Кардіоциркуляторні розлади у хворих похилого віку з хронічною серцевою недостатністю і кардіоренальним синдромом
Доказано, что кардиоренальный синдром (КРС) является фактором риска тяжести диастолической дисфункции левого желудочка у больных с хронической сердечной недостаточностью (ХСН). Определена диагностическая ценность NТ-pro BNP в развитии кардиоциркуляторных расстройств у больных с ХСН и КРС. Маркером т...
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2013
|
| Schriftenreihe: | Таврический медико-биологический вестник |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76746 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Кардіоциркуляторні розлади у хворих похилого віку з хронічною серцевою недостатністю і кардіоренальним синдромом / С.О. Шейко // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 4 (64). — С. 147-150. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-76746 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-767462015-02-13T03:02:46Z Кардіоциркуляторні розлади у хворих похилого віку з хронічною серцевою недостатністю і кардіоренальним синдромом Шейко, С.О. Оригинальные статьи Доказано, что кардиоренальный синдром (КРС) является фактором риска тяжести диастолической дисфункции левого желудочка у больных с хронической сердечной недостаточностью (ХСН). Определена диагностическая ценность NТ-pro BNP в развитии кардиоциркуляторных расстройств у больных с ХСН и КРС. Маркером тяжёлых нарушений диастолической функции (псевдонормального и рестриктивного типа) у больных пожилого возраста с сохранённой фракцией выброса левого желудочка ІІІ-ІV функционального класса ХСН и КРС является индекс систолической способности миокарда. It has been established that the cardio-renal syndrome (CRS) is a risk factor of severe diastolic disorders in patients with chronic heart failure (CHF). NТ-pro BNP in patients with CHF and CRS is an early marker of cardio-circulatory disorders. The index of systolic capability of myocardium is a marker of severe disorders of the diastolic function (of the pseudo-normal type and the restrictive one) of the left ventricle in elderly patients with preserved ejection fraction of ІІІ-ІV functional class of CHF and CRS. 2013 Article Кардіоциркуляторні розлади у хворих похилого віку з хронічною серцевою недостатністю і кардіоренальним синдромом / С.О. Шейко // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 4 (64). — С. 147-150. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76746 616.12-008.46-036.1:616.61-053.9 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи |
| spellingShingle |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи Шейко, С.О. Кардіоциркуляторні розлади у хворих похилого віку з хронічною серцевою недостатністю і кардіоренальним синдромом Таврический медико-биологический вестник |
| description |
Доказано, что кардиоренальный синдром (КРС) является фактором риска тяжести диастолической дисфункции левого желудочка у больных с хронической сердечной недостаточностью (ХСН). Определена диагностическая ценность NТ-pro BNP в развитии кардиоциркуляторных расстройств у больных с ХСН и КРС. Маркером тяжёлых нарушений диастолической функции (псевдонормального и рестриктивного типа) у больных пожилого возраста с сохранённой фракцией выброса левого желудочка ІІІ-ІV функционального класса ХСН и КРС является индекс систолической способности миокарда. |
| format |
Article |
| author |
Шейко, С.О. |
| author_facet |
Шейко, С.О. |
| author_sort |
Шейко, С.О. |
| title |
Кардіоциркуляторні розлади у хворих похилого віку з хронічною серцевою недостатністю і кардіоренальним синдромом |
| title_short |
Кардіоциркуляторні розлади у хворих похилого віку з хронічною серцевою недостатністю і кардіоренальним синдромом |
| title_full |
Кардіоциркуляторні розлади у хворих похилого віку з хронічною серцевою недостатністю і кардіоренальним синдромом |
| title_fullStr |
Кардіоциркуляторні розлади у хворих похилого віку з хронічною серцевою недостатністю і кардіоренальним синдромом |
| title_full_unstemmed |
Кардіоциркуляторні розлади у хворих похилого віку з хронічною серцевою недостатністю і кардіоренальним синдромом |
| title_sort |
кардіоциркуляторні розлади у хворих похилого віку з хронічною серцевою недостатністю і кардіоренальним синдромом |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Оригинальные статьи |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76746 |
| citation_txt |
Кардіоциркуляторні розлади у хворих похилого віку з хронічною серцевою недостатністю і кардіоренальним синдромом / С.О. Шейко // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 4 (64). — С. 147-150. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| series |
Таврический медико-биологический вестник |
| work_keys_str_mv |
AT šejkoso kardíocirkulâtornírozladiuhvorihpohilogovíkuzhroníčnoûsercevoûnedostatnístûíkardíorenalʹnimsindromom |
| first_indexed |
2025-07-06T01:11:32Z |
| last_indexed |
2025-07-06T01:11:32Z |
| _version_ |
1836857995305156608 |
| fulltext |
147
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
УДК 616.12-008.46-036.1:616.61-053.9
© С.О. Шейко, 2013.
