Гігієнічна оцінка морського середовища в районі Одеської затоки

Гігієнічна оцінка морського середовища в районі Одеської затоки

Целью исследования была гигиеническая оценка морской среды в зонах рекреационного водопользования Одесского залива. Установлено, что морская среда подлежит интенсивному антропогенному загрязнению, преимущественно за счет канализационных стоков г. Одессы. Основным фактором, влияющим на уровень загряз...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2013
Автор: Левковська, В.Ю.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2013
Назва видання:Таврический медико-биологический вестник
Теми:
Оригинальные статьи
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76730
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Гігієнічна оцінка морського середовища в районі Одеської затоки / В.Ю. Левковська // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 4 (64). — С. 99-102. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-76730
record_format dspace
spelling irk-123456789-767302015-02-13T03:02:12Z Гігієнічна оцінка морського середовища в районі Одеської затоки Левковська, В.Ю. Оригинальные статьи Целью исследования была гигиеническая оценка морской среды в зонах рекреационного водопользования Одесского залива. Установлено, что морская среда подлежит интенсивному антропогенному загрязнению, преимущественно за счет канализационных стоков г. Одессы. Основным фактором, влияющим на уровень загрязнения морской среды в зонах рекреационного водопользования Одесского залива, была близость к местам выпуска сточных вод. Северные участки прибрежной полосы Одесского залива (пляж ДОЦ «Молодая гвардия») отличаются меньшим уровнем загрязнения, что связано с их отдалённостью от потенциальных источников поступления в морскую среду основных полютантов. Результаты проведенных исследований показывают целесообразность внедрения социально-гигиенического мониторинга состояния эколого-гигиенической безопасности при рекреационном водопользовании. The research goal was the hygienic evaluation of the marine environment in the zones of recreation within the Odessa harbour. It has been istablished that the marine environment is affected by intensive anthropogenic pollution, mainly by the sewage water from the city of Odessa. The major factor influencing the pollution level of the marine environment in the zones of recreation within the Odessa harbour is proximity to the sewage water outlets. The northern districts of the coastal area of the Odessa harbour has a lower level of pollution since they are more distant from the potential sources of sea pollution. The research results demonstrate the expediency to implement socio-hygienic monitoring of the ecological and hygienic safety in the recreational waters. 2013 Article Гігієнічна оцінка морського середовища в районі Одеської затоки / В.Ю. Левковська // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 4 (64). — С. 99-102. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76730 613.11:612.6+614.87 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Оригинальные статьи
Оригинальные статьи
spellingShingle Оригинальные статьи
Оригинальные статьи
Левковська, В.Ю.
Гігієнічна оцінка морського середовища в районі Одеської затоки
Таврический медико-биологический вестник
description Целью исследования была гигиеническая оценка морской среды в зонах рекреационного водопользования Одесского залива. Установлено, что морская среда подлежит интенсивному антропогенному загрязнению, преимущественно за счет канализационных стоков г. Одессы. Основным фактором, влияющим на уровень загрязнения морской среды в зонах рекреационного водопользования Одесского залива, была близость к местам выпуска сточных вод. Северные участки прибрежной полосы Одесского залива (пляж ДОЦ «Молодая гвардия») отличаются меньшим уровнем загрязнения, что связано с их отдалённостью от потенциальных источников поступления в морскую среду основных полютантов. Результаты проведенных исследований показывают целесообразность внедрения социально-гигиенического мониторинга состояния эколого-гигиенической безопасности при рекреационном водопользовании.
format Article
author Левковська, В.Ю.
author_facet Левковська, В.Ю.
author_sort Левковська, В.Ю.
