синдрома поликистозных яичников путем анализа ультразвуковых и клинико-лабораторных критериев |
| title_full |
Повышение эффективности диагностики синдрома поликистозных яичников путем анализа ультразвуковых и клинико-лабораторных критериев |
| title_fullStr |
Повышение эффективности диагностики синдрома поликистозных яичников путем анализа ультразвуковых и клинико-лабораторных критериев |
| title_full_unstemmed |
Повышение эффективности диагностики синдрома поликистозных яичников путем анализа ультразвуковых и клинико-лабораторных критериев |
| title_sort |
повышение эффективности диагностики синдрома поликистозных яичников путем анализа ультразвуковых и клинико-лабораторных критериев |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Оригинальные статьи |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76671 |
| citation_txt |
Повышение эффективности диагностики синдрома поликистозных яичников путем анализа ультразвуковых и клинико-лабораторных критериев / Ю.В. Онищенко, Н.Н. Рожковская // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 2, ч. 1 (62). — С. 177-180. — Бібліогр.: 8 назв. — рос. |
| series |
Таврический медико-биологический вестник |
| work_keys_str_mv |
AT oniŝenkoûv povyšenieéffektivnostidiagnostikisindromapolikistoznyhâičnikovputemanalizaulʹtrazvukovyhiklinikolaboratornyhkriteriev AT rožkovskaânn povyšenieéffektivnostidiagnostikisindromapolikistoznyhâičnikovputemanalizaulʹtrazvukovyhiklinikolaboratornyhkriteriev |
| first_indexed |
2025-07-06T01:04:35Z |
| last_indexed |
2025-07-06T01:04:35Z |
| _version_ |
1836857558336274432 |
| fulltext |
177
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
Синдром поликистозных яичников (СПКЯ) –
одна из наиболее распространённых эндокрино-
патий среди пациенток репродуктивного возраста.
В женской популяции СПКЯ в 5-14% случаев
УДК 618.11-008.64
© Ю. В. Онищенко, Н. Н. Рожковская, 2013.
ПОВЫШЕНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ ДИАГНОСТИКИ
СИНДРОМА ПОЛИКИСТОЗНЫХ ЯИЧНИКОВ ПУТЕМ АНАЛИЗА
УЛЬТРАЗВУКОВЫХ И КЛИНИКО-ЛАБОРАТОРНЫХ КРИТЕРИЕВ
Ю. В. Онищенко, Н. Н. Рожковская
Кафедра акушерства и гинекологии №1 (зав. – академик НАМН Украины, профессор В. Н. Запорожан), Одесский
национальный медицинский университет; 65082, Украина, г. Одесса, Валиховский переулок, 2; E-mail: office@odmu.edu.ua
IMPROVEMENT OF DIAGNOSTICS OF POLYCYSTIC OVARIAN SYNDROME BY THE ANALYSIS OF
ULTRASONIC AND CLINICAL-LABORATORY CRITERIA
Y. V. Onyshchenko, N. N. Rozhkovska
SUMMARY
The polycystic ovary syndrome (PCOS) is the most widespread form of the endocrine pathology with a broad
spectrum of diagnostic criteria. Analyzing the values of PCOS markers and their relations provides for improving
diagnostics of this disease.
This study covered 84 infertile women, aged 27,0±1,5, 63 of them had a diagnosed PCOS, and the
rest 21 women composed the asymptomatic control group. For all the patients, a clinical evaluation was
conducted which included the anthropometry data and body mass index (BMI), determination of levels of
pituitary hormones, steroid hormones of ovarii and Anti Müllerian Hormone (AMH), as well as the ultrasonic
examination of the ovaries.
The major diagnostic parameters for PCOS are the AMH index and ultrasonic criteria of the syndrome,
such as an increase of the volume of ovaries (>18 сm³); an increase of the ovary area of (>7,9 сm²); an
increase of the stroma area (>2,9 сm²); the number of follicles being 13 and higher, with the predominant follicle
diameter of 4 mm. Direct interrelation of AMH indexes and the patients’ age are registered, as well as the
initial level of FSH and the count of antral follicles measured during the ultrasound examination. The metabolic
disorders in patients with PCOS are predetermined by the change of the body mass index (>26 kg/m²) and
the ratio of the stroma area to the ovary area (>0,4). A further analysis of the ultrasound data and hormonal
and biochemical markers of PCOS can enable forecasting of the efficiency of therapeutic interventions and
renewal of the patients’ fertile function.