КАРДІОЦИРКУЛЯТОРНІ РОЗЛАДИ У ХВОРИХ ПОХИЛОГО ВІКУ
З ХРОНІЧНОЮ СЕРЦЕВОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ І КАРДІОРЕНАЛЬ-
НИМ СИНДРОМОМ
С.О. Шейко
Кафердра терапії, кардіології і сімейної медицини ФПО (зав. кафедрою – проф. В.А. Потабашній), Державний заклад
«Дніпропетровська медична академія», м. Дніпропетровськ.
CARDIO-CIRCULATORY DISORDERS OF ELDERLY PATIENTS WITH CHRONIC HEART FAILURE
AND CARDIO-RENAL SYNDROME
S.O. Sheiko
SUMMARY
It has been established that the cardio-renal syndrome (CRS) is a risk factor of severe diastolic disorders
in patients with chronic heart failure (CHF). NТ-pro BNP in patients with CHF and CRS is an early marker of
cardio-circulatory disorders. The index of systolic capability of myocardium is a marker of severe disorders of
the diastolic function (of the pseudo-normal type and the restrictive one) of the left ventricle in elderly patients
with preserved ejection fraction of ІІІ-ІV functional class of CHF and CRS.
КАРДИОЦИРКУЛЯТОРНЫЕ РАССТРОЙСТВА У БОЛЬНЫХ ПОЖИЛОГО ВОЗРАСТА С
ХРОНИЧЕСКОЙ СЕРДЕЧНОЙ НЕДОСТАТОЧНОСТЬЮ И КАРДИОРЕНАЛЬНЫМ СИНДРОМОМ
С.А. Шейко
РЕЗЮМЕ
Доказано, что кардиоренальный синдром (КРС) является фактором риска тяжести диастолической
дисфункции левого желудочка у больных с хронической сердечной недостаточностью (ХСН). Определена
диагностическая ценность NТ-pro BNP в развитии кардиоциркуляторных расстройств у больных с ХСН и
КРС. Маркером тяжёлых нарушений диастолической функции (псевдонормального и рестриктивного типа)
у больных пожилого возраста с сохранённой фракцией выброса левого желудочка ІІІ-ІV функционального
класса ХСН и КРС является индекс систолической способности миокарда.
Ключові слова: хронічна серцева недостатність, кардіоренальний синдром, кардіоциркуляторні
розлади.
Хронічна серцева недостатність (ХСН) є меди-
ко-соціальною проблемою, яка суттєво впливає на
структуру захворюваності і смертності в економіч-
но розвинутих країнах [1, 2, 3, 5, 6]. В розрізі цієї
проблеми на сьогоднішній день відзначено великі
здобутки. Зокрема, значні спіхи досягнуті у вивченні
неактивного N-термінального натрійуретичного пеп-
тиду (NT-pro BNP). Переконливо доведено, що
підвищення концентрації NT-pro BNP безсумнівно
свідчать про наявність у пацієнта серцевої недостат-
ності (СН) [11, 12]. В той же час, цей високочутли-
вий метод дозволяє в амбулаторних умовах у хворо-
го із задишкою неясної етіології виключити діагноз
СН [10]. Визначення NT-pro BNP застосовується
також для підвищення ефективності прогнозування
ступенів серцево-судинного ризику у хворих з гос-
трими і хронічними формами ішемічної хвороби
серця [11, 13]. Доведено, що концентрація NT-pro
BNP в плазмі чітко асоційована з функціональним
класом (ФК) СН [8, 14]. NT-pro BNP є не тільки важ-
ливим діагностичним маркером СН, а й динамічним
критерієм оцінки клініко-функціонального стану
пацієнтів з ХСН під час лікування [13, 14]. Однією з
найскладніших проблем, яка виникає при ХСН, є
порушення кардіоренальних взаємовідносин з фор-
муванням кардіоренального синдрому (КРС) [9].