title Гігієнічна оцінка морського середовища в районі Одеської затоки
title_short Гігієнічна оцінка морського середовища в районі Одеської затоки
title_full Гігієнічна оцінка морського середовища в районі Одеської затоки
title_fullStr Гігієнічна оцінка морського середовища в районі Одеської затоки
title_full_unstemmed Гігієнічна оцінка морського середовища в районі Одеської затоки
title_sort гігієнічна оцінка морського середовища в районі одеської затоки
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate 2013
topic_facet Оригинальные статьи
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76730
citation_txt Гігієнічна оцінка морського середовища в районі Одеської затоки / В.Ю. Левковська // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 4 (64). — С. 99-102. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series Таврический медико-биологический вестник
work_keys_str_mv AT levkovsʹkavû gígíêníčnaocínkamorsʹkogoseredoviŝavrajoníodesʹkoízatoki
first_indexed 2025-07-06T01:07:08Z
last_indexed 2025-07-06T01:07:08Z
_version_ 1836857718275571712
fulltext 99 О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И УДК 613.11:612.6+614.87 © В.Ю. Левковська, 2013. ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА МОРСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА В РАЙОНІ ОДЕСЬКОЇ ЗАТОКИ В.Ю. Левковська Кафедра гігієни та медичної екології (зав. кафедрою – доц. Л.Г.Засипка ), Одеський національний медичний університет, м. Одеса. HYGIENIC EVALUATION OF MARINE ENVIRONMENT IN THE REGION OF ODESSA HARBOUR V.Y. Levkovska SUMMARY The research goal was the hygienic evaluation of the marine environment in the zones of recreation within the Odessa harbour. It has been istablished that the marine environment is affected by intensive anthropogenic pollution, mainly by the sewage water from the city of Odessa. The major factor influencing the pollution level of the marine environment in the zones of recreation within the Odessa harbour is proximity to the sewage water outlets. The northern districts of the coastal area of the Odessa harbour has a lower level of pollution since they are more distant from the potential sources of sea pollution. The research results demonstrate the expediency to implement socio-hygienic monitoring of the ecological and hygienic safety in the recreational waters. ГИГИЕНИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА МОРСКОЙ СРЕДЫ В РАЙОНЕ ОДЕССКОГО ЗАЛИВА В.Ю. Левковская РЕЗЮМЕ Целью исследования была гигиеническая оценка морской среды в зонах рекреационного водопользования Одесского залива. Установлено, что морская среда подлежит интенсивному антропогенному загрязнению, преимущественно за счет канализационных стоков г. Одессы. Основным фактором, влияющим на уровень загрязнения морской среды в зонах рекреационного водопользования Одесского залива, была близость к местам выпуска сточных вод. Северные участки прибрежной полосы Одесского залива (пляж ДОЦ «Молодая гвардия») отличаются меньшим уровнем загрязнения, что связано с их отдалённостью от потенциальных источников поступления в морскую среду основных полютантов. Результаты проведенных исследований показывают целесообразность внедрения социально- гигиенического мониторинга состояния эколого-гигиенической безопасности при рекреационном водопользовании. Ключові слова: морська середа, гігієна рекреаційних зон, профілактична медицина. Негативні зміни в стані здоров’я населення, що спостерігаються в Україні, нерідко вимагають зас- тосування сучасних оздоровчих програм, в т.ч. по- в’язаних з перебуванням в кліматично сприятливих зонах. Загальновідомим є той факт, що одним з най- могутніших інструментів оздоровлення дітей і підлітків є використовування санаторно-курортних чинників [1]. З усіх східноєвропейських країн Ук- раїна найбільш багата курортними ресурсами, як кліматичними, так і бальнеологічними [2]. Не є вик- люченням і Північно-Західне Причорномор’я, де впродовж десятиліть склалася розгорнена мережа рекреаційно-профілактичних, реабілітаційних і ліку- вальних курортів [3], зокрема спеціалізованих на оздоровленні дітей і підлітків (ДОЦ «Молода гвар- дія», санаторії «Біла акація», «Зелена гірка», «Хад- жибей» і ін.). Щороку в спеціалізованих санаторно- курортних і рекреаційно-профілактичних установах Одеської області оздоровляється 150000 дітей і підлітків, зокрема проживаючих в несприятливих умовах [3]. Великий фактичний матеріал, який на сьогодні мають гігієністи щодо можливості негативного впливу антропогенно