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІАГНОСТИКИ СИНДРОМУ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ ШЛЯХОМ
АНАЛІЗУ УЛЬТРАЗВУКОВИХ ТА КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНИХ КРИТЕРІЇВ
Ю. В. Онищенко, Н. М. Рожковська
РЕЗЮМЕ
Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) – найбільш поширена форма ендокринної патології з широким
спектром діагностичних критеріїв. Аналіз цінності маркерів СПКЯ та їх кореляції дозволить удосконалити
діагностику синдрому.
Обстежено 84 пацієнтки фертильного віку (27,0±1,5 років) – 63 з діагностованим синдромом полікістозних
яєчників і 21 хвора контрольної групи. Пацієнтам проведено клінічне обстеження з урахуванням даних
антропометрії, індексу маси тіла (ІМТ), визначення показників гормонального профілю – зміст гіпофізарних,
стероїдних гормонів яєчників і антимюллерового гормону (АМГ), а також ультразвуковий моніторинг стану яєчників.
За результатами дослідження, найбільш високу діагностичну цінність для СПКЯ має значення показників
антимюллерового гормону (АМГ) і ультразвукові критерії синдрому – збільшення об’єму яєчників (>18 см³);
збільшення площі яєчника (>7,9 см²); збільшення площі строми (>2,9 см²); число фолікулів 13 і більше,
переважно 4 мм в діаметрі. Відмічено пряму взаємозалежність показників АМГ і віку пацієнток, а також
початкового рівня фолікулостимулюючого гормону і кількості антральних фолікулів в яєчниках за показниками
ультрасонографії. Вираженість метаболічних проявів при СПКЯ зумовлена зміною показників індексу маси
тіла (>26 кг/м²) та співвідношення площі строми до площі яєчника (>0,4). Подальший аналіз взаємозв’язку
особливостей ехографічної картини і гормонально-біохімічних маркерів СПКЯ дозволить прогнозувати
ефективність терапії і відновлення фертильної функції у пацієнток.
Ключевые слова: синдром поликистозных яичников, ультразвуковая диагностика, антимюллеров
гормон, индекс массы тела.
является причиной хронической ановуляции и
бесплодия [4, 6, 8]. Гетерогенность и неспецифич-
ность проявлений синдрома, и многообразие его
клинических вариантов затрудняют диагностику
178
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №2, ч. 1 (62)
и своевременную терапию. Классическая форма
СПКЯ в виде синдрома Штейна-Левенталя, по
данным ретроспективного анализа, встречается
лишь в 10% случаев [4, 7, 8]. Аменорея и увели-
чение яичников при бимануальном исследовании
и ультразвуковой диагностике, как основные
симптомы СПКЯ, в 2/3 случаев сопровождаются
проявлениями гиперандрогении – кожные акне,
гирсутизм и в каждом втором случае метаболи-
ческими нарушениями – ожирением, нарушением
толерантности к глюкозе [1, 2]. Вопросы сво-
евременности и точности диагностики сегодня
выступают на первом месте, так как они предо-
пределяют дальнейшую тактику ведения таких
больных.
Развитие и внедрение исследований генетики,
иммуногистохимии, лабораторной диагностики,
а также усовершенствование инструментальных
методик позволило с новых позиций диагности-
ровать СПКЯ и улучшить качество терапии син-
дромальных проявлений. Существует ряд работ,
демонстрирующих высокую корреляцию между
эхографическим описанием и гистологическими
критериями СПКЯ [3, 5].
Цель нашего исследования – повышение эф-
фективности диагностики синдрома поликистозных
яичников путем анализа взаимосвязи особенностей
эхографической картины СПКЯ с характерными для
данной патологии гормонально-биохимическими
маркерами.
МАТЕРИАЛ И МЕТОДЫ
В исследовании принимали участие 63 пациент-
ки первичного приема поликлиники отделения ин-
вазивных методов диагностики и лечения Городской
клинической больницы № 9 им. проф. Минакова (г.