Сформувалась уява про існування потенційної асо-
ціації між міокардіальною і нирковою функціями,
порушення яких сприяють взаємному прогресуван-
ню з формуванням СН і хронічної ниркової недо-
статності і впливають на ближній та віддалений про-
гноз [4, 6, 7, 9 ]. Деякі аспекти КРС залишаються
маловивченими. Потребує подальшого уточнення
значення NT-pro BNP в розвитку системних гемо-
динамічних порушень та діагностиці діастолічної
дисфункції (ДД) лівого шлуночка (ЛШ) у хворих
похилого віку з ХСН і КРС. Тому метою нашого
дослідження є визначення діагностичної цінності
NT-pro BNP у розвитку кардіоциркуляторних роз-
ладів у хворих похилого віку з ХСН і КРС.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ
Дослідження, виконане в 2012 році відповідно
до основного плану науково-дослідних робіт ДЗ
«Дніпропетровська медична академія МОЗ України»,
148
ТА В Р И Ч ЕС К И Й М Е Д И КО - Б И ОЛ О Г И Ч Е С К И Й В Е С Т Н И К2013, том 16, №4 (64)
затвердженого МОЗ України, номер держреєстрації
0105U002895. 309 хворих похилого віку (від 60 до
73 років) з ХСН ішемічного генезу і КРС склали
основну групу. Середня тривалість захворювання –
7,11±3,9 роки. Із них 207 пацієнтів (159 жінок та 48
чоловіків, віком – 66,5±6,9 років) представилии
підгрупу зі збереженою фракцією викиду (ФВ
>45 %)) ЛШ та 102 хворих (79 жінок та 23 чолові-
ки, віком – 67,2±5,4 роки) – підгрупу з систолічною
(ФВ<45 %) дисфункцією (СД) ЛШ. Контрольну гру-
пу склали 30 пацієнтів без серцево-судинних захво-
рювань. Із них 7 (23,3 %) чоловіків та 23 (76,7 %)
жінки, віком 65,7±5,3 років. Основними критеріями
включення в дослідження були: наявність у пацієн-
та з ХСН КРС, діагностованого на основі визначен-
ня швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) в ме-
жах 30-90 мл/хв/1,73 м2 і наявності анемічного син-
дрому (АС) при рівні гемоглобіну (Hb)<120 г/л. До
критеріїв невключення в дослідження входили: по-
передня до діагностованої ХСН анемія, гострий ко-
ронарний синдром, патологія шлунково-кишкового
тракту, хронічна хвороба нирок, цукровий діабет,
злоякісні новоутворення, синдром гемодилюції, су-
путні хронічні запальні захворювання внутрішніх
органів. Виконували загально-клінічне обстеження,
електрокардіографію (ЕКГ), добове моніторування
ЕКГ, ехокардіографію (ехоКГ), доплер-ехоКГ, ульт-
развукове дослідження нирок та печінки, фіброгас-
тродуоденоскопію, рентгенологічне дослідження
грудної клітки, визначали показники еритропоезу,
фактор некрозу пухлини-б, проводили імуноаналіз
С-реактивного білка, біохімічні показники, розрахо-
вували ШКФ. Концентрацію NT-pro BNP в плазмі
визначали у 107 (82 жінок і 25 чоловіків) хворих зі
збереженою ФВ ЛШ та у 102 (79 жінок і 23 чо-
ловіків) хворих з СД ЛШ, використовуючи реактив
Biomedica (Австрія). За нормальний приймали
рівень NT-pro BNP, нижчий, ніж 200 фмоль/мл.