зміненого морського середо- вища на стан здоров’я як населення, яке постійно проживає у приморських містах, так і рекреантів з інших регіонів, які прибули для відпочинку на об- межений термін часу, свідчить про те що погіршен- ня санітарного стану морського узбережжя викли- кає суттєве загострення загальної епідемічної обста- новки, підвищує вірогідність захворювання людей [4, 5]. При цьому у якості основних джерел забруд- нення морського середовища виступають стічні води великих приморських міст [4, 6, 7], судоходство та робота морських портів, розташованих у безпосе- редній близькості до сельбищної зони припортових міст [7, 8]; днопоглиблювальні роботи [9] тощо. Слід зазначити, що більшість з цитованих вище джерел опубліковані за матеріалами досліджень 80-х років минулого сторіччя, тобто опис рівня еколого- гігієнічної безпеки в районах морського водокорис- тування населення не відповідає сучасному стану проблеми. Дотепер у доступній літературі відсутні відомості про сучасний стан та еколого-гігієнічні 100 ТА В Р И Ч ЕС К И Й М Е Д И КО - Б И ОЛ О Г И Ч Е С К И Й В Е С Т Н И К2013, том 16, №4 (64) характеристики окремих ділянок морського узбе- режжя Одеської затоки, у зв’язку з цим ускладнюєть- ся розробка перспективних планів розвитку курорт- ної зони та, зокрема її ландшафтно-географічного проектування. Відсутність чіткої інформації про найбільш сприятливі за умовами оздоровлення ділянки ускладнює організацію відпочинку дитячо- го населення, медичної реабілітації диспансерної групи хворих. У звязку з вищевикладеним метою досліджен- ня була обрана оцінка морського середовища в рай- оні Одеської затоки. Для досягнення визначеної мети були обрані наступні завдання дослідження: · провести оцінку рівня антропогенного заб- руднення морського середовища в зонах рекреацій- ного водокористування Одеської затоки; · визначити роль різних чинників, що вплива- ють на рівень забруднення морського середовища в зонах рекреаційного водокористування Одеської за- токи; · провести порівняльний аналіз якості рекреа- ційних ресурсів узбережжя Одеської затоки. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ Дослідження проведене в 2010-2013 на узбе- режжі Одеської затоки. Проведений аналіз еколого- гігієнічної ситуації що склалася на різних пляжах м. Одеси, розташованих у північній, північно- західній та південно-західній частині затоки, які використовуються для організованого (відпочиваючі санаторіїв, будинків та баз відпочинку, оздоровчих центрів), так і для неорганізованого відпочинку і оздоровлення. Для визначення ділянок прибережної смуги з оптимальними еколого-гігієнічними харак- теристиками нами проводилося дослідження якості морської води на пляжах Чорноморка, пляжу дитя- чого санаторію «Зелена гірка» (дача Ковалевсько- го), «Золотий берег» (16 станція Великого Фонта- ну), пляжу «Курортний» на 13-й станції Великого Фонтану, пляжу Лузанівка та пляжу дитячого оздо- ровчого центру «Молода гвардія». З метою оцінки умов перебування відпочиваю- чих проводився моніторинг якості морської води, пляжного матеріалу, повітряного середовища. Сан- ітарно-хімічні дослідження стану морського сере- довища проводилися за показниками: солоності, вмісту амонійного азоту, розчиненого кисню (метод Вінклера), біохімічного споживання кисню за 5 діб (БСК5) [10], вмісту завислих речовин. Дослідження основних санітарно-мікробіологічних характерис- тик (загального мікробного обсіменіння морської води, вмісту ЛПКП) морської води проводилися без- посередньо у зоні купання (3-5 м від берега) та на відстані 50 м від берегу (відкрите море), при чому оцінювалися показники як у поверхневих, так і у глибоких шарах води. Додатково оцінювали стан пляжного матеріалу. Відібрані проби досліджували- ся на зміст ЛПКП, золотистого стафілокока, умов- но-патогенної і патогенної мікрофлори. Додатково відбиралися проби пляжного матеріалу в прибійній зоні і на відстані 3-5 м від урізу води. Проби води на санітарно-хімічні і мікробіологічні показники, відби- ралися відповідно до графіків відбору проб: перед відкриттям сезону – 2 рази на місяць і протягом ку- пального сезону – щотижня. Час доставки проб в лабораторію не перевищував 2 години. Додатково оцінювали температуру повітря та морської води, проводили аналіз метеорологічної ситуації за дани- ми обласного метеобюро. Загальна кількість проб морської води склала 1368, пляжного матерілу – 214. Виконано 272 вимірювання мікрокліматичних пара- метрів (температури, вологості, швидкості руху по- вітря) у зоні відпочинку. Статистичний аналіз одержаних даних прово- дився методом однофакторного дисперсійного ана- лізу (ANOVA) з використанням пакету статистичних програм Statistica 7.0. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ Одеська затока розташована між мисом Ланже- рон та мисом Північний Одеський. Західний та північно-західний береги затоки є низькими, а північний – високий та кручастий. Північно-захід- на частина затоки має глибини менше 10 м, півден- но-західна частина є глибоководною, що дозволяє використовувати її для підходу морських суден. У південно-західній частині Одеської затоки розташо- ваний Одеський морський порт, який є одним з най- потужніших в Україні. Південна частина затоки ви- користовується виключно для рекреаційних потреб. За станом на 01.02.2013 р., основними джере- лами забруднення прибережної смуги для Одеської затоки є випуски стічних вод СБО «Північна» та «Південна», скидання незнезаражених ливневих вод, очищених промислових стоків від нафтопереробно- го заводу «Лукойл», ТЕЦ, нафтобази «Ексімнафтоп- родукт», кабельного заводу, тощо. Всього є 8 ви- пусків стічних вод промпідприємств, які здійсню- ються у 20-30 м від урізу води, та зосереджені у північній частині затоки (районі Пересипу). Внасл- ідок недостатньої пропускної здатності колекторів в районі Пересипу щодня в акваторію скидається по зливовідводам до 20 тис м3 стічних вод міста. В районі Чорноморки (Люстдорф) прибережна смуга забруднюється господарчо-фекальними стічними водами протитуберкульозного санаторія ім. Іванова. Скидання стічних вод від цього об’єкту відбувається на відстані 150 м від урізу води після попередньої механічної очистки та знезараження. Пляжна смуга Чорноморки в останні роки зазнала суттєвого розмивання, що пов’язано з незадовіль- ним технічним станом берегоукріпних споруд. Не- задовільний технічний стан КНС-8 в районі Аркадії та КНС-10а (Лузанівка) до останнього часу неодно- разово був причиною значного забруднення морсь- 101 О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И Таблиця 1 Показники забруднення морської води в районі різних ділянок узбережжя Одеської затоки Показник Чорноморка «Зелена гірка» 16-а станція Великого Фонтану 13 станція Великого Фонтану Лузанівка Дитячий оздоровчий центр «Молода гвардія» 1 2 3 4 5 6 7 Прозорість, см 29,40,2 29,20,2 28,00,2 30,00,2 30,30,1 30,30,1 Аміак, мг/л 0,180,02 0,260,03 0,280,04 0,160,01 0,120,01 0,110,03 Нітрити, мг/л 0,0040,0002 0,0020,0002 0,0030,0002 0,0010,0003 0,0010,0002 0,0010,002 Окислюваність, мг О2/л 2,370,09 2,230,07 2,240,09 2,210,11 2,180,07 2,160,07 БСК5 мг О2/л 1,990,14 2,710,14 2,700,13 1,890,12 1,910,14 1,900,20 ЗМО, КУО/мл 49095 120095 160095 47095 550100 47092 E.coli 110095 150095 150095 150095 95095 915136 кого середовища та прилеглої прибережної смуги. Крім того, несприятливий вплив на стан морського середовища чинить неорганізований теригенний стік в районах селищ Фонтанка та Крижанівка, які зна- ходяться у безпосередній близькості до пляжу дитя- чого оздоровчого центру «Молода гвардія». Клімат регіону – помірно континентальний, по- рівняно сухий [3]. Кількість сонячних днів протя- гом року перевищує 290. Зима коротка і м’яка з се- редньою температурою біля 0 °С. Сніг і температу- ри нижчі -10 °С спостерігаються рідко. Літо трива- ле і жарке, середня температура близько 25 °С. Не- рідкими є температури вищі 35 °С. Як видно з таблиці 1, прозорість морської води менше 30 см відзначалася лише в районі дачі Кова- левського пляжу «Зелена гірка», Чорноморки та 16- ї станції Великого Фонтану. При цьому мінімальні значення прозорості були близькими 25 см та 26 см. Найбільш стабільною і високою була прозорість морської води в районі 13-ї станції Великого Фон- тану, пляжів Лузановка та дитячого оздоровчого цен- тру «Молода гвардія». Це може пояснюватися їх віддаленістю від місць скидання стічних вод та гідрологічними особливостями Одеської затоки, зок- рема напрямком течій. Сила впливу фактора віддаленості скидання стічних вод на різноманітність показників прозо- рості морської води складала 0,12, в генеральній су- купності ця сила може змінюватися у межах 0,05-0,19. Таким чином сила впливу інших факторів, в т.