Одесса). Группу контроля составили 21 практиче-
ски здоровых женщин репродуктивного возраста с
нормальным овуляторным менструальным циклом.
Диагностика СПКЯ проводилась согласно критериям
ESHRE/ASRM при наличии одного из трех непол-
ных (неклассических) клинико-инструментальных
дуэтов:
1) сочетание гиперандрогении с морфоло-
гическими признаками СПКЯ, но на фоне регу-
лярных по ритму менструаций и ановуляторных
по незрелости фолликулов, т.е. ановуляторных
циклов;
2) сочетание менструальной дисфункции с
ультразвуковыми (УЗ) признаками поликистозных
яичников, но в отсутствие гиперандрогении – без-
гирсутная форма СПКЯ;
3) сочетание менструальной дисфункции с гипе-
рандрогенией, но в отсутствие типичной УЗ-картины
овариального поликистоза [8].
Всем пациенткам проведено клиническое
обследование, включающее определение индекса
массы тела (ИМТ), отношения объема талии (ОТ)
к объему бедер (ОБ), гирсутного числа по шкале
Ферримана и Голлвея. Лабораторная диагностика
синдрома включала анализ гормонального профи-
ля: содержание гипофизарных гормонов – люте-
инизирующего (ЛГ), фолликулостимулирующего
(ФСГ), тиреотропного (ТТГ), пролактина (ПРЛ);
стероидных гормонов – общего тестостерона (То),
свободного тестостерона (Тс), андростендиона
(Ас), дегидроэпиандостерона сульфата (ДГЭА-С),
эстрадиола (Е2) и прогестерона (П); антимюл-
лерового гормона (АМГ). Инструментальная
диагностика включала ультразвуковой мониторинг
состояния яичников с использованием трансва-
гинального и трансабдоминального конвексных
датчиков частотой 3,5 и 5 МГц по стандартной ме-
тодике на аппарате ALOKA SSD-1000. На ультра-
звуковом мониторинге были определены основные
критерии ультразвуковой диагностики синдрома
– объем яичников, общая площадь яичника, общая
площадь стромы и фолликулов, их соотношения,
числа и среднего диаметра антральных фолликулов
(С. Belosi et al., 2006). Диагностическую лапаро-
скопию проводили с использованием аппаратуры
«Karl Storz» (Германия).
Статистическая обработка проведена метода-
ми дисперсионного анализа с применением про-
граммного обеспечения Statistica 6.15 (StatSoft
Inc., США)
РЕЗУЛЬТАТЫ И ОБСУЖДЕНИЕ
В ходе исследования получены следующие дан-
ные: средний возраст пациенток составил 27,0±1,5
лет. Длительность бесплодия пациенток варьировала
4,0±2,0 года. Индекс массы тела был повышен у 45
(71%) пациенток – ИМТ=27,06±0,50 и у 18 (29%)
составил 24,03±0,80. Гормональный профиль па-
циенток основной и контрольной групп установил
основные критерии СПКЯ – повышенный уровень
ЛГ (12,3±0,4 мМЕ/л) и находящийся с ним в прямой
пропорциональности индекс ЛГ/ФСГ (2,3±1,9).
Гиперандрогения, как симптом СПКЯ, проявилась
повышенным уровнем Тс (5,3±0,4 пг/мл), Ас (2,8±1,5
нг/мл) и ДГЭА-С (2,32±0,10 мкг/мл) в основной
группе.
По итогам анализа показателей в обеих груп-
пах уровни АМГ в группе с СПКЯ достоверно
превышали таковые в группе контроля (табл.
1). При этом наблюдалась тесная взаимосвязь
показателей АМГ и возраста пациенток, а также
исходного уровня ФСГ и количества антраль-
ных фолликулов в яичниках на ультразвуковой
картине. Высокие цифры АМГ наряду с повы-
шением числа антральных фолликулов по дан-
ным ультразвукового исследования и снижением
концентрации ФСГ – основные признаки СПКЯ
у пациенток (табл. 1).