Діагностичний рівень складали значення NT-pro
BNP, більші 350 фмоль/мл. Значення NT-pro BNP
з вимірної одиниці фмоль/мл перераховували в
пг/мл, згідно з М.А. Базарновою (1991). Згідно з
рекомендаціями С.Р.Appleton і співавт. (2009),
хворих розподіляли на три групи залежно від
типу порушень діастолічної функції (ДФ) ЛШ: з
порушенням релаксації (ПР), з псевдонормаль-
ним (ПН) і рестриктивним (РТ) типом. За відно-
шенням суми часу ізоволюмічного скорочення і
розслаблення до тривалості періоду викиду ЛШ
розраховували індекс функціональної спромож-
ності міокарда для оцінки глобальної функції
(ТЕІ) ЛШ. Виконували математико-статистичний
аналіз.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Результати дослідження NT-pro BNP, наведені в
табл. 1.
Таблиця 1
Рівень NТ-pro BNP у хворих похилого віку з ХСН (M ± s)
Примітки: 1. * - р<0,05 порівняно з показником контрольної групи; 2. # - р<0,05 порівняно з відповід-
ними за ФК показниками групи порівняння;3. & - р<0,05 порівняно з показниками з ІІ ФК ХСН у відповідній
групі.
Групи NТ-pro BNP,
пг/мл (M±s)
Значущість
різниці
Контрольна група (n=30) 1729± 518,6 -
ІІ ФК (n=11) 5881,8±1445 *
ІІІ ФК (n=12) 7054,6±1749 *
Група порівняння (хворі з
ХСН ішемічного генезу;
n=34) ІV ФК (n=11) 9525,8 ±1532 *&
ІІ ФК (n=39) 6576,1±547 *
ІІІ ФК (n=36) 7550±575 *
Хворі зі збереженою
фракцією викиду (ФВ>45%;
n=107) ІV ФК (n=32) 10399±836 *&
ІІ ФК (n=27) 7275±1695 *#
ІІІ ФК (n=41) 8960±1536 *#
Хворі з систолічною
дисфункцією (ФВ<45%;
n=102) ІV ФК (n=34) 11145±2247 *&
Приведені дані свідчать, що у хворих з ХСН без
КРС рівень NT-pro BNP, був суттєво вищим (p<0,05),
ніж у здорових осіб. Рівень NТ-pro BNP у пацієнтів
з ХСН і КРС як зі збереженою ФВ ЛШ, так і з СД
його має суттєво вищі значення (8072±1123 і
9271±1221 пг/мл проти 7475±1120 пг/мл) порівня-
но з даним маркером у хворих з ХСН без КРС, що
вказує на більш тяжкий стан хворих основної гру-
пи. В основній групі показники також відрізнялись
достовірно – 8072±1123 пг/мл при збереженій
ФВ ЛШ проти 9271,4 ±1221 пг/мл при ФВ<45%
(р<0,05). Характерною була тенденція до зростання
рівня NT-pro BNP від ІІ до ІІІ ФК ХСН. Статистич-
но значуще підвищення показника спостерігали у
хворих з IV ФК ХСН порівняно з ІІ ФК ХСН як в
основній, так і в групі порівняння. Це підтверджує
149
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
прямий кореляційний зв’язок (r=+0,58; p<0,05) між
рівнем NТ-pro BNP і ФК ХСН (r=+0,58; p<0,05).
Таким чином, NТ-pro BNP може бути маркером тяж-
кості ХСН у хворих з КРС. Водночас, у хворих з ХСН
і КРС не виявлено суттєвої різниці між значеннями
NT-pro BNP в залежності від ФВ ЛШ при відповід-
ному ФК ХСН. Тому у пацієнтів з КРС NТ-pro BNP
не може бути використаним для диференційної діаг-
ностики систолічної і ДД ЛШ. Виявлена залежність
між профілем ДД і рівнем NТ-pro BNP (рис. 1).
Рис. 1. Рівень NТ-pro BNP на тлі змін профілю діастолічної функції лівого шлуночка.
1729
7475
6157
8984
7997
11157 11165
0
2000
4000
6000
8000
10000
12000
Контрольна група Група порів-няння Хворі з ФВ ЛШ > 45% Хворі з ФВ ЛШ <45%
Порушення релаксації Псевдонормальний тип Рестриктивний тип
У міру прогресування ДД ЛШ від ПР до РТ
типу наповнення ЛШ значення показника
збільшується (між Е/А і NТ-pro BNP r=+0,64;
p<0,05). При тяжкому порушенні ДФ ЛШ реєстру-
вали значно більший рівень NТ-pro-BNP. У хворих
з ПР ЛШ його значення знаходилось в межах 5429-
7185 пг/мл, при ПН типі наповнення ЛШ – в ме-
жах 7137-8990 пг/мл, при рестриктивному пору-
шенні ДД реєструвався найвищий рівень даного
маркера – 8683-11273 пг/мл.