ч. впли- ву морських течій, наявності берегоукріпних споруд, особливостей рельєфу прибережної смуги складає біля 0,88, що вимагає урахування наявності цих фак- торів при плануванні заходів з ланшафтно-географі- чного переутворення та створення рекреаційних по- тужностей і їх приоритетного розвитку. Одномоментні визначення амонійних сполук в районах рекреаційного водокористування (табл. 1) виявили, що вміст їх у морській воді має суттєві ко- ливання – від 0,01 мг/л до 0,86 мг/л. Слід відзначити, що найбільші значення були одержані на ділянках узбережжя які є близько розташованими до місць скидання стічних вод, зокрема пляжі дачи Ковалевсь- кого, Чорноморки та 16-ї станції Великого Фонтану. Віддаленість від місця скидання стічних вод впливала на вміст аміаку у морській воді з силою 0,1 (довірчий інтервал 0,03-0,17), при чому найбільш потужним цей фактор був в районі пляжів 16-ї станції Великого Фонтану і Чорноморки. Подібні за- кономірності були встановлені і у відношенні нітритів, вміст яких також залежав від віддаленості прибережної території рекреаційного призначення від основних джерел локального забруднення морсь- кого середовища. Сила впливу цього фактору ста- новила для пляжів південної частини Одеської за- токи 0,11 (0,02-0,19), а для пляжів північної части- ни – 0,10 (0,3-0,17). За показником окислюваності суттєві відмінності між різними ділянками узбережжя Одеської затоки були відсутні, проте спостерігаєть- ся тенденція до зменшення значень цього показни- ка в північних районах затоки (пляжі Лузановка та дитячого оздоровчого центру «Молода гвардія». Високою різноманітністю відрізнявся показни- ки БСК5. Так, в районі пляжу 13-ї станції Великого Фонтану він коливався у межах 0,3-3,97 мг О2/л, в районі пляжів дачи Ковалевського та Чорноморки в межах 1,11-2,83 мг О2/л, а на пляжі ДОЦ «Молода 102 ТА В Р И Ч ЕС К И Й М Е Д И КО - Б И ОЛ О Г И Ч Е С К И Й В Е С Т Н И К2013, том 16, №4 (64) гвардія» від 0,3 до 2,2 мг О2/л. Значною амплітудою коливань значень характеризувалися також показни- ки ЗМО та ЛПКП, при чому рівні мікробного об- сіменіння були найбільш високими в акваторії пляжів близько розташованих до місць скидання міських каналізаційних стоків (пляжі 16-ї станції Великого Фонтану, дачи Ковалевського та Чорно- морки). При цьому навіть на відстані 3-3,5 км від місця скидання стічних вод спостерігалося суттєве погіршення еколого-гігієнічної ситуації та рекреац- ійної якості прибережної смуги моря. ВИСНОВКИ 1. Морське середовище в зонах рекреаційного водокористування Одеської затоки підлягає інтен- сивному антропогенному забрудненню, переважно за рахунок каналізаційних стоків м. Одеси; 2. Віддаленість від місця скидання стічних вод суттєво впливає на рівень маркерів забруднення у морській воді (f=0,1, довірчий інтервал 0,03-0,17), тобто основним чинником, що впливає на рівень забруднення морського середовища в зонах рекреа- ційного водокористування Одеської затоки є близькість до місць випуску стічних вод; 3. Результати проведених досліджень показують доцільність впровадження соціально-гігієнічного моніторингу стану еколого-гігієнічної безпеки при рекреаційному водокористуванні. ЛІТЕРАТУРА 1.ДсанПіН 5.5.5.23-99 від 26.04.1999 N 23 Дер- жавні санітарні правила і норми «Улаштування, ут- римання і організація режиму діяльності дитячих оздоровчих закладів» К., 2000 – 36 с. 2. Курорти України. Минуле та сучасне. Санатор- но-курортні заклади ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» / М.В. Лобода (голов.ред.). — К.: ТАМЕД, 2002. – 304 с. 3. Єлозіна О.М. Ефективність використання рек- реаційних ресурсів (на прикладі Одеської області): Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.08.01 / Інститут проблем ринку та економіко-екологічних дослід- жень. – О., 1996. – 18 с. 4. Корчак Г.І., Григор’єва Л.В. Формування та досягнення санітарної мікробіології // Довкілля та здоров’я. – 2001. – № 3 (18). – С. 41-42. 5. Лоранский Д.Н., Раскин Б.М., Алфимов Н.Н. Са- нитарная охрана моря. – М.: Медицина, 1975. – 165 с. 6. Надворный Н.Н. Гигиенические основы са- нитарной охраны прибрежной полосы морей при их комплексном использовании: Автореф. дис. д. мед. наук. – Киев, 1985. – 32 с. 7. Надворный Н.Н., Колоденко В.А., Засыпка Л.И. Эколого-гигиеническая оценка морских вод. – Одесса, 1994. – 181 с. 8. Санітарно-гігієнічний стан і рекреаційні власти- вості північно-західної частини Чорного моря / В.О. Колоденко, М.М. Надворний, П.С. Ніков, Ю.С. Руден- ко // Одеський медичний журнал. - 2002. – № 3 – С. 93-96. 9. Karydis M. Marine water quality monitoring: A review. / Karydis M, Kitsiou D. // Mar Pollut Bull. 2013 – Vol. 30 – P. 25-29. 10. Valutazione dell’inquinamento virologico e batteriologico per il biomonitoraggio delle acque costiere. / De Donno A., Liaci D., Bagordo F. [et al.] // Igiena Sanita Pubblica. 2005 – Vol. 61(6) – P. 585-600.

Схожі ресурси