179
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
Таблица 1
Состояние овариального резерва у обследованных женщин
Показатель Группа с СПКЯ (n=63) Группа контроля (n=21)
Возраст пациенток (лет) 27,0±1,5 26,0±2,0
АМГ (нг/мл) 8,30±0,52* 5,30±0,31
Количество антральных фолликулов в
яичнике
18,0±0,5* 13,0±0,2
Концентрация ФСГ (МЕ/л) 5,3±0,4* 6,4±0,2
Примечание: * – различия между группами статистически значимы (p<0,05).
В результате анализа данных исследований в
группе пациенток с СПКЯ обнаружено достоверное
увеличение объема яичников, площади яичников
и площади стромы, суммарной площади и числа
фолликулов по сравнению с группой контроля.
Определены основные ультразвуковые показатели
нормального яичника – объем яичника <8 см3, число
антральных фолликулов – < 7 (рис. 1).
При анализе данных ультразвуковой диагно-
стики и показателей ИМТ отмечено, что в группе с
СПКЯ из 45 больных с повышенным ИМТ наблюда-
ется периферическое расположение фолликулов по
отношению к гиперэхогенной центральной строме в
каждом втором случае, в то время как у 18 пациен-
ток с нормальными показателями ИМТ и в группе
контроля расположение фолликулов в большинстве
случаев центральное.
ВЫВОДЫ
1. Таким образом, наиболее прогностически
значимым в диагностике пациенток с СПКЯ будет
Рис. 1. Ультрасонографическая семиотика СПКЯ.
повышение показателя АМГ на фоне ультразвуковой
картины в виде: увеличения объема яичников (>18
см³); увеличения площади яичника (>7,9 см²); увели-
чения площади стромы (>2,9 см²); числа фолликулов
13 и более с преобладанием 4 мм в диаметре.
2. Степень выраженности метаболических сим-
птомов у пациенток с СПКЯ определяет показатель
ИМТ>26 кг/м2 и соотношение площади стромы к
площади яичника более 0,4.
3. Перспективы дальнейших исследований
связаны с разработкой прогностической модели
реализации фертильной функции у женщин с СПКЯ.
180
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №2, ч. 1 (62)
ЛИТЕРАТУРА
1. Ганжий І. Ю. Стан репродуктивного
здоров’я у жінок з синдромом полікістозних
яєчників / І. Ю. Ганжий // Здоровье женщины. –
2012. – № 2. – С. 157–159.
2. Запорожан В. М. Зв›язок низького рівня
відповіді на стимуляцію овуляції у пацієнток з син-
дромом полікістозних яєчників із функціональним
генетичним поліморфізмом / В. М. Запорожан,
О. М. Борис // Медико-соціальні проблеми сім›ї. –
2011. – Т. 16, № 3. – С. 35–39.
3. Кузьмина С. А. Возможности эхографиче-
ской диагностики синдрома овариальной гипе-
рандрогении / С. А. Кузьмина, С. И. Зудикова //
Ультразвуковая и функциональная диагностика.
– 2001. – № 2. – С. 34–38.
4. Назаренко Т. А. Синдром поликистозных яич-
ников / Т. А. Назаренко. – М. : МЕДпресс-информ,
2005. – 207 с.
5. Implications of ultrasonically diagnosed polycystic
ovaries. I. Correlations with basal hormonal profiles /
А. Abdel Gadir, М. S. Khatim, R. S. Mowafi [et al.] //
Hum. Reprod. – 1992. – Vol. 7. – P. 453–457.
6. Loewit K. Sexual medizin / Kurt Loewit. – Berlin
: Urban&Fischer, 2005. – 432 s.
7. Teede H. Polycystic ovary syndrome: a complex
condition with psychological, reproductive and
metabolic manifestations that impact sonhealthacross
the lifespan / H. Teede, A. Deeks, L. Moran // BMC
Med. – 2010 – Vol. 8 – P. 41.
8. Phenotype and Metabolic Disorders in Polycystic
Ovary Syndrome/ Olgierd Głuszak, Urszula Stopińska-
Głuszak, Piotr Glinicki [et al.] // ISRN Endocrinol. –
2012. – Vol. 2012. – P. 569862.
|