Рис. 2. Рівень NТ-pro BNP і рівень ШКФ у хворих з ХСН і КРС.
1729 7475 6576 7550 10399 7275 8960 11145
103,1
92,7
77,3
69,3 66,3
73,8
65,1
62,3
0
20
40
60
80
100
120
0
2000
4000
6000
8000
10000
12000
Конт-
рольна
група
Група
порів-
няння
ІІ ФК ІІІ ФК IV ФК ІІ ФК ІІІ ФК IV ФК
ФВ ЛШ>45% ФВ ЛШ<45%
NTproBNP пг/мл
ШКФ мл/хв/1,73м2
Таким чином, у хворих з КРС рівень NТ-pro BNP
був достовірно вищим, ніж у хворих без КРС. Отже,
КРС є фактором ризику тяжкості діастолічних роз-
ладів у хворих з ХСН. Це підтверджується зворот-
ним кореляційним зв’язком між ШКФ (r= -0,46;
p<0,05) і NТ-pro BNP (Рис.2).
Індекс ТЕІ ЛШ у хворих зі збереженою ФВ ЛШ
при ІІІ (0,63±0,15) і ІV ФК ХСН (0,64±0,14) та у хво-
рих з СД ЛШ при ІІІ (0,66±0,10) і ІV ФК ХСН
(0,68±0,17) суттєво відрізнявся від такого в групі
порівняння (0,38±0,13; p<0,05). У випадках ПР ЛШ
показник достовірно перевищував рівень такого у
хворих з ХСН без КРС. У пацієнтів з ПН типом на-
повнення ЛШ ТЕІ достовірно був більшим, ніж при
ПР, і у 85,2% пацієнтів становив понад 0,56. При
РТ ДД ЛШ показник в усіх випадках мав значення
понад 0,60. У хворих з СД ЛШ і КРС індекс ТЕІ в
усіх випадках перевищував рівень 0,56 і суттєво
150
ТА В Р И Ч ЕС К И Й М Е Д И КО - Б И ОЛ О Г И Ч Е С К И Й В Е С Т Н И К2013, том 16, №4 (64)
(0,66±0,13 проти 0,38±0,13; p<0,05) відрізнявся від
такого у хворих з ХСН без КРС. Встановлено пря-
мий кореляційний зв’язок ТЕІ з відношенням Е/А
(r=+0,69; p<0,05), NТ-pro BNP(r=+0,53; p<0,05) та
зворотний – з ФВ ЛШ (r= -0,43; p<0,05). Таким чи-
ном, значення індексу ТЕІ ? 0,56 у хворих з ХСН і
КРС при збереженій ФВ дає змогу діагностувати
зниження систолічної спроможності ЛШ та перед-
бачати ДД ЛШ за ПН і РТ. Таким чином, розраху-
нок ТЕІ, поряд з визначенням ФВ ЛШ, дозволяє
оцінити стан систолічної і діастолічної функції ЛШ.
ВИСНОВКИ
1. КРС є фактором ризику тяжкості діастолічних
розладів у хворих з ХСН. Це підтверджується зво-
ротним кореляційним зв’язком між швидкістю клу-
бочкової фільтрації (r= -0,46; p<0,05) і NТ-pro BNP.
2. Зростання NТ-pro BNP у хворих з ХСН і КРС
є раннім маркером кардіоциркуляторних розладів. До-
датково поряд з ехокардіографічними показниками
хворим з ХСН доцільно визначати рівень NТ-pro BNP.
Рання діагностика діастолічної дисфункції лівого
шлуночка забезпечує своєчасне раціональне лікуван-
ня хворих та перехід від рестриктивного типу до
більш сприятливого спектру порушення діастолічної
функції лівого шлуночка.
3. Рівень NТ-pro BNP при ХСН з КРС, у хворих
як зі збереженою ФВ ЛШ, так і з СД його, порівняно
з даним маркером у пацієнтів без КРС, має суттєво
вищі значення (8072±1123 і 9271±1221 пг/мл проти
7475±1120 пг/мл). Для прогнозування тяжких пору-
шень діастолічної функції (псевдонормального і рес-
триктивного типу) лівого шлуночка у хворих похи-
лого віку зі збереженою фракцією викиду (ІІІ-ІV фун-
кціонального класу ХСН) і кардіоренальним синдро-
мом слід визначати індекс систолічної спроможності
міокарда.
Перспективи подальших досліджень: Потре-
бує подальшого вивчення вплив препаратів з карді-
оренальним протекторним ефектом на динаміку діа-
столічної дисфункції лівого шлуночка у хворих по-
хилого віку з КРС.
ЛІТЕРАТУРА
1. Амосова Е. Н. Лечение хронической сердеч-
ной недостаточности: современный взгляд на пробле-
му / Е. Н. Амосова, Л. Г. Воронков, О. И. Жаринов //
Серцева недостатність. – 2008. – №1. – С. 20-21.
2. Багрий А. Э. Этиология и патогенез хрони-
ческой сердечной недостаточности / А. Э. Багрий, А.
И. Дядык, А. С. Воробьев // Хроническая сердечная
недостаточность в современной клинической прак-
тике. – Львов: Медицина світу, 2009. – С. 25–37.
3. Воронков ЛГ. Пацієнт із ХСН в Україні: аналіз
усієї популяції пацієнтів, обстежених у рамках пер-
шого національного зрізового дослідження UNIVERS
Серцева недостатність.- 2012.- № 1. – С.8-13.
4. Дядык А. И. Кардиоренальные и ренокарди-
альные синдромы / А. И. Дядык // Серцева недо-
статність. – 2009. – № 2. – С. 10-19.
5. Жарінов О. Й. Лікування серцевої недостат-
ності. Підсумки 2010 / О.Й. Жарінов // Медицина
світу. – 2011. – № 1. – С. 11-17.
6. Кардіоренальний анемічний синдром у хворих
з хронічною серцевою недостатністю / Г.В. Дзяк,
А.М. Василенко, С. О. Шейко, В. А. Василенко // Сер-
цева недостатність. – 2010. – № 3. – С. 10-17.
7. Кардиоренальные взаимоотношения: совре-
менные представления / В. С. Моисеев, Ж. Д. Коба-
лава, М. А. Ефремцев [и др.] // Кардиоваскулярная
терапия и профилактика. – 2010. – № 4. – С. 4-11.
8. Рекомендації Асоціації кардіологів України з
діагностики та лікування хронічної серцевої недо-
статності (2012) . – К., 2012. – 105 с.
9. Cardiorenal syndrome /C. Ronco., M. Haapio,
A. House et al. Cardiorenal syndrome // JACC. 2008:
52 (19); 1527–1539.
10. Cost-effectiveness of B-type natriuretic peptide
testing in patients with acute dyspnea/ C .Mueller,
K. Laule_Killian, C. Schindler et al. // Archives of
Internal Medicine.-2006.-V.166.-P.1081-1087.
11. Daniels L.B. B-type natriuretic peptide: time
to incorporate natriuretic peptides in our practice/
L.B. Daniels L.B., A. Maisel // J. Cardiovas. Med.-
2006.-V.7.-P.414-415.
12. ESC Guidelines for the diagnosis and treatment
of acute and chronic heart failure 2012: The Task Force
for the Diagnosis and Treatment of Acute and Chronic
Heart Failure 2012 of the European Society of
Cardiology. Developed in collaboration with the Heart
Failure Association (HFA) of the ESC// Eur Heart J. –
2012. – V. 33(14).-P. 1787-1847.
13. Horwich T.B. B-type natriuretic peptide
levels in obese patients with advanced heart failure/
T.B. Horwich, M.A. Hamilton M.A., G.C. Fonarow //
J.Am. Coll. Cardiol. – 2006. – V. 47. – P.85-90.
14. Miller W.L., Hartman K.A., Burritt M.F. et al.
Serial biomarker measurements in ambulatory patients
with chronic heart failure. The importance of change
over time / W.L. Miller, K.A. Hartman, M.F. Burritt et
al. // Circulation.-2007.-V.116. – P.249-